Львівщина готова до реформування вторинного та третинного рівнів медичних послуг, - Василь Лозинський

10 лютого 2022

Міністерство охорони здоров’я України затвердило Примірне чотиритижневе сезонне меню на зимовий період. Його рекомендовано використовувати для організації триразового харчування дітей віком від 1 до 6 (7) років у закладах освіти та інших організованих дитячих колективах. Відповідний наказ, а також технологічна документація (технологічні картки) на страви та вироби, що увійшли до затвердженого меню, оприлюднені на сайті міністерства.  Техкартки містять перелік страв, всі необхідні параметри і розрахунки (маса брутто/нетто, енергетична цінність продуктів/страв тощо), вимоги до продуктів. Також у них запропоновані процеси приготування та температурні режими. Меню можна використовувати у повному обсязі або частково, опрацювавши його з огляду на смакові уподобання дітей та технологічні можливості кожного з закладів. ВАЖЛИВО: в разі внесення змін, меню потрібно погодити в територіальному підрозділі Держпродспоживслужби відповідно до вимог Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку.  Затверджений перелік страв також може бути використаний як база для чотиритижневого меню в інші пори року, проте з використанням сезонних продуктів. Завантажити техкартки можна за посиланнями нижче: Для першого тижня Для другого тижня Для третього тижня: Для четвертого тижня Над документами працювала робоча група, до складу якої увійшли представники Міністерства охорони здоров’я, Міністерства освіти, Держпродспоживслужби, державної установи «Інститут громадського здоров'я ім. О. М. Марзєєва НАМНУ», ВГО «Асоціація працівників дошкільної освіти», Національного університету харчових технологій,  управлінь та департаментів освіти Вінницької, Кам’янської, Броварської, Новоград-Волинської, Житомирської, Чернівецької, Хустської міських рад, Голосіївської районної у м. Києві, Покровської районної ради в м. Кривий Ріг, завідувачки та медичні сестри закладів дошкільної освіти міст Вінниця, Бровари, Житомир, Запоріжжя, Суми, Ковель, Мирноград та селища Бородянка.  Робота здійснюється в межах реформи сис­те­ми шкіль­но­го хар­чу­ван­ня, ініційованої пер­шою ле­ді Ук­ра­їни Оле­ною Зе­ленсь­кою.

