Відвоювати простір, свободу, гідність і радість для нашої батьківщини – це славетний, святий момент,- отець Андрій Дуда

27 січня 2021

Сьогодні перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик привітав переможців квесту «Во Єдино!» та вручив їм пам’ятні подарунки. Квест-гра проходила у Львові упродовж 22-24 січня з нагоди відзначення 102-ї річниці проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Участь у грі могли взяти усі охочі. Організатори аматорського спортивно-інтелектуального змагання –  Молодіжний Націоналістичний Конгрес спільно з департаментом внутрішньої та інформаційної політики Львівської обласної державної адміністрації. Усі 10 локацій квесту були розташовані недалеко від центру Львова. На кожній з них була розміщена наліпка з QR-кодом, скануючи та переходячи за яким, учасники отримували наступні завдання. Загалом у квесті взяли участь 12 команд. Усі учасники мали змогу позмагатись у знаннях історії, а також якнайкраще проявити кмітливість, логічне мислення, організаторські та творчі здібності. Переможцями стали 4 команди: 1-ше місце – «Гепарди»; 2-ге місце – «Команда»; 3-тє місце розділили одразу 2 команди – «Сплюхи» та «Діти Франкові». Наталія Калакун

22 січня 2021

Сьогодні - День Соборності України. 102 роки тому, 22 січня, був проголошений Акт Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Цього дня відзначають також іншу подію, яка відбулась 22 січня 1918 року — прийняття IV Універсалу УЦР. Ним проголошувалася, що: «…Однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від нікого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу…». «Тому 22 січня для українців асоціюється не лише з поняттям «соборність», а й «незалежність», – вважає історик Іван Хома. Він зазначає, що проголошення незалежності було обумовлено необхідністю показати свою суб’єктність на мирних переговорах у Бресті, що тривали в цей час між Німеччиною, Австро-Угорщиною, Росією, Болгарією, Османською імперією та УНР про припинення бойових дій на Сході Європи. УНР відразу отримала міжнародне визнання та військову допомогу у війні з Росією, що дозволило на три роки продовжити боротьбу за українську державність. Рівно за рік – 22 січня 1919 році на Софійському майдані у Києві відбулося об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в одну державу. На одній площі зустрілися провідні діячі обох республік – Симон Петлюра, Володимир Винниченко, Володимир Чехівський, Ісаак Мазепа, Євген Коновалець, Лев Бачинський, Андрій Мельник, Логвин Цегельський та ряд інших визначних особистостей, які творили українську дійсність у ХХ столітті. Процес об’єднання двох українських республік – УНР і ЗУНР почався задовго до офіційної декларації. 1 грудня 1918 року на залізничній станції у Фастові представники ЗУНР і Директорії підписали «Передвступний договір» про наміри об’єднання обох українських держав в одну. «Незалежність та політична єдність були одними з провідних мотивів діяльності національного руху другої половини ХІХ століття по різні сторони державних кордонів, які злилися воєдино 22 січня 1919 року. І хоч зреалізувати Акт Злуки під час Перших визвольних змагань повноцінно не вдалося, проте самостійницькі і соборницькі ідеї було задекларовано на найвищому державному рівні», - наголосив Іван Хома. Андрій Пташник

19 січня 2021

22-24 січня 2021 року з нагоди відзначення Дня Соборності України та 102‑ї річниці проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки у Львові проведуть квест «Во Єдино!». Організаторами аматорського спортивно-інтелектуального змагання є Молодіжний Націоналістичний Конгрес спільно з департаментом внутрішньої та інформаційної політики Львівської обласної державної адміністрації. «Квест - це гарна можливість не тільки показати свої вміння та навички, але й отримати класні емоції та враження від гри, а також перевірити свої знання з історії Українського державотворення, зокрема історію проголошення Соборної України», - зазначають у департаменті. Долучитися можуть усі охочі. Для цього необхідно мати команду (2‑4 людини) та попередньо заповнити google-форму за посиланням. Всього буде 10 локацій квесту. Всі вони розташовані недалеко від центру Львова. На кожній з них буде розміщена наліпка з QR-кодом, скануючи та переходячи за яким, учасники отримають наступне завдання. Комунікація з учасниками квесту відбуватиметься  за допомогою чат-бота у соціальній мережі Telegram. Саме туди команди надсилатимуть фото з місць розташування пунктів квесту, на яких були та скріншоти трекера з маршрутом та часом проходження квесту. Команда під час проходження квесту має включити трекер або будь-який додаток для бігу, що фіксуватиме пересування. У чат-бот також надсилатимуть результати та іншу додаткову інформацію. Три команди з найкращим часом проходження і стануть переможцями. Контактна особа: Уляна Кирилів, тел. 0990745397.   Наталія Калакун

