Підписатись на новини RSS 
«Ця подія – дуже важлива для розвитку української держави», - історик Іван Сварник про битву під Пилявцями
Департамент внутрішньої та інформаційної політики Львівської обласної державної адміністрації нагадує про видатні сторінки історії України.
Зокрема, про переможну битву українсько-татарської армії, очоленої гетьманом Богданом Хмельницьким проти польських військ під Пилявцями, яка відбувалась 21–23 вересня 1648 року.
«Ця подія – дуже важлива для розвитку української держави, бо саме Пилявецька битва дала підстави українцям вважати Богдана Хмельницького своїм великим вождем, Богом даним Україні гетьманом. Тоді з’явилися плани розбудови великої України, зокрема відвоювання Західноукраїнських земель у Речі Посполитої. Територію до Вісли Хмельницький вважав українською», - наголосив український історик, громадський діяч, перекладач Ігор Сварник.
Загалом військо Богдана Хмельницького і Максима Кривоноса, котрий отаборився окремо, перевищувало 30 тисяч чоловік. 19 вересня польські полки зупинились за милю від козаків, а 21-го почались локальні сутички за греблю й шанці над Іквою.
Вирішальний епізод битви відбувся 23 вересня, коли українські полки пішли в наступ на центр королівського війська. Польська кіннота була розбита і розпорошена, а після нічного вступу в бій татар поляки розпочали відступ, який незабаром перетворився в панічну втечу.
Українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз із матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн злотих.
Блискуча перемога української армії у Пилявецькій битві мала велике воєнно-політичне значення. В результаті неї польську армію було розгромлено, повністю звільнено Волинь та Поділля, були створені сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель.
Новини за темою
Журнал "Пам'ятки України: історія та культура" відзначив 50-ліття
16 січня 2019
Сьогодні, 16 січня, у приміщенні Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького відбулось відзначення 50-річчя журналу «Пам'ятки України: Історія та культура». Участь в заході взяв директор департаменту внутрішньої та інформаційної політики Львівської обласної державної адміністрації Андрій Ковальський. "Хочу подякувати за ту роботу, яку ведуть редакція журналу, наші музейники та усі присутні тут. За те, що бережемо Україну, нашу культуру і архітектуру, бо розуміємо, що Українська держава у ХХІ столітті змушена відстоювати себе на всіх фронтах. Культурний фрон - є також надзвичайно важливим. Так само як і хлопці, що боронять нас на Сході, ми боронимо нашу церкву та наше слово, наші національні надбання", - зазначив директор департаменту. За сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у розвиток і підтримку діяльності журналу «Пам'ятки України: історія та культура» та з нагоди відзначення 50-річчя від дня заснування Подяку голови Львіської обласної державної адміністрації оголосили колективу редакції журналу, а також Ларисі Возницькій - доцентові кафедри реставрації творів мистецтва у Львівській національній академії мистецтв. Нагадаємо, «Пам'ятки України: історія та культура» — науково-популярний ілюстрований журнал. Основні теми — національна культура, вітчизняна історія, краєзнавство, пам'яткознавство, українознавство, музейництво, археологія, архітектура, фольклор, етнографія. Зазначимо, що у межах заходу відбулась презентація нового львівського числа друкованого видання. Серед тем публікацій номера: Невідоме про Бориса ВОЗНИЦЬКОГО – оприлюднення його спогадів з передмовою доньки Лариси ВОЗНИЦЬКОЇ Замах на честь Руслана ЗАБІЛОГО – подробиці останньої сваволі СБУ Володимир МОКРІЙ (1947-2018) – світлої пам’яті реставратора з Божої ласки Портрет старовинного Львова від Оксани ЖЕПЛИНСЬКОЇ та Романа ЗІЛІНКА
Цьогоріч нагородили 6 переможців конкурсу "Історія, яка нас об’єднує"
20 грудня 2018
У 2018 році тематикою досліджень обрано "Україна в боротьбі за державність та незалежність. До 100-річчя Української революції 1917-1921"; "100-річчя Західноукраїнської Народної Республіки"; "75-річчя створення Української повстанської армії"; "25-річчя проголошення Незалежності України"; "5-річчя Революції Гідності". Конкурс організовано з метою сприяння молодим історикам, заохочення суспільного обговорення та правдивого висвітлення історичних подій, консолідації українського суспільства, поглиблення знань з історії України. Всього обрали 6 переможців: Понипаляк Аліна, студентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Попович Роксолана, Українська академія друкарства; Пугач Дмитро, Львівський національний університет імені Івана Франка; Твердовський Антон, студент Запорізького національного університету; Ткачук Дмитро, студент Житомирського державного технологічного університету; Труш Марія, студентка Львівського національного університету імені Івана Франка. Дослідження переможців публікуватимуть на сайті видання "Історичної правди" та у фахових виданнях.
