Мешканців Львівщини запрошують на ІІ Музейний фестиваль «Свято в Президентському саду»

9 травня 2022

До 130-річчя від дня народження Патріарха Йосифа Сліпого у Львівському музеї історії релігії презентують виставку «Три життя Великої Людини». Відкриття 12 травня, о 14 годині. Виставка буде доступна для огляду до 15 вересня. Це розповідь про людину, яка пройшла непростий життєвий шлях: затишний батьківський дім, навчання, пастирське служіння, арешт, період ув’язнення і, нарешті, звільнення. Експозиція виставки побудована за хронологією і розкриває три різні періоди життя Йосифа Сліпого – період від народження і до моменту його канонічного вступу на митрополичий престол Української греко-католицької церкви, вісімнадцятирічний період ув’язнення і заслання у сибірські табори, діаспорний період. Перший розділ побудований на основі архівних документів як з фондів Музею, так і з колекції Центрального історичного архіву у Львові (далі – ЦДІАЛ). Це світлини про дитячі й юнацькі роки Йосифа Сліпого, богословські студії в Інсбруці (Австрія) й Римі (Італія), працю на посаді ректора Львівської духовної семінарії і Львівської богословської академії, священичі й митрополичі свячення, випробування Першої і Другої світових воєн. З фондової збірки Музею представлять книги з приватної бібліотеки Митрополита, його екслібрис (авторство Святослава Гординського), видання Богословської академії, документи з особистим підписом Йосифа Сліпого, чернетку праці «Головні правила сучасного душпастирства», портрети (автор Євген Безніско), інші речі. Комплекс світлин для експонування надав Тарас Завадовський. «Сила духу проти насильства» – назва другого розділу виставки, яку експонують у внутрішньому дворику. Це банерна виставка про вісімнадцятирічний період ув’язнення Йосифа Сліпого у таборах Сибіру (Сиблаг, Воркутлаг), Мордовії (Дубравлаг), Красноярського краю, вбивчі періоди етапування. Побудована вона на основі документів, які надали з архіву СБУ. Третій тематичний блок виставки розміщено у колишній кухні Домініканського монастиря. Це експонати, які відображають життя і діяльність Митрополита після звільнення з радянських концтаборів, так званий «діаспорний» період. Окрім унікальної колекції світлин та особистих речей Йосифа Сліпого, які надав Інститут історії церкви УКУ (мітра, омофор, параман, чорний светр, служебник), відвідувач побачить оригінальний кардинальський капелюх з Ватикану. Вперше в історії виставлять листування Йосифа Сліпого з ректоратом Українського технічно-господарського інституту (Мюнхен, Німеччина), яке зберігають у Науковій бібліотеці Національного університету «Києво-Могилянської академії». Деякі експонати розповідають про роль Папи римського Івана XXIII у звільнені Йосифа Сліпого, участь у II Ватиканському соборі, відвідини українських парафій на всіх континентах світу, заснування Українського католицького університету імені святого Климента, будівництво в Римі собору Святої Софії, пам’ятника Тарасові Шевченку, тощо. Цікавими будуть документи, пов’язані з перепохованням Йосифа Сліпого з приватної колекції Романа Гери, які, після завершення виставки, він подарує Музеєві; а також конверти, листівки, пам’ятні стрічки тощо. Організатори виставки: Львівський музей історії релігії (Олександра Киричук – заступниця директора з наукової роботи, Наталія Матлашенко, Руслана Бубряк – завідувачки відділів), за участю Інституту історії церкви УКУ, ЦДІАЛ, Львівського історичного музею, Музею етнографії та художнього промислу, а також дослідника Тараса Завадовського.

