У Львові відзначили 75-річчя початку депортації українців

25 лютого 2022

У Львівській області за ніч кілька разів лунали сирени. Причиною стало те, що зі сторони Білорусі противник піднімав у повітря свої літаки. Була загроза удару по об’єктах критичної інфраструктури Львова, зокрема Міжнародного аеропорту. Упродовж дня, 25 лютого, в місті також лунатимуть сирени. Про це під час брифінгу повідомив начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький. «До правоохоронних органів надходять багато повідомлень щодо підозрілих осіб чи транспортних засобів. Наші силові структури оперативно відпрацьовують інформацію. Однак, станом на ніч, що минула та на ранок сьогоднішнього дня екстрених випадків (пострілів), пов’язаних з військовими діями не було. Наразі в повітрі області зафіксовані безпілотники та розвідувальна техніка, які відпрацьовують простір над кордоном та нашими військовими частинами.  Про усі подальші дії ми обов’язково будемо повідомляти населення», - поінформував Максим Козицький. Наразі в області посилено працюють над збільшенням кількості резервістів в підрозділи тероборони. Громадяни, які мають бойовий досвід чи підпадають під першу та другу хвилі будуть піддаватись мобілізації першочергово. «Запрошую усіх стати на захист свого краю і записуватись у територіальну оборону. Це першочергове завдання кожного свідомого громадянина. Наразі в посиленому режимі працює оборонний Штаб, Академія сухопутних військ, розвідка, а також добровольці. Львівщина повинна бути готовою до будь-якого розвитку подій», - додав очільник ОДА. На Львівщину продовжують прибувати тимчасово переміщені особи. Для цього на Арені Львів розгорнули спеціальний центр. Якщо говорити про організовані групи переселенців від адміністрацій інших областей, то будуть розселяти близько 230 осіб. «Чекаємо зараз на прибуття дітей з Луганської та Донецької областей, наприклад має приїхати 41 дитина з Сіверодонецька. Станом на зараз проблем з розселенням у Львівській області немає. Однак є напруження на кордоні, у зв’язку з загальною мобілізацією. На пунктах пропуску спостерігають черги», - зазначив голова облдержадміністрації. В межах міста та області також працюють 7 центрів гуманітарної допомоги. Небайдужих просять допомогти зібрати речі першої необхідності: матраци, ковдри, спальні мішки, подушки, постільна білизна, одяг, продукти харчування та засоби гігієни, медичні засоби (антисептики, маски), посуд, свічки та ліхтарики. У Львові здати речі можна на вул. Коперника, 17. У Трускавці на Бориславській, 1 (Народний Дім). Місто Золочів – вулиця Чорновола, 3 (Золочівський РДА, актова зала). Місто Самбір – вулиця Мазепи, 8 (1-ий поверх). Місто Сокаль – вулиця Шептицького, 26. Місто Яворів – вулиця Маковея, 62 (Територія Кен-Пак). Стрийський район село Слобідка – вулиця Колеси, 6.

6 вересня 2021

Напередодні, 5 вересня, у селі Нагірне, що в Самбірському районі, відзначили фестиваль лемківської культури «До тебе лину моя рідна земле». Цьогоріч фестиваль відбувається вже у шістнадцяте. Традиційно на цей захід з’їжджаються лемки з найближчих околиць та різних куточків, щоб відчути подих предків, яких тоталітарний режим силою виставив з рідних осель. Розпочали захід виконанням Гімну України та підняттям Державного Прапора. Опісля пролунав Гімн Лемківщини  - «Гори наші». Учасники дійства також поклали квіти до фігури Божої Матері та пам’ятного знака з портретом Тараса Шевченка. Після завершення урочистої частини розпочався святковий концерт за участі творчих колективів. Свої музичні дарунки гостям фестивалю дарували народний ансамбль з Дрогобича «Яворина» та учасники художньої самодіяльності народного дому села Нагірне. Незмінним учасником культурної програми став народний ансамбль лемківської пісні «Юшмелем». Привітали учасників фестивалю заслужені артисти України: Яросла та Валентина Теплі, Ростислав Кушина. А також учасник телевізійного вокального талант-шоу «Голос країни» Петро Чернишенко. Окрім музичної частини, розважали гостей  також й танцями від хореографічного колективу «Зорецвіт». Довідково: Дату святкування 16-го фестивалю лемківської культури «До тебе лину моя рідна земле» обрали невипадково. Символом зібрань лемків є ватра, яку розпалюють на знак єднання пам’яті, надії, розвіяних вітром історій. Нащадки лемків й сьогодні запалюють ватри. І горять вони щороку в Ждині, Монастириську, у Словаччині, Сербії, Хорватії, Канаді, Сполучених Штатах. А перша ватра у селі Нагірне запалала  саме 5 вересня 2004 року.  Ілона Орнат

