Фінансування лікарні швидкої медичної допомоги планують збільшити
Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова, а також Львівська обласна клінічна лікарня з наступного року по пакету пріоритетних послуг можуть розраховувати на суттєве збільшення фінансування.
Про це сьогодні, 17 вересня, під час апаратної наради розповіла директор департаменту охорони здоров’я Ірина Микичак.
У 2017 році у приймальне відділення лікарні лише бригадами швидкої допомоги доставили майже 12 тисяч пацієнтів та 4 тис - в травмпункт, у 2018 – 9 тисяч і 3 тисячі в травмпункт, а у 2019 році – 5 тисяч та 1700 осіб відповідно.
За словами Ірини Микичак висновки незалежних експертів та аналіз показників свідчать про те, що лікарня потребує інвестицій.
«Питання кадрів вкрай важливе для лікарні. Оскільки та кількість бригад, що працює в лікарні, має занадто велике навантаження. Міській владі рекомендуємо знайти можливість встановити цільову доплату молодшому медичному персоналу, адже ця установа приймає найбільшу кількість ургентних пацієнтів. Великі сподівання ми покладаємо на реформу другого рівня медичної допомоги, аби була змога надавати якісну допомогу»,- наголосила очільниця департаменту.
Лікарня входить в п’ятірку за обсягом госпіталізації в Україні. Навесні відбувалась перевірка щодо дотримання ліцензійних умов, після якої лікарня підтвердила ліцензію згідно із вимогами Міністерства. Лікарня з обласним центром екстреної медичної допомоги входить в єдину мережу служби екстреної медичної допомоги.
Новини за темою
Віктор Ляшко відвідав заклади охорони здоров’я Львівщини
8 квітня 2022
Учора відзначали Всесвітній день здоров’я. З цієї нагоди Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко відвідав заклади охорони здоров’я Львівщини та зустрівся з директором Європейського регіонального бюро ВООЗ доктором Гансом Анрі П. Клюге. Сторони наголосили на важливості безперебійного надання медичних послуг громадянам України та обговорили спільні зусилля для його забезпечення. Віктор Ляшко та доктор Клюге також відвідали медичні заклади – дитячу лікарню та лікарню швидкої допомоги. Нагадаємо, що від початку повномасштабних воєнних дій пошкоджено 291 лікарню, з яких 18 – знищено повністю. Внаслідок постійних ворожих обстрілів пошкоджено 73 «швидких», ще 105 – захоплено окупантами. 22 медиків було важко поранено та 7 – вбито. Станом на 6 квітня підтверджено 91 атаку на медпрацівників і медзаклади, в результаті яких загинуло 73 людини та 46 було поранено.
Лікарняна інфраструктура максимально готова до хвилі COVID-19 – Денис Шмигаль
26 січня 2022
Нова хвиля COVID-19 не оминула Україну: за показниками захворюваності, в країні понад 20 тисяч нових випадків щодня. Але медична система готова до такої ситуації. Про це заявив сьогодні Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання Уряду. «Ми готувалися до цього. Наразі заповненість ліжок, виділених під COVID-19 в медзакладах, складає менше ніж 30%. Майже 100% ліжкомісць мають кисневу підтримку. Закуплено приблизно 15 тисяч кисневих концентраторів. Лікарняна інфраструктура максимально готова», – сказав Денис Шмигаль. Два регіони вже перейшли в «червону» зону. Це Івано-Франківська та Рівненська області, які мають одні з найменших показників вакцинації проти COVID-19. Прем'єр-міністр нагадав, що щеплення від коронавірусу в рази зменшує шанси потрапити в лікарню «під кисень» і вкотре закликав всіх вакцинуватися, щоб захистити своє здоров’я. «Держава і Уряд зробили все можливе для забезпечення вакцинації в Україні. Сьогодні відповідальність уже лежить на кожному громадянині країни», – додав Прем’єр-міністр.
29,5 млн грн субвенції отримала Львівщина на забезпечення централізованою подачею кисню ліжок у ковідних лікарнях
6 жовтня 2021
Враховуючи швидке поширення коронавірусного захворювання та збільшення навантаження на лікарні, Уряд посилює спроможність медичної системи. Інформують у департаменті фінансів Львівської ОДА. За словами заступника голови Львівської ОДА Івана Собка, Львівщині виділили субвенцію з державного бюджету на забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, в сумі 29,5 млн гривень. Кошти передбачено як видатки розвитку за спеціальним фондом постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2021 №47 в редакції постанови від 29.09.2021 №1027. Відповідно до неї умовою надання субвенції є забезпечення введення в експлуатацію всіх елементів системи централізованої подачі кисню у закладах охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, до 31 грудня 2021 року.
