В Україні сьогодні – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

5 травня 2022

Розпочалась 71-ша доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню. Противник не припиняє ведення наступальних дій у Східній операційній зоні, щоб встановити повний контроль над територією Донецької і Луганської областей та утримати сухопутний коридор з тимчасово окупованим українським Кримом. Одночасно ворог провокує напруженість у Придністровському регіоні республіки Молдова. Здійснює перегрупування військ на окремих напрямках, вживає заходів з поповнення запасів. Намагається покращити тактичне положення своїх підрозділів. На Волинському, Поліському та Сіверському напрямках противник активних дій не проводив. На Слобожанському напрямку ворог продовжує обстріли міста Харкова та здійснює розвідку позицій підрозділів Сил оборони. В районі північніше міста Ізюм продовжує артилерійські та мінометні обстріли. На Донецькому і Таврійському напрямках тривають ворожі артилерійські обстріли вздовж лінії зіткнення. Противник застосовує оперативно-тактичну та армійську авіацію для завдання ракетно-бомбових ударів з метою сковування дій наших військ. Підрозділи противника намагаються вести наступальні дії на Лиманському, Сєвєродонецькому та Попаснянському напрямках, успіху не мають. На Авдіївському та Курахівському напрямках ворог продовжує обстріли позицій захисників України. У районі міста Маріуполь основні зусилля російські окупанти зосереджують на блокуванні та спробах знищення наших підрозділів в районі «Азовсталі». За підтримки авіації, противник поновив наступ з метою взяття під контроль території заводу. За наявною інформацією, частина військовослужбовців 38-ї окремої мотострілецької бригади 35-ї загальновійськової армії Східного військового округу, після відведення до району відновлення, через значні втрати особового складу, відмовилась від подальшої участі у бойових діях на території України. Ці військовослужбовці перебувають у районі поблизу українсько-російського кордону та чекають на переміщення до російської федерації. Підрозділи бойовиків 2-го армійського корпусу 8-ї загальновійськової армії Південного військового округу, які знаходяться в населеному пункті Сватівського району Луганської області укомплектовані місцевими жителями з найближчих населених пунктів мають низький морально-психологічний стан, суттєві проблеми з озброєнням та засобами захисту і не готові до виконання завдань. На Південнобузькому напрямку ворог активних бойових дій не проводив. Завдавав ракетно-бомбових ударів по позиціях наших військ та інфраструктурі регіону. Завдяки успішним діям українських захисників та захисниць ворог втратив контроль над кількома населеними пунктами на межі Миколаївської та Херсонської областей. За попередню добу підрозділами протиповітряної оборони Повітряних Сил та Сухопутних військ було уражено дев’ять повітряних цілей: чотири БпЛА (два з них зенітними ракетними підрозділами Сухопутних військ) та три крилаті ракети противника. Також уражено два літаки. Попередньо - винищувачі Су-30. Інформація уточнюється. На території Донецької та Луганської областей за минулу добу відбито 11 атак ворога, знищено 5 танків, 7 одиниць бойової броньованої техніки та 5 одиниць автомобільної техніки ворога.