18 травня 2020

Шановні мешканці Львівщини, Шановна громадо киримли! 17 травня ми в скорботі схилили голови в пам’ять про жертви тоталітарно-репресивної машини. Сьогодні, 18 травня, минають 76-ті роковини депортації кримськотатарського народу з Криму в 1944 році. Того дня до Середньої Азії з півострова був відправлений перший ешелон з корінним народом Кримського півострова. Близько 200 тисяч людей за брехливими звинуваченнями стали вигнанцями з рідної землі. Вшановуючи пам'ять жертв радянського терору, будьмо свідомі своєї відповідальності за болючий досвід минулого та знання, яке відкриває нам шлях до майбутнього. Трагічний досвід депортації кримських татар став не лише свідченням жорстокого ставлення тоталітарного режиму до національних меншин – застосована практика “колективної відповідальності” вкотре продемонструвала зневагу до громадянина, людини, особистості. Цими днями у багатьох родинах кримських татар згадують про своїх рідних, які зі зброєю в руках пройшли фронтами Другої світової у боротьбі з нацизмом: ці епізоди людського переживання війни жодним чином не вплинули на долю їхніх сімей у травні 1944 р. Системний етноцид набув ознак геноциду: неможливість зберігати та розвивати набутки національної культури у панівному шовіністичному середовищі владної партійної диктатури, завершився фізичним знищенням тисяч невинних людей і під час депортації, і на нових поселеннях далеко від дому. Крим як національно-духовна реальність упродовж багатьох десятиліть продовжив свою історію в Узбекистані, Казахстані, Таджикистані, на Уралі та в Марійській АРСР… Незламність духу живила прагнення поколінь повернутися на Батьківщину і розбудовувати її в незалежній державі. Як не парадоксально, але через десятки років геополітичний досвід боротьби з тоталітарним екстремізмом знову став актуальним – і вже сьогодні через дії того ж московського окупанта і за подібних воєнних умов кримські татари зберігають та утверджують свою ідентичність поза межами омріяного історичного простору. Сьогодні Крим – це також Львівщина, де проживає велика громада кримських татар, де вшановується пам'ять видатних представників народу, де пам'ять відображена у назвах вулиць, а кримсько-татарську мову можна почути на публічних заходах та спеціальних курсах. Пам'ять про трагедію депортації кримських татар – це наша українська пам'ять: депортації та репресії стосовно українців відбувалися синхронно. Пам'ять про трагедію – це великий виклик і стимул для нас працювати і творити те, чого не змогли осягнути батьки. Пам'ять про трагедію – це спонука зберегти традицію й культуру у модерний час і з перспективи майбутнього відповісти загарбнику новітніми технологіями та здобутками. Пам'ять про минуле – це також усвідомлений шлях до звільнення від болючих синдромів жертви та впевнений крок з вірою до нашої перемоги! Вічна пам'ять усім постраждалим від тоталітарного радянського режиму. Крим – це Україна! Слава Героям України!

