У Львові відбудеться творчий вечір Ігоря Калинця, присвячений пам’яті Ірини Стасів-Калинець

12 січня 2022

Таку почесну відзнаку заснувала Міжнародна літературно-мистецька Академія України (котра об’єднує письменників, перекладачів, науковців, журналістів, митців та громадських діячів із 60 держав) у 2020 році За рішенням міжнародного журі нагороду одержують поети, відомі своєю визначною творчістю та подвижницькою діяльністю на благо України. Нагороджені отримують диплом і орден Почесної відзнаки «Народний поет України».  У попередні роки відзначені – Дмитро Павличко, Василь Симоненко, Володимир Івасюк, Василь Голобородько, Павло Мовчан, Іван Драч, Андрій Демиденко, Степан Пушик, Рауль Чілачава, Ігор Павлюк, Тетяна та Сергій Дзюби, Ярослав Савчин. Нагородження Почесною відзнакою «Народний поет України» відбуватиметься поетапно – упродовж року. У 2022-му міжнародне журі планує відзначити чотирьох лауреатів, першим з яких став Ігор Калинець - видатний український поет і прозаїк, політв’язень, борець за незалежну Україну, почесний доктор Львівського національного університету ім. Івана Франка, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Зазначимо, що 12 січня в Україні відзначають День українського політв'язня. Дату обрали невипадково, адже у січні 1972 року представники українського дисидентського руху, серед яких Ігор Калинець, Василь Стус, Любомира Попадюк, Михайло Горинь та ін. організували вертеп, з яким ходили від хати до хати у Львові та колядували. Вже 12 січня за наказом радянської влади заарештували всіх відомих діячів національно-демократичного руху України, перш за все - учасників вертепу. Фото: з Facebook-сторінки Звенислави Калинець-Мамчур Довідково: Ігор Миронович Калинець - видатний поет і прозаїк, один із натхненників і активних учасників руху шістдесятників. Автор самвидаву. Живе і працює у Львові. Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка. Народився 9 липня 1939 року в м. Ходорові на Львівщині, у віруючій родині, де ретельно зберігалися українські національні традиції. У дитинстві був свідком масових репресій комуністичного режиму в Західній Україні. Зі шкільних років читав заборонених українських письменників. Його світогляд виявився несумісним з офіційною ідеологією. У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету імені Івана Франка. Закінчивши філoлoгічний фaкультет Львівськoгo унівеpситету 1961 poку, пpaцювaв в oблaснoму apхіві. У січні 1972, в період масових арештів в Україні, була заарештована дружина Ігоря Калинця — Ірина Стасів-Калинець. Поет став поводитися все більш викликаюче, демонструючи властям готовність до кінця захищати права незаконно заарештованих, особливо своєї дружини. 11 серпня 1972 заарештовано й самого поета, після чого КДБ намагався схилити його до співпраці або прилюдного каяття, пообіцявши за це звільнити дружину і дати спокій йому. За свою громадянську позицію 1972 року Ігор Калинець отримав шість років суворих таборів і три роки заслання, які відбув на Північному Уралі та в Забайкаллі. В ув'язненні поет працював токарем і кочегаром. На волю вийшов 1981 року. А реабілітували Ігоря, як і багатьох, лише 1990-го… Після повернення із заслання був редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури. З 1987 починає відігравати провідну роль у пробудженні вільного культурного і громадського життя Львова. Він і його дружина організовують масові акції пам’яті забороненого за комуністичного режиму видатного поета Богдана-Ігоря Антонича, а також пам’яті композитора Василя Барвінського, в’язня сталінських таборів. Бере участь у виданні неофіційного культурологічного журналу "Євшан-зілля", у створенні Товариства української мови імені Т.Шевченка Займається поет і перекладами художньої літератури, зокрема з польської мови. За визначні заслуги в утвердженні національної ідеї, широку пропаганду українського слова 2005 року відомому поетові та громадському діячеві Ігореві Калинцю було присвоєно звання почесного громадянина Львова.

