Президент підписав закон, що сприятиме розвитку виноградарства та садівництва в Україні

8 квітня 2022

Міністерство аграрної політики та продовольства України розробило пам’ятку-роз’яснення до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022№ 2145-ІХ. Про це повідомили в департаменті агропромислового розвитку Львівської обласної військової адміністрації.  Закон вводить у законодавство спрощені правові механізми, а саме:  - Автоматичне поновлення на 1 рік дії договорів на використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення усіх форм власності; - Спрощений порядок передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності органами влади; - Спрощений порядок передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності їх постійними землекористувачами та емфітевтами; - Передачу орендарями та суборендарями прав оренди та суборенди земельних ділянок сільськогосподарського призначення усіх форм власності для ведення сільського господарства; - Порядок державної реєстрації договорів щодо землі. Вартує наголосити, що нові правові норми розраховані на застосування лише у період воєнного часу. Із відновленням мирного життя держава повернеться до звичних процедур регулювання земельних відносин. Також в Мінагрополітики розробили зразки договорів оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, завантажити які можна за посиланням. «Щоб швидко залучити вільні площі сільськогосподарських земель, рекомендуємо всім без винятку: аграріям, особистим селянським господарствам,  представникам РВА та територіальних громад детально ознайомитись із роз'ясненнями до Закону України про продовольчу безпеку в умовах воєнного стану», - зазначила директор департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної військової адміністрації Тетяна Гетьман.

5 січня 2022

Учора, 4 січня, Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградарства та садівництва» № 1989-ІХ, ухвалений Верховною Радою України 17 грудня 2021 року. Як зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, ухвалення відповідного законодавчого акта - це важливий крок на шляху до відновлення й розвитку галузі, оскільки створюються належні економічні і правові умови для розвитку виноградарства та садівництва в Україні. Зокрема, закон розширює перелік громадян України, які мають право на викуп земельних ділянок державної та комунальної власності для ведення селянського (фермерського) господарства. Так, передбачається викуп земель державної й комунальної власності громадянами, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2016-го, а не до 2010 року, як було раніше. Також з 2024-го року громадяни матимуть право на викуп земель з угіддями, які належать до багаторічних насаджень, якщо такі особи не менше трьох років вирощують на вказаних земельних ділянках багаторічні насадження (плодові, ягідні, горіхоплідні рослини, виноград). Крім того, законом вносяться зміни до Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», щодо встановлення мінімального строку у 25 років для користування земельними ділянками під виноградниками або для їх закладання. Також врегульовуються питання відшкодування користувачу його витрат, здійсненних на закладення (посадку) та/або догляд за виноградниками, а також завданих збитків у разі дострокового припинення права користування земельною ділянкою. "Зміни в законодавстві створюють ще більше умов для ефективного ведення бізнесу з садівництва та виноградарства. Інвестиції в цей бізнес доволі великі та довгоокупні. Наприклад, інтенсивний яблуневий сад вступає в повне плодоношення лише на 5 рік після закладання і може плодити понад 15 років. Тому вкрай важливо для інвесторів мати можливість впроваджувати цей бізнес на власних земельних ділянках або, принаймні, мати гарантію у вигляді довготривалої оренди цих ділянок", - наголосила директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Тетяна Гетьман.  Цей закон створить сприятливі умови для розвитку виноградарства та садівництва в Україні, що стимулюватиме розширення діяльності наявних та появу нових господарств, а також збільшення зайнятості сільського населення. Це також підвищить забезпечення вітчизняною сировиною українських підприємств галузі виноробства та виробників соків, що стане ще одним кроком як у розвитку сільського господарства, так і в забезпеченні продовольчої незалежності держави.

