«Сімейна медицина – це не просто необхідність, а запорука успішного розвитку країни», - Василь Рудень

16 вересня 2021

На цьому сьогодні наголосив під час дискусії, присвяченій розбудові прикордонної інфраструктури, в межах XX Міжнародного економічного форуму заступник голови Львівської облдержадміністрації Юрій Бучко. “Понад 200 км українсько-польського кордону проходять на межі Львівської області. На сьогодні максимальна пропускна спроможність – до 4 тисяч транспортних засобів в добу.  Амбітні плани для області – будівництво на території Львівщини п’ять нових пунктів пропуску: Варяж-Усьмеж, Белз-Будинін, Мшанець-Бандрув, Лопушанка-Міхновець та Боберка-Смольник. Сьогодні до них будуємо під’їзні дороги. Найшвидший після реалізації нового пункту пропуску Нижанковичі–Мальховичі, буде  Лопушанка-Міхновець. На сьогодні відремонтували 6 кілометрів дороги Турка–Лопушанка і виготовлено техніко-економічне обґрунтування на будівництво пункту”,  - зазначив заступник голови Львівської ОДА Юрій Бучко. За його словами, щодо чинних пунктів пропуску: «Шегині-Медика», «Краківець-Корчова», «Рава-Руська-Гребенне». На їх облаштування в межах польського кредиту Україна отримала позику в розмірі майже 25 млн євро. “Зокрема, за ці кошти запланували збудувати піший перехід у «Раві-Руській», в «Шегинях» - провести реконструкцію інфраструктури чинного пункту пропуску, а в «Краківці», окрім оновлення інфраструктури, передбачене будівництво ділянки для легкового автотранспорту та автобусів.Завершити роботи по пункту пропуску «Рава-Руська-Гребенне» плануємо до кінця 2022 року, інші два пункти пропуску – 2023 року. З державного бюджету теж передбачені кошти на ці пункти пропуску. Наше завдання консолідувати зусилля щодо пришвидшення робіт на цих пунктах пропуску. Львівська ОДА і надалі готова сприяти в реалізації цих інфраструктурних проєктів”, - додав Юрій Бучко.  

2 Червня 2021

Аналітичний центр «Європа без бар’єрів» організував онлайн-дискусію «Велосипедний рух між Україною та ЄС: проблеми перетину кордону та доступності інфраструктури». До участі запросили представників асоціацій велосипедистів, туристичних організацій, незалежних експертів, представників місцевих адміністрацій. Від Львівської ОДА долучився до дискусії заступник начальника управління туризму та курортів облдержадміністрації Тарас Лозинський, який наголосив, що розвиток шляхів активного туризму для обласної державної адміністрації є у досить великому пріоритеті. «На цей рік запланували ознакувати частину велосипедного шляху №490, що веде до кордону з Польщею на митних перетинах Рава-Руська та Гребенне. Проєкт «РОВЕЛОВЕ РОЗТОЧЧЯ» – РАЗОМ ПОПРИ КОРДОНИ – реалізується за фінансової підтримки ЄС в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна. Загальна протяжність шляху 160 км по території Львівської області і 187 км по території польського прикордоння, - поділився управлінець. – І, власне, по цьому шляху ми вирішили ознакувати частину від Високого Замку, адже звідси розпочинається Розточчя, до рекреаційного осередка – ведмежого притулку  Домажир». Тарас Лозинський також додав, що це буде хорошим кейсом на майбутнє, тому що, якщо успішно реалізується цей проєкт, можна буде у подальшому говорити про створення велосипедного коридору на згаданих митних перетинах, для того щоб велосипедисти могли безперешкодно перетинати кордон між Україною та Польщею. Під час зустрічі обговорювали нормативні аспекти при перетині кордону з ЄС; ділилися досвідом велосипедних поїздок у прикордонні і через кордони; йшлося також про велосипедну інфраструктуру та туризм у прикордонних з ЄС регіонах і у сусідніх країнах. Зокрема , Польщі, Словаччині, Угорщині та Румунії. Павло Кравчук, комунікаційний менеджер аналітичного центру «Європа без бар’єрів» та модератор двогодинної дискусії на завершення  зауважив, що було б добре, якби на основі обговорення згодом з’явилась петиція, спрямована на те, щоб підняти на рівні центральних органів виконавчої влади необхідність врегулювати питання перетину кордону з велосипедом. Тому що цей бар’єр буде відвертати величезну кількість потенційних мандрівників. Захід підготовлено у рамках проєкту «Посилення діалогу з питань управління кордонами між громадськістю та органами влади», який здійснюється за підтримки Європейського союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Висловлені під час заходу думки не обов’язково відображають позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

