У Жовкві вшанували святого мученика Партенія — покровителя храму та міста

30 вересня 2018р, Новини. Прес-служба ОДА

Закрити.

Сьогодні, 30 вересня, в Жовківському монастирі Отців Василіян відслужили Архієрейську Божествену Літургію з нагоди празника св. Мученика Партенія, яку очолив Архієпископ Львівський Української греко-католицької церкви, Митрополит Львівський Ігор Возьняк.

Кожного року в неділю, після Воздвиження Чесного Хреста Господнього, у храмі Пресвятого Серця Христового, що при Василіянському монастирі у м. Жовкві, вшановуються мощі святого мученика Партенія.

Участь взяв голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка та директор департаменту з питань культури, національностей та релігій облдержадміністрації Мирослава Туркало.

"Мабуть, жоден храм України не має такого розмаїття вишивки на стінах. Немає стільки української історії і наших славетних перемог. Я хочу щиро привітати всю громаду Жовківщини зі святом. Ви є твердинею нашої віри, українських цінностей",- зазначив очільник Львівщини.

Святий мученик Партеній жив у ІІІ ст. по Христі. Під час жорстокого переслідування християн за свою вірність Христові зазнав мученицької смерті разом зі своїм старшим братом Калогерієм 15 травня 250 року.

Спершу його святі мощі зберігалися понад 1000 років у римськх катакомбах – на кладовищі Святого Калікста. У 1665 році Папа Олександр VІІ передав мощі Святого муч. Партенія австрійському цісарю Леопольду І до Відня, де вони зберігалися в монастирі Святої Клари. 1784 року за стараннями о. Єроніма Стрілецького, ЧСВВ, цісар Йосиф І дозволив перевезти мощі Святого муч. Партенія до василіянського монастиря у Жовкві, де вони перебувають по сьогоднішній день.

Історична довідка:

Місто Жовква було закладене в 1597 р. на землях давньоруського поселення Винники, неподалік древнього міста Щекотів (Щекотин, тепер село Глинсько Жовківського району), яке згадувалося у Галицько-Волинському літописі у 1242 р.

Перша згадка в літописах про село Винники датується 1368 роком. Винники лежали на межі Звенигородського та Белзького князівств, через територію яких пролягли торгові шляхи з Галича та Львова на Белз, Холм. Розташування поселення на торговій дорозі сприяло його швидкому розвитку. Після розпаду Руського Королівства (Галицько-Волинського князівства) і захоплення його земель Польщею наприкінці XVI століття (1588 р.) Винники перейшли у власність гетьмана Станіслава Жолкевського, який згодом одержав королівський привілей Зиґмунта III Вази на будівництво нового міста та на право назвати нове місто Жовквою (1603 р.).

З наданням Жовкві 22 лютого 1603 р. грамотою короля Сигізмунда ІІІ Вази магдебурзького права пожвавилося економічне життя міста й околиць, швидше стали розвиватися ремесла й торгівля.

Гетьман С. Жолкевський із дружиною хотіли бачити розпланування Жовкви за взірцем «Ідеальних міст» італійського архітектора П'єтро Катанео. Планування здійснив Павло Щасливий, який тоді зводив замок, а після нього костел св. Лаврентія. В першій половині XVII ст. Жовква перетворилася на укріплене місто-фортецю, оточене валами та ровами.

З 1678 року Жовківський замок став королівською резиденцією Яна III Собеського. У II пол. XVII — на початку XVIII ст. місто досконало розбудувалося, отримало низку нових кам'яних будівель, прекрасні садово-паркові ансамблі й досягло свого найвищого розвитку і багатства. У Жовкві діяли п'ять церков, чотири костели, синагога. Славилась високою художньою цінністю жовківська збірка живопису, графіки, різьблення, гобеленів, порцеляни, зброї. Прославили місто іконописці та різьбярі Жовківського мистецького осередку кінця XVII — поч. XVIII ст.

До Жовкви у квітні 1707 року приїздив український гетьман Іван Мазепа. З Жовкви гетьман відправляв посланця до Саксонії заручитись підтримкою шведського короля Карла XII.

1880 року у Галичині — провінції Австро-Угорської монархії, було утворено адміністративний повіт Жовква, що охоплював 74 громади. Піднесенню Жовкви сприяло прокладення через неї залізниці Львів — Белжець, адміністрація якої з 1889 р. розмістилася у місті.

3 березня 1918 року в місті відбулося віче — «свято державності і миру» на підтримку дій уряду Української Народної Республіки, на якому були присутні близько 10 000 осіб.

1 листопада в повіті Жовква було встановлено владу Української держави — ЗУНР.

За радянських часів Жовква була перейменована (1951 р.) на Нестеров — на честь відомого російського авіатора часів Першої світової війни Петра Нестерова (перший у світі виконавець «мертвої петлі»). Від 30 грудня 1962 р. Нестеров разом з смт Добротвір стали містами обласного підпорядкування Львівської області.

У 1992 р. місту повернули стару назву. У 1994 р. Жовкві надано статус Державного історико-архітектурного заповідника — у ньому 55 пам'яток світового, національного та регіонального значення. Від 1998 р. Жовква є претендентом на внесення до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.