«Зроблено чимало, але попереду ще багато роботи», - Олег Синютка у прямому ефірі телеканалу «Прямий»

17 січня 2019

Про це сьогодні, 17 січня, розповів голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка у ефірі телеканалу «Прямий». «Сьогодні уже дуже багато сказано про церкву. Але давайте повернемося до подій трьохсотлітньої давності. Це період, який історики назвали руїною. У нас забрали церкву тоді, коли держава була в руїні. І ми повернули собі Українську церкву тоді, коли держава є на підйомі», - зазначив очільник Львівщини. Окрім того, він додав: «На Львівщині є 56 конфесій, які визнавали себе приналежними до Московського патріархату. Станом на сьогодні уже 12 таких громад висловили бажання перейти в Незалежну церкву України. Ми повертаємося до своїх коренів».

17 січня 2019

Про це сьогодні, 17 січня, заявив голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка у ефірі телеканалу «Прямий». «У Львові немає жодних проблем,які б носили міжнаціональний, міжетнічний чи міжрелігійний характер. Сьогодні Львівщина настільки консолідована область, що там просто нереальні будь-які заворушення чи конфлікти. Усі ті речі, які відбуваються, я переконаний, сплановані диверсантами країни-агресора з метою посварити українців та поляків. Цього не станеться ніколи», - наголосив очільник Львівщини. Окрім того, він зауважив , що у 2018 році Міністр закордонних справ Павло Клімкін відвідав Павлокому і вшанував тих українців, які стали жертвами Другої світової війни. А Президент України Петро Порошенко відкрив пам’ятник і помолився разом з тисячами українців, які з’їхалися звідусіль до села Сагринь.   «Це демонстрація, що Українська держава буде вболівати і турбуватися   про всіх українців, які в силу різних обставин опинилися сьогодні за межами нашої держави. Це позиція сильної держави», - зазначив голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка.

18 грудня 2018

Видання "ДС" склала черговий рейтинг голів обласних державних адміністрацій. Показники підбивають підсумки за три квартали. Голова Львівської ОДА Олег Синютка  посідає третій рядок загальноукраїнського рейтингу  (60 балів). Серед досягнень – відсутність провалів в роботі: за жодним із 20 критеріїв Львівська область не увійшла ані до трійки, ані навіть в шестірку неблагополучних регіонів. Рейтинг порівнює показники 23 мирних регіонів (без окупованих АРК і Севастополя і наполовину окупованих Донеччини і Луганщини) за 20 суспільно значимими критеріям. Усі цифри взято із зведень Державної служби статистики України і її територіальних органів. Серед успіхів Львівщини в січні-вересні відмітили друге місце після Києва по припливу прямих іноземних інвестицій – як в абсолютних цифрах ($93, 2 млн), так і в перерахунку на душу населення. Найбільші інвестиції поступили з Польщі ($42, 8 млн) і Нідерландів ($28, 8 млн).  Також область пробилася в трійку лідерів позагальній площі прийнятих в експлуатацію квартир на тисячу жителів, в четвірку - по динаміці чисельності штатних працівників (зростання на 1,3% в порівнянні зсічнем-вереснем минулого року), увійшла до п'ятірки регіонів з найнижчим рівнем безробіття населення працездатного віку.

