Ігор Калинець святкує 82-й день народження

12 січня 2022

Таку почесну відзнаку заснувала Міжнародна літературно-мистецька Академія України (котра об’єднує письменників, перекладачів, науковців, журналістів, митців та громадських діячів із 60 держав) у 2020 році За рішенням міжнародного журі нагороду одержують поети, відомі своєю визначною творчістю та подвижницькою діяльністю на благо України. Нагороджені отримують диплом і орден Почесної відзнаки «Народний поет України».  У попередні роки відзначені – Дмитро Павличко, Василь Симоненко, Володимир Івасюк, Василь Голобородько, Павло Мовчан, Іван Драч, Андрій Демиденко, Степан Пушик, Рауль Чілачава, Ігор Павлюк, Тетяна та Сергій Дзюби, Ярослав Савчин. Нагородження Почесною відзнакою «Народний поет України» відбуватиметься поетапно – упродовж року. У 2022-му міжнародне журі планує відзначити чотирьох лауреатів, першим з яких став Ігор Калинець - видатний український поет і прозаїк, політв’язень, борець за незалежну Україну, почесний доктор Львівського національного університету ім. Івана Франка, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Зазначимо, що 12 січня в Україні відзначають День українського політв'язня. Дату обрали невипадково, адже у січні 1972 року представники українського дисидентського руху, серед яких Ігор Калинець, Василь Стус, Любомира Попадюк, Михайло Горинь та ін. організували вертеп, з яким ходили від хати до хати у Львові та колядували. Вже 12 січня за наказом радянської влади заарештували всіх відомих діячів національно-демократичного руху України, перш за все - учасників вертепу. Фото: з Facebook-сторінки Звенислави Калинець-Мамчур Довідково: Ігор Миронович Калинець - видатний поет і прозаїк, один із натхненників і активних учасників руху шістдесятників. Автор самвидаву. Живе і працює у Львові. Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка. Народився 9 липня 1939 року в м. Ходорові на Львівщині, у віруючій родині, де ретельно зберігалися українські національні традиції. У дитинстві був свідком масових репресій комуністичного режиму в Західній Україні. Зі шкільних років читав заборонених українських письменників. Його світогляд виявився несумісним з офіційною ідеологією. У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету імені Івана Франка. Закінчивши філoлoгічний фaкультет Львівськoгo унівеpситету 1961 poку, пpaцювaв в oблaснoму apхіві. У січні 1972, в період масових арештів в Україні, була заарештована дружина Ігоря Калинця — Ірина Стасів-Калинець. Поет став поводитися все більш викликаюче, демонструючи властям готовність до кінця захищати права незаконно заарештованих, особливо своєї дружини. 11 серпня 1972 заарештовано й самого поета, після чого КДБ намагався схилити його до співпраці або прилюдного каяття, пообіцявши за це звільнити дружину і дати спокій йому. За свою громадянську позицію 1972 року Ігор Калинець отримав шість років суворих таборів і три роки заслання, які відбув на Північному Уралі та в Забайкаллі. В ув'язненні поет працював токарем і кочегаром. На волю вийшов 1981 року. А реабілітували Ігоря, як і багатьох, лише 1990-го… Після повернення із заслання був редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури. З 1987 починає відігравати провідну роль у пробудженні вільного культурного і громадського життя Львова. Він і його дружина організовують масові акції пам’яті забороненого за комуністичного режиму видатного поета Богдана-Ігоря Антонича, а також пам’яті композитора Василя Барвінського, в’язня сталінських таборів. Бере участь у виданні неофіційного культурологічного журналу "Євшан-зілля", у створенні Товариства української мови імені Т.Шевченка Займається поет і перекладами художньої літератури, зокрема з польської мови. За визначні заслуги в утвердженні національної ідеї, широку пропаганду українського слова 2005 року відомому поетові та громадському діячеві Ігореві Калинцю було присвоєно звання почесного громадянина Львова.

