Мінагрополітики розробило роз’яснення до Закону про продовольчу безпеку в умовах воєнного стану

20 квітня 2022

До уваги керівників підприємств, установ та організацій агропромислового комплексу. Пропозиції Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо бронювання військовозобов’язаних, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на воєнний час погоджуються Міністерством оборони України в цілому. Водночас не підлягають погодженню посади працівників, які не є визначальними для забезпечення сталого функціонування підприємств, галузі і не є дефіцитними на ринку праці. До цього переліку належать: різнороб, підсобний робітник, робітник фермерського господарства, робітник з благоустрою, робочий току, робітник з догляду за тваринами, прибиральник території, прибиральник службових приміщень, сторож, двірник, вантажник, інспектор з охорони, старший охоронець, охоронець, черговий, комірник, помічник комірника, диспетчер, вагар, маляр, штукатур, лицювальник-плиточник, оброблювач птиці, оброблювач риби, оброблювач ковбасних виробів, свинар, зливальник-розливальник, грибовод, кухар, пекар, готувач кормів, годувальник великої рогатої худоби, доглядач великої рогатої худоби, юрисконсульт, член наглядової ради, продавець продовольчих товарів, укладальник-пакувальник тощо. Також не погоджуються військовозобов’язані, які перебувають на військовому обліку за дефіцитними для Збройних Сил України військово-обліковими спеціальностями: - рядового, сержантського та старшинського складу: 003, 004, 008, 015, 016, 019, 021, 028, 029, 034, 035, 036, 037, 039, 047, 048, 054, 055, 058, 065, 069, 070, 071, 072, 110, 113, 117, 118, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 133, 134, 135, 136, 137, 139, 140, 143, 144, 145, 146, 147, 153, 163, 178, 183, 184, 210, 216, 220, 221, 223, 225, 233, 234, 245, 248, 250, 251, 260, 261, 262, 265, 267, 307, 320, 323, 326, 333, 340, 379, 381, 382, 383, 403, 420, 460, 474, 500, 501, 502, 503, 507, 525, 527, 528, 530, 531, 538, 543, 544, 549, 550, 554, 569; - офіцерського складу за групами ВОС: 02, 03, 04, 06, 07, 08, 09, 10, 12, 14, 34, 44, 46, 47, 49, 50, 52, 53, 54, 70, 90. Не підлягають бронюванню, у визначеному постановою КМУ від 03.03.2022 р. № 194 порядку, військовозобов’язані, які мають посвідчення про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, призовники та особи, які не перебувають на військовому обліку військовозобов’язаних. У разі включення до Пропозицій військовозобов’язаних працівників підприємств, установ і організацій необхідно обов’язково додавати належне обґрунтування щодо виконання таким підприємством, установою, організацією завдань із задоволення потреб Збройних сил, інших військових формувань, населення з відповідним підтвердженням (прийняте рішення Уряду, обласних, Київської військових адміністрацій, укладений договір тощо). Обсяги бронювання військовозобов’язаних, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях та включаються до Пропозицій, визначаються з урахуванням необхідності для виконання таким підприємством, установою, організацією завдань із задоволення потреб Збройних сил, інших військових формувань, населення. Звертаємо увагу на те, що керівники підприємств, установ і організацій несуть відповідальність за включення військовозобов’язаних до Пропозицій та організацію їх бронювання на період мобілізації та на воєнний час. Листи без урахування вищезазначеної інформації не розглядатимуться Міністерством аграрної політики та продовольства України. З метою оперативного прийняття рішення Міністерства економіки України щодо бронювання військовозобов’язаних просимо врахувати вимоги Мінекономіки та рекомендації Міністерства оборони України при поданні Пропозицій. Якщо вам не надійшла відповідь! Якщо на вашу електронну адресу (з якої відправлено Пропозиції) не надійшло посилання на Google Диск, де розміщений наказ Мінекономіки стосовно бронювання військовозобов’язаних, необхідно врахувати вищезазначені вимоги та подати пакет оновлений пакет документів (новим листом на електронну адресу mobagro2022@gmail.com). Наголошуємо, що подані Пропозиції, в яких не враховані вимоги Мінекономіки та рішення Головнокомандувача Збройних Сил України, не погоджуються Міністерством оборони України.

