Пам'ять про трагедію депортації кримських татар – це наша українська пам'ять, - Максим Козицький

5 травня 2022

Розпочалась 71-ша доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню. Противник не припиняє ведення наступальних дій у Східній операційній зоні, щоб встановити повний контроль над територією Донецької і Луганської областей та утримати сухопутний коридор з тимчасово окупованим українським Кримом. Одночасно ворог провокує напруженість у Придністровському регіоні республіки Молдова. Здійснює перегрупування військ на окремих напрямках, вживає заходів з поповнення запасів. Намагається покращити тактичне положення своїх підрозділів. На Волинському, Поліському та Сіверському напрямках противник активних дій не проводив. На Слобожанському напрямку ворог продовжує обстріли міста Харкова та здійснює розвідку позицій підрозділів Сил оборони. В районі північніше міста Ізюм продовжує артилерійські та мінометні обстріли. На Донецькому і Таврійському напрямках тривають ворожі артилерійські обстріли вздовж лінії зіткнення. Противник застосовує оперативно-тактичну та армійську авіацію для завдання ракетно-бомбових ударів з метою сковування дій наших військ. Підрозділи противника намагаються вести наступальні дії на Лиманському, Сєвєродонецькому та Попаснянському напрямках, успіху не мають. На Авдіївському та Курахівському напрямках ворог продовжує обстріли позицій захисників України. У районі міста Маріуполь основні зусилля російські окупанти зосереджують на блокуванні та спробах знищення наших підрозділів в районі «Азовсталі». За підтримки авіації, противник поновив наступ з метою взяття під контроль території заводу. За наявною інформацією, частина військовослужбовців 38-ї окремої мотострілецької бригади 35-ї загальновійськової армії Східного військового округу, після відведення до району відновлення, через значні втрати особового складу, відмовилась від подальшої участі у бойових діях на території України. Ці військовослужбовці перебувають у районі поблизу українсько-російського кордону та чекають на переміщення до російської федерації. Підрозділи бойовиків 2-го армійського корпусу 8-ї загальновійськової армії Південного військового округу, які знаходяться в населеному пункті Сватівського району Луганської області укомплектовані місцевими жителями з найближчих населених пунктів мають низький морально-психологічний стан, суттєві проблеми з озброєнням та засобами захисту і не готові до виконання завдань. На Південнобузькому напрямку ворог активних бойових дій не проводив. Завдавав ракетно-бомбових ударів по позиціях наших військ та інфраструктурі регіону. Завдяки успішним діям українських захисників та захисниць ворог втратив контроль над кількома населеними пунктами на межі Миколаївської та Херсонської областей. За попередню добу підрозділами протиповітряної оборони Повітряних Сил та Сухопутних військ було уражено дев’ять повітряних цілей: чотири БпЛА (два з них зенітними ракетними підрозділами Сухопутних військ) та три крилаті ракети противника. Також уражено два літаки. Попередньо - винищувачі Су-30. Інформація уточнюється. На території Донецької та Луганської областей за минулу добу відбито 11 атак ворога, знищено 5 танків, 7 одиниць бойової броньованої техніки та 5 одиниць автомобільної техніки ворога.

26 лютого 2022

Сьогодні, 26 лютого, День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Вісім років тому російська федерація розпочала збройну агресію проти України. Все почалось в Криму. Диверсійні групи рф почали спроби захопити кримський півострів. Наразі, визвольна боротьба та захист України триває по всій країні силами всіх громадян України та силами безпеки та оборони держави! Тимчасова окупація Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є порушенням норм і принципів міжнародного права, суверенітету і територіальної цілісності України. Вона триває упродовж 8 років. Саме 26 лютого 2014 року на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної ради Автономної Республіки Крим вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили всьому світу про цілісність України. Наступного дня, о 5-й ранку до урядових будівель АРК увійшли регулярні військові формування рф. Указ про День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Президент України підписав 26 лютого 2020 року. Спротив триває 8 років й сьогодні, даємо повномасштабну відсіч ворогу! Слава Україні!

