У Львівській ОДА відбудеться семінар щодо підготовки проектів за кошти секторальної підтримки ЄС

25 квітня 2022

27 квітня 2022 року відбудеться вебінар «Розширюємо горизонти» для майстрів народних художніх промислів і крафту. Його мета — розказати майстрам про можливості організації продажів виробів на міжнародних платформах, як-то Amazon, Etsy, Shopify.   Вебінар організувала Рада з розвитку креативної економіки при КМУ, ДУ "Офіс з розвитку підприємництва та експорту" у співпраці з Маркетинг Інститут (Естонія), за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики та програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».  Серед тем онлайн-семінару: як розширити географію продажів за межі України, як почати експорт на міжнародних майданчиках, які онлайн-платформи найбільше пасують до продажу виробів, як розширити фінансові можливості у сфері народних художніх промислів і крафту.  Заступниця Міністра культури та інформаційної політики України Лариса Петасюк зазначає: «Сміливе протистояння України російським загарбникам спричинило попит на все українське за кордоном. Навіть ще до півника васильківської майоліки з Бородянки крафтові вироби користувалися шаленим попитом, зараз — і поготів. Тому ми хочемо допомогти нашим майстрам вийти на нові ринки. На засіданні робочої групи з народних художніх промислів Ради з розвитку креативної економіки почули запит від майстрів організувати тренінг. Їх цікавить, як зареєструвати свій кабінет на маркетплейсах, як продавати вироби, як організувати логістику. У такий спосіб майстри сподіваються підтримати економіку та розповісти світові більше про Україну. Вже є багато реєстрацій на вебінар, маємо намір проводити такі заходи й надалі».  Заплановано, що у тренінгу візьмуть участь понад 50 незалежних майстрів, власників художніх студій та лідерів осередків, рукодільників. Запрошуємо ознайомитись з деталями та зареєструватись до участі у вебінарі за посиланням: https://preview.mailerlite.io/preview/10871/emails/52091004780545090

16 квітня 2022

Освітян, старшокласників та усіх, хто цікавиться історією України запрошують взяти участь в циклі онлайн-семінарів «Історія українського державотворення: правда замість фейків». Семінари мають на меті допомогти дорослим і учням-старшокласникам сформувати для себе сучасне бачення історії України, отримати відповіді на дражливі питання. Організовують цикл занять департамент освіти і науки Львівської ОВА спільно з історичним факультетом Львівського національного університету імені Івана Франка. «В умовах війни з РФ, у ході якої ворогом активно використовується неправдива інформація історичного змісту, доля України, як і доля кожного з нас, значною мірою залежить від нашої історичної пам’яті та нашої здатності виявляти і аргументовано спростовувати ворожі фейки», - зазначили в департаменті. Перше заняття відбудеться у четвер, 21 квітня. Загалом заплановано 9 семінарів. Тривалість – до 1 год включно з можливістю спілкування з лекторами, а це провідні історики України, професори і доценти ЛНУ. Розклад онлайн-занять: 21.04 «Рускій мір»: ідеологія та практика насильства Лектор: Доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи Львівського національного університету імені Івана Франка, канд. історич. наук Тамара Полещук. 26.04 Києво-Руська держава: міфи та історична реальність Лектор: Завідувачка кафедри давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, канд. історич. наук Ольга Щодра. 28.04 Союз Війська Запорозького з Московією середини XVII ст.: очікування і результати Лектор: Професор кафедри давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, д-р історич. наук Андрій Заяць. 03.05 Як народжувалася нація (українське національне відродження ХІХ – початку ХХ ст.) Лектор: Доцент кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету імені Івана Франка, канд. історич. наук Алла Середяк. 05.05 Українська державність 1917–1918 рр.: уроки для сьогодення Лектор: Завідувач кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету імені Івана Франка, д-р історич. наук Віктор Голубко. 10.05 Чому комуністичний режим приховував правду про Голодомор українців 1932–1933 рр.? Доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Львівського національного університету імені Івана Франка, канд. історич. наук Андрій Козицький. 12.05 За що і проти кого боролась Українська Повстанська Армія? Доцент кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету імені Івана Франка, канд. історич. наук Іван Федик. 17.05 Опір комуністичному режиму в повоєнній Україні або хто розхитав радянську імперію Лектор: Доцент кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету імені Івана Франка, канд. історич. наук Алла Середяк. 19.05 За крок до свободи: український національно-визвольний рух у 1985–1991 рр. Лектор: Доцент кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського Львівського національного університету імені Івана Франка, канд. історич. наук Ігор Підкова. Для участі реєструйтесь за покликанням: https://bit.ly/3jHuPsH