8 вересня 2020

Сьогодні на онлайн-платформі Zoom відбулась дискусія «Децентралізація управління – шанси та виклики для розвитку сільської місцевості» в межах реалізації проєкту "Німецько-український агрополітичний діалог". Участь у заході взяли  представники  Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, обласних адміністрацій, ОТГ, дорадчих служб, аграрних палат. Представник Міністерства Світлана Павленко акцентувала увагу на важливості розвитку сільських територій, зокрема в аграрній сфері через розвиток сімейних фермерських господарств та кооперації. «Саме розвиток підприємництва в ОТГ в майбутньому формуватиме спроможність такої громади», - наголосила Світлана Павленко. Заступник голови облдержадміністрації Юрій Бучко представив учасникам дискусії досвід Львівщини в розвитку сільських територій на прикладі проєкту регіонального розвитку «ГорбоГори». «Проєкт «ГорбоГори» є унікальним. Наближеність території кластеру до обласного центру, наявність природно кліматичних та аграрних ресурсів дозволяє розвинути агротуристичні послуги, налагодити виробництво якісної с/г продукції, відновити автентичні види ремісництва. Для території реалізація проекту дозволить наростити місцевий валовий продукт, отримати додатковий дохід від обслуговування туристів, збільшить бюджетні надходження. Проєкт сприятиме розповсюдженню сучасних технологій збуту і просування продукції, що виробляється під брендом «ГорбоГори», - зазначив Юрій Бучко. Керівник проекту «Німецько-український агрополітичний діалог», Фолькер Зассе, розповів про німецьких досвід при підготовці державної стратегії розвитку сільських територій, а також повідомив що проект «Німецько-український агрополітичний діалог» долучився до розробки Стратегії розвитку сільських територій, яка розробляється Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і наразі проходить активну стадію обговорення.

3 вересня 2020

Сьогодні у Львівському прес-клубі відбулася дискусія про велоінфраструктуру міста Лева та області, участь у якій взяв заступник голови Львівської ОДА Юрій Холод. Учасники розмови - депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич, експертка з містобудування Алла Нижник, представник Львівської асоціації велосипедистів Матвій Шкотняр та інші спілкувалися на тему “Куди їде Львівщина на велосипеді в Європу чи в Азію: чого бракує велосипедній інфраструктурі регіону?” “Велоінфраструктура міста і області - це трохи різні речі. Для міста велодоріжки - це про розвантаження громадського транспорту, про безпеку і комфорт львів’ян, про екологію навіть, адже ми за те, щоб машинних викидів ставало щоразу менше. Це світовий рух. Велоінфраструктура області - це про спорт, активний відпочинок і туризм. Як профільний заступник голови Львівської ОДА, скажу, що велоінфраструктура області є пріоритетом для туристичної галузі, а відтак і частиною стратегії розвитку Львівщини”, - вважає Юрій Холод. Управлінець також повідомив, що на Львівщині реалізовують кілька проєктів, які стосуються велоінфраструктури. “У межах реалізації проєкту «Велокарпатія», за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу у рамках виконання Угоди про фінансування, будуємо велотрасу по горі Погар - протяжністю понад 2 км. Тривають роботи із будівництва велодоріжки смт. Славське – с. Волосянка завдовжки 6,8 км. Більше половини вже зроблено. В перспективі цю велодоріжку буде продовжено і вздовж автодороги «Мале Карпатське коло». Ще одну трасу, довжиною 110 км, ознаковуємо на території Яворівського району. Це в межах проекту «Рове Лове Розточчям – разом попри кордони» в межах Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна. Ще один проєкт «ВелоБескиди” ми подаємо на ДФРР-2021. Він передбачає прокладання пішохідного і велошляху Трускавець – Орів – Борислав – Східниця, а також будівництво оглядової вежі”, - сказав заступник голови Львівської ОДА. У велоспорті Львівщина має найвищі досягнення в Україні. Саме в нашій області відбуваються престижні велозмагання, яким нема рівня у Східній Європі. Щойно 16 серпня відбулись масштабні велоперегони Gran Fondo Ukraine 2020. Їх вже вчетверте організовує управління фізичної культури та спорту Львівської ОДА спільно з Lviv Bicycle Club. Велосипедисти, традиційно, стартували у Старому Самборі, подолали 100 кілометрів Старосамбірщиною та Турківщиною та фінішували у стартовому містечку. Участь взяли 445 осіб. У Львові, на стадіоні СКА, який є у віданні Міноборони, тренується збірна України з велоспорту. І це єдиний велотрек в Україні, який підходить для таких тренувань. А кілька днів тому на чергових змаганнях Львівські спортсмени на велосипедах побили рекорд швидкості, який тримався 4 роки. Торік, за словами управлінця, управління фізичної культури та спорту Львівської ОДА разом із партерами провели 7 чемпіонатів України на треку та одну міжнародну гонку на треку - Lviv open cup. Цього року вже відбулося три чемпіонати. Ще два на треку і один на шосе - попереду. Варто згадати і про Львівську сотку - змагання, яке відбувається двічі на рік. Вона завжди є масовою, навіть попри карантин на Львівську сотку-осінь вже зареєструвалися 357 осіб. “Є ще один напрям розвитку велоінфраструктури області. Чесно скажу, що вважаю його більше пріоритетом місцевих громад. Це стосується велоінфраструктури в громадах. Кожна ОТГ сама має виступати ініціатором розвитку цього напряму, залежно від потреб і можливостей. З нашого боку точно є готовність до співпраці та сприяння, в силу можливостей обласного бюджету”, - зазначив Юрій Холод. Інші учасники дискусії більше зосередилися на велоінфраструктурі Львова. Переглянути дискусію повністю можна на сторінці Прес-клубу у соцмережі Фейсбук.