«Від українців ніхто не чекав дива створення власної держави», - Микола Посівнич
31 жовтня 2018
Створення Західноукраїнської Народної Республіки і державних органів влади відбулося не лише у Львові, а й по всій західній України. Новостворені органи влади у короткі терміни змогли налагодити всі ділянки суспільного і державного життя: збір податків, організація армії, створення волонтерського руху та Червоного Хреста. «Нашій державі насправді не 27 років, а щонайменше 100. 1 листопада 1918 о 4-тій годині ранку розпочалось українське повстання у Львові. Українці захопили головні об’єкти в місті: будинок Галицького намісництва, Міську ратушу, Австро-Угорський банк, Головну пошту, залізничні вокзали, усі військові казарми та склади боєприпасів. Захоплення ключових установ міста й роззброєння військових частин відбулося майже без кровопролиття», - наголосив історик Микола Посівнич. Українські активісти встановили владу у 49 політичних повітах Східної Галичини. Формування національної системи місцевої влади відбувалося на основі існуючих при австрійському режимі виконавчих органів. «Традиції ЗУНР проявлялись протягом всього ХХ століття. Тому, коли у 1989 році відбулася відбудова української державності, то першим етапом стало відновлення могил Січових Стрільців та вояків УГА, як відтворення пам’яті про події сторічної давнини. Феномен Західноукраїнської Народної Республіки є неоціненим в нашій історії, тому ми мусимо вивчати події тих років та активно їх пропагувати, як це роблять у сусідних країнах, які саме в цей час створили свої сучасні держави», - зазначив Микола Посівнич. Зазначимо, завтра, 1 листопада, відбудеться масштабне відзначення сторіччя створення ЗУНР, в межах якого відбудеться відкриття пам’ятника, вшанування вояків УГА на Личакові та Старому Знесінні, а також студентська хода до Янівського кладовища.
Триває прийом заявок на участь у Всеукраїнському конкурсі «Історія, яка нас об’єднує»
12 вересня 2018
Львівська обласна державна адміністрація, Львівська обласна рада та Мистецький Фонд імені Короля Данила оголошують Всеукраїнський конкурс наукових і науково-популярних робіт «Історія, яка нас об’єднує». Прийом заявок триває до 19 жовтня 2018 року. Мета конкурсу – сприяння молодим історикам, які прагнуть вивчати актуальні та малодосліджені сторінки української історії; заохочення суспільного обговорення та правдивого висвітлення подій минулого, консолідації українського суспільства і поглиблення знань з історії України. Тематика Конкурсу: «Україна в боротьбі за державність та незалежність. До 100-річчя Української революції 1917–1921, 100-річчя Західноукраїнської Народної Республіки, 75-річчя створення УПА, 25-річчя проголошення Незалежності України, 5-річчя Революції Гідності». Особливо підтримуватимуть теми досліджень, які присвячені історичній антропології, мікроісторії, національно-визвольним змаганням, зокрема, на теми: «Людина у вирі ХХ століття», «Репресії у ХХ ст», «Українська національна революція 1917–1921», «Західноукраїнська народна республіка» «Український визвольний рух 1920х–1950х років», «Українсько-польські стосунки у ХХ ст.», «Історія українського війська», «Боротьба за ідею у ХХ ст», «Сучасна історія України», «Євромайдан», «Революція гідності», АТО, «Соборність в українській історії», «Постаті української історії». Об’єктом дослідження, можуть бути, як відомі історичні діячі, так і ті, кого відносять до так званих «пересічних людей». Цікавою є доля людини в контексті доби. Просимо оминати добре досліджені постаті, або, якщо наполягаєте