Облаштування приймальних відділень в опорних лікарнях обговорили під час селектора із Прем'єром

13 квітня 2022

Кабінет Міністрів України на засіданні 12 квітня виділив додаткові 490 млн грн для базового відновлення дорожньої інфраструктури, зокрема на звільнених територіях. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у відеозверненні.   Глава Уряду наголосив, що держава підтримує людей на щойно звільнених територіях. Так, 10 квітня було виділено 1 млрд грн на першочергове відновлення інфраструктури у звільнених містах і селах Київської, Чернігівської, Сумської та Житомирської областей.   «Постійно надсилаємо гуманітарну допомогу, безкоштовні речі, медикаменти. У прифронтових містах продовжуємо роздавати безкоштовні продуктові набори. Держава закуповує продукти переважно в українських виробників, аби завантажити їх замовленнями. По більшості позицій закупили від 30 до 80% всього необхідного», — зазначив Денис Шмигаль.   Прем’єр-міністр також повідомив, що Уряд виділив ще 200 млн грн на виплати роботодавцям, які наймають працівників із числа вимушених переселенців. Кошти у вигляді 6,5 тис. грн виплачуватимуться за кожного нового працівника для покриття частини заробітної плати.   «За роз’ясненнями щодо отримання такої компенсації вже звернулися понад 5 тисяч роботодавців. Крім того, Кабінет Міністрів виділив додаткові 2,3 млрд грн на програму «5-7-9», — відзначив очільник Уряду.   Прем’єр-міністр також повідомив, що вже понад 250 виробничих підприємств за підтримки держави були переміщені в інші області. З них 121 підприємство вже повністю функціонує на новому місці, інші — знаходяться в процесі переміщення. Ще 430 виробництв очікують своєї черги.

3 березня 2022

За дорученням Президента України, Уряд починає працювати над створенням 4-х фондів. Кошти цих фондів підуть на відновлення України. Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час звернення. Першим є Фонд відновлення зруйнованого майна та інфраструктури. ''Ми відновимо все, що зруйнували російські окупанти. Кожен дім, кожну квартиру, кожну школу, кожен дитячий садок та лікарню. Кожен міст і дорогу'', - заявив прем'єр-міністр. Другий – Фонд оновлення та трансформації економіки.  ''Ми будемо просити наших партнерів прийняти для нас так званий «український План Маршалла». Нам потрібно не просто відновити економіку, ми будемо будувати нову європейську країну'', - сказав Денис Шмигаль. Третім є Фонд обслуговування та погашення боргу.  ''Україна сьогодні, незважаючи на війну, виконує всі свої зобов’язання. 1 березня Мінфін України здійснив купонну виплату в розмірі 292 мільйони доларів за єврооблігаціями. Але ми вважаємо, що світ має допомагати й підтримувати Україну, розуміючи який тягар сьогодні лежить на нас'', - додав прем'єр-міністр. І четвертий - Фонд підтримки постраждалого бізнесу.  ''Всі ми бачимо, скільки підприємців, компаній допомагають сьогодні нашим військовим, лікарям, звичайним українцям. Всі об’єднались заради спільної мети – вигнати ворога з нашої землі. І ми розуміємо, що наша задача – допомогти бізнесу повернутись до нормальної роботи, нормального життя, нормального існування'', - резюмував Денис Шмигаль.

