На Львівщині триває співпраця із Консультативною місією Європейського Союзу

6 квітня 2022

Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні опублікувало список актуальних грантових можливостей для українських представників сектору культури та креативних індустрій. Про це інформує Міністерство культури та інформаційної політики України. Відтепер, взяти участь у конкурсі можна буде за спрощеною процедурою. Зокрема, подати заявку можна як партнер Програми (для полегшення умов звітування, отримання грантових коштів тощо). При цьому проєктна діяльність може відбуватися в інших європейських країнах або онлайн. Деталізація опису контенту при подачі заявки не обов’язкова. Наразі відкрито прийом заявок на такі конкурси: Підпрограма «Культура»: – Європейські проєкти співпраці – Поширення європейських художніх робіт Підпрограма «Медіа»: – Мережа європейських кінофестивалів; – Розвиток талантів та навичок; Підпрограма «Міжсекторальна співпраця»: – НОВИНИ-Медіаграмотність; – Журналістські партнерства; – Інноваційні лабораторії. З детальним описом цілей конкурсу та заходів, що можуть бути підтримані Програмою, можна ознайомитися на сайті Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні.

5 квітня 2022

Навіть якщо Україна підпише найпотужнішу безпекову угоду, Росія може повернутися знову. Тому потрібно будувати таку державу, яка буде спроможною захистити себе. Про це заявив Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю представникам українських ЗМІ. Глава держави зазначив, що всі пункти щодо безпекових гарантій, озвучені після переговорів у Стамбулі, залишаються незмінними. За його словами, під час переговорного процесу українська сторона поряд із так званою денацифікацією відкинула вимогу Росії щодо демілітаризації. «Ми пояснили, що армія має бути відповідно до тієї армії, яка в нас є, яка спроможна захищати нашу державу. Далі йдуть деталі», – розповів Президент. «Навіть якщо ми підпишемо найпотужнішу угоду, розуміємо, що через два роки Росія може повернутися. І якщо ми з вами приймаємо це, то й діємо відповідно», – зазначив Глава держави. Зважаючи на це, Україна будуватиме таку державу, яка буде спроможна захистити себе сама, про що українська сторона відкрито заявляє на перемовинах. Водночас Володимир Зеленський висловив переконання, що Україна не може воювати постійно, поки інші країни розвиватимуться. А тому наша держава потребує конкретних гарантій безпеки.  За словами Президента, все залежить від країн-гарантів, які мають забезпечити виконання тих чи інших пунктів. «Все це обговорюється на рівні радників та лідерів, зокрема з Францією, США, Туреччиною, Великою Британією, Польщею, Італією, Ізраїлем, і є багато друзів, які хочуть долучитися. Поки що ми не отримали конкретний перелік тих гарантій і перелік країн, які готові стовідсотково включитись за нас», – сказав Глава держави. «Нам не потрібно мати 40 країн світу, які готові по команді, по дзвінку, за домовленістю включитися й воювати за Україну. Нам потрібні серйозні гравці, які готові на все. Нам потрібне коло держав, які готові впродовж 24 годин надати будь-яку зброю. Нам потрібні окремі країни, від яких реально залежить санкційна політика, і щоб ці санкції глибоко та заздалегідь були розроблені. Щоб у першу секунду, коли ми відчули загрозу з боку РФ, ці держави об'єдналися та впродовж трьох діб запровадили все одразу, все заблокували», – пояснив Володимир Зеленський. За його словами, представники деяких країн уже висловили бажання стати гарантами безпеки, але ще не відбулося жодної спільної зустрічі. «Вони сказали, що готові зустрітися з ними й про це говорити. Але ще раз підкреслю – цієї зустрічі в Україні ще не відбулося. Ми чекаємо на неї. Якщо це відбудеться, тоді з розумінням, що в нас є ті чи інші гарантії безпеки, які передбачають позаблоковість», – сказав Глава держави. «Поки що всі з цих гарантів позитивно налаштовані до України. Але цього замало. Ми вже мали такі домовленості й «папірці», – додав він.  Щодо вступу до НАТО, то, за словами Володимира Зеленського, Україна готова приєднатися до Альянсу «хоч завтра», навіть якщо Росія проти цього. «Якщо завтра нам запропонують вступити в НАТО – не гратися знову з нашим життям, а серйозно – значить, будемо вступати. Але цього не буде, на жаль, і, на жаль, не сталося. Тому ми будуватимемо ті гарантії безпеки, які можуть захистити нас, захистити життя людей. Ми й так можемо себе захистити – ми вже розуміємо. Але захисти всіх людей – це складніше завдання», – сказав він. Президент розповів, що вважатиме найпершою перемогою в цій війні збереження суверенітету України. «Друге – я дуже хочу, щоб ми не втратили сотні тисяч людей. Третє – не може бути жодних розмов про те, що ми дамо можливість називати Крим чиєюсь територією. Це тільки наша територія, українська територія. Щодо відтермінування цього – таке компромісне рішення. І Донбас для мене – це Україна. І те, що Росія визнала ОРДЛО чимось – ми повинні знайти вихід із цієї ситуації. Ми як Україна. Для нас збереження статусу цих територій як українських дуже важливе», – зазначив Глава держави. На його думку, відведення російських військ до позицій, які були станом на 23 лютого 2022 року буде перемогою. «Я розумію, де ми, хто ми, що ми за країна, що ми втратили, що можемо втратити та що ми зберегли. Я вважаю, що відбити повномасштабну війну в ту точку, з якої вона почалася 24 лютого 2022 року, – для нас це точно перемога», – сказав Президент. Володимир Зеленський переконаний, що після завершення цієї війни питання безпеки має бути номером один в Україні. «Я думаю, що всі наші люди – це буде наша велика армія. Ми не можемо говорити про «Швейцарію майбутнього» – напевне, такою наша держава зможе бути через якийсь довгий час. Але те, що ми станемо точно «великим Ізраїлем», зі своїм обличчям, те, що ми не будемо дивуватися, що в нас в усіх інституціях, супермаркетах, кінотеатрах будуть представники Збройних Сил чи Нацгвардії, стоятимуть люди зі зброєю, – я впевнений, що в нас питання безпеки буде номером один у найближчі десять років», – зазначив Глава держави.

