Мін’юст інформує: що необхідно зробити внутрішньо переміщеній особі, щоб стати на облік у місцевій лікарні
Забезпечення основних життєвих потреб у тому числі медичного обслуговування для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) досі залишається актуальним для нашої держави.
У Конституції України встановлено, що держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно.
Нагадаю, кожний пацієнт, який досяг 14 років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування, відповідно до його рекомендацій.
Фізична особа, що офіційно проживала на території, яка на даний час є непідконтрольною територією Україні, після отримання довідки про взяття на облік ВПО має право отримати необхідну медичну допомогу за новим місцем проживання (у державному або комунальному закладі охорони здоров’я).
Внутрішньо переміщена особа, яка проживає на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, має право звернутися до закладу охорони здоров'я на власний вибір із заявою з проханням поставити на облік за місцем фактичного проживання. Документом, що засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи, є довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Внутрішньо переміщена особа, яка потребує вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги (онкологічної, кардіологічної, терапевтичної, психологічної, педіатричної тощо), повинна звернутися до територіального закладу охорони здоров'я та отримати направлення до закладу охорони здоров’я відповідного профілю.
Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах (у разі амбулаторного лікування осіб) провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями закладів охорони здоров’я, за місцем проживання цих осіб.
Однак, звертаю увагу, що безоплатно і на пільгових умовах лікарські засоби відпускаються лише визначеним групам населення та за категоріями захворювань, які передбачені у Постанові КМУ від 17 серпня 1998р. № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF
Дії медичного працівника, який зобов’язаний надати медичну допомогу але не надав її підлягають кримінальній відповідальності передбаченою Кримінальним кодексом України, а саме:
Ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов'язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого
- карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років;
- або громадськими роботами на строк до 200 годин, або виправними роботами на строк до 2-х років.
Якщо ці самі дії призвели до смерті хворого або інших тяжких наслідків
карається обмеженням волі на строк до 4-х років;
або позбавленням волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років або без такого.
Невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого
карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5-ти років;
або виправними роботами на строк до 2-х років;
або обмеженням волі на строк до 2-х років;
або позбавленням волі на той самий строк.
Якщо ці дії спричинили тяжкі наслідки для неповнолітнього
карається обмеженням волі на строк до 5-ти років;
або позбавленням волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.
Але варто зазначити, що лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров'ю населення.
Також, лікар не несе відповідальності за здоров'я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.
Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Новини за темою
Мін'юст: Понад 30 тис. нових сімей зареєстровано в Україні з початку широкомасштабного російського вторгнення
22 квітня 2022
Понад 30 тис. нових сімей було зареєстровано в Україні з початку широкомасштабного російського вторгнення. Про це повідомило міністерство юстиції України. Тільки на Дніпропетровщині обмінялись обітницями понад 5 тисяч пар. Також серед лідерів по кількості зареєстрованих шлюбів під час війни - Одеська (2427), Вінницька (1927), Полтавська (1904) та Львівська (1896) області. ''Нагадаємо, що для військовослужбовців, поліцейських і працівників закладів охорони здоров’я, процедура укладення шлюбу спростилася. Факт реєстрації шлюбу може засвідчуватися актом про укладання шлюбу, який складений безпосередньо командиром/керівником на місці служби/роботи, керівником закладу охорони здоров’я. Так, на підставі актів про укладення шлюбу було зареєстровано 309 пар, по заявах, засвідчених командирами – 235 пар'', - додали у Мін'юсті.
Медіаспільноту та цивільне населення закликають обмежити висвітлення інформації про воєнні дії: головні вимоги
22 березня 2022
Центр протидії дезінформації при РНБО України спільно з командуванням Збройних сил України звертається до медіаспільноти та цивільного населення з проханням максимально обмежити: - висвітлення персональних даних, світлин, що містять обличчя військових; - фіксування геолокаційної, візуальної прив’язки до місць виконання ними завдань; - уникайте фото- та відеофіксації, поширення у ЗМІ територіальної прив’язки бомбосховищ (місць укриття цивільного населення). Водіям забороняється фото- та відеозйомка: - Доріг загального користування; - Об'єктів загального призначення; - Об'єктів інфраструктури, блокпостів, укріплень; - Розташування, зосередження чи переміщення військових частин (підрозділів) сил оборони. - Перевіряйте інформацію перед тим, як її озвучувати/описувати. - Не дезінформуйте заголовками. Інформацію викладайте чітко та стисло. Працюймо на совість і на державу, а не проти неї. Ми всі зараз - єдине військо – йдеться у повідомленні.
