У Мінприроди розглянули створення національного природного парку “Надбужжя” імені Блаженнішого Любомира Гузара

31 березня 2022

На Львівщині відновлюють роботу музею-заповідника «П’ятничанська вежа». Запрацює він вже завтра, 1 квітня. Розташований музей у селі П’ятничани, що у Львівському районі. П’ятничанська вежа – один з найстаріших прикладів фортифікаційного будівництва в Галичині. Це унікальний мілітарний мурований об’єкт на території Львівщини з XV ст., який зберіг до сьогодні свої первісні готичні форми. В спогадах мешканців вежа сприймалася як частина великого міста, яке сягало від Львова аж до Рогатина, що то був замок Синявських, який згодом став василіянським монастирем, а у 1724 році його закрили. Навесні далекого 1995 року у П’ятничанській вежі відкрили музей-заповідник. Експозиція музею  розташована на другому і третьому ярусах кам’яної надбрамної вежі. Вона відтворює мисливське шато. Також представлені картосхеми оборонного будівництва та відомі зразки мілітарної архітектури періоду Галицько-Волинського князівства. «П’ятничанська лицарська надбрамна вежа – єдина збережена в Україні подібна споруда. Перша згадка про неї датується 1454 роком, хоча згідно з архітектурними ознаками вежа близька до аналогічних німецьких башт ще давнішого періоду. Імовірно, вежа приймала у себе українських князів та їх лицарство, боярство. Як сторожова будівля Галицько-Волинського князівства П’ятничанська вежа була частиною оборонного комплексу шляху Галич-Холм. У такій садибі проживав лицар із сім’єю, а під його командуванням постійно була залога. Вежа була чотириярусна: підвал слугував камерою для звідного моста; перший ярус використовували для в'їзду на територію; вхід на другий ярус був із подвір'я зовнішніми сходами; третій ярус мав вихід на дерев’яну галерею, з якої активно відстрілювалися під час нападу ворога», - каже завідувач сектору комунікації та зв’язків з громадськістю Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького Василь Мицько. Цікавий факт: у 2018 році у П’ятничанській вежі відбулися зйомки художнього фільму «Король Данило» режисера Тараса Химича. За сюжетом у такому віддаленому місці непокірні галицькі бояри готували змову проти свого короля.

28 січня 2022

Відтепер Державний історико-культурний заповідник "Нагуєвичі" приймає документи в «Дії». Про це повідомив директор заповідника Богдан Лазорак. Як відвідувачам скористатися «Дія.QR»? Відскануйте QR-код, щоб поділитися цифровою копією. Підтвердіть запит на передачу своїх даних у застосунку. «Дія» автоматично сформує чернетку листа з копіями цифрових документів із вашою адресою. Вам просто потрібно натиснути «Надіслати». Відтепер дуже швидко можна отримати замовлення послуг заповідника, а також здійснити запит на копії цифрових документів від КЗ ЛОР АДІКЗ "Нагуєвичі". Наприклад, замовити послугу «Проведення екскурсій та майстер-класів». Замовник послуги також отримує вільний доступ до документів: Картка платника податків (РНОКПП) Паспорт громадянина України Заявку на послугу Використання «Дія.QR» – це: оптимізація процесу надання послуг; шеринг копій цифрових документів; підтвердження особи за декілька секунд; швидкий пошук документів у базі даних; економія коштів на папір, принтер, зберігання та утилізацію паперових копій. Більше про «Дія.QR» ви можете дізнатися тут: https://diia.gov.ua/services/diyaqr