4 травня 2022

Нещодавно 26 вимушено переселених осіб, що мешкають у Дрогобицькому районі, відвідали історико-культурний заповідник Івана Франка у Нагуєвичах.  Переселенці зі сходу та півдня України змогли побачити садибу Івана Франка, де народився український геній. А також побували у музеї, де сьогодні зберігаються цінні архіви та документи. Начальник Дрогобицької районної військової адміністрації Степан Кулиняк розповів, що цей  захід – це можливість показати нашу культуру,  об’єднавши всіх українців в часі війни. Ця екскурсія об'єднує усіх українців, навіть найменших. Незалежно чи вони зі сходу чи із заходу. Сьогодні їх гуртує спільна ідея демократичної України.  Внутрішньо переміщені особи, які вперше відвідали Нагуєвичі, кажуть, що занурення в  творчість Івана Франка – це нагода краще дізнатись про українського інтелектуала, який сьогодні є символом нашої боротьби. Дехто зізнався, що вперше почув про історію села Івана Франка саме під час організованого заходу, проте вже встиг надихнутись його творами та рідним карпатським краєм. Богдан Лазорак, історик та директор заповідника «Нагуєвичі», також був присутній під час екскурсії та розповів про важливість вивчення історії Франка, його творів та місця, де народився український геній.    

20 квітня 2022

19 квітня у Львівській обласній науково-педагогічній бібліотеці відкрили музей-архів львівського фотохудожника Володимира Ольхом'яка (1929 – 2018). Митець працював фотографом у Львівському історичному музеї, Львівській картинній галереї та спеціальній науковій реставраційно-виробничій майстерні архітектурних пам'ятників України, тож залишив по собі безцінний фотофонд – знімки історичних та архітектурних об’єктів, подій культурного та політичного життя. Цей фотоспадок – це безцінне джерело для істориків, мистецтвознавців, реставраторів і просто українців, які цінують свою історію. ⠀ Усі охочі можуть ознайомитись з виставкою особистих речей Володимира Ольхом'яка, їй відведена окрема експозиційна кімната в читальній залі у Львівській обласній науково-педагогічній бібліотеці. Виставка діятиме на постійній основі та є безкоштовною. Наразі архів художніх робіт Володимира Федоровича є прихованим задля захисту культурних цінностей в умовах війни, однак у мирний час з його роботами зможуть познайомитись усі відвідувачі Музею. Ініціатива створення Музею-архіву належить департаменту освіти і науки ЛОВА за фінансової підтримки меценатів. «Ми сьогодні відкриваємо двері унікальної збірки фотонегативів Володимира Ольхом'яка. У них історія Львова, України, відомих українців! У тих плівках наші пам'ятки історії та культури. Частина з них залишилася виключно на цих фотонегативах. Цей спадок унікального художника є вагомим елементом нашої культури, що творить і зберігає картину нашої ідентичності. Ідентичність, самобутність, культура – це ті цінності, які виборює сьогодні українська армія. Тож дякую усім небайдужих людям – Галині Корнєєвій, Зіновію Козицькому, Валерію Калинюку, керівникам закладів професійної освіти, їх працівникам та працівникам науково-педагогічної бібліотеки за можливість збереження цього унікального доробку Володимира Ольхом'яка!» - зазначив Олег Паска, директор департаменту освіти та науки Львівської обласної державної адміністрації. ⠀ Довідково: Володимир Федорович Ольхом'як народився 25 листопада 1929 року в Люблинському воєводстві в Польщі. Навчався у Львівському училищі прикладного та декоративного мистецтва на факультеті живопису, згодом працював фотографом у Львівському історичному музеї (1950-1967 рр.), Львівській спеціальній науковій реставраційно-виробничій майстерні архітектурних пам'ятників України (1967-1972 рр.), Львівській картинній галереї (1967 – 1977 рр.). Працював у Львівському обласному управлінні в справах будівництва та архітектури при облвиконкомі. ⠀

14 квітня 2022

У п’ятницю, 15 квітня, Львівський музей історії релігії запрошує на зустріч з народними майстринями, які творять прикраси з бісеру: Іриною Білик (Львів) й Оксаною Балабухою (Харків). За освітою педагоги, а митці за покликанням. Вони беруть активну участь у семінарах, колективних і персональних виставках, фестивалях. Роботи майстринь є у приватних колекціях Латвії, Австрії, Австралії, Німеччині, Польщі, Канади, США (Ірини Білик); Італії, Німеччині, США, Франції, Новій Зеландії (Оксани Балабухи). У Музеї мисткині презентують виставку «З глибини століть: українська традиція сходу і заходу». Відвідувачі й гості побачать широке розмаїття ґерданів. Це прикраси на голову, шию, вуха, груди, руку, поясні вироби. У роботах жінки використовують геометричний, рослинний, зооморфний, орнітоморфний, антропоморфний орнаменти, рапорт, композицію. Майстрині працюють в техніці мозаїки, ажурного силення, нанизування, ткацтва, ндебеле, слов’янка, огалала, фрі-форм, а також в техніках цеглинкового, кругового і джгутового плетіння. Ірина Білик вже не одне десятиліття досліджує, вивчає, популяризує традиції українського бісероплетіння, а також намагається відродити це давнє мистецтво. Серед авторських робіт мисткиня представить реконструкції старовинних ґерданів. На кожній роботі позначено джерело їхнього походження: бойківщина, лемківщина, гуцульщина, Полісся, Буковина, Західне Поділля. Відкриття виставки 15 квітня, о 16 годині у Львівському музеї історії релігії, що на площі Музейній, 1. Виставка доступна для огляду упродовж місяця.