22 січня 2020

Сьогодні, 22 січня, у День Соборності України у Музеї визвольної боротьби відбулось відкриття виставки «Українське військо 1917-1921». Участь у відкритті взяв заступник голови Львівської облдержадміністрації Тарас Грень. «Чомусь так трапляється, що наша єдність проявляється тоді, коли проливається кров, коли з’являються критичні виклики і до держави, й до кожного з нас. Я хочу, аби єдність асоціювалась із майбутнім. Й закликаю, аби ми усі пам’ятали про те, що було,  робити висновки з історії, адже наша історія – один з найважливіших атрибутів державності. Те, що ми мусимо зробити – зберегти і передати наступним поколінням пам’ять. Слава Україні!» - наголосив Тарас Грень. Виставка «Українське військо: 1917–1921» розповідає про початки Українського війська та його організацію, легендарних командирів, роди військ, однострої та відзнаки, зброю, найвизначніші військові формації та бойові операції 1917-1921 років, вшанування пам’яті і відновлення мілітарних традицій нині. Так, сто років тому значення власного війська для України було надзвичайно важливим, адже молодій державі з перших і до останніх днів існування доводилось боротися з агресією сусідів. У вирі боротьби формувалося військо Української революції 1917–1921 рр. Воно увібрало в себе національні традиції минулих епох, але при цьому постійно змінювалося, пристосовуючись до викликів сучасності.

22 січня 2020

Сьогодні, 22 січня, з нагоди Дня Соборності України на Личаківському цвинтарі у Львові урочисто вшанували пам'ять полеглих Героїв. На Личакові зібрались представники громадськості, духовенства та керівництво Львівщини. Зокрема, були присутні перший заступник голови Львівської ОДА Василь Лозинський, заступники голови Юрій Холод, Тарас Грень, керівник апарату ЛОДА Маріанна Вільшинська. Керівництво області спільно із громадськістю віддали шану українцям на полі почесних поховань № 67. Учасники заходів також поклали квіти до Меморіалу воїнам Української Галицької Армії та запалили лампадки на могилах Держсекретаря військових справ ЗУНР Д. Вітовського, коменданта Січових Стрільців М. Галущинського, керівника і засновника «ПЛАСТу» О. Тисовського, воїна УГА С. Левицького, а також на могилі учасника АТО В. Гурняка. Також учасники дійства вшанували пам’ять Президента Національної Ради ЗУНР Євгена Петрушевича та воїнів АТО на полі почесних поховань № 76. На завершення пам’ятних заходів відбувся чин екуменічної панахиди за тими, хто віддав своє життя в боротьбі за Українську Державу. Нагадаємо, 22 січня 1918 року, Українська Народна Республіка проголосила IV Універсал, який затвердив, що УНР стає «самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу». Також нагадаємо, що в Україні 22 січня в честь проголошення злуки Української Народної Республіки (УНР) і Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в 1919 році відзначається День Соборності.

22 січня 2020

Львівщина святкує День Соборності України, 101-у річницю проголошення Акту злуки УНР та ЗУНР. Сьогодні впродовж дня у храмах області служать молебні «За Україну». До відзначення Дня Соборності України духовно долучились різні релігійні конфесії Львівщини. Нагадаємо, на Личаківському кладовищі сьогодні об 11:00 год вшановуватимуть пам'ять Героїв України, які віддали своє життя за волю та Незалежність нашої країни. О 17:00 відбудеться мистецька акція з нагоди відзначення Дня Соборності України у внутрішньому дворику Львівської обласної державної адміністрації.

