На Львівщині презентують фільм про Ігоря Калинця

19 січня 2022

Сьогодні голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький зустрівся з представниками кінокомпанії «LACO FILMS» (Ізраїль, Тель Алів). Під час зустрічі обговорили зйомки кінокомпанією майбутнього фільму "Кімната Маріани" (режисер Емануель Фінкель). Сюжет фільму оснований на реальних подіях, які відтворюють життя єврейської родини з ґетто під час років Другої світової війни. Основні локації зйомки - територія Західної України, а саме Львівська область. Генеральний продюсер компанії «LACO FILMS» Алексі Осмоловські повідомив, що фільм буде знятий повністю українською. ''Одна з головних героїнь є відомою французькою акторкою сучасності й вона з вересня минулого року спеціально для ролі у фільмі розпочала вчити українську мову для повного занурення глядача у автентичність тих часів'', - сказав Алексі Осмоловські. Максим Козицький наголосив на важливості втілення таких проєктів у життя. ''Кіно - це завжди магія. Але кожен фільм, особливо історичний, це набагато більше, ніж просто кіно і розвага. Добре, що саме Львівщину обрано місцем для зйомок, добре, що глядачі зможуть більше дізнатися про історію нашого краю, побачити нашу архітектуру, природу і загалом ознайомитися з Україною та Львівщиною. Тішуся, що все це можна буде побачити на великих екранах світових кінотеатрів. Добре кіно спонукає глядачів приїздити сюди як туристи, поширювати інформацію про нашу область та Україну, розуміти нашу історію та наш національний характер'', - сказав Максим Козицький. За результатами зустрічі кіномитці сформують орієнтовний перелік задач, які потребуватимуть можливої допомоги у вирішенні під час реалізації проєкту, що потребуватимуть допомоги чи координації зусиль з керівництвом відповідних департаментів ЛОДА. Підготовка до зйомок кінопроєкту розпочнеться у березні. Зйомки фільму розпочнуться у квітні та триватимуть до червня. У зйомках візьмуть участь понад 300 осіб. Бюджет фільму понад 4 млн євро.