31 березня 2022

На Львівщині відновлюють роботу музею-заповідника «П’ятничанська вежа». Запрацює він вже завтра, 1 квітня. Розташований музей у селі П’ятничани, що у Львівському районі. П’ятничанська вежа – один з найстаріших прикладів фортифікаційного будівництва в Галичині. Це унікальний мілітарний мурований об’єкт на території Львівщини з XV ст., який зберіг до сьогодні свої первісні готичні форми. В спогадах мешканців вежа сприймалася як частина великого міста, яке сягало від Львова аж до Рогатина, що то був замок Синявських, який згодом став василіянським монастирем, а у 1724 році його закрили. Навесні далекого 1995 року у П’ятничанській вежі відкрили музей-заповідник. Експозиція музею  розташована на другому і третьому ярусах кам’яної надбрамної вежі. Вона відтворює мисливське шато. Також представлені картосхеми оборонного будівництва та відомі зразки мілітарної архітектури періоду Галицько-Волинського князівства. «П’ятничанська лицарська надбрамна вежа – єдина збережена в Україні подібна споруда. Перша згадка про неї датується 1454 роком, хоча згідно з архітектурними ознаками вежа близька до аналогічних німецьких башт ще давнішого періоду. Імовірно, вежа приймала у себе українських князів та їх лицарство, боярство. Як сторожова будівля Галицько-Волинського князівства П’ятничанська вежа була частиною оборонного комплексу шляху Галич-Холм. У такій садибі проживав лицар із сім’єю, а під його командуванням постійно була залога. Вежа була чотириярусна: підвал слугував камерою для звідного моста; перший ярус використовували для в'їзду на територію; вхід на другий ярус був із подвір'я зовнішніми сходами; третій ярус мав вихід на дерев’яну галерею, з якої активно відстрілювалися під час нападу ворога», - каже завідувач сектору комунікації та зв’язків з громадськістю Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького Василь Мицько. Цікавий факт: у 2018 році у П’ятничанській вежі відбулися зйомки художнього фільму «Король Данило» режисера Тараса Химича. За сюжетом у такому віддаленому місці непокірні галицькі бояри готували змову проти свого короля.

30 березня 2022

У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану, експозиція Львівського музею історії релігії зачинена. Але музейники підготували інші науково-пізнавальні заходи, які допоможуть ознайомити гостей і жителів міста з його культурою та історією. У четвер, 31 березня, о 15 годині відбудеться екскурсія «Релігійне життя Львова XVI–XX століть». Науковці розкажуть історію церкви Успіння Пресвятої Богородиці, про католицькі костели і монастирі бернардинів й домініканців, церкву Преображення Господа Нашого Ісуса Христа УГКЦ, Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці. Наступної середи, 6 квітня, о 15 годині на екскурсії «Львів на зламі XIX–XX століть» розкажуть як формувався діловий Львів XIX століття. Учасники екскурсії побачать один із найкрасивіших театрів України, будівлю колишнього Галицького сейму (сьогодні – один із найбільших університетів України), пройдуться найстарішим парком, побувають на Святоюрській горі. Прогулянка відбудеться між двома університетами: ЛНУ імені Івана Франка і НУ «Львівська політехніка». Поринути у минуле, відчути дух Середньовіччя, ще й спробувати розгадати історичні загадки, науковці музею запропонують дітям переселенців на розважально-пошуковому квесті «Середньовічним підземеллям Домініканського костелу». Відповідаючи на запитання екскурсовода, учасники здійснять подорож до князівської в’язниці, побувають у чернечих келіях, побачать знаряддя тортур, які використовували для допитів відьом і чаклунів. Захід відбудеться 5 квітня о 15 годині й 8 квітня о 14 годині і є безкоштовним. Окрім того, щодня (окрім понеділка) о 15 і 17 годинах музейники проводять екскурсії в підземеллях колишнього Домініканського монастиря. Місце збору – Львівський музей історії релігії, що на площі Музейній, 1. Ціна екскурсій – вартість музейного квитка. Важливо! Оскільки екскурсії відбуватимуться у часі воєнного стану в країні, просимо враховувати заходи безпеки: мати із собою документи, що посвідчують особу; екскурсантів просимо не фотографувати навігацію до об’єктів (інформаційні таблички, тощо) не використовувати позначку геолокації; якщо під час заходів буде оголошена повітряна тривога, перейдемо до укриття.