29 січня 2018

В суботу, 27 січня, відбулось зимове сходження на гору Ключ, приурочене до Дня Соборності України. Задля вшанування дня воз`єднання Української держави, підкорювачі гори, на самій її вершині підняли прапор України та заспівали Державний гімн. Гора Ключ була обрана не випадково, в роки Першої світової війни вона стала ареною кривавих боїв між Українськими січовими стрільцями та російським військом. Маршрут мандрівки простягався мальовничою територією Національного природного парку «Сколівські Бескиди», через Кам`янецький водоспад. Організаторами сходження виступили Туристичний клуб ім. М. Дем`яновича, Дитячий центр оздоровлення, відпочинку та туризму «Росинка» за підтримки управління туризму та курортів облдержадміністрації.

22 січня 2018

Десятки небайдужих мешканців та гостей Львівщини, сьогодні, 22 січня, у День Соборності України, зібрались на проспекті Свободи, біля пам’ятника Тарасові Шевченку, взяли участь в громадському віче та спільно помолилися за Україну. Окрім того, учасники заходу урочисто розгорнули на площі прапор України.  З цим визначним днем усіх присутніх привітала заступник голови Львівської облдержадміністрації Оксана Стоколос-Ворончук. "Вітаю Вас сьогодні зі святом Соборності України та 100-річчям проголошення незалежності Української Народної Республіки. Як і тоді, наш сусід завжди стверджував, що ми не українці, що ми - проміжна нація. Але ми не дозволили сторінки нашої історії писати їхніми брехливими руками. Донецький аеропорт, Луганський аеропорт, наше військо та волонтери і ми з Вами, які стояли на цьому майдані, довели, що ми сильна і давня нація. Я дякую за нашу силу та нашу об'єднаність, тому що лише в силі сьогоднішній ми можемо будувати історію завтра", - наголосила Оксана Стоколос-Ворончук. Нагадаємо, що сьогодні урочисті заходи відбулися на Личаківському кладовищі.  Керівництво області спільно із громадськістю віддали шану українцям на полі почесних поховань № 67. Учасники заходів також поклали квіти до Меморіалу воїнам Української Галицької Армії та запалили лампадки до могил Держсекретаря військових справ ЗУНР Д. Вітовського, коменданта Січових Стрільців М. Галущинського, керівника і засновника "ПЛАСТу" О. Тисовського, воїна УГА С. Левицького, а також могили учасника АТО В. Гурняка. Разом із обласним керівництвом, представники громадських організацій та студентської молоді вшанували пам’ять Президента Національної Ради ЗУНР Євгена Петрушевича та воїнів АТО на полі почесних поховань № 76. Завершаться урочистості о 18:00 святковою академією з нагоди Дня Соборності України у Львівському Національному академічному театрі опери і балету ім. Соломії Крушельницької.

22 січня 2018

Сьогодні, 22 січня, у Музеї визвольної боротьби України відкрили виставку “100 років боротьби: Українська революція 1917-1921” з нагоди 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки. Експозиція виставки складається з 19 банерів, де відтворено історії провідників революційного руху та різні аспекти творення Української державності 1917 - 1921 рр. Заступник голови Львівської ОДА Оксана Стоколос-Ворончук привітала присутніх із 100-річчям з дня проголошення незалежності УНР. “Згуртованість українців Сходу і Заходу, спільні прагнення у творенні сильної, квітучої країни зупинили агресора і не дозволили писати сторінки нашої історії своїми штучними фарбами, адже Україна – незалежна держава, а українці - патріоти своєї землі”, -  наголосила Оксана Стоколос-Ворончук. Завдання виставки - продемонструвати перебіг Української революції, визрівання політичної еліти та суспільства від ідей автономії до цілковитої незалежності, та головне - до готовності захищати цю незалежність із зброєю в руках. Зазначимо, організатором виставки Український інститут національної пам’яті.

22 січня 2018

Сьогодні, 22 січня, у парку "Погулянка" відбулась молодіжна акція "Міст Єдності" з нагоди 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки та Дня Соборності України  Учнівська та студентська молодь розгорнула полотно, де написали імена Героїв України, опісля  молоді люди прикрасили міст над алеєю у парку синьо-жовтими стрічками. Також спільно розгорнули національний стяг і виконали Державний Гімн України.   Нагадаємо, що сьогодні о 17:00 год на площі біля пам’ятника Тарасові Шевченку (просп. Свободи) відбудеться громадське віче та спільна молитва за Україну. Урочистості завершаться о 18:00 год святковою академією у Львівському національному академічному театрі опери та балету ім. Соломії Крушельницької.