10 лютого 2022

Міністерство охорони здоров’я України затвердило Примірне чотиритижневе сезонне меню на зимовий період. Його рекомендовано використовувати для організації триразового харчування дітей віком від 1 до 6 (7) років у закладах освіти та інших організованих дитячих колективах. Відповідний наказ, а також технологічна документація (технологічні картки) на страви та вироби, що увійшли до затвердженого меню, оприлюднені на сайті міністерства.  Техкартки містять перелік страв, всі необхідні параметри і розрахунки (маса брутто/нетто, енергетична цінність продуктів/страв тощо), вимоги до продуктів. Також у них запропоновані процеси приготування та температурні режими. Меню можна використовувати у повному обсязі або частково, опрацювавши його з огляду на смакові уподобання дітей та технологічні можливості кожного з закладів. ВАЖЛИВО: в разі внесення змін, меню потрібно погодити в територіальному підрозділі Держпродспоживслужби відповідно до вимог Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку.  Затверджений перелік страв також може бути використаний як база для чотиритижневого меню в інші пори року, проте з використанням сезонних продуктів. Завантажити техкартки можна за посиланнями нижче: Для першого тижня Для другого тижня Для третього тижня: Для четвертого тижня Над документами працювала робоча група, до складу якої увійшли представники Міністерства охорони здоров’я, Міністерства освіти, Держпродспоживслужби, державної установи «Інститут громадського здоров'я ім. О. М. Марзєєва НАМНУ», ВГО «Асоціація працівників дошкільної освіти», Національного університету харчових технологій,  управлінь та департаментів освіти Вінницької, Кам’янської, Броварської, Новоград-Волинської, Житомирської, Чернівецької, Хустської міських рад, Голосіївської районної у м. Києві, Покровської районної ради в м. Кривий Ріг, завідувачки та медичні сестри закладів дошкільної освіти міст Вінниця, Бровари, Житомир, Запоріжжя, Суми, Ковель, Мирноград та селища Бородянка.  Робота здійснюється в межах реформи сис­те­ми шкіль­но­го хар­чу­ван­ня, ініційованої пер­шою ле­ді Ук­ра­їни Оле­ною Зе­ленсь­кою.