12 січня 2022

Таку почесну відзнаку заснувала Міжнародна літературно-мистецька Академія України (котра об’єднує письменників, перекладачів, науковців, журналістів, митців та громадських діячів із 60 держав) у 2020 році За рішенням міжнародного журі нагороду одержують поети, відомі своєю визначною творчістю та подвижницькою діяльністю на благо України. Нагороджені отримують диплом і орден Почесної відзнаки «Народний поет України».  У попередні роки відзначені – Дмитро Павличко, Василь Симоненко, Володимир Івасюк, Василь Голобородько, Павло Мовчан, Іван Драч, Андрій Демиденко, Степан Пушик, Рауль Чілачава, Ігор Павлюк, Тетяна та Сергій Дзюби, Ярослав Савчин. Нагородження Почесною відзнакою «Народний поет України» відбуватиметься поетапно – упродовж року. У 2022-му міжнародне журі планує відзначити чотирьох лауреатів, першим з яких став Ігор Калинець - видатний український поет і прозаїк, політв’язень, борець за незалежну Україну, почесний доктор Львівського національного університету ім. Івана Франка, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Зазначимо, що 12 січня в Україні відзначають День українського політв'язня. Дату обрали невипадково, адже у січні 1972 року представники українського дисидентського руху, серед яких Ігор Калинець, Василь Стус, Любомира Попадюк, Михайло Горинь та ін. організували вертеп, з яким ходили від хати до хати у Львові та колядували. Вже 12 січня за наказом радянської влади заарештували всіх відомих діячів національно-демократичного руху України, перш за все - учасників вертепу. Фото: з Facebook-сторінки Звенислави Калинець-Мамчур Довідково: Ігор Миронович Калинець - видатний поет і прозаїк, один із натхненників і активних учасників руху шістдесятників. Автор самвидаву. Живе і працює у Львові. Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка. Народився 9 липня 1939 року в м. Ходорові на Львівщині, у віруючій родині, де ретельно зберігалися українські національні традиції. У дитинстві був свідком масових репресій комуністичного режиму в Західній Україні. Зі шкільних років читав заборонених українських письменників. Його світогляд виявився несумісним з офіційною ідеологією. У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету імені Івана Франка. Закінчивши філoлoгічний фaкультет Львівськoгo унівеpситету 1961 poку, пpaцювaв в oблaснoму apхіві. У січні 1972, в період масових арештів в Україні, була заарештована дружина Ігоря Калинця — Ірина Стасів-Калинець. Поет став поводитися все більш викликаюче, демонструючи властям готовність до кінця захищати права незаконно заарештованих, особливо своєї дружини. 11 серпня 1972 заарештовано й самого поета, після чого КДБ намагався схилити його до співпраці або прилюдного каяття, пообіцявши за це звільнити дружину і дати спокій йому. За свою громадянську позицію 1972 року Ігор Калинець отримав шість років суворих таборів і три роки заслання, які відбув на Північному Уралі та в Забайкаллі. В ув'язненні поет працював токарем і кочегаром. На волю вийшов 1981 року. А реабілітували Ігоря, як і багатьох, лише 1990-го… Після повернення із заслання був редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури. З 1987 починає відігравати провідну роль у пробудженні вільного культурного і громадського життя Львова. Він і його дружина організовують масові акції пам’яті забороненого за комуністичного режиму видатного поета Богдана-Ігоря Антонича, а також пам’яті композитора Василя Барвінського, в’язня сталінських таборів. Бере участь у виданні неофіційного культурологічного журналу "Євшан-зілля", у створенні Товариства української мови імені Т.Шевченка Займається поет і перекладами художньої літератури, зокрема з польської мови. За визначні заслуги в утвердженні національної ідеї, широку пропаганду українського слова 2005 року відомому поетові та громадському діячеві Ігореві Калинцю було присвоєно звання почесного громадянина Львова.

22 грудня 2021

Сьогодні, 22 грудня, у Центрі Шептицького Українського Католицького Університету, відбувся прем’єрний показ фільму «Музичне товариство «Львівський Боян». В основу документальної стрічки лягла діяльність товариства, якому цьогоріч виповнюється 130-ть років. Разом з тим, фільм має на меті не лише дослідити діяльність Львівського Бояна, а й проаналізувати його вплив на розвиток музичної культури Галичини та культурно-національного піднесення України.  Музичне товариство під назвою «Львівський Боян» виникло з ініціативи відомого політика, культурно-громадського діяча, композитора Анатоля Вахнянина у 1891 році. Діяльність «Львівського Бояна» розгорталася настільки інтенсивно, що товариство швидко завоювало прихильність різних верств населення не тільки Львова, а й всієї Галичини. Створена на основі «Львівського Бояна» Заслужена академічна капела України «Трембіта» у Львові, що діє по нині, фактично є найстаршою професійною капелою нашої держави. Автором фільму став доцент кафедри богослів’я УКУ, керівник Фундації «Андрей», доктор наук соціальних комунікацій, засновник серії «Духовна музика України» Михайло Перун.   Додамо, що створення фільму «Музичне товариство «Львівський Боян» стало можливим завдяки підтримці Львівської ОДА. На цю кінострічку виділили фінансовий ресурс в межах конкурсу на підтримку регіонального кінематографа.