Регіони зможуть швидше та ефективніше розгортати нові лікарні для реагування на хвилю COVID-19
22 вересня 2021
Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до постанови № 331 про невідкладні заходи щодо забезпечення державних фінансових гарантій медичного обслуговування пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2. Завдяки цим змінам заклади охорони здоров’я зможуть забезпечувати киснем більше пацієнтів ефективніше, розгортаючи мережу реагування на нову хвилю коронавірусної інфекції. Про це повідомляють на сайті МОЗ. “Зміни до постанови передбачають більш швидке та ефективне включення закладів охорони здоров’я до переліку ковідних. Якщо ліжковий фонд відділень чи палат з можливістю проводити кисневу терапію закладів охорони здоров’я, що працюють із ковідними хворими, буде заповнений більш ніж на 50%, до переліку буде додаватися наступний такий заклад у межах регіону. Раніше така можливість передбачалася лише за умови 50% зайнятості саме ліжок відділень чи палат інтенсивної терапії”, - коментує зміни заступник міністра охорони здоров’я - головний державний санітарний лікар Ігор Кузін. Він додав, що стандарти лікування COVID-19 передбачають, що пацієнтам у тяжкому чи середньому стані з ознаками пневмонії або кисневої недостатності потрібна киснева підтримка. Тому зміни, які сьогодні підтримав Кабмін, дають змогу оперативно надавати таку підтримку більшій кількості пацієнтів. У МОЗ зазначають, вже готові 250 лікарень, що надають спеціалізовану допомогу при COVID-19. Вони розподілені на заклади різних хвиль реагування. Потужність закладів першої хвилі налічує майже 39 тис. ліжко-місць. Крім того, в областях закупили та отримали 14 790 кисневих концентраторів, 161 комп’ютерний томограф та 148 рентген-апаратів.
Президент: У кожній області України з’являться лікарні нового формату, які відповідатимуть рівню провідних європейських клінік
18 Червня 2021
Президент Володимир Зеленський оголосив про старт нового проекту зі створення в кожній області України лікарень нового формату, які відповідатимуть найкращим світовим стандартам. Про це він сказав під час урочистостей з нагоди Дня медичного працівника України в Києві. За словами Глави держави, це буде одним з кроків на шляху до якісної медичної інфраструктури в країні. «Лікарні, однаково комфортні як для пацієнта, так і для лікаря. Робота в сучасних закладах, за сучасними методиками, на сучасному обладнанні. Де ніщо не заважає зосередитись на головному: лікувати людей і рятувати життя. Власне, робити те, заради чого молодь пішла в цю професію, а люди з багаторічним досвідом у ній залишаються. Лікар має боротися з хворобою, а не з проблемами побуту, як-от старі ліфти, незручні ліжка, застаріле обладнання чи комунікації», – зазначив Президент. Володимир Зеленський повідомив, що цей проект стартує вже цьогоріч і почнеться з обласних клінічних і обласних дитячих лікарень, які мають відповідати рівню провідних європейських клінік. «Важливо: мова не лише про столицю та міста-мільйонники. Проект буде реалізовано в кожній області України, а нові заклади стануть прикладом якості й основою майстер-планів для подальшого оновлення всіх лікарень в усій країні», – наголосив він. Крім того, як зауважив Президент, триває реалізація програми «Велике будівництво», в межах якої вже зроблено 33 лікарні і 260 сільських амбулаторій. «У планах до кінця року – ще 30 медичних закладів, 340 сільських амбулаторій і 200 сучасних приймальних відділень по всій Україні», – розповів Володимир Зеленський.
Пунктам екстреної медичної допомоги Львівщини передали 10 нових автомобілів «швидкої»
19 квітня 2021
Сьогодні біля Львівського обласного госпіталю ветеранів війни та репресованих ім. Ю. Липи у Винниках відбулося освячення 10-ти нових автомобілів швидкої медичної допомоги. 10 автомобілів на базі "Citroen Jumper" класу "В" закуплені Львівським обласним центром екстреної медичної допомоги у лютому цього року за кошти Національної служби здоров’я України. За словами керівника ЛОЦ ЕМД та МК Андрія Васька, сім авто базуватимуться на станції екстреної медичної допомоги у Львові, а три - використовуватимуть по районах області (зокрема, у Старому Самборі, Оряві та Буську). У Львові завдяки прибуттю нових карет «швидкої» планують додатково сформувати дві-три нових бригади з водіями та медиками, які щодня виходитимуть на зміни. «ЛОДА і ЛОР поставили перед собою амбітне завдання – оновити автопарк нашої «екстренки». Якщо все піде за планом, вже до кінця цього року зі 170 карет швидкої допомоги 140 будуть новими! Тільки тоді, коли забезпечимо добрі умови праці і достойні зарплати для персоналу нашої «екстренки», зможемо розраховувати на якісну швидку медичну допомогу», - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький.