15 грудня 2021

У Києві відбулася презентація книги «Світ без меж» авторки Анастасії Степули, яка доступно та легкою мовою розповідає про різноманіття, рівність, толерантне спілкування – як правильно звертатися до різних людей. Книга спрямована на дітей молодшого віку, до кінця року її примірники буде поширено серед 20 тисяч українських шкіл. Презентація відбулася за участі першої леді Олени Зеленської, міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, голови громадської спілки «Освіторія» Зої Литвин, директорки видавництва «Основи» Дани Павличко, директорки Українського інституту книги Олександри Коваль. Перша леді назвала книгу провідником у світ різноманіття для малечі, і помічником для дорослих, які іноді ніяковіють від простих дитячих запитань. «Хтось читає очима, хтось – пальцями. Хтось ходить, бігає, танцює ніжками, хтось – на кріслі колісному. Дитині варто пояснити – це тому, що люди різні. І якраз в цьому цінність кожного з нас. Я переконана, що «Світ без меж» із цим завданням впорається», - зазначила Олена Зеленська.  За словами авторки Анастасії Степули, книга написана таким чином, щоб діалог дитини з дорослим був на рівних. «Дуже важливо поважати питання дітей, які виникатимуть чи не на кожному етапі прочитання книги. Вони можуть здаватися дивними, наївними. Але на них потрібно відповідати, постійно відправляючи дитину до емпатії. Пояснювати, весь час тримаючи в голові вектор на рівність – ми всі рівні і поважливе ставлення до кожного є єдиним можливим», - розповіла Анастасія Степула. Видання реалізовано за підтримки Міністерства культури України, Українського інституту книги та ініціативи Олени Зеленської «Без бар’єрів», видавництво – «Основи».

9 липня 2021

Сьогодні свій 82-й день народження відзначає український поет і прозаїк, політв’язень, Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка, лауреат Шевченківської премії Ігор Миронович Калинець. З уродинами знаного українця привітав голова Львівської ОДА Максим Козицький. «Щиро дякую Вам, пане Ігорю, за ту любов до України, яку Ви пронесли крізь усі ці роки та нелегкі життєві випробування. За Вашу щирість, чесність, та відвагу. За Ваше сильне поетичне слово, у якому завше можемо знайти прихисток і духовну поживу. Прийміть найщиріші вітання з нагоди Ваших уродин! Бажаю Вам міцного здоров’я та сил, рясних Божих благословінь, радості на щодень! Многая і благая літа!», - привітав Ігоря Калинця голова Львівської ОДА Максим Козицький. Довідково: Ігор Миронович Калинець - видатний поет і прозаїк, один із натхненників і активних учасників руху шістдесятників. Автор самвидаву. Живе і працює у Львові. Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка. Народився 9 липня 1939 року в м. Ходорові на Львівщині, у віруючій родині, де ретельно зберігалися українські національні традиції. У дитинстві був свідком масових репресій комуністичного режиму в Західній Україні. Зі шкільних років читав заборонених українських письменників. Його світогляд виявився несумісним з офіційною ідеологією. У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету імені Івана Франка. Закінчивши філoлoгічний фaкультет Львівськoгo унівеpситету 1961 poку, пpaцювaв в oблaснoму apхіві. У січні 1972, в період масових арештів в Україні, була заарештована дружина Ігоря Калинця — Ірина Стасів-Калинець. Поет став поводитися все більш викликаюче, демонструючи властям готовність до кінця захищати права незаконно заарештованих, особливо своєї дружини. 11 серпня 1972 заарештовано й самого поета, після чого КДБ намагався схилити його до співпраці або прилюдного каяття, пообіцявши за це звільнити дружину і дати спокій йому. За свою громадянську позицію 1972 року Ігор Калинець отримав шість років суворих таборів і три роки заслання, які відбув на Північному Уралі та в Забайкаллі. В ув'язненні поет працював токарем і кочегаром. На волю вийшов 1981 року. А реабілітували Ігоря, як і багатьох, лише 1990-го… Після повернення із заслання був редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури. З 1987 починає відігравати провідну роль у пробудженні вільного культурного і громадського життя Львова. Він і його дружина організовують масові акції пам’яті забороненого за комуністичного режиму видатного поета Богдана-Ігоря Антонича, а також пам’яті композитора Василя Барвінського, в’язня сталінських таборів. Бере участь у виданні неофіційного культурологічного журналу "Євшан-зілля", у створенні Товариства української мови імені Т.Шевченка Займається поет і перекладами художньої літератури, зокрема з польської мови. За визначні заслуги в утвердженні національної ідеї, широку пропаганду українського слова 2005 року відомому поетові та громадському діячеві Ігореві Калинцю було присвоєно звання почесного громадянина Львова.