9 липня 2020

Сьогодні свій 81-й день народження відзначає український поет і прозаїк, політв’язень, Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка, лауреат Шевченківської премії. Ігор Миронович Калинець. Із уродинами знаного українця привітав голова Львівської ОДА Максим Козицький. «Щиро дякую Вам, пане Ігорю, за ту любов до України, яку Ви пронесли крізь усі ці роки та нелегкі життєві випробування. За те, що завжди залишаєтесь щирим, чесним та відважним. За Вашу «Невольничу» і «Пробуджену музу». За те, що у Вашому поетичному слові наше покоління завжди може знайти прихисток і духовну поживу. Ви є прикладом і вчителем для багатьох, особливо для молодого покоління. Тому допоки у нас є такі люди, як Ви, доти в Україні виховуватиметься національно-свідома та патріотична молодь. Бажаю Вам щедрих Божих благословінь, міцного здоров’я, сил та енергії! Многая і благая літа!», – привітав Ігоря Калинця голова Львівської ОДА Максим Козицький. Довідково: Ігор Миронович Калинець - видатний поет і прозаїк, один із натхненників і активних учасників руху шістдесятників. Автор самвидаву. Живе і працює у Львові. Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка. Народився 9 липня 1939р. в м. Ходорові на Львівщині, у віруючій родині, де ретельно зберігалися українські національні традиції. У дитинстві був свідком масових репресій комуністичного режиму в Західній Україні. Зі шкільних років читав заборонених українських письменників. Його світогляд виявився несумісним з офіційною ідеологією. У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету імені Івана Франка. Зaкінчивши філoлoгічний фaкультет Львівськoгo унівеpситету 1961 poку, пpaцювaв в oблaснoму apхіві. У січні 1972, в період масових арештів в Україні, була заарештована дружина Ігоря Калинця — Ірина Стасів-Калинець. Поет став поводитися все більш викликаюче, демонструючи властям готовність до кінця захищати права незаконно заарештованих, особливо своєї дружини. 11 серпня 1972 заарештовано й самого поета, після чого КДБ намагався схилити його до співпраці або прилюдного каяття, пообіцявши за це звільнити дружину і дати спокій йому. За свою громадянську позицію 1972 року Ігор Калинець отримав шість років суворих таборів і три роки заслання, які відбув на Північному Уралі і в Забайкаллі. В ув'язненні поет працював токарем і кочегаром. На волю вийшов 1981 року. А реабілітували Ігоря, як і багатьох, лише 1990-го… Після повернення із заслання був редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури. З 1987 починає відігравати провідну роль у пробудженні вільного культурного і громадського життя Львова. Він і його дружина організовують масові акції пам’яті забороненого за комуністичного режиму видатного поета Богдана-Ігоря Антонича, а також пам’яті композитора Василя Барвінського, в’язня сталінських таборів. Бере участь у виданні неофіційного культурологічного журналу "Євшан-зілля", у створенні Товариства української мови імені Т.Шевченка Займається поет і перекладами художньої літератури, зокрема з польської мови. За визначні заслуги в утвердженні національної ідеї, широку пропаганду українського слова 2005 року відомому поетові та громадському діячеві Ігореві Калинцю було присвоєно звання почесного громадянина Львова.

8 липня 2019

У понеділок, 8 липня, з нагоди 80-річчя видатного українського поета та прозаїка Ігоря Калинця у Львівській національній опері відбувся творчий вечір “Україна. Дорога Ігоря Калинця”. До ювілею громадського діяча, активного учасника руху шістдесятників, політичного в’язня, Почесного доктора Львівського національного університету імені Івана Франка, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка відбулось символічне погашення маркованого конверта. Привітав великого українця голова Львівської облдержадміністрації Маркіян Мальський. «Важко підібрати слова, аби привітати таку сильну та відважну людину. Ви пройшли найважчі випробування. Найбільша цінність у людському житті – свобода. І лише коли цю цінність забирають, ми починаємо розуміти, чого вона варта. Ви велика людина, ми пишаємося Вами. Дозвольте Вас привітати і просити Бога, щоб ще багато літ Ви підтримували нас та були нашим просвітником істини та правди», - наголосив Маркіян Мальський. У програмі вечора зі словами про ювіляра також виступили директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка" Ірина Ключковська.  Звучала також  літературно-музична композиція до поезії Ігоря Калинця на музику Мирослава Волинського у супроводі струнного оркестру капели "Трембіта". Читець Микола Мох (м. Харків). Опісля – симфонія-кантата Віктора Камінського "Україна. Хресна дорога" на вірші Ігоря Калинця у виконанні хору капели "Трембіта". Солісти Олеся Бубела та Ігор Міхневич. Диригент - народний артист України Микола Кулик. Довідково. Ігор Калинець народився 9 липня 1939 року у місті Ходорів (Бібрський повіт, за польським адмінподілом, Жидачівський повіт, Станіславське воєводство, Польська Республіка) на Львівщині. Ігор Калинець серед чільних представників так званої "пізньошістдесятницької" генерації і дисидентсько-самвидавного руху в Україні, політв'язень. 