Львівська ОВА закликає представників медіа області довіряти тільки офіційним джерелам інформації
8 березня 2022
Шановні представники медіа Львівщини! У ці доленосні для України дні весь потік інформації, яку ми щодня спостерігаємо в інформаційному просторі, зокрема у Facebook, Telegram та інших ресурсах, може легко перетворитися на небезпечну зброю. Ми всі розуміємо, що інформація може як рятувати, так і вбивати тисячі мирних українців та військових, які сміливо і відважно боронять нашу з вами державу. Неперевірена, неофіційна інформація чи фейки стають ворожими «градами» в інформаційному полі. Ворог робить усе можливе, щоб демотивувати та знищити нашу психологічно-мотиваційну перевагу та посіяти паніку серед людей. Саме тому ми зобов’язані підтримувати наших захисників, розповідати про їхні перемоги, підсилювати бойовий дух та вселяти віру в спокійне майбутнє. Звертаємося до вас та закликаємо користуватися тільки офіційними джерелами інформації, аби випадково НЕ вводити людей в оману та НЕ розповсюджувати недостовірну інформацію. Львівська обласна військова адміністрація готова сприяти представникам медіа в отриманні, перевірці та розповсюдженні інформації, яка може бути оприлюднена згідно з законами воєнного стану. Також ми можемо співпрацювати у спростуванні відомостей, які зумисне намагається поширити ворог, або які є неправдиві і потрапили в інфопростір випадково. Ми закликаємо Вас до постійної двосторонньої співпраці. Разом зможемо завдавати ворогу великих інформаційних втрат та забезпечити мирне перебування вимушених переселенців у тилу. Просимо представників медіа, адміністраторів сторінок у соціальних мережах максимально поширювати інформацію від офіційних органів влади країни та області. Щоб захистити права і свободи громадян, закликаємо вас довіряти виключно повідомленням з офіційних каналів комунікації та активно поширювати достовірну інформацію на своїх ресурсах. Якщо у вас виникають додаткові запитання чи сумніви щодо достовірності інформації, просимо перевіряти її в пресслужбі Львівської обласної військової адміністрації (+380638367460) або безпосередньо у директора департаменту комунікацій та внутрішньої політики Львівської обласної військової адміністрації Дмитра Посипанка (+380977581262). Для тих медіа, які готові активно співпрацювати з обласною військовою адміністрацією у цьому напрямку, пропонуємо встановити банер на вашому сайті, який означатиме, що ви оперуєте виключно офіційною та перевіреною інформацією (завантажити банер можна за посиланням). Зараз не час для пошуку сенсацій, зради чи хайпу. Зараз час для об’єднання зусиль. Щиро дякуємо вам за вашу роботу та багаторічну співпрацю. Тільки разом переможемо зло! Сайт Львівської обласної військової адміністрації https://loda.gov.ua Актуальні сторінки з офіційною інформацією: Львівська обласна військова (державна) адміністрація facebook.com/LvivskaODA twitter.com/peopleof_action t.me/people_of_action instagram.com/lviv_oda Начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький facebook.com/kozytskyy.maksym.official twitter.com/m_kozytskyy t.me/kozytskyy_maksym_official
СБУ закликає перевіряти інформацію та не вестись на фейки
5 березня 2022
Ворог продовжує активно атакувати Україну в інформаційному полі. Відтак, Управління Служби безпеки у Львівській області просить жителів максимально бути уважними до інформації, яку вони отримують, перевіряти її і не вестись на фейки. «Зокрема пропаганда, яку проводили до цього, що Президент підписав договір про капітуляцію – фейк. Інформація щодо того, що в Херсонській області, зокрема місті Херсон, зустрічають ворога з квітами і гаслами «дякуємо» - це все фейк. Фейк і те, що українців прослуховують у зв’язку з воєнним станом – вона не відповідає дійсності. Ці фейки ми будемо спростовувати і повідомляти вам», - зазначила речниця відомства Роксолана Яворська. Управління СБУ у Львівській області звертає увагу: «Прохання до користувачів соціальних мереж, перед тим, як ви поширюєте ту чи іншу інформацію, одразу перевіряйте її на інстаграм сторінках, фейсбук сторінках, офіційних сайтах відомств та силових структур. Це Міністерство оборони України, Служба безпеки України, Офіс Президента України, Кабінет Міністрів України, Генеральний штаб. На усіх цих сторінках є правдива інформація, не перепощуйте інформацію, яка є сумнівною. Тільки так ми зможемо подолати ворога в інформаційній війні». Роксолана Яворська повідомила і про фейкові атаки, які можуть запустити в інфопростір вже найближчим часом. «Про діяльність секретної тюрми СБУ/ЦРУ на українській території. Нібито її ув’язнені, котрі потрапили в полон ЗСУ, передадуть відео з тюрми. А от роль цих ув’язнених гратимуть представники бойовиків ОРДЛО та колишні військові дезертири чи злочинці. Також у соцмережах вороги створюють безліч фейкових сторінок Служби безпеки України та Міністерства оборони України. А на них нібито наші посадовці чи військові під загрозою фізичного насильства закликають співпрацювати з окупантами чи розповідають про капітуляцію Києва. Це – фейк. Блокуйте одразу ці сторінки», - наголосила речниця. Також ворог ретранслює через російське телебачення інформацію про те, що Херсон захоплений і ввійшли російські війська. Це також не відповідає дійсності. Служба безпеки вкотре наголошує на необхідності перевірки всієї інформації, а також спростування неправдивої в тому числі через особисті акаунти в соцмережах.