9 липня 2020

Сьогодні свій 81-й день народження відзначає український поет і прозаїк, політв’язень, Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка, лауреат Шевченківської премії. Ігор Миронович Калинець. Із уродинами знаного українця привітав голова Львівської ОДА Максим Козицький. «Щиро дякую Вам, пане Ігорю, за ту любов до України, яку Ви пронесли крізь усі ці роки та нелегкі життєві випробування. За те, що завжди залишаєтесь щирим, чесним та відважним. За Вашу «Невольничу» і «Пробуджену музу». За те, що у Вашому поетичному слові наше покоління завжди може знайти прихисток і духовну поживу. Ви є прикладом і вчителем для багатьох, особливо для молодого покоління. Тому допоки у нас є такі люди, як Ви, доти в Україні виховуватиметься національно-свідома та патріотична молодь. Бажаю Вам щедрих Божих благословінь, міцного здоров’я, сил та енергії! Многая і благая літа!», – привітав Ігоря Калинця голова Львівської ОДА Максим Козицький. Довідково: Ігор Миронович Калинець - видатний поет і прозаїк, один із натхненників і активних учасників руху шістдесятників. Автор самвидаву. Живе і працює у Львові. Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка. Народився 9 липня 1939р. в м. Ходорові на Львівщині, у віруючій родині, де ретельно зберігалися українські національні традиції. У дитинстві був свідком масових репресій комуністичного режиму в Західній Україні. Зі шкільних років читав заборонених українських письменників. Його світогляд виявився несумісним з офіційною ідеологією. У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету імені Івана Франка. Зaкінчивши філoлoгічний фaкультет Львівськoгo унівеpситету 1961 poку, пpaцювaв в oблaснoму apхіві. У січні 1972, в період масових арештів в Україні, була заарештована дружина Ігоря Калинця — Ірина Стасів-Калинець. Поет став поводитися все більш викликаюче, демонструючи властям готовність до кінця захищати права незаконно заарештованих, особливо своєї дружини. 11 серпня 1972 заарештовано й самого поета, після чого КДБ намагався схилити його до співпраці або прилюдного каяття, пообіцявши за це звільнити дружину і дати спокій йому. За свою громадянську позицію 1972 року Ігор Калинець отримав шість років суворих таборів і три роки заслання, які відбув на Північному Уралі і в Забайкаллі. В ув'язненні поет працював токарем і кочегаром. На волю вийшов 1981 року. А реабілітували Ігоря, як і багатьох, лише 1990-го… Після повернення із заслання був редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури. З 1987 починає відігравати провідну роль у пробудженні вільного культурного і громадського життя Львова. Він і його дружина організовують масові акції пам’яті забороненого за комуністичного режиму видатного поета Богдана-Ігоря Антонича, а також пам’яті композитора Василя Барвінського, в’язня сталінських таборів. Бере участь у виданні неофіційного культурологічного журналу "Євшан-зілля", у створенні Товариства української мови імені Т.Шевченка Займається поет і перекладами художньої літератури, зокрема з польської мови. За визначні заслуги в утвердженні національної ідеї, широку пропаганду українського слова 2005 року відомому поетові та громадському діячеві Ігореві Калинцю було присвоєно звання почесного громадянина Львова.

8 липня 2019

У понеділок, 8 липня, з нагоди 80-річчя видатного українського поета та прозаїка Ігоря Калинця у Львівській національній опері відбувся творчий вечір “Україна. Дорога Ігоря Калинця”. До ювілею громадського діяча, активного учасника руху шістдесятників, політичного в’язня, Почесного доктора Львівського національного університету імені Івана Франка, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка відбулось символічне погашення маркованого конверта. Привітав великого українця голова Львівської облдержадміністрації Маркіян Мальський. «Важко підібрати слова, аби привітати таку сильну та відважну людину. Ви пройшли найважчі випробування. Найбільша цінність у людському житті – свобода. І лише коли цю цінність забирають, ми починаємо розуміти, чого вона варта. Ви велика людина, ми пишаємося Вами. Дозвольте Вас привітати і просити Бога, щоб ще багато літ Ви підтримували нас та були нашим просвітником істини та правди», - наголосив Маркіян Мальський. У програмі вечора зі словами про ювіляра також виступили директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка" Ірина Ключковська.  Звучала також  літературно-музична композиція до поезії Ігоря Калинця на музику Мирослава Волинського у супроводі струнного оркестру капели "Трембіта". Читець Микола Мох (м. Харків). Опісля – симфонія-кантата Віктора Камінського "Україна. Хресна дорога" на вірші Ігоря Калинця у виконанні хору капели "Трембіта". Солісти Олеся Бубела та Ігор Міхневич. Диригент - народний артист України Микола Кулик. Довідково. Ігор Калинець народився 9 липня 1939 року у місті Ходорів (Бібрський повіт, за польським адмінподілом, Жидачівський повіт, Станіславське воєводство, Польська Республіка) на Львівщині. Ігор Калинець серед чільних представників так званої "пізньошістдесятницької" генерації і дисидентсько-самвидавного руху в Україні, політв'язень. 