5 серпня 2021

Упродовж 6-8 серпня за 20 км від Львова на відвідувачів очікує середньовічна княжа столиця у віртуальній реальності, квести, авторські екскурсії, майстер-класи та жива концертна програма. Запуск роботи історико-культурного заповідника «Древній Звенигород» стартує завтра о 17:00 год. В цю п’ятницю місцевий гурт «Берегиня» відтворить унікальний обряд плетіння вінків, а театр «Воскресіння» продемонструє вечірнє театралізоване дійство. У вихідні, 7 та 8 серпня, за попередньою реєстрацією у дітей буде нагода спробувати себе у ролі археологів. А вдягнувши VR-окуляри, можна буде побачити 12 місць княжого Звенигорода першої половини XII ст. Керівниця проєкту Наталія Войцещук розповідає, що мандруючи Європою її захоплювало і надихало те, як за допомогою технологій там демонструють, показують та відтворюють свою історію. Тому приємно, що це вдалося втілили також у «Древньому Звенигороді». «Все дуже просто, береш окуляри, йдеш на територію заповідника, знаходиш локацію, яка позначена точкою, надягаєш окуляри й потрапляєш у минуле. Сучасні технології сьогодні дозволяють зробити те, що раніше б здавалося неможливим», - говорить вона. Керівниця управління туризму та курортів облдержадміністрації Наталя Табака переконана, що нова туристична локація приведе у Давидівську територіальну громаду багато туристів не тільки на відкриття історико-культурного заповідника, а й надалі. «Це місце, де можна зазирнути у життя, яке було тисячу років тому та відчути гордість за нашу історію «Древній Звенигород» має бути в переліку екскурсійних маршрутів для учнівських груп», - зазначила Наталя Табака. Головне на території заповідника, як запевняють організатори, це унікальна експозиція оновленого музею - сотні артефактів, серед них речі побуту, прикраси й найдавніша, знайдена археологами – гусля. З колісною лірою – древнім українським музичним інструментом у поєднанні з електронною музикою і давніми піснями на території заповідника виступатиме Гордій Старух у суботу, 7 серпня, а також музично-поетичний проєкт «Пиріг і Батіг», гурт «Secret FOREST» та діджей «Braun». Деталі за посиланням. Довідково: Звенигород – село поблизу Львова. Колись це було місто, назву якого задокументовано в літописах 1086 року. Його заснування пов’язують із правнуком київського князя Ярослава Мудрого – Володарем. Історія княжого Звенигорода завершується взимку 1241 року. Після знищення Києва туди рушило військо монголо-татар на чолі з ханом Батиєм. За легендою, ворога провела в місто стара жінка, що жила на болотах і знала таємні ходи. Монголи вщент спалили всю забудову. Відтоді Звенигород не відновлював свого статусу могутнього міста. 2020 року на території пам’яток археології, що розташовані на місці давньої столиці, створили заповідник.

29 липня 2021

У селі Підгірці, що у Золочівському районі, на території історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ" відтепер можна не лише відчути дух, але й побачити на власні очі побут давніх слов’ян. Йдеться про унікальний проєкт “Пліснеська хижа – 2021, у межах якого в заповіднику збудували автентичне слов’янське житло Х століття.  Будівництво провели на чолі з директором заповідника Володимиром Шелепом. А сім'я реконструкторів Марія та Ярема Іванціви зі своїми чотирма дітьми навіть спробували в ньому пожити. Вони запевнили, що це не просто можливо, але й доволі зручно.  “Жити в хаті, чесно, дивно, але там зручно і комфортно, хоча виглядає вона, можливо, як господарське приміщення, сучасне сільське, але, як не дивно, люди тоді жили іншим життям і по-іншому це все переживали. В цій хаті зручно і в спеку, і в холод, дах не протікає. Ми там спали з чотирма дітьми і вмістилися, і, в принципі, було дуже нормально”, — ділиться враженнями організатор екскурсійної діяльності, очільник громадської організації “Чорна Галич” Ярема Іванців.  Всередині хижі затишно та лаконічно: є справна піч-кам’янка й просторе ліжко. А на території біля самої хижі можна побачити копицю сіна, кілька вичинок зі шкур тварин, накриття, під яким можна поїсти, і різноманітне приладдя, стилізоване під старовину. Крім того, охочі мають нагоду повправлятися зі стрільби з лука.  “Проєкт надзвичайний. Бо ми зараз говоримо про пам’ятку археології, а, зазвичай, дуже важко донести до людей цінність таких об’єктів, важко медійно їх репрезентувати, навчити цінувати і берегти, бо в археології все найважливіше — в землі. Натомість цей проєкт привертає увагу громадськості до такого виду пам’яток, і це — важливий крок для їхнього збереження. Також я рада бачити, що тут так багато дітей, і що всі вони беруть активну участь у цьому експерименті. Надіюсь, так ми прищепимо наступним поколінням любов до наших пам’яток і бажання їх досліджувати та оберігати”, — каже директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько.  Аби втілити проєкт в життя, організаторам довелося спершу довго досліджувати різноманітні наукові етнографічні й палеоархітектурні джерела, а потім перевіряти і вдосконалювати їх на практиці, під час усіх етапів будівництва давнього слов’янського житла. Результат кропіткої праці — очевидний. “Ми спробували створити тут той справжній Пліснеськ Х століття, відбудувавши цю хижу спільними зусиллями методами спроб та помилок. Цей проєкт — це досвід, який нам дає змогу в майбутньому розвивати заповідник, розвивати скансен і відтворювати, забудовувати більшу частину місцевості, щоб це була інтерактивна територія, щоб люди могли більше ознайомлюватися з нашою історією, з нашою культурою”, — розповідає директор Історико-культурного заповідника “Давній Пліснеськ” Володимир Шелеп.