28 жовтня 2021

Фільм «Мати Апостолів», головну роль в якому зіграла львівська акторка Наталія Половинка, отримав визнання на фестивалях в Канаді та США. Український фільм «Мати Апостолів», що був представлений в Міжнародній програмі на фестивалі Ontario International Film Festival ONIFF отримав одразу чотири нагороди: найкращий режисер – Заза Буадзе; найкращий оператор – Олександр Земляний; найкраща акторка – Наталія Половинка; найкращий актор підтримки – Богдан Бенюк.   А на Міжнародному кінофестивалі New York Film Week (NYFW) у США головну роль у фільмі, яку зіграла Наталія Половинка, було визнано найкращою акторською роботою. Воєнна драма "Мати Апостолів" – це розповідь про безмірну материнську любов. Коли сину загрожує небезпека, мати чимшвидше кидається на допомогу. Заради порятунку дитини вона здатна на усе, навіть пройти крізь пекло війни... Стрічка знята за реальними подіями, які відбувалися на сході України у 2014 році. «Ми розповідаємо міжнародному глядачеві правду про війну України з Російською Федерацією. Про долі українців, які опинились по дві сторони лінії розмежування. Для іноземців це стає одкровенням, тому що багато з них навіть не знають про війну, що триває восьмий рік у центрі Європи», - зазначив продюсер фільму Дмитро Овечкін. Картину "Мати Апостолів" створено компанією "Студія "Золоте Руно" за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, промокампанія фільму підтримана Державним агентством України з питань кіно.

30 серпня 2021

Днями відбулася прем'єра документальної стрічки «Ефект Сарваса», яку приурочили до 30-ї річниці Незалежності України. «Ефект Сарваса» - це документальний фільм про розвал Радянського Союзу, про боротьбу за незалежність України та країн Прибалтики, очима безпосереднього учасника тих подій – Михайла Сарваса, який про ці події написав декілька десятків щоденників. «Великі речі у нашій державі насправді творять прості люди. Уже пізніше хтось з цього користає і забирає собі ці лаври. Коли я  почув історію Михайла Сарваса, я зрозумів, що це саме та проста людина, на вчинках якої твориться історія. Пізнавши героя трохи більше, я був вражений ним і його способом життя. Це неординарна людина, яка вартує того, щоб про неї знали. Фільм насправді дуже простий, там нема патетики чи пафосу, він про звичайних людей, за якими стоїть поступ держави. Стрічка покликана, перш за все, викликати, емоції, та націлена на те, щоб показати, як проста людина може творити великі речі у великій країні», - розповів режисер фільму Богдан Кривень. Цей фільм про рядових української незалежності. Про тих, хто виборював Незалежність, та хто першими рядами пішов на тоталітарну систему. «Фільм є доволі легким, таким як і сам Михайло. Він – цікава, весела людина. І це дає контраст на тлі того, що ми в Україні звикли все ускладнювати. Важливі речі ми робимо дуже складними, і керуємось кожен своїм его. В назву фільму ми заклали поняття про ефект доміно, де кожна окрема людина впливає на подальші дії всіх інших. Пан Михайло завжди повторює, що він був руйнівником радянської системи, однак для ролі будівничих потрібні нові люди. Насправді, зруйнувавши стару систему, ми ніяк не можемо з нею розійтись. Бо у нас бракує отих будівничих нової держави. І саме на наше покоління покладено відповідальність збудувати цю нову систему. Оце і є визначальна ідея цього фільму», - наголосила авторка ідеї Ольга Котовська. Михайло Сарвас був в рядах тих перших сміливців, які в кінці вісімдесятих, піднявши український прапор, вийшли на площі українських міст. Революціонер удостоєний медалі від Президента Литви за допомогу у здобутті Литвою незалежності. Михайла судили за спробу «замаху» на генерального секретаря СРСР Михайла Горбачова. «Ми розвалили Союз, але до влади йти не повинні. До влади мали прийти молоді. І я досі так вважаю. Коли мене судили в Києві за так званий замах на Горбачова, всі думали, що я не знати який небезпечний. Але я був просто знаряддям провидіння, коли жбурнув у першого секретаря томиком Леніна. Всі наші мітинги, всі протести та зустрічі я нотував на листочках, з яких склались кілька томів моїх щоденників. Синьо-жовтий прапор у руці, ручка і папір – у другій. Я хотів все записати, але без своїх коментарів: хто і що говорив, як відбувалось. Для мене тоді найголовніше було, щоб Україна вийшла з СРСР», - акцентував під час прем’єри головний герой стрічки Михайло Сарвас. Щоденники Михайла Сарваса планують видати книгою історичної хроніки ще цього року, а фільм помандрує на кілька фестивалів. Фільм створений за підтримки Львівської обласної державної адміністрації, департаменту комунікацій та внутрішньої політики Львівської ОДА.