9 лютого 2022

Перша леді Олена Зеленська та шеф-кухар Євген Клопотенко спростували найпопулярніші міфи навколо нового учнівського меню  Вже місяць, як у країні, після тривалого перехідного періоду, вповні втілюється реформа шкільного харчування. Дітей годують за оновленими нормативами МОЗ відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я. І ці зміни викликали жваве обговорення, дискусії та обросли безліччю міфів. Саме тому перша леді Олена Зеленська, яка ініціювала реформу у 2020 році, та шеф-кухар Євген Клопотенко – співавтор меню – провели в соцмережах спеціальну пряму трансляцію. У ній спростували найпопулярніші фейки щодо нових стандартів.   Міф: Цукор, сіль, хліб скасовані?  Як відзначили учасники трансляції, це зовсім не так. Норми солі, цукру та хліба лише зменшено відповідно до стандартів ВООЗ, які діють у закладах освіти в усьому світі. Споживання солі має скоротитися із 7-9 г до 1-1,5 г на один прийом їжі. І не одразу – а протягом усього 2022 року. Але вже зараз звичайна сіль має бути замінена на йодовану. Норму цукру також зменшено: з 15-18 г до 7,5 г на один прийом їжі.  І щодо хліба – це теж міф, що його тепер не дають дітям. Дають, але вдвічі менше. Було два шматочки – 80 грамів, став один – 30-50 грамів. Був білий – став цільнозерновий. «Вже зараз 13% наших школярів – із зайвою вагою! Нам скаржаться, що менше солодкого й менше хліба – менше смачно. Але я скажу: це питання харчових звичок. Їх можна й потрібно змінити, якщо ми не хочемо, щоб ці діти дорослішали з діабетом та гіпертонією. І нам тут дуже потрібна підтримка батьків – зменшите кількість солодкого й борошняного вдома, додайте овочів та фруктів – допоможіть нам оздоровити вашу дитину», – прокоментувала Олена Зеленська.   Міф: У школах немає обладнання для приготування нових страв, а кухарі не вміють готувати, «як у ресторанах» «По-перше, здорове харчування залежить здебільшого не від обладнання, а від дотримання нормативів та відповідальності, – зазначила перша леді. – Адже технологічні процеси приготування страв (варіння, тушкування, запікання) не змінилися. Хіба що смаженого тепер не буде. По-друге, на модернізацію харчоблоків держава активно виділяє кошти, цього року найбільше – 1,5 мільярда гривень. Тож чого не вистачає – те з’явиться». «Коли кажуть, що кухарі не вміють, як у ресторані, то я кажу: не применшуйте навичок ваших кухарів! Людина або вміє готувати, або ні! Вони професіонали, вони опанують нові стандарти – протягом цього року ми запланували для них допоміжне навчання», – прокоментував Євген Клопотенко.   Міф: Меню Клопотенка» – обов’язкове для всіх Учасники трансляції назвали цей міф одним із найбільших – бо обов’язкового «меню Клопотенко» не існує. Існують техкарти (інструкція з приготування) на 160 страв, згідно з новими стандартами. Їх розробила велика команда за його участі. «Але це меню рекомендоване! Кожен заклад чи громада можуть створити своє меню самостійно. Головне – щоб у ньому були дотримані нові нормативи здорового харчування. Ті, про які ми говорили: пропорції солі, цукру, збільшення кількості овочів та фруктів тощо», – зазначив Євген Клопотенко Такий самий міф те, що «меню Клопотенка» обов’язкове для дитсадочків. Насправді для них є меню, розроблене МОЗ. І воно також не обов’язкове для використання, а рекомендоване. Закладам і громадам пропонують підготувати своє, як це зробили в багатьох областях.   Міф: Спеції – небезпечні? У техкартах нових страв справді додані спеції. Ось їх перелік: • насіння гарбуза; насіння соняшнику; насіння кунжуту; карі; кмин; зіра; куркума; імбир сушений; корінь хрону; гірчиця; перець чорний мелений; паприка мелена; орегано сухий; мускатний горіх мелений; часник сухий; гвоздика; коріандр мелений; лавровий лист; перець духмяний; кориця мелена. Але те, що вони небезпечні, – теж міф. «Шановні батьки, знову посилатимуся на ВООЗ. Знання не стоять на місці, і зараз уже відомо, які спеції цілком безпечні. Саме їх і додали до шкільних страв – щоб компенсувати сіль та цукор», – розповіла Олена Зеленська.   Міф: Готувати за новим меню дорого, і хороших продуктів для нього не закуповують «Я як кухар, який щодня займається закупівлями, авторитетно кажу: нові норми харчування не змінюють вартості меню принципово! Ну, лише настільки, наскільки взагалі змінюються ціни рік від року, – розповів під час трансляції Євген Клопотенко. – Але подивіться, чого, згідно з реформою, ми тепер менше купуємо: кондитерки, ковбас, сосисок, цукру. Можемо на ці гроші купувати більше овочів та фруктів, м’яса». Водночас Олена Зеленська відзначила: те, що хороші страви можна готувати лише з хороших продуктів, – це якраз не міф, слушна думка. І, на жаль, справді трапляються випадки, коли через неякісні закупівлі в закладах освіти з’являються неякісні продукти. «Та не треба вигадувати велосипед – заходьте на освітню платформу «Знаїмо» – це сайт, де ми збираємо всю інформацію про реформу та здорове харчування, – і завантажуйте зразки коректних, правильних закупівельних документів, які підготувало Мінекономіки. І тоді проблем із закупівлями не буде!» – порадила вона.   Міф: У часи пандемії батьки не можуть контролювати, що діти їдять у школах і садочках Цьому міфу учасники трансляції протиставили Закон України «Про повну загальну середню освіту». Він передбачає право на батьківське самоврядування. Тобто й під час карантину, і за будь-яких інших обставин батьки можуть контролювати шкільні процеси. Можуть делегувати своїх представників, влаштувати дегустацію, зустрітись із кухарями – звісно, з дотриманням норм безпеки. Олена Зеленська та Євген Клопотенко закликали батьків та освітян, які бачать порушення, скаржитися у чатбот Держпродспоживслужби. «Ваша думка для нас важлива! Всі ви – амбасадори реформи! Бо змінити харчові звички із нездорових на здорові одній лише школі не під силу. Тож давайте спробуємо зробити це на рівні сім’ї. Якщо ми всі будемо розуміти, що це – заради здоров’я дітей – у нас все вийде», – резюмувала перша леді.