4 Червня 2021

За сприяння Львівської облдержадміністрації почав курсувати прямий автобусний маршрут зі Львова до Державного історико-культурного заповідника «Тустань». Як повідомили в управлінні транспорту та зв’язку ОДА, йдеться про продовження на 6 км дійсного рейсу. Маршрут автобуса пролягатиме через Меденичі, Трускавець, Борислав і Східницю. На майбутнє розглядають варіант зі збільшенням кількості автобусів на маршруті. Курсуватиме новий автобус з АС "Автовокзал Двірцевий" за таким графіком: виїзд зранку о 08:45 та в обід 14:00 год до села Урич; прибуття до фортеці «Тустань» о 12:05 та 18:20 год. «Це один з головних туристичних магнітів Львівської області. Навіть під час пандемії «Тустань» збирає велику кількість гостей. Напередодні до заповідника відремонтували дорогу, а тепер відкрили й автобусний рейс.У зв’язку з цим виникає більше можливостей для мандрівників, які обирають громадський вид транспорту.», - наголосила керівниця управління туризму та курортів Наталя Табака.  За словами директора Державного історико-культурного заповідника Андрія Котлярчука, на появу автобусного маршруту в «Тустані» чекали не один рік. І заповідник докладав для цього чимало зусиль.  "Тепер ситуація з доступністю змінюється на краще, що особливо важливо для гостей з різних регіонів України, туристів з-за кордону. На доїзд автобусом є величезний запит. Людина, яка приїхала потягом чи прилетіла літаком до Львова і хоче побачити область, має можливість приїхати до нас автобусом. Поява автобусного маршруту – це й зручність для селян Урича зокрема. Є можливість, припустимо, поїхати до стоматолога в Трускавець автобусом зі зрозумілим і затвердженим розкладом», - зазначив директор заповідника. 

7 серпня 2019

6 серпня працівники Національного природного парку «Північне Поділля» обстежили заповідні ділянки урочища «Тудорів ліс», що в околицях сіл Черниця та Боратин Бродівського району Львівщини. Природоохоронці оглянули низку рослин, що характерні для цього регіону, а також букові лісостани та степові ділянки. Працівники природного парку також обстежили потенційно цікаві для туристів території з метою напрацювання нового екотуристичного маршруту. Зокрема, дієві та закинуті криниці періоду панування Австро-угорської імперії на цих теренах, залишки військових шанців періоду Першої та Другої світових воєн, розташування яких зафіксовано на GPS-пристрої. Також фахівці з рекреації та туризму природоохоронної установи здійснили мандрівку через гідрологічний заказник «Поникіський», що теж належить до територій НПП «Північне Поділля», та зафіксували перебування в межах природоохоронної установи низки птахів, зокрема зграю лисок, крижнів, водяних курочок, сірих чапель, а також хижого канюка.

27 липня 2018

Про це сьогодні, 27 липня, повідомив начальник управління охорони природних ресурсів та моніторингу департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації Андрій Сенюк. Міністерство екології та природних ресурсів України схвалило клопотання про створення національного природного парку «Королівські Бескиди» на території Старосамбірського району.   Парк планують створити на площі 8997 га, за рахунок вилучення земель Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс», зокрема Старосамбірського лісництва - 4297 га, та Дністрянського лісництва – 4700 га. Генеральний директор ОКС ЛГП «Галсільліс» Мельник В.М. ініціював створення даного Парку. Відтак ідею створення Парку підтримав департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації та Старосамбірська районна рада. Клопотання про створення  нацпарку підготували голова Старосамбірської районної ради Терлецька Т.І та завідувач кафедри ботаніки Львівського національного університету імені Івана Франка, професор, доктор біологічних наук - Тасєнкевич Л.О. Окрім цього погодження про створення національного природного парку «Королівські Бескиди» надали: Старосамбірська районна рада, Львівська обласна рада, ОКС ЛГП «Галсільліс».   Мінприроди просить Львівську обласну державну адміністрацію  погодити це клопотання із землекористувачами земельних ділянок, зацікавленими органами державної влади і місцевого самоврядування, а також подати проект створення парку до Мінприроди  для підготовки відповідного Указу Президента України. Окрім підтримки клопотання та надання погодження про створення національного природного парку «Королівські Бескиди», Старосамбірська районна рада під час сесії ухвалила рішення, відповідно до якого припинила рубки в лісових насадженнях, які мають увійти до парку з метою їх збереження. Зазначимо, що майбутній парк названий так не випадково, оскільки історія району тісно пов’язана із життям родини Короля Данила Галицького, зокрема його сина Лева на честь якого засновано і названо місто Львів. Нагадаємо, що національний природний парк є природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою загальнодержавного значення, що створюється з метою збереження, відтворення, ефективного та різнобічного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Фінансування національних природних парків здійснюється з державного бюджету. Слід зазначити, що департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації проводить роботи зі  створення нових національних природних парків з метою збереження природи, а саме: - «Бойківщина» в Турківському районі (пакет документів з погодженнями вже передано в Мінприроди для підготовки Указу Президен та України); _ «Надбужжя» імені Блаженнішого Любомира Гузара в Сокальському районі ( готується пакет документів для передачі в Мінприроди з метою підготовки Указу Президента України). – розповів Андрій Сенюк.