31 березня 2022

Міністерство закордонних справ представило порівняльну таблицю для тих громадян України, які змушені шукати прихисток за кордоном. В таблиці вказані два основних статуси, які можуть бути надані біженцям у Європейському Союзі: статус особи, якій надано тимчасовий захист та статус шукача притулку (статус біженця).   Статус особи, якій надано тимчасовий захист Статус шукача притулку (статус біженця) 1. Кому надається такий статус? 1. Громадянам України та членам їх сімей 2. Особам без громадянства, біженцям та членам їх сімей із третіх країн, які рятуються від війни в Україні 3. Іноземцям, які постійно проживають в Україні на законних підставах та не можуть безпечно повернутися в країну свого походження Будь-якій особі, яка рятується від війни або переслідувань 2. Що треба зробити, щоб його отримати? Звернутися за дозволом на проживання до органів влади відповідної країни Звернутися з заявою до компетентних органів країни, до якої ви прибули. Після цього ними здійснюватиметься спеціальна процедура, що триває до 6 місяців або більше 3. У якій країні я можу претендувати на такий статус? У будь-якій країні ЄС Лише в першій країні, кордон якої ви перетнули 4. Де я можу проживати залежно від статусу? Вибір місця проживання довільний: житло може бути надано родинами волонтерів, громадськими організаціями, державою. Також можна проживати у рідних або знайомих. Місце проживання можна змінити у будь-який час (зокрема, переїхати до іншої країни) Лише у визначених державою закладах для розміщення біженців. Змінювати місце проживання не дозволено (залишати країну - також) 5. Як довго я можу перебувати в такому статусі? 1 рік (до 4 березня 2023 року) з можливістю продовження ще на рік залежно від ситуації в Україні Безстроково на час існування підстав його надання 6. Чи зможу я одразу почати працювати в країні, де шукаю прихистку? Так, ви матимете доступ до роботи Ні, ви матимете доступ до роботи виключно після отримання статусу біженця (через 6 місяців або більше) 7. Чи зможуть мої діти навчатися? Так, діти до 18 років мають право навчатися в закладах освіти 8. Чи матиму я доступ до соціального забезпечення та медичного обслуговування Так 9. Коли я зможу повернутися в Україну? У будь-який момент Після подання заяви про надання статусу біженця ви зобов'язані залишатися в країні, в якій подали заяву, протягом усього часу її розгляду (до 6 місяців або більше) 10. Якщо я не подав (-ла) заяву про надання статусу біженця одразу, то вже й не зможу? Ні, ви маєте можливість подати таку заяву в будь-який час Про два простих кроки для тих, хто вимушено залишають свої домівки та їдуть за кордон через війну Росії проти України читайте за посиланням.  