16 липня 2021

Питання реформування старшої школи – один з найважливіших векторів діяльності департаменту освіти і науки Львівської ОДА. Формування ефективної мережі професійних та академічних ліцеїв дозволить підвищити якісь освіти та дати можливість усім дітям обирати той профіль, до якого є здібності. Цього тижня ситуацію із створенням профільної школи обговорили під час засідання Експертної ради при департаменті освіти. «Ми стоїмо на роздоріжжі різних варіантів формування профільної школи, і від наших сьогоднішніх рішень залежить якою буде освіта через 10 – 15 років. Мусимо спільно напрацювати адекватне бачення цього процесу в межах Львівщини. Маючи такий план, будемо пропонувати нашу область на експеримент. Львівська область може утримувати лідерські позиції у продукуванні ідей, які розвивають систему освіти», - розповів директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска. За його словами, створення мережі ліцеїв можна впровадити у два етапи: спершу перетворити на ліцеї санаторні школи, після чого запустити цей процес у громадах. Схожу схему створення профільних ліцеїв висловив директор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Павло Хобзей. «Існує дві лінії руху. Перша пов'язана з територіальними громадами. Можна  розпочати створення ліцеїв у тих громадах, де є понад 50 тисяч жителів. Друга лінія пов'язана з обласними закладами. Пробувати на базі санаторних шкіл робити ліцеї і показати, що це дієво. Так чи інакше в цьому процесі важливо залучати найкращих педагогів, а також постійно комунікувати із громадами та усувати брак інформації», - акцентував Павло Хобзей. Під час засідання Експертної ради команда народної депутатки Наталії Піпи презентувала своє бачення профільної освіти, в межах якого сформовано план впровадження профільної освіти, що базується на використанні технології та врахуванні потенціалу закладів. Реформа старшої школи стартує у 2027 році, а з 2024-го почнеться пілотний проєкт в завчасно визначених школах. «Вже зараз ми розуміємо, що є школи, які не погодяться на пониження ступеня, вони будуть всіма засобами втримувати старші класи. Так само є заклади в громадах, які можуть конкурувати і уже готові реформуватись. Складно зорієнтуватись, бо нема чітких критеріїв та законодавчої бази. Вища освіта теж зацікавлена у роботі зі старшокласниками, адже це їхні потенційні студенти. Водночас, якщо йдеться про заклади професійно-технічної освіти, то нема розуміння, чи професійний ліцей існуватиме як альтернатива чи заміна сучасним училищам», - поділилась думками директор Центру інноваційних освітніх технологій Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти «Львівської політехніки» Маргарита Носкова. Вектор зі створення професійних та академічних ліцеїв так чи інакше доведеться скерувати на вищі навчальні заклади, аби ті також брали участь у створенні ліцеїв. «ВИШі  за територіальним чи якимось іншим принципом мусять долучитись до менторства над такими ліцеями. Університет Франка та Львівська політехніка уже готові взяти шефство над деякими із них. Їм потрібен зв'язок із вузами. Академічні ліцеї, які будуть створювати громади, будуть відрізнятися від наукових. Академічний повинен мати всі профілі для того, щоб діти, які не визначилися з профілем могли обрати собі якісь із цих напрямів. А на базі профтех училищ можна робити професійні ліцеї. Однак потрібен стандарт профільної освіти, якого поки що нема», - зазначив член Експертної ради Роман Пастушенко. Як повідомили у прес-службі Міністерства освіти і науки, днями Верховна Рада у другому читанні ухвалила закон про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв. Зокрема, виключено норму, що обмежувала можливості для створення ліцеїв міськими радами в містах з населенням менше 50 тисяч осіб. Ухвалений закон народна депутатка Наталія Піпа  в одній із своїх соцмереж назвала неякісним компромісом. Відтак, департамент освіти і науки Львівської ОДА спільно із експертами та народними обранцями до кінця літа має напрацювати чітке бачення створення мережі ліцеїв в області. «Мережа ліцеїв повинна мати логіку. Якщо у нас є сильний фізико-математичний ліцей, який показує хороші результати, то нема сенсу створювати ще один такий. Варто зосередитись на інших профілях: STEM, хіміко-біологічний чи інформаційних технологій. Також треба пам'ятати, що діти тих громад, які не мають старшої школи,  повинні мати доступ до якісної освіти», - резюмував Олег Паска. Консолідоване бачення розвитку освіти Львівщини мають намір презентувати на осінньому форумі за участі представників громад, вищих закладів освіти,  ЗПТО тощо. Напрацьований проект пропонуватимуть Міністерству освіти як пілотний. Якщо Львівщину допустять до експерименту, його зможуть почати уже наступного року.