18 травня 2020

Сьогодні в Україні відзначається День боротьби за права кримськотатарського народу та вшановується пам'ять жертв депортації кримських татар. О 12:00 год буде оголошено хвилину мовчання в пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу. 18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу. 11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». У ній наводилися претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку. Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3-й годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася в основному 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВС. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. У реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід. Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців. Під час червневих депортацій болгар, вірмен, греків та «іноземних підданих» було додатково було виселено 3141 кримського татарина, яким пощастило врятуватися в травні. Таким чином, загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала: 183 тис. осіб - на загальне спецпоселення, 6 тис. - у табори управління резервів, 6 тис. - до ГУЛАГу, 5 тис. спецконтингенту для Московського вугільного тресту, а разом 200 тисяч осіб. Серед дорослих спецпоселенців знаходилося також росіяни, українці, цигани, караїми та представники інших національностей (2882 особи), яких було виселено через приналежність до змішаних шлюбів. Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників. Після депортації радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки було замінено на стандартні радянські назви. З часу проголошення незалежності Україна взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. 20 березня 2014 р. Верховна Рада України прийняла постанову № 1140-18 «Про… гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України, а також 17 квітня 2014 року Закон України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою». У 2016 році Верховною Радою України перейменовано 75 одиниць адміністративно-територіального устрою АР Крим та м. Севастополь, назви яких містили символіку комуністичного тоталітарного режиму. За рекомендацією Українського інституту національної пам’яті переважній більшості перейменованих населених пунктів повернуто історичні кримськотатарські назви, що стало практичною реалізацією передбаченого статтею 3 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» забезпечення державою права депортованих осіб на повернення історичних назв населених пунктів, що були перейменовані за часів СРСР у зв’язку із здійсненням депортації.

10 вересня 2019

У понеділок, 9 вересня, багаточисельна делегація з Львівщини, а зокрема, представники суспільно-культурних товариств "Надсяння", "Лемківщина", "Холмщина", "Устрики", "Любачівщина", на чолі з головою Міжрегіонального Об'єднання "Закерзоння" Володимиром Середою, головою ЛРСКТ "Надсяння" Соломією Риботицькою, головою ЛОСКТ "Холмщина" Іриною Гринь, головою ЛСКТ "Любачівщина" Богданом Парадовським та головою Миколаївського СКТ "Устрики " Віктором Козоглодюком, взяла участь у вшануванні 75-ї річниці початку депортації українців 1944-1951 рр з території Закерзоння у м.Києві. Біля Пам'ятного Хреста жертвам голодомору та політичних репресій в Україні відбулося "Віче пам'яті" та молебень. На Алеї Небесної Сотні Героїв Майдану священнослужителі провели панахиду та мітинг-реквієм з нагоди Дня Пам'яті українців - жертв примусового виселення у зв'язку 75-ми роковинами початку депортації українців з Лемківщини, Любачівщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках. Також делегація взяла участь у Пам'ятній академії у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка.

10 вересня 2019

У понеділок, 9 вересня, багаточисельна делегація з Львівщини, а зокрема, представники суспільно-культурних товариств "Надсяння", "Лемківщина", "Холмщина", "Устрики", "Любачівщина", на чолі з головою Міжрегіонального Об'єднання "Закерзоння" Володимиром Середою, головою ЛРСКТ "Надсяння" Соломією Риботицькою, головою ЛОСКТ "Холмщина" Іриною Гринь, головою ЛСКТ "Любачівщина" Богданом Парадовським та головою Миколаївського СКТ "Устрики " Віктором Козоглодюком, взяла участь у вшануванні 75-ї річниці початку депортації українців 1944-1951 рр з території Закерзоння у м.Києві. Біля Пам'ятного Хреста жертвам голодомору та політичних репресій в Україні відбулося "Віче пам'яті" та молебень. На Алеї Небесної Сотні Героїв Майдану священнослужителі провели панахиду та мітинг-реквієм з нагоди Дня Пам'яті українців - жертв примусового виселення у зв'язку 75-ми роковинами початку депортації українців з Лемківщини, Любачівщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках. Також делегація взяла участь у Пам'ятній академії у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка.

