На Львівщині за кошти секторальної підтримки ЄС реалізують 14 проектів

6 квітня 2022

Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні опублікувало список актуальних грантових можливостей для українських представників сектору культури та креативних індустрій. Про це інформує Міністерство культури та інформаційної політики України. Відтепер, взяти участь у конкурсі можна буде за спрощеною процедурою. Зокрема, подати заявку можна як партнер Програми (для полегшення умов звітування, отримання грантових коштів тощо). При цьому проєктна діяльність може відбуватися в інших європейських країнах або онлайн. Деталізація опису контенту при подачі заявки не обов’язкова. Наразі відкрито прийом заявок на такі конкурси: Підпрограма «Культура»: – Європейські проєкти співпраці – Поширення європейських художніх робіт Підпрограма «Медіа»: – Мережа європейських кінофестивалів; – Розвиток талантів та навичок; Підпрограма «Міжсекторальна співпраця»: – НОВИНИ-Медіаграмотність; – Журналістські партнерства; – Інноваційні лабораторії. З детальним описом цілей конкурсу та заходів, що можуть бути підтримані Програмою, можна ознайомитися на сайті Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні.

31 березня 2022

Міністерство закордонних справ представило порівняльну таблицю для тих громадян України, які змушені шукати прихисток за кордоном. В таблиці вказані два основних статуси, які можуть бути надані біженцям у Європейському Союзі: статус особи, якій надано тимчасовий захист та статус шукача притулку (статус біженця).   Статус особи, якій надано тимчасовий захист Статус шукача притулку (статус біженця) 1. Кому надається такий статус? 1. Громадянам України та членам їх сімей 2. Особам без громадянства, біженцям та членам їх сімей із третіх країн, які рятуються від війни в Україні 3. Іноземцям, які постійно проживають в Україні на законних підставах та не можуть безпечно повернутися в країну свого походження Будь-якій особі, яка рятується від війни або переслідувань 2. Що треба зробити, щоб його отримати? Звернутися за дозволом на проживання до органів влади відповідної країни Звернутися з заявою до компетентних органів країни, до якої ви прибули. Після цього ними здійснюватиметься спеціальна процедура, що триває до 6 місяців або більше 3. У якій країні я можу претендувати на такий статус? У будь-якій країні ЄС Лише в першій країні, кордон якої ви перетнули 4. Де я можу проживати залежно від статусу? Вибір місця проживання довільний: житло може бути надано родинами волонтерів, громадськими організаціями, державою. Також можна проживати у рідних або знайомих. Місце проживання можна змінити у будь-який час (зокрема, переїхати до іншої країни) Лише у визначених державою закладах для розміщення біженців. Змінювати місце проживання не дозволено (залишати країну - також) 5. Як довго я можу перебувати в такому статусі? 1 рік (до 4 березня 2023 року) з можливістю продовження ще на рік залежно від ситуації в Україні Безстроково на час існування підстав його надання 6. Чи зможу я одразу почати працювати в країні, де шукаю прихистку? Так, ви матимете доступ до роботи Ні, ви матимете доступ до роботи виключно після отримання статусу біженця (через 6 місяців або більше) 7. Чи зможуть мої діти навчатися? Так, діти до 18 років мають право навчатися в закладах освіти 8. Чи матиму я доступ до соціального забезпечення та медичного обслуговування Так 9. Коли я зможу повернутися в Україну? У будь-який момент Після подання заяви про надання статусу біженця ви зобов'язані залишатися в країні, в якій подали заяву, протягом усього часу її розгляду (до 6 місяців або більше) 10. Якщо я не подав (-ла) заяву про надання статусу біженця одразу, то вже й не зможу? Ні, ви маєте можливість подати таку заяву в будь-який час Про два простих кроки для тих, хто вимушено залишають свої домівки та їдуть за кордон через війну Росії проти України читайте за посиланням.  