22 січня 2018

Виступ Президента України Петра Порошенка на урочистому зібранні з нагоди Дня Соборності України та 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу…». «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка… і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка». Ваша Святосте, ваші блаженства! Високоповажні панове дипломати! Шановні члени українського Парламенту і українського Уряду! Дорогі співвітчизники, громадяни України та українці всього світу! Слова, якими я розпочав свій виступ, виглядають як суцільний текст. Другий абзац органічно випливає з першого, а третій – логічний висновок з перших двох. А насправді це - витяги з різних документів. І між ними помістився цілий рік драматичних подій, які змінили Україну, змінили Європу і змінили весь світ. Це - фрази з Четвертого Універсалу Центральної Ради та з Акта Злуки. Акт урочисто виголосили 22 січня 1919 року на Софійському майдані. А Універсал ухвалили роком раніше. І в ці дні, разом із Днем Соборності, ми з вами відзначаємо сто років проголошення незалежності Української Народної Республіки. Важко навіть уявити, наскільки стрімко мінялася тоді ситуація в Європі. Ще чотирнадцятого року дехто з провідних діячів майбутньої української революції значився серед активістів всеросійської спілки земств і міст, яка збирала кошти на допомогу війську Російської імперії. Після окупації нею Галичини міністр закордонних справ Росії Сергій Сазонов заявив про «чудову нагоду позбутися українського руху раз і назавжди»… Схоже, у них про це марять всі міністри закордонних справ. Зараз нам здається, ніби наші предки зволікали з рішенням про незалежність. «Як так, - задаємося ми питанням, - що Центральна Рада державну самостійність задекларувала майже наприкінці свого існування?»… Виникає питання: «Чому аж Четвертим, а не Першим Універсалом?» - думаємо ми. Насправді, раніше за Україну незалежність при розпаді імперій проголосила лише Фінляндія. Країни Балтії, Центральної Європи та Балкан зробили це вже пізніше за нас. Тільки от вони втримали цю незалежність, а ми – ні! І насамперед про те, чому так сталося, нам і слід сьогодні з вами замислитися. «І було би помилкою, - ще раз нагадаю слова відомого історика Івана Лисяка-Рудницького, - говорити про поразку української революції. Вона не досягла своєї остаточної мети, але внутрішньо переродила суспільство України…». На фундаменті тієї революції розвивалося «і дальше українське життя». І можу сказати, що без Четвертого Універсалу не було і би Акта проголошення незалежності. Якби наші славні предки далекого 1918 року не посіяли зерна ідеї незалежності, вона б ніколи не розрослася до майже одностайної підтримки на референдумі 1991-го року.Символічно, що прапор, герб, гімн, гривню, певною мірою єдиний стандарт літературної державної мови ми прийняли у спадок з тих часів. Рівно як і академію наук і національний архів, україномовні школи та університети. І незалежну від Москви Українську Православну Помісну Церкву. Четвертий Універсал та Акт злуки належать до числа найважливіших документів національно-визвольних змагань. Повертатися у своїх виступах до тих подій мені випадало вже неодноразово. І я про них говорив і в Київському національному університеті імені Шевченка – у лекції, присвяченій сто п’ятдесятій річниці від дня народження Михайла Грушевського. І у виступі з нагоди сторіччя Центральної Ради; і в соту річницю проголошення УНР; і на прийнятті на честь століття української дипломатичної служби; і у привітанні зі сторіччям проведення Першого Курултаю кримськотатарського народу. Днями відзначимо соті роковини подвигу Героїв Крут, не за горами - сто років Соборності, інші важливі і пам’ятні дати тієї доби. Скажіть мені, а для чого така увага до історії? Дозвольте пояснити. Я не збираюся ставати професором історії. І абсолютно не маю наміру диктувати історикам бачення тих давніх подій. Я не хочу категорично давати персональних оцінок політичним діячам того часу. В надзвичайно складних обставинах вони приймали епохальні рішення і припускалися важких помилок. За