6 квітня 2022

Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні опублікувало список актуальних грантових можливостей для українських представників сектору культури та креативних індустрій. Про це інформує Міністерство культури та інформаційної політики України. Відтепер, взяти участь у конкурсі можна буде за спрощеною процедурою. Зокрема, подати заявку можна як партнер Програми (для полегшення умов звітування, отримання грантових коштів тощо). При цьому проєктна діяльність може відбуватися в інших європейських країнах або онлайн. Деталізація опису контенту при подачі заявки не обов’язкова. Наразі відкрито прийом заявок на такі конкурси: Підпрограма «Культура»: – Європейські проєкти співпраці – Поширення європейських художніх робіт Підпрограма «Медіа»: – Мережа європейських кінофестивалів; – Розвиток талантів та навичок; Підпрограма «Міжсекторальна співпраця»: – НОВИНИ-Медіаграмотність; – Журналістські партнерства; – Інноваційні лабораторії. З детальним описом цілей конкурсу та заходів, що можуть бути підтримані Програмою, можна ознайомитися на сайті Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні.

31 березня 2022

Міністерство закордонних справ представило порівняльну таблицю для тих громадян України, які змушені шукати прихисток за кордоном. В таблиці вказані два основних статуси, які можуть бути надані біженцям у Європейському Союзі: статус особи, якій надано тимчасовий захист та статус шукача притулку (статус біженця).   Статус особи, якій надано тимчасовий захист Статус шукача притулку (статус біженця) 1. Кому надається такий статус? 1. Громадянам України та членам їх сімей 2. Особам без громадянства, біженцям та членам їх сімей із третіх країн, які рятуються від війни в Україні 3. Іноземцям, які постійно проживають в Україні на законних підставах та не можуть безпечно повернутися в країну свого походження Будь-якій особі, яка рятується від війни або переслідувань 2. Що треба зробити, щоб його отримати? Звернутися за дозволом на проживання до органів влади відповідної країни Звернутися з заявою до компетентних органів країни, до якої ви прибули. Після цього ними здійснюватиметься спеціальна процедура, що триває до 6 місяців або більше 3. У якій країні я можу претендувати на такий статус? У будь-якій країні ЄС Лише в першій країні, кордон якої ви перетнули 4. Де я можу проживати залежно від статусу? Вибір місця проживання довільний: житло може бути надано родинами волонтерів, громадськими організаціями, державою. Також можна проживати у рідних або знайомих. Місце проживання можна змінити у будь-який час (зокрема, переїхати до іншої країни) Лише у визначених державою закладах для розміщення біженців. Змінювати місце проживання не дозволено (залишати країну - також) 5. Як довго я можу перебувати в такому статусі? 1 рік (до 4 березня 2023 року) з можливістю продовження ще на рік залежно від ситуації в Україні Безстроково на час існування підстав його надання 6. Чи зможу я одразу почати працювати в країні, де шукаю прихистку? Так, ви матимете доступ до роботи Ні, ви матимете доступ до роботи виключно після отримання статусу біженця (через 6 місяців або більше) 7. Чи зможуть мої діти навчатися? Так, діти до 18 років мають право навчатися в закладах освіти 8. Чи матиму я доступ до соціального забезпечення та медичного обслуговування Так 9. Коли я зможу повернутися в Україну? У будь-який момент Після подання заяви про надання статусу біженця ви зобов'язані залишатися в країні, в якій подали заяву, протягом усього часу її розгляду (до 6 місяців або більше) 10. Якщо я не подав (-ла) заяву про надання статусу біженця одразу, то вже й не зможу? Ні, ви маєте можливість подати таку заяву в будь-який час Про два простих кроки для тих, хто вимушено залишають свої домівки та їдуть за кордон через війну Росії проти України читайте за посиланням.  