6 грудня 2018

Сьогодні, 6 грудня, у Львівському музеї історії релігії відбувся творчий вечір Ігоря Калинця, який присвячений пам'яті Ірини Стасів-Калинець, у день її народження. Відтак, на заході презентували нову книжку перекладів Ігоря Калинця з Юрія Герасимовича, польсько-українського поета, у творчості якого провідне місце займає тема лемківської трагедії в час примусового виселення їх з етнічних земель, яка отримала назву "Ігор Калинець. Переклади з Юрія Гарасимовича". У події візяв участь заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Роман Филипів. "Основа у тому, щоб ми знали своє коріння, пам'ятали про своє минуле та ніколи про нього не забували. Адже той, хто не знає свого минулого - не заслуговує на майбутнє, а той, хто не відає шани своїх предків і сам не заслуговує на пошану.  У творчості Юрія Герасимовича ми дійсно можемо почерпнути і краще зрозуміти те середовище українства, лемків, середовище, яке ми точно не маємо права забути. Я хочу подякувати пану Ігорю за те, що виє і за те, що робите. За вашу працю. І сьогодні, у День Збройних сил України, пам'ять про наше минуле дає нам сили для того, щоб творити майбутнє", - зазначив Роман Филипів. Для присутніх звучали лемківські пісні у виконанні Наталії Кухар, а Микола Мох, харківський актор,прочитав поезію Ігоря Калинця. У своєму виступі Ігор Калинець зачитав передсмертні записки Юрія Герасимовича, у яких він згадує, що завжди відчував себе українським поетом, незважаючи на те, що і писав польською мовою. А також про те, що він заповів розвіяти свій прах над українською землею, бо по-справжньому любив її усім серцем. Участь у творчому вечорі також взяли молоді львівські поети Ростислав Кузик і Назар Данчишин та  редакторка першого видання книжки поета Юрія Герасимовича Наталія Ступко.

23 жовтня 2018

Сьогодні, 23 жовтня, у музеї Львівської національної академії мистецтв презентували книгу «Михайло Фіголь: Альбом». Книга, упорядником якої став Олесь Фіголь, відкриває сторінки із життя автора великих живописних циклів з історії древнього Галича, наукових реконструкцій архітектурних пам’яток на території Галицького історико-культурного заповідника. «Митець навчався в Ленінграді, міг там залишитися і збагачуватися, прославляючи «вождів» тоталітарної системи, але Михайло Фіголь був українцем за кров‘ю і за духом. Він повернувся в Україну, творив для українців і про українців. Людина, про яку ця книга, міг залишитися за кордоном, заробляти чималі гроші, але на щастя Михайло Фіголь був великим патріотом і черпав своє натхнення в українській землі. Він би неодмінно радів тим успіхам держави, які нам спільно вдалось досягти. Ми стали на захист України, виборюємо свою незалежність і, як ніколи, почали усвідомлювати,  що усю свою спадщину треба цінувати і вивчати. Тому творчий спадок Михайла Фіголя, як і інших великих митців України, мусить знати українська  молодь, їх мусять бачити українці у кожному куточку нашої держави. І тоді, коли наші діти знатимуть свою історію, її геніїв та героїв, тоді будемо мати справжніх патріотів, які розбудовуватимуть нашу державу», -  зазначила керівник апарату Львіської облдержадміністрації Маріанна Вільшинська. Михайло Фіґоль – визначний український художник і вчений, есеїст і педагог, доктор мистецтвознавства, професор, активний популяризатор української історії давньокняжої доби, дослідник культурних артефактів Галича-Крилоса. Іменем Михайла Фіґоля названа кафедра образотворчого мистецтва Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, а також вулиця міста Івано-Франківська, на якій він жив і творив. Ще за життя, 18 вересня 1998 року він відкрив домашню картинну галерею, присвячену 1100-річчю Галича. Сьогодні там функціонує унікальний музей Михайла Фіґоля. 

8 серпня 2018

23 серпня у Львівському обласному молодіжному центрі відбудеться презентація книги “Посібник організатору та інструктору військово-патріотичного виховання молоді”. Усі охочі матимуть змогу поспілкуватися та почути поради особисто від одного із авторів книги Миколи Бігуса. Початок о 18:00 год за адресою: вул. Винниченка,12. Контактна особа – Максим, тел.: 063-184-41-57.