все це вони і славу розділяють одну на всіх, і відповідальність несуть спільну. А наш з вами обов’язок – зробити правильні висновки з уроків історії. Минулого року «Спогадами» Павла Скоропадського я був настільки вражений, що наполегливо радив прочитати її всім політикам, урядовцям, депутатам. Мені ж на день народження подарували контрпропагандистську брошуру Симона Петлюри, яка має символічну назву «Московська воша». Вона, хочу наголосити, зовсім не ксенофобська, бо є в ній і самокритичний розділ «Свої гниди». Думаю, повчально було би погортати ще й Махна. Єдина, напевно, постать в історії, яка, як твердять деякі вчені, на власних грошах друкувала офіційний дозвіл їх, ці гроші, фальшувати. Руйнівний феномен Отаманщини слід аналізувати, - тим більше, що охочі її реанімувати є і зараз, в ці часи деякі популісти. Грушевський, Скоропадський, Винниченко, Петлюра… Історик, генерал, письменник, публіцист, яких доля висунула на роль батьків-засновників сучасної нації. І у кожного з них – своя правда. Історія не знає умовного способу, але в чому я певний, так це в тому, що, якби всі ці беззаперечно видатні постаті спрацювали як одна команда, Україна не втратила би незалежності. В чому переконався зараз, під час відвідання музею Києва, де є виставка історичних документів, які демонструють рішення, які приймалися в ті часи. Впевнений в тому, що якби всі ці особистості, беззаперечно видатні постаті, працювали як одна команда. Україна б не втратила своєї незалежності. Я в цьому впевнений напевно. Ubi соnсоrdia ibi victoria. Де злагода, там перемога. І ця мудрість, закарбована у крилатому латинському вислові, відтак була відома ще в давньоримські часи. І це саме те, що наші предки недооцінили сто років тому. Головне, що не дало тоді постати українській незалежній державі – брак внутрішньої єдності, політичні чвари, анархія. Комуністично-більшовицька демагогія – те, що тепер називається популізмом, - замість того, щоб консолідувати нас в єдину націю, розпалювала класову та соціальну ненависть між різними верствами суспільства. Фантазії про безбуржуазність української нації; неповага до права власності; право сили, а не сила права, брак компетентності та управлінського досвіду; перевага ідеологів над технократами – все це аж ніяк не сприяло українському державному будівництву. Калейдоскопічні зміни урядів, змови і постійні заколоти не залишали шансів на успіх нашої справи. За чотири роки влада в Києві змінилася, уявіть собі, за чотири роки - понад десять разів – поки врешті-решт не дісталася Кремлю на цілих сімдесят один рік. Через брак міжнародної підтримки Україна в ті часи залишилася сам-на-сам з агресором. Власного ж боєздатного війська створити так і не встигли, бо надто пізно втямили, наскільки Україні потрібно військо. Парадокс: але в дні ухвалення Четвертого Універсалу більшовики вже наступали на Київ, лічені дні залишалося жити героям Крут, і навіть це не завадило авторам документа закарбувати на папері свою ідею  «розпустити армію зовсім». В ті роки ще не існувало такого терміну як "фейкові новини", але відповідною технологією російська влада володіла вже тоді. Колишній Голова Уряду Ісаак Мазепа писав, що більшовики мали-таки рацію, коли згодом хвалилися, що Україну вони опанували не так збройною силою, як "силою своєї пропаганди серед дезорієнтованих українських мас". То ж хіба для нас тепер не важливо знайти спосіб, як протидіяти поширенню  російських фейків в українському інформпросторі?! Іноді їх не без задоволення тиражує наша опозиція. Час від часу на них клюють навіть ті  медіа, які позиціонують себе як глибоко українські, патріотичні та європейські.  