5 січня 2022

Учора, 4 січня, Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградарства та садівництва» № 1989-ІХ, ухвалений Верховною Радою України 17 грудня 2021 року. Як зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, ухвалення відповідного законодавчого акта - це важливий крок на шляху до відновлення й розвитку галузі, оскільки створюються належні економічні і правові умови для розвитку виноградарства та садівництва в Україні. Зокрема, закон розширює перелік громадян України, які мають право на викуп земельних ділянок державної та комунальної власності для ведення селянського (фермерського) господарства. Так, передбачається викуп земель державної й комунальної власності громадянами, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2016-го, а не до 2010 року, як було раніше. Також з 2024-го року громадяни матимуть право на викуп земель з угіддями, які належать до багаторічних насаджень, якщо такі особи не менше трьох років вирощують на вказаних земельних ділянках багаторічні насадження (плодові, ягідні, горіхоплідні рослини, виноград). Крім того, законом вносяться зміни до Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», щодо встановлення мінімального строку у 25 років для користування земельними ділянками під виноградниками або для їх закладання. Також врегульовуються питання відшкодування користувачу його витрат, здійсненних на закладення (посадку) та/або догляд за виноградниками, а також завданих збитків у разі дострокового припинення права користування земельною ділянкою. "Зміни в законодавстві створюють ще більше умов для ефективного ведення бізнесу з садівництва та виноградарства. Інвестиції в цей бізнес доволі великі та довгоокупні. Наприклад, інтенсивний яблуневий сад вступає в повне плодоношення лише на 5 рік після закладання і може плодити понад 15 років. Тому вкрай важливо для інвесторів мати можливість впроваджувати цей бізнес на власних земельних ділянках або, принаймні, мати гарантію у вигляді довготривалої оренди цих ділянок", - наголосила директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Тетяна Гетьман.  Цей закон створить сприятливі умови для розвитку виноградарства та садівництва в Україні, що стимулюватиме розширення діяльності наявних та появу нових господарств, а також збільшення зайнятості сільського населення. Це також підвищить забезпечення вітчизняною сировиною українських підприємств галузі виноробства та виробників соків, що стане ще одним кроком як у розвитку сільського господарства, так і в забезпеченні продовольчої незалежності держави.

21 грудня 2021

Суб’єктам господарювання області у галузі садівництва виплатили компенсації за придбання садивного матеріалу плодово-ягідних культур, винограду та хмелю. А також за проведення робіт та придбання матеріалів для спорудження шпалер і встановлення систем краплинного зрошення, придбання техніки, механізмів та обладнання. Кошти спрямували згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України за програмою підтримки розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства. «Садівництво - це та галузь, яка потребує немалих капіталовкладень, а фази вступу багаторічних насаджень у плодоношення довгоочікувані. Тож фінансова підтримка  наших садівників у вигляді компенсації витрат сприятиме розвитку галузі, та одночасно стимулює їх до закладання нових площ  багаторічних насаджень, розширення асортименту сортів плодово-ягідних культур  та збільшення обсягів виробництва плодово-ягідної продукції. Поряд з тим, садівники Львівщини мають можливість підвищити якість своєї продукції шляхом вкладання коштів у придбання мікробіологічних засобів  для захисту та живлення багаторічних насаджень та вирощувати  конкурентоздатну і безпечну для споживання продукцію», - прокоментувала директор департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Тетяна Гетьман. Отож, фінансову  підтримку в сумі 6,3 млн грн за витрати в поточному році отримали 27 суб’єктів господарювання Львівщини. Зокрема: за придбаний садивний матеріал в кількості понад 1,8  млн плодово-ягідних насаджень на  площу  103,5 га, за проведені роботи зі спорудження шпалери для багаторічних плодових насаджень на площі 22,2 га,  за встановлення систем краплинного зрошення  на площі 54,8 га та придбані 9 одиниць техніки, механізмів та обладнання для  проведення робіт у садівництві. До слова, це вже другий транш фінансової підтримки у 2021 році за вищезазначені витрати садівниками у поточному році. Перший транш підтримки був спрямований у вигляді дофінансування компенсації  витрат, за 2019-2020 роки. Довідково: У поточному році 38 садівників  Львівщини отримали фінансову підтримку в сумі 51,4 млн грн. (31 суб’єкт - у вигляді  відшкодування придбання садивного матеріалу, проведених робіт зі спорудження шпалери та встановлення систем крапельного поливу, придбання техніки, механізмів та обладнання  в  сумі  9,5 млн грн та 7 суб’єктів -  відшкодування вартості будівництва фруктосховищ та сортувальних ліній  в  сумі 41,9 млн грн).