14 грудня 2018

Львівщина позитивно вирізняється на тлі всієї України в багатьох добрих справах, у досягненні високих показників у соціально-економічному житті. Деякі подробиці «Урядовий кур’єр» дізнавався в голови обласної державної адміністрації Олега СИНЮТКИ. Голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка: «Протягом останніх років Львівщина розвивається динамічно» — Олеже Михайловичу, нещодавно під час засідання Ради регіонального розвитку під головуванням Президента України ви зазначили, що політика децентралізації дала Львівщині високі дивіденди. — Насамперед люди відчули більшу свободу в ухваленні рішень. І це стосується всіх аспектів життя, починаючи від управлінської діяльності й до розпоряджання фінансами та землею. Місцеві громади також отримали значний ресурс — уперше 50 відсотків сукупних доходів зосереджують на власній території. І це той ресурс, за рахунок якого люди можуть не просто декларувати певні речі, а забезпечити втілення тих проектів, яких потребують. Водночас разом з можливостями об’єднані територіальні громади повинні нести відповідальність і фахово зростати. — Як триває в області процес формування плану перспективного розвитку територій? — На сесії обласної ради 2015 року ухвалили перший План перспективного розвитку територій. Торік у нього внесли уточнення. Нині на Львівщині 35 об’єднаних територіальних громад. І 23 грудня відбудуться вибори в нових п’яти ОТГ. 18 районів охоплено затвердженим перспективним планом формування спроможних територіальних громад. Надходження в ОТГ зросли у 3,5 раза на жителя порівняно з тим, який показник був до їхнього об’єднання. Обсяг інвестицій в інфраструктуру цьогоріч становив 141,6 мільйона гривень. Під час реформи з децентралізації в ОТГ створили 17 опорних шкіл, а за три роки закупили 107 шкільних автобусів. У чотирьох громадах уже відкрили ЦНАПи. В ОТГ функціонують сім підрозділів місцевої пожежної охорони. — Нещодавно на всеукраїнському рівні зазначали, що у Львівській області успішно будують сільські амбулаторії. — Цього року в країні запрацювала президентська програма з реформування сільської медицини. На Львівщині маємо збудувати 43 сільські амбулаторії. В області вже почали споруджувати перші такі медзаклади. Сподіваюся, що на початку прийдешнього року з поставленим завданням упораємося. Відкриваючи амбулаторії, дбатимемо про житло для медичного працівника та купівлю автомобіля. Уже оголосили тендер на придбання транспортних засобів для амбулаторій, напевно, це будуть або «Сузукі Вітара», або «Рено Дастер» — машини, які мають високу прохідну здатність та невибагливі в обслуговуванні. — Скажіть коротко, як втілює область медичну реформу загалом. — Львівщина попереду в перетворенні медичних установ на неприбуткові комунальні заклади. Це дає змогу на місці проводити діяльність, врегульовувати відповідні питання. З іншого боку, сімейні лікарі нині (а в області вже більш як половина жителів підписали угоди з ними) отримують зарплатню 15—16 тисяч гривень. Це також значимий стимул для лікаря. Пацієнти ж мають змогу висувати вищі вимоги до лікаря та отримувати якісні послуги. — Чи динамічно залучає Львівщина інвестиції? — В області динаміка залучення інвестицій та створення нових робочих місць відчутна. Ми позитивно вирізняємося на тлі всієї України. Останнім часом з’явилося 23,5 тисячі нових робочих місць, у виробничі потужності залучили прямих іноземних інвестицій понад 221,8 мільйона доларів США, заснували 181 нове підприємство. Є, звісно, підприємства, де працюють 4—5 тисяч людей, а є й такі, основу яких становлять лише кількадесят осіб. Нині на супроводі нашого підрозділу інвестицій 651 інвестпроект. — Є інвестпроекти й у галузі альтернативної енергетики? — Львівщина не може конкурувати за кількістю сонячних днів з Південною Україною. Та сприятливий інвестиційний клімат, який створили, супровід інвестпроектів нині визначив Львівщину другою в Україні за створенням потужностей альтернативної енергетики. І певним досягненням передусім вважаю створення енергоострова в Яворівському районі, який об’єднав три сонячні електростанції. Після введення в дію всіх їхня потужність сягатиме 200 мВт. Це найбільший показник у нашій країні. Важливо, що під ці потужності використовуємо землі, не придатні ні для сільськогосподарського виробництва, ні для житлового чи промислового будівництва, адже їх рекультивували після діяльності колишнього яворівського гірничо-хімічного підприємства «Сірка». — Чи багато охочих серед жителів Львівщини прагнуть скористатися програмою енергозбереження? Як відшкодовує їм обласний бюджет відсотки за кредитами на впровадження енергоощадних заходів? — Львівщина першою в країні запропонувала не лише для промислових підприємств, а й для жителів допомогу у впровадженні енергоощадних заходів. Завдяки програмам із здешевлення відсоткової ставки та надання безпосередніх прямих кредитів нині наша область — номер один з капіталовкладень в індивідуальні господарства у справі енергозбереження за рахунок використання енергії сонця та вітру. Суть програми енергозбереження для жителів Львівщини полягає в тому, що краяни отримують кредити на втілення проектів з енергозбереження з відшкодуванням 5—15% річних відсоткової ставки з обласного бюджету. Загалом на впровадження програми 2018 року у скарбниці Львівщини передбачили 15,9 мільйона гривень. В області втілюють і 23 районні та міські програми енергозбереження, географію яких постійно розширюємо. Використовуємо, звісно, й загальнодержавну програму з відшкодування для тих господарств, які використовують альтернативну енергетику. — Знаю, Львівщина активно розвиває промислові кластери. — Вважаємо, що нині конкуруємо зі східноєвропейськими країнами, як-от із Польщею, Чехією, Словаччиною. Щоб бізнес обирав Україну, а не інші країни, маємо подбати про сприятливі умови. Одна з таких умов — формування промислових хабів, індустріальних парків. Сприяємо за прикладом ІТ-кластера, кластера туристичної індустрії створенню промислових кластерів. Скажімо, в межах втілення ініціативи «Львівський промисловий хаб» діяльність здійснюють сім промислових кластерів, основне завдання яких — налагодження стійкого внутрішнього ринку й загальної координації суб’єктів підприємництва, підготовка кадрів робітничих професій та формування конкурентоспроможної політики Львівщини. В області вже розпочали діяльність кластери будівельної індустрії, легкої промисловості, поліграфії та деревообробної індустрії. Є намір створити ще й кластер меблевого виробництва. Наступною такою структурою, гадаю, буде об’єднання виробників комплектуючих для автомобільної промисловості. — Чи впроваджують великі інфраструктурні проекти? — Протягом останніх років Львівщина розвивається динамічно. Найбільший інфраструктурний проект, який втілили за часи незалежності України на Львівщині, — будівництво Бескидського тунелю. Він завдовжки 1,7 кілометра, на його спорудження витратили 2,2 мільярда гривень. Введення його в експлуатацію дало змогу вдвічі збільшити його пропускну спроможність для вантажних потягів між Україною та Євросоюзом. Другий за значущістю інфраструктурний проект — газогін, який з’єднає найбільше в Європі газосховище на Львівщині з трубопроводом на території Польщі, який веде до Балтики. Так матимемо змогу альтернативного постачання енергоресурсів в Україну й водночас зберігання газу в наших газових сховищах, що економічно вигідно та гарантує енергетичну безпеку нашої держави. — Як працює агропромисловий комплекс області? — Третій рік поспіль аграрний комплекс нашої області зростає у виробничих обсягах. За десять цьогорічних місяців це становить 6,9 відсотка. Варто уваги, що попри традиційне вирощування зернових і технічних сільськогосподарських культур, аграрії всерйоз і відповідально взялися до ягідництва та садівництва. Нині в області понад 60 господарств різної форми власності, які займаються садами. У справі збуту зібраних ягід і фруктів велика підмога — компанія в місті Городок, один з найбільших виробників соків у світі. Якщо говорити про ягідництво, то дуже важливо, що нині не лише вирішили й врегулювали питання з постачанням продукції для внутрішнього ринку, а й працюємо, щоб вийти на ринки Сінгапуру, Малайзії, арабських країн. Тому йдеться не лише про вирощування ягід, а й розвиток логістики. Міжнародний аеропорт Львів нині нарощує обсяги пасажиропотоку і потужності вантажних перевезень, це для області дуже сприятливо. — Аграрії області можуть скористатися пільговими кредитами на втілення своїх бізнес-проектів? — Маємо Комплексну програму підтримки та розвитку агропромислового виробництва області на 2016—2020 роки. Цього року на фінансову підтримку аграріїв Львівщини з обласного бюджету надали 19,6 мільйона гривень. Це один з найбільших обсягів допомоги серед областей країни. Львівщина займає найкращі позиції з використання коштів із держскарбниці на підтримку господарств, які вирощують велику рогату худобу. — Завершити ж сьогоднішню нашу розмову варто темою доріг. — Із 1991-го до 2014-го на Львівщині відремонтували 670 кілометрів доріг. Приємно, що показник, якого досягали аж 23 роки, вдалося істотно перевищити впродовж останніх чотирьох, коли в області відремонтувати понад 1700 кілометрів шляхів. Жителі це зауважують. Але завдання щодо завершення ремонту доріг для обласної влади надто важливі. Адже обсяг робіт, які треба виконати на Львівщині, ще значний.  Микола ШОТ, «Урядовий кур’єр» ДОСЬЄ «УК» Олег СИНЮТКА. Народився 14 лютого 1970 р. в с. Куропатники Бережанського району на Тернопіллі. Закінчив Прикарпатський університет ім. В. Стефаника. За першою освітою — історик, за другою — економіст. Обіймав посади голови Івано-Франківського відділення фонду соціальної адаптації молоді України, споживчого товариства «Маслосоюз» (м. Тростянець Івано-Франківської області), виконував обов’язки директора ТзОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКАВТОЗАЗ-ДЕУ». Був заступником Івано-Франківського міського голови, а також заступником, першим заступником Львівського міського голови. Очолював департамент економічної політики Львівської міськради. Із грудня 2014 року — голова Львівської обласної державної адміністрації.

