Для завершення реставрації церкви в Зарудцях бракує більше мільйона гривень. Область просить у Львівської громади

29 листопада 2021

Станом на сьогодні вже виконали дві третіх робіт. Наступного року планують завершити реставрацію храму. У 2015  році церкву обстежили та прийняли рішення розпочати першочергові протиаварійні роботи з метою призупинити її руйнування. Впродовж 2015-2016 років за кошти обласного бюджету виконали першочергові реставраційні роботи, зокрема замінили аварійні підвали по всьому периметру будівлі, відреставрували та покрили гонтом купол над вівтарною частиною храму та укріпили найбільш аварійну несучу стіну. Дерево для робіт забезпечила громада села. З обласного бюджету використали 300, 0 тис гривень. З метою продовжити розпочаті роботи у 2019 році сільська рада с. Заболотці замовила виготовлення проєктно-кошторисної документації для реставрації пам’ятки. «Відновилися роботи у 2021 році. Впродовж 2019-2020 років Заболотівська сільська рада забезпечувала виготовлення проектно-кошторисної документації. Оскільки церква була в дуже аварійному стані, це було нелегко, адже проектанти мали врахувати всі моменти для того, аби ї відновити», - зазначила начальниця відділу охорони, реставрації та нагляду за дотриманням законодавства про охорону культурної спадщини Львівської ОДА Ганна Харун.  В обласному бюджеті 2021 року в програмі «Охорона, збереження і популяризація історико-культурної спадщини у Львівській області на 2021-2025 роки» передбачили фінансування для реставраційних робіт храму обсягом 1 000,0 тис грн, а також з місцевого бюджету Заболотівської сільської ради 200, 0 тис гривень. Станом на сьогодні використали та профінансували близько 850,0 тис гривень. Підрядником реставраційних робіт виступає ПОГ «Центр Комплекс». Розпочали роботи у червні цього року та вже забезпечили виконання наступних робіт: - відреставрували та покрили гонтом центральний купол та дахи храму; - укріпили та відреставрували несучі стіни; - розпочали реставрацію приміщення бабинця (дахи та несучі стіни). Додамо, дерев’яний храм собору Пресвятої Богородиці в с. Заболотці Бродівського району є пам’яткою архітектури національного значення (ох. №1337). Збудований він у 1746 році.

16 грудня 2020

У селі Ісаї Турківського району реставрують старовинний дерев’яний храм. Святині – понад 350 років. Це пам’ятка архітектури національного значення. Відновлення церкви розпочали у 2018 році. Тоді провели перші протиаварійні роботи на пам’ятці. “У 2019 році з обласного бюджету для продовження робіт виділили майже півтори мільйони гривень. За ці кошти укріпили та замінили несучі  конструкції даху та куполів. Два куполи над вівтарем та центральною навою накрили ґонтом, що забезпечило збереження храму від проникнення вологи в середину приміщень”, - наголосив заступник голови Львівської ОДА Юрій Бучко. Цього року для продовження робіт скерували ще 700 тисяч гривень. “Це унікальний  храм бойківського стилю, не схожий до інших дерев’яних церков. Церква увінчана маківками,  які ми відновлювали відповідно до старих фотографій.  У святині є дуже красивий іконостас та розписи ХVIII – ХIХ століть. До кінця року маємо завершити реставрацію стін вівтаря, бабинця та куполів”, - зазначив виконроб Андрій Сенчишин. За його словами, для завершення реставрації необхідно реставрувати ганок,  замінити підпори,  накрити гонтом піддашшя та провести благоустрій території. Ці  роботи проводитимуть наступного року.   Нагадаємо, цього року реставраційні роботи проводять ще на п’ятьох дерев’яних пам’ятках архітектури.  Це храми у Глиницях, Морянцях Яворівського району, дзвіниця у Дрогобичі,  церкви у Фусові Сокальського району та Зарудцях Жовківського. Оксана Буй  