16 березня 2022

Україна стала членом «енергетичного Євросоюзу», тобто приєдналася до системи ENTSO-E. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський. «Завершилось об’єднання української та європейської енергосистем. Тепер наша електроенергія тече в Європу, а європейська – в Україну. Дякую членам ЄС, особисто президентці Еврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісарці з питань енергетики Кадрі Сімсон і всім, завдяки кому у нас тепер єдина енергосистема», –зазначив він. Довідково ENTSO-E (European Network of Transmission System Operators for Electricity) — європейська мережа операторів системи передачі електроенергії, що об'єднує 43 оператори у 36 країнах європейського континенту. Організація створена у липні 2009 року шляхом первинного об'єднання операторів ATSOI, BALTSO, ETSO, NORDEL, UCTE і UKTSOA. Станом на 2021 рік у своїй структурі має 5 керуючих галузевих груп які координують забезпечення безпечної та оптимальної роботи мережі Європи в реальному часі, підтримує та розробляє комунікаційну інфраструктуру, забезпечує координацію захисту критичної інфраструктури, розробляє правила координації, веде класифікацію та оцінку ризиків, займається плануванням та стратегіями розвитку.

1 березня 2022

Українське військо отримає в рамках допомоги від Євросоюзу 70 бойових літаків. Про це інформує у  Facebook Командування Повітряних Сил ЗСУ. “Наші партнери передають нам Міг-29 та Су-25! У разі потреби, вони зможуть базуватись на польських аеродромах з яких українські пілоти виконуватимуть бойові завдання”, йдеться у повідомлення. Відтак,  Болгарія передсть (Міг-29) - 16 шт, (Су-25) - 14 шт. Польща (Міг-29) - 28 шт Словаччина (Міг-29) - 12 шт

28 лютого 2022

Президент України Володимир Зеленський сьогодні підписав заявку на членство України у Європейському Союзі. У документі йдеться: «Цим листом Україна, як європейська держава, яка поважає цінності, закріплені в статті 2 Договору про Європейський Союз, має честь подати заявку на членство в Європейському Союзі відповідно до 49 Договору про Європейський Союз». «Впевнений, що це реально»,-  зазначив Володимир Зеленський. Нагадаємо, сьогодні зранку Президент Володимир Зеленський звернувся до ЄС щодо невідкладного приєднання України за спеціальною процедурою.

27 лютого 2022

В Європейському союзі узгодили надання летальної зброї для Збройних сил України на суму 450 мільйонів євро для боротьби з російським вторгненням. Про це оголосив глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель після неформальної зустрічі глав МЗС країн-членів, пише "Європейська правда". "Ми прийняли рішення надати летальну зброю, летальну допомогу українській армії на суму 450 мільйонів євро і рамках пакету допомоги і ще 50 мільйонів для нелетальної допомоги: паливо, захисне обладнання. Ми робимо це вперше в історії. Усі країни погодилися, чи принаймні не заперечили цьому рішенню", - сказав Боррель. Він також подякував Польщі, яка погодилася стати транспортним хабом для прийому цієї допомоги, яка надалі відправлятиметься в Україну. "Завтра міністри оборони зустрінуться і обговорять, як конвертувати ці фінанси у конкретну допомогу і як цю допомогу доставити на передову лінію, де українські військові борються з російським вторгненням", - додав Боррель. Зазначимо, на неформальній зустрічі офіційно рішень не ухвалюють, але узгоджують спільну позиції, яку мають затвердити у понеділок.