31 липня 2020

18 серпня, у внутрішньому дворику Львівської ОДА, відбудеться дискусійна панель на тему «Прозорість орендних правовідносин - запорука інвестиційної привабливості Львівщини». Про це інформують в юридичному управлінні Львівської ОДА. До участі запрошують аграріїв, фермерів, зацікавлених громадян, представників новоутворених територіальних громад. Метою заходу є створення простору для комунікації між органами державної влади, представниками інвесторів, аграрних та фермерських господарств з метою висвітлення проблемних питань у сфері земельних правовідносин. «Верховною Радою України 05.12.2019 прийнято Закон України від №340-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству». Даним законом запроваджено низку змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі». В результаті чого орендні правовідносини, предметом яких є земельні ділянки приватної, державної або комунальної власності зазнали істотних змін. Оскільки, Львівська обласна державна адміністрація, як орган виконавчої влади на місця, у таких правовідносинах фактично завжди виступає гарантом стабільності ведення бізнесу в регіоні, безпеки власності кожного громадянина, а також є безпосереднім орендодавцем земель державної форми власності окремих категорій земель, ініціює проведення такої дискусійної панелі з метою висвітлення нових правил орендних правовідносин, захисту та безпеки прав орендарів, які є запорукою успішності ведення будь-якого господарства, діяльності, бізнесу, тощо», - розповіли у юридичному управлінні. Серед запланованих для розгляду тем: «Новели правового регулювання оренди земельних ділянок у світлі змін, що набрали чинності 16.07.2020р.», «Ефективне використання земель сільськогосподарського призначення, як ознака розвитку сільськогосподарського виробництва», «Окремі аспекти оподаткування земельних ділянок у процесі реалізації земельної реформи» та інше. Заявку на участь у заході можна подати: - у телефонному режимі за номером: +38 067 770 59 55 - Оксана Павлівна - шляхом надіслання повідомлення на електронну адресу: law@loda.gov, із зазначенням ПІБ учасника, номер контактного телефону. Учасник, який подав заявку на участь в панельній дискусії надає тим самим згоду на оброку персональних даних: ПІБ, найменування електронної адреси, контактного номеру, згідно Закону України "Про захист персональних даних" з метою організації та проведення заходу. Кількість місць для участі обмежена.

10 березня 2020

До Міжнародного Дня Води Інститут екуменічних студій в межах проєкту "Екуменічний соціальний тиждень" запрошує всіх небайдужих доєднатися до дискусії – «Вода: відповідальність людини за Божий дар». Захід відбудеться 19 березня 2020 року у конференц-залі Філософсько-богословського факультету УКУ, за адресою: вул. Хуторівка, 35а, м. Львів. «Питання дефіциту водних ресурсів в Україні – одна з найгостріших екологічних проблем держави, а зниження якості питної води сьогодні як ніколи турбує населення. Світовий фінансовий банк провів дослідження, згідно з яким Україна за кількістю (і якістю) питної води на душу населення займає 125 місце із 180 країн. Українці перебувають десь між Чадом та Суданом. Навіть підземні води далеко не скрізь відповідають вимогам, які висуваються до питної води. В результаті неякісну воду для питних потреб використовує значна частина населення. Збереження і захист водних об'єктів та їх раціональне використання – одна з найважливіших проблем, яка потребує невідкладного вирішення», - зазначають організатори заходу. Всіх охочих запрошують долучитися до дискусії та почути експертну думку органів місцевого врядування, бізнесу, громадського сектору, освітян, екологів, Церков та релігійних організацій щодо вище згаданої проблематики, а також зрозуміти яка ситуація із водними ресурсами на місцевому рівні, які заходи вживаються щодо покращення стану водних ресурсів, як громада може ефективно взаємодіяти задля збереження спільного довкілля та покращення ситуації на місцевому рівні. Спікери: о. Олег Кобель, референт Екобюро УГКЦ, Олександра Сладкова, керівник Управління екології Львівської міської ради, Уляна Горбата, речниця "Львів Водоканал", Наталія Джура, співорганізатор Екофоруму "Вода та Енергія". Для реєстрації на подію необхідно заповнити форму за посиланням.   З організаційних питань звертайтесь до контактної особи - Ірина Кітура, irakit@ucu.edu.ua Початок заходу о 16:30 годині. 