16 березня 2022

Україна стала членом «енергетичного Євросоюзу», тобто приєдналася до системи ENTSO-E. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський. «Завершилось об’єднання української та європейської енергосистем. Тепер наша електроенергія тече в Європу, а європейська – в Україну. Дякую членам ЄС, особисто президентці Еврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісарці з питань енергетики Кадрі Сімсон і всім, завдяки кому у нас тепер єдина енергосистема», –зазначив він. Довідково ENTSO-E (European Network of Transmission System Operators for Electricity) — європейська мережа операторів системи передачі електроенергії, що об'єднує 43 оператори у 36 країнах європейського континенту. Організація створена у липні 2009 року шляхом первинного об'єднання операторів ATSOI, BALTSO, ETSO, NORDEL, UCTE і UKTSOA. Станом на 2021 рік у своїй структурі має 5 керуючих галузевих груп які координують забезпечення безпечної та оптимальної роботи мережі Європи в реальному часі, підтримує та розробляє комунікаційну інфраструктуру, забезпечує координацію захисту критичної інфраструктури, розробляє правила координації, веде класифікацію та оцінку ризиків, займається плануванням та стратегіями розвитку.

1 березня 2022

Українське військо отримає в рамках допомоги від Євросоюзу 70 бойових літаків. Про це інформує у  Facebook Командування Повітряних Сил ЗСУ. “Наші партнери передають нам Міг-29 та Су-25! У разі потреби, вони зможуть базуватись на польських аеродромах з яких українські пілоти виконуватимуть бойові завдання”, йдеться у повідомлення. Відтак,  Болгарія передсть (Міг-29) - 16 шт, (Су-25) - 14 шт. Польща (Міг-29) - 28 шт Словаччина (Міг-29) - 12 шт

28 лютого 2022

Президент України Володимир Зеленський сьогодні підписав заявку на членство України у Європейському Союзі. У документі йдеться: «Цим листом Україна, як європейська держава, яка поважає цінності, закріплені в статті 2 Договору про Європейський Союз, має честь подати заявку на членство в Європейському Союзі відповідно до 49 Договору про Європейський Союз». «Впевнений, що це реально»,-  зазначив Володимир Зеленський. Нагадаємо, сьогодні зранку Президент Володимир Зеленський звернувся до ЄС щодо невідкладного приєднання України за спеціальною процедурою.

27 лютого 2022

В Європейському союзі узгодили надання летальної зброї для Збройних сил України на суму 450 мільйонів євро для боротьби з російським вторгненням. Про це оголосив глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель після неформальної зустрічі глав МЗС країн-членів, пише "Європейська правда". "Ми прийняли рішення надати летальну зброю, летальну допомогу українській армії на суму 450 мільйонів євро і рамках пакету допомоги і ще 50 мільйонів для нелетальної допомоги: паливо, захисне обладнання. Ми робимо це вперше в історії. Усі країни погодилися, чи принаймні не заперечили цьому рішенню", - сказав Боррель. Він також подякував Польщі, яка погодилася стати транспортним хабом для прийому цієї допомоги, яка надалі відправлятиметься в Україну. "Завтра міністри оборони зустрінуться і обговорять, як конвертувати ці фінанси у конкретну допомогу і як цю допомогу доставити на передову лінію, де українські військові борються з російським вторгненням", - додав Боррель. Зазначимо, на неформальній зустрічі офіційно рішень не ухвалюють, але узгоджують спільну позиції, яку мають затвердити у понеділок.