13 грудня 2018

Про це сьогодні, 13 грудня, під час брифінгу повідомив голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка. «Це той проект, який насправді повинен бути мультиплікований на всю Україну. Завдяки ініціативі Міністерства соціальної політики у співпраці із Світовим банком ми маємо абсолютно нові підходи, які, я переконаний, мають стати новою моделлю центру зайнятості – пропонувати і мотивувати», - наголосив Олег Синютка. Зазначимо, що Проект «Рука допомоги» надав понад 20 мільйонів гривень поворотної фінансової допомоги безробітним малозабезпеченим та внутрішньо переміщеним українцям на відкриття бізнесу, а також підприємцям на створення нових робочих місць. Загальна сума фінансової допомоги, що була надана (або надійде найближчим часом) підприємцям-початківцям, склала 13,5 млн гривень. Найбільше підприємців з’явилось у Львівській області - 115 людей. «Ті люди, які уже на Львівщині отримали кредити – не просто започаткували власну справу, а залучили до роботи як найманих працівників ще 78 осіб. Тобто ми бачимо ефект поширення діяльності проекту на все нові сфери. Завдяки «Руці допомоги» ми не тільки мотивуємо людей, створюємо нові робочі місця, отримуємо податки до бюджетів місцевого та загальнодержавного рівнів, але й демонструємо людям, що немає безвихідних ситуацій. Ми демонструємо, що людина тут, в Україні, може бути успішною», - резюмував очільник Львівщини.

26 листопада 2018

Сьогодні, 26 листопада, відбулось Засідання Ради регіонального розвитку Львівщини.  У межах Засідання присутніх  ознайомили з ходом реалізації реформи децентралізації на Львівщині, а також представили Перспективний план розвитку Львівської області на 2019-2021 роки. «Потрібно робити те, що є в пріоритеті в громади. Методика проста. Перш за все - визначити пріоритети та зрозуміти, в якому напрямку рухатись, зібрати громаду і узгодити з ними напрям нашої роботи. Оскільки ми поставили собі межі, упродовж двох-трьох місяців сформувати картину перспективного розвитку Львівщини, повинні активніше взятися до роботи. Схоже на те, що уся держава перейде на середньострокове трирічне планування. Послухати людей на місцях і порадитись із ними – основне завдання цього планування», - зазначив голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка. Нагадаємо, що у  кожному регіоні країни повинні бути розроблені плани перспективного розвитку територій. Ці плани будуть містити позиції із основних інфраструктурних проектів, об'єктів соціальної та житлово-комунальної сфери, що повинні бути відремонтовані, збудовані, доведені до відповідного рівня експлуатації протягом 2019 – 2021 років. У Львівській області процес формування такого Плану перспективного розвитку територій розпочали із засідання Ради регіонального розвитку Львівщини.  

