«Древній Звенигород»: історико-культурний заповідник розпочинає туристичний сезон

9 травня 2022

Історико-культурний заповідник у Звенигороді збільшив години роботи і чекає на самостійних відвідувачів та групи туристів. Тут радіють новим знайомствам, спілкуванню та можливості розказати про давнє княже місто. «Особливість нашої експозиції та її мультимедійна складова дозволяють працювати, і, у той самий час, зберігати експонати у безпеці на час війни. Як і колеги з інших музеїв ми максимально убезпечили наші фонди. Тож наразі в експозиції немає артефактів. Натомість історію княжого Звенигорода можна дізнатись з великої кількості графічних матеріалів та банерів. «Заглянути» в інтер’єри будівель столичного міста допоможуть наші «портали часу». Окрім цього, як і раніше, доступними для огляду є тури середньовічним містом у віртуальній реальності», – зазначають працівники заповідника. У «Древньому Звенигороді» просять з розуміння поставитись до того, що наразі екскурсійний супровід груп можливий лише за попереднім записом. Зголошуватись потрібно щонайменше за два дні до планованого візиту за телефоном: +380 93 258 0817. Водночас для самостійного відвідування музею попередній запис не потрібний. Чекають відвідувачів щодня, окрім понеділка, з 12:00 до 18:00 год. У випадку повітряної тривоги відвідувачі та працівники музею повинні пройти в найближче укриття. Гостей також просять бути готовими до перевірки документів відповідно до правового режиму воєнного стану.

31 березня 2022

На Львівщині відновлюють роботу музею-заповідника «П’ятничанська вежа». Запрацює він вже завтра, 1 квітня. Розташований музей у селі П’ятничани, що у Львівському районі. П’ятничанська вежа – один з найстаріших прикладів фортифікаційного будівництва в Галичині. Це унікальний мілітарний мурований об’єкт на території Львівщини з XV ст., який зберіг до сьогодні свої первісні готичні форми. В спогадах мешканців вежа сприймалася як частина великого міста, яке сягало від Львова аж до Рогатина, що то був замок Синявських, який згодом став василіянським монастирем, а у 1724 році його закрили. Навесні далекого 1995 року у П’ятничанській вежі відкрили музей-заповідник. Експозиція музею  розташована на другому і третьому ярусах кам’яної надбрамної вежі. Вона відтворює мисливське шато. Також представлені картосхеми оборонного будівництва та відомі зразки мілітарної архітектури періоду Галицько-Волинського князівства. «П’ятничанська лицарська надбрамна вежа – єдина збережена в Україні подібна споруда. Перша згадка про неї датується 1454 роком, хоча згідно з архітектурними ознаками вежа близька до аналогічних німецьких башт ще давнішого періоду. Імовірно, вежа приймала у себе українських князів та їх лицарство, боярство. Як сторожова будівля Галицько-Волинського князівства П’ятничанська вежа була частиною оборонного комплексу шляху Галич-Холм. У такій садибі проживав лицар із сім’єю, а під його командуванням постійно була залога. Вежа була чотириярусна: підвал слугував камерою для звідного моста; перший ярус використовували для в'їзду на територію; вхід на другий ярус був із подвір'я зовнішніми сходами; третій ярус мав вихід на дерев’яну галерею, з якої активно відстрілювалися під час нападу ворога», - каже завідувач сектору комунікації та зв’язків з громадськістю Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького Василь Мицько. Цікавий факт: у 2018 році у П’ятничанській вежі відбулися зйомки художнього фільму «Король Данило» режисера Тараса Химича. За сюжетом у такому віддаленому місці непокірні галицькі бояри готували змову проти свого короля.