Міністерство освіти і науки відкриває ще один офіційний канал для інформування
16 грудня 2021
Міністерство освіти і науки відкриває в Instagram ще один офіційний канал для інформування у сфері освіти, науки та інновацій. МОН прагне привернути увагу молоді, адже мета – доносити освітні новини всій країні. Як повідомили у МОН, на сьогодні є такі офіційні ресурси: сайт; Facebook; Telegram; Twitter; YouTube; Instagram .Ексклюзивна та достовірна інформація про роботу Міністерства також публікується в Telegram-каналі Сергія Шкарлета.
Фінансування з обласного бюджету за 22-26 листопада: на що скерували кошти
26 листопада 2021
За інформацією заступника голови Львівської ОДА Івана Собка цього тижня виділили понад 39 млн грн субвенції з державного бюджету на придбання киснево-генеруючих станцій медичним установам, які лікують ковідних хворих, і тестів на визначення антигену SARS-GOV-2. Реалізацію проєктів регіонального розвитку та місцевих ініціатив профінансували в сумі 10,4 млн грн; програму „Безпечна Львівщина” – 8,3 млн грн; ремонтні роботи на дорогах області – 6,8 млн грн; закупівлю сучасних шкільних меблів та обладнання – 4,4 млн грн; фінансовау підтримку ТРК ”Перший Західний” – 3,3 млн грн; придбання комп’ютерної техніки для ліцею імені Героїв Крут – 1,5 млн грн; виплату обласних премій для студентів закладів фахової передвищої та вищої освіти – 1,3 млн гривень. Загалом впродовж цього тижня з обласного бюджету виділили 152 млн грн, з яких понад 76 млн грн на функціонування бюджетних установ обласного підпорядкування.
Мін’юст розпочинає інформаційну кампанію щодо протидії булінгу в школах
10 вересня 2021
З початком навчального року по всій Україні розпочинається проведення правопросвітницьких заходів у школах для протидії булінгу (цькуванню) та роз’яснення дітям їхніх прав. Про це повідомила заступник Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Валерія Коломієць. «Булінг, на жаль, доволі поширений в освітніх установах в усьому світі. Не є винятком і наша країна. Серед тем, з яких просять провести заходи у навчальних закладах, найбільш запитувана – саме булінг, в усіх його видах. Наша мета - допомогти жертвам цькувань та роз’яснити, чому не варто приховувати факти булінгу та куди звертатися по допомогу. Систематичні знущання, принизливе ставлення, образи та інші види психологічного насильства як з боку дітей, так і з боку вчителів є неприпустимими і вимагають відповідної реакції», - зазначила Валерія Коломієць. Вона нагадала, що за булінг учасника освітнього процесу, внаслідок чого була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, наступає адміністративна відповідальність, що передбачає накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. У випадку, коли булінг вчиняли діти до 16 років – до відповідальності притягають батьків булерів. Завдяки інформаційній кампанії діти та їхні батьки дізнаються, як отримати правову допомогу, зокрема як поспілкуватися у чат-ботах з юристом. Тож якщо вам чи вашій дитині потрібна правова допомога, її можна отримати одним із таких способів: у месенджерах Телеграм та Вайбер; скористатися мобільним застосунком «Безоплатна правова допомога», завантаживши його через Google Play чи App Store за посиланням https://bit.ly/3hwwgqR, або завантажити мобільний застосунок «Твоє право», перейшовши за посиланням https://bit.ly/3iorbkE; у кабінеті клієнта на сайті системи БПД https://cabinet.legalaid.gov.ua/; зателефонувати за безкоштовним номером системи БПД 0 800 213 103. За цим номером надаються консультації та роз’яснення з правових питань, додаткові відомості про надання безоплатної правової допомоги тощо. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні. Також у разі кібербулінгу про механізм дій для дітей, батьків, вчителів можна дізнатися через інтерактивний чат-бот «Кіберпес» у Telegram (https://t.me/kiberpes_bot) та Viber (https://viber.com/kiberpes). «Усі діти є клієнтами системи безоплатної правової допомоги, тому правопросвітницька робота, орієнтована на дітей та їхніх батьків, є одним із наших пріоритетів. Особливу увагу ми приділяємо протидії булінгу, адже ця проблема стає серед школярів дедалі гострішою», - додав в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.