10 вересня 2018

У Львівській обласній державній адміністрації відбулась зустріч очільника Львівщини Олега Синютки з українським істориком та громадським діячем у Республіці Польща, співзасновником і головою Українського товариства в Любліні Григорієм Купріяновичем. На початку зустрічі Григорій Купріянович подякував очільнику Львівщини за запрошення та наголосив на тому, що це є символічним, адже для всіх українців за межами України потрібно відчувати підтримку держави. «Дякую за підтримку, за ті заходи, які ви організували. Це фундаментально. Це означає, що Україна має стержень та відстоює свої права», - наголосив Григорій Купріянович. У межах зустрічі голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка наголосив, що українська громада в Любліні і особисто Григорій Купріянович завжди мають відчувати, що Українська держава стоїть на захисті українців у всьому світі. «Будьте впевнені – за вами стоїть Україна, 45-мільйонна держава, -  зазначив Олег Синютка. - Ми робили і будемо робити усе, що є в інтересах України та українського народу». Григорій Купріянович наголосив на тому, що українська громада в Польщі вперше за роки незалежності України відчула підтримку держави. Очільник Львівщини  наголосив на важливості вшановувати пам'ять видатних українців та теренах Республіки Польща. Також зосередив увагу присутніх на питанні спорудження пам’ятника Михайла Грушевського у місті Холм та системної роботи і допомоги українцям, які проживають за межами Української держави.

6 вересня 2018

Сьогодні, 6 вересня, у Львівської обласній державній адміністрації відбулась зустріч очільника Львівщини Олега Синютки  з  головою правління АТ КБ «ПриватБанк» Петром Крумханзлом. Олег Синютка ознайомив гостей із досягненням регіону, зокрема наголосив на сприятливому інвестиційному кліматі Львівщини. «Для нас також важливо сьогодні, щоб Львівська область була прикладом України у напрямку збереження європейських цінностей», - відзначив Олег Синютка. Гість, у своєю чергою, розповів голові облдержадміністрації про успіхи банку. «Результат банку – важливий показник для держави. Сьогодні наш банк є номером один в Україні. Наше завдання, щоб згодом він був у лідерах серед інших європейських банків», - зазначив Петр  Крумханзл . У межах зустрічі директор Західного регіонального АТ КБ «ПриватБанк» Андрій Якимів відзначив, що Львівщина у лідерах серед інших областей з економії коштів у системи електронних закупівель «Prozorro». Зазначимо, що З початку 2018 року завдяки впровадженню системи електронних закупівель «Prozorro» на Львівщині зекономили 911,6 млн гривень. Економії коштів вдалось досягти в тому числі завдяки проведенню допорогових закупівель в системі Prozorro на товари та послуги понад 50 тис грн, роботи від 100 тис грн та впровадження системи моніторингу допорогових закупівель. Відтак, станом на 31 серпня, Львівська область посідає друге місце серед регіонів України по економії коштів.

7 липня 2018

Сьогодні, 7 липня, у парку "Горіховий гай" відбулась неформальна зустріч голови Львівської обласної державної адміністрації Олега Синютки з молоддю. Підтримка молодіжних ініціатив, поїздки, відпочинок, футбольні вподобання, життєві перемоги та мрії - лише  незначна частка запитань, порушених у дружній бесіді молодих лідерів і очільника області. У неформальній обстановці Олег Синютка поділився міркуваннями про те, чого не слід забувати молоді. "Завжди залишайтеся собою та гордіться тим, що ви – українці. Не забувайте про те, що ви молоді люди, тому не тратьте на марно час та старайтеся використовувати його з користю, адже молодість дуже швидко минає. Використовуйте усі можливості, які вам дають. Одна із позитивних рис молодих людей - це те, що вони не бояться змін", - зазначив голова Львівської облдержадміністрації. Окрім того, Олег Синютка наголосив на тому, щоб молодь навчалась в українських вищих навчальних закладах та працювала в Україні. У межах зустрічі також розглянули питання національно-патріотичного виховання, молодіжної політики в регіоні, освіти, працевлаштування, створення нових робочих місць та інших. Зустріч з молоддю Львівщини тривала понад годину. Нагадаємо, що 24 лютого, у Львівському обласному молодіжному центрі голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка зустрівся із молоддю Львівської області.

5 липня 2018

Українське суспільно-політичне видання «Кореспондент» оприлюднило рейтинг діяльності голів облдержадміністрації. Голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка посідає у всеукраїнському рейтингу шосте місце.  Рейтинг склали, враховуючи показники за суспільно значущими критеріями. «Одним з головних успіхів Львівщини стала оцінка за кількістю активних підприємств станом на 1.11.2017 та приростом активних підприємств за 12 місяців (9,35%)», - йдеться у повідомленні. Окрім того, рейтинг включає оцінку інформаційної відкритості, медійності та впливовості, а також бюджет розвитку, податки та збір на доходи фізичних осіб, тощо.