28 січня 2022

Відтепер Державний історико-культурний заповідник "Нагуєвичі" приймає документи в «Дії». Про це повідомив директор заповідника Богдан Лазорак. Як відвідувачам скористатися «Дія.QR»? Відскануйте QR-код, щоб поділитися цифровою копією. Підтвердіть запит на передачу своїх даних у застосунку. «Дія» автоматично сформує чернетку листа з копіями цифрових документів із вашою адресою. Вам просто потрібно натиснути «Надіслати». Відтепер дуже швидко можна отримати замовлення послуг заповідника, а також здійснити запит на копії цифрових документів від КЗ ЛОР АДІКЗ "Нагуєвичі". Наприклад, замовити послугу «Проведення екскурсій та майстер-класів». Замовник послуги також отримує вільний доступ до документів: Картка платника податків (РНОКПП) Паспорт громадянина України Заявку на послугу Використання «Дія.QR» – це: оптимізація процесу надання послуг; шеринг копій цифрових документів; підтвердження особи за декілька секунд; швидкий пошук документів у базі даних; економія коштів на папір, принтер, зберігання та утилізацію паперових копій. Більше про «Дія.QR» ви можете дізнатися тут: https://diia.gov.ua/services/diyaqr

6 серпня 2021

Створений 2020 року історико-культурний заповідник «Древній Звенигород», що за 25 км від Львова, сьогодні презентував оновлений сучасний музей та цікаву туристичну програму для дорослих та малечі.  Тепер у музеї «Древнього Звенигорода» у віртуальній реальності можна побачити середньовічну княжу столицю. «Сьогодні ми презентуємо музей минулого і майбутнього, - говорить керівниця заповідника Наталя Войцещук. - Минулого, бо тут можна побачити сотні унікальних артефактів часів княжого міста. Це речі побуту, прикраси, речі релігійного призначення. З іншого боку, це музей майбутнього - такий, якими би ми хотіли бачити багато музеїв в Україні. Музеї, які сміливо використовують сучасні технології, є відкритими до діалогу з відвідувачами, є комфортними та дружніми як для дітей, так і для дорослих». В експозиції музею - експонати, які знайшли під час розкопок середньовічного Звенигорода. Частина з них - з фондів Львівського історичного музею та Археологічного музею Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Зокрема, тут можна побачити найдавніші знайдені археологами на території України гуслі, унікальну чашу-потир, та мушлю, яку тогочасні паломники принесли з території нинішньої Іспанії. Основна ж цікавинка музею - можливість побачити середньовічну княжу столицю у віртуальній реальності. У межах проєкту, який профінансував Український Культурний Фонд, в Звенигороді вдалося відтворити вигляд 12 локацій давнього міста. Чотири з них – інтер’єри церков та палаців, вісім – вулиці, площі та панорами давнього міста. Для екскурсій у заповіднику також відкрили територію городища літописного міста Звенигорода. Загалом це понад 30 га. Торік тут розпочались роботи з облаштування історико-культурного парку. Вже виконано підготовчі роботи та закуплено частину обладнання. Майбутній парк поєднає в собі відпочинкову, культурну, наукову, музейну та освітню функції. На території давнього городища заплановано створити мережу доріжок, підсвітити та ознакувати основні елементи, облаштувати дитячий майданчик.  Нині ж команда заповідника шукає фінансування на продовження робіт. «Заповідник «Древній Звенигород» має стати унікальним культурно-туристичним центром поблизу Львова. У наступні роки ми маємо працювати над розбудовою його інфраструктури, залучати партнерів і фінансування з різних джерел. Сучасні технології дозволяють нам, людям 21 століття краще зрозуміти минуле, бо говорять до нас мовою сучасності. Хочу подякувати всій команді заповідника і запросити всіх мандрівників і обов’язково львів’ян завітати Звенигорода», - каже голова Львівської ОДА Максим Козицький.  Упродовж наступних вихідних у заповіднику відбуватиметься ціла низка культурно-мистецьких заходів, тому до Звенигорода може приїхати кожен охочий. Екскурсії, концерти, квести, відвідування музею та інші заходи - безкоштовні. На деякі з них організатори просили зареєструватися. Довідка Історико-культурний заповідник Древній Звенигород створили у 2020 році в однойменному селі Звенигород, що на території Давидівської ОТГ, за 20 км від Львова. У середньовіччі там було одне з найбільших міст західної України – столиця Звенигородського князівства. Перша літописна згадка про нього датується 1086 роком, що робить його майже на 200 років старшим за Львів. У першій половині XII ст. це столиця Звенигородського князівства. Саме тут будують перші на території західної України білокам’яні церкву та палац. Численні археологічні знахідки розповідають про Звенигород як багате та красиве місто, де були розвинені освіта та мистецтва. Саме звідси походять три найдавніші писемні документи державного архівного фонду України – берестяні грамоти. Одна з них чудово збережена і дає нам зразок письма та мови XII ст. Місто існувало до 1241 року, коли вщент було спалене монголо-татарами, і з того часу не відновлювало своєї величі.