18 серпня 2021

Документальний фільм «Воїн» у кінотеатрі «Планета Кіно» у ТЦ «Форум Львів» представив автор стрічки, режисер Олег Василевський. Фільм розповідає про життєвий шлях учасника ООС, молодшого лейтенанта Тараса Матвіїва, який минулого року загинув під час ворожого мінометного обстрілу позицій Об'єднаних сил поблизу с. Троїцьке Попаснянського району на Луганщині. На показ стрічки прийшло багато львів’ян, друзі та знайомі загиблого, його батько, представники міської та обласної влади. У презентації взяв участь заступник голови Львівської облдержадміністрації Іван Собко. «Тарас Матвіїв був непересічним чоловіком, справжнім патріотом, який не шукав причин як би не робити, як би відсторонитися, не бачити того, що відбувається, а навпаки, скоріше наполегливо знаходив можливості, як би виконати свій обов’язок. У складні часи на передовій залишаються сильні люди, які у боротьбі готові віддати своє життя. Таких людей критично мало. Прикро що сьогодні ми говоримо не про ювілей Тараса, а про документальний фільм про Героя України, який вже не з нами», - зазначив Іван Собко. Режисер фільму Олег Василевський розповів, що був давно знайомий з Тарасом Матвіївом,   зазначив, що всі розуміли, що рано чи пізно Тарас піде на фронт, бо не зможе залишатися осторонь. «Тарас був не тільки військовим, не тільки громадським активістом, а й журналістом. Був непересічною особистістю і якби був живий, багато чого би досягнув. Людина дуже великого масштабу. Він дуже багато чого встиг, займався абсолютно всім. Тарас завжди намагався досягати справедливості. Коли був мовний майдан у 2012 році, він казав - ми мусимо стояти щоб бачили, що ми є. Він був ідейним. У Тараса було таке життя, що його обов’язково необхідно показати - щоб інші брали приклад. Вишколи, боротьба з лісоцидом, пошук зниклих під час Майдану людей – він багато чим займався, намагався щось змінювати. Власне про це фільм - про людину, яка не підлаштовувалася під обставини, а завжди дотримувалася своїх цінностей і переконань», - розповів на презентації Олег Василевський. Батько Тараса Матвіїва, Тарас Григорович, подякував режисеру за створення фільму та організаторам презентації за його показ. «Щиро дякую Олегу, що він створив цей фільм, за його працю. Тарас – людина, якої всюди було багато – і на Майдані і на війні, і у повсякденному житті. Приємно, що стільки людей сьогодні прийшли переглянути стрічку про людину, яка віддала своє життя за Україну», - зазначив пан Тарас. Тарас Матвіїв був активним громадським діячем, журналістом. В одному з дописів він описав свій шлях та шлях своїх побратимів: «Останні 5 років я не знаю спокою. Зачинаючи від Майдану, транзитом через волонтерський і добровольчий рух, участь в самоврядуванні і аж до теперішньої служби в ЗСУ.  Я свідомо обрав шлях постійних потрясінь і  викликів, відкинувши попередній  спосіб життя, медійну кар’єру і навіть давні мрії. Бо не міг по –іншому. Як не могли тисячі інших, що були поруч. Ми покірно прийняли виклик часу і вийшли далеко за межі «зони комфорту». Ми стали нагадувати кочівників, що рвонули з осілих місць у безкраї степи, не маючи уявлень, що чекає за горизонтом. Такий стиль життя підходить далеко не для всіх». Довідково: Тарас Матвіїв в 2015 році став добровольцем Окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ», воював у Пісках. Активний учасник Революції Гідності у складі 3-ї сотні Самооборони Майдану. Згодом став співкоординатором «Пошукової ініціативи» (організації, що розшукувала зниклих людей під час Революції Гідності), членом ГО «Українська галицька асамблея», засновником ГО «Народний легіон», активістом руху «Стоп лісоцид». Молодший лейтенант, командир взводу 24-ї окремої механізовано бригади імені Короля Данила Тарас Матвіїв загинув увечері 10 липня 2020 р. під час обстрілу бойовиками українських позицій біля села Троїцьке Попаснянського району Луганської області. Одна з мін потрапила в бліндаж, де було двоє вояків. Тарас Матвіїв витягнув двох своїх бійців назовні й відніс у безпечне місце. У цей час ще одна міна впала на позицію й осколками смертельно поранила Тараса. Йому був 31 рік. 13 липня минулого року президент України Володимир Зеленський посмертно присвоїв Тарасу Матвіїву звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Після прощання у Києві на Майдані Незалежності та у Львові Героя поховали у Жидачеві. 