9 Червня 2021

Сьогодні, 9 червня, представники департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації взяли участь в онлайн конференції, організованій  Громадською спілкою «Всеукраїнська Аграрна Рада та  проєктом USAID «Агро».  Говорили про підтримку реформи Держгеокадастру агробізнесом та сільськими громадами України. До заходу долучились майже 100 осіб, серед яких представники Держгеокадастру, Нотаріальної палати, органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, професійної спільноти землевпорядників та  аграрні формування Львівщини. Основною метою заходу є сприяння переорієнтації діяльності і функцій Держгеокадастру на сервісорієнтовану організацію та публічне управління, надання роз’яснень земельного законодавства та практичне вирішення проблемних питань у сфері земельних відносин, подолання корупції у земельній сфері, запобігання рейдерству, підтримка земельної реформи та інформування сільських громад про переваги, які надаються новими земельними законами тощо. В ході конференції спікери, а саме: Віктор Кобилянський (куратор від USAID АГРО) та Вікторія Кіпріянова (експерт Громадської спілки «Всеукраїнська Аграрна Рада») розкрили наступні теми: - аудит земельних ділянок як об’єктів права; - аудит договорів; - запобіжники проти негативних наслідків; - нові функції та повноваження Держгеокадастру та його територіальних управлінь; - моніторинг ринку земель. «Вважаю такі заходи вкрай важливими на сьогоднішній день, оскільки з 1 липня відкривається обіг земель сільськогосподарського призначення. З 27 травня власником державної землі за межами населеного пункту стала громада, крім земель, які перебувають на праві постійного користування в державних підприємств, оборони, природозаповідного фонду. Цей значний земельний ресурс потребує особливої уваги, адже, при правильному розпорядженні - може значно покращити наповнення місцевого бюджету», - зазначила заступник директора департаменту Людмила Гончаренко. Закони, з якими варто ознайомитися: - «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»; - «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

4 січня 2021

Міністерство охорони здоров’я розвиває електронну систему охорони здоров’я eHealth. До системи вже приєдналися 2,2 мільйона мешканців області та більше 137 надавачів первинної медичної допомоги. Метою запровадження та розвитку eHealth є поступова відмова від паперового документообігу в медичній сфері. Важливим кроком у цьому напрямі стало запровадження з 1 жовтня електронних медичних висновків про народження. Цю функціональність розроблено МОЗ спільно з Міністерством цифрової трансформації, НСЗУ, Фондом Східної Європи, програмою EGAP.  Наразі на Львівщині вже створено понад 2308 електронних висновків про народження дитини. Міністерство планує надалі розвивати напрям електронних медичних висновків. У 2021 році буде запроваджено систему видачі електронних рецептів на інсуліни, наркотичні засоби та усі рецептурні препарати; Нагадаємо, МОЗ спільно із НСЗУ, ДП “Електронне здоров’я” працює над спрощенням роботи медичних працівників та депаперизацією. У рамках розвитку eHealth у 2021 році запланований старт кількох сервісів: електронного лікарняного, електронних рецептів, плану лікування, модуля чутливих даних, електронного кабінету пацієнта тощо.

25 вересня 2020

З 11 вересня Національна служба здоров’я України контрактує заклади на додаткові доплати медпрацівникам. Про це сьогодні під час брифінгу розповів директор департаменту охорони здоров’я Орест Чемерис. «На Львівщині ми тримаємо цю ситуацію під контролем. Станом на сьогоднішній ранок 80% медичних установ уже подали заявку на це перехідне фінансування, але нагадуємо всім власникам лікарень та головним лікарям, що провести контрактування треба в короткі терміни, аби всі медичні працівники у перших числах жовтня могли отримати передбачені державою доплати», - розповів Орест Чемерис. Так званий пакет №33 дозволить виплатити доплати лікарям у розмірі 75%, медичним сестрам - 50% та  молодшому медичному персоналу - 25%.