22 лютого 2022

Упродовж 22-24 лютого у Львові проходять «Кримські дні» з нагоди відзначення сьогодні Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. День, який увійшов в історію України як «День Кримського опору». Заходи організовують з ініціативи Представництва Президента України в АР Крим спільно з партнерами. У цей день вісім років тому у Сімферополі відбулось найбільше зібрання на підтримку цілісності та єдності України. Участь у мітингу тоді взяли не тільки кримські татари, а й представники різних національностей, що відстоювали територіальну цілісність України і висловлювали протест проти кремлівської інтервенції в Криму. День спротиву запровадили у 2020 році згідно з  Указом Президента України Володимира Зеленського. Тож біля Львівської ОДА урочисто підняли Державний прапор України та кримськотатарський прапор. У заході взяли участь голова Львівської ОДА Максим Козицький, заступник голови Іван Собко, представники обласної, районної та міської влади, громадськості кримськотатарської спільноти та ЗМІ. «Буквально 5 днів тому з окупованого Криму надійшла ще одна тривожна новина. Затримали делегата Курултаю кримськотатарського народу Едема Дудакова. Його звинувачують у розпалюванні ворожнечі. Приводом став коментар у соцмережах, якому п’ять років. 15 людей, які прийшли під стіни суду, щоб підтримати Едема Дудакова, також затримали. Методи Росії за 8 років не змінилися. Але змінилися ми. Змужніли. Згуртувалися. І ми працюємо над цим на різних рівнях. Львівщина прийняла понад три тисячі вимушених переселенців з Криму. Як очільник області я тримаю на особистому контролі, щоб їм допомогли з житлом, оплатою комунальних послуг, роботою. Щоб їхні діти отримували якісну освіту і все необхідне», - зазначив голова Львівської ОДА. «Сьогодні ми розпочинаємо Кримські дні у Львові. Події останнього тижня дають підстави говорити про символічнісь таких подій. Я хотів, щоб проводячи такі події, ми відчували та розуміли символічність часу.  Часу, коли символи вшановують не лише те, що відбулося, а й стають доровказами для наших дій, для нашого майбутнього, для нашого шляху до спільної єдності. Я впевнений, що в майбутньому ми проведемо братерські дні Львова в Криму», - сказав Халіл Халілов, голова кримськотатарського культурного центру «Кримський дім у Львові». Програма «Кримські дні у Львові» включає відкриття фотовиставки Муміне Салієвої «Народжені після арешту» у Центрі Шептицького, читання листів політв’язнів у книгарні Старого Лева, тематичні дискусії. З повним переліком заходів Програми можна ознайомитися за посиланням. Нагадаємо, що сьогодні також відбудеться зустріч керівництва Львівської ОДА з представниками Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, кримськотатарського культурного центру та громадської організації. Про підсумки зустрічі  розповідатимуть на прес-конференції у Львівській ОДА сьогодні. Більше достовірної інформації про стан справ на Львівщині читайте на телеграм-каналі голови ЛОДА Максима Козицького.

26 лютого 2021

26 лютого 2021 року - 7-а річниця окупації Криму. День, що увійшов в історію України як «День Кримського опору». У лютому 2014 року, порушуючи всі норми міжнародного права, територіальну цілісність та суверенітет України, Росія анексувала Кримський півострів. Сьогодні, як і впродовж 7 років, Львівщина виявляє солідарність із кримськими татарами. "Згадуємо драматичні події, які відбулися  7 років тому. Тоді пройшов масовий мітинг, організований Меджлісом кримськотатарського народу проти намірів відірвати Крим від України.Думаємо сьогодні про десятки тисяч мешканців півострова, які змушені були покинути свої домівки. Про дітей політв’язнів, що залишилися без батьків Про політв’язнів Криму у російських в’язницях. Їх біль - це наш спільний біль", - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький.  Відтак, на знак підтримки, біля будівлі Львівської обласної державної адміністрації підняли Державний прапор України та прапор кримських татар. За словами очільника області, понад дві з половиною тисячі татар знайшли свої домівки на Львівщині. "Крим - це Україна! Ми повернемось туди! Слава Україні!" - наголосив Максим Козицький. 

18 травня 2020

Шановні мешканці Львівщини, Шановна громадо киримли! 17 травня ми в скорботі схилили голови в пам’ять про жертви тоталітарно-репресивної машини. Сьогодні, 18 травня, минають 76-ті роковини депортації кримськотатарського народу з Криму в 1944 році. Того дня до Середньої Азії з півострова був відправлений перший ешелон з корінним народом Кримського півострова. Близько 200 тисяч людей за брехливими звинуваченнями стали вигнанцями з рідної землі. Вшановуючи пам'ять жертв радянського терору, будьмо свідомі своєї відповідальності за болючий досвід минулого та знання, яке відкриває нам шлях до майбутнього. Трагічний досвід депортації кримських татар став не лише свідченням жорстокого ставлення тоталітарного режиму до національних меншин – застосована практика “колективної відповідальності” вкотре продемонструвала зневагу до громадянина, людини, особистості. Цими днями у багатьох родинах кримських татар згадують про своїх рідних, які зі зброєю в руках пройшли фронтами Другої світової у боротьбі з нацизмом: ці епізоди людського переживання війни жодним чином не вплинули на долю їхніх сімей у травні 1944 р. Системний етноцид набув ознак геноциду: неможливість зберігати та розвивати набутки національної культури у панівному шовіністичному середовищі владної партійної диктатури, завершився фізичним знищенням тисяч невинних людей і під час депортації, і на нових поселеннях далеко від дому. Крим як національно-духовна реальність упродовж багатьох десятиліть продовжив свою історію в Узбекистані, Казахстані, Таджикистані, на Уралі та в Марійській АРСР… Незламність духу живила прагнення поколінь повернутися на Батьківщину і розбудовувати її в незалежній державі. Як не парадоксально, але через десятки років геополітичний досвід боротьби з тоталітарним екстремізмом знову став актуальним – і вже сьогодні через дії того ж московського окупанта і за подібних воєнних умов кримські татари зберігають та утверджують свою ідентичність поза межами омріяного історичного простору. Сьогодні Крим – це також Львівщина, де проживає велика громада кримських татар, де вшановується пам'ять видатних представників народу, де пам'ять відображена у назвах вулиць, а кримсько-татарську мову можна почути на публічних заходах та спеціальних курсах. Пам'ять про трагедію депортації кримських татар – це наша українська пам'ять: депортації та репресії стосовно українців відбувалися синхронно. Пам'ять про трагедію – це великий виклик і стимул для нас працювати і творити те, чого не змогли осягнути батьки. Пам'ять про трагедію – це спонука зберегти традицію й культуру у модерний час і з перспективи майбутнього відповісти загарбнику новітніми технологіями та здобутками. Пам'ять про минуле – це також усвідомлений шлях до звільнення від болючих синдромів жертви та впевнений крок з вірою до нашої перемоги! Вічна пам'ять усім постраждалим від тоталітарного радянського режиму. Крим – це Україна! Слава Героям України!