9 лютого 2022

Перша леді Олена Зеленська та шеф-кухар Євген Клопотенко спростували найпопулярніші міфи навколо нового учнівського меню  Вже місяць, як у країні, після тривалого перехідного періоду, вповні втілюється реформа шкільного харчування. Дітей годують за оновленими нормативами МОЗ відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я. І ці зміни викликали жваве обговорення, дискусії та обросли безліччю міфів. Саме тому перша леді Олена Зеленська, яка ініціювала реформу у 2020 році, та шеф-кухар Євген Клопотенко – співавтор меню – провели в соцмережах спеціальну пряму трансляцію. У ній спростували найпопулярніші фейки щодо нових стандартів.   Міф: Цукор, сіль, хліб скасовані?  Як відзначили учасники трансляції, це зовсім не так. Норми солі, цукру та хліба лише зменшено відповідно до стандартів ВООЗ, які діють у закладах освіти в усьому світі. Споживання солі має скоротитися із 7-9 г до 1-1,5 г на один прийом їжі. І не одразу – а протягом усього 2022 року. Але вже зараз звичайна сіль має бути замінена на йодовану. Норму цукру також зменшено: з 15-18 г до 7,5 г на один прийом їжі.  І щодо хліба – це теж міф, що його тепер не дають дітям. Дають, але вдвічі менше. Було два шматочки – 80 грамів, став один – 30-50 грамів. Був білий – став цільнозерновий. «Вже зараз 13% наших школярів – із зайвою вагою! Нам скаржаться, що менше солодкого й менше хліба – менше смачно. Але я скажу: це питання харчових звичок. Їх можна й потрібно змінити, якщо ми не хочемо, щоб ці діти дорослішали з діабетом та гіпертонією. І нам тут дуже потрібна підтримка батьків – зменшите кількість солодкого й борошняного вдома, додайте овочів та фруктів – допоможіть нам оздоровити вашу дитину», – прокоментувала Олена Зеленська.   Міф: У школах немає обладнання для приготування нових страв, а кухарі не вміють готувати, «як у ресторанах» «По-перше, здорове харчування залежить здебільшого не від обладнання, а від дотримання нормативів та відповідальності, – зазначила перша леді. – Адже технологічні процеси приготування страв (варіння, тушкування, запікання) не змінилися. Хіба що смаженого тепер не буде. По-друге, на модернізацію харчоблоків держава активно виділяє кошти, цього року найбільше – 1,5 мільярда гривень. Тож чого не вистачає – те з’явиться». «Коли кажуть, що кухарі не вміють, як у ресторані, то я кажу: не применшуйте навичок ваших кухарів! Людина або вміє готувати, або ні! Вони професіонали, вони опанують нові стандарти – протягом цього року ми запланували для них допоміжне навчання», – прокоментував Євген Клопотенко.   Міф: Меню Клопотенка» – обов’язкове для всіх Учасники трансляції назвали цей міф одним із найбільших – бо обов’язкового «меню Клопотенко» не існує. Існують техкарти (інструкція з приготування) на 160 страв, згідно з новими стандартами. Їх розробила велика команда за його участі. «Але це меню рекомендоване! Кожен заклад чи громада можуть створити своє меню самостійно. Головне – щоб у ньому були дотримані нові нормативи здорового харчування. Ті, про які ми говорили: пропорції солі, цукру, збільшення кількості овочів та фруктів тощо», – зазначив Євген Клопотенко Такий самий міф те, що «меню Клопотенка» обов’язкове для дитсадочків. Насправді для них є меню, розроблене МОЗ. І воно також не обов’язкове для використання, а рекомендоване. Закладам і громадам пропонують підготувати своє, як це зробили в багатьох областях.   Міф: Спеції – небезпечні? У техкартах нових страв справді додані спеції. Ось їх перелік: • насіння гарбуза; насіння соняшнику; насіння кунжуту; карі; кмин; зіра; куркума; імбир сушений; корінь хрону; гірчиця; перець чорний мелений; паприка мелена; орегано сухий; мускатний горіх мелений; часник сухий; гвоздика; коріандр мелений; лавровий лист; перець духмяний; кориця мелена. Але те, що вони небезпечні, – теж міф. «Шановні батьки, знову посилатимуся на ВООЗ. Знання не стоять на місці, і зараз уже відомо, які спеції цілком безпечні. Саме їх і додали до шкільних страв – щоб компенсувати сіль та цукор», – розповіла Олена Зеленська.   Міф: Готувати за новим меню дорого, і хороших продуктів для нього не закуповують «Я як кухар, який щодня займається закупівлями, авторитетно кажу: нові норми харчування не змінюють вартості меню принципово! Ну, лише настільки, наскільки взагалі змінюються ціни рік від року, – розповів під час трансляції Євген Клопотенко. – Але подивіться, чого, згідно з реформою, ми тепер менше купуємо: кондитерки, ковбас, сосисок, цукру. Можемо на ці гроші купувати більше овочів та фруктів, м’яса». Водночас Олена Зеленська відзначила: те, що хороші страви можна готувати лише з хороших продуктів, – це якраз не міф, слушна думка. І, на жаль, справді трапляються випадки, коли через неякісні закупівлі в закладах освіти з’являються неякісні продукти. «Та не треба вигадувати велосипед – заходьте на освітню платформу «Знаїмо» – це сайт, де ми збираємо всю інформацію про реформу та здорове харчування, – і завантажуйте зразки коректних, правильних закупівельних документів, які підготувало Мінекономіки. І тоді проблем із закупівлями не буде!» – порадила вона.   Міф: У часи пандемії батьки не можуть контролювати, що діти їдять у школах і садочках Цьому міфу учасники трансляції протиставили Закон України «Про повну загальну середню освіту». Він передбачає право на батьківське самоврядування. Тобто й під час карантину, і за будь-яких інших обставин батьки можуть контролювати шкільні процеси. Можуть делегувати своїх представників, влаштувати дегустацію, зустрітись із кухарями – звісно, з дотриманням норм безпеки. Олена Зеленська та Євген Клопотенко закликали батьків та освітян, які бачать порушення, скаржитися у чатбот Держпродспоживслужби. «Ваша думка для нас важлива! Всі ви – амбасадори реформи! Бо змінити харчові звички із нездорових на здорові одній лише школі не під силу. Тож давайте спробуємо зробити це на рівні сім’ї. Якщо ми всі будемо розуміти, що це – заради здоров’я дітей – у нас все вийде», – резюмувала перша леді.