26 листопада 2020

Львівщина славиться найбільшою кількістю архітектурних пам’яток серед інших областей. Зокрема, в регіоні налічують близько однієї тисячі дерев’яних храмів. Один із них  завершують реставрувати у селі Глиниці на Яворівщині. Це  дерев’яна церква 1821 року, яка має дві посвяти -  Св. Апостолів Петра і Павла та  (першу) Різдва Пресвятої Богородиці. Як розповів настоятель церкви отець Степан Грицан, святиня, яка є пам’яткою архітектури місцевого значення, була сильно пошкоджена під час Другої світової війни. Місцеві майстри відновлювали храм, але на той час не мали якісної деревини і відповідно реставрація не була фаховою. З роками церква похилилась у західному напрямку, стіни бабинця прогнили до низу і деформувались. Сам храм є унікальним  за своїм стилем, а ще у ньому зберігся старовинний іконостас. “Цей іконостас має понад двісті років, усі ікони зображені на дереві. На сьогодні він перебуває у задовільному стані, але реставрації теж потребує. Що цікаво, його, мабуть, перенесли з іншої церкви, бо помітні елементи, які використані з іншого іконостасу. А сам вигляд церкви притаманний лемківському стилю і в цьому теж її особливість”, - розповів отець Степан Грицан. Будівельники розпочали реставраційні роботи у 2017 році. Відтак, за гроші обласного бюджету (200 тис грн) і Краковецької селищної ради (600 тис грн), виконали перший етап реставраційних робіт. “Тут здійснили протиаварійні роботи на куполі храму, відреставрували несучі конструкції центрального барабану і купола, розпочали реставрацію фасадів, відновили втрачені елементи хреста та виконали гідроізоляцію фундаменту. У 2018 році виділили фінансування - понад 800 тисяч гривень з різних джерел. За ці кошти фахівці завершили реставрацію центрального куполу і  повністю покрили його міддю,  замінили підвалини, відреставрували вікна і двері та розпочали реставрацію несучих стін бабинця”, - зазначив заступник голови Львівської ОДА Юрій Бучко. Як розповіли підрядники, купол був в аварійному стані не лише як сам купол, але й основа, на яку він опирався, оскільки стіни прогнили і пішла деформація. Роботи здійснювалися поетапним методом, не розкриваючи усього храму. У першу чергу робили усе для того, щоб накрити храм, аби він не промокав. У 2019 році для продовження реставраційних робіт передбачили мільйон гривень з обласного і місцевого бюджетів. Відтак, завершили реставрацію бабинця, накрили його міддю та розпочали реставрацію вівтарної частини храму. "На цей рік для реставраційних робіт скерували близько двох мільйонів з місцевих бюджетів. З них 250 тисяч гривень – кошти  Краковецької селищної рада. Станом на сьогодні завершують реставрацію вівтарної частини храму, наступного тижня покриватимуть піддашшя ґонтою", - додав Юрій Бучко. Попри реставрацію святині, місцеві священники здійснюють там постійно богослужіння. Нагадаємо, на порятунок і реставрацію старовинної архітектури на цей рік з обласного бюджету виділили 22 мільйони 200 тисяч гривень.  Оксана Буй

10 жовтня 2019

14 жовтня, у День Покрови Пресвятої Богородиці,  Львівщина урочисто святкуватиме День Захисника України та відзначить 77-річчя створення УПА. Про це сьогодні, 10 жовтня, у межах брифінгу повідомив директор департаменту внутрішньої та інформаційної політики Львівської обласної державної адміністрації Андрій Ковальський. З цієї нагоди у храмах області проведуть Божественні Літургії за Україну та її захисників. До спільної  молитви за українських воїнів запрошують долучитись усіх небайдужих, військовослужбовців, духівництво.  

16 травня 2019

При обласній державній адміністрації створена комісія, яка обстежила хід ремонтних робіт церкви Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ у Славську, які здійснюються без відповідних дозволів  і погоджень органу охорони культурної спадщини Львівської ОДА. Опісля огляду, комісія намагалась вручити настоятелю храму та голові церковного братства припис щодо припинення будь-яких робіт, проте представники релігійної громади відмовилися його отримувати. Припис вручили голові Сколівської ОТГ Володимиру Безі. Зазначимо, що до роботи залучені і правоохоронні органи, які займаються описом втрат.  «Ми скерували звернення і до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області щодо вжиття відповідних заходів за пошкодження пам‘ятки архітектури та припинення будь-яких робіт», - зазначила т.во. директора департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Оксана Ткачук. Зазначимо, що залишилась лише частина розписів, проте автентичні розписи митців Модеста Сосенка та Юліана Бацманюка збили та винесли із храму разом із будівельним сміттям.     «Крім того, ми звертаємось до суду з позовом про вилучення з власності Славської громади пам’ятки архітектури місцевого значення. Ми не можемо допустити, аби автентичні розсипи Модеста Сосенка та Юліана Бацманюка, керамічна плитка фабрики Івана Левицького були знищені»,- прокоментувала Оксана Ткачук. Вона також наголосила, що Львівська обласна державна адміністрація докладе максимум зусиль, щоб врятувати і не допустити нищення нашої історичної і культурної спадщини.