23 квітня 2018

Торік на Львівщині було прокладено понад 600 кілометрів доріг, а для модернізації шахт залучено рекордну суму – 62 мільйони гривень. Нині область є лідером у розвитку альтернативних джерел енергії. Тут створено понад 8 тисяч робочих місць, реалізовано низку крупних інвестиційних проектів, відкрито найбільше в Україні нових шкіл і дитсадків, завдяки співпраці зі Світовим банком втілюється субпроект «Онкопревенція», у межах якого закуплено унікальне медичне обладнання на загальну суму 10 мільйонів доларів. Очільник Львівської облдержадміністрації Олег Синютка амбітно заявляє, що область може і повинна бути регіоном-лідером у країні, в це, мовляв, треба лише вірити і щодня добре виконувати свою роботу. Однак чи все так гладко? Про це кореспондент Укрінформу розпитала в голови ОДА Олега Синютки. - Олеже Михайловичу, однією з програмних засад вашої роботи є створення нових високооплачуваних робочих місць для призупинення трудової міграції жителів області. Наскільки це вдається, адже заробітчани не поспішають повертися додому? - Упродовж минулого року ми відкрили 84 нових виробництва. Серед них є підприємства, де працює декілька тисяч людей, але є й такі, де зайнято кілька десятків. Але коли ми відкриваємо підприємство в селі, де працює небагато людей, це такий же успіх, як і підприємство в обласному центрі, де працюють тисячі. Проте сьогодні важливі вже не тільки самі виробництва, бо динаміку ми зберігаємо: зараз супроводжуємо 502 інвестиційні проекти. Зрозуміло, що і тепер, і в наступному році нові виробництва будуть на Львівщині рости. Сьогодні нас цікавить величина заробітної плати. Я сподіваюсь, що платня у 12-14 тисяч гривень, як мінімум, зупинить відтік. Чи повертаються люди назад? Із сезонних робіт – стовідсотково. Але важливо, щоб кваліфіковані люди, які освоїли європейські стандарти, повертались до нас на виробництво. Чи є такі приклади? Так. Але це не відбувається настільки масово, як хотілось би. Думаю, коли люди відчують стабільність, вони повернуться. У нас є підприємства, куди вже повернулися закордонні заробітчани - Чи є вже приклади цього? - У нас є підприємства, які займаються виготовленням бурового обладнання. Там працює декілька сотень людей, туди вже повернулися закордонні заробітчани. Також коли ми завершували ремонт перинатального центру, робітники будівельних спеціальностей, які приїхали на короткий відпочинок додому з далекого зарубіжжя, влаштувались туди на роботу. Тепер вони будуть дуже і дуже зважувати: чи варто їхати за кордон, чи отримувати ту ж платню тут, удома, біля родини. - Яка зараз середня зарплата по області? - Середня зарплата по області на сьогодні вже більша 7 тисяч гривень. Є підприємства із зарплатою 8 тисяч, але чимало вже й таких, де платня складає і 14, і 15 тисяч. І це не ІТ-компанії, де, зрозуміло, заробітна плата є дуже високою. На "Електроні", зокрема, професійні люди заробляють і більш як 10, і по 20 тисяч. І на цьому підприємстві немає проблем із робітниками, бо люди розуміють, що це прогнозовано стабільно. Для нас важливо підтримати таких виробників. - Ми звісно радіємо іноземним інвестиціям. Проте є випадки, коли інвестори займаються прямим визиском людей, і платять їм набагато менше, ніж навіть на подібних виробництвах у країнах третього світу. Такі нарікання, наприклад, звучать на адресу Фуджікури… - Я не хочу, щоб роздмухувалась кампанія, що розгорнулася в пресі й була спровокована абсолютно суб`єктивним конфліктним фактором. Бо це неправда. Але чи стежимо ми за такими речами? Звичайно. Інспекція праці дуже жорстко контролює кожне звернення. Мені б хотілося, щоб такі речі й проблеми, а вони завжди є між роботодавцем і найманим робітником, врегульовувалися у нормативному законодавчому полі. - У яку галузь області зараз надходять найбільші капіталовкладення? - Ми маємо дуже добру динаміку в машинобудуванні, деревообробці. Кожен п`ятий долар валютної виручки надходить саме від деревообробної галузі. В аграрному секторі реалізуються фантастичні проекти з відкриття нових ферм, зокрема, разом із канадцями – молочних сімейних ферм. Проте в області нема якоїсь однієї-єдиної галузі, що розвивається, ми надзвичайно диверсифіковані і маємо успіхи в різних напрямках. - Одна з найболючіших в області – вугільна галузь. Там донедавна була заборгованість із зарплати, здається, ще за лютий. - За лютий заробітна плата вже виплачена повністю, і минулий рік став першим, коли ми інвестували у реконструкцію шахт 66 мільйонів гривень. Це також перший рік, коли ми суттєво інвестували у вирішення проблеми горіння териконів. Заробітна плата виплачується із натугою, але ніхто ж не говорить, що в кінці минулого року ми на кілька десятків відсотків підняли її. Якби вона була такою ж, як торік, про цю проблему давно б забули. Але шахтарі мають отримувати більше, нехай і з деяким запізненням. Шахти мають бути самостійними, але вугільну галузь треба залишити в державних руках - А як із приватизацією шахт? - Я проти цього, усі знають мою позицію. Часто доводиться дискутувати. Вважаю що шахти повинні бути самостійними, але вугільна галузь має бути в державних руках. - Дороги – одне із важливих питань для області. Але поясніть, чому