29 липня 2021

У селі Підгірці, що у Золочівському районі, на території історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ" відтепер можна не лише відчути дух, але й побачити на власні очі побут давніх слов’ян. Йдеться про унікальний проєкт “Пліснеська хижа – 2021, у межах якого в заповіднику збудували автентичне слов’янське житло Х століття.  Будівництво провели на чолі з директором заповідника Володимиром Шелепом. А сім'я реконструкторів Марія та Ярема Іванціви зі своїми чотирма дітьми навіть спробували в ньому пожити. Вони запевнили, що це не просто можливо, але й доволі зручно.  “Жити в хаті, чесно, дивно, але там зручно і комфортно, хоча виглядає вона, можливо, як господарське приміщення, сучасне сільське, але, як не дивно, люди тоді жили іншим життям і по-іншому це все переживали. В цій хаті зручно і в спеку, і в холод, дах не протікає. Ми там спали з чотирма дітьми і вмістилися, і, в принципі, було дуже нормально”, — ділиться враженнями організатор екскурсійної діяльності, очільник громадської організації “Чорна Галич” Ярема Іванців.  Всередині хижі затишно та лаконічно: є справна піч-кам’янка й просторе ліжко. А на території біля самої хижі можна побачити копицю сіна, кілька вичинок зі шкур тварин, накриття, під яким можна поїсти, і різноманітне приладдя, стилізоване під старовину. Крім того, охочі мають нагоду повправлятися зі стрільби з лука.  “Проєкт надзвичайний. Бо ми зараз говоримо про пам’ятку археології, а, зазвичай, дуже важко донести до людей цінність таких об’єктів, важко медійно їх репрезентувати, навчити цінувати і берегти, бо в археології все найважливіше — в землі. Натомість цей проєкт привертає увагу громадськості до такого виду пам’яток, і це — важливий крок для їхнього збереження. Також я рада бачити, що тут так багато дітей, і що всі вони беруть активну участь у цьому експерименті. Надіюсь, так ми прищепимо наступним поколінням любов до наших пам’яток і бажання їх досліджувати та оберігати”, — каже директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько.  Аби втілити проєкт в життя, організаторам довелося спершу довго досліджувати різноманітні наукові етнографічні й палеоархітектурні джерела, а потім перевіряти і вдосконалювати їх на практиці, під час усіх етапів будівництва давнього слов’янського житла. Результат кропіткої праці — очевидний. “Ми спробували створити тут той справжній Пліснеськ Х століття, відбудувавши цю хижу спільними зусиллями методами спроб та помилок. Цей проєкт — це досвід, який нам дає змогу в майбутньому розвивати заповідник, розвивати скансен і відтворювати, забудовувати більшу частину місцевості, щоб це була інтерактивна територія, щоб люди могли більше ознайомлюватися з нашою історією, з нашою культурою”, — розповідає директор Історико-культурного заповідника “Давній Пліснеськ” Володимир Шелеп.