6 травня 2019

Сьогодні, 6 травня,  з нагоди храмового празника  у  Архикатедральному Соборі святого Юра відбулась Божественна Літургія. Очолив богослужіння Архиєпископ Львівський Високопреосвященніший Владика Ігор (Возьняк), відслужив Архиєрейську спільно з єпископом Української Греко-Католицької Церкви, правлячим архиєреєм єпархії Святого Миколая з осідком у Чикаго Венедиктом (Алексійчуком). Звертаючись до вірних, Владика Ігор Возьняк привітав усіх зі світлим празником Юрія – переможця, побажав миру, злагоди поміж собою. Після Богослужіння, у храмі здійснили велике святкове водосвяття. Участь у  Літургії взяв голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка, директор департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської облдержадміністрації Мирослава Туркало також парафіяни храму, численні гості з різних куточків нашої країни. Довідково:  Архикатедральний собор святого Юра давніше катедральна церква святого Юра) у Львові — собор Галицької митрополії УГКЦ, до 1817 при монастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762), вважався головною святинею українських греко-католиків, до побудови Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві. Розташований на Святоюрській горі, за адресою: площа Святого Юра № 5. Висота над рівнем моря — 321 метр. З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: барокового собору (1745–1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761–1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і митрополичі сади (1772). Багатовікову архітектурну історію Святоюрського монастиря умовно можна поділити на два великі періоди відповідно до історії його головної споруди. Перший період тривав майже півтисячоліття — від початків чернечої оселі приблизно до середини XVIII ст., — завершився руйнацією старого храму. Другий період розпочався з будівництва нового собору, яке згодом стало новою точкою відліку в цілеспрямованому формуванні майбутнього ансамблю. Завершився він у XIX ст., коли з'явилася остання з існуючих нині будівель.

24 січня 2019

У неділю, 27 січня, год у храмі Архистратига Михаїла відбудеться різдвяний концерт. Для гостей  колядуватимуть три хори храму: чоловічий - "Благовіст", керівник - Назар Гриб, жіночий - "Мироносиці", керівник - Марта Недовіз та камерний хор - "Аксіос", керівник - Марта Карапінка. Також виступатимуть крилосний хор "Kliros", керівник - Неля Ільченко; вокальна формація Modus Vivendi гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла, керівник - Галина Пехник; дитячий вертеп парафії бл. Климентія Шептицького, струнний квартет студентів ЛНМА ім.М.В.Лисенка (О.Кравець, О.Майборода, М.Карапінка, М.Менцінський). Після концерту усіх охочих запрошують продовжити спільне колядування в подвір'ї храму з глінтвейном, теплим чаєм та пампухами. Початок о 18.00 год. 

6 грудня 2018

Сьогодні, 6 грудня, у День Збройних сил України, у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла високопреосвященіший владика Ігор - архієпископ та митрополит Львівський УГКЦ  молився Божественну Літургію разом із військовослужбовцями та капеланами Львівського гарнізону. Окрім того, о 13.45 годині відбудеться поминальна молитва за воїнами, що загинули під час проведення АТО/ООС на сході України. Додамо, що 6 грудня 2018 року минає 7 років із дня відкриття та освячення Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла у місті Львові.     