12 серпня 2021

У середу, 18 серпня, відбудеться презентація та показ документального фільму «Воїн» про героїчний життєвий шлях Героя України Тараса Матвіїва. Фільм представить автор стрічки, режисер Олег Василевський. Департамент комунікацій та внутрішньої політики облдержадміністрації запрошує усіх охочих на показ кінострічки, яка відбудеться за адресою:Планета Кіно, Зал №1, ТРЦ «Forum Lviv», вул. Під Дубом, 7Б. Початок презентації о 18:30 год. Тарас Матвіїв народився 18 лютого 1989 на Волині, але з дитинства мешкав у Жидачеві Львівської області. Навчався у Жидачівській школі №1, закінчив факультет журналістики ЛНУ імені Івана Франка, був кореспондентом ТРК «Ера» (2011—2012) та телеканалу TVi (2012—2013), блогером у низці видань, зокрема, «Дивись.Інфо», LB.ua, «Львівська мануфактура новин». Улітку 2015 року став добровольцем Окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ», воював у Пісках. З 2015 року — депутат Жидачівської райради VII скликання. Організував низку військово-патріотичних вишколів «Лицар Удеча» та кілька років творив фестиваль “Удеч-фест на Івана Купала». Активний учасник Революції гідності у складі 3-ї сотні Самооборони Майдану. Згодом став співкоординатором «Пошукової ініціативи» (організації, що розшукувала зниклих людей під час Революції гідності), членом ГО «Українська галицька асамблея», засновником ГО «Народний легіон», активістом руху «Стоп лісоцид». У вересні 2018 року вступив на курси лідерства НАСВ ім. Петра Сагайдачного, де отримав військове звання молодшого лейтенанта. З грудня 2019 року проходив військову службу за контрактом на посаді командира взводу у 24 ОМБр. Виконував завдання на взводному опорному пункті «Сармат». Загинув 10 липня 2020 року, під час ворожого мінометного обстрілу позицій Об'єднаних сил поблизу с. Троїцького Попаснянського району на Луганщині. Після прощання у Києві на Майдані Незалежності та у Львові, похований в Жидачеві. Посмертно отримав звання Героя України та орден “Золота Зірка”.