2 грудня 2021

Керівникам територіальних громад Львівської області наголосили на необхідності підвищення темпів вакцинації населення від коронавірусу, адже спільним завданням керівництва Львівської ОДА та громад є досягнення колективного імунітету населення від ковіду. Про це на селекторній нараді по вакцинації зазначив профільний заступник голови Львівської ОДА Іван Собко. «Перш за все необхідно посилити перевірки наявності сертифікатів про вакцинацію у пасажирів у громадському транспорті та у відвідувачів закладів громадського харчування. Для цього наполегливо рекомендуємо максимально активізувати роботу в цьому напрямку разом з представниками Нацполіції та Держпродспоживслужби, які зобов’язані здійснювати контроль за дотриманням карантинних заходів», - зазначив Іван Собко. «Водночас, за минулі два тижні виконання планових показників вакцинації по Львівщині складало 93%. Такий результат став можливим завдяки спільній активній роботі громад, райдержадміністрацій, обласної влади. Проте, з поширенням інформації про можливість виходу  Львівщини з «червоної» зони, темпи вакцинації в районах різко знизилися до 70% виконання планових показників», - розповів заступник голови Львівської ОДА. Таким чином, керівників громад  закликали до кінця цього року максимально вжити заходів для ефективного проведення вакцинації у кожній громаді. Відповідне доручення скерували і головам райдержадміністрацій. У селекторній нараді також взяли участь директор департаменту охорони здоров’я Орест Чемерис та регіональний координатор з питань вакцинації від коронавірусної інфекції на Львівщині Олег Когут.

12 жовтня 2021

Захистити людей, чиї рідні загинули, захищаючи незалежність і суверенітет України, — обов’язок держави. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Уряд на позачерговому засіданні 11 жовтня підтримав рішення про встановлення з 1 січня 2022 року мінімальної пенсійної виплати на рівні не менше ніж 7800 грн кожному з непрацездатних батьків, дружині (чоловіку) захисників, що загинули в зоні проведення АТО/ООС. «Підвищену пенсійну допомогу з наступного року отримають понад 2 тисячі людей, чиї рідні загинули за Україну, боронячи мир та спокій українських осель. Адресна допомога до пенсії надаватиметься їм незалежно від того, чи вже отримують такі виплати інші члени родини», — зазначив Прем’єр-міністр. До слова, від початку антитерористичної операції на Сході України понад 300 військовослужбовців з Львівщини загинули під час виконання бойових завдань. Нагадаємо, що в області триває Комплексна програма соціальної підтримки учасників АТО та їхніх родин, бійців – добровольців АТО, а також родин Героїв Небесної Сотні на 2021-2025 роки. Детальніше про соціальну підтримку учасників АТО/ООС та родин загиблих у Львівській області читайте за посиланням.