9 квітня 2022

Через вторгнення російських військ та розпочату ними війну на території України мільйони українців були вимушені покинути власні домівки та шукати прихисток у безпечніших регіонах країни, зокрема західних областях. У зв'язку зі стрімким зростанням кількості внутрішньо переміщених осіб, уряд започаткував соціальну програму «Прихисток», завдяки якій кожен може допомогти переселенцям, які шукають житло.   Власники житлових приміщень, які безоплатно розміщують внутрішньо переміщених осіб, отримуватимуть компенсації від держави.   Алгоритм отримання компенсації:   1.Власники житла або органи місцевого самоврядування (ОМС) вносять інформацію до вебресурсу «Прихисток» про наявне житло, доступне для розміщення внутрішньо переміщених осіб (ВПО). 2. Власник жилого приміщення зобов’язаний не пізніше наступного дня з дня розміщення внутрішньо переміщених осіб та в день припинення розміщення внутрішньо переміщених осіб або зміни їх кількості подати відповідні заяви до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за місцем розташування жилого приміщення. 3. Власник житла до 5 числа місяця подає заяву в ОМС, де зазначає кількість днів та кількість розміщених ВПО. 4. ОМС до 10 числа подає зведену інформацію у військову адміністрацію. 5. Військові адміністрації подають протягом двох робочих днів зведену інформацію у Міністерство розвитку громад і територій України. 6. Мінрегіон узагальнює інформацію військових адміністрацій та готує проєкт рішення Кабінету міністрів України про виділення коштів. 7. Компенсація здійснюється з коштів державного та місцевих бюджетів (зокрема, резервного фонду бюджету), коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності й господарювання, іноземних держав та міжнародних організацій у вигляді благодійної, гуманітарної та матеріальної допомоги, а також добровільних пожертвувань фізичних і юридичних осіб, благодійних організацій та громадських об’єднань, інших не заборонених законодавством джерел винятково у безготівковій формі за зазначеними у заяві банківськими реквізитами. 8. Виплати компенсацій власникам житла здійснюють до 20 числа місяця.

17 березня 2022

Підприємства харчової промисловості Львівської області, які хочуть брати участь у держзакупівлях, необхідно звернутись до Військової адміністрації з пропозицією включення їх до переліку підприємств для  задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану. Йдеться про підприємства, які виробляють продукти з переліку, затвердженого Мінагрополітики, а саме: Хліб, батон, борошно, Сухарі, сухе печиво, Крупи, пластівці, макаронні вироби, Яйця, м'ясо великої рогатої худоби, Свинина, м'ясо птиці, Консерви, Цукор, Олія соняшникова рафінована, Сир, згущене молоко, вершкове масло, Сіль, Пшениця, Безалкогольні напої, Чай, кава, Супи, бульйони (порошкоподібні у кубиках тощо), Дріжджі, Дитяче харчування. Закупівлі здійснюються лише у постачальників, які включені до переліку постачальників, затвердженого Мінагрополітики від 5 березня № 148 (зі змінами). На сьогодні від Львівщини до переліку додали 30 виробників продовольчої продукції.  Читайте також: Перелік соціально значущих продуктів доповнили: чим в області формуватимуть резерви продовольства. Закупівлі здійснюються за договором оферти (опублікований на сайті Укрзалізниці), де замовником виступає військова адміністрація, яка надсилає заявку з переліком, обсягом продукції та місцем поставки виробнику, який на основі заявки виставляє рахунок на оплату, що подається на погодження замовнику і Мінагрополітики. Після погодження  платником здійснюється оплата 30% вартості товару. За фактом відвантаження постачальником замовнику повного обсягу товару платником здійснюється оплата решти 70% його вартості.