25 травня 2020

Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги отримав 5 485 801 грн за квітень за пакетом “Екстрена медична допомога пацієнтам з підозрою або встановленим захворюванням на гостру респіраторну хворобу COVID-19”. Сума отримана виходячи із кількості зареєстрованих пацієнтів в області станом на 30 квітня – 451 особа, помноженої на тариф – 12 163,64 грн за одного пацієнта. Вже підписано 15 договорів з закладами області за пакетом “Медична допомога, яка надається мобільними медичними бригадами, що створені для реагування на гостру респіраторну хворобу COVID-19”. Всього пропозиції подали 26 закладів. 12 закладів Львівщини подали пропозиції на укладення договорів за пакетом “Стаціонарна допомога пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19”. За цим пакетом договори можуть укласти лише ті лікарні, які є у переліку визначених для госпіталізації пацієнтів з коронавірусною інфекцією і відповідають вимогам надання допомоги. Вже підписано 7 договорів з лікарнями Львівської області. Загалом НСЗУ виплатила 135 944 059 млн грн за надання допомоги пацієнтам з COVID-19 всього за 12 робочих днів. Кошти на свої рахунки отримали усі центри екстреної медичної допомоги, мобільні бригади та лікарні, які госпіталізовували пацієнтів з коронавірусною інфекцією у квітні. Також НСЗУ вийшла на фінальну стадію контрактування медзакладів, що надають стаціонарну допомогу хворим на COVID, та мобільних бригад, які виїжджають до таких пацієнтів.

11 травня 2020

Заступниця Міністра охорони здоров’я, під час робочого візиту до Львова, відвідала 4 обласних медичних заклади, які потребують особливої уваги з огляду на розпочату 1 квітня реформу вторинної та третинної ланок медичної галузі. Зокрема, Ірина Микичак відвідала Львівський регіональний фтизіо-пульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр, Львівську обласну клінічну психіатричну лікарню, Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр та Львівську обласну інфекційну клінічну лікарню. Медреформа у тому вигляді, як її отримало Міністерство охорони здоров’я, означає звільнення близько 50 тисяч медпрацівників та закриття 332 лікарень. Команда Максима Степанова працює, щоб невідкладно змінити ситуацію, щоб держава не втратила медиків і не відбулося масового закриття лікарень. «Прикро що за результатами контрактування НЗСУ переважна більшість обласних лікарень отримала фінансування нижче історичного бюджету. Тому сьогодні мені, як представнику міністерства, маючи доручення від міністра, було важливо почути пропозиції наших колег із лікарень, враховуючи той досвід, який вони отримали в процесі реформування. Фтизіо-пульмонолігічний центр найбільше постраждав від контрактування. У них суттєве недофінансування, і значна частина кадрів під загрозою оптимізації. Якщо говорити про дитячі медичні заклади, і Охматдит і Західноукраїнський дитячий центр також перебувають у зоні ризику, з точки зору фінансування. Якщо ми за результатами контрактування скоротимо по 300 медичних працівників, то відповідно у нас зупиниться діяльність закладів, адже буде порушено весь процес надання медичної допомоги», — наголосила заступник Міністра охорони здоров’я Ірина Микичак. За її словами у психіатричній лікарні, як і в інших, значна кількість медикаментів не включена в пакети. Тому міністерство охорони здоров’я працює над тим, аби переосмислити ситуацію і зберегти всі заклади із кращими медичні кадри, забезпечивши при цьому надання якісної медичної допомоги. Основний наголос заступниця Міністра зробила на ті служби, які потенційно найбільше постраждають від реформи. Зараз по всій Україні відбувається аналіз ситуації, яка склалась після 1 квітня. «Після аналізу буде зроблено певні висновки. Якщо йдеться про Львівську область, недофінансування третього рівня — 800 млн грн, звісно це потребує корегування», — наголосив голова Львівської ОДА Максим Козицький. За словами директора департаменту охорони здоров’я Ореста Чемериса медицина України в умовах пандемії зустрілась із чималими викликами. «Сьогоднішній візит заступника міністра надзвичайно важливий, аби на вищому рівні було розуміння тих проблемних питання, які виникли в медичних установах в умовах реформування. Департамент має певне бачення та напрацювання щодо заходів, які треба здійснити. З обласного бюджету дофінансування медичних закладів становить 36 млн грн. Ми сподіваємось що певні перегляди пакетів будуть і нові суми будуть прийнятними. Скорочення кадрів — це проблема, яка може нас очікувати у другій половині року, але наразі ми працюємо над тим, аби мінімізувати такі ризики», — зазначив Орест Чемерис. «Так чи інакше, Мністерство охорони здоров’я України робить усе так, аби не погрішити обсяг надання допомоги та покращити якість надання допомоги. Тому ми працюємо над тим, щоб збільшити обсяг фінансування галузі медицини із державного бюджету та переглянути саму програму медичних гарантій», — резюмувала Ірина Микичак. Заступник міністра також наголосила на необхідності зростання тарифів по інфаркту, інсульту, екстреній медицині та тарифу інфекційних патологій.