26 лютого 2022

Лідери Європейської комісії, Франції, Німеччини, Італії, Великобританії, Канади та США оголосили про новий потужний набір економічних санкцій, який включає відключення від платіжної системи SWIFT та заборону продажу "золотих паспортів" заможним росіянам. Про це йдеться у спільній заяві, опублікованій на сайті Єврокомісії.  "У міру того, як російські сили розв'язують свої атаки на Київ та інші українські міста, ми сповнені рішучості продовжувати покладати на Росію витрати, які ще більше ізолюють Росію від міжнародної фінансової системи та наших економік. Ми реалізуємо ці заходи найближчими днями", - йдеться у заяві. Зокрема, західні країни зобов'язуються вжити таких заходів: виключити окремі російські банки із системи обміну повідомленнями SWIFT. Це забезпечить відключення цих банків від міжнародної фінансової системи та завдасть шкоди їхній здатності працювати у глобальному масштабі. запровадити обмежувальні заходи, які не дозволять Центральному банку Росії використовувати свої міжнародні резерви в такий спосіб, щоб підірвати вплив наших санкцій. діяти проти громадян та організацій, які сприяють війні в Україні та шкідливій діяльності російського уряду. Зокрема, країни зобов'язуються вжити заходів щодо обмеження продажу громадянства — так званих "золотих паспортів", які дозволяють заможним росіянам, пов'язаним з російським урядом, ставати громадянами цих країн і отримувати доступ до їхніх фінансових систем. До слова, остання країна, яка підтримала запровадження санкцій проти росії це Німеччина підтримала відключення росії від SWIFT. Про це повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у Facebook. «Ми гризли-гризли і вигризли. Працювала вся вартикаль української дипломатії - від Президента України до аташе в українському посольстві. Дякую також тисячам людей, зокрема, українській діаспорі, які тиснуть на різні уряди для підтримки цього рішення», - зазначив Дмитро Кулеба. Відключення росії від цієї системи виведе фінансові структури країни з ладу та завадить переказам коштів. А отже — заблокує витрати на російську армію та значно погіршить економічне становище рф.  Нагадаємо, SWIFT — міжнародна міжбанківська система передавання інформації та здійснення платежів. Її послугами користуються близько 11 тис. банків і фінансових установ у понад 200 країнах, в тому числі і росія.

25 лютого 2022

В Україні вирішується доля Європи: якщо Путін не отримає гідної відсічі зараз, він піде далі.  Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Facebook. ''Слід негайно ухвалити потужні економічні та фінансові санкції проти агресора, позбавити його засобів для продовження агресії: відключити від SWIFT, накласти ембарго на торгівлю нафтою й газом, допомогти українській армії озброєнням та боєприпасами, підтримати миротворчу операцію ООН. Наші люди гинуть за свободу України та Європи. Ми довго чекали біля відкритих дверей. Ми запитали про членство в НАТО – відповіді не почув. Зараз потребуємо міжнародно-правових гарантій безпеки, чіткої європейської перспективи, швидких та конкретних дій'', - повідомив Глава держави.

2 лютого 2022

Відтепер дозвіл на відвідування Європи визначатимуть за індивідуальним статусом (станом здоров’я) людини, а не за епідеміологічною ситуацією в країні, звідки подорожує турист.  Інформують у департаменті міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва Львівської ОДА. З 1 лютого 2022 року основними підставами для в’їзду в країни ЄС стануть: - сертифікат про щеплення вакциною, схваленою на європейському рівні, за умови, що з моменту останньої дози пройшло не менше 14-ти і не більше 270 днів, або якщо турист має бустерне щеплення; - негативний результат ПЛР-тесту, який турист має отримати не пізніше ніж за 72 години до перетину кордону (також підходить і негативний результат експрес-тесту на антиген, який дійсний протягом 24 годин); - довідка про одужання із поміткою, що з дати першого позитивного результату тесту пройшло більше 180 днів. Ця інформація має бути підтверджена чинними цифровими сертифікатами Євросоюзу. Людей, які не мають такого сертифікату, можуть зобов’язати пройти ПЛР або експрес-тестування до або після прибуття до ЄС протягом 24 годин.  Ці вимоги не стосуються таких категорій іноземців: - мандрівники з особливим статусом (наприклад, медичні працівники, дипломати, сезонні працівники, дослідники в галузі охорони здоров’я тощо); - люди, які подорожують за транскордонною маятниковою міграцією (щодня або щотижня перетинають кордон по дорозі на роботу і додому); діти до 12 років. Нові рекомендації Ради ЄС не є юридичним зобов’язанням. Країни-члени самостійно повинні прийняти рішення щодо їх імплементації.