11 лютого 2022

Цікаві і таємничі історії про кохання розкажуть у Львівському музеї історії релігії на День Святого Валентина, 14 лютого. У понеділок, о 18 годині, гостей і жителів древнього Львова запрошують на костюмовану екскурсію до найстарішого підземелля міста – Домініканського монастиря. Відвідувачі почують романтичну історію першої красуні Польщі Гальшки Острозької, цікаві подробиці життя угорської принцеси Констанції, яка стала українською княгинею, монаха Почаївської лаври, інших людей, які мешкали свого часу у Львові. Також у програмі концерт органної музики «Пори року» Антоніо Вівальді о 19 годині - неймовірне поєднання органу і скрипки.  «По завершенні концерту присутніх очікує сюрприз. Отож, це чудова нагода провести романтичний вечір зі своєю другою половинкою», - зазначають у музеї. Вартість екскурсії - 200 грн. Детальніша інформація та запис на екскурсію за телефоном 0677021321 – Катерина.

8 лютого 2022

Нещодавно перелік об’єктів «Великої реставрації» на Львівщині поповнився ще одним об’єктом. Відтак, за кошти держбюджету здійснюється реставрація експозиційних залів Львівського музею історії релігії, що розташований у Львові на вул. Музейній. Загальна вартість реставраційних робіт складає 26 535, 649 тис. грн. З них, у 2021 році, ремонтні роботи профінансували вже на 2 млн грн. «Станом на сьогодні у музеї вже встановили броньовані та дерев’яні двері, віконні склопакети. В приміщенні розпочали демонтаж старої підлоги, займаються встановленням керамічної плитки, знімають старе покриття зі стін та здійснюють заміну системи електромережі. За умови стабільного фінансування ремонтно-реставраційні роботи триватимуть ще близько двох років», – зазначає директор музею Орест Малиць. Як зазначав раніше міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко виділення субвенцій для комунальних закладів – це крок вперед. Адже «Велика Реставрація» – це про об’єкти по всій Україні. «Деякі з культурних пам’яток перебувають саме в комунальній формі власності, але від цього їх цінність ніяк не зменшується. Як і потреба в ремонтно-реставраційних роботах. Програма має розширюватися, і сьогоднішнє погодження бюджетним комітетом розподілу субвенції на місцеві бюджети для реставраційних робіт на пам’ятках місцевого значення є підтримкою цієї довгострокової цілі. Комплексному збереженні української спадщини», - сказав міністр. Довідково: Львівський музей історії релігії – установа культури, в якій за допомогою зібраних унікальних матеріалів висвітлюється історія світових і національних релігій, діяльність церковних організацій. Музей має чотири філії. Експозиція складається з таких тематичних розділів: «Релігії стародавнього світу», «Юдаїзм», «Раннє християнство», «Вірменська церква», «Історія римсько-католицької церкви», «Українська греко-католицька церква», «Православ’я в Україні», «Протестантизм», «Іслам», «Буддизм». У фондах нараховується понад 50 тис. одиниць збереження. Серед них експонати, які мають унікальну культову, мистецьку та історичну вартість. Зокрема, велика збірка ікон XVI-XIX ст., чимала колекція Біблій (у тому числі Острозька Біблія 1581 року та видана у Парижі 1563 року), релікварій св. Аронтія ХІ ст. тощо.

