Львівщина залучає грантові кошти ЄС для покращення локальної екологічної ситуації

6 квітня 2022

Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні опублікувало список актуальних грантових можливостей для українських представників сектору культури та креативних індустрій. Про це інформує Міністерство культури та інформаційної політики України. Відтепер, взяти участь у конкурсі можна буде за спрощеною процедурою. Зокрема, подати заявку можна як партнер Програми (для полегшення умов звітування, отримання грантових коштів тощо). При цьому проєктна діяльність може відбуватися в інших європейських країнах або онлайн. Деталізація опису контенту при подачі заявки не обов’язкова. Наразі відкрито прийом заявок на такі конкурси: Підпрограма «Культура»: – Європейські проєкти співпраці – Поширення європейських художніх робіт Підпрограма «Медіа»: – Мережа європейських кінофестивалів; – Розвиток талантів та навичок; Підпрограма «Міжсекторальна співпраця»: – НОВИНИ-Медіаграмотність; – Журналістські партнерства; – Інноваційні лабораторії. З детальним описом цілей конкурсу та заходів, що можуть бути підтримані Програмою, можна ознайомитися на сайті Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні.

31 березня 2022

Міністерство закордонних справ представило порівняльну таблицю для тих громадян України, які змушені шукати прихисток за кордоном. В таблиці вказані два основних статуси, які можуть бути надані біженцям у Європейському Союзі: статус особи, якій надано тимчасовий захист та статус шукача притулку (статус біженця).   Статус особи, якій надано тимчасовий захист Статус шукача притулку (статус біженця) 1. Кому надається такий статус? 1. Громадянам України та членам їх сімей 2. Особам без громадянства, біженцям та членам їх сімей із третіх країн, які рятуються від війни в Україні 3. Іноземцям, які постійно проживають в Україні на законних підставах та не можуть безпечно повернутися в країну свого походження Будь-якій особі, яка рятується від війни або переслідувань 2. Що треба зробити, щоб його отримати? Звернутися за дозволом на проживання до органів влади відповідної країни Звернутися з заявою до компетентних органів країни, до якої ви прибули. Після цього ними здійснюватиметься спеціальна процедура, що триває до 6 місяців або більше 3. У якій країні я можу претендувати на такий статус? У будь-якій країні ЄС Лише в першій країні, кордон якої ви перетнули 4. Де я можу проживати залежно від статусу? Вибір місця проживання довільний: житло може бути надано родинами волонтерів, громадськими організаціями, державою. Також можна проживати у рідних або знайомих. Місце проживання можна змінити у будь-який час (зокрема, переїхати до іншої країни) Лише у визначених державою закладах для розміщення біженців. Змінювати місце проживання не дозволено (залишати країну - також) 5. Як довго я можу перебувати в такому статусі? 1 рік (до 4 березня 2023 року) з можливістю продовження ще на рік залежно від ситуації в Україні Безстроково на час існування підстав його надання 6. Чи зможу я одразу почати працювати в країні, де шукаю прихистку? Так, ви матимете доступ до роботи Ні, ви матимете доступ до роботи виключно після отримання статусу біженця (через 6 місяців або більше) 7. Чи зможуть мої діти навчатися? Так, діти до 18 років мають право навчатися в закладах освіти 8. Чи матиму я доступ до соціального забезпечення та медичного обслуговування Так 9. Коли я зможу повернутися в Україну? У будь-який момент Після подання заяви про надання статусу біженця ви зобов'язані залишатися в країні, в якій подали заяву, протягом усього часу її розгляду (до 6 місяців або більше) 10. Якщо я не подав (-ла) заяву про надання статусу біженця одразу, то вже й не зможу? Ні, ви маєте можливість подати таку заяву в будь-який час Про два простих кроки для тих, хто вимушено залишають свої домівки та їдуть за кордон через війну Росії проти України читайте за посиланням.  

16 березня 2022

Україна стала членом «енергетичного Євросоюзу», тобто приєдналася до системи ENTSO-E. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський. «Завершилось об’єднання української та європейської енергосистем. Тепер наша електроенергія тече в Європу, а європейська – в Україну. Дякую членам ЄС, особисто президентці Еврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісарці з питань енергетики Кадрі Сімсон і всім, завдяки кому у нас тепер єдина енергосистема», –зазначив він. Довідково ENTSO-E (European Network of Transmission System Operators for Electricity) — європейська мережа операторів системи передачі електроенергії, що об'єднує 43 оператори у 36 країнах європейського континенту. Організація створена у липні 2009 року шляхом первинного об'єднання операторів ATSOI, BALTSO, ETSO, NORDEL, UCTE і UKTSOA. Станом на 2021 рік у своїй структурі має 5 керуючих галузевих груп які координують забезпечення безпечної та оптимальної роботи мережі Європи в реальному часі, підтримує та розробляє комунікаційну інфраструктуру, забезпечує координацію захисту критичної інфраструктури, розробляє правила координації, веде класифікацію та оцінку ризиків, займається плануванням та стратегіями розвитку.