6 липня 2018

9 липня у Львівському музеї історії релігії з нагоди уродин Ігоря Калинця презентують фільм “Пан ніхто або Йосиф прекрасний” режисера Олександра Фразе-Фразенка. “Поціновувачі таланту Ігоря Калинця зможуть більше дізнатись про українського поета і його творчість. У час війни нам важливо популяризувати українську творчість, культуру, історію і залучати до цього молодь”, - зазначила директор департаменту з питань культури, національностей та релігії Львівської ОДА Мирослава Туркало. За словами організаторів, у фільмі відображений один день із життя поета. Сюжет містить архівні кадри виступів та інтерв’ю Ігоря Калинця, зокрема з пам’ятного авторського творчого вечора у Львові 1989 року, де його вітала вщерть переповнена зала з великим синьо-жовтим стягом. Зазначимо, початок кінострічки о 18:00, вхід безкоштовний.

3 липня 2018

Сьогодні, 3 липня, у малому залі Львівської обласної філармонії  відбулась презентація першого тому трилогії «Мій час» члена Національної спілки письменників України Бориса Кириченка. «Мій час» – перший том трилогії, де розповідається про політичні погляди, ділові якості та стиль роботи першого президента, прем’єр-міністрів, перших шести міністрів сільського господарства та ряду інших діячів. Із презентацією книги привітала заступник голови Львівської ОДА Оксана Стоколос-Ворончук: «Дуже сильна назва книги – «Мій час». У ній, як і у цій книзі – мій час, який був колись, мій час сьогодні, мій час, який буде. Щиро дякую за вашу велику працю й за те, що подарували примірники вашої книги, зі сторінок якої можна почерпнути безцінні знання, бібліотекам Львівщини». Також Оксана Стоколос-Ворончук вручила Борисові Кириченку подяку голови облдержадміністрації. Зазначимо, 30 примірників першого тому трилогії та ще по 20 примірників своїх книжок «Планида і Зоря Плютинського», «Притча академіка Юрчишина», «Корсунь-Шевченківський – Корсунь-Сошенківський»  автор передав бібліотекам Львівської області. Довідково. Борис Кириченко за фахом інженер-гідротехнік, доктор філософії, кандидат економічних наук, член Національної спілки письменників і Національної спілки журналістів України. Майже 10 років працював в системі Львівського тресту «Західводбуд» майстром, виконробом, начальником будівельно-монтажного управління. Потім в ЦК КПУ інструктором, першим заступником завідуючого   аграрним відділом, радником з аграрних проблем Посольства СРСР  у Чехословаччині, звідував сектором зовнішньоекономічних зв'язків у ЦК КПРС, був начальником Главку зовнішньоекономічних зв'язків у Міністерстві сільського господарства СРСР. У 1991 році повернувся до Києва на посаду начальника аналогічного Главку в Мінсільгосппроді України. З 2000 року – економічний оглядач газети «Сільські вісті». Як журналіст і письменник, зосередився на публіцистиці. У 15 надрукованих книжках аналізує причини соціальних перемін, росту і спаду економіки. Пропонує  структуру управління  економічним життям України. Героями його нарисів стали понад дві сотні осіб.

27 Червня 2018

У суботу, 30 червня, у Міському палаці культури ім. Гната Хоткевича (вул. Кушевича, 1) відбудеться презентація книги спогадів учасників та очевидців оборони Луганського аеропорту. Документальна хроніка «У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту» створена на громадських засадах. У книзі описуються не тільки події, пов’язані з обороною міжнародного аеропорту «Луганськ» та прилеглих населених пунктів (квітень-початок вересня 2014 року), але й події, що передували окупації Луганська (зима-весна 2013−2014 років). Книга видана за кошти, які жертвували небайдужі люди та громади з усіх куточків світу. Участь у презентації візьмуть учасники та очевидці подій, сім’ї загиблих, військові, волонтери та медики. Початок о 13:30 год. Нагадаємо, 30 червня о 16.00 год на площі навпроти Львівського національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької (просп. Свободи, 28) розпочнуться Всеукраїнські змагання з функціонального багатоборства «Ігри Героїв». Також біля пам’ятника Тарасові Шевченку на просп. Свободи відбудеться концерт з нагоди повернення військовослужбовців 80-тої окремої десантно-штурмової бригади з району виконання операції Об’єднаних сил.