27 листопада 2019

Сьогодні, 27 листопада ГО «Ла Страда – Україна» організувано відкриту дискусію «Встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми та забезпечення правової допомоги особам, що постраждала від торгівлі людьми». У модерованій дискусії спікерами виступили  Катерина Черепаха, Легенька Марина - ГО « Ла Страда – Україна», Ігор Микитин – директор Львівського обласного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Володимир Лис – начальник служби у справах дітей облдержадміністрації, Любов Максимович та Олена  Кальбус – ГО «Жіночі перспективи» та інші. Захід проведено в межах реалізації проекту «Адвокація покращення державного реагування та політики протидії торгівлі людьми» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Норвегія.

20 Червня 2019

Сьогодні у  Львівському обласному молодіжному  центрі відбулась панельна дискусія на тему: «Україна та українці в роки Другої світової війни: сучасний погляд істориків». “Для українців початком  Другої світової війни  можна вважати 15 березня 1939 року, коли розпочалась анексія Карпатської України сателітом нацистської Німеччини - Угорщиною. Україна поряд з Китаєм зазнала найбільше втрат у Другій світовій, ми втратили дуже багато матеріальних, культурних і, найголовніше - людських ресурсів. За різними підрахунками Україна втратила 12-15 мільйонів прямих і непрямих жертв. Сьогодні важливо  подавати правдиво свою справжню історію і усі могили повинні бути належно упорядковані”, – зазначив історик, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича Національної академії наук України Микола Посівнич. Метою дискусії є спростування найпоширеніших міфів подій 80-річної давності, ознайомлення учасників заходу з основними викликами державності у зв’язку з надмірною ідеологізацією понять і категорій Другої світової війни, формування національної свідомості, патріотизму і відповідальності за долю України. Захід відбувся за ініціативи департаменту внутрішньої та інформаційної політики Львівської облдержадміністрації.

17 квітня 2019

Сьогодні, 17 квітня, у Львівському Палаці мистецтв відбулась дискусія «Переселенці з окупованих територій. Виклики та перспективи» Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять Героїв Небесної Сотні, загиблих українських воїнів і жертв політичних репресій в окупованому Криму. “Нам потрібно пам’ятати уроки історії, у жодному випадку не можна бути пасивними і я думаю, що демократична Україна відрізняється тим, що ми можемо зустрічатися та діяти, щоб трагічні події історії не повторювались. Нам необхідно об’єднатись усім, щоб довершити справу свободи, а найбільша свобода – свобода людини і вільне  волевиявлення будь-яких речей у культурі,  релігії  та історії”, - наголосила директор департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА Мирослава Туркало. У результаті агресії з боку Російської федерації і подальшої анексії Кримського півострова у кінці лютого 2014 року понад 20 тисяч кримських татар змушені були покинути Батьківщину. Понад дві з половиною тисячі з них знайшли тимчасовий прихисток у Львівській області. “У таких місцях як Львіщина, де сконцентрувалась значна кількість вимушених переселенців, у тому числі понад дві з половиною тисячі  кримських татар, які в області змогли зоорганізувати своє життя внаслідок того, що не могли залишатись у Криму. Ніхто з цих людей не побіг, бо прийшли окупанти, кожна родина відчувала небезпеку над своїми дітьми. Я вірю, що кримські татари зможуть повернутись на Батьківщину, у свої домівки",- підкреслив голова Всесвітнього Конгресу кримських татар, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Під час дискусії порушили питання збереження релігійної і етнічної ідентичності, зокрема акцентували увагу на важливості міжрелігійний діалогу. Окрім того йшлося про популяризацію культурної спадщини, створення умови для вивчення рідної мови та розвитку освіти національних меншин та корінних народів.