28 липня 2021

Побачити на власні очі, як виглядало середньовічне княже місто, відтепер можна буде неподалік Львова. 6-8 серпня заповідник відкриває туристичний сезон та презентує оновлений музей. Відтворена у віртуальній реальності столиця XII ст. є частиною експозиції музею історико-культурного заповідника «Древній Звенигород». Вдягнувши VR окуляри, відвідувачі зможуть оглянути 12 місць Звенигорода першої половини XII ст. Чотири з них – інтер’єри церков та палаців, вісім – вулиці, площі та панорами давнього міста. «Комунальне підприємство «Адміністрація історико-культурного заповідника «Древній Звенигород» Львівської обласної ради створили торік. Заповідник розташований за 20 км від Львова, у селі Звенигород (Давидівська ОТГ). У часи середньовіччя - в XI-XIII ст. - там була одна з перших княжих столиць українського Прикарпаття. Це дуже близько від Львова, і тому Давній Звенигород може стати чудовим туристичним магнітом, який працюватиме на збереження та популяризацію унікальної культурної спадщини України. Завдяки активності дирекції в проєкту УКФ, тут уже є дуже багато всього цікавого», - каже директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько. Унікальна експозиція оновленого музею, що є частиною заповідника, - це сотні артефактів княжих часів. Серед них - єдина, знайдена археологами в Україні семиструнна гусля, речі побуту, прикраси. Співорганізаторами виставки є Львівський історичний музей та Археологічний музей Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, які надали матеріали зі своїх фондів. У програмі відкриття: авторські екскурсії від дослідників літописного Звенигорода, захопливі дитячі квести, вечірнє театралізоване дійство, ранкова йога, майстер-класи, концертна програма. Вхід у музей та усі заходи у дні відкриття - безплатні. Однак деякі з них потребують попередньої реєстрації. Усі деталі - на сайті та сторінці у Facebook історико-культурного заповідника «Древній Звенигород». Довідка Звенигород – нині село всього за 20 км від Львова. Однак у середньовіччі там було одне з найбільших міст західної України – столиця Звенигородського князівства. Перша літописна згадка про нього датується 1086 роком, що робить його майже на 200 років старшим за Львів. У першій половині XII ст. це столиця Звенигородського князівства. Саме тут будують перші на території західної України білокам’яні церкву та палац. Численні археологічні знахідки розповідають про Звенигород як багате та красиве місто, де були розвинені освіта та мистецтва. Саме звідси походять три найдавніші писемні документи державного архівного фонду України – берестяні грамоти. Одна з них чудово збережена і дає нам зразок письма та мови XII ст. Місто існувало до 1241 року, коли вщент було спалене монголо-татарами, і з того часу не відновлювало своєї величі. 2020 року на території комплексу пам’яток у Звенигороді створили історико-культурний заповідник.

4 Червня 2021

За сприяння Львівської облдержадміністрації почав курсувати прямий автобусний маршрут зі Львова до Державного історико-культурного заповідника «Тустань». Як повідомили в управлінні транспорту та зв’язку ОДА, йдеться про продовження на 6 км дійсного рейсу. Маршрут автобуса пролягатиме через Меденичі, Трускавець, Борислав і Східницю. На майбутнє розглядають варіант зі збільшенням кількості автобусів на маршруті. Курсуватиме новий автобус з АС "Автовокзал Двірцевий" за таким графіком: виїзд зранку о 08:45 та в обід 14:00 год до села Урич; прибуття до фортеці «Тустань» о 12:05 та 18:20 год. «Це один з головних туристичних магнітів Львівської області. Навіть під час пандемії «Тустань» збирає велику кількість гостей. Напередодні до заповідника відремонтували дорогу, а тепер відкрили й автобусний рейс.У зв’язку з цим виникає більше можливостей для мандрівників, які обирають громадський вид транспорту.», - наголосила керівниця управління туризму та курортів Наталя Табака.  За словами директора Державного історико-культурного заповідника Андрія Котлярчука, на появу автобусного маршруту в «Тустані» чекали не один рік. І заповідник докладав для цього чимало зусиль.  "Тепер ситуація з доступністю змінюється на краще, що особливо важливо для гостей з різних регіонів України, туристів з-за кордону. На доїзд автобусом є величезний запит. Людина, яка приїхала потягом чи прилетіла літаком до Львова і хоче побачити область, має можливість приїхати до нас автобусом. Поява автобусного маршруту – це й зручність для селян Урича зокрема. Є можливість, припустимо, поїхати до стоматолога в Трускавець автобусом зі зрозумілим і затвердженим розкладом», - зазначив директор заповідника. 