6 грудня 2018

Сьогодні, 6 грудня, у Львівському музеї історії релігії відбувся творчий вечір Ігоря Калинця, який присвячений пам'яті Ірини Стасів-Калинець, у день її народження. Відтак, на заході презентували нову книжку перекладів Ігоря Калинця з Юрія Герасимовича, польсько-українського поета, у творчості якого провідне місце займає тема лемківської трагедії в час примусового виселення їх з етнічних земель, яка отримала назву "Ігор Калинець. Переклади з Юрія Гарасимовича". У події візяв участь заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Роман Филипів. "Основа у тому, щоб ми знали своє коріння, пам'ятали про своє минуле та ніколи про нього не забували. Адже той, хто не знає свого минулого - не заслуговує на майбутнє, а той, хто не відає шани своїх предків і сам не заслуговує на пошану.  У творчості Юрія Герасимовича ми дійсно можемо почерпнути і краще зрозуміти те середовище українства, лемків, середовище, яке ми точно не маємо права забути. Я хочу подякувати пану Ігорю за те, що виє і за те, що робите. За вашу працю. І сьогодні, у День Збройних сил України, пам'ять про наше минуле дає нам сили для того, щоб творити майбутнє", - зазначив Роман Филипів. Для присутніх звучали лемківські пісні у виконанні Наталії Кухар, а Микола Мох, харківський актор,прочитав поезію Ігоря Калинця. У своєму виступі Ігор Калинець зачитав передсмертні записки Юрія Герасимовича, у яких він згадує, що завжди відчував себе українським поетом, незважаючи на те, що і писав польською мовою. А також про те, що він заповів розвіяти свій прах над українською землею, бо по-справжньому любив її усім серцем. Участь у творчому вечорі також взяли молоді львівські поети Ростислав Кузик і Назар Данчишин та  редакторка першого видання книжки поета Юрія Герасимовича Наталія Ступко.

5 грудня 2018

У четвер, 6 грудня, о 16:00 год у Львівському музеї історії релігії відбудеться творчий вечір Ігоря Калинця, присвячений пам’яті Ірини Стасів-Калинець. У день народження Ірини Стасів-Калинець на заході презентують нову книжку перекладів Ігоря Калинця з Юрія Гарасимовича, польсько-українського поета, у творчості якого провідне місце займає тема лемківської трагедії в час примусового виселення їх з етнічних земель. У події візьмуть участь молоді львівські поети Ростислав Кузик і Назар Данчишин, редакторка першого видання книжки Наталія Ступко, а також вишукана молода співачка Наталія Кухар, яка виконає маловідомі лемківські народні пісні. Спеціальний гість – Микола Мох, харківський актор, який прочитає поезію Ігоря Калинця.

6 липня 2018

9 липня у Львівському музеї історії релігії з нагоди уродин Ігоря Калинця презентують фільм “Пан ніхто або Йосиф прекрасний” режисера Олександра Фразе-Фразенка. “Поціновувачі таланту Ігоря Калинця зможуть більше дізнатись про українського поета і його творчість. У час війни нам важливо популяризувати українську творчість, культуру, історію і залучати до цього молодь”, - зазначила директор департаменту з питань культури, національностей та релігії Львівської ОДА Мирослава Туркало. За словами організаторів, у фільмі відображений один день із життя поета. Сюжет містить архівні кадри виступів та інтерв’ю Ігоря Калинця, зокрема з пам’ятного авторського творчого вечора у Львові 1989 року, де його вітала вщерть переповнена зала з великим синьо-жовтим стягом. Зазначимо, початок кінострічки о 18:00, вхід безкоштовний.