16 березня 2022

За дорученням начальника Львівської обласної військової адміністрації Максима Козицького від 13 березня в області формують місцеві резерви продовольства. Звертаємо увагу голів територіальних громад Львівщини, що перелік рекомендованих соціально значущих продуктів харчування для цих резервів доповнили. Йдеться про наказ Мінагрополітики №174 від 15 березня. Відтак, рекомендований перелік для формування резервів продовольства доповнили такими позиціями продуктів: м'ясо великої рогатої худоби, свинина, сіль, пшениця, безалкогольні напої, чай, кава, супи, бульйони (порошкоподібні, у кубиках тощо), дріжджі, дитяче харчування. «Створення місцевого резерву продовольства  необхідно здійснювати за встановленими нормами та в межах коштів бюджету громади та інших незаборонених законодавством джерел та з урахуванням забезпечення життєдіяльності населення громади. Нагадуємо, що місцевий резерв продовольства використовується виключно для надання постраждалому населенню необхідної допомоги для забезпечення його життєдіяльності, розгортання та утримання тимчасових пунктів проживання і харчування постраждалого населення», - зазначила директор департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної військової адміністрації Тетяна Гетьман. Нагадуємо, що основними соціально значущими продуктами залишаються: хліб, борошно, крупи, макаронні вироби, яйця, консерви, цукор, олія, сир.

14 березня 2022

В умовах воєнного стану в Україні потрібно забезпечувати базові продовольчі потреби населення. Саме тому, Міністерство аграрної політики визначило перелік продовольчої продукції для публічних закупівель. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 185 товариство «Укрзалізниця» уповноважується виступати платником за тристоронніми договорами, замовниками за якими є військові адміністрації, із здійснення закупівель коштами державного бюджету для забезпечення нагальних потреб функціонування держави (на придбання необхідних продовольчих товарів). До затвердженого переліку товарів входить 17 основних продуктів: хліб, батон, борошно, сухарі, сухе печиво, крупи, пластівці, макаронні вироби, яйця, м’ясо птиці, консерви, цукор, олія соняшникова рафінована, сир, згущене молоко, вершкове масло та сіль. Нещодавно перелік доповнили ще двома основними продовольчими продуктами харчування – це м'ясо великої рогатої худоби та свинина. Читайте також: Алгоритм державних закупівель соціально значущих продуктів в період воєнного стану. Закупівлі здійснюються виключно у постачальників, які включені до переліку затвердженого Мінагрополітики № 148 (зі змінами). Від Львівщини до переліку включено 27 виробників продовольчої продукції.   Нагадуємо, що підприємствам, які здійснюють виробництво такої продукції на території області та хочуть брати участь у держзакупівлях, необхідно звернутись до ОВА з пропозицією включити їх до Переліку підприємств.

21 січня 2022

Державна регуляторна служба України надала методичні роз’яснення щодо регуляторності рішень органів місцевого самоврядування  про встановлення місцевих податків і зборів в розрізі постанови Верховного Суду від 10.12.2021 у справі № 0940/2301/18. У постанові Верховного Суду від 10.12.2021 у справі 0940/2301/18 міститься твердження про те, що рішення про встановлення місцевих податків і зборів не вважаються регуляторними актами. Оскільки така судова практика викликала значний резонанс та загальне нерозуміння в органах місцевого самоврядування у розрізі подальшого порядку прийняття таких рішень, ДРС сформувала офіційні роз’яснення Так, згідно з роз'ясненнями, саме ДРС вправі реалізовувати державну регуляторну політику та висловлювати позицію щодо віднесення акта чи іншого документа до категорії регуляторного акта, а не адміністративний суд чи інший орган влади. Ознайомитися з роз'ясненнями можна  за посиланням.