26 лютого 2022

Лідери Європейської комісії, Франції, Німеччини, Італії, Великобританії, Канади та США оголосили про новий потужний набір економічних санкцій, який включає відключення від платіжної системи SWIFT та заборону продажу "золотих паспортів" заможним росіянам. Про це йдеться у спільній заяві, опублікованій на сайті Єврокомісії.  "У міру того, як російські сили розв'язують свої атаки на Київ та інші українські міста, ми сповнені рішучості продовжувати покладати на Росію витрати, які ще більше ізолюють Росію від міжнародної фінансової системи та наших економік. Ми реалізуємо ці заходи найближчими днями", - йдеться у заяві. Зокрема, західні країни зобов'язуються вжити таких заходів: виключити окремі російські банки із системи обміну повідомленнями SWIFT. Це забезпечить відключення цих банків від міжнародної фінансової системи та завдасть шкоди їхній здатності працювати у глобальному масштабі. запровадити обмежувальні заходи, які не дозволять Центральному банку Росії використовувати свої міжнародні резерви в такий спосіб, щоб підірвати вплив наших санкцій. діяти проти громадян та організацій, які сприяють війні в Україні та шкідливій діяльності російського уряду. Зокрема, країни зобов'язуються вжити заходів щодо обмеження продажу громадянства — так званих "золотих паспортів", які дозволяють заможним росіянам, пов'язаним з російським урядом, ставати громадянами цих країн і отримувати доступ до їхніх фінансових систем. До слова, остання країна, яка підтримала запровадження санкцій проти росії це Німеччина підтримала відключення росії від SWIFT. Про це повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у Facebook. «Ми гризли-гризли і вигризли. Працювала вся вартикаль української дипломатії - від Президента України до аташе в українському посольстві. Дякую також тисячам людей, зокрема, українській діаспорі, які тиснуть на різні уряди для підтримки цього рішення», - зазначив Дмитро Кулеба. Відключення росії від цієї системи виведе фінансові структури країни з ладу та завадить переказам коштів. А отже — заблокує витрати на російську армію та значно погіршить економічне становище рф.  Нагадаємо, SWIFT — міжнародна міжбанківська система передавання інформації та здійснення платежів. Її послугами користуються близько 11 тис. банків і фінансових установ у понад 200 країнах, в тому числі і росія.

25 лютого 2022

В Україні вирішується доля Європи: якщо Путін не отримає гідної відсічі зараз, він піде далі.  Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Facebook. ''Слід негайно ухвалити потужні економічні та фінансові санкції проти агресора, позбавити його засобів для продовження агресії: відключити від SWIFT, накласти ембарго на торгівлю нафтою й газом, допомогти українській армії озброєнням та боєприпасами, підтримати миротворчу операцію ООН. Наші люди гинуть за свободу України та Європи. Ми довго чекали біля відкритих дверей. Ми запитали про членство в НАТО – відповіді не почув. Зараз потребуємо міжнародно-правових гарантій безпеки, чіткої європейської перспективи, швидких та конкретних дій'', - повідомив Глава держави.

2 лютого 2022

Відтепер дозвіл на відвідування Європи визначатимуть за індивідуальним статусом (станом здоров’я) людини, а не за епідеміологічною ситуацією в країні, звідки подорожує турист.  Інформують у департаменті міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва Львівської ОДА. З 1 лютого 2022 року основними підставами для в’їзду в країни ЄС стануть: - сертифікат про щеплення вакциною, схваленою на європейському рівні, за умови, що з моменту останньої дози пройшло не менше 14-ти і не більше 270 днів, або якщо турист має бустерне щеплення; - негативний результат ПЛР-тесту, який турист має отримати не пізніше ніж за 72 години до перетину кордону (також підходить і негативний результат експрес-тесту на антиген, який дійсний протягом 24 годин); - довідка про одужання із поміткою, що з дати першого позитивного результату тесту пройшло більше 180 днів. Ця інформація має бути підтверджена чинними цифровими сертифікатами Євросоюзу. Людей, які не мають такого сертифікату, можуть зобов’язати пройти ПЛР або експрес-тестування до або після прибуття до ЄС протягом 24 годин.  Ці вимоги не стосуються таких категорій іноземців: - мандрівники з особливим статусом (наприклад, медичні працівники, дипломати, сезонні працівники, дослідники в галузі охорони здоров’я тощо); - люди, які подорожують за транскордонною маятниковою міграцією (щодня або щотижня перетинають кордон по дорозі на роботу і додому); діти до 12 років. Нові рекомендації Ради ЄС не є юридичним зобов’язанням. Країни-члени самостійно повинні прийняти рішення щодо їх імплементації.