9 липня 2021

Сьогодні свій 82-й день народження відзначає український поет і прозаїк, політв’язень, Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка, лауреат Шевченківської премії Ігор Миронович Калинець. З уродинами знаного українця привітав голова Львівської ОДА Максим Козицький. «Щиро дякую Вам, пане Ігорю, за ту любов до України, яку Ви пронесли крізь усі ці роки та нелегкі життєві випробування. За Вашу щирість, чесність, та відвагу. За Ваше сильне поетичне слово, у якому завше можемо знайти прихисток і духовну поживу. Прийміть найщиріші вітання з нагоди Ваших уродин! Бажаю Вам міцного здоров’я та сил, рясних Божих благословінь, радості на щодень! Многая і благая літа!», - привітав Ігоря Калинця голова Львівської ОДА Максим Козицький. Довідково: Ігор Миронович Калинець - видатний поет і прозаїк, один із натхненників і активних учасників руху шістдесятників. Автор самвидаву. Живе і працює у Львові. Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка. Народився 9 липня 1939 року в м. Ходорові на Львівщині, у віруючій родині, де ретельно зберігалися українські національні традиції. У дитинстві був свідком масових репресій комуністичного режиму в Західній Україні. Зі шкільних років читав заборонених українських письменників. Його світогляд виявився несумісним з офіційною ідеологією. У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету імені Івана Франка. Закінчивши філoлoгічний фaкультет Львівськoгo унівеpситету 1961 poку, пpaцювaв в oблaснoму apхіві. У січні 1972, в період масових арештів в Україні, була заарештована дружина Ігоря Калинця — Ірина Стасів-Калинець. Поет став поводитися все більш викликаюче, демонструючи властям готовність до кінця захищати права незаконно заарештованих, особливо своєї дружини. 11 серпня 1972 заарештовано й самого поета, після чого КДБ намагався схилити його до співпраці або прилюдного каяття, пообіцявши за це звільнити дружину і дати спокій йому. За свою громадянську позицію 1972 року Ігор Калинець отримав шість років суворих таборів і три роки заслання, які відбув на Північному Уралі та в Забайкаллі. В ув'язненні поет працював токарем і кочегаром. На волю вийшов 1981 року. А реабілітували Ігоря, як і багатьох, лише 1990-го… Після повернення із заслання був редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури. З 1987 починає відігравати провідну роль у пробудженні вільного культурного і громадського життя Львова. Він і його дружина організовують масові акції пам’яті забороненого за комуністичного режиму видатного поета Богдана-Ігоря Антонича, а також пам’яті композитора Василя Барвінського, в’язня сталінських таборів. Бере участь у виданні неофіційного культурологічного журналу "Євшан-зілля", у створенні Товариства української мови імені Т.Шевченка Займається поет і перекладами художньої літератури, зокрема з польської мови. За визначні заслуги в утвердженні національної ідеї, широку пропаганду українського слова 2005 року відомому поетові та громадському діячеві Ігореві Калинцю було присвоєно звання почесного громадянина Львова.

20 квітня 2021

Документальний фільм про видатного українця, священника УГКЦ, композитора, дириґента, громадського діяча Остапа Нижанківського створений командою проєкту «Історична правда» спільно з громадською організацією Collegium Management, Львівським органним залом за підтримки Львівської ОДА. Прем’єра фільму відбулась вчора, відтак сьогодні кінострічка доступна для кожного на YouTube-каналі «Історична правда в деталях». У фільмі розкриваються не лише основні віхи життя Остапа Нижанківського, а й порушується питання про те, що завадило композитору та автору відомих колядок, який більшість свого життя служив священником, стати професійним музикантом. Фільм знятий у жанрі документарі та розрахований на широку аудиторію. Фільмування відбувалися у Львові та Стрию, зокрема у Музеї Нижанківського, музеї-домі Івана Франка, музеї Станіслава Людкевича, Шевченківському гаю, Львівському органному залі. Режисер – Петро Колодій, ведучий - Вахтанг Кіпіані, продюсерка та авторка сценарію - Ольга Мовчан. Творці поспілкувалися з десятком експертів, залучили кількох акторів, щоб зобразити художню реконструкцію життя головного героя.У фільмі використані композиції авторства та обробки Остапа Нижанківського. В головних ролях Володимир Антонов, Юрій Наконечний, Юрій Ґазієв, Мар'яна Яцишин, Станіслав Кирилов. Додамо, що створення фільму «Остап Нижанківський. Історія однієї мрії» стало можливими завдяки підтримці Львівської ОДА. На цю кінострічку виділили фінансовий ресурс в межах конкурсу на підтримку регіонального кінематографа Регіональної програми сприяння розвитку інформаційного простору та громадянського суспільства.