18 листопада 2018

Сьогодні, 18 листопада, у селі Полоничі Буського району відбулось освячення храму святого Архистратига Михаїла. Участь в урочистостях взяв голова Львівської ОДА Олег Синютка. «Я би дуже вас просив, щоб разом із цим святом, яке прийшло до Полонич, Бузького району, ми завжди собі міркували над тим, що багато речей, які починалися 15 років тому, сьогодні мають своє завершення. Ми добудовуємо і освячуємо храми, школи, садочки і це великий результат спільної роботи людей. І також ніколи б мабуть не постав цей храм, якби не спільна праця багатьох людей. І так само як будувалася ця церква, я б хотів, щоб кожен з нас думав про те, як він будує нашу державу. Кожен звісно будує і своє життя, із його клопотами та труднощами, але коли ми всі зберемося разом, то ніщо для нас не буде страшним і ми обов’язково збудуємо нашу українську державу, ту державу в якій точно добре буде жити людям», - зазначив у вітальному слові Олег Синютка. Також очільник області звернувся до владики Михаїла Колтуна Єпископа Сокальсько–Жовківської Єпархії з благословення якого у 2003 році парафіяни розпочали будівництво нового храму. «Я тільки можу здогадуватися, який великий трепет в душі ви переживаєте саме тут і сьогодні. Бо ви за свій вік посвятили багато храмів і в кожен храм разом із Божим словом та благословенням ви вклали частинку свого серця і частинку своєї душі. Але мабуть особливо велике щастя в Бога посвячувати храм в тому місці звідки твоє коріння, твої батьки, проростає твій шлях до Бога. І ми всі сьогодні маємо подякувати Владиці, яким є наставником усіх наших українських військових, капелан нашої церкви. І тих багато хлопців, які пройшли через війну і повернулися додому, вони теж мають завдячувати і Владиці  адже я впевнений, що його молитва, духовний захисток  обов’язково рятував багатьох наших українських воїнів», - додав Олег Синютка. Відтак з нагоди освячення храму усі присутні, а це мешканці села та району, представники влади, духовенства, гості, взяли участь у святковій Архиєрейській Божественній Літургії. Опісля духовенство освятило храм.

9 жовтня 2018

14 жовтня Львівщина урочисто святкуватиме День Захисника України та 76-річчя створення УПА. З цієї нагоди у  храмах області проведуть Божественні Літургії за Україну та її захисників. До спільної  молитви за українських воїнів запрошують долучитись усіх небайдужих, військовослужбовців, духовенство.