1 грудня 2021

На Львівщині реалізують понад десяток розвиткових проєктів за рахунок коштів державного бюджету в рамках секторальної бюджетної підтримки. Про хід їх виконання, дорожню карту, йшлося сьогодні під час наради першого заступника голови Львівської ОДА Андрія Годика з розпорядниками коштів. Як зазначив Андрій Годик лише по частині об’єктів станом на сьогодні обсяг видатків доволі значний. Відтак, наголосив, що у грудні всі організаційні питання в частині внесення необхідних змін мають бути вирішені. Нагадаємо, це такі проекти: - «Велокарпатія: розвиток інфраструктури для велотуризму на Львівщині». Тут планують завершити будівництво велодоріжки Славське-Волосянка, розробити велоквест за маршрутом, а також забезпечити  промоцію проєкту. - Розвиток сільського підприємництва та інфраструктури агротуристичного кластера «Горбогори». Це масштабний проєкт спрямований на популяризацію місцевого виробника, створення агротуристичного кластера відомого не лише на Львівщині, але й за її межами. Так цьогоріч, планують завершити будівництво трьох інфраструктурних об'єктів, промаркувати туристичні маршрути, провести навчання-тренінги з агротуризму тощо.    - «Схід і Захід разом: будуємо довіру зі шкільної парти». Проєкт обміну між педагогами з Львівської та Луганської областей. - «Карпатська мережа регіонального розвитку» та  «Карпатська мережа регіонального розвитку 2.0». Реалізація пілотних проєктів розвитку гірських територій у громадах, створення кластеру ремісників карпатського регіону, інформаційно-промоційна кампанія, будівництво Карпатського центру регіонального розвитку, завершення розробки Стратегії розвитку українських Карпат тощо. - «Розвиток біоекономіки Західного регіону України: виробництво екотари з біодеградабельних полімерів». Ініціатором проєкту є Львівська політехніка спільно з Львівською обласною державною адміністрацією. - «Портал місцевої статистики та відкритих даних громад Львівщини - інструмент прийняття збалансованих рішень»; - «Створення парку агропереробки «ФрутБанк» з формування доданої вартості на продукцію малих та середніх виробників Львівщини. Парк агропереробки планують створити на території Мостиської ОТГ. - «TourTurka 2.0 «Пізнання етно-культури бойківського краю Турківського району Львівської області»». Тут проведуть реконструкцію приміщень двох народних домів зі створенням комунікацій у с. Лімна та с. Бітля, закуплять музичні інструменти та костюми, розроблять схеми туристичного маршруту. - Реставрація пам’ятки архітектури Художнього музею М.Біласа (вілла «Гопляна») на майдані Кобзаря в м.Трускавці Львівської області загальною вартістю 19,3 млн грн, з яких 16,0 млн грн - передбачено залучити з державного бюджету. Ініціатором проєкту є Трускавецька міська рада; - «Глемпінги – створення ексклюзивного туристичного продукту в природоохоронних територіях». Ініціатором проєкту є Міндовкілля, який реалізовуватиметься на Львівщині спільно з Закарпатською, Івано-Франківською, Донецькою областями. - «Трансформація вугільних регіонів України» (пілотні проєкти Донецької та Львівської областей). Ініціатором проєкту є Міністерство розвитку громад та територій України; - «Співробітництво задля економічного зростання Карпат (громад Закарпатської, Львівської, Чернівецької, Івано-Франківської областей)». «Секторальна бюджетна підтримка дозволяє зреалізувати важливі проєкти спрямовані на забезпечення економічного розвитку, підвищення конкурентоспроможності територій, їх туристичної привабливості, підвищення рівня зайнятості населення. Значна частина з них є важливою не лише для окремих територій, громад, а й на міжобласному та державному рівнях. Приємно, що торік саме Львівщина стала лідером за кількістю поданих проєктів в Україні на секторальну підтримку ЄС і саме наша область здобула значну кількість проєктів-переможців в порівнянні з іншими областями. Відтак, спільними зусиллями маємо реалізувати задумане якісно і в терміни», -наголосив  Андрій Годик. Загальна сума передбаченого ресурсу державного бюджету на 2021 рік, що планується залучити на Львівщину разом із перехідними проєктами в рамках Секторальної підтримки, становить 93,5 млн грн.