16 липня 2021

Питання реформування старшої школи – один з найважливіших векторів діяльності департаменту освіти і науки Львівської ОДА. Формування ефективної мережі професійних та академічних ліцеїв дозволить підвищити якісь освіти та дати можливість усім дітям обирати той профіль, до якого є здібності. Цього тижня ситуацію із створенням профільної школи обговорили під час засідання Експертної ради при департаменті освіти. «Ми стоїмо на роздоріжжі різних варіантів формування профільної школи, і від наших сьогоднішніх рішень залежить якою буде освіта через 10 – 15 років. Мусимо спільно напрацювати адекватне бачення цього процесу в межах Львівщини. Маючи такий план, будемо пропонувати нашу область на експеримент. Львівська область може утримувати лідерські позиції у продукуванні ідей, які розвивають систему освіти», - розповів директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска. За його словами, створення мережі ліцеїв можна впровадити у два етапи: спершу перетворити на ліцеї санаторні школи, після чого запустити цей процес у громадах. Схожу схему створення профільних ліцеїв висловив директор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Павло Хобзей. «Існує дві лінії руху. Перша пов'язана з територіальними громадами. Можна  розпочати створення ліцеїв у тих громадах, де є понад 50 тисяч жителів. Друга лінія пов'язана з обласними закладами. Пробувати на базі санаторних шкіл робити ліцеї і показати, що це дієво. Так чи інакше в цьому процесі важливо залучати найкращих педагогів, а також постійно комунікувати із громадами та усувати брак інформації», - акцентував Павло Хобзей. Під час засідання Експертної ради команда народної депутатки Наталії Піпи презентувала своє бачення профільної освіти, в межах якого сформовано план впровадження профільної освіти, що базується на використанні технології та врахуванні потенціалу закладів. Реформа старшої школи стартує у 2027 році, а з 2024-го почнеться пілотний проєкт в завчасно визначених школах. «Вже зараз ми розуміємо, що є школи, які не погодяться на пониження ступеня, вони будуть всіма засобами втримувати старші класи. Так само є заклади в громадах, які можуть конкурувати і уже готові реформуватись. Складно зорієнтуватись, бо нема чітких критеріїв та законодавчої бази. Вища освіта теж зацікавлена у роботі зі старшокласниками, адже це їхні потенційні студенти. Водночас, якщо йдеться про заклади професійно-технічної освіти, то нема розуміння, чи професійний ліцей існуватиме як альтернатива чи заміна сучасним училищам», - поділилась думками директор Центру інноваційних освітніх технологій Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти «Львівської політехніки» Маргарита Носкова. Вектор зі створення професійних та академічних ліцеїв так чи інакше доведеться скерувати на вищі навчальні заклади, аби ті також брали участь у створенні ліцеїв. «ВИШі  за територіальним чи якимось іншим принципом мусять долучитись до менторства над такими ліцеями. Університет Франка та Львівська політехніка уже готові взяти шефство над деякими із них. Їм потрібен зв'язок із вузами. Академічні ліцеї, які будуть створювати громади, будуть відрізнятися від наукових. Академічний повинен мати всі профілі для того, щоб діти, які не визначилися з профілем могли обрати собі якісь із цих напрямів. А на базі профтех училищ можна робити професійні ліцеї. Однак потрібен стандарт профільної освіти, якого поки що нема», - зазначив член Експертної ради Роман Пастушенко. Як повідомили у прес-службі Міністерства освіти і науки, днями Верховна Рада у другому читанні ухвалила закон про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв. Зокрема, виключено норму, що обмежувала можливості для створення ліцеїв міськими радами в містах з населенням менше 50 тисяч осіб. Ухвалений закон народна депутатка Наталія Піпа  в одній із своїх соцмереж назвала неякісним компромісом. Відтак, департамент освіти і науки Львівської ОДА спільно із експертами та народними обранцями до кінця літа має напрацювати чітке бачення створення мережі ліцеїв в області. «Мережа ліцеїв повинна мати логіку. Якщо у нас є сильний фізико-математичний ліцей, який показує хороші результати, то нема сенсу створювати ще один такий. Варто зосередитись на інших профілях: STEM, хіміко-біологічний чи інформаційних технологій. Також треба пам'ятати, що діти тих громад, які не мають старшої школи,  повинні мати доступ до якісної освіти», - резюмував Олег Паска. Консолідоване бачення розвитку освіти Львівщини мають намір презентувати на осінньому форумі за участі представників громад, вищих закладів освіти,  ЗПТО тощо. Напрацьований проект пропонуватимуть Міністерству освіти як пілотний. Якщо Львівщину допустять до експерименту, його зможуть почати уже наступного року.