у ЗМІ лунають закиди, що на Львівщині вони дорожчі, ніж загалом в Україні і чому в нас менші гарантійні терміни їх експлуатації? - Ми сьогодні гордимося тим, що вартість кілометра дороги, прокладеної на Львівщині, є найдешевшою. Дуже часто у порівняннях, які ви назвали, беруться до уваги так звані одношарові дороги. А ми робимо основу і прокладаємо два шари. Така дорога не може коштувати дешево. Якщо порівняти ціни, то вартість ремонту і будівництва доріг на Львівщині на кілька десятків відсотків менша, ніж у середньому по Україні. Але ми не йдемо на компроміс із якістю. Так, позаторік, коли ми проклали 500 кілометрів доріг, рекламація була лише на один кілометр, який підрядник переробив за власний рахунок. Торік ми зробили 600 кілометрів, і зараз я очікую весняних рекламацій. Адже на такій протяжності можуть бути й негативи. Але 100-відсотково підрядник переробить це власним коштом. - Ще є інформація, що залишились неосвоєними декілька мільйонів гривень, виділених на дороги. - Ведеться велика кампанія щодо того, що ми не використали торік усіх коштів. Насправді минулого року на ремонт доріг область використала понад три мільярди гривень. На декілька сотень мільйонів виконані роботи в борг. На деяких об`єктах ми не хотіли платити гроші за невиконані роботи, і це правильно. Але якщо подивитись на баланс, то ми використали навіть більше, ніж можна було. - Чимало дорожніх проектів залишились незавершеними через недопоставки сипучих матеріалів Укрзалізницею. Що скажете з цього приводу? - Торік ми мали клопоти з Укрзалізницею. Відсутність сипучих матеріалів для нас була серйозною проблемою. Протягом зими дорожники не відпочивали, вони завозили інертні матеріали і накопичували їх. Тому зараз на півроку ми забезпечені і матеріалами, і роботою. Як буде у другому півріччі і чи не повториться історія 2017-го року, не знаю, але дуже хотілося б, щоб залізниця зробила висновки з торішніх уроків. - Які дорожні плани на 2018-й ? - По-перше, доробити всі радіальні дороги. Насамперед, біля Сколе дорога не ремонтувалася вже 15 років і дала велику ямковість. Ще не завершили 6 кілометрів дороги в сторону Червонограда. Потрібно зробити дорогу від Пісочної до Меденич. Ну, і звичайно, «хіт» Дрогобич-Самбір, який обійшов, напевно, весь ютуб… На превеликий жаль, поганих доріг ще є немало… - У 2016 році ви декларували відкриття на Львівщині нового курорту, але досі про нього не чутно. - Все рухається дуже швидко. Швидше, ніж я сподівався. Відкриття не буде і в 2018 році, але відведення землі, завершення розробки техніко-економічного обґрунтування здійснено. І те, що на Львівщині буде кращий, ніж у наших сусідів курорт, – уже без сумніву. - Це буде зимовий курорт? - Так. - Торік вам вдалося вирішити проблему сміттєвого колапсу у Львові. Але до спорудження обіцяного сміттєпереробного комплексу область поки що не взялася… - Недавно соціологи оприлюднили результати, що тільки 4 відсотки львів`ян не задоволені поводженням із побутовими відходами в місті. Якщо порівняти це з катастрофою, у якій торік опинився обласний центр, це добрий результат. Але я не творю для себе ніяких ілюзій, бо ми тільки на початку цього шляху. Вивезти сміття і організувати роботу з його прибирання було найпростіше, не розумію, чому з цим не впорались відповідальні люди. Сьогодні йде мова про будівництво заводу. Ми торік закупили декілька сортувальних ліній, а з настанням хорошої погоди почали їх монтувати на сміттєзвалищах області. Цього року їх працюватиме не менше п`яти. Наше завдання - це сміттєспалювальний завод. - Чи далеко ще до нього? - Плануємо розпочати вже цього року. - Чи не стане на перешкоді запланована міськрадою ТЕЦ-2? Адже вона перебере на себе більшу частину сміття? - Я б дуже хотів, щоб місто самостійно вирішило проблему поводження із ТПВ. І чим більше поруч професійних людей, які вболівають за справу, тим простіше працювати і жити. - Тим не менш, у Дрогобичі, Миколаєві люди бунтують через локальні проблеми зі сміттям… - Ви пам`ятаєте ту істерію, яку називали блокадою і яка стосувалась Львова? Чому така ж істерія не розвивається щодо Миколаєва чи Дрогобича? Насправді, нема жодного населеного пункту, який був би задоволений, що неподалік нього функціонує сміттєзвалище. І такі проблеми виникають часто. А що ми не робимо з цього політичну чи піар-кампанію, то це тому, що маємо занадто багато справ і обов`язків, які треба виконувати. - Ви неодноразово зазначали, що найбільші біди регіону – це контрабанда і незаконне вирубування лісів. А про що свідчать так звані контрабандні війни, які прокотилися Львівщиною взимку? - Ми дуже серйозно за допомогою правоохоронних органів та обласної прокуратури працювали над протидією незаконним рубкам. Позитивну роль відіграли екологи, громадські організації АТОвців. Не можу сказати, що зараз все ідеально, але масштаби рубок і різок, які були 3-4 роки тому і сьогоднішні – це небо і земля. Кожен браконьєр знайде своє місце на лаві підсудних. Це тільки питання часу. - Може рубки зменшились тому, що вже нічого рубати? - Дякувати Богу, є що рубати. І обсяги переробки деревини на Львівщині є найвищими, навіть якщо порівняти з показниками часів Радянського Союзу. Цього