10 грудня 2021

Сьогодні на засіданні Уряд схвалив проект Закону України „Про соціальну роботу” у новій редакції. Метою прийняття законопроекта є забезпечення проведення у територіальних громадах системної та ефективної соціальної роботи з особами / сім’ями, які належать до вразливих груп населення та / або перебувають у складних життєвих обставинах, спрямованої на попередження потрапляння у складні життєві обставини, подолання або мінімізацію їх наслідків. В умовах децентралізації особливої актуальності набуло питання здійснення соціальної роботи в територіальних громадах, адже кількість осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують допомоги щорічно збільшується. Особливо гостро постають питання, хто має безпосередньо здійснювати соціальну роботу, як мають взаємодіяти учасники системи соціальної роботи в нових умовах, як має бути розмежовано повноваження у сфері соціальної роботи, яким чином стимулювати громади до забезпечення соціальної роботи та надання соціальних послуг. Також потребують унормування питання методів і технологій практичної соціальної роботи, які можуть застосовуватись у громаді, уточнення змісту і напрямів соціальної роботи. Новою редакцією закону передбачається: уточнити перелік суб’єктів соціальної роботи; розмежувати повноваження центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері соціальної роботи; визначити основні рівні, напрямки, методи і технології практичної соціальної роботи; посилити відповідальність за проведення соціальної роботи.

10 листопада 2021

На 2022 рік питання підтримки садівництва є в пріоритеті для Мінагрополітики. Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко заявив під час круглого столу з аграріями на тему «Підсумки садівничого сезону 2021 року. Державна підтримка галузей садівництва й переробки. Проблеми галузі та шляхи їх вирішення». «Цьогоріч, окрім відновлення Мінагрополітики та впровадженням ринку землі, одним із найбільш важливих було питання перерозподілу державної підтримки. Ми сконцентрували підтримку для малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників. І державна допомога в обсязі 4,5 млрд була розподілена на підтримку вітчизняного сільгоспмашинобудування, компенсацію кредитної ставки аграріям, підтримки фермерства, садівництва, зрошення», – розповів Роман Лещенко. Він зазначив, що минулого року Уряд виділив на підтримку садівництва 290 млн грн. Цьогоріч було збільшено обсяги фінансування до 450 млн грн і розширено й диверсифіковано власне програму підтримки: на закупівлю саджанців, шпалери, на холодильне обладнання. «Проте ми вже бачимо, що запит на компенсацію і обсяг реалізованих проектів більший, ніж обсяг державної підтримки. За результатами цього року ми окреслимо позицію щодо подальшої підтримки галузі. І, безумовно, на 2022 рік тема підтримки садівництва – в пріоритеті», – підкреслив він. За словами Романа Лещенка, Мінагрополітики керується декількома важливими факторами. Це створення робочих місць; створення якісно нової інфраструктури; забезпечення якісної продукції, зокрема з доданою вартістю та експортно орієнтованої. Міністр також згадав стосовно проблематики з ціноутворенням. «Тому наприкінці листопада відбудеться Аграрно-експортний штаб, аби виробити експортну позицію, насамперед щодо продуктів садівництва та ягідництва», – анонсував Роман Лещенко. Міністр запросив усіх аграріїв до діалогу та внесення своїх пропозицій для спільного розв'язання окреслених питань.