28 січня 2022

Відтепер Державний історико-культурний заповідник "Нагуєвичі" приймає документи в «Дії». Про це повідомив директор заповідника Богдан Лазорак. Як відвідувачам скористатися «Дія.QR»? Відскануйте QR-код, щоб поділитися цифровою копією. Підтвердіть запит на передачу своїх даних у застосунку. «Дія» автоматично сформує чернетку листа з копіями цифрових документів із вашою адресою. Вам просто потрібно натиснути «Надіслати». Відтепер дуже швидко можна отримати замовлення послуг заповідника, а також здійснити запит на копії цифрових документів від КЗ ЛОР АДІКЗ "Нагуєвичі". Наприклад, замовити послугу «Проведення екскурсій та майстер-класів». Замовник послуги також отримує вільний доступ до документів: Картка платника податків (РНОКПП) Паспорт громадянина України Заявку на послугу Використання «Дія.QR» – це: оптимізація процесу надання послуг; шеринг копій цифрових документів; підтвердження особи за декілька секунд; швидкий пошук документів у базі даних; економія коштів на папір, принтер, зберігання та утилізацію паперових копій. Більше про «Дія.QR» ви можете дізнатися тут: https://diia.gov.ua/services/diyaqr

1 грудня 2021

У межах проекту першої леді України Олени Зеленської відбувся запуск україномовного аудіогіда в Меморіалі геноциду в Кігалі (Руанда). Під час церемонії Посол України Андрій Праведник віддав шану загиблим та переказав співчуття руандійському народу від імені уряду та народу України. Меморіал – це центр пам’яті, що був заснований для вшанування загиблих під час геноциду в Руанді у 1994 році. У той час етнічна більшість країни – хуту – практично винищила етнічну меншість – тутсі. За приблизними підрахунками, жертвами геноциду стали близько мільйона людей, що становило 20% населення країни. Етнічну чистку підтримувало керівництво Руанди, що на той момент складалося з представників хуту. А також провладні ЗМІ, зокрема «Радіо тисячі пагорбів», яке навіть озвучувало в ефірах адреси майбутніх жертв. Пропагандисти порівнювали тутсі з «тарганами, яких треба винищити», таким чином дегуманізуючи суспільство. Після зміни влади в Руанді у 1994 році розпочав роботу міжнародний трибунал із розслідування злочинів геноциду. У результаті кількох урядовців та командирів каральних загонів вдалося притягнути до відповідальності. На території Меморіалу розташована братська могила, де поховано понад 250 тис. жертв насильства. Меморіальний центр – один із найвідвідуваніших музеїв Африки, його мета – запобігти геноцидам у світі. Частими відвідувачами Меморіалу є світові лідери та делегації іноземних країн. Втілення проекту зі створення аудіоекскурсій українською в музеях світу було розпочато у 2020 році за ініціативою першої леді України Олени Зеленської. До проекту наразі приєдналися 18 країн. Зокрема, аудіотури українською проводяться в Колізеї (Італія), Версалі (Франція), галереї Альбертіна (Австрія) тощо. Україномовний аудіогід у Меморіалі геноциду в Кігалі став першим у Руанді та другим у Східній Африці. «Україна пам’ятає власні трагедії геноцидів – Голодомор та Бабин Яр. Проте необхідно знати, що випадки геноциду у світі не припинилися. Найемоційніші експозиції Меморіалу – перелік імен і фотографії загиблих дітей та дорослих, їхні особисті речі. Вони ніби промовляють до відвідувачів: «Люди, це безумство не повинно повторитися!» Важливо, що тепер це свідчення про трагедію заговорило українською мовою – мовою людей, які добре знають, що таке геноцид. Адже, як написав один із відвідувачів у книзі відгуків: «Пам’ять – це зброя, що протидіє повторенню трагедії у майбутньому», – зазначила Олена Зеленська. Проект реалізовано за підтримки Посольства України в Кенії.