саме на такій особі, ви повинні переконати, що дослідження буде принципово новаторським. Учасниками конкурсу можуть бути студенти та аспіранти вищих навчальних закладів України ІІІ-ІV рівнів акредитації. Для участі у конкурсі потрібно подати заявки до 19 жовтня 2018 року за адресою: 79008 м. Львів, вул. Винниченка, 14, Департамент з питань культури, національностей та релігій ЛОДА (відділ мистецтв та розвитку культури) з позначкою «Конкурс. Історія», або електронний варіант на e-mail: storythatunites@gmail.com, uklviv@ukr.net Телефон для консультацій: (097) 700-83-18, (032) 261-22-27; Факс: (032) 261-25-93. Конкурс відбувається у два етапи. На першому етапі заявки на участь у Конкурсі розглядаються на відповідність за формальними ознаками (Конкурсна комісія приймає рішення щодо відповідності поданих матеріалів умовам Конкурсу та щодо реєстрації претендента як учасника Конкурсу, або відмови у реєстрації у випадку невідповідності матеріалів вимогам Конкурсу) (анкета). На другому етапі Конкурсна комісія проводить оцінювання заявок і визначає переможців. Список визначених переможців публікується на сайтах Львівської обласної державної адміністрації, Львівськлї обласної ради та видання «Історичної правди». Після оголошення переможців Конкурсна комісія затверджує список наукових керівників із супроводу досліджень. Департамент з питань культури, національностей та релігій обласної державної адміністрації на підставі протоколу Конкурсної комісії готує розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації про виплату премій переможцям Конкурсу та їх науковим керівникам. Переможці проводять наукові дослідження відповідно до задекларованих у поданих заявках концепцій і звітують про виконання зобов’язань перед Конкурсною комісією до 23.11.2017 року. Дослідження переможців публікуються на сайті видання «Історичної правди» та рекомендуються Конкурсною комісією до фахових видань.
На Львівщині продовжують ознаковувати місця, пов’язані із сучасними героями та видатними діячами
6 липня 2018
Департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської облдержадміністрації продовжує втілення проекту «Наша історія», мета якого – вшанування сучасних героїв, визначних постатей та промоції історико-культурних об’єктів Львівщини. Одним із заходів проекту є ознакування місць пов’язаних з героями, видатними діячами, історією, культурою та релігією. «Ознакування – це своєрідний культурний міст між давниною і сьогоденням, історією та культурним надбанням, релігією та буденністю. Вивчення історії своєї країни є надзвичайно важливим. І є безліч постатей, які відіграли вагому роль в історії нашої держави та культури загалом. Тому встановлення інформаційних знаків дасть змогу всебічно розширити пізнавально Львівщину, а саме Львівщину історичну, культурну та мистецьку», - зазначає директор департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА Мирослава Туркало. Після проведення відповідних тендерних процедур виготовили 28 інформаційних таблиць та розпочалось встановлення інформаційних знаків історико-культурних об'єктів, зокрема: у с. Новосілки «Музей та остання парафія о. Маркіяна Шашкевича, смт Красне «Могила останнього головнокомандувача, генерал-хорунжого УПА Василя Кука, с. Грімне «Музей підпільного штабу УПА генерала Романа Шашкевича, с. Кліцько «Родинне село Івана Геля, українського правозахисника, дисидента, політика, публіциста, релігійного діяча. Зазначимо, проект «Наша історія» реалізують у межах «Комплексної програми розвитку культури Львівщини на 2018-2020 роки».