21 жовтня 2021

Сьогодні Верховна Рада України у другому читанні та в цілому прийняла Закони України «Про внесення змін до Закону України «Про альтернативні види палива» щодо розвитку виробництва біометану» та «Про енергетичну ефективність». Інформують у департаменті  паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської ОДА. Перший Закон спрямований на забезпечення можливості верифікації очищеного біогазу (біометану), фізико-технічні характеристики якого мають відповідати вимогам нормативно-правових актів на природний газ, видачі гарантії походження на обсяг такого газу, формування реєстру біометану. Закон передбачає запровадження механізму розвитку ринку біометану, який спрямований на використання можливостей української газотранспортної системи (ГТС), яка пов’язана з ГТС європейських країн, і, в довгостроковій перспективі, фізичний або віртуальний експорт біометану на ринки країни Європейського Союзу, може покращити економічну привабливість виробництва біометану в Україні. Розробка українського реєстру виробництва і використання біометану та співпраця з подібними реєстрами країн Європейського Союзу є потенційною можливістю продажу біометану іншим країнам з обміном гарантій (сертифікатів) його походження. Закон України «Про енергетичну ефективність» передбачає встановлення правових, економічних та організаційних засад діяльності у сфері забезпечення енергетичної ефективності, забезпечення здійснення енергоефективних заходів, які проводитимуться під час виробництва, транспортування, передачі, розподілу, постачання та споживання енергії. Він визначає основні засади державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності, особливості формування та виконання національних планів дій з енергоефективності, підходи до формування стратегії забезпечення енергетичної ефективності будівель, засади забезпечення економії енергії в будівлях центральних органів виконавчої влади. Законом також визначає: • особливості врахування критеріїв енергоефективності під час здійснення публічних закупівель чи придбання та найму (оренди) будівель органами державної влади, органами місцевого самоврядування та юридичними особами, які забезпечують потреби держави або територіальної громади; • вимоги до екодизайну продуктів, пов’язаних із споживанням енергії; • засади енергетичного аудиту та енергетичного менеджменту; • особливості запровадження інтелектуальних систем обліку; • стимулювання енергоефективності в сфері передачі та розподілу електричної енергії, транспортування та розподілу природного газу; • стимулювання енергоефективності в сфері теплопостачання; • основні засади здійснення енергосервісу; • популяризація та стимулювання підвищення рівня енергоефективності серед споживачів; • відповідальність за порушення законодавства у сфері забезпечення енергетичної ефективності.