Львівський центр екстреної медицини закупив 50 нових “швидких”
31 березня 2021
Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф уклав угоди на закупівлю 50 автомобілів різних типів швидкої медичної допомоги загальною вартістю 95,42 млн гривень. Як повідомив керівник медзакладу Андрій Васько, швидкі придбали за кошти, отримані від Національної служби здоров’я України відповідно до “ковідного” пакету. “Закупили 30 авто типу "В" на базі Citroen. Вартість кожної автівки – 1,96 млн гривень. 10 повнопривідних авто на базі TOYOTA Land Cruiser Prado вартістю 1,6 млн та 10 повнопривідних авто типу "В" на базі Volkswagen Crafter за 2,06 млн для важкодоступних та гірських територій області”, – зазначив Андрій Васько. Також він наголосив, що під час проведення закупівлі загальна сума зекономлених коштів становить близько 4,5 млн гривень в порівнянні з цінами на аналогічні моделі машин. Автомобілі відповідають стандартам ДСТУ та будуть поставлені до липня місяця цього року. “Завдяки діям досвідченого керівництва обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф оновлюється автопарк "швидких". У квітні очікуємо також прогнозовану поставку – ще 50 автомобілів екстреної медичної допомоги від Міністерства охорони здоров’я, а відтак автопарк Львівського Центру буде повністю укомплектованим. Загалом наша екстренка здійснює щодня близько 700 викликів. Переконаний, ці автомобілі врятують не одне життя. Також хочу відзначити роботу колективу Центру над втіленням пілотного проєкту з аеромедичної евакуації пацієнтів в Україні. Львівщина є піонером з реалізації цього проекту і команда закладу активно долучилася до формування державної політики в цьому напрямі. Щиро дякую медичним працівникам за вашу відповідальність і героїзм”, – наголосив голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький. Оксана Буй
Капітальний ремонт приймальних відділень у Дрогобичі та Стрию завершать у квітні цього року
26 березня 2021
В межах програми «Велике будівництво» триває реконструкція Дрогобицької міської лікарні № 1 та Стрийської районної лікарні. Завершення робіт на цих об’єктах планується у квітні цього року. Зокрема, у 2021 р. на ремонт приймального відділення (відділення надання екстреної медичної допомоги) Стрийської центральної районної лікарні з бюджету Стрийської міської ради виділено 3,7 млн. грн. «Зараз тривають ремонтні роботи вхідної групи – місця під’їзду автомобілів швидкої допомоги, звідки пацієнтів скеровують до приміщення лікарні. Ці роботи повинні завершити до 10 квітня. Відкриття оновленої лікарні плануємо на середину квітня», - повідомив голова Стрийської міської ради Олег Канівець. На даний час у лікарні проведено капітальний ремонт із заміною вікон та сантехніки, встановлено нові меблі та медичне обладнання, облаштовано операційні, кімнати для лабораторій, приміщення для надання невідкладної допомоги тощо. За словами головного лікаря Олексія Ігнатова, на рік приймальне відділення Стрийської центральної районної лікарні обслуговує близько 10 тис. пацієнтів, які поступають на стаціонарне лікування, Окрім того, до травмпункту лікарні щороку звертається біля 5 тис. осіб. У Дрогобицькій міській лікарні № 1 на даний час вже завершено будівельні роботи. Генеральний директор лікарні Андрій Коцюба, повідомив, що до початку травня триватимуть роботи із встановлення кисневого генератора, протягом квітня будуть встановлені нові ліфти, проте приймальне відділення вже 1 квітня готове обслуговувати пацієнтів в нових умовах. Капітальний ремонт приймального відділення включав облаштування операційних та гіпсувальних кімнат, інфекційного боксу з окремим входом, кабінетів фіброгастроскопії, комп’ютерної томографії та УЗД, в’їзду для бригад швидкої допомоги та ін. «Дякуючи програмі «Велике будівництво» лікарня, яка обслуговує близько 16 тисяч пацієнтів на рік, зможе на високому рівні надавати медичні послуги. Цього року на ремонт лікарні з місцевого бюджету Дрогобицької міської ради виділено 6 млн.грн.», - зазначив голова Дрогобицької міської ради Тарас Кучма. Для лікарень також закуплено нові апарати УЗД та комп’ютерні томографи. Нагадаємо, що до 1 квітня 2021 р. завершиться реконструкція приймального відділення Червоноградської міської лікарні. Як повідомив перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик, на фінансування 8-ми опорних закладів охорони здоров’я Львівської області в рамках програми «Велике будівництво» у 2020 р. виділено 72 млн. грн. З вказаної суми вже освоєно 67,1 млн. грн. «Вторинна медична допомога починається саме з приймальних відділень. Тому, дуже важливо, що керівники ОТГ дбають про те, аби мешканці отримували якісні медичні послуги, а медики працювали у комфортних умовах», - додав Андрій Годик. «Велике будівництво» - програма масштабної розбудови якісної інфраструктури України, яка передбачає спорудження доріг, шкіл, дитячих садків, центрів медичної допомоги та стадіонів. Програма ініційована Президентом України Володимиром Зеленським у 2020 р. Цьогоріч у пріоритеті Програми також розвиток мережі приміських експресів та швидкісних потягів між найбільшими містами України.