Актуальні новини Львівщини: перелік офіційних вебсторінок у соціальних мережах
27 серпня 2021
Актуальні новини області та об’єктивна інформація у зручному форматі тепер доступна за такими посиланнями: Facebook: Офіційна сторінка Львівської ОДА: https://www.facebook.com/LvivskaODA Інформація про діяльність команди голови Львівської ОДА: https://www.facebook.com/people.of.action.Lviv Офіційна сторінка голови Львівської ОДА Максима Козицького: https://www.facebook.com/kozytskyy.maksym.official Офіційна сторінка першого заступника голови Львівської ОДА Андрія Годика: https://www.facebook.com/A.Hodyk Офіційна сторінка заступника голови Львівської ОДА Віталія Загайного: https://www.facebook.com/ZahaynyiVitaliy Офіційна сторінка заступника голови Львівської ОДА Івана Собка: https://www.facebook.com/sobkoivan Офіційна сторінка заступника голови Львівської ОДА Юрія Бучка: https://www.facebook.com/profile.php?id=100006127878024 Офіційна сторінка заступника голови Львівської ОДА Олександра Кулепіна: https://www.facebook.com/kulepin Telegram: Львівщина. Люди дії - актуальні новини Львівщини: https://t.me/people_of_action Офіційний канал голови Львівської ОДА Максима Козицького: https://t.me/kozytskyy_maksym_official Invest-Man - актуальна інформація для інвесторів: https://t.me/investmanlviv Оповіщення ЦЗ - оперативна інформація з питань цивільного захисту: https://t.me/dczloda Instagram: Офіційний акаунт Львівської ОДА: https://instagram.com/lviv_oda Офіційний акаунт голови Львівської ОДА Максима Козицького: https://instagram.com/kozytskiy.official Інформація про діяльність команди голови Львівської ОДА: https://instagram.com/kozytskiy_team
Мін’юст інформує: що потрібно знати про договір довічного утримання (догляду)?
15 жовтня 2019
Багатьом з нас знайома ситуація, коли літні люди, які не спроможні самі забезпечувати власні потреби, змушені звертатися за допомогою до сторонніх осіб. В більшості випадків, на користь цих осіб, укладаються договори, в результаті чого вони стають власниками нерухомого майна, а літні люди залишаються на вулиці. Юридична необізнаність громадян – є головною причиною таких негативних наслідків. Таким чином виникає питання: як уберегти себе від шахраїв та відчути захищеність? Що таке договір довічного утримання? Договір довічного утримання (догляду) - домовленість двох сторін, за якою одна сторона (відчужувач) передає у власність другій стороні (набувачеві) житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Договір довічного утримання вважається укладеним з моменту передання майна. Хто є сторонами у даному договорі? Сторонами договору є відчужувач та набувач. Відчужувачем може бути фізична особа незалежно від віку та стану здоров’я. Набувачем може бути фізична (кілька фізичних осіб) або юридична особа. Яка форма укладення договору довічного утримання? Для договору довічного утримання (догляду) передбачена обов’язкова письмова форма та нотаріальне посвідчення. Недотримання цієї вимоги тягне за собою визнання договору недійсним. У свою чергу, нотаріус, завіряючи договір, повинен перевірити документи, необхідні для відчуження майна. Якщо предметом договору є нерухомість, то такий договір підлягає обов’язковій державній реєстрації. Які обов’язки покладаються на сторони за договором довічного утримання (догляду)? Виконання договору полягає у надання всіх видів матеріального забезпечення у натурі відповідно до змісту договору. При укладанні договору довічного утримання сторони повинні визначити всі види матеріального забезпечення, обсяг, способи та форми догляду, їх періодичність, якість та зміст, наприклад:. вид і кількість харчування – скільки разів на добу, калорійність та окремі елементи; медичне обслуговування – вид послуги медичного обслуговування, які ліки необхідні, їх кількість і приблизна вартість; матеріальне забезпечення - чітко визначена грошова сума, черговість виплат грошових сум тощо. У разі смерті відчужувача набувач зобов’язаний поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання. Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем. За договором довічного утримання можливий перехід обов’язків набувача у разі його смерті до спадкоємців, яким надходить відчужуване за договором майно. Якщо спадкоємці відмовляються від майна, воно повертається відчужувачу, а договір вважається припиненим. Якщо договір довічного утримання укладений щодо майна, що є у спільній сумісній власності? Майно, що належить кільком фізичним особам чи подружжю (або одному з подружжя) на праві спільної сумісної власності, може бути відчужене на підставі договору довічного утримання. Співвласники майна, а також подружжя за договором довічного утримання повинні передати набувачеві майно, останній, у свою чергу, повинен надати відчужувачам (кожному окремо) належне утримання. У разі смерті одного із відчужувачів, оскільки виконання було призначене безпосередньо особисто для відчужувача, договір припиняється. Набувач у свою чергу продовжує утримувати іншого співвласника, який залишився. Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном. Яким чином вносяться зміни до договору? Сторони в договорі можуть передбачати заміну майна, яке було передане набувачеві. Тобто набувач та відчужувач за певних обставин, які виникли у процесі дії договору довічного утримання можуть домовитися про заміну речі на іншу. У цьому разі обсяг обов’язків набувача може бути за домовленістю сторін змінений або залишений незмінним. Коли припиняється дія договору? Смерть відчужувача майна є однією з умов припинення договору довічного утримання. Договір довічного утримання може бути розірваний лише на підставі рішення суду: на вимогу відчужувача або третьої особи у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від їх вини; на вимогу набувача. Однак, варто пам’ятати: невиконання обов’язків або неналежне виконання обов’язків не завжди призводить до припинення договору. Відчужувач вправі пред’явити позов про відшкодування збитків. У винятковому випадку існує можливість подати позов не про припинення дії договору довічного утримання, а про обов’язок набувача виконати в натурі обов’язки, взяті на себе, або про стягнення грошової компенсації всіх видів матеріального забезпечення, вказаних у договорі; набувач вправі припинити договір тільки в тому випадку, коли через незалежні від нього обставини його майнове становище змінилося настільки, що він не в змозі надавати набувачеві належне матеріальне забезпечення, обумовлене в договорі. У разі розірвання договору у зв’язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов’язки за договором. Яка відмінність між договором довічного утримання, договором дарування та заповітом? Документ Суть Право власності на майно після підписання Внесення змін Розірвання договору Умова про надання підтримки Договір довічного утримання Відчужувач передає у власність набувачеві житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Право власності на майно переходить набувачу. Але набувач до смерті відчужувача не має право продавати, дарувати, міняти, передавати в заставу таке майно. В процесі дії договору довічного утримання сторони можуть домовитися про заміну майна на інше і у зв’язку з цим на зміну обов’язків набувача майна. Договір може бути розірваний за рішенням суду Набувач майна зобов’язаний забезпечувати відчужувача довічним утриманням Договір дарування Дарувальник передає або зобов’язується передати в майбутньому обдарованому безоплатно майно (дарунок) у власність Право власності на майно переходить обдарованому, який має право: вимагати передачі йому майна; проживати у подарованому будинку; вимагати від дарувальника висилитися із житла; заборонити дарувальнику користуватися майном Внесення змін до договору законодавством не передбачено Договір дарування може бути розірваний дарувальником: щодо нерухомих речей чи іншого цінного майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його родичів; якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвати договір; якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність; якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, може бути знищена або істотно пошкоджена За домовленістю сторін, але без права вимоги такої підтримки від іншої сторони Заповіт Особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті Право власності на майно залишається у спадкодавця. Спадкоєцям таке право перейде лише після смерті спадкодавця. Зміни можуть вноситися в будь-який час В будь-який час заповіт може бути скасований, або складений новий заповіт, що автоматично скасовує попередній За домовленістю сторін, але без права вимоги такої підтримки від іншої особи Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями? Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Мін’юст інформує: що потрібно знати про договір довічного утримання (догляду)?
