17-21 вересня відбудеться Восьме засідання Парламентського комітету асоціації між Україною та ЄС

6 травня 2022

Начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький зустрівся із головами парламентських груп дружби України та Чехії. Зі сторони Чехії був присутній голова комітету безпеки та оборони Павел Жачек, зі сторони України – член бюджетного комітету Ростислав Тістик. Також участь у зустрічі взяв Почесний консул Чехії в Україні Давид Нови. В межах зустрічі погодили проведення восени Економічного форуму за участі Президента Сенату Мілоша Вистрчіла та інших поважних гостей. Також порушили питання щодо додаткової вузькоколійки та возз‘єднання європейських держав одним залізничним шляхом. «Чехи – наші побратими, які підставляють українцям дружнє плече на всіх фронтах! Дякуємо Чехії за щоденну підтримку нашої армії та співгромадян! Разом переможемо!», –  зазначив Максим Козицький.   Як ми уже раніше зазначали, Чехія – одна з перших країн, які від початку повномасштабної війни почали усіляко підтримувати Україну, засуджувати агресію росії на теренах нашої країни. Чехія також одна з тих країн, куди найбільше евакуйовуються українці в пошуках безпеки.  Станом на кінець квітня, за словами Давіда Нови, у Чехію переїхали приблизно пів мільйона українців.

10 квітня 2022

У Софії Київській духовні лідери різних Церков звернулися з молитовними словами задля перемоги добра, істини, та встановлення якнайшвидшого справедливого миру. У спільній християнській молитві взяли участь: Блаженнійший Епіфаній, Предстоятель Православної Церкви України; Блаженніший Святослав Шевчук, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви; Єпископ Команський Михаїл, Екзарх Вселенського Патріарха в Україні; Єпископ Віталій Кривицький, Ординарій Києво-Житомирської дієцезії Римсько-Католицької Церкви в Україні; Єпископ Маркос Оганесян, Глава Української єпархії Вірменської Апостольської Церкви; Леонід Падун, Старший єпископ Української Християнської Євангельської Церкви. Спільна молитва представників різних конфесій – одне з численних світлих свідчень єдності в розмаїтті нашої рідної країни. До організації долучились Міністерство культури та інформаційної політики та Державна служба України з етнополітики та свободи совісті.

10 квітня 2022

Уряд подав на розгляд Президента проект указу про створення Фонду відновлення України. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль 9 квітня. «Фонд буде функціонувати як консультативно-дорадчий орган при Президентові й буде забезпечувати координацію накопичення фінансових ресурсів для післявоєнного відновлення нашої держави», — зауважив очільник Уряду. За словами Прем’єр-міністра, у рамках Фонду передбачається створення п’яти робочих груп, які відповідатимуть за різні напрямки — від комунікації з міжнародними фінансовими організаціями, комунікації з країнами-партнерами до збору коштів від приватних осіб і великих світових корпорацій і компаній. «Наше завдання — консолідувати всі можливі джерела для відбудови нашої держави», — наголосив Денис Шмигаль. Крім того, Уряд подав на розгляд Главі держави проект указу про створення Національної ради з відновлення країни, яка займатиметься розробкою Плану післявоєнного відновлення та розвитку України. Як зазначив Прем’єр-міністр, план передбачатиме не лише конкретні кроки з відновлення та розбудови інфраструктури й житла, але й структурну модернізацію та перезапуск економіки на основі європейських стандартів і правил. «Україна прагне в ЄС. Україна має бути військово та економічно сильною. Українська соціальна політика має відповідати найкращим світовим стандартам. Українська економіка має бути новітньою та конкурентоздатною. Українці мають повертатися додому із закордону — тому що тут кращі умови для життя. Такі основні цілі ми ставимо для України після завершення війни», — підкреслив Денис Шмигаль.