20 березня 2021

Учора, 19 березня, у Медіацентрі Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв у Києві відбулася презентація документального кінопроєкту «Французьке обличчя Львівщини». Серед його партнерів  - департамент комунікацій та внутрішньої політики Львівської облдержадміністрації. Це кінопроєкт львівських режисерів Сашка та Дарини Балабаїв, створений спільно з Науковою бібліотекою Львівського національного університету імені Івана Франка та «Альянс Франсез» міста Львова. Він зорієнтований на популяризацію українсько-французьких зв′язків та актуалізацію пам′яток і місць пам′яті французької та української культур, збережених в Україні та Франції.  У вступному слові доктор історичних наук, професор, голова правління громадської організації «Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин» Ірина Матяш наголосила на важливості проєкту в культурній дипломатії України. Посол Франції в Україні Етьєн де Понсен відзначив активність «Альянс Франсез» м. Львова та Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка, високо оцінив мистецький рівень фільму та подякував за підтримку партнерам проєкту. Ідея кінопроєкту «Французьке обличчя Львівщини» належить Василеві Кметю, Президентові «Альянс Франсез» м. Львова, директорові Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. Він наголосив, що проєкт став продовженням ініціативи Посольства Франції досліджувати міжкультурну спадщину великих міст – Львова, Одеси, Харкова.  «Тоді, у 2018 році ми реалізували 4 туристичні маршрути з циклу «Французьке обличчя Львова». Перетворення проєкту в кінодокументалістику відбулося завдяки режисерській ініціативі та творчим підходам Сашка і Дарини Балабаїв. Цей проєкт став спробою розширити межі традиційного українсько-французького дискурсу: нагадати українцям про багатогранність джерел їхньої культури і французам про їхні традиції в Україні. Спільні роздуми про європейське минуле мають бути доброю основою для майбутніх перспектив - культурних, бізнесових, туристичних", - зазначив Василь Кметь. Фільм перекладений французькою та українською мовами. Перший показ кінострічки «Французьке обличчя Львівщини» відбувся торік у листопаді в мережі «Кінопалац» у рамках подій фестивалю «Французька осінь у Львові».