15 жовтня 2019
Багатьом з нас знайома ситуація, коли літні люди, які не спроможні самі забезпечувати власні потреби, змушені звертатися за допомогою до сторонніх осіб. В більшості випадків, на користь цих осіб, укладаються договори, в результаті чого вони стають власниками нерухомого майна, а літні люди залишаються на вулиці. Юридична необізнаність громадян – є головною причиною таких негативних наслідків. Таким чином виникає питання: як уберегти себе від шахраїв та відчути захищеність? Що таке договір довічного утримання? Договір довічного утримання (догляду) - домовленість двох сторін, за якою одна сторона (відчужувач) передає у власність другій стороні (набувачеві) житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Договір довічного утримання вважається укладеним з моменту передання майна. Хто є сторонами у даному договорі? Сторонами договору є відчужувач та набувач. Відчужувачем може бути фізична особа незалежно від віку та стану здоров’я. Набувачем може бути фізична (кілька фізичних осіб) або юридична особа. Яка форма укладення договору довічного утримання? Для договору довічного утримання (догляду) передбачена обов’язкова письмова форма та нотаріальне посвідчення. Недотримання цієї вимоги тягне за собою визнання договору недійсним. У свою чергу, нотаріус, завіряючи договір, повинен перевірити документи, необхідні для відчуження майна. Якщо предметом договору є нерухомість, то такий договір підлягає обов’язковій державній реєстрації. Які обов’язки покладаються на сторони за договором довічного утримання (догляду)? Виконання договору полягає у надання всіх видів матеріального забезпечення у натурі відповідно до змісту договору. При укладанні договору довічного утримання сторони повинні визначити всі види матеріального забезпечення, обсяг, способи та форми догляду, їх періодичність, якість та зміст, наприклад:. вид і кількість харчування – скільки разів на добу, калорійність та окремі елементи; медичне обслуговування – вид послуги медичного обслуговування, які ліки необхідні, їх кількість і приблизна вартість; матеріальне забезпечення - чітко визначена грошова сума, черговість виплат грошових сум тощо. У разі смерті відчужувача набувач зобов’язаний поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання. Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем. За договором довічного утримання можливий перехід обов’язків набувача у разі його смерті до спадкоємців, яким надходить відчужуване за договором майно. Якщо спадкоємці відмовляються від майна, воно повертається відчужувачу, а договір вважається припиненим. Якщо договір довічного утримання укладений щодо майна, що є у спільній сумісній власності? Майно, що належить кільком фізичним особам чи подружжю (або одному з подружжя) на праві спільної сумісної власності, може бути відчужене на підставі договору довічного утримання. Співвласники майна, а також подружжя за договором довічного утримання повинні передати набувачеві майно, останній, у свою чергу, повинен надати відчужувачам (кожному окремо) належне утримання. У разі смерті одного із відчужувачів, оскільки виконання було призначене безпосередньо особисто для відчужувача, договір припиняється. Набувач у свою чергу продовжує утримувати іншого співвласника, який залишився. Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном. Яким чином вносяться зміни до договору? Сторони в договорі можуть передбачати заміну майна, яке було передане набувачеві. Тобто набувач та відчужувач за певних обставин, які виникли у процесі дії договору довічного утримання можуть домовитися про заміну речі на іншу. У цьому разі обсяг обов’язків набувача може бути за домовленістю сторін змінений або залишений незмінним. Коли припиняється дія договору? Смерть відчужувача майна є однією з умов припинення договору довічного утримання. Договір довічного утримання може бути розірваний лише на підставі рішення суду: на вимогу відчужувача або третьої особи у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від їх вини; на вимогу набувача. Однак, варто пам’ятати: невиконання обов’язків або неналежне виконання обов’язків не завжди призводить до припинення договору. Відчужувач вправі пред’явити позов про відшкодування збитків. У винятковому випадку існує можливість подати позов не про припинення дії договору довічного утримання, а про обов’язок набувача виконати в натурі обов’язки, взяті на себе, або про стягнення грошової компенсації всіх видів матеріального забезпечення, вказаних у договорі; набувач вправі припинити договір тільки в тому випадку, коли через незалежні від нього обставини його майнове становище змінилося настільки, що він не в змозі надавати набувачеві належне матеріальне забезпечення, обумовлене в договорі. У разі розірвання договору у зв’язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов’язки за договором. Яка відмінність між договором довічного утримання, договором дарування та заповітом? Документ Суть Право власності на майно після підписання Внесення змін Розірвання договору Умова про надання підтримки Договір довічного утримання Відчужувач передає у власність набувачеві житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Право власності на майно переходить набувачу. Але набувач до смерті відчужувача не має право продавати, дарувати, міняти, передавати в заставу таке майно. В процесі дії договору довічного утримання сторони можуть домовитися про заміну майна на інше і у зв’язку з цим на зміну обов’язків набувача майна. Договір може бути розірваний за рішенням суду Набувач майна зобов’язаний забезпечувати відчужувача довічним утриманням Договір дарування Дарувальник передає або зобов’язується передати в майбутньому обдарованому безоплатно майно (дарунок) у власність Право власності на майно переходить обдарованому, який має право: вимагати передачі йому майна; проживати у подарованому будинку; вимагати від дарувальника висилитися із житла; заборонити дарувальнику користуватися майном Внесення змін до договору законодавством не передбачено Договір дарування може бути розірваний дарувальником: щодо нерухомих речей чи іншого цінного майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його родичів; якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвати договір; якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність; якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, може бути знищена або істотно пошкоджена За домовленістю сторін, але без права вимоги такої підтримки від іншої сторони Заповіт Особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті Право власності на майно залишається у спадкодавця. Спадкоєцям таке право перейде лише після смерті спадкодавця. Зміни можуть вноситися в будь-який час В будь-який час заповіт може бути скасований, або складений новий заповіт, що автоматично скасовує попередній За домовленістю сторін, але без права вимоги такої підтримки від іншої особи Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями? Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.