Відповідь на запитання, як боротися з російською пропагандою, яка підриває суверенітет та демократію у всьому світі, зараз це вже визнано, шукають на рівні Євросоюзу та його окремих членів. Ми координуємо наші зусилля зовні з нашими партнерами, а всередині країни я розраховую на саморегуляцію та пропозиції з боку української медіа-спільноти. Ми засвоїли уроки. Ми усвідомили помилки. Ми не допустимо їх повторення. Я переконаний, нам вистачить розуму і сил, щоби політичну боротьбу всередині країни утримувати в межах європейських стандартів стосунків влади та опозиції. Це потрібно для того,  щоби ворог не зміг підірвати нас із середини; щоби п'ята колона не підняла голови; щоби отаманщина не руйнувала основ державності і демократії. Я хочу наголосити, ми не будемо виконувати пункту Четвертого Універсалу про розпуск війська. Я хочу наголосити, що Україна вже готова дати жорстку військову відсіч агресорові в разі його спроб піти у наступ. У боротьбі з агресором ми відчуваємо потужну підтримку наших міжнародних партнерів. І це – принципова позитивна відмінність сьогоднішньої ситуації від тієї, що існувала сто років тому.   Напередодні Дня Соборності Верховна Рада ухвалила надзвичайно важливий Закон «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».  Мою президентську стратегію, мої пропозиції щодо реінтеграції окупованих територій України. Я дуже дякую за це Верховній Раді, Вам, пане Голово.  І для мене дуже важливо було, що закон набрав майже конституційну більшість голосів. У фінальному голосуванні його підтримали навіть ті політичні сили, які за день до цього його дуже гостро критикували, критикували і президентський проект, і кінцеву версію. Наголошували і відмовлялися голосувати в першому читанні. Я думаю, що це стало важливим прикладом відповідальної консолідації владних та опозиційних політичних сил у питанні, що стосується нашого спільного національного інтересу. Де не може бути компромісів – у питаннях суверенітету, територіальної цілісності, незалежності нашої держави. Це – приклад, коли міркування міжпартійної боротьби принесено в жертву загальнодержавній справі. Агресору не подобається, коли його називають агресором. Окупанту неприємно, коли на окупацію кажуть окупація. На злодії шапка горить, і він хоче уникнути міжнародної відповідальності за свої злочини. Рефлексія Москви зайвий раз переконує, що ми прийняли правильний Закон. І хочу чітко заявити – я підпишу його, щойно він надійде з українського Парламенту. Цей Закон фіксує право України на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН і деталізує механізм його реалізації. Але, водночас, він підтверджує пріоритетність мирного, політико-дипломатичного врегулювання. Хочу наголосити окремо, ані дух, ані буква цього Закону не суперечать Мінським домовленостям, як це хоче представити Москва. На відміну від Росії, яка шукає будь-який привід, аби їх не виконувати, Україна неухильно дотримується і буде дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань. Я адресую це до дипломатів, присутніх в цьому залі, дуже прошу передати цей меседж у свої столиці. Для нас же ухвалений закон цінний насамперед тим, що він є по суті технологією повернення окупованих територій під суверенітет України. Радісне свято Дня Соборності буде для українців із гірким присмаком доти, доки чобіт російського окупанта топче українську суверенну землю Криму та Севастополя, Донеччини та Луганщини. Дорогі українці! Досвід визвольних змагань 1917-1921 років має ще один важливий для нас вимір. Він вчить, що соціально-економічні проблеми слід вирішувати вчасно та ефективно. На сто відсотків незворотною наша незалежність стане тоді, коли ми доведемо усьому світові, а насамперед самим собі, що ми стали успішною країною успішних людей. Переживши найболючіший шок, який спричинили війна та економічна агресія з боку Росії, ми повертаємося на шлях відновлення й розвитку. Маємо подолати зовнішню агресію, розбудувати європейську Україну, і передати її в надійні руки наших дітей та онуків. Це – наша місія, і вона абсолютно реальна і можлива. Вітаю всіх із Днем Соборності і сотою річницею проголошення державної самостійності УНР! Особлива подяка – нашим воїнам, які на фронті захищають соборну Україну. Особливі вітання – громадянам України, які живуть зараз в умовах російської окупації. Кожен день розлуки, яким би важким він не був, все таки наближає нас до неминучого воз’єднання. Слава нашій Вітчизні – єдиній, соборній, неподільній! Слава Україні!