22 лютого 2022

Упродовж 22-24 лютого у Львові проходять «Кримські дні» з нагоди відзначення сьогодні Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. День, який увійшов в історію України як «День Кримського опору». Заходи організовують з ініціативи Представництва Президента України в АР Крим спільно з партнерами. У цей день вісім років тому у Сімферополі відбулось найбільше зібрання на підтримку цілісності та єдності України. Участь у мітингу тоді взяли не тільки кримські татари, а й представники різних національностей, що відстоювали територіальну цілісність України і висловлювали протест проти кремлівської інтервенції в Криму. День спротиву запровадили у 2020 році згідно з  Указом Президента України Володимира Зеленського. Тож біля Львівської ОДА урочисто підняли Державний прапор України та кримськотатарський прапор. У заході взяли участь голова Львівської ОДА Максим Козицький, заступник голови Іван Собко, представники обласної, районної та міської влади, громадськості кримськотатарської спільноти та ЗМІ. «Буквально 5 днів тому з окупованого Криму надійшла ще одна тривожна новина. Затримали делегата Курултаю кримськотатарського народу Едема Дудакова. Його звинувачують у розпалюванні ворожнечі. Приводом став коментар у соцмережах, якому п’ять років. 15 людей, які прийшли під стіни суду, щоб підтримати Едема Дудакова, також затримали. Методи Росії за 8 років не змінилися. Але змінилися ми. Змужніли. Згуртувалися. І ми працюємо над цим на різних рівнях. Львівщина прийняла понад три тисячі вимушених переселенців з Криму. Як очільник області я тримаю на особистому контролі, щоб їм допомогли з житлом, оплатою комунальних послуг, роботою. Щоб їхні діти отримували якісну освіту і все необхідне», - зазначив голова Львівської ОДА. «Сьогодні ми розпочинаємо Кримські дні у Львові. Події останнього тижня дають підстави говорити про символічнісь таких подій. Я хотів, щоб проводячи такі події, ми відчували та розуміли символічність часу.  Часу, коли символи вшановують не лише те, що відбулося, а й стають доровказами для наших дій, для нашого майбутнього, для нашого шляху до спільної єдності. Я впевнений, що в майбутньому ми проведемо братерські дні Львова в Криму», - сказав Халіл Халілов, голова кримськотатарського культурного центру «Кримський дім у Львові». Програма «Кримські дні у Львові» включає відкриття фотовиставки Муміне Салієвої «Народжені після арешту» у Центрі Шептицького, читання листів політв’язнів у книгарні Старого Лева, тематичні дискусії. З повним переліком заходів Програми можна ознайомитися за посиланням. Нагадаємо, що сьогодні також відбудеться зустріч керівництва Львівської ОДА з представниками Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, кримськотатарського культурного центру та громадської організації. Про підсумки зустрічі  розповідатимуть на прес-конференції у Львівській ОДА сьогодні. Більше достовірної інформації про стан справ на Львівщині читайте на телеграм-каналі голови ЛОДА Максима Козицького.

26 лютого 2021

26 лютого 2021 року - 7-а річниця окупації Криму. День, що увійшов в історію України як «День Кримського опору». У лютому 2014 року, порушуючи всі норми міжнародного права, територіальну цілісність та суверенітет України, Росія анексувала Кримський півострів. Сьогодні, як і впродовж 7 років, Львівщина виявляє солідарність із кримськими татарами. "Згадуємо драматичні події, які відбулися  7 років тому. Тоді пройшов масовий мітинг, організований Меджлісом кримськотатарського народу проти намірів відірвати Крим від України.Думаємо сьогодні про десятки тисяч мешканців півострова, які змушені були покинути свої домівки. Про дітей політв’язнів, що залишилися без батьків Про політв’язнів Криму у російських в’язницях. Їх біль - це наш спільний біль", - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький.  Відтак, на знак підтримки, біля будівлі Львівської обласної державної адміністрації підняли Державний прапор України та прапор кримських татар. За словами очільника області, понад дві з половиною тисячі татар знайшли свої домівки на Львівщині. "Крим - це Україна! Ми повернемось туди! Слава Україні!" - наголосив Максим Козицький. 