добилися завдяки боротьбі з контрабандою і незаконними рубками, а ще ми інвестували у деревообробну промисловість. Торік відкрили декілька переробних підприємств, цього року оновили виробництво на Стрийському меблевому комбінаті. І таких прикладів дуже багато. - А як пояснити страйки на митницях? - Протести, які організовувались на митницях, це насправді боротьба за контрабандні потоки і їхнє подальше існування. Тут треба подякувати парламенту, який прийняв жорсткіше законодавство, і сказати, що всі контрабандисти крок за кроком будуть притягнуті до відповідальності. Порадив би цим людям не жартувати з законом і чесно працювати. - Ще наприкінці березня декларувалося відкриття обласного Перинатального центру… - Все готово, ремонт завершено, обладнання завезено. Сподіваюся, що на сесії обласної ради буде прийнято рішення стосовно призначення керівника, і ми готові хоч завтра перерізати стрічку. (Як повідомляв Укрінформ, обласна конкурсна комісія щодо призначень керівників медичних закладів знову не визначилася з кандидатурою головного лікаря Перинатального центру і перенесла засідання щодо цього на 25 квітня). - Уряд підтримав ініціативу Львівщини щодо монетизації пільг і субсидій. Процес розпочнеться з нашого регіону? - Це наша спільна з урядом принципова позиція, тому вона дала результат. Я не можу сказати, що постанова Кабміну ідеальна, але те, що це є – великий крок вперед і правильний підхід, без сумніву. - Багато людей із середніми пенсіями бояться, що це боляче вдарить по їхніх гаманцях, адже пільги належатимуться лише людям із мінімальними прибутками. - Давайте не творити собі ілюзій, що все одразу запрацює ідеально. Звичайно, будуть люди, які виграють, і ті, які матимуть втрати. Але те, що це правильно і що цей шлях пройшли всі європейські країни, – теж правда. І нам просто треба не боятися йти вперед. - Бідні можуть стати ще біднішими. - Я вважаю, що дуже правильний механізм, який має бути закладений у монетизацію, це щоб люди, які мають високі пенсії, не отримали додаткових доходів від монетизації, а найбідніші – були у виграші. - Яка прибуткова межа позбавить пільг? - Буде різниця для різних категорій населення. Згідно з постановою уряду, вона може бути навіть у двократному розмірі. Але про конкретні цифри виплат я ще сказати не можу. - Вже є перші плюси, але є і мінуси децентралізації. Нещодавно на Львівщині на хабарі затримано голову однієї з ОТГ. - Хабарництво існувало і до децентралізації. Це явище, на превеликий жаль, залишилось у нашому суспільстві. Але це ніяк не пов`язано із правильністю стратегічного курсу на децентралізацію. Ті громади, які стали на цей шлях, отримали додаткові фінансові ресурси. Вони можуть зробити багато речей для покращення життя. Це і дороги, і хідники, і освітлення, і ремонт садочків, і добудова шкіл. Люди відчули себе господарями на селі. Взяти Мостиську, Давидівську громади – вони отримали додаткові кошти, за які ремонтують дороги, мають достатньо можливостей, щоб самоорганізуватись і налагодити собі нормальне життя. - Польський «історичний» закон ускладнив стосунки між державами та прикордонними регіонами. Львівщина мала тісне співробітництво із сусідами. Як зараз воно складається? - Дестабілізація польсько-українських стосунків вигідна тільки країні-агресору. Моє завдання сьогодні складається з двох частин: перша – це ніхто і ніколи не буде вказувати нам, які свята святкувати, яких героїв вшановувати. Це наша внутрішня справа, і нікого не будемо слухати, крім власного серця і здорового глузду. А з іншого боку – поляки - наші сусіди, наші партнери, і я переконаний, що ми побачимо час, коли спільно житимемо і працюватимемо в Європейському Союзі. Зараз хочемо в межах програми Україна-Польща-Білорусь реалізувати якомога більше проектів, щоб конкретними справами демонструвати наш подальший спільний поступ. Також було приємно, що під час вшанування пам`яті українців, які загинули від рук Армії Крайової на території сучасної Польщі, була присутня воєвода Підкарпатського воєводства. А під час вшанування автора державного гімну України Михайла Вербицького у селі Млинах була присутня віце-воєвода Підкарпатського воєводства. Ми готові тут, в Україні демонструвати таку саму шану і повагу до нашої спільної історії. - Як я розумію, навіть у важких ситуаціях ви не боїтеся зустрічатися з людьми і відповідати на різкі зауваження... - Я не ідеальний, і є багато речей, які, роблячи повторно, можна було б зробити краще. Але намагаюся слідувати простому правилу: як тільки я побоюсь вийти до людей, чи якщо люди зможуть поставити питання, на які я не матиму відповіді, це буде останній день мого перебування на посаді голови ОДА. Якщо сьогодні можу вийти до людей, почути про їхні проблеми, і якщо це реально – вирішити їх, а якщо ні – пояснити чому, значить я на місці. Але втікати від людей, ховатись від них ніколи не буду. - Які ситуації були найскладнішими? - Найскладнішою була перша зустріч із родинами загиблих героїв. Тому що ми тут, а їхні діти на небесах. І будь-що пояснити просто нереально. Дякую цим людям, що попри трагедію, попри ту величезну втрату, яку вони пережили, вони залишилися справжніми патріотами. І це велика честь – жити