8 вересня 2021

7 вересня у Національному музеї Голодомору-геноциду у Києві відкрили оновлену Залу Пам’яті. Тут, завдяки сучасним технологіям, кожен з відвідувачів зможе побачити та відчути історію геноциду українців. Працівникам Музею вдалося знайти нові експонати, які є доказом злочину радянської влади проти українського народу. Зокрема, вперше експонуватимуться листи іноземного інженера Джері Бермана, який став у 1932-1933 роках свідком винищення української нації на Донбасі. «Наша місія – передати ту естафетну паличку збереження пам’яті, яка надзвичайно важлива, щоб ми розуміли витоки своєї історії. Ті страждання, які пройшов український народ, щоб здобути цю Незалежність. Завершення будівництва Меморіалу дозволить розповісти всьому світу про злочин геноциду української нації, жорстокість тоталітарних режимів, порушення прав людини і громадянина», - підкреслив Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. Нагадаємо, попереду – фінальна стадія будівництва 2-го етапу – зведення будівлі нового музею із благоустроєм прилеглої паркової території, будівництво пішохідного мосту та відкритої автомобільної стоянки на Дніпровському узвозі. Наприкінці листопада 2021 року у межах програми Президента «Велике будівництво» буде презентовано концепцію експозиції 2-ї черги. Після цього розпочнуться роботи над інженерною частиною і введенням в експлуатацію. Джерело: Міністерство культури та інформаційної політики

14 липня 2021

Сьогодні ТОВ “SKEIRON” (Скайрон) спільно з командою Львівського історичного музею, за підтримки Українського культурного фонду, презентували результати інноваційного проєкту “Імерсивна платформа “Музей у 3D”. За півроку команді вдалося реалізувати ключові елементи платформи, що робить її унікальною для України, а в перспективі дозволить масштабувати проєкт на інші міста та музейні інституції. В межах проєкту “Музей у 3D” вдалося реалізувати: ● Оцифровані у 3D-форматі 64 пам’ятки Львівського історичного музею, які можна вільно переглядати на платформі “Музей у 3D” на ресурсі Sketchfab. ● Мобільний додаток та інтерактивна друкована сувенірна продукція (поштівки). Відвідувачам музеїв досить завантажити мобільний застосунок, обрати там свій комплект поштівок, навести камеру смартфона на листівку з елементами доповненої реальності. Зображення буквально оживає, аудіогід паралельно розповідає історію музейного експоната. Те, що зазвичай експонують за склом, або через часові особливості зберігають у фондах, тепер можна роздивитися під будь-яким кутом. Команда проєкту розробила 7 комплектів 3D-поштівок з Кам’яниці Корнякта, Музею-Арсеналу, Палаццо Бандінеллі, Музею визвольної боротьби України, Музею історії Львова, Музею історії України, Музею історії науки і техніки, Музею “Літературний Львів поч. ХХ ст.” та Меморіальних музеїв Романа Шухевича і Євгена Коновальця. Окрім того, усі експонати розміщені у колекції ресурсу Sketchfab. ● 3D-тури з віртуальною експозицією з ресурсу «Matterport». Цікаво, що ці 3D-тури суттєво відрізняються від уже створених в Україні, адже завдяки фотограмметрії, кінцеве зображення значно якісніше та чіткіше. Вражають також масштаби оцифрування різних секторів Львівського історичного музею, адже лише за кілька місяців 10 відділів музею тепер доступні з будь-якого куточка світу. ● Сайт проєкту “Музей у 3D” став ядром усієї платформи, містить всю інформацію, а також прості інструкції, які дозволять усім користувачам швидко опанувати новий формат комунікації з музеєм. «Це дозволить розвивати неформальну освіту, підсилювати імідж музеїв в Україні та за її межами, посприяє інноваційному розвитку туризму. Завдання проекту - не просто віртуалізувати музеї, а завдяки такій популяризації музейних скарбів повернути відвідувачів у виставкові зали, в цікавому та новому форматі розказати історію унікальних експонатів, підсилити музейні інституції якісною сувенірною продукцією, яка згодом дозволить забезпечити додатковий фінансовий прибуток» - розповів координатор проекту від "Skeiron" Андрій Гривняк. «Музеї зараз активно впроваджують нові форми роботи з відвідувачами. Цей проєкт дасть можливість музею стати більш доступним і ознайомлювати якомога більше людей із тим надбанням, яке має Львівський історичний музей. Щиро дякую організаторам цього проєкту та усій команді, яка його реалізувала,» - зазначив начальник відділу мистецтв та розвитку культури департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА Василь Гладкий.