16 березня 2022

Україна стала членом «енергетичного Євросоюзу», тобто приєдналася до системи ENTSO-E. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський. «Завершилось об’єднання української та європейської енергосистем. Тепер наша електроенергія тече в Європу, а європейська – в Україну. Дякую членам ЄС, особисто президентці Еврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісарці з питань енергетики Кадрі Сімсон і всім, завдяки кому у нас тепер єдина енергосистема», –зазначив він. Довідково ENTSO-E (European Network of Transmission System Operators for Electricity) — європейська мережа операторів системи передачі електроенергії, що об'єднує 43 оператори у 36 країнах європейського континенту. Організація створена у липні 2009 року шляхом первинного об'єднання операторів ATSOI, BALTSO, ETSO, NORDEL, UCTE і UKTSOA. Станом на 2021 рік у своїй структурі має 5 керуючих галузевих груп які координують забезпечення безпечної та оптимальної роботи мережі Європи в реальному часі, підтримує та розробляє комунікаційну інфраструктуру, забезпечує координацію захисту критичної інфраструктури, розробляє правила координації, веде класифікацію та оцінку ризиків, займається плануванням та стратегіями розвитку.

1 березня 2022

Українське військо отримає в рамках допомоги від Євросоюзу 70 бойових літаків. Про це інформує у  Facebook Командування Повітряних Сил ЗСУ. “Наші партнери передають нам Міг-29 та Су-25! У разі потреби, вони зможуть базуватись на польських аеродромах з яких українські пілоти виконуватимуть бойові завдання”, йдеться у повідомлення. Відтак,  Болгарія передсть (Міг-29) - 16 шт, (Су-25) - 14 шт. Польща (Міг-29) - 28 шт Словаччина (Міг-29) - 12 шт

28 лютого 2022

Президент України Володимир Зеленський сьогодні підписав заявку на членство України у Європейському Союзі. У документі йдеться: «Цим листом Україна, як європейська держава, яка поважає цінності, закріплені в статті 2 Договору про Європейський Союз, має честь подати заявку на членство в Європейському Союзі відповідно до 49 Договору про Європейський Союз». «Впевнений, що це реально»,-  зазначив Володимир Зеленський. Нагадаємо, сьогодні зранку Президент Володимир Зеленський звернувся до ЄС щодо невідкладного приєднання України за спеціальною процедурою.