6 квітня 2022

Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні опублікувало список актуальних грантових можливостей для українських представників сектору культури та креативних індустрій. Про це інформує Міністерство культури та інформаційної політики України. Відтепер, взяти участь у конкурсі можна буде за спрощеною процедурою. Зокрема, подати заявку можна як партнер Програми (для полегшення умов звітування, отримання грантових коштів тощо). При цьому проєктна діяльність може відбуватися в інших європейських країнах або онлайн. Деталізація опису контенту при подачі заявки не обов’язкова. Наразі відкрито прийом заявок на такі конкурси: Підпрограма «Культура»: – Європейські проєкти співпраці – Поширення європейських художніх робіт Підпрограма «Медіа»: – Мережа європейських кінофестивалів; – Розвиток талантів та навичок; Підпрограма «Міжсекторальна співпраця»: – НОВИНИ-Медіаграмотність; – Журналістські партнерства; – Інноваційні лабораторії. З детальним описом цілей конкурсу та заходів, що можуть бути підтримані Програмою, можна ознайомитися на сайті Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні.

5 квітня 2022

Навіть якщо Україна підпише найпотужнішу безпекову угоду, Росія може повернутися знову. Тому потрібно будувати таку державу, яка буде спроможною захистити себе. Про це заявив Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю представникам українських ЗМІ. Глава держави зазначив, що всі пункти щодо безпекових гарантій, озвучені після переговорів у Стамбулі, залишаються незмінними. За його словами, під час переговорного процесу українська сторона поряд із так званою денацифікацією відкинула вимогу Росії щодо демілітаризації. «Ми пояснили, що армія має бути відповідно до тієї армії, яка в нас є, яка спроможна захищати нашу державу. Далі йдуть деталі», – розповів Президент. «Навіть якщо ми підпишемо найпотужнішу угоду, розуміємо, що через два роки Росія може повернутися. І якщо ми з вами приймаємо це, то й діємо відповідно», – зазначив Глава держави. Зважаючи на це, Україна будуватиме таку державу, яка буде спроможна захистити себе сама, про що українська сторона відкрито заявляє на перемовинах. Водночас Володимир Зеленський висловив переконання, що Україна не може воювати постійно, поки інші країни розвиватимуться. А тому наша держава потребує конкретних гарантій безпеки.  За словами Президента, все залежить від країн-гарантів, які мають забезпечити виконання тих чи інших пунктів. «Все це обговорюється на рівні радників та лідерів, зокрема з Францією, США, Туреччиною, Великою Британією, Польщею, Італією, Ізраїлем, і є багато друзів, які хочуть долучитися. Поки що ми не отримали конкретний перелік тих гарантій і перелік країн, які готові стовідсотково включитись за нас», – сказав Глава держави. «Нам не потрібно мати 40 країн світу, які готові по команді, по дзвінку, за домовленістю включитися й воювати за Україну. Нам потрібні серйозні гравці, які готові на все. Нам потрібне коло держав, які готові впродовж 24 годин надати будь-яку зброю. Нам потрібні окремі країни, від яких реально залежить санкційна політика, і щоб ці санкції глибоко та заздалегідь були розроблені. Щоб у першу секунду, коли ми відчули загрозу з боку РФ, ці держави об'єдналися та впродовж трьох діб запровадили все одразу, все заблокували», – пояснив Володимир Зеленський. За його словами, представники деяких країн уже висловили бажання стати гарантами безпеки, але ще не відбулося жодної спільної зустрічі. «Вони сказали, що готові зустрітися з ними й про це говорити. Але ще раз підкреслю – цієї зустрічі в Україні ще не відбулося. Ми чекаємо на неї. Якщо це відбудеться, тоді з розумінням, що в нас є ті чи інші гарантії безпеки, які передбачають позаблоковість», – сказав Глава держави. «Поки що всі з цих гарантів позитивно налаштовані до України. Але цього замало. Ми вже мали такі домовленості й «папірці», – додав він.  Щодо вступу до НАТО, то, за словами Володимира Зеленського, Україна готова приєднатися до Альянсу «хоч завтра», навіть якщо Росія проти цього. «Якщо завтра нам запропонують вступити в НАТО – не гратися знову з нашим життям, а серйозно – значить, будемо вступати. Але цього не буде, на жаль, і, на жаль, не сталося. Тому ми будуватимемо ті гарантії безпеки, які можуть захистити нас, захистити життя людей. Ми й так можемо себе захистити – ми вже розуміємо. Але захисти всіх людей – це складніше завдання», – сказав він. Президент розповів, що вважатиме найпершою перемогою в цій війні збереження суверенітету України. «Друге – я дуже хочу, щоб ми не втратили сотні тисяч людей. Третє – не може бути жодних розмов про те, що ми дамо можливість називати Крим чиєюсь територією. Це тільки наша територія, українська територія. Щодо відтермінування цього – таке компромісне рішення. І Донбас для мене – це Україна. І те, що Росія визнала ОРДЛО чимось – ми повинні знайти вихід із цієї ситуації. Ми як Україна. Для нас збереження статусу цих територій як українських дуже важливе», – зазначив Глава держави. На його думку, відведення російських військ до позицій, які були станом на 23 лютого 2022 року буде перемогою. «Я розумію, де ми, хто ми, що ми за країна, що ми втратили, що можемо втратити та що ми зберегли. Я вважаю, що відбити повномасштабну війну в ту точку, з якої вона почалася 24 лютого 2022 року, – для нас це точно перемога», – сказав Президент. Володимир Зеленський переконаний, що після завершення цієї війни питання безпеки має бути номером один в Україні. «Я думаю, що всі наші люди – це буде наша велика армія. Ми не можемо говорити про «Швейцарію майбутнього» – напевне, такою наша держава зможе бути через якийсь довгий час. Але те, що ми станемо точно «великим Ізраїлем», зі своїм обличчям, те, що ми не будемо дивуватися, що в нас в усіх інституціях, супермаркетах, кінотеатрах будуть представники Збройних Сил чи Нацгвардії, стоятимуть люди зі зброєю, – я впевнений, що в нас питання безпеки буде номером один у найближчі десять років», – зазначив Глава держави.