22 січня 2018

Президент Петро Порошенко разом з дружиною Мариною Порошенко взяв участь у відкритті виставки «Українське коло», присвяченої Дню Соборності України та 100-річчю проголошення незалежності Української Народної Республіки, яка відкрилася в Музеї історії міста Києва. «Сучасна Україна – спадкоємиця багатовікових державно-національних традицій, відроджених під час та внаслідок Української революції 1917 – 1921 років. Ідея державної самостійності, поставлена на порядок денний та загартована під час Революції, стала потужною матеріальною силою. Вона визначила увесь подальший перебіг історії України», - сказав Петро Порошенко під час відкриття виставки. Президент наголосив, що сьогодні ми відзначаємо не лише День Соборності України, а й 100-у річницю ухвалення Четвертого Універсалу, яким було проголошено незалежність Української Народної Республіки. Петро Порошенко зауважив, що тоді імперія, на жаль, тимчасово перемогла. «Вона десятиліттями випалювала залізом, топила в крові і виморювала голодом пам’ять про УНР і Центральну Раду, про Гетьманат та Директорію. Тому не дивно, що так мало зберіглося артефактів», - сказав Президент та подякував усім українцям, які протягом довгих темних років зберігали спогади, матеріалізовані в документах, речах, фото-, кіно- та інших матеріалах, а також подякував громадянам інших держав. «Радий бачити тут науковців, колекціонерів, музеєзнавців, архівістів, працівників бібліотек. Майже три десятка провідних музеїв, книгозбірень, архівів та шанувальників старовини з України та з усього світу – Польщі, США, Канади та Швейцарії, надали експонати для цієї виставки. Дякую за подвижницьку працю кожному, хто опікується збереженням цих надзвичайно важливих для нас реліквій. Міжнародна співпраця у цій сфері є надзвичайно важливою»,  - звернувся Глава держави до присутніх. Президент підкреслив, що експозиція, яка відкривається сьогодні у Музеї історії Києва, насправді є унікальною. Велика печатка Української Народної Республіки, печатка Центральної Ради, прапори, меморіальні речі лідерів Української революції минулого століття, секретний наказ Симона Петлюри, надрукований на хустинці і зашитий під підкладку одягу. Він зазначив, що ця виставка – вагома складова вшанування сторіччя Української національної революції та попросив присутніх тут представників Уряду, київської міської влади докласти зусиль для широкого інформування про виставку. «Хочеться, щоб її відвідало якомога більше людей. Особливо з кола студентської та учнівської молоді. Щоб вони могли пам’ятати та шанувати власну історію, яка була захована для багатьох поколінь, історія власної держави та національних героїв», - наголосив Петро Порошенко. Президент підкреслив, що нам життєвонеобхідно проаналізувати і врахувати повчальний історичний досвід та уроки Української революції минулого століття. «Для того, щоб відстояти суверенітет, територіальну цілісність та незалежність, українцям тієї доби забракло єдності. Втрата ж Україною самостійності та більшовицька окупація призвели до багатомільйонних втрат від Голодомору та Великого терору проти нашої держави. Не слід забувати, що тоді Росія застосовувала проти української держави такі ж методи «гібридної війни», що й нині: невизнання присутності своїх військ на території УНР, створення маріонеткових проросійських «республік», фінансову та збройну підтримку «повстанських» рухів», - сказав Президент. «Але сьогодні ми значно сильніші та досвідченіші, об’єднані. Ми загартовані століттям боротьби, спираємося на вагому міжнародну підтримку, якої тоді не було, на боєздатні Збройні Сили, на віру людей в себе і свою національну європейську державу», - підкреслив Глава держави. Він також наголосив, що вшановуючи історичні події, маємо пам’ятати, що кожен з нас своїми вчинками пише історію на довгі роки. І нам не все одно, що скажуть про нас через сто років наступні покоління українців. «Отож, дай, Боже, сил нам усім збудувати успішну країну успішних людей», - підсумував Петро Порошенко. Президент також ознайомився з експонатами виставки «Українське коло» та ознайомився з сувенірним набором «До 100-річчя подій Української революції 1917–1921 років», випущеним Національним банком України. «Дорогоцінні експонати, представлені тут, ніби повертають нас в ті далекі часи. Ці скарби викликають щирий, непідробний інтерес та природнє хвилювання. Ми буквально відчуваємо дихання епохи», - поділився враженнями від виставки Петро Порошенко. На честь 100-ї річниці  Української революції 1917-1921 років Глава держави погасив марку присвячену цій важливій даті в історії нашої країни. Президент поставив печатку на марку та розписався. «Українське коло: до сторіччя визвольних змагань (1917–1921 рр.)» – міжнародний виставковий проект, присвячений драматичному і доленосному періоду української історії, який став провісником створення сучасної української держави. Виставка об’єднує чотири тематичних блоки: Відродження Нації – 1917 – 1918 роки; Розбудова Держави – 1917–1921 роки; Змагання за Україну; Міжнародне визнання України 1917–1921 роки. Експозиція побудована на оригінальних експонатах, наданих 29 провідними музеями, бібліотеками, архівами та шанувальниками старовини України, Польщі, США та Швейцарії. Переважна частина артефактів вводиться у науковий обіг уперше – вони не були відомі не тільки широкому загалу, а й часто вузькому колу фахівців.