27 лютого 2022

В Європейському союзі узгодили надання летальної зброї для Збройних сил України на суму 450 мільйонів євро для боротьби з російським вторгненням. Про це оголосив глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель після неформальної зустрічі глав МЗС країн-членів, пише "Європейська правда". "Ми прийняли рішення надати летальну зброю, летальну допомогу українській армії на суму 450 мільйонів євро і рамках пакету допомоги і ще 50 мільйонів для нелетальної допомоги: паливо, захисне обладнання. Ми робимо це вперше в історії. Усі країни погодилися, чи принаймні не заперечили цьому рішенню", - сказав Боррель. Він також подякував Польщі, яка погодилася стати транспортним хабом для прийому цієї допомоги, яка надалі відправлятиметься в Україну. "Завтра міністри оборони зустрінуться і обговорять, як конвертувати ці фінанси у конкретну допомогу і як цю допомогу доставити на передову лінію, де українські військові борються з російським вторгненням", - додав Боррель. Зазначимо, на неформальній зустрічі офіційно рішень не ухвалюють, але узгоджують спільну позиції, яку мають затвердити у понеділок.

26 лютого 2022

Лідери Європейської комісії, Франції, Німеччини, Італії, Великобританії, Канади та США оголосили про новий потужний набір економічних санкцій, який включає відключення від платіжної системи SWIFT та заборону продажу "золотих паспортів" заможним росіянам. Про це йдеться у спільній заяві, опублікованій на сайті Єврокомісії.  "У міру того, як російські сили розв'язують свої атаки на Київ та інші українські міста, ми сповнені рішучості продовжувати покладати на Росію витрати, які ще більше ізолюють Росію від міжнародної фінансової системи та наших економік. Ми реалізуємо ці заходи найближчими днями", - йдеться у заяві. Зокрема, західні країни зобов'язуються вжити таких заходів: виключити окремі російські банки із системи обміну повідомленнями SWIFT. Це забезпечить відключення цих банків від міжнародної фінансової системи та завдасть шкоди їхній здатності працювати у глобальному масштабі. запровадити обмежувальні заходи, які не дозволять Центральному банку Росії використовувати свої міжнародні резерви в такий спосіб, щоб підірвати вплив наших санкцій. діяти проти громадян та організацій, які сприяють війні в Україні та шкідливій діяльності російського уряду. Зокрема, країни зобов'язуються вжити заходів щодо обмеження продажу громадянства — так званих "золотих паспортів", які дозволяють заможним росіянам, пов'язаним з російським урядом, ставати громадянами цих країн і отримувати доступ до їхніх фінансових систем. До слова, остання країна, яка підтримала запровадження санкцій проти росії це Німеччина підтримала відключення росії від SWIFT. Про це повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у Facebook. «Ми гризли-гризли і вигризли. Працювала вся вартикаль української дипломатії - від Президента України до аташе в українському посольстві. Дякую також тисячам людей, зокрема, українській діаспорі, які тиснуть на різні уряди для підтримки цього рішення», - зазначив Дмитро Кулеба. Відключення росії від цієї системи виведе фінансові структури країни з ладу та завадить переказам коштів. А отже — заблокує витрати на російську армію та значно погіршить економічне становище рф.  Нагадаємо, SWIFT — міжнародна міжбанківська система передавання інформації та здійснення платежів. Її послугами користуються близько 11 тис. банків і фінансових установ у понад 200 країнах, в тому числі і росія.

25 лютого 2022

В Україні вирішується доля Європи: якщо Путін не отримає гідної відсічі зараз, він піде далі.  Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Facebook. ''Слід негайно ухвалити потужні економічні та фінансові санкції проти агресора, позбавити його засобів для продовження агресії: відключити від SWIFT, накласти ембарго на торгівлю нафтою й газом, допомогти українській армії озброєнням та боєприпасами, підтримати миротворчу операцію ООН. Наші люди гинуть за свободу України та Європи. Ми довго чекали біля відкритих дверей. Ми запитали про членство в НАТО – відповіді не почув. Зараз потребуємо міжнародно-правових гарантій безпеки, чіткої європейської перспективи, швидких та конкретних дій'', - повідомив Глава держави.