18 травня 2020

Сьогодні в Україні відзначається День боротьби за права кримськотатарського народу та вшановується пам'ять жертв депортації кримських татар. О 12:00 год буде оголошено хвилину мовчання в пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу. 18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу. 11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». У ній наводилися претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку. Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3-й годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася в основному 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВС. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. У реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід. Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців. Під час червневих депортацій болгар, вірмен, греків та «іноземних підданих» було додатково було виселено 3141 кримського татарина, яким пощастило врятуватися в травні. Таким чином, загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала: 183 тис. осіб - на загальне спецпоселення, 6 тис. - у табори управління резервів, 6 тис. - до ГУЛАГу, 5 тис. спецконтингенту для Московського вугільного тресту, а разом 200 тисяч осіб. Серед дорослих спецпоселенців знаходилося також росіяни, українці, цигани, караїми та представники інших національностей (2882 особи), яких було виселено через приналежність до змішаних шлюбів. Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників. Після депортації радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки було замінено на стандартні радянські назви. З часу проголошення незалежності Україна взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. 20 березня 2014 р. Верховна Рада України прийняла постанову № 1140-18 «Про… гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України, а також 17 квітня 2014 року Закон України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою». У 2016 році Верховною Радою України перейменовано 75 одиниць адміністративно-територіального устрою АР Крим та м. Севастополь, назви яких містили символіку комуністичного тоталітарного режиму. За рекомендацією Українського інституту національної пам’яті переважній більшості перейменованих населених пунктів повернуто історичні кримськотатарські назви, що стало практичною реалізацією передбаченого статтею 3 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» забезпечення державою права депортованих осіб на повернення історичних назв населених пунктів, що були перейменовані за часів СРСР у зв’язку із здійсненням депортації.

18 травня 2020

Сьогодні в Україні відзначається День боротьби за права кримськотатарського народу та вшановується пам'ять жертв депортації кримських татар. О 12:00 год буде оголошено хвилину мовчання в пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу. 18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу. 11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». У ній наводилися претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку. Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3-й годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася в основному 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВС. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. У реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід. Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців. Під час червневих депортацій болгар, вірмен, греків та «іноземних підданих» було додатково було виселено 3141 кримського татарина, яким пощастило врятуватися в травні. Таким чином, загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала: 183 тис. осіб - на загальне спецпоселення, 6 тис. - у табори управління резервів, 6 тис. - до ГУЛАГу, 5 тис. спецконтингенту для Московського вугільного тресту, а разом 200 тисяч осіб. Серед дорослих спецпоселенців знаходилося також росіяни, українці, цигани, караїми та представники інших національностей (2882 особи), яких було виселено через приналежність до змішаних шлюбів. Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників. Після депортації радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки було замінено на стандартні радянські назви. З часу проголошення незалежності Україна взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. 20 березня 2014 р. Верховна Рада України прийняла постанову № 1140-18 «Про… гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України, а також 17 квітня 2014 року Закон України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою». У 2016 році Верховною Радою України перейменовано 75 одиниць адміністративно-територіального устрою АР Крим та м. Севастополь, назви яких містили символіку комуністичного тоталітарного режиму. За рекомендацією Українського інституту національної пам’яті переважній більшості перейменованих населених пунктів повернуто історичні кримськотатарські назви, що стало практичною реалізацією передбаченого статтею 3 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» забезпечення державою права депортованих осіб на повернення історичних назв населених пунктів, що були перейменовані за часів СРСР у зв’язку із здійсненням депортації.

23 січня 2020

Сьогодні, 23 січня, у Львівській обласній державній адміністрації  презентували виставку фотографій «Крим (о)гляди Юрія Вербицького». “Цю виставку ми відкрили у день народження Юрія Вербицького два роки тому, і впродовж цього часу вона мандрує містечками та селами Львівської області, бібліотеками, музеями та іншими закладами. Мені приємно, що сьогодні ми згадуємо Юрія у час його мученицької смерті, яку ми повинні пам’ятати і винести для себе урок. Ми повинні згадувати Героїв і про них розповідати нашим дітям”, - розповіла організатор фотовиставки Наталія Криничанка. В експозиції – світлини, зроблені у Криму Героєм України Юрієм Вербицьким.  “Люди, які віддають своє життя за те, щоб іншим було добре, є справжніми Героями. Таким був Юрій Вербицький – сильна постать, яка безмежно любила життя. Якщо подивитись на його фотографії, це широкий вимір розуму та відважності. Ми повинні шанувати пам'ять Небесної Сотні і Юрія Вербицького у тому числі, бо ці люди віддали своє життя за нас і наших дітей”,  - зазначив заступник голови облдержадміністрації Іван Собко. Спогадами про свого брата із присутніми поділився Cергій Вербицький. “Минуло шість років, мені дуже не вистачає Юрія, і я б не хотів щоб він став Героєм, мені б хотілось щоб він був поруч з нами. Мені дуже приємно, що ця виставка зроблена і показує, що Юрій бачив світ, любив Україну, людей”,– зазначив Сергій Вербицький. Завершили відкриття хвилиною мовчання в пам’ять про Юрія Вербицького. Зазначимо, переглянути світлини можна до 3 лютого. Довідково: Юрій Тарасович Вербицький (25 серпня 1963, Львів – 21 або 22 січня 2014, біля с. Гнідин, Бориспільський район, Київська область, Україна) – Герой України, сейсмолог, кандидат наук. Активіст Євромайдану; був викрадений разом з Ігорем Луценком невідомими 21 січня 2014 року і вбитий після катувань.