Мін'юст про стягнення аліментів у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання за кордон
10 жовтня 2019
Міністерство юстиції України інформує про порядок стягнення аліментів на дитину у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання за кордон. Як звернутися до іноземного органу для стягнення аліментів на дитину? Для того, щоб стягнути аліменти з особи, яка проживає за кордоном, громадяни України мають два способи: звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає боржник, із клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення суду України про стягнення аліментів (якщо питання стягнення аліментів вирішувалося в України і є рішення суду); звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає боржник із заявою про винесення рішення щодо аліментів (така можливість передбачена Конвенцією ООН 1956 року та Гаазькою конвенцією 2007 року, однак на практиці не всі держави погоджуються приймати такі заяви). Усі звернення про стягнення аліментів на дитину в Україні надсилаються для передачі за кордон через Міністерство юстиції України. Які документи потрібно подавати ? У випадку, коли є рішення суду України про стягнення аліментів необхідно звернутися з клопотанням стягувача (кредитора) про визнання і виконання рішення суду України про стягнення аліментів, адресоване компетентному органу (суду) іноземної держави. Як це працює? Належним чином оформлену заяву, клопотання надсилають до Міністерства юстиції України через територіальне управління юстиції. Міністерство юстиції України як запитуючий центральний орган протягом 30-ти календарних днів після отримання заяви: перевіряє наявність у ній інформації і документів; може повернути заяву заявнику для дооформлення у разі необхідності; заповнює формуляр про передачу та направляє його разом із заявою до центрального органу запитуваної Договірної держави; у разі необхідності сприяє заявнику у вирішенні питання щодо здійснення перекладу документів мовою запитуваної Договірної держави відповідно до умов Гаазької конвенції 2007 року; на звернення запитуваного центрального органу отримує від заявника додаткові документи, необхідні для розгляду заяви, в тому числі довіреність на право представництва інтересів заявника у справі; на звернення центрального органу запитуваної Договірної держави надає засвідчені компетентним органом України копії документів. Міністерство юстиції України письмово повідомляє позивача про хід та результати розгляду заяви чи клопотання – після отримання інформації від іноземних органів. Зауважимо, що, як вбачається із практики застосування конвенцій, більшість країн-учасниць вищезгаданих Конвенцій не можуть виконувати рішення про стягнення аліментів, визначених у частці від доходу, а тому приймають до розгляду лише ті рішення, у яких розмір аліментів визначений у твердій грошовій сумі. Який порядок стягнення аліментів із того з батьків, хто проживає у державі з якою Україна не має відповідного міжнародного договору? У разі виїзду одного з батьків – платника аліментів на постійне місце проживання за кордон, обов’язок на утримання дитини не припиняється. Для забезпечення виконання зобов’язань можна: укласти договір між платником аліментів і тим з батьків, з яким залишається дитина, або якщо аліментні зобов'язання не були виконані особою, що виїжджає, стягнення аліментів провадиться за рішенням суду. Якщо боржник проживає або постійно працює в державі, з якою відсутній міжнародний договір, що передбачає спрощений порядок звернення про стягнення аліментів, питання про стягнення аліментів вирішується виключно у порядку і на умовах, визначених законодавством такої іноземної держави. У такому разі заінтересована особа (стягувач) самостійно або через адвоката звертається до іноземного суду чи іншого компетентного органу для вирішення питання про стягнення аліментів або про визнання і виконання рішення українського суду. Як врегулювати це питання до виїзду за кордон? З метою запобігання ухиленню батьків від утримання дітей до їх повноліття шляхом сплати аліментів особа, що виїжджає для постійного проживання за кордоном, разом із заявою про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або оформлення відповідної сторінки у паспорті подає до відділу Державної міграційної служби за місцем постійного проживання у разі наявності дитини, що залишається в Україні, договір про виплату аліментів або нотаріально засвідчену заяву про відсутність у одержувача аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів, або копію рішення суду про виплату аліментів. До моменту одержання паспорта зазначена особа повинна подати до відповідного органу внутрішніх справ за місцем постійного проживання в Україні документ, що підтверджує виконання аліментних зобов'язань: у разі невиконання аліментних зобов'язань на момент одержання паспорта до особи, що виїжджає для постійного проживання за кордоном, застосовуються обмеження, передбачені законодавством. Із більш детальною інформацією можна ознайомитися за посиланням.