27 вересня 2021

За останні 5 років на Львівщині заклали понад 600 га нових інтенсивних фруктових садів та 230 га сучасних ягідних насаджень. Крім того, ввели в експлуатацію 5  об’єктів зберігання фруктів з регульованим газовим середовищем та 1 цех заморозки ягід  та фруктів. Така розбудова інфраструктури – це наслідок  удосконалення програм підтримки виробників плодово-ягідної продукції на обласному та державному рівнях.  «Клімат України, та Львівщини зокрема, чудово підходить для промислового виробництва всіх популярних видів ягід та фруктів, за винятком, хіба що, екзотичних. Тому дуже важливо допомогти нашим виробникам зростати на внутрішньому ринку, а також створити умови для їх виходу та зростання на найбільших зовнішніх ринках. Без впровадження сучасних технологій виробництва та розбудови інфраструктури переробки й зберігання це неможливо. Тому позитивний вплив обласних та державних програм на розвиток плодово-ягідного сектору Львівщини важко переоцінити», -  розповідає Тетяна Гетьман, керівник департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА. За даними Тетяни Гетьман, кожного року програми стають ширшими, а обсяг фінансування більшим. У 2021 році по державній програмі відшкодовується до 80% вартості посадкового матеріалу, 50% витрат робіт для спорудження шпалери систем краплинного зрошення та 30% вартості придбання спеціальної техніки для садівництва. Крім того, державна програма сприяє розбудові  інфраструктури зі зберігання та переробки плодів та ягід, вартість будівництва таких об’єктів відшкодовується до 50%. До того ж аграрії Львівщини мають ексклюзивну можливість відшкодовувати відсотки за залученими кредитами до 0%. За останні 5 років державною програмою підтримки садівництва скористались 77 суб'єктів господарювання Львівщини на суму 92,2 млн грн.  Обласна програма має менший обсяг фінансування, у 2021 році її бюджет становить 20,3 млн грн на всі напрями підтримки. «Треба розуміти, що державна й обласна програми працюють на умовах співфінансування, це накладає на підприємця певну відповідальність  щодо подальшого розвитку напрямку, який підтримує обласний чи державний бюджет.  Взяти участь у програмі підтримки за кошти державного бюджету можуть суб’єкти господарювання — юридичні особи і фізичні особи — підприємці, що провадять діяльність у галузях садівництва, виноградарства та хмелярства і виконали передбачені програмою заходи.  Не всі охочі можуть взяти участь у програмі підтримки. На отримання бюджетних коштів мають право суб’єкти господарювання стосовно яких не порушено справу про банкрутство, яких не визнано банкрутами та які не перебувають на стадії ліквідації, а також які не мають прострочену більш як шість місяців заборгованість з платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС. Для того, щоб збільшити коло претендентів, ми розробляємо обласну програму підтримки, яка дозволяє дрібному виробнику «наростити м’язи» для участі в державній програмі», - коментує директорка департаменту. Як повідомили у департаменті агропромислового розвитку Львівської ОДА, обласна комплексна програма підтримки аграрного сектору Львівщини  в цьому році має 9 напрямків підтримки, 7 з них доступні для виробників плодів та ягід. Мова йде про відшкодування відсотків за залученими кредитами та обслуговування договорів фінансового лізингу, надання пільгових кредитів під бізнес-плани, відшкодування вартості техніки та виробничих ресурсів, дотація на одиницю оброблювальних угідь і навіть відшкодування вартості сертифікатів для виробників органічної плодово-ягідної продукції. Департамент протягом робочого часу надає фахову консультацію щодо участі у державній та обласних програмах за тел.: +38  066 718 09 18. З умовами участі у програмах фінансової підтримки плодово-ягідного бізнесу можна ознайомитись https://loda.gov.ua/agr_prohramy    

2 серпня 2021

29 липня Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост» (законопроєкт №4535), який парламент ухвалив 14 липня 2021 року. Документ спрямований на посилення інституту старост та розвиток механізмів громадської участі в процесах прийняття рішень місцевою владою. Зокрема, Закон врегульовує питання затвердження кандидатури старост, порядок створення старостинських округів, затвердження радою громади положень про старосту, суміщення посади старости тощо. Відповідно до положень Закону, перед внесенням кандидатури старости на розгляд ради громади, яка його затверджує, обов’язковим є проведення громадського обговорення з мешканцями відповідного старостинського округу. Кандидатура старости вважається погодженою, якщо в результаті громадського обговорення отримала підтримку не менше 7-20% голосів, залежно від кількості жителів відповідного старостинського округу. Закон визначає, що відтепер входження старости до складу виконавчого комітету ради громади вже не буде обов’язковим. Проте, він матиме гарантоване право на участь та виступ на пленарних засіданнях ради громади, засіданнях її постійних комісій та виконавчого комітету з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного старостинського округу. За словами директора департаменту економічної політики ЛОДА Степана Куйбіди інститут старост є важливим елементом реформи децентралізації та територіальної організації влади в Україні, адже староста є першою ланкою представлення інтересів мешканців ввіреного йому старостинського округу у місцевих органах влади. Місцеві ради уповноважуватимуть старост надавати необхідні адміністративні послуги в окрузі. «Тому підписання Президентом відповідного Закону є логічним та важливим кроком до подальшого впровадження і успішного завершення реформи децентралізації влади» – зазначив Степан Куйбіда. Законопроект готували Мінрегіон та Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування з залученням асоціацій органів місцевого самоврядування та експертів.