31 березня 2022

Міністерство закордонних справ представило порівняльну таблицю для тих громадян України, які змушені шукати прихисток за кордоном. В таблиці вказані два основних статуси, які можуть бути надані біженцям у Європейському Союзі: статус особи, якій надано тимчасовий захист та статус шукача притулку (статус біженця).   Статус особи, якій надано тимчасовий захист Статус шукача притулку (статус біженця) 1. Кому надається такий статус? 1. Громадянам України та членам їх сімей 2. Особам без громадянства, біженцям та членам їх сімей із третіх країн, які рятуються від війни в Україні 3. Іноземцям, які постійно проживають в Україні на законних підставах та не можуть безпечно повернутися в країну свого походження Будь-якій особі, яка рятується від війни або переслідувань 2. Що треба зробити, щоб його отримати? Звернутися за дозволом на проживання до органів влади відповідної країни Звернутися з заявою до компетентних органів країни, до якої ви прибули. Після цього ними здійснюватиметься спеціальна процедура, що триває до 6 місяців або більше 3. У якій країні я можу претендувати на такий статус? У будь-якій країні ЄС Лише в першій країні, кордон якої ви перетнули 4. Де я можу проживати залежно від статусу? Вибір місця проживання довільний: житло може бути надано родинами волонтерів, громадськими організаціями, державою. Також можна проживати у рідних або знайомих. Місце проживання можна змінити у будь-який час (зокрема, переїхати до іншої країни) Лише у визначених державою закладах для розміщення біженців. Змінювати місце проживання не дозволено (залишати країну - також) 5. Як довго я можу перебувати в такому статусі? 1 рік (до 4 березня 2023 року) з можливістю продовження ще на рік залежно від ситуації в Україні Безстроково на час існування підстав його надання 6. Чи зможу я одразу почати працювати в країні, де шукаю прихистку? Так, ви матимете доступ до роботи Ні, ви матимете доступ до роботи виключно після отримання статусу біженця (через 6 місяців або більше) 7. Чи зможуть мої діти навчатися? Так, діти до 18 років мають право навчатися в закладах освіти 8. Чи матиму я доступ до соціального забезпечення та медичного обслуговування Так 9. Коли я зможу повернутися в Україну? У будь-який момент Після подання заяви про надання статусу біженця ви зобов'язані залишатися в країні, в якій подали заяву, протягом усього часу її розгляду (до 6 місяців або більше) 10. Якщо я не подав (-ла) заяву про надання статусу біженця одразу, то вже й не зможу? Ні, ви маєте можливість подати таку заяву в будь-який час Про два простих кроки для тих, хто вимушено залишають свої домівки та їдуть за кордон через війну Росії проти України читайте за посиланням.  