20 жовтня 2018

Сьогодні, 20 жовтня, у Національному академічному українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької, відбулась урочиста академія з нагоди 30-річчя заснування в Україні першого Львівського товариства «Лемківщина» етнічного спрямування. Привітав присутніх голова Львівської ОДА Олег Синютка. «Я дуже дякую за те, що вашими зусиллями і 30-літньою Лемківською організацією збережена пам'ять про ту землю, звідки ми походимо, де сьогодні є наші могили, де колись в церквах молилися українською мовою і де є наша пам'ять. Сьогодні ми в часі, коли святкуємо 100-річчя творення української державності на західних землях, творення ЗУНР. 1 листопада будемо відкривати пам’ятник на перехресті вулиць Листопадового Чину і Огієнка видатним діячам ЗУНРу, воякам УГА, як тим, хто зробили перший великий крок до Соборності української держави. А 19 жовтня Українські національні збори проголосили творення державності на українських землях. І серед всіх земель також була записана Лемківщина. І, мабуть, таку велику любов до України лемки пронесли через всі випробування, через табори, бої УПА, через операції «Вісла», «Захід» і все те, що ніс загарбник на нашу землю. Саме тому нам, як нікому іншому, потрібно сьогодні берегти те, що ми маємо, дорожити ним, стояти чітко на сторожі нашої державності»,- зазначив Олег Синютка. Також очільник області наголосив на важливості внеску патріотичних організацій в утвердженні української державності. «Ми повинні сьогодні в першу чергу берегти українське військо, українську армію. Ми сьогодні зуміли добитися своєї Автокефальної помісної незалежної православної церкви і це є велика перемога кожного українця, адже ми продемонстрували всьому світу, що так само як 24 серпня 1991 року була проголошена державна самостійність України, так само сьогодні проголошено відновлення нашої церкви. І ми сьогодні всі разом повинні стати за те, що в нашій церкві повинна звучати наша мова і в нашій церкві та на нашій землі ми повинні всі разом об’єднатися. І я впевнений, що якщо нам вдалося зробити ці речі, нам потрібно зробити найголовніше – не ділитися між собою і не дати розвернути країну в іншу сторону. Всі сьогодні усвідомили, що путінські війська прямим ударом не пройдуть нашу армію, тому вони будуть все більше посилювати речі пов’язані з гібридною війною. І такі організації, як Лемківщина та багато інших патріотичних організацій, якраз сьогодні повинні сказати своє вагоме слово, слово на утвердження держави, спільний рух вперед та наше єднання», - додав Олег Синютка. Голова Львівської ОДА за багаторічну сумлінню працю, вагомий особистий внесок у розвиток і збереження лемківської культкри та знагоди 30-річчя від дня заснування відзначив членів обласного товариства «Лемківщина».   Довідково 8 липня 1988 році у приміщенні Львівської обласної філармонії відбулися Установчі збори, на яких було створено товариство «Лемківщина». 12 травня 1989 р. було офіційно зареєстровано статут Львівського Товариства «Лемківщина». Створенню Товариства передувала самовіддана праця ініціативної групи, серед них були: Марія Байко, Іван Майчик, Еммануїл Мисько, Іван Красовський, Петро Когут, Василь Хомик, Іван Щерба, Ярослав Швягла, Степан Кищак, Василь Одрехівський та інші. Сьогодні до складу Львівського товариства «Лемківщина» входить Львівська міська організація, а також 10 районних осередків. Серед традиційних щорічних заходів товариства «Лемківщина» святкування «Лемківської Велії» (Святої вечері) у Львові, організація та участь в етнографічних фестивалях і ватрах. Серед визначних лемківських постатей — український поет Богдан-Ігор Антонич, вчений та громадський діяч Володимир Кубійович, маляр-примітивіст зі світовим ім’ям Епіфаній Дровняк та ікона поп-арту Енді Воргол (Андрій Вархола), автор музики національного Гімну України Михайло Вербицький, композитор Дмитро Бортнянський, митрополит Сильвестр Сембратович. Товариство «Лемківщина» (сьогодні Львівська обласна організація Всеукраїнського товариства «Лемківщина») була першою лемківською організацією в Україні етнічного спрямування, яка згодом розрослася до рівня світової та всеукраїнської структури. Крім того, Товариство стояло біля витоків лемківського руху та інших суспільно-культурних товариств в Україні.