30 вересня 2018

Сьогодні, 30 вересня, в Жовківському монастирі Отців Василіян відслужили Архієрейську Божествену Літургію з нагоди празника св. Мученика Партенія, яку очолив Архієпископ Львівський Української греко-католицької церкви, Митрополит Львівський Ігор Возьняк. Кожного року в неділю, після Воздвиження Чесного Хреста Господнього, у храмі Пресвятого Серця Христового, що при Василіянському монастирі у м. Жовкві, вшановуються мощі святого мученика Партенія. Участь взяв голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка та директор департаменту з питань культури, національностей та релігій облдержадміністрації Мирослава Туркало. "Мабуть, жоден храм України не має такого розмаїття вишивки на стінах. Немає стільки української історії і наших славетних перемог. Я хочу щиро привітати всю громаду Жовківщини зі святом. Ви є твердинею нашої віри, українських цінностей",- зазначив очільник Львівщини. Святий мученик Партеній жив у ІІІ ст. по Христі. Під час жорстокого переслідування християн за свою вірність Христові зазнав мученицької смерті разом зі своїм старшим братом Калогерієм 15 травня 250 року. Спершу його святі мощі зберігалися понад 1000 років у римськх катакомбах – на кладовищі Святого Калікста. У 1665 році Папа Олександр VІІ передав мощі Святого муч. Партенія австрійському цісарю Леопольду І до Відня, де вони зберігалися в монастирі Святої Клари. 1784 року за стараннями о. Єроніма Стрілецького, ЧСВВ, цісар Йосиф І дозволив перевезти мощі Святого муч. Партенія до василіянського монастиря у Жовкві, де вони перебувають по сьогоднішній день. Історична довідка: Місто Жовква було закладене в 1597 р. на землях давньоруського поселення Винники, неподалік древнього міста Щекотів (Щекотин, тепер село Глинсько Жовківського району), яке згадувалося у Галицько-Волинському літописі у 1242 р. Перша згадка в літописах про село Винники датується 1368 роком. Винники лежали на межі Звенигородського та Белзького князівств, через територію яких пролягли торгові шляхи з Галича та Львова на Белз, Холм. Розташування поселення на торговій дорозі сприяло його швидкому розвитку. Після розпаду Руського Королівства (Галицько-Волинського князівства) і захоплення його земель Польщею наприкінці XVI століття (1588 р.) Винники перейшли у власність гетьмана Станіслава Жолкевського, який згодом одержав королівський привілей Зиґмунта III Вази на будівництво нового міста та на право назвати нове місто Жовквою (1603 р.). З наданням Жовкві 22 лютого 1603 р. грамотою короля Сигізмунда ІІІ Вази магдебурзького права пожвавилося економічне життя міста й околиць, швидше стали розвиватися ремесла й торгівля. Гетьман С. Жолкевський із дружиною хотіли бачити розпланування Жовкви за взірцем «Ідеальних міст» італійського архітектора П'єтро Катанео. Планування здійснив Павло Щасливий, який тоді зводив замок, а після нього костел св. Лаврентія. В першій половині XVII ст. Жовква перетворилася на укріплене місто-фортецю, оточене валами та ровами. З 1678 року Жовківський замок став королівською резиденцією Яна III Собеського. У II пол. XVII — на початку XVIII ст. місто досконало розбудувалося, отримало низку нових кам'яних будівель, прекрасні садово-паркові ансамблі й досягло свого найвищого розвитку і багатства. У Жовкві діяли п'ять церков, чотири костели, синагога. Славилась високою художньою цінністю жовківська збірка живопису, графіки, різьблення, гобеленів, порцеляни, зброї. Прославили місто іконописці та різьбярі Жовківського мистецького осередку кінця XVII — поч. XVIII ст. До Жовкви у квітні 1707 року приїздив український гетьман Іван Мазепа. З Жовкви гетьман відправляв посланця до Саксонії заручитись підтримкою шведського короля Карла XII. 1880 року у Галичині — провінції Австро-Угорської монархії, було утворено адміністративний повіт Жовква, що охоплював 74 громади. Піднесенню Жовкви сприяло прокладення через неї залізниці Львів — Белжець, адміністрація якої з 1889 р. розмістилася у місті. 3 березня 1918 року в місті відбулося віче — «свято державності і миру» на підтримку дій уряду Української Народної Республіки, на якому були присутні близько 10 000 осіб. 1 листопада в повіті Жовква було встановлено владу Української держави — ЗУНР. За радянських часів Жовква була перейменована (1951 р.) на Нестеров — на честь відомого російського авіатора часів Першої світової війни Петра Нестерова (перший у світі виконавець «мертвої петлі»). Від 30 грудня 1962 р. Нестеров разом з смт Добротвір стали містами обласного підпорядкування Львівської області. У 1992 р. місту повернули стару назву. У 1994 р. Жовкві надано статус Державного історико-архітектурного заповідника — у ньому 55 пам'яток світового, національного та регіонального значення. Від 1998 р. Жовква є претендентом на внесення до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

8 серпня 2018

У неділю, 12 серпня, у місті Буськ відбудеться відкриття церкви святої Параскеви  - пам’ятки архітектури національного значення. "Значення реставрації цієї архітектурної, культурної, духовної пам’ятки просто безцінне. Це місце завжди збирало багато людей. Я переконана, що разом ми зможемо ще не одну церкву реставрувати. Тримаймося разом – тільки так ми дійдемо і до нашої спільної перемоги", - наголосила т.в.о. директора департменту архітектури та містобудування Львівської ОДА Оксана Ткачук. Зазначимо, що церква є унікальною пам’яткою дерев’яної сакральної архітектури в якій правив батько відомого українського діяча президента ЗУНР Євгена Петрушевича - о. Омелян Петрушевич (1830 – 1901 рр.).    Довідково:  Церква святої Параскеви — дерев'яна сакральна споруда в місті Буськ Львівської області. Розташована в історичному передмісті Довга Сторона у північно-східній частині міста. Храм внесено до реєстру пам'яток архітектури національного значення під охоронним номером 441/1. Храм зведено за канонами народної архітектури галицької школи. Це дерев'яна двозрубна одноверха церква. Побудована з соснових брусів. Належить до рідкісного типу центричних споруд, що нагадують своєю планово-просторовою структурою ротонду. Центральний восьмигранний зруб витягнутий по осі схід-захід, до нього зі сходу примикає гранований пятистінний зруб. Центральний об'єм перекритий восьмигранним шатровим верхом, який поставлено на восьмерик з двома заломами і завершено сліпим ліхтарем. Центральний і східний зруби оточені піддашшям на приставних кронштейнах. Покриття ґонтове. Хори розміщені в центральному зрубі над аркою.