На Старосамбірщині організували «живий урок» історії
23 квітня 2018
У неділю, 22 квітня, у селищі Нижанковичі, містах Добромиль та Хирів Старосамбірського району відбулись панахиди за загиблими борцями за Волю України і театралізовані військові-історичні дійства, присвячені 100-річчю проголошення Західної Української Народної Республіки та створенню збройних сил ЗУНР – Галицької Армії. Події з військової історії України відтворили з нагоди 100-річчя проголошення ЗУНР та боїв підрозділів Галицької Армії під час "Вовчухівської офензиви" (наступальної воєнної операції ГА у лютому-березні 1919 року під час українсько-польської війни 1918-1919 років). Кількаденний захід з 20 до 22 квітня відбувся завдяки реконструкторам Товариства «Пам'ять» та його керівника Любомира Горбача за сприяння Старосамбірської райдержадміністрації та мерів міст Хирова, Добромиля та Старого Самбора.
«Спільна історія має бути предметом діалогу істориків, а не політичних маніпуляцій», - Павло Клімкін
2 березня 2018
Сьогодні, 2 березня, Міністр закордонних справ України Павло Клімкін перебуває із робочим візитом на Львівщині. На важливості вшанування полеглих героїв та українсько-польського діалогу Міністр закордонних справ наголосив під час прес-конференції. «Ніхто не може вказувати нам, яких героїв та які події в нашій історії ми шануємо. Це наше виключне право. Спільна історія, зокрема наша з поляками, має бути предметом діалогу істориків, а не політичних маніпуляцій», - наголосив Павло Клімкін. «Ми прекрасно розуміємо, якою була наша спільна історія. Поляки іноді ображаються, коли ми кажемо що так чи так було в історії. Але разом з тим і ми маємо поводитись відповідально. Державницька позиція є дуже чіткою, але тут всередині країни ми маємо право шанувати того, кого вважаємо за потрібне», - додав Міністр закордонних справ. Павло Клімкін вже зустрівся з керівництвом Львівщини, студентами Львівського національного університету імені Івана Франка, взяв участь у покладанні квітів до поховань Героїв Небесної сотні та учасників АТО на Личаківському цвинтарі, а також до меморіалу воїнам Української Галицької армії та польських військових поховань. «Я сьогодні приїхав для того, щоб віддати шану українцям, які загинули у трагічних подіях в Павлокомі, завтра ми поїдемо туди. І для мене це не стільки політична, але дуже особиста справа. Такі дати не мають бути забуті», - наголосив Павло Клімкін.
За перемогу в історичному конкурсі нагородили сімох молодих істориків
12 січня 2018
Сьогодні, 12 січня, урочисто нагородили переможців Всеукраїнського конкурсу наукових і науково-популярних робіт «Історія, яка нас об’єднує». Конкурс розпочався на початку жовтня і зібрав чимало робіт від істориків з усіх куточків України. «Найголовніше, щоб до вас прийшло розуміння, що ви перебуваєте на важливій для усієї країни дорозі. Тому ви повинні міцно стояти на принципах трактування історичної правди відносно інтересів України. Зможете це зробити – будемо мати вільну, сильну, незламну державу», - зауважив під час вручення нагород голова Львівської ОДА Олег Синютка. У межах конкурсу організатори наголошували на особливій підтримці тих досліджень, які присвячені історичній антропології, мікроісторії, національно-визвольним змаганням. «Багато робіт надійшло зі Сходу України, зокрема, серед переможців значна частина робіт присвячена діяльності ОУН-УПА», - зазначив директор мистецького фонду ім. Короля Данила Роман Грицьків. Конкурс організували з метою консолідації українського суспільства і поглиблення знань з історії України. «Ми свідомі того, що історія – це частина міжнародного іміджу. Тож, в цьому контексті ми мусимо бути відповідальними щодо українського погляду на історію», - розповів один із переможців конкурсу Михайло Галущак. Дослідження переможців публікуватимуть на сайті видання "Історичної правди" та у фахових виданнях.