«Розвиток медичної інфраструктури в регіоні має стати пріоритетом для новостворених ОТГ», - Іван Собко
26 березня 2021
Для ознайомлення з основними вимогами Програми медичних гарантій 2021 (далі – Програма), Західним міжрегіональним департаментом Національної служби здоров’я України організовано онлайн-нараду у Львівській ОДА за участі заступника голови ЛОДА Івана Собка. 1 квітня 2020 р. в Україні змінилося фінансування закладів охорони здоров’я, яке, згідно Програми, залежить від кількості пацієнтів, які звертаються до цього закладу, та від переліку медичних послуг, які заклад охорони здоров’я може надати. Метою Програми є забезпечення кожного пацієнта висококваліфікованою медичною послугою без значних фінансових витрат. Усі послуги в межах Програми є безоплатними. Якщо послуга, за якою звертається пацієнт до певного закладу охорони здоров’я, передбачена контрактом між НСЗУ та цим закладом, пацієнту така послуга надається безкоштовно. «У зв’язку з тим, що на даний час реалізується адміністративна реформа, враховуючи те, що кожна лікарня має іншого власника (це органи місцевого самоврядування різних рівнів, некомерційні організації, зокрема), дуже важливо спілкуватися на таких виїзних нарадах. Спільне планування на одній території є запорукою того, що пацієнт отримає високоякісну безоплатну медичну допомогу, а лікарні не будуть конкурувати», - зазначила Директорка Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Мар’яна Возиця. НСЗУ розроблені рекомендації щодо: особливостей контрактування; ролі ОТГ у забезпеченні роботи закладів охорони здоров’я; вимог до надання послуг та специфікацій послуг. Заступник голова Львівської ОДА Іван Собко наголосив, що фінансування НСЗУ медичних закладів на підставі контрактування не означає, що місцева влада може зняти з себе функцію підтримки та забезпечення розвитку місцевих закладів охорони здоров’я. «Розвиток медичної інфраструктури в регіоні має стати пріоритетом для новостворених ОТГ. Завданнями місцевої влади повинні бути формування мережі, яка відповідає потребам населення, та забезпечення на підставі співпраці з НСЗУ доступної медичної допомоги для пацієнтів за місцем проживання. Місцева влада не має права усуватися від фінансування закладів охорони здоров’я! Завдяки зміні адміністративно-територіального устрою новостворені громади, навпаки - отримали повноваження саме впливати на розвиток медицини у своїх регіонах», - зазначив заступник голови ЛОДА Іван Собко.
Негода в області: доїзд до лікарень забезпечено
12 лютого 2021
Погіршення погодних умов, снігопади ускладнили рух на автошляхах області. Проте, як зазначив під час брифінгу директор департаменту охорони здоров’я Орест Чемерис, станом на сьогодні доїзд до усіх лікарень області забезпечено. «Інформація щодо доїзду до лікарень моніториться щогодинно. Усі служби скоординовані, маємо постійну комунікацію з дорожниками, ДСНС, поліцією, які реагують дуже оперативно. Усі розуміють, що у першу чергу, має бути забезпечено доїзд «швидкої» до лікарень. Комунікуємо також із головами ОТГ. Кожен керівник на місцях повинен забезпечити доступність медичної допомоги мешканцям. На сьогодні до всіх лікарень доїзд забезпечено», - зазначив Орест Чемерис. За його словами, похолодання має й інші негативні наслідки – збільшується ризик обмороження та переохолодження. «Традиційно з погіршенням погодних умов збільшується кількість пацієнтів з обмороженням та переохолодженням. Зараз їх число не є критичним. Травмпункти, які надають кваліфіковану допомогу таким пацієнтам, працюють цілодобово», - сказав очільник департаменту охорони здоров’я.