10 вересня 2019

У понеділок, 9 вересня, багаточисельна делегація з Львівщини, а зокрема, представники суспільно-культурних товариств "Надсяння", "Лемківщина", "Холмщина", "Устрики", "Любачівщина", на чолі з головою Міжрегіонального Об'єднання "Закерзоння" Володимиром Середою, головою ЛРСКТ "Надсяння" Соломією Риботицькою, головою ЛОСКТ "Холмщина" Іриною Гринь, головою ЛСКТ "Любачівщина" Богданом Парадовським та головою Миколаївського СКТ "Устрики " Віктором Козоглодюком, взяла участь у вшануванні 75-ї річниці початку депортації українців 1944-1951 рр з території Закерзоння у м.Києві. Біля Пам'ятного Хреста жертвам голодомору та політичних репресій в Україні відбулося "Віче пам'яті" та молебень. На Алеї Небесної Сотні Героїв Майдану священнослужителі провели панахиду та мітинг-реквієм з нагоди Дня Пам'яті українців - жертв примусового виселення у зв'язку 75-ми роковинами початку депортації українців з Лемківщини, Любачівщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках. Також делегація взяла участь у Пам'ятній академії у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка.

8 вересня 2019

На площі біля пам’ятника Тарасу Шевченку відбулись пам’ятні заходи, присвячені 75-им роковинам початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944 – 1951 роках. Розпочалися заходи, участь у яких взяв голова Львівської ОДА Маркіян Мальський, із Державного Гімну України у виконанні хору суспільно-культурних товариств «Надсяння», «Холмщина» та товариства «Лемківщина». «Сотні тисяч людей втратили те, про що кожна людина мріє: спокій, рідну землю, майбутнє. Скорботною є і доля України. На жаль, наша історія і надалі є непростою. Щодня ми боремося за незалежність нашої держави. Наш народ намагаються знищити і надалі, але цього не буде ніколи. Допоки ми пам’ятаємо наших Героїв, допоки ми навчаємо наших дітей правди, доти є надія, що на Україну чекають кращі часи», - зазначив очільник області. У межах заходу представники духівництва провели чин екуменічної панахиди. «Угода між Українською РСР та, так званим, Польським Комітетом Національного Визволення стала підставою для початку масових депортацій українців у 1944–1951 рр. з українських етнічних земель. Етнічні чистки супроводжувалися політичними репресіями, масовим терором з боку шовіністичних банд, спаленням багатьох українських сіл та жорстокими вбивствами безневинних», - розповів Голова Об’єднання товариств депортованих українців "Закерзоння" Володимир Середа. Заходи з відзначення 75-х роковин початку депортації українців триватимуть протягом місяця та включатимуть відкриття виставки, презентацію фільму, наукову конференцію та XV Міжрегіональний фестиваль «Пісні незабутого краю».

11 Червня 2019

Сьогодні, 11 червня, відбулася публічна масова акція в підтримку українських політв’язнів, яких незаконно утримує Російська Федерація, внаслідок військової агресії і окупації Автономної Республіки Крим. Заходи відбулися за підтримки Меджлісу кримськотатарського народу і Львівської ОДА. У заході взяли участь представники органів місцевої влади і партнерських громадських організацій, відомі громадські діячи, а також львів’яни з різних культурно-національних об’єднань міста. В межах акції на площі перед пам’ятником Шевченку представили інформаційні стенди, що відображають сучасну ситуацію з дотриманням прав людини на окупованій території. Внаслідок більш ніж 5 років панування на півострові окупаційного режиму сьогодні вже більше 100 політв'язнів Криму утримуються за гратами в російських в'язницях. Переслідування за етнічною і релігійною ознакою, наклепи і психологічний тиск стали нормою для українських громадян, які живуть в умовах окупації.  Вже двічі, 23 березня і 10 червня, в Криму було проведено наймасштабніші за останні роки акції із залякування місцевого населення, які носять всі ознаки етнічних чисток. Одразу в кількох районах півострова силовики російської окупаційної влади проводять обшуки в десятках будинків кримських татар. Затриманих залишають під вартою. Оголошено в розшук десятки людей.