9 вересня 2018

Сьогодні, 9 вересня, на площі біля пам’ятника Тарасові Шевченку вшанували пам'ять примусово виселених українців із території Закерзоння. Обєднаний хор суспільно-культурних товариств «Надсяння», «Холмщина» та Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина» виконали Державний Гімн України, а представники духівництва провели чин молитви. «Ворог хотів українців знищити протягом століть. Радянська імперія нищила нас Голодомором, Сибіром та виселенням зі своїх домівок. Ворог і далі пробує нищити нашу мову, віру, культуру та військо. Але ворог не врахував, що українці втомились перед кимось прихилятися, ворог не врахував, що українці мудра нація, здатна відродитися з попелу. Без бою Україну не забере ніхто. Українці не стануть на коліна ніколи. Прикладом для всіх нас є нащадки виселених зі своїх етнічних земель українців. Тому сьогодні,  як ніколи, ми мусимо об’єднатися, бути сильними, мудрими і працювати над розквітом нашої держави», - звернулась до усіх присутніх керівник апарату Львівської облдержадміністрації Маріанна Вільшинська. «Сьогодні – річниця підписання Угоди між Українською РСР та, так званим, Польським Комітетом Національного Визволення. Ця угода стала підставою для початку масових депортацій українців у 1944–1951 рр. з українських етнічних земель у складі Польської Народної Республіки – Лемківщини, Західної Бойківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, а також з територій колишніх Дрогобицької та Львівської областей», - розповів Голова Об’єднання товариств депортованих українців "Закерзоння" Володимир Середа. Зазначимо, цього тижня у Центрі Митрополита Андрея Шептицького Українського Католицького Університету відбулась  Міжнародна науково-практична конференція «Суспільно-історична та політико-правова оцінка тотального виселення українців з етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951рр.»

5 вересня 2018

У п`ятницю, 7 вересня, о 10:00 год у Великій аудиторії центру Митрополита Андрея Шептицького Українського Католицького Університету в м. Львові, вул. Козельницька, 4 розпочне свою роботу Міжнародна науково-практична конференція на тему: «Суспільно-історична та політико-правова оцінка тотального виселення українців з етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951рр.» Конференція відбудеться у межах заходів до Дня вшанування пам’яті примусово виселених українців із території т. зв. Закерзоння, який відзначатиметься на Львівщині щорічно у другу неділю вересня, відповідно до рішення сесії Львівської обласної ради. Організатори: Львівська обласна державна адміністрація, Львівська обласна рада, Світова Федерація Українських Лемківських Об’єднань, Український Католицький Університет, Центр дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя, Всеукраїнська правозахисна організація «Меморіал» імені Василя Стуса. Конференція проводиться за підтримки: Міністерства освіти і науки України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства культури України, Українського інституту національної пам’яті, Світового Конгресу Українців, Української Всесвітньої Координаційної Ради, Української Федерації Америки. Про організацію конференції в березні-квітні цього року в установленому порядку були повідомлені більшість найвідоміших вищих учбових закладів України, а також науковці Польщі, Словаччини, Канади, США. Впродовж квітня-червня 2018 року подали заявки на очно-заочну участь в конференції 32 доповідачі: науковці, дослідники, громадські діячі з України, Польщі, Словаччини, Канади. Серед них провідні історики зі світовим іменем: Володимир Сергійчук, Микола Мушинка, о.-доктор Богдан Прах, Іван Патриляк, Богдан Гальчак, Мирослав Сополига, Ярослав Сирник, Юрій Макар та Віталій Макар, Богдан Левик та багато інших визначних науковців. До програми конференції внесено 30 доповідей, з них 3 співдоповіді мають по 2 авторів. Видрукувано науковий збірник на 330 стор., до якого увійшло 27 статей. Конференція покликана узагальнити і підсумувати здійснену попередню колосальну науково-дослідницьку роботу, а її висновки повинні послужити основою для встановлення історичної правди про трагедію вигнання автохтонних українців з їх етнічних земель в Польщі у 1944-1951рр. та засудження на державному рівні усіх етапів депортації як злочину проти українців і злочину проти людяності з відновленням прав потерпілих як жертв політичних репресій тоталітарних режимів. Актуальність цієї конференції тепер особлива, тому що 9 вересня наступного, 2019 року виповнюється 75 років від початку Депортації етнічних українців з земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у Польщі в 1944-1951рр., внаслідок яких потерпіло понад 700 тисяч українців-автохтонів, серед яких близько 250 тисяч лемків. Одне із найважливіших завдань конференції – сприяти тому, щоб на державному рівні  було висловлено позицію України щодо цих трагічних подій.