23 лютого 2022

Верховна Рада Україна проголосувала за закон про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", згідно з яким видатки на потреби оборони держави збільшують на 26,5 млрд гривень. Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачає збільшення видатків для вирішення невідкладних завдань: для Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Головного управління розвідки Міністерства оборони загалом на 22,7 млрд грн - на підвищення обороноздатності держави; на відновлення водопостачання у Донецькій області – 500 млн грн; обласним бюджетам Донецької та Луганської областей - по 100 млн грн; Про інші питання, які розглянули на сьогоднішньому засіданні парламенту, можна прочитати тут. Нагадаємо, сьогодні голова Львівської ОДА Максим Козицький розповів, що зміниться для Львівщини у разі запровадження в країні надзвичайного стану. Про посилення заходів безпеки в області з боку правоохоронних органів також повідомили очільники обласних управлінь поліції та СБУ.  Джерело: офіційний сайт ВРУ

2 лютого 2022

Відтепер дозвіл на відвідування Європи визначатимуть за індивідуальним статусом (станом здоров’я) людини, а не за епідеміологічною ситуацією в країні, звідки подорожує турист.  Інформують у департаменті міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва Львівської ОДА. З 1 лютого 2022 року основними підставами для в’їзду в країни ЄС стануть: - сертифікат про щеплення вакциною, схваленою на європейському рівні, за умови, що з моменту останньої дози пройшло не менше 14-ти і не більше 270 днів, або якщо турист має бустерне щеплення; - негативний результат ПЛР-тесту, який турист має отримати не пізніше ніж за 72 години до перетину кордону (також підходить і негативний результат експрес-тесту на антиген, який дійсний протягом 24 годин); - довідка про одужання із поміткою, що з дати першого позитивного результату тесту пройшло більше 180 днів. Ця інформація має бути підтверджена чинними цифровими сертифікатами Євросоюзу. Людей, які не мають такого сертифікату, можуть зобов’язати пройти ПЛР або експрес-тестування до або після прибуття до ЄС протягом 24 годин.  Ці вимоги не стосуються таких категорій іноземців: - мандрівники з особливим статусом (наприклад, медичні працівники, дипломати, сезонні працівники, дослідники в галузі охорони здоров’я тощо); - люди, які подорожують за транскордонною маятниковою міграцією (щодня або щотижня перетинають кордон по дорозі на роботу і додому); діти до 12 років. Нові рекомендації Ради ЄС не є юридичним зобов’язанням. Країни-члени самостійно повинні прийняти рішення щодо їх імплементації.

12 жовтня 2021

У Києві 12 жовтня відбувся 23-й Саміт Україна-Європейський Союз. Під час Саміту підписали Угоду про спільний авіаційний простір.  Отож, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, віцепрезидент Європейської комісії, Високий представник Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель та Надзвичайний і Повноважний Посол Словенії в Україні Томаж Менцін підписали Угоду між Україною та Європейським Союзом і його державами-членами про Спільний авіаційний простір. «Через вісім років нарешті підписано Угоду про Спільний авіаційний простір. Я вітаю Україну, вітаю президентів і всіх членів Європейського Союзу. Це високі стандарти безпеки польотів, нові можливості для громадян і бізнесу, більша кількість рейсів та ширша географія подорожей», – заявив Глава Української держави. Документ передбачає створення спільного авіаційного простору між Україною та ЄС, що сприятиме взаємному доступу до ринків авіаперевезень з рівними умовами конкуренції та повагою до однакових правил. Йдеться, зокрема, про безпеку польотів, авіаційну безпеку, організацію повітряного руху, гармонізацію соціальної сфери та захисту довкілля. Угода забезпечить поглиблення співпраці у сфері авіаційного транспорту. Серед іншого - поліпшення економічних, культурних і транспортних зв’язків між Україною та державами – членами ЄС.