14 травня 2019

Напередодні 75-ї річниці депортації кримськотатарського народу, а саме 17 травня, у Львівському музеї історії релігії відкривається виставка «Барви Батьківщини. Живопис Нурі Планжиєва». На виставці у Львівському музеї історії релігії «Барви Батьківщини. Живопис Нурі Планжиєва» презентують 37 робіт художника. Серед них: «Зимовий пейзаж з фазаном», «Околиці Буюк-Ламбату», «Пейзаж з Аю-Дагом (Гурзуф)» тощо. Усі картини Нурі Планжиєва –своєрідний ідеалізований образ кримської прекрасної природи: райські птахи і квіти, пейзажі, в яких певною мірою проявляється яскрава індивідуальність художника.  У його роботах прослідковується туга за Батьківщиною, за рідним краєм. Відкриття виставки 17 травня, у п’ятницю, о 16 годині.  Куратор виставки – старший науковий співробітник Ульвіє Аблаєва.

27 лютого 2019

З 23 по 26 лютого на Львівщині відбулись заходи, присвячені 5-й річниці окупації Криму. Відтак, 23 лютого на площі перед Львівським Національним Академічним театром опери та балету ім. Соломії Крушельницької відбулася безмовна акція-протест «Звільніть Крим!», в рамках міжнародної ініціативи «Liberate Сrimea!» за участю переселенців з півострова та представників місцевих громадських організацій. Публічна мовчазна акція на вулицях міста мала нагадати українцям про силоміць відірваний, але не відділений від держави півострів.  Цього ж дня пройшов спільний молебень (дуа) представників мусульманської громади в пам’ять за постраждалими внаслідок політичних репресій в Криму, а також в підтримку всіх людей, які залишаються на півострові. 26 лютого, в «День Кримського опору» проведено низку заходів. У Львівському історичному музеї відкрили тематичну фотовиставку кореспондента «Радіо Свобода» Антона Наумлюка «Незламні», присвячену кримським політв’язням Кремля, їх сім’ям та військовополоненим. Виставка (пл. Ринок,6 3-й поверх), експонуватиметься до 26 березня. Вхід вільний. У Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука проведено панельну дискусію на тему «5 років окупації Криму. Підсумки. Що далі?». У дискусії взяли участьАнтоніна Колодій, Леся Корнат, Тимур Баротов, Антін Бортковський, представники кримськотатарського народу, керівники національних громад Львівщини та громадськість міста. У Львівському будинку офіцерів учасники заходів переглянули українсько-польську документальну стрічку про життя та опір в окупації «Коли цей вітер стихне». Фільм розповідає про кримськотатарську родину, яка живе на території окупованого Криму. Чотири особисті історії людей, що живуть під тиском політичного режиму. Після перегляду фільму, у фойє, біля стендів із портретами зниклих безвісти під час окупації мешканців Криму, кримськотатарські активіста та глядачі провели обговорення стрічки. 26 лютого 2014 року увійшов в історію України як «День Кримського опору», коли громадянське суспільство Криму мирним, правовим способом відстояло територіальну цілісність України, не дозволивши Росії та її агентам в Криму провести позачергову сесію, щоб зімітувати начебто «добровільний перехід» Криму до Росії. Сьогодні більше 70 політв’язнів Криму утримуються за ґратами в російських в’язницях, з 2014 року 18 осіб були знайдені мертвими, а 17 людей зникли безвісти. Ці та інші незаконні дії окупаційної влади перетворилися в справжню трагедію. 118 дітей в Криму залишилися без батьків і годувальників. Порушення прав людини в більшості випадків торкнулися кримських татар, які продовжують чинити ненасильницький опір окупації. Організатори заходу – ДУМ АР Крим, Меджліс кримськотатарського народу, Культурний центр кримських татар у Львові, департамент з питань культури, національностей та релігій облдержадміністрації.