7 серпня 2018

У період 25-26 серпня на території стадіону с. Зимна Вода відбудеться IV Львівський обласний фестиваль «Гомін Лемківщини». На свято з’їдуться лемки з різних куточків світу. Відтак, відбудеться концертно-художня програма за участі фольклорних та естрадних солістів, музичних гуртів, окремих виконавців і танцювальних колективів. Основний наголос фестивалю – це лемківська пісня й танці. Відвідувачі зможуть познайомитись з особливістю лемківської культури, традицій та історії. Фестивалі лемківської культури у Львівській області традиційно щорічно відбувалися у с. Нагірне на Самбірщині м. Бориславі, Городку, Пустомитах із 2004 року. У 2015 році Львівський обласний фестиваль під назвою «Гомін Лемківщини» вперше провели у с. Зимна Вода та проводити надалі щорічно. Таке рішення прийняли виходячи  з того факту, що найбільша кількість лемків у Львівській області проживає у Пустомитівському районі, а також у зв’язку з його розташуванням неподалік обласного центру.  

18 травня 2018

74-ту річницю депортації кримських татар сьогодні, 18 травня, вшанували Траурним мітингом на Проспекті Свободи на площі перед пам'ятником Тарасу Шевченку. У межах заходу до присутніх звернувся перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Ростислав Замлинський. "Дозвольте сьогодні звернутися зі словами шани, пам'яті за тими, яких депортували 74 роки тому і за тими, над якими сьогодні триває наруга. Такі злочини не мають терміну давності. Я переконаний, що будуть покарані ті, хто це здійснює. Усі ми, разом, є єдиними і не боїмося сьогодні заявляти, хто є нашим ворогом. Багато кримських татар сьогодні зі зброєю у руках відстоює цілісність і незалежність нашої країни. Дуже важливо тут робити реальні речі - в культурі, аграрній сфері, економіці, промисловості, просвітницькій діяльності. Багато представників Криму це роблять та є успішними, а успіх - це наша найголовніша зброя у боротьбі з агресором. Цей успіх наблизить нашу перемогу і український правор замайоріє над Севастополем, Сімферополем, а Гімн України та кримсько-татарського народу голосно лунатиме. А кримьскі татари вільно розвиватимуть свою культуру у кожному куточку нашої держави. Серце кримчан б'ється в унісон разом з нами, українцями", - зазначив Ростислав Замлинський. Присутні вшанували жертв депортації хвилиною мовчання. Також імам зачитав молитву. "Трагедія, яка почалась 18 травня 1944 року, на жаль, тривала дуже довгі роки. Наслідки цієї трагедії ми відчуваємо і зараз - багато пластів кримсько-татарської культури зникли безслідно. І зараз трагедія продовжується. Триває новий вид депортації  - це гібридна депортація, у наслідок якої руйнуються національно-культурні цінності кримсько-татарського народу. І сьогодні як ніколи важливо, щоби нас почули у всьому світі", - наголосив співзасновник Кримського дому у Львові Халіл Халілов.  

17 травня 2018

Упродовж 17-18 травня вшанують пам'ять жертв депортації кримськотатарського народу з їх Батьківщини – Криму. Програма заходів: Четвер, 17 травня    19:00–22:00 Масова акція «Запали вогник у своєму серці» Проспект Свободи, майдан біля пам’ятника Т.Г.Шевченку П’ятниця , 18 травня    11:00-11:30 Флеш-моб «Заповни Крим частинкою себе» за участю кримськотатарської молоді та львів’ян і гостей міста Площа Ринок 12:00–12:45   Флеш-моб «Заповни Крим частинкою себе» за участю кримськотатарської молоді та львів’ян і гостей міста Площа перед пам’ятником Т.Г.Шевченку 12:00  Всеукраїнська акція «Хвилина мовчання» в пам'ять жертв депортації кримськотатарського народу з Криму   15:00 Закритий показ українського історико-драматичного художнього фільму «Чужа молитва» режисера Ахтема Сеїтаблаєва, заснованого на реальних подіях з історії кримськотатарських татар Кінотеатр кінопалац Копернік 15:00-18:00 Тематична виставка картин кримськотатарського художника Рустема Емінова із серії «Унутма!» (переклад з кримськотатарського – «Не забувай!») Хол кінопалацу Копернік 19:00 Траурний мітинг до 74-ї річниці депортації Проспект Свободи, майдан біля пам’ятника Т.Г.Шевченку