29 березня 2022

Як повідомили розробники, база станцій технічного обслуговування (СТО) постійно оновлюється та налічує вже понад 200 сервісних точок. Також в окремому розділі перелічені близько сотні європейських сервісних станцій СТО, які готові надавати допомогу українським біженцям закордоном. ''Багато машин вже перетнули кордон та рухаються дорогами Європи, але технічний стан цих автомобілів в більшості випадків не зовсім добрий. Власне, для них і створили базу СТО у Європі. Ці станції готові допомагати нашим українським біженцям, працюючи за зниженим тарифом, продаючи запчастини дешевше та в деяких випадках навіть безкоштовно. На сьогодні вже у списку є СТО із Молдови, Чехії, Угорщини та Румунії'', - зазначили розробники. Також усі охочі можуть подати заяву на додавання до бази працюючих СТО, щоб стати частиною проєкту. Перелік працюючих СТО можна переглянути за посиланням.

16 березня 2022

Україна стала членом «енергетичного Євросоюзу», тобто приєдналася до системи ENTSO-E. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський. «Завершилось об’єднання української та європейської енергосистем. Тепер наша електроенергія тече в Європу, а європейська – в Україну. Дякую членам ЄС, особисто президентці Еврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісарці з питань енергетики Кадрі Сімсон і всім, завдяки кому у нас тепер єдина енергосистема», –зазначив він. Довідково ENTSO-E (European Network of Transmission System Operators for Electricity) — європейська мережа операторів системи передачі електроенергії, що об'єднує 43 оператори у 36 країнах європейського континенту. Організація створена у липні 2009 року шляхом первинного об'єднання операторів ATSOI, BALTSO, ETSO, NORDEL, UCTE і UKTSOA. Станом на 2021 рік у своїй структурі має 5 керуючих галузевих груп які координують забезпечення безпечної та оптимальної роботи мережі Європи в реальному часі, підтримує та розробляє комунікаційну інфраструктуру, забезпечує координацію захисту критичної інфраструктури, розробляє правила координації, веде класифікацію та оцінку ризиків, займається плануванням та стратегіями розвитку.

11 березня 2022

Під час повномасштабного вторгнення російських військ на територію України Естонія підтримує нашу країну, надаючи освітні можливості для дітей та молоді. Про це повідомляє Кабінет Міністрів. Громадян України, які виїхали до Естонії під час війни, приймають такі заклади освіти: дитячі садки та ясла для дітей віком від 1,5 до 7 років; загальноосвітні школи з обов'язковим навчанням для здобувачів освіти віком від 7 до 17 років; старші середні школи, професійно-технічні училища, університети; заклади позашкільної освіти: школи хобі та відкриті молодіжні центри (для дітей з 7 років). Робота з молоддю також проводиться у молодіжних центрах та організаціях. Батьки можуть ознайомитися з інформацією щодо подачі документів на отримання місця в дитячому садку та школі, а також завантажити бланки заяв естонською, англійською та українською мовами за посиланням. Українським вихователям та вчителям, які прибули до Естонії, надають можливість долучатися до навчального процесу. Для отримання детальної інформації освітяни можуть звернутися на електронну адресу viktoria.melnyk@hotmail.com . Естонія робить все можливе, щоб українські діти частково продовжували навчання українською мовою. Для цього Міністерство освіти і досліджень Республіки Естонія надало можливість здобувачам освіти та педагогам користуватися українськими навчальними матеріалами, з-поміж яких: естонський розмовник українською мовою; навчальні матеріали на платформі EdTech; онлайн-ресурси для дошкільного та шкільного навчання; платформа ELIIS для організації роботи дитячих садків; платформа Triumf Health для підтримки благополуччя дітей та захисту їхнього психічного здоров'я; школа Edumus для дистанційного навчання, доступна для біженців з України; платформа Schoolaby для управління навчальним процесом у школі. На допомогу учням працює репетиторська платформа Mentornaut, яка об’єднує українських студентів і вчителів. Для подання заявок на навчання у естонських університетах українські студенти можуть скористатися системою Dream Apply. Додатково: Важливі контакти української громади в Естонії Конгрес естонських українців ukr.est.congress@gmail.com +372 5232275 Український Культурний Центр +372 56502572 labora.tallinn@gmail.com Асоціація українських організацій в Естонії info@ukraine.ee ukrainaoae@gmail.com +372 55659763