9 Червня 2021

Сьогодні, 9 червня, представники департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації взяли участь в онлайн конференції, організованій  Громадською спілкою «Всеукраїнська Аграрна Рада та  проєктом USAID «Агро».  Говорили про підтримку реформи Держгеокадастру агробізнесом та сільськими громадами України. До заходу долучились майже 100 осіб, серед яких представники Держгеокадастру, Нотаріальної палати, органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, професійної спільноти землевпорядників та  аграрні формування Львівщини. Основною метою заходу є сприяння переорієнтації діяльності і функцій Держгеокадастру на сервісорієнтовану організацію та публічне управління, надання роз’яснень земельного законодавства та практичне вирішення проблемних питань у сфері земельних відносин, подолання корупції у земельній сфері, запобігання рейдерству, підтримка земельної реформи та інформування сільських громад про переваги, які надаються новими земельними законами тощо. В ході конференції спікери, а саме: Віктор Кобилянський (куратор від USAID АГРО) та Вікторія Кіпріянова (експерт Громадської спілки «Всеукраїнська Аграрна Рада») розкрили наступні теми: - аудит земельних ділянок як об’єктів права; - аудит договорів; - запобіжники проти негативних наслідків; - нові функції та повноваження Держгеокадастру та його територіальних управлінь; - моніторинг ринку земель. «Вважаю такі заходи вкрай важливими на сьогоднішній день, оскільки з 1 липня відкривається обіг земель сільськогосподарського призначення. З 27 травня власником державної землі за межами населеного пункту стала громада, крім земель, які перебувають на праві постійного користування в державних підприємств, оборони, природозаповідного фонду. Цей значний земельний ресурс потребує особливої уваги, адже, при правильному розпорядженні - може значно покращити наповнення місцевого бюджету», - зазначила заступник директора департаменту Людмила Гончаренко. Закони, з якими варто ознайомитися: - «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»; - «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

4 Червня 2021

Сьогодні, 4 червня, відбулась селекторна нарада з Міністерством розвитку громад та територій України щодо теплопостачання. Львівщина долучилась онлайн. Так, в межах наради, заступник Міністра Наталія Хоцянівська звернула увагу представників теплопостачальних підприємств на можливість заключення договорів на постачання природного газу з «Нафтогаз Трейдинг» до кінця червня 2021 року, оскільки до цього моменту буде діяти пропозиція газопостачальної компанії на заключення 3-річного контракту за фіксованою ціною 7420 грн/тис куб м. Окрім цього, заступник міністра зазначила, що ВРУ найближчим часом повинна розглянути проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення». У разі його прийняття будуть вноситись зміни до Держбюджету, якими передбачать відповідні видатки на відшкодування різниці в тарифах. Також буде надана можливість для теплопостачальних підприємств укласти договори реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ станом до 1 травня 2020 року, за результатами чого будуть списуватись пені та штрафні санкції нараховані на цю заборгованість.  

1 жовтня 2020

Сьогодні, 1 жовтня, відбулась селекторна нарада із Міністерством розвитку громад та територій України, під час якої розглянули стан реалізації програми Президента України «Велике будівництво». Зокрема в області це: 6 шкіл, 5 садочків, 5 спортивних об’єктів, 9 опорних закладів охорони здоров’я та дороги загального користування державного та місцевого значення. «В частині освітніх та спортивних об’єктів маємо хорошу динаміку. Вже сьогодні завершено будівельні роботи в повних обсягах у 2 школах, 4 садочках та 1 стадіоні. Загалом на завершення цих проєктів залучено понад 204 млн грн бюджетних коштів, з яких приблизно 75% - кошти державного фонду регіонального розвитку»,- зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Львівською облдержадміністрацією вжито вичерпних заходів в частині забезпечення своєчасного та ефективного використання вказаних коштів. «Підтвердженням цього є дані Державного казначейства України, згідно з якими Львівщина два останні місяці поспіль займає перше місце серед інших областей за рівнем виконання програми «Державний фонд регіонального розвитку». В найближчі два тижні очікуємо завершення ще 3 шкіл та 1 садочка», - додав очільник області. Окрім того, в рамках програми Президента України «Велике будівництво» запланована реалізація 9 опорних закладів охорони здоров’я. Станом на сьогодні на 4 вже розпочато роботи, ще на 2-х підрядні організації очікують отримання дозволу в ДАБІ на початок будівельних робіт, щодо 3-х наразі тривають тендерні процедури. В частині дорожньої інфраструктури завершено 2 дороги загального користування державного значення (Т-14-16 Львів – Пустомити – Меденичі та Т-14-02 Східниця — Пісочна), а також 12 доріг загального користування місцевого значення.