7 серпня 2019

6 серпня працівники Національного природного парку «Північне Поділля» обстежили заповідні ділянки урочища «Тудорів ліс», що в околицях сіл Черниця та Боратин Бродівського району Львівщини. Природоохоронці оглянули низку рослин, що характерні для цього регіону, а також букові лісостани та степові ділянки. Працівники природного парку також обстежили потенційно цікаві для туристів території з метою напрацювання нового екотуристичного маршруту. Зокрема, дієві та закинуті криниці періоду панування Австро-угорської імперії на цих теренах, залишки військових шанців періоду Першої та Другої світових воєн, розташування яких зафіксовано на GPS-пристрої. Також фахівці з рекреації та туризму природоохоронної установи здійснили мандрівку через гідрологічний заказник «Поникіський», що теж належить до територій НПП «Північне Поділля», та зафіксували перебування в межах природоохоронної установи низки птахів, зокрема зграю лисок, крижнів, водяних курочок, сірих чапель, а також хижого канюка.

10 серпня 2018

У Мінприроди розглянули створення національного природного парку “Надбужжя” імені Блаженнішого Любомира Гузара та будівництво еколого-просвітницького центру імені Блаженнішого Любомира Гузара, орієнтовною вартістю 20 млн гривень. 9 серпня у Міністерстві екології та природних ресурсів України відбулася нарада під головуванням заступника міністра Мінприроди України Василя Полуйка щодо створення НПП “Надбужжя” імені Блаженнішого Любомира Гузара. Участь у нараді також взяв начальник управління охорони природних ресурсів та моніторингу департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації Андрій Сенюк. Під час наради розгянули питання необхідністі збільшення територій природно-зоповідного фонду в межах Сокальського району, майбутнє підпорядкування Парку, функціонування та його фінансування. Василь Полуйко наголосив, що Парк має бути створений та підпорядкований Міністерству і вже в 2019 році Мінприроди планує виділити 20 млн гривень для функціонування Парку та будівництва еколого-просвітницького центру імені Блаженнішого Любомира Гузара в м. Великі Мости Сокальського району Львівської області. Під час наради розглянули впровадження заходів з метою забезпечення гідрологічного балансу та збереження унікального верхового болота, яке знаходиться в межах ботанічного заказника загальнодержавного значення “Волицький” на території Хлівчанської сільської ради Сокальського району. Це болото займає площу 150га, є найбільшим у Львівській області, що збереглося у природному стані, та має ввійти в склад майбутнього Парку. Участь у нараді від Сокальщини взяли: настоятель церкви УГКЦ Благовіщення Пресвятої Богородиці в м. Великі Мости Володимир Юськів, голова Сокальської районної ради Микола Пасько, керівник апарату Сокальської райадміністрації Віра Білець, голова Великомостівської ОТГ Ярослав Ройко, депутат Сокальської районної ради, редактор районного часопису Голос з над Бугу Василь Сорочук та депутат, голова постійної комісії з питань АПК, земельних відносин, екології, раціонального природокористування та розвитку сільських територій Сокальської районної ради Андрій Сенюк, лікар комунальної установи “Сокальської ЦРЛ” Олег Фенчин. Всі представники району висловили підтримку створення Парку в структурі Міністерства екології та природніх ресурсів України. Лісівників на засіданні представляли заступник начальника управління - начальник відділу лісового господарства Держлісагенства України Василь Матейчик, перший заступник начальника управління Львівського ОУЛМГ Ярослав Целень, головний лісничий ДП “Рава-Руське лісове господарство” Михайло Музика, головний лісничий ДП “Радехівське лісомисливське господарство” Степан Андрейців. Національний природний парк створюється з метою збереження, відтворення, ефективного та різнобічного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