23 січня 2020

Сьогодні, 23 січня, у Львівській обласній державній адміністрації  презентували виставку фотографій «Крим (о)гляди Юрія Вербицького». “Цю виставку ми відкрили у день народження Юрія Вербицького два роки тому, і впродовж цього часу вона мандрує містечками та селами Львівської області, бібліотеками, музеями та іншими закладами. Мені приємно, що сьогодні ми згадуємо Юрія у час його мученицької смерті, яку ми повинні пам’ятати і винести для себе урок. Ми повинні згадувати Героїв і про них розповідати нашим дітям”, - розповіла організатор фотовиставки Наталія Криничанка. В експозиції – світлини, зроблені у Криму Героєм України Юрієм Вербицьким.  “Люди, які віддають своє життя за те, щоб іншим було добре, є справжніми Героями. Таким був Юрій Вербицький – сильна постать, яка безмежно любила життя. Якщо подивитись на його фотографії, це широкий вимір розуму та відважності. Ми повинні шанувати пам'ять Небесної Сотні і Юрія Вербицького у тому числі, бо ці люди віддали своє життя за нас і наших дітей”,  - зазначив заступник голови облдержадміністрації Іван Собко. Спогадами про свого брата із присутніми поділився Cергій Вербицький. “Минуло шість років, мені дуже не вистачає Юрія, і я б не хотів щоб він став Героєм, мені б хотілось щоб він був поруч з нами. Мені дуже приємно, що ця виставка зроблена і показує, що Юрій бачив світ, любив Україну, людей”,– зазначив Сергій Вербицький. Завершили відкриття хвилиною мовчання в пам’ять про Юрія Вербицького. Зазначимо, переглянути світлини можна до 3 лютого. Довідково: Юрій Тарасович Вербицький (25 серпня 1963, Львів – 21 або 22 січня 2014, біля с. Гнідин, Бориспільський район, Київська область, Україна) – Герой України, сейсмолог, кандидат наук. Активіст Євромайдану; був викрадений разом з Ігорем Луценком невідомими 21 січня 2014 року і вбитий після катувань.