П'ять ковідних медичних закладів області отримали апарати ШВЛ
30 січня 2021
Медичні заклади області, які перебувають на передовій боротьби з коронавірусом, отримали апарати штучної вентиляції легень. 5 ШВЛ доставили у Сокальську ЦРЛ, Рудківську лікарню, Львівську 1-у міську клінічну лікарню імені Князя Лева, Жидачівську ЦРЛ, Пустомитівську ЦРЛ. Обладнання Siriusmed R30 використовують для надання медичної допомоги пацієнтам з ознаками гострого респіраторного захворювання, спричиненого коронавірусом COVID-19. «Ця апаратура вкрай необхідна для лікування хворих, адже апарат ШВЛ здійснює примусову подачу повітря, забезпечує насичення крові киснем і видалення з легень вуглекислого газу. При цьому в дихальних шляхах і легенях створюється позитивний тиск, що доволі часто для хворого є єдиним шансом на порятунок. Дякуємо за підтримку та розуміння у такий складний час», - розповіли у департаменті охорони здоров’я Львівської ОДА. Апарати вдалось отримати завдяки сприянню Міністерства соціальної політики України, Благодійного Фонду «Закарпатський центр розвитку та консультацій «Едванс» та Закарпатської ОДА. «Сьогодні на Львівщині ситуація із захворюваністю на ковід стабільна, проте залишається напруженою. Попри те, що киснезабезпечення медзакладів становить понад 90 %, а завантаженість ліжок на рівні 30%, спрогнозувати недугу дуже складно. Чимало людей потрапляють в медзаклади у дуже складному стані. До прикладу, станом на ранок 113 людей лікують в реанімаціях, 25 на ШВЛ. Відтак, кожна допомога є важливою, особливо, коли це медичні засоби, які рятують життя важкохворих», - зазначив керівник департаменту Орест Чемерис. Нагадаємо, станом на ранок у стаціонарах області перебуває 1221 пацієнт з підозрою та підтвердженим ковід.
Міжвідомча комісія, що працювала у ковідних лікарнях, виявила низку недоліків
24 грудня 2020
На виконання доручення Прем’єр-міністра України та відповідно до доручення голови облдержадміністрації упродовж 3 – 18 грудня тривало обстеження та перевірка систем електропостачання та наявності резервних автономних джерел живлення медичних закладів області. Було обстежено електрозабезпечення всіх ковідних закладів. «За результатами обстеження виявлено ряд недоліків. У частини медзакладів потребує доопрацювання експлуатаційно-технічна документація щодо діючих автономних електростанцій, у деяких лікарнях не зазначені діючі автономні електростанції, які є в медзакладах. Також ми виявили, що у деяких лікарнях електроприймачі заживлені за схемою, яка не відповідає вимогам першої категорії щодо надійності. Тобто, скажімо, якщо реанімація заживлена і до цього нема ніяких зауважень, то ліфт, у випадку відключення світла, працювати не буде. Це питання транспортування хворих, і такі недоліки повинні бути усунені», - розповів заступник директора депаратменту паливно-енергетичного комплексу Львівської ОДА Мар’ян Мороз. Разом з тим слід зазначити, що у 9-ти медичних закладах, з метою підвищення надійності їх електропостачання, закуплено та встановлено нові резервні автономні джерела живлення: дизельні та бензинові генератори. Ще у декількох медзакладах оголошено тендери на закупівлю нових автономних джерел живлення. Також у ковідних лікарнях перевірили киснезабезпечення. «Ми перевіряли киснезабезпечення лікарень та безпечну експлуатацію посудин під тиском. Комісія відвідала усі заклади, які лікують хворих із ковідом. Ми виявили також ряд зауважень. В деяких установах не завершені роботи щодо розробки проектно-кошторисної документації при введені в експлуатації нових систем киснезабезпечення. У зв’язку зі збільшенням потужностей кисневої мережі, лікарні працевлаштовують нових фахівців, які мусять пройти відповідне навчання. У деяких лікарнях такі спеціалісти навчання не пройшли. Окрім того, виявили відсутність написів, попереджень, пожежних щитів тощо. Ми розробили методичні рекомендації щодо безпеки експлуатації кисневих балонів, трубопроводів і кисневих станцій», - розповів начальник відділу упраління нагляду промисловості і на об'єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Львівській області Віктор Курило. Кожен керівник медичного закладу отримав увесь вичерпний звіт разом із рекомендаціями. Звіт за результатами обстеження подали також керівництву облдержадміністрації. Після опрацювання даних буде визначено терміни та обсяг коштів для усунення усіх недоліків.