5 січня 2022

Учора, 4 січня, Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградарства та садівництва» № 1989-ІХ, ухвалений Верховною Радою України 17 грудня 2021 року. Як зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, ухвалення відповідного законодавчого акта - це важливий крок на шляху до відновлення й розвитку галузі, оскільки створюються належні економічні і правові умови для розвитку виноградарства та садівництва в Україні. Зокрема, закон розширює перелік громадян України, які мають право на викуп земельних ділянок державної та комунальної власності для ведення селянського (фермерського) господарства. Так, передбачається викуп земель державної й комунальної власності громадянами, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2016-го, а не до 2010 року, як було раніше. Також з 2024-го року громадяни матимуть право на викуп земель з угіддями, які належать до багаторічних насаджень, якщо такі особи не менше трьох років вирощують на вказаних земельних ділянках багаторічні насадження (плодові, ягідні, горіхоплідні рослини, виноград). Крім того, законом вносяться зміни до Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», щодо встановлення мінімального строку у 25 років для користування земельними ділянками під виноградниками або для їх закладання. Також врегульовуються питання відшкодування користувачу його витрат, здійсненних на закладення (посадку) та/або догляд за виноградниками, а також завданих збитків у разі дострокового припинення права користування земельною ділянкою. "Зміни в законодавстві створюють ще більше умов для ефективного ведення бізнесу з садівництва та виноградарства. Інвестиції в цей бізнес доволі великі та довгоокупні. Наприклад, інтенсивний яблуневий сад вступає в повне плодоношення лише на 5 рік після закладання і може плодити понад 15 років. Тому вкрай важливо для інвесторів мати можливість впроваджувати цей бізнес на власних земельних ділянках або, принаймні, мати гарантію у вигляді довготривалої оренди цих ділянок", - наголосила директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Тетяна Гетьман.  Цей закон створить сприятливі умови для розвитку виноградарства та садівництва в Україні, що стимулюватиме розширення діяльності наявних та появу нових господарств, а також збільшення зайнятості сільського населення. Це також підвищить забезпечення вітчизняною сировиною українських підприємств галузі виноробства та виробників соків, що стане ще одним кроком як у розвитку сільського господарства, так і в забезпеченні продовольчої незалежності держави.

4 січня 2022

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградарства та садівництва» № 1989-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 17 грудня 2021 року. Документ має на меті створення належних економічних і правових умов, сприятливих для розвитку виноградарства та садівництва в Україні. Закон розширює перелік громадян України, які мають право на викуп земельних ділянок державної та комунальної власності для ведення селянського (фермерського) господарства. Так, передбачається викуп земель державної й комунальної власності громадянами, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2016-го, а не до 2010 року, як було раніше. Згідно з документом, з 2024-го громадяни також матимуть право на викуп земель з угіддями, які належать до багаторічних насаджень, якщо такі особи не менше трьох років вирощують на вказаних земельних ділянках багаторічні насадження (плодові, ягідні, горіхоплідні рослини, виноград). Крім того, встановлюється строк для земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переданих в оренду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), який не може бути меншим за 25 років. Також законом передбачено, що у разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендодавця (крім випадків розірвання договору у зв'язку з неналежним виконанням орендарем своїх обов'язків) орендар має право на відшкодування витрат на поліпшення орендованої земельної ділянки, здійснених за згодою орендодавця, та збитків, завданих через розірвання договору. Цей закон створить сприятливі умови для розвитку виноградарства та садівництва в Україні, що стимулюватиме розширення діяльності наявних та появу нових господарств, а також збільшення зайнятості сільського населення. Це також підвищить забезпечення вітчизняною сировиною українських підприємств галузі виноробства та виробників соків, що стане ще одним кроком як у розвитку сільського господарства, так і в забезпеченні продовольчої незалежності держави.