8 березня 2022

За четвертий день зимової Паралімпіади-2022 у Пекіні українські олімпійці здобули одразу дев’ять медалей: дві золоті, чотири срібні та три бронзові – усі на середній дистанції з парабіатлону. Усього в України 17 медалей за підсумками чотирьох днів Паралімпіади. Це дозволяє Україні залишатися на другому місці в медальному заліку. Як інформує «Суспільне», найбільшого успіху Україна досягла в чоловічих змаганнях атлетів з порушеннями зору: українці зайняли місця з першого по п'яте. Паралімпійським чемпіоном став Віталій Лук'яненко, найбільш досвідчений параатлет збірної України. Він на 45 секунд випередив Анатолія Ковалевського, який фінішував другим, а "бронза" дісталася Дмитру Суярку. Четверте та п'яте місце теж за українцями - Ярослав Решетинський та Олександр Казік. Повний комплект медалей Україна здобула в жіночих змаганнях параатлеток з ураженнями опорно-рухового апарату (клас стоячи). Ірина Буй стала чемпіонкою, Олександра Кононова виграла срібло, а бронзу виборола Людмила Ляшенко. П'ятою фінішувала Юлія Батенкова-Бауман. Ще три нагороди українці вибороли в різних класах: Оксана Шишкова стала віцечемпіонкою на середній дистанції, програвши менше 4 секунд першому місцю (два промахи вирішили результат), зі сріблом також Григорій Вовчинський. А "бронза" в класі сидячи дісталася Тарасу Радю. Відтак, за один змагальний день Україна виграла 2 "золота", 4 "срібла" та 3 "бронзи". Усього тепер в українців 17 медалей - 6 золотих, 7 срібних та 4 бронзові. Фото: Суспільне

1 березня 2022

Українське військо отримає в рамках допомоги від Євросоюзу 70 бойових літаків. Про це інформує у  Facebook Командування Повітряних Сил ЗСУ. “Наші партнери передають нам Міг-29 та Су-25! У разі потреби, вони зможуть базуватись на польських аеродромах з яких українські пілоти виконуватимуть бойові завдання”, йдеться у повідомлення. Відтак,  Болгарія передсть (Міг-29) - 16 шт, (Су-25) - 14 шт. Польща (Міг-29) - 28 шт Словаччина (Міг-29) - 12 шт

28 лютого 2022

Президент України Володимир Зеленський сьогодні підписав заявку на членство України у Європейському Союзі. У документі йдеться: «Цим листом Україна, як європейська держава, яка поважає цінності, закріплені в статті 2 Договору про Європейський Союз, має честь подати заявку на членство в Європейському Союзі відповідно до 49 Договору про Європейський Союз». «Впевнений, що це реально»,-  зазначив Володимир Зеленський. Нагадаємо, сьогодні зранку Президент Володимир Зеленський звернувся до ЄС щодо невідкладного приєднання України за спеціальною процедурою.