13 лютого 2019

99 медичних заклади Львівщини уклали договори з Національною Службою здоров’я України. Про це повідомила сьогодні під час звіту директор департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Ірина Микичак. “Підписання угод завершилось 20 грудня минулого року. Ми активно долучились до реформи і Львівщина стала беззаперечним лідером, це 99 закладів, на другому місці після нас Дніпропетровська область”, - зазначила Ірина Микичак. Також вона зазначила. що торік 23 обласні заклади охорони здоров'я перетворили у комунальні некомерційні підприємства, зокрема "Львівський обласний спеціалізований центр радіаційного захисту населення"  та "Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр" є одними з перших в Україні серед установ третинного рівня надання медичної допомоги, що уклали договори з Національною службою здоров'я України”.

14 листопада 2018

Сьогодні, 14 листопада, на Львівщині відбулась дискусійна панель на тему: «Україна – щит Європи». Зазначимо, що у межах урядової програмі «UKRAINE NOW» Міністерство інформаційної політики та Київський прес-клуб проводять комунікативно-інформаційну компанію «Україна – щит Європи», яка спрямована на висвітлення важливих сторінок історії України, пов’язаних з загальноєвропейською історією та сьогоденням. «Це одна з наших важливих ініціатив, яку впроваджує Міністерство інформаційної політики та хоче продовжувати у майбутньому. Це є одним із тих інструментів донесення інформації про ті важливі події, які відбуваються в Україні, безпосередньо маючи дотик до них», - зазначив завідувач сектору з питань просування України в світі Міністерства інформаційної політики  України Володимир Ставнійчук. Окрім того, він також додав, що важливим завданням сьогодні є донести до інших те, що українці відкриті до співпраці. Під час панелі представники експертного кола Львова, журналісти європейських ЗМІ та експертна група в Києві мали можливість обговорити існуючі проекти та ініціативи. Зокрема, присутні порушили питання ролі українського воїнства в безпековій політиці Європи з часів середньовіччя до сьогодні. Поспілкувались на тему: «Україна на кордоні цивілізацій - уроки історії, які світ повинен знати». Впродовж заходу також розглянули  комунікаційну стратегію ефективного позиціонування країни в умовах інформаційної війни з метою поширення об’єктивної та правдивої інформації.  У межах дискусії відбувся телеміст телеміст «Київ – Львів».

9 листопада 2018

Сьогодні, 9 листопада, відбулась дискусія на тему: «День української писемності та мови. Мова як засіб та чинник державотворення». В межах дискусії громадські діячі, науковці, редактори, мовознавці та перекладачі обмінялися думками щодо розвитку української мови в сучасному суспільстві та розглянули шляхи зміцнення статусу державної мови. Громадський діяч та правозахисник Роман Матис закцентував увагу на необхідності законодавчого закріплення статусу української мови та відзначив позитивні зрушення у медійній галузі «У порівнянні із 2012 роком ситуація із використанням української мови у засобах масової інформації кардинально змінилася. Такого позитиву не спостерігалось протягом багатьох десятиліть. В цьому контексті великим поступом буде прийняття закону, який зможе охопити всі сфери життя суспільства, у тому числі інтернет-простір», - наголосив Роман Матис. Доктор філологічних наук Ярослав Гарасим, своєю чергою наголосив на потребі контролювати виконання закону про мову, коли його буде прийнято. «Закон, який би закріпляв статус української мови зараз надзвичайно потрібний. Однак попри те, що механізми виконання закону прописані, вартує особливу увагу звернути на те, як контролювати виконання закону та можливо карати за його порушення. Адже розвиток мов національних меншин не повинен гальмувати чи сповільнювати розвиток державної мови», - запевнив Ярослав Гарасим. Під час зустрічі також наголосили на потребі розвитку технічної та медичної термінології. «В Україні завжди були хороші словники різних термінів. Така література є і зараз, однак на порядку денному зараз перебуває питання тиражування таких словників. Оскільки ринок перекладів у нас на досить високому рівні, ми завжди мали і маємо свою якісну професійну термінологію, але усе це за викликами часу потрібно оцифровувати. Окрім того, ті переклади, що робить діаспора, теж потребують корегування», - зазначив редактор Мирон Іваник. Під час дискусії присутні також обговорили варіанти адаптованих англіцизмів у тих сферах, що почали активно розвиватися із пожвавленням цифрового сегменту та потребу переймати досвід інших країн, які, дбаючи про збереження рідної мови, знайшли шляхи мінімізувати вплив іноземних слів.