10 грудня 2021

Сьогодні на засіданні Уряд схвалив проект Закону України „Про соціальну роботу” у новій редакції. Метою прийняття законопроекта є забезпечення проведення у територіальних громадах системної та ефективної соціальної роботи з особами / сім’ями, які належать до вразливих груп населення та / або перебувають у складних життєвих обставинах, спрямованої на попередження потрапляння у складні життєві обставини, подолання або мінімізацію їх наслідків. В умовах децентралізації особливої актуальності набуло питання здійснення соціальної роботи в територіальних громадах, адже кількість осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують допомоги щорічно збільшується. Особливо гостро постають питання, хто має безпосередньо здійснювати соціальну роботу, як мають взаємодіяти учасники системи соціальної роботи в нових умовах, як має бути розмежовано повноваження у сфері соціальної роботи, яким чином стимулювати громади до забезпечення соціальної роботи та надання соціальних послуг. Також потребують унормування питання методів і технологій практичної соціальної роботи, які можуть застосовуватись у громаді, уточнення змісту і напрямів соціальної роботи. Новою редакцією закону передбачається: уточнити перелік суб’єктів соціальної роботи; розмежувати повноваження центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері соціальної роботи; визначити основні рівні, напрямки, методи і технології практичної соціальної роботи; посилити відповідальність за проведення соціальної роботи.

9 грудня 2021

Сільськогосподарським виробникам галузі тваринництва Львівщини спрямовано 32,4 млн гривень  державної підтримки для покращення генетичного потенціалу тварин. Згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України затвердили розподіл коштів суб’єктам господарювання у галузі тваринництва за напрямом відшкодування вартості племінних тварин, бджіл, сперми та ембріонів в межах програми підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції. За умовами Порядку використання коштів, часткове відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних (генетичних) ресурсів у 2021 році передбачили в розмірі 80% їх вартості (без урахування ПДВ), але не більше сум, визначених для кожного виду тварин, бджіл, сперми та ембріонів. Загалом по Україні відшкодування закупівлі племінних тварин, бджіл, сперми та ембріонів складає 527,5 млн гривень. На Львівщині фінансову підтримку за вищезазначеним напрямом отримали 27 суб’єктів господарювання. З 1 жовтня торік до 30 вересня поточного року вони придбали 2796 голів племінних тварин та 3611 одиниць спермодоз  бугаїв-плідників на суму 56,7 млн гривень. Сума часткового відшкодування складає 32,4 млн грн. Торік таку фінансову  підтримку отримали 13 суб’єктів господарювання в сумі 13,8 млн грн за закуплені 1967 голів племінних тварин та 1846 спермодоз. «Динаміка 4-х років дії Програми показує позитивні результати: вдвічі зросла кількість суб’єктів господарювання, які покращують генетичний потенціал маточного стада, майже вдвічі зросла кількість закуплених племінних тварин (з 1304 голів у 2018 році до 2796 голів у 2021 році), сума відшкодування зросла у 5 разів (з 6,3 млн грн до 32,4 млн грн). В цілому така державна підтримка суттєво покращує якісні показники продуктивності тваринництва, що сприяє збільшенню валового виробництва продукції тваринництва, рентабельності галузі та прибутковості бізнесу» - прокоментувала директор департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Тетяна Гетьман. Довідково: Завдяки покращенню маточного поголів’я  племінним генетичним потенціалом вітчизняної та закордонної селекції у суб’єктів господарювання за останні три роки збільшилось поголів’я ВРХ та свиней відповідно на 4,2% та 40,6%, підвищилась продуктивність корів на 10,6% (+536 кг молока на корову), зросла багатоплідність свиноматок на 33,3% (+8,0 поросят на одну свиноматку в рік).