27 лютого 2019

З 23 по 26 лютого на Львівщині відбулись заходи, присвячені 5-й річниці окупації Криму. Відтак, 23 лютого на площі перед Львівським Національним Академічним театром опери та балету ім. Соломії Крушельницької відбулася безмовна акція-протест «Звільніть Крим!», в рамках міжнародної ініціативи «Liberate Сrimea!» за участю переселенців з півострова та представників місцевих громадських організацій. Публічна мовчазна акція на вулицях міста мала нагадати українцям про силоміць відірваний, але не відділений від держави півострів.  Цього ж дня пройшов спільний молебень (дуа) представників мусульманської громади в пам’ять за постраждалими внаслідок політичних репресій в Криму, а також в підтримку всіх людей, які залишаються на півострові. 26 лютого, в «День Кримського опору» проведено низку заходів. У Львівському історичному музеї відкрили тематичну фотовиставку кореспондента «Радіо Свобода» Антона Наумлюка «Незламні», присвячену кримським політв’язням Кремля, їх сім’ям та військовополоненим. Виставка (пл. Ринок,6 3-й поверх), експонуватиметься до 26 березня. Вхід вільний. У Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука проведено панельну дискусію на тему «5 років окупації Криму. Підсумки. Що далі?». У дискусії взяли участьАнтоніна Колодій, Леся Корнат, Тимур Баротов, Антін Бортковський, представники кримськотатарського народу, керівники національних громад Львівщини та громадськість міста. У Львівському будинку офіцерів учасники заходів переглянули українсько-польську документальну стрічку про життя та опір в окупації «Коли цей вітер стихне». Фільм розповідає про кримськотатарську родину, яка живе на території окупованого Криму. Чотири особисті історії людей, що живуть під тиском політичного режиму. Після перегляду фільму, у фойє, біля стендів із портретами зниклих безвісти під час окупації мешканців Криму, кримськотатарські активіста та глядачі провели обговорення стрічки. 26 лютого 2014 року увійшов в історію України як «День Кримського опору», коли громадянське суспільство Криму мирним, правовим способом відстояло територіальну цілісність України, не дозволивши Росії та її агентам в Криму провести позачергову сесію, щоб зімітувати начебто «добровільний перехід» Криму до Росії. Сьогодні більше 70 політв’язнів Криму утримуються за ґратами в російських в’язницях, з 2014 року 18 осіб були знайдені мертвими, а 17 людей зникли безвісти. Ці та інші незаконні дії окупаційної влади перетворилися в справжню трагедію. 118 дітей в Криму залишилися без батьків і годувальників. Порушення прав людини в більшості випадків торкнулися кримських татар, які продовжують чинити ненасильницький опір окупації. Організатори заходу – ДУМ АР Крим, Меджліс кримськотатарського народу, Культурний центр кримських татар у Львові, департамент з питань культури, національностей та релігій облдержадміністрації.

19 квітня 2018

Сьогодні, 19 квітня, у Львівській ОДА відбулась нарада з питань взаємодії з цетральними органами виконавчої влади та обговорення вжиття заходів, скерованих на реалізацію забезпечення соціальних, політичних, культурно-освітніх та майнових прав громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також вимушених переселенців у процесі розгляду їх звернень із подальшим сприянням у вирішенні нагальних проблем. Участь у нараді взяв постійний Представник Президента України Петра Порошенка в АР Крим Борис Бабін. "Сьогодні ми повинні визначити рівень роботи органів регіональних органів влади та обмінятися досвідом, оскільки різні регіони мають різну практику тих чи інших питань, що стосуються громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також внутрішньо переміщених осіб. Ми абсолютно відкрити до співпраці з усіма", - зазначив Борис Бабін. Серед присутніх на нараді - керівники підрозділів з питань у сфері соціального захисту, освіти і науки та охорони здоров’я, зокрема з Львівської, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької обласних державних адміністрацій. Зазначимо, що станом на 1 квітня у Львівській області обліковано 12300 осіб з АР Крим та східних областей, у тому числі 2297 осіб – жителі АР Крим, 10003 особи – Донецької та Луганської областей. Із загальної кількості переселених – 3132 дитини, у тому числі 540 дітей –АР Крим, 10003 дітей – Донецької та Луганської областей . У загальноосвітніх школах області станом на 01.09.2017 року за оперативними даними навчається 760 осіб. 163 дитини відвідує дошкільні установи. Окрім того, в області реалізовують пілотний проект із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб. Відтак, структурними підрозділами соціального захисту населення спільно із центрами зайнятості проводилася інформаційно-роз’яснювальна робота з метою залучення осіб до участі у проекті. Інформаційна робота здійснювалася як через ЗМІ, так і шляхом проведення індивідуальних співбесід. Окрім цього, організовувалися зустрічі, «круглі столи» за участі членів малозабезпечених сімей, які отримують державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям, внутрішньо переміщених осіб. Як результат - учасниками проекту станом на 15 квітня є 689 осіб, з яких 612 осіб – це члени малозабезпечених сімей, а 76 осіб мають статус внутрішньо переміщених. В межах проекту працевлаштовано  238  осіб  та 22 особи беруть участь у громадських роботах.