27 липня 2018

Про це сьогодні, 27 липня, повідомив начальник управління охорони природних ресурсів та моніторингу департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації Андрій Сенюк. Міністерство екології та природних ресурсів України схвалило клопотання про створення національного природного парку «Королівські Бескиди» на території Старосамбірського району.   Парк планують створити на площі 8997 га, за рахунок вилучення земель Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс», зокрема Старосамбірського лісництва - 4297 га, та Дністрянського лісництва – 4700 га. Генеральний директор ОКС ЛГП «Галсільліс» Мельник В.М. ініціював створення даного Парку. Відтак ідею створення Парку підтримав департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації та Старосамбірська районна рада. Клопотання про створення  нацпарку підготували голова Старосамбірської районної ради Терлецька Т.І та завідувач кафедри ботаніки Львівського національного університету імені Івана Франка, професор, доктор біологічних наук - Тасєнкевич Л.О. Окрім цього погодження про створення національного природного парку «Королівські Бескиди» надали: Старосамбірська районна рада, Львівська обласна рада, ОКС ЛГП «Галсільліс».   Мінприроди просить Львівську обласну державну адміністрацію  погодити це клопотання із землекористувачами земельних ділянок, зацікавленими органами державної влади і місцевого самоврядування, а також подати проект створення парку до Мінприроди  для підготовки відповідного Указу Президента України. Окрім підтримки клопотання та надання погодження про створення національного природного парку «Королівські Бескиди», Старосамбірська районна рада під час сесії ухвалила рішення, відповідно до якого припинила рубки в лісових насадженнях, які мають увійти до парку з метою їх збереження. Зазначимо, що майбутній парк названий так не випадково, оскільки історія району тісно пов’язана із життям родини Короля Данила Галицького, зокрема його сина Лева на честь якого засновано і названо місто Львів. Нагадаємо, що національний природний парк є природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою загальнодержавного значення, що створюється з метою збереження, відтворення, ефективного та різнобічного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Фінансування національних природних парків здійснюється з державного бюджету. Слід зазначити, що департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації проводить роботи зі  створення нових національних природних парків з метою збереження природи, а саме: - «Бойківщина» в Турківському районі (пакет документів з погодженнями вже передано в Мінприроди для підготовки Указу Президен та України); _ «Надбужжя» імені Блаженнішого Любомира Гузара в Сокальському районі ( готується пакет документів для передачі в Мінприроди з метою підготовки Указу Президента України). – розповів Андрій Сенюк.

25 липня 2018

У селі Звенигород на місці давньої княжої столиці створять перший в Україні історико-культурний парк. Проект є одним із переможців конкурсу проектів регіонального розвитку Мінрегіону, на його реалізацію виділили близько 12 млн грн у межах секторальної бюджетної підтримки ЄС. Про це повідомили сьогодні під час брифінгу. “Департамент є ініціатором проекту, ідея виникла при розгляді генерального плану Звенигорода на історико-містобудівній раді, але так як для села не розробляються історико-архітектурні опорні плани, ми вирішили створити цей проект щодо забудови парку, щоб зберегти цінну територію та археологічний ландшафт. Цей проект – один із трьох нашого департаменту виграв на конкурсі проектів регіонального розвитку Мінрегіону і отримав секторальну підтримку. Ми проситимемо статут національного для заповідника і це є наша принципова позиція, щоб зберегти історичні витоки”, - зазначила т.в.о. директора департаменту архітектури та містобудування Львівської ОДА Оксана Ткачук. За її словами, проект реалізує три основні завдання: формування  території історико-культурного парку і розроблення технічної документації щодо встановлення меж, створення громадського простору “Звенигородський Майдан”, а також розвиток туристичної інфраструктури. Як зазначила молодший науковий співробітник НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України Наталя Войцещук, історико-культурний парк “Древній Звенигород” захистить територію пам’ятки від руйнувань. “Наша мета - законсервувати пам’ятку з метою її збереження для майбутніх поколінь, бо зараз вона нищиться. Окрім того це буде місце, куди приїжджатимуть люди не лише з України, а й з-за кордону”,- наголосила Наталя Войцещук. Відвідувачі парку зможуть побачити елементи археологічної пам’ятки – давнього Звенигорода. Зокрема давні церкви, княжий дитинець, господарські будівлі і оборонні укріплення.