2 березня 2020

Питання реформування медицини та тарифів на медичні послуги порушили сьогодні під час чергового засідання Правління Громадської ради при Львівській обласній державній адміністрації. У межах засідання заступник голови Львівської ОДА Іван Собко поінформував присутніх про перебіг процесу реформування на Львівщині. «Сенс реформи у тому, щоб змінити систему фінансування медзакладів. Держава ставить правильний акцент на тому, щоб раціонально використовувати бюджетні кошти. Ми на обласному рівні робитимемо спільно із громадськістю все, що від нас залежить, але наша позиція незмінна – втілювати непопулярні рішення для позитивного результату. Реформа медицина – один із найскладніших викликів для усіх. Варто зазначити, що наші медичні заклади справляються із цим завданням», - наголосив Іван Собко. Керівник департаменту охорони здоров’я Андрій Васько також акцентував увагу присутніх на тому, що доступ до медичних послуг повинні мати усі мешканці Львівщини, а планувати штат закладу головні лікарі повинні так, щоб доступ до закладу був для усіх. «У п’ятницю закінчилося контрактування закладів із НЗСУ, а з 1 квітня припиняється державне фінансування закладів охорони здоров’я. Фактично до кінця цього тижня ми будемо бачити реальний фінансовий ресурс. Всі установи, що переведено у НКП, подались на фінансування згідно із пакетами служби здоров’я. Новий механізм фінансування виведе на позитивні показники ті лікарні, які лікують велику кількість пацієнтів. Лікарні, що не мають пацієнтів, будуть у збитках, адже Національна служба здоров’я не фінансуватиме їх», - зазначив Андрій Васько. Під час засідання Громадської ради порушили також питання ситуації у Львівській області із профілактикою інфекційних та вірусних захворювань.

12 лютого 2020

Заступник голови облдержадміністрації Іван Собко зустрівся сьогодні із представниками Міжнародної фінансової корпорації, що є підрозділом групи Світового банку, аби обговорити можливість реалізації спільних проектів у галузі охорони здоров'я. Під час розмови заступник ознайомив гостей із процесом реформування медицини усіх рівнів та наголосив на важливості залучення позитивного досвіду іноземних партнерів. "Система охорони здоров'я уже давно потребує змін. Уряд затвердив напрями реформи і дотримується їх. Роками у нас будували лікарні за неефективним принципом. Тепер ці заклади не можуть надати якісних медичних послуг. Перший крок реформи - первинна медицина - уже запрацював і показав хороші результати. На черзі вторинний і третинний рівень медицини. Державні кошти мають витрачатися ефективно. У центрі функціонування системи охорони здоров'я має бути пацієнт, якому потрібна якісна медична послуга. Реалізація різних проектів зі Світовим банком завжди позитивна. Тому співпраця з вами в частині комплексного вирішення медичних проблем - на часі", - зазначив Іван Собко. Гості наголосили на доцільності напрацювання пілотного проекту, що можна втілити на території області, а також ознайомили із специфікою реалізації державно-приватного партнерства. "Велика увага зараз скерована на розвиток та функціонуванні мережі медичних закладів. Влада потребує значних інвестицій у систему охорони здоров'я. В цьому контексті партнерство із приватним сектором може мати значний успіх. Досвід схеми державно-приватного партнерства варто переймати і Україні, адже така співпраця показала хороші результати у багатьох розвинених країнах. Тим паче, що зараз Україна перебуває у процесі реформування своєї системи охорони здоров'я", - акцентувала старший спеціаліст з інвестицій IFC, глобальний керівник ДПП в секторі охорони здоров’я Карін Башонжі. Під час зустрічі т.в.о. директора департаменту охорони здоров'я Андрій Васько презентував стратегію розвитку медичної галузі в межах Львівської області та зосередив увагу на опорних лікарнях та екстреній медичній допомозі. "Кожен крок нинішньої реформи доцільний та обдуманий, однак часу на довгий перехідний період не буде. А в умовах застосування кризового менеджменту, держава фінансуватиме ті заклади, які надаватимуть якісні медичні послуги", - резюмував Андрій Васько. Сторони обмінялися думками щодо можливих шляхів співпраці, обговорили розвиток дитячої медицини та акцентували увагу на необхідності підсилення матеріально-технічної бази медичних установ, а також на залученні високопрофесійного медичного та експертного технічного персоналу.