1 грудня 2021

На Львівщині реалізують понад десяток розвиткових проєктів за рахунок коштів державного бюджету в рамках секторальної бюджетної підтримки. Про хід їх виконання, дорожню карту, йшлося сьогодні під час наради першого заступника голови Львівської ОДА Андрія Годика з розпорядниками коштів. Як зазначив Андрій Годик лише по частині об’єктів станом на сьогодні обсяг видатків доволі значний. Відтак, наголосив, що у грудні всі організаційні питання в частині внесення необхідних змін мають бути вирішені. Нагадаємо, це такі проекти: - «Велокарпатія: розвиток інфраструктури для велотуризму на Львівщині». Тут планують завершити будівництво велодоріжки Славське-Волосянка, розробити велоквест за маршрутом, а також забезпечити  промоцію проєкту. - Розвиток сільського підприємництва та інфраструктури агротуристичного кластера «Горбогори». Це масштабний проєкт спрямований на популяризацію місцевого виробника, створення агротуристичного кластера відомого не лише на Львівщині, але й за її межами. Так цьогоріч, планують завершити будівництво трьох інфраструктурних об'єктів, промаркувати туристичні маршрути, провести навчання-тренінги з агротуризму тощо.    - «Схід і Захід разом: будуємо довіру зі шкільної парти». Проєкт обміну між педагогами з Львівської та Луганської областей. - «Карпатська мережа регіонального розвитку» та  «Карпатська мережа регіонального розвитку 2.0». Реалізація пілотних проєктів розвитку гірських територій у громадах, створення кластеру ремісників карпатського регіону, інформаційно-промоційна кампанія, будівництво Карпатського центру регіонального розвитку, завершення розробки Стратегії розвитку українських Карпат тощо. - «Розвиток біоекономіки Західного регіону України: виробництво екотари з біодеградабельних полімерів». Ініціатором проєкту є Львівська політехніка спільно з Львівською обласною державною адміністрацією. - «Портал місцевої статистики та відкритих даних громад Львівщини - інструмент прийняття збалансованих рішень»; - «Створення парку агропереробки «ФрутБанк» з формування доданої вартості на продукцію малих та середніх виробників Львівщини. Парк агропереробки планують створити на території Мостиської ОТГ. - «TourTurka 2.0 «Пізнання етно-культури бойківського краю Турківського району Львівської області»». Тут проведуть реконструкцію приміщень двох народних домів зі створенням комунікацій у с. Лімна та с. Бітля, закуплять музичні інструменти та костюми, розроблять схеми туристичного маршруту. - Реставрація пам’ятки архітектури Художнього музею М.Біласа (вілла «Гопляна») на майдані Кобзаря в м.Трускавці Львівської області загальною вартістю 19,3 млн грн, з яких 16,0 млн грн - передбачено залучити з державного бюджету. Ініціатором проєкту є Трускавецька міська рада; - «Глемпінги – створення ексклюзивного туристичного продукту в природоохоронних територіях». Ініціатором проєкту є Міндовкілля, який реалізовуватиметься на Львівщині спільно з Закарпатською, Івано-Франківською, Донецькою областями. - «Трансформація вугільних регіонів України» (пілотні проєкти Донецької та Львівської областей). Ініціатором проєкту є Міністерство розвитку громад та територій України; - «Співробітництво задля економічного зростання Карпат (громад Закарпатської, Львівської, Чернівецької, Івано-Франківської областей)». «Секторальна бюджетна підтримка дозволяє зреалізувати важливі проєкти спрямовані на забезпечення економічного розвитку, підвищення конкурентоспроможності територій, їх туристичної привабливості, підвищення рівня зайнятості населення. Значна частина з них є важливою не лише для окремих територій, громад, а й на міжобласному та державному рівнях. Приємно, що торік саме Львівщина стала лідером за кількістю поданих проєктів в Україні на секторальну підтримку ЄС і саме наша область здобула значну кількість проєктів-переможців в порівнянні з іншими областями. Відтак, спільними зусиллями маємо реалізувати задумане якісно і в терміни», -наголосив  Андрій Годик. Загальна сума передбаченого ресурсу державного бюджету на 2021 рік, що планується залучити на Львівщину разом із перехідними проєктами в рамках Секторальної підтримки, становить 93,5 млн грн. 