Міністерство юстиції інформує про порядок усиновлення
3 жовтня 2019
Міністерство юстиції України інформує про порядок усиновлення. Що таке усиновлення? Згідно з українським законодавством усиновлення - це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України (в цьому випадку усиновлення здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України). Хто підлягає усиновленню? Усиновленню підлягають діти, які перебувають на обліку як: діти-сироти; діти, позбавлені батьківського піклування; діти, батьки яких дали згоду на усиновлення. Хто може бути усиновлювачем? Законодавством України визначено коло осіб, які можуть бути усиновлювачами: дієздатна особа віком не молодша 21 року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини; особа має бути старша за дитину не менш як на 15 років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років; подружжя; особи, які проживають однією сім'єю; якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка. При цьому кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, необмежена. Чи є якісь переваги у праві на усиновлення? Так, переважне право над іншими усиновити дитину має громадянин України, в сім'ї якого виховується дитина; який є родичем дитини; якщо усиновлювачем є чоловік матері або дружина батька дитини; якщо особа усиновлює одразу кількох дітей, які є братами та/або сестрами. Крім того, переважне право на усиновлення дитини має подружжя. Як стати на облік потенційним усиновлювачам? Облік громадян України, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину, здійснює служба у справах дітей. Щоб стати на облік потенційним усиновлювачам потрібно подати: заяву про взяття на облік як кандидатів в усиновлювачі; копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу заявника; довідку про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами ДФС; копію свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі); висновок про стан здоров'я кожного заявника; засвідчену нотаріальну письмову згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя); довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС; копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням. Що робить служба у справах дітей? Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та всіх документів перевіряє їх на відповідність вимогам законодавства, проводить бесіду із заявниками, складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок. У разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі. Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей із заявою про бажання усиновити дитину. Служба у справах дітей готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Висновок подається в суд разом з іншими документами. На що ще потрібно звернути увагу? Усиновлення дитини здійснюється за письмовою згодою: батьків дитини, засвідченою нотаріально, піклувальників, опікунів або закладу охорони здоров’я чи навчального закладу, де перебуває дитина. Також усиновлення здійснюється і за згодою самої дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити У разі відсутності дозволу опікуна, піклувальника на усиновлення дитини, така згода може бути надана органом опіки та піклування. Суд своїм рішенням може постановити проведення усиновлення без згоди опікуна, піклувальника або органу опіки і піклування, якщо буде встановлено, що усиновлення дитини відповідає її інтересам. Якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз'єднані при їх усиновленні. За наявності обставин, що мають істотне значення, суд за згодою органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами. Як звернутися до суду? Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Також до заяви додаються: копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя; медичний висновок про стан здоров’я заявника; довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи; документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням; інші документи, визначені законодавством. Судові витрати, пов’язані з розглядом справи про усиновлення, сплачуються заявником. *Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішення суду про усиновлення. Чи можна змінити прізвище та ім’я дитини після усиновлення? За окремим клопотанням заявника, суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини. Однак, дата народження дитини може бути змінена не більш, як на 6 місяців. Здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей. Нагляд за умовами проживання і виховання усиновлених дітей здійснюється службами у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів до досягнення ними 18 років. Крім того, щороку протягом перших 3-х років після усиновлення дитини перевіряються умови її проживання та виховання. В подальшому така перевірка здійснюватиметься один раз на 3 роки до досягнення дитиною 18 років. Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями? Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.