7 лютого 2020

У всіх областях України планують облаштувати понад дві сотні приймальних відділень в опорних лікарнях, а роботи мають розпочати уже найближчим часом. Про це сьогодні йшлося під час селекторної наради під головуванням Премьер-міністра України Олексія Гончарука. За постановою Кабінету Міністрів усі об’єкти мають відповідати уніфікованим єдиним стандартам та будуть забезпечені сучасним обладнанням. «Усі стандарти адаптують під кожну область. Це важлива організаційна робота, яку треба оперативно виконати. Держава візьме на себе фінансування будівельних робіт та централізовану закупівлю стандартизованого обладнання. Внаслідок впровадження реформи, люди мають бачити, що система охорони здоров’я змінюється на краще», - наголосив очільник Уряду. В межах облаштування опорних лікарень подбають також про дороги, якими довозитимуть пацієнтів. Окрім того, в межах наради порушили питання стану готовності закладів вторинної та третинної (спеціалізованої та високоспеціалізованої) медичної допомоги до запровадження в 2020 році системи фінансування за програмою медичних гарантій. В цілому показники готовності Львівської області перебувають на рівні середніх показників по Україні. Загальна готовність в порівнянні з минулим тижнем збільшилась на 4,2% і становить 84,2 %. Під час селектора Премьер-міністр України доручив провести аудит парку карет швидкої допомоги та шкільних автобусів, аби мати розуміння де і в якій кількості підсилити кількість автотранспорту.

5 лютого 2020

Підготовку медичних закладів до початку процесу укладення договору з Національною службою здоров’я України обговорили сьогодні із представниками органів місцевого самоврядування та керівниками закладів охорони здоров’я, які надають спеціалізовану медичну допомогу. В межах наради щодо впровадження програми медичних гарантій з 2020 року акцентували увагу на наданні інформації щодо пакетів медичних послуг, проведенні консультацій щодо відповідності закладу вимогам до пакетів послуг і реєстрації в електронній системі охорони здоров’я. «Ми маємо ще час зреагувати на ризики, які можуть виникнути в процесі реформування. Якщо є проблемні питання, треба їх спільно  вирішити. До 25 лютого усі заклади мають бути законтрактовані. Впевнений, що на Львівщині реформа буде успішною», - зазначив перший заступник голови Львівської ОДА Василь Лозинський. Під час обговорення директор Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Мар’яна Возниця презентувала новий підхід до фінансування системи охорони здоров’я та роль НСЗУ в трансформації системи. «Сенс реформи у тому, щоб змінити систему фінансування медзакладів. По окремих закладах відділення працюють лише на 20% своєї потужності. В центрі медицини має бути пацієнт. Нам потрібні медичні заклади, з яких пацієнти виходитимуть здоровими», - наголосила Мар’яна Возниця. Директор Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ також наголосила, що в межах медичних гарантій затверджено 27 пакетів, пріоритетними серед яких будуть послуги із надання медичної допомоги при гострому мозковому інсульті, інфаркті міокарда, пологах та неонатальних станах, а також діагностика онкологічних захворювань. На нараді також розповіли про реєстрацію в електронній системі охороні здоров’я та подачу заяви на укладення договору з НСЗУ, а також про розробку та затвердження фінансового плану медичних закладів.