25 вересня 2020

Під час робочої поїздки на Львівщину 25 вересня Прем’єр-міністр Денис Шмигаль взяв участь у відкритті стартап-конкурсу «StartUp Прорив 2020», де представлені сучасні технологічні розробки українських підприємців. «StartUP Прорив» — це не лише конкурс технологічних проектів, а й екосистема, яка об’єднує інноваторів, підприємців, інвесторів, представників влади для спільного запуску та успішного просування інноваційних рішень в різних галузях економіки. «Підтримка інновацій — це окремий блок у програмі діяльності нашого Уряду. Стратегія діджиталізації країни має сприяти тому, що в Україні будуть з’являтися нові технологічні рішення, які допоможуть і розвитку держави, і розвитку інноваційних підприємств», - наголосив Денис Шмигаль. Під час свого виступу Прем’єр-міністр також відзначив, що Україна має потенціал для лідерства в експорті IT-послуг не тільки в Європі, а й у світі. До 2025 року оборот усієї експортної IT-індустрії може досягти $8,4 млрд.  При цьому Прем’єр-міністр відзначив, що від аутсорсингу українські розробники поступово переходять до створення власних високомаржинальних продуктів: від «експорту мізків» до експорту готових високоякісних продуктів з брендом «Made in Ukraine». "ІТ-галузь — рушійна сила, яка допомагає змінити  принципи  розвитку національної економіки: від сировинної до інноваційної. Наша мета, щоб в Україні приблизно 70 % приросту ВВП визначалося інноваційними досягненнями, використанням патентів та «ноу-хау» в найсучасніших технологіях. Об’єднання ресурсу та потенціалу наших ІТ-інноваторів, держави та бізнесу може дати той ефект, який сприятиме українському економічному прориву в наступному десятиріччі", - підкреслив очільник Уряду. Також, Денис Шмигаль подякував організаторам івенту за їхні лідерство та сміливі ідеї, а також  побажав успіху всім учасникам та підприємцям, які будуть презентувати свої стартапи. "Мені надзвичайно приємно, що цього року Львівська облдержадміністрація налагодила тісну співпрацю зі стартап школою, та й загалом із Львівською політехнікою. Для нас це не лише можливість долучитися до гарних ініціатив, а й самим іти в ногу з часом, впроваджувати інновації в державне управління. Зараз разом працюємо над створенням Медичного Кластеру. Тут проводитимуть дослідження у сфері епідеміології, вірусології, біотехнологій, цифрової медицини. Плануємо налагодити виробництво медичних засобів індивідуального захисту та іншого медичного обладнання. Львівська ОДА спільно з Tech StartUp School подала на конкурс ДФРР 2021 року два проекти з розвитку інфраструктури наукового парку при Львівській політехніці. Вони передбачають капремонт корпусу на вул. Князя Романа на суму 40,2 млн грн. А також ремонт фасаду будівлі на вул. Колесси, 2 за 7,2 млн", - розповів голова Львівської ОДА Максим Козицький. 

23 вересня 2020

Про реалізацію об’єктів: шкіл, садочків, об’єктів спорту, яку проводять в межах Програми Президента України «Велике будівництво» йшлося сьогодні під час селекторної наради з Міністерством розвитку громад та територій України. Зокрема, в області в межах цієї Програми передбачена реалізація 16 об’єктів на що передбачено 204 млн грн бюджетних коштів. Це 6 шкіл, 5 садочків, 5 об’єктів спорту. За оперативною інформацією департаменту економічної політики Львівської ОДА на 7 об’єктах будівельні роботи вже завершили, на 9-ти тривають. Реалізація національної програми «Велике будівництво» створить належні умови навчання для 2583 учнів шкіл та садочків, в тому числі додатково буде створено 483 місця у загальноосвітніх школах та 505 місць у садочках), сприятиме створенню нових робочих місць. Окрім цього, в рамках Програми «Велике будівництво» передбачена реалізація проєктів з покращення матеріально-технічної бази та ремонтів 9 опорних закладів охорони здоров’я області загальною вартістю 167,4 млн грн. Станом на сьогодні в частині проведення робіт на 6 об’єктів укладено угоду з підрядником, триває тендерна процедура щодо 3 об’єктів. Розпочато роботи на 4 об’єктах.