11 листопада 2021

Дружина Президента України Олена Зеленська 9 листопада поспілкувалась через відеозв'язок з першою леді Ізраїлю Міхаль Герцог. Дружини глав держав обговорили потенційні спільні проекти, питання гендерної рівності та безбар’єрного простору. Олена Зеленська поділилася успіхами нашої країни за рік участі в «Партнерстві Біарриц». Це розбудова мережі шелтерів, запровадження декретних відпусток для тат, а також робота над подоланням різниці в оплаті праці між чоловіками та жінками, чому сприяє приєднання до Міжнародної коаліції за рівну оплату праці (EPIC). «Моєю амбіцією є не лише обмін досвідом, а й започаткування спільних проектів з першими леді. Я рада, що наші відносини зберігаються, а платформа для взаємодії «м’якої сили», започаткована на Київському саміті перших леді та джентльменів, лише сприяє цьому. Ізраїль – прогресивна країна, відома своїми концептуальними поглядами у багатьох процесах, нам є про що говорити», – поділилася Олена Зеленська. Цьогоріч Україна та Ізраїль відзначають 30-ту річницю встановлення дипломатичних відносин. У зв’язку з цим перша леді України наголосила, що співпраця в гуманітарних та соціальних проектах матиме практичне й символічне значення для спільності ідей і прагнень держав. Нагадаємо, нещодавно Україну відвідала дружина Президента ФРН Ельке Бюденбендер. Перші леді разом побували в Національному заповіднику «Софія Київська». Серія двосторонніх заходів за участю дружин лідерів інших держав покликана стати своєрідним продовженням роботи Київського саміту перших леді та джентльменів задля подальшої діяльності платформи «м’якої сили».

28 жовтня 2021

Відбулося засідання регіональної комісії з оцінки та проведення попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) у Львівській області. Як розповіли у департаменті економічної політики Львівської ОДА набір заявок для участі у конкурсі інвестиційних програм і проєктів, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів ДФРР у Львівській області у 2022 році, стартував 11 травня і тривав до 1 липня. «За підсумками конкурсу територіальні громади подали 112 проєктних заявок на загальну суму понад 3,5 млрд грн. Найбільше проєктів - в галузі освіти і спорту. Зауважу, що окрім соціальної інфраструктури, цьогоріч значно збільшилась кількість розвиткових проєктів, зокрема в частині створення та розбудови індустріальних парків та промислових зон, а також інноваційних парків, технологічних лабораторій тощо», - розповів керівник департаменту Степан Куйбіда. Наступним етапом відбору проєктів є їх оцінювання членами регіональної комісії. Через тривалі технічні зміни в налаштуваннях онлайн-платформи оцінювання проєктів одразу після завершення термінів їх реєстрації на платформі було неможливим. Станом на сьогодні роботу платформи відновили, тому на засіданні регіональної комісії прийняли рішення про початок оцінювання проєктів. Воно триватиме з 29 жовтня до 8 листопада включно. Довідково: оцінювання проєктів ДФРР здійснюється відповідно до вимог наказу Міністерства розвитку громад і територій України від 15.06.2021 №150 «Питання підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проєктів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку» та постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 №196 «Деякі питання державного фонду регіонального розвитку» (зі змінами) Трансляція засідання доступна за посиланням.