і працювати разом із такими людьми. - Яку допомогу область надає атовцям, їх родинам, фронту? - Ми стараємось допомагати і в межах державних програм: те, що стосується землі, грошових виплат, але головне, стараємось, щоб кожного місяця, кожного тижня хтось із працівників соціального захисту зателефонував до атовця чи до його родини, і, якщо з`явилась якась проблема, щоб допомогти її вирішити. Найголовніше для них - не тисяча чи більше гривень. А відчувати вдячність і турботу суспільства за їхню працю, за їхній вибір, за служіння державі. - Чимало бійців уже налагодили власний успішний бізнес… - Коли ми зустрічаємось із колишніми бійцями АТО, я прошу до співучасті таких успішних людей як Микола Стецьків, як Антон Мільчевич. Бо коли я щось розповідаю, це сприймається по-одному, а коли виходить колишній боєць і каже: «Я разом із вами в 2014-му був в окопах. А зараз, коли ми повернулися з війни, ви сидите дома, а я відкрив своє підприємство і даю роботу таким як ви", – це найкраща мотивація. Тому я вдячний цим хлопцям, бо вони своїм прикладом демонструють, що держава змінюється і дає людям можливість. - Чи багато у нас таких людей? - Вже не одиниці, а десятки… - Згідно з вашою декларацією, ви втричі бідніші від своєї дружини. - Моя дружина каже, що я втричі менше працюю для сім`ї, ніж вона. Якщо брати по-чесному, то в останні три роки моєї роботи так і є (хтось вірить у це, хтось ні). Але той, хто приходить зранку, бачить мене у стінах обласної адміністрації. Той хто приходить увечері, так само, а ефективно працювати і для родини, і для громади, у мене не виходить. Те, що в нас забезпечена родина, це добре, бо ніхто мене не звабить ні ста гривнями, ні тисячею, ні ста тисячами. Мені всього вистачає. Цей період часу вважаємо найщасливішим для себе. Дітки, які навчаються в школі, з нами, батьки, дай їм, Боже, ще багато років життя і здоров`я, – і мої, і дружини – разом із нами. У нас є робота, є дах над головою, авто, ми можемо собі дозволити кожного року поїхати зі сім'єю кудись відпочивати. Що ще потрібно людині? - Якими покупками за минулий рік можете «похвалитися»? - Дружина купила новий автомобіль. Вона мені сказала, що наша «Хонда», якій уже дев`ять років, скоро буде сипатись і нам потрібен новий автомобіль. Правда, вона нікому не розповідає, що купила новий вживаний автомобіль, але я її підтримую, бо вважаю, що автомобіль це не розкіш, а насамперед, безпека. Практично користується автомобілем вона, я їжджу лише у вихідні дні. А те, що він не куплений в автосалоні - не найголовніше. Головне, що він надійний. - Що для вас особисто означає звання «Людина року», яке ви отримали за підсумками 2017-го у номінації «Регіональний лідер»? - Успіх Львівщини. У цій нагороді є доробок кожного із 2,5 млн мешканців. Я це говорив, і то абсолютно щиро, зі сцени Національної опери, де проходило нагородження. Як і успіх нашої великої команди однодумців, які щодня, кожен на своєму місці роблять усе, щоб наша область була дійсно найкращою. - Чи ви сподівались на такий успіх? - Якщо чесно, то я б дуже розчарувався, якби це було не так. Мені хочеться, щоб Львівщина була прикладом у всьому. Я завжди кажу: є два місця – перше і всі решта. Якщо ми – не всі решта, то маємо бути першими. У 2015 році на рахунках Львівщини було нуль гривень, сьогодні там 500 мільйонів - Які перспективи очікують Львівщину цього року? - Думаю, що 2018-й буде кращим і успішнішим, ніж минулий рік. Під час звіту я згадував 2015-й, коли лише був призначений на цю посаду Президентом. Тоді були борги із зарплати, борги за все, а на рахунках Львівщини було нуль гривень. 1 січня 2018-го: зарплата виплачена, борги погашені. На рахунках області 500 мільйонів гривень на нові амбулаторії, спортивні майданчики, проведення ремонтів і реконструкцій у школах і дитячих садочках. Сьогодні у нас величезні можливості. Просто треба вірити в себе і щодня добре робити свою роботу. Нінель Кисілевська Фото: Николаєвич Альона, Укрінформ

5 квітня 2018

Сьогодні, 5 квітня, голова Львівської ОДА Олег Синютка бере участь у розширеній урядовій нараді з питань децентралізації та регіонального розвитку під головуванням Президента України Петра Порошенка та Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, що відбувається у Вінниці. Під час доповіді очільник Львівщини наголосив на тому, що дорожня інфраструктура – це базовий елемент стабільності та економічного зростання, тому дуже важливим є перегляд індикативів митних платежів. «Хочеться наголосити на питанні, що стосується кожного мешканця – це ремонт доріг. Певна річ, Львівщина веде вперед. Торік відремонтували 600 км доріг. Це той, результат, який бачать усі, і за такими речами люди вимірюють реальний результат, реальний успіх Уряду країни. Але якщо ми не переглянемо політику стосовно індикативів митних платежів, то втратимо дуже серйозне джерело надходжень. Всі добре знають, якщо до населеного пункту прокладено дорога, там росте рівень економіки, там росте вартість землі та рівень добробуту мешканців», - зазначив Олег Синютка. Окрім того, Олег Синютка також порушив питання впровадження інформаційних технологій, зокрема перспектив розвитку широкосмугового доступу до мережі Інтернет.