30 липня 2021

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про платіжні послуги» № 1591-ІХ, що його парламент ухвалив 30 червня 2021 року. Закон спрямований на модернізацію й подальший розвиток ринку платіжних послуг та сприятиме впровадженню інновацій у фінансовій сфері України. Документ адаптує українське законодавство до правового поля Європейського Союзу, що в майбутньому дасть змогу інтегрувати платіжну систему України із системою ЄС. Новий закон базується на сучасних вимогах і враховує норми європейських регуляторних актів, зокрема Другої платіжної директиви (PSD2) та Директиви з електронних грошей (EMD). Також документ посилює захист прав споживачів платіжних послуг і забезпечує прозорість їхнього надання. Зокрема, встановлюються вимоги до управління ризиками та аутентифікації користувача. Згідно із законом, в Україні буде визначено дев’ять категорій надавачів платіжних послуг. З’являться нові учасники ринку – установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, надавачі послуги з надання відомостей з рахунків, платіжні установи. Існуватиме дев'ять платіжних послуг, з яких дві – нефінансові (послуга з ініціювання платіжної операції та послуга з надання відомостей з рахунків). Небанківські надавачі платіжних послуг (платіжні установи, установи електронних грошей, поштові оператори та деякі інші надавачі платіжних послуг) зможуть відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки та електронні гроші. Від небанківських фінансових установ не вимагатиметься участь у платіжних системах для здійснення переказу. Відповідно до документу, НБУ отримає право випускати «цифрову валюту Національного банку України», а також створити регуляторну «пісочницю» – платформу для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях. Її функціонування передбачає тісну взаємодію регулятора зі стартапами та розуміння їхніх потреб. Також закон створює умови для запровадження в Україні концепції відкритого банкінгу (Open banking), що має об'єднати різних надавачів платіжних послуг і технологічні платформи в єдину платіжну екосистему. Планується, що Open banking запрацює в Україні у 2023 році. Крім того, з метою мінімізації кібершахрайства посилюється відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами та засобами доступу до банківських та/або платіжних рахунків, а також вимоги до безпеки платіжних операцій – постачальникам платіжних послуг необхідно буде використовувати посилену аутентифікацію користувачів у визначених випадках. Цей закон набирає чинності на наступний день після опублікування та вводиться в дію через 12 місяців, за винятком окремих статей.  

29 липня 2021

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі» № 1604-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 1 липня 2021 року. Документ дає змогу постраждалій особі отримати відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, завданих унаслідок домашнього насильства. Згідно із законом, військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, а також особи начальницького складу НАБУ, рядового й начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, ДБР та поліцейські несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення поліції про місце свого тимчасового перебування у разі винесення такого припису. Вказані правопорушення караються накладенням штрафу від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 30 до 40 годин, або адміністративним арештом на строк до 10 діб. За повторні правопорушення, вчинені протягом року, передбачений штраф від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин, або адмінарешт на строк до 15 діб. Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

23 липня 2021

Президент Володимир Зеленський підписав Закон № 1601-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», який Верховна Рада ухвалила 1 липня поточного року. Закон покликаний забезпечити фінансову стабільність виробників за несприятливих погодних умов, сприяти збільшенню застрахованих сільськогосподарських угідь та розширенню ринку страхування такої продукції. Зокрема, документ збільшує ставку податку на дохід за договорами страхування с/г продукції на 0,5 відсоткових пункту з метою подальшого спрямування цих коштів на підтримку страхування зазначеної продукції. Законом визначається механізм надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам для страхування їхньої продукції, а також вимоги до учасників ринку, яким може надаватися така допомога. Крім того, визначаються об’єкти страхування, страхові продукти, ризики та випадки страхування з державною підтримкою. Розмір часткового відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам страхових платежів встановлено на рівні до 60%. Водночас зазначається, що конкретний розмір компенсації визначатиметься з огляду на можливості державного бюджету у відповідному порядку використання бюджетних коштів. Водночас документ скасовує положення щодо страхування сільськогосподарської продукції через Аграрний страховий пул. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.