19 листопада 2021

Учора, 18 листопада, під патронатом Міністерства аграрної політики та продовольства України до Дня працівників сільського господарства провели Всеукраїнський фермерський онлайн-форум: «Актуальні напрями підтримки агросектору». Основною тематикою заходу було питання державної підтримки агровиробників України  у 2021 та 2022 роках. Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України  Тарас Висоцький у своїй доповіді окреслив конкретні напрямки фінансової підтримки. «Державна підтримка – це один з елементів того, що має допомогти перш за все тим хто на старті, хто хоче розвиватися, і в тих сегментах, де необхідна критична підтримка держави, де формується додана вартість і де створюються нові робочі місця. Чітко розуміємо кореляцію. Нові робочі місця – це збільшення надходжень до місцевих бюджетів, це шлях до успішної громади»,  - зазначив Тарас Висоцький. Також в ході круглого столу найактивніші громади мали змогу поставити запитання першому заступнику Мінагрополітики, висловити свої пропозиції та бачення в частині напрямів фінансової  підтримки. «У поточному році на фінансування підтримки сільськогосподарських виробників Львівської області з державного бюджету профінансовано 124,8 млн грн, а до кінця року ця цифра значно зросте коштом державних програм, з яких розгляд заявок виробників ще не проводився. Зокрема, виробники Львівщини у програмі підтримки садівництва і виноградарства одержали 41,6 млн грн на відшкодування інвестиційних витрат. Понад 43 млн грн - за здешевлення кредитних коштів. Серед областей України Львівщина займає третє місце по сумі виплаченої дотації за утримання корів. Таку дотацію одержали 77 фермерських господарств на загальну суму 9,6 млн грн.  На сьогодні йде підготовка документів на виплату дотації пасічникам за утримання бджолосімей. 1843 пасічники отримають 8,4 млн грн», - зазначила заступник департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Людмила Гончаренко. Учасниками Форуму також стали: Роман Лещенко, Міністр аграрної політики та продовольства України; Олександр  Корнієнко, перший заступник Голови Верховної Ради України;  Мар'ян  Заблоцький, голова підкомітету з питань місцевих податків і зборів Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики; Володимир Кучма, голова Всеукраїнської асоціації громад; Іван Слободяник, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад, голова Всеукраїнського Конгресу Фермерів.  Нагадуємо, що захід організовано Міністерством аграрної політики та продовольства України, Всеукраїнським Конгресом Фермерів, Всеукраїнською асоціацією громад, Департаментом агропромислового розвитку ОДА. 

21 жовтня 2021

Сьогодні Верховна Рада України у другому читанні та в цілому прийняла Закони України «Про внесення змін до Закону України «Про альтернативні види палива» щодо розвитку виробництва біометану» та «Про енергетичну ефективність». Інформують у департаменті  паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської ОДА. Перший Закон спрямований на забезпечення можливості верифікації очищеного біогазу (біометану), фізико-технічні характеристики якого мають відповідати вимогам нормативно-правових актів на природний газ, видачі гарантії походження на обсяг такого газу, формування реєстру біометану. Закон передбачає запровадження механізму розвитку ринку біометану, який спрямований на використання можливостей української газотранспортної системи (ГТС), яка пов’язана з ГТС європейських країн, і, в довгостроковій перспективі, фізичний або віртуальний експорт біометану на ринки країни Європейського Союзу, може покращити економічну привабливість виробництва біометану в Україні. Розробка українського реєстру виробництва і використання біометану та співпраця з подібними реєстрами країн Європейського Союзу є потенційною можливістю продажу біометану іншим країнам з обміном гарантій (сертифікатів) його походження. Закон України «Про енергетичну ефективність» передбачає встановлення правових, економічних та організаційних засад діяльності у сфері забезпечення енергетичної ефективності, забезпечення здійснення енергоефективних заходів, які проводитимуться під час виробництва, транспортування, передачі, розподілу, постачання та споживання енергії. Він визначає основні засади державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності, особливості формування та виконання національних планів дій з енергоефективності, підходи до формування стратегії забезпечення енергетичної ефективності будівель, засади забезпечення економії енергії в будівлях центральних органів виконавчої влади. Законом також визначає: • особливості врахування критеріїв енергоефективності під час здійснення публічних закупівель чи придбання та найму (оренди) будівель органами державної влади, органами місцевого самоврядування та юридичними особами, які забезпечують потреби держави або територіальної громади; • вимоги до екодизайну продуктів, пов’язаних із споживанням енергії; • засади енергетичного аудиту та енергетичного менеджменту; • особливості запровадження інтелектуальних систем обліку; • стимулювання енергоефективності в сфері передачі та розподілу електричної енергії, транспортування та розподілу природного газу; • стимулювання енергоефективності в сфері теплопостачання; • основні засади здійснення енергосервісу; • популяризація та стимулювання підвищення рівня енергоефективності серед споживачів; • відповідальність за порушення законодавства у сфері забезпечення енергетичної ефективності.