24 грудня 2020

Упродовж новорічно-різдвяного періоду мешканці області можуть поринути у зимову казку: львівські режисери підготували для сімейного перегляду дитячу кіноісторію «В.о. Святого Миколая». Зокрема сьогодні, 24 грудня, відбувся  її допрем‘єрний показ. «В.о. Святого Миколая» - це різдвяний мюзикл, фільм для всієї родини про галицьке свято Миколая в сучасній обробці. Це історія про стосунки батька та його невгамовної  доньки, які напередодні свята Миколая потрапляють в несподівану історію та шукають щастя одне в одному. Розповідають автори стрічки. «Наш фільм - це проект про найважливіше, що є в кожного: про родинні стосунки та сімейну любов. Олександр - супер зайнятий батько, який всяко намагається налагодити свою кар‘єру. За роботою забуває про час з донькою, не розуміє та не підтримує її. Донька Юстина - справжня максималістка. У школі хоче бути найпопулярнішою, на конкурсі талантів - найкращою. Та навіть із поганого батька обманом зробити найуспішнішого та найтурботливішого. Чи вдасться батькові порозумітись з донькою та чи прийде цього року Святий Миколай до Юстини? Ось  такою є головна інтрига нашого фільму»,-  розповів автор проекту Михайло Лишак. Допомагають головним героям справжній Святий Миколай та його вірний помічник – Ангел. Основна мотивація авторів фільму - створити український продукт з максимальним залученням аматорів. Тут, справді, багато акторів-початківців, які вперше спробували свої сили в кіно. «Тільки головні герої, яких є семеро, мали 280 різних образів. Локацій - 45, 11 оригінальних треків. У нас у фільмі багато дітей. Зйомки були справжньою атракцією для них. Деколи у нас зйомки починалась пізно ввечері і затягувалась до ранку, проте діти не хотіли йти додому, бо їм дуже подобався процес участі у фільмі», - розповів Михайло Лишак. Допрем’єрні покази фільму відбудуться також 28 та 29 грудня. Зазначимо, що гроші від продажу квитків автори фільму скерують у Львівський обласний неонатальний центр, де допомагають передчасно народженним діткам, для реалізації проекту «Банк грудного молока». Додамо, що створення фільму «В.о. Святого Миколая» стало можливими завдяки підтримці Львівської ОДА. На цю кінострічку виділили фінансовий ресурс в межах конкурсу на підтримку регіонального кінематографу. «Ми раді підтримати ініціативу створення українського кінопродукту. Фільм демонструє, що сучасне дитяче українське кіно може бути доступним, цікавим, популярним»,-  зазначив директор департаменту внутрішньої та інформаційної політики Львівської ОДА Андрій Ковальський.   Юлія Савостейко 

30 липня 2020

У межах відзначення 155-й річниці від дня народження Праведного Митрополита Андрея Шептицького у с.Прилбичі Яворівського району, де народився митрополит Андрей Шептицький, та у Митрополичих садах Святоюрієвського комплексу (м.Львів) відбулась презентація документального фільм «Андрей Шептицький. Актуальне». Кінострічка створена Благодійною організацією «Фундація – «Андрей», за фінансової підтримки і сприяння департаменту внутрішньої та інформаційної політики облдержадміністрації в межах підтримки регіонального кіноматографу. Фільм присвячений діяльності митрополита Андрея Шептицького, започаткування та підтримка Шептицьким різних інституцій  у першій половині ХХ століття, та актуальність даних інституцій у сьогоденні. Також має на меті показати, як започатковані митрополитом Андреєм ініціативи діють сьогодні, і які висновки можемо робити для майбутнього духовно-культурного розвитку нашої держави. Автор проекту – Михайло Перун., композитор – Олександр Козаренко, сценарист – Святослав Козак. За словами заступника директора департаменту Юрія Горуна: «обласна адміністрація в межах можливостей і функціональних обов’язків всіляко сприяє відродженню та розвитку регіонального кіноматографу. З 2016 року облдержадміністрація на конкурсних основах реалізовує програму підтримки кіномистецтва чітко усвідомлюючи, що розвиток регіонального кінематографу являє собою пріоритетний напрям державної політики в гуманітарній сфері.  Хоча бюджет конкурсу невеликий, але надання часткової фінансової підтримки дає можливість молодим, талановитим, амбітним режисерам стартувати з власними кінопроектами і в подальшому залучати грантові, спонсорські і державні кошти. Зокрема, за 4 роки реалізації програми більш аніж 30 кінопроектів отримали співфінансування з обласного бюджету. Наше завдання дати поштовх і сприяти подальшому творчому розвитку режисерів, сценаристів, акторів й усієї знімальної групи і тим самим відродити львівський кіноматограф особливо зважаючи на те що маємо прекрасну базу: як геолокаційнулокаційну, так і історичну. Кожен кадр місцевого, львівського кіно це цеглинка в розбудові української культури». Усі охочі матимуть змогу переглятути фільм «Андрей Шептицький. Актуальне» сьогодні о 20 год на площі перед Митрополичими палатами Святоюрського комплексу (пл.Св. Юра, 5, м.Львів).