19 березня 2018

Сьогодні, 19 березня, голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка зустрівся з політичним в’язнем, українським кримськотатарським політиком, заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу, головою Бахчисарайського регіонального меджлісу Ахтемом Чийгозом. «Ви для нас є символом незламності. Невідомо, хто та як повів би себе, якби потрапив у таку ситуацію. Ви довели не лише нам, але й усьому світу, що ви є символом мужності», - наголосив Олег Синютка. Окрім того, очільник Львівської області також додав, що ми повинні зробити все можливе для того, щоб повернути Крим. У межах зустрічі Ахтем Чийгоз закцентував увагу на тому, що для кримських татар є дуже важливою боротьба у Криму та те, щоб увесь світ не залишався осторонь та допоміг кримсько-татарському народу повернути батьківщину. «Я сам особисто бачив ставлення нашого лідера, нашого Президента. Коли мені говорити, що твій Президент Петро Порошенко, я бачив як вони ненавидять його. Коли я перебуваю у закордонних поїздках, зустрічаюся з високими представниками, спекулювати на тих проблемах, що зараз є в Україні, ми не можемо. Ми самі їх бачимо, наше суспільство достатньо виросло в боротьбі, щоб поступово впоратися з цим. Але не бачити особистої боротьби та особистої війни Президента сьогодні – це не чесно», - зазначив під час зустрічі  Ахтем Чийгоз. Також він додав, що завданням номер один, яке зараз стоїть на порядку денному – це, у першу чергу, збереження людських життів. Довідково: Ахтем Чийгоз - український кримськотатарський політик, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, голова Бахчисарайського регіонального меджлісу, депутат Бахчисарайської районної ради. Брат кримськотатарського політика Рустема Чийгоза. заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, У 2012 році Ахтем Чийгоз балотувався по одномандатному округу до Верховної Ради України, однак посів друге місце, поступившись представнику Партії Регіонів Григорію Грубі. Ахтем Чийгоз, як і більшість кримських татар, підтримав мітинги народу на Майдані Незалежності в Києві наприкінці 2013 року. 29 січня 2015 року Ахтема Чийгоза було затримано представниками силових структур російської окупаційної влади. Йому інкримінували частину 1 статті 212 Кримінального кодексу Російської Федерації («організація масових заворушень»), що передбачає позбавлення волі строком на 10 років. Як запобіжний захід було обрано утримання під вартою тривалістю три тижні. Причиною арешту стала участь заступника голови Меджлісу в мітингу перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. 11 вересня 2017 року Верховний суд анексованого Криму засудив Ахтема Чийгоза до 8 років колонії суворого режиму. 25 жовтня Чийгоз разом з іншим кримськотатарським політв'язнем Ільмі Умеровим були видані Туреччині та звільнені від відбування покарання.

18 березня 2018

У неділю, 18 березня, у Львові на площі біля пам’ятника Тарасу Шевченкові відбулось громадське віче «Ні «виборам» в Криму!». Не зважаючи на негоду, на громадську акцію, аби виявити свою свідому українську позицію, прийшли сотні небайдужих. До присутніх звернувся український військовий, морський офіцер, капітан ІІ рангу запасу військово-морських сил Збройних Сил України, заступник голови Спілки офіцерів України в Севастополі, громадський діяч та актор Тимур Баротов. "Сьогодні в Криму чиниться черговий злочин Кремля. І ми всі є його свідками. Злочин, наслідком якого стане міжнародний суд та міжнародний трибунал. Те, що ми сьогодні зібрались тут, на ще один крок наближає нас до перемоги". "Події у Криму пов’язані з моєю особистою історією. Коли Росія окупувала Крим, прямо із номеру готелю мене забрали спецслужби окупанта лише за те, що я був активістом Майдану. Я був першим українським політв’язнем. Рік катувань, карцерів, камери-одиночки, камери із психічнохворими людьми, - але сьогодні я з вами.  Чим  швидше ми зрозуміємо, що потрібно діяти раціонально, тим швидше ми врятуємо себе. Ми мусимо розуміти, що гібридна війна – це не лише військові дії, це інформаційна війна. Наше з вами завдання – донести до міжнародної спільноти правду. Україна про Крим не забула. Це наша невід’ємна частина", - наголосив Юрій Яценко, колишній політв’язень, радник Міністра закордонних справ України, юрист. Нагадаємо, завтра у Центрі митрополита Андрея Шептицього (вулиця Козельницька, 2а) відбудеться допрем’єрний показ фільму «Сильні духом».