1 березня 2022

Українське військо отримає в рамках допомоги від Євросоюзу 70 бойових літаків. Про це інформує у  Facebook Командування Повітряних Сил ЗСУ. “Наші партнери передають нам Міг-29 та Су-25! У разі потреби, вони зможуть базуватись на польських аеродромах з яких українські пілоти виконуватимуть бойові завдання”, йдеться у повідомлення. Відтак,  Болгарія передсть (Міг-29) - 16 шт, (Су-25) - 14 шт. Польща (Міг-29) - 28 шт Словаччина (Міг-29) - 12 шт

28 лютого 2022

Президент України Володимир Зеленський сьогодні підписав заявку на членство України у Європейському Союзі. У документі йдеться: «Цим листом Україна, як європейська держава, яка поважає цінності, закріплені в статті 2 Договору про Європейський Союз, має честь подати заявку на членство в Європейському Союзі відповідно до 49 Договору про Європейський Союз». «Впевнений, що це реально»,-  зазначив Володимир Зеленський. Нагадаємо, сьогодні зранку Президент Володимир Зеленський звернувся до ЄС щодо невідкладного приєднання України за спеціальною процедурою.

27 лютого 2022

В Європейському союзі узгодили надання летальної зброї для Збройних сил України на суму 450 мільйонів євро для боротьби з російським вторгненням. Про це оголосив глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель після неформальної зустрічі глав МЗС країн-членів, пише "Європейська правда". "Ми прийняли рішення надати летальну зброю, летальну допомогу українській армії на суму 450 мільйонів євро і рамках пакету допомоги і ще 50 мільйонів для нелетальної допомоги: паливо, захисне обладнання. Ми робимо це вперше в історії. Усі країни погодилися, чи принаймні не заперечили цьому рішенню", - сказав Боррель. Він також подякував Польщі, яка погодилася стати транспортним хабом для прийому цієї допомоги, яка надалі відправлятиметься в Україну. "Завтра міністри оборони зустрінуться і обговорять, як конвертувати ці фінанси у конкретну допомогу і як цю допомогу доставити на передову лінію, де українські військові борються з російським вторгненням", - додав Боррель. Зазначимо, на неформальній зустрічі офіційно рішень не ухвалюють, але узгоджують спільну позиції, яку мають затвердити у понеділок.

26 лютого 2022

Лідери Європейської комісії, Франції, Німеччини, Італії, Великобританії, Канади та США оголосили про новий потужний набір економічних санкцій, який включає відключення від платіжної системи SWIFT та заборону продажу "золотих паспортів" заможним росіянам. Про це йдеться у спільній заяві, опублікованій на сайті Єврокомісії.  "У міру того, як російські сили розв'язують свої атаки на Київ та інші українські міста, ми сповнені рішучості продовжувати покладати на Росію витрати, які ще більше ізолюють Росію від міжнародної фінансової системи та наших економік. Ми реалізуємо ці заходи найближчими днями", - йдеться у заяві. Зокрема, західні країни зобов'язуються вжити таких заходів: виключити окремі російські банки із системи обміну повідомленнями SWIFT. Це забезпечить відключення цих банків від міжнародної фінансової системи та завдасть шкоди їхній здатності працювати у глобальному масштабі. запровадити обмежувальні заходи, які не дозволять Центральному банку Росії використовувати свої міжнародні резерви в такий спосіб, щоб підірвати вплив наших санкцій. діяти проти громадян та організацій, які сприяють війні в Україні та шкідливій діяльності російського уряду. Зокрема, країни зобов'язуються вжити заходів щодо обмеження продажу громадянства — так званих "золотих паспортів", які дозволяють заможним росіянам, пов'язаним з російським урядом, ставати громадянами цих країн і отримувати доступ до їхніх фінансових систем. До слова, остання країна, яка підтримала запровадження санкцій проти росії це Німеччина підтримала відключення росії від SWIFT. Про це повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у Facebook. «Ми гризли-гризли і вигризли. Працювала вся вартикаль української дипломатії - від Президента України до аташе в українському посольстві. Дякую також тисячам людей, зокрема, українській діаспорі, які тиснуть на різні уряди для підтримки цього рішення», - зазначив Дмитро Кулеба. Відключення росії від цієї системи виведе фінансові структури країни з ладу та завадить переказам коштів. А отже — заблокує витрати на російську армію та значно погіршить економічне становище рф.  Нагадаємо, SWIFT — міжнародна міжбанківська система передавання інформації та здійснення платежів. Її послугами користуються близько 11 тис. банків і фінансових установ у понад 200 країнах, в тому числі і росія.

25 лютого 2022

В Україні вирішується доля Європи: якщо Путін не отримає гідної відсічі зараз, він піде далі.  Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Facebook. ''Слід негайно ухвалити потужні економічні та фінансові санкції проти агресора, позбавити його засобів для продовження агресії: відключити від SWIFT, накласти ембарго на торгівлю нафтою й газом, допомогти українській армії озброєнням та боєприпасами, підтримати миротворчу операцію ООН. Наші люди гинуть за свободу України та Європи. Ми довго чекали біля відкритих дверей. Ми запитали про членство в НАТО – відповіді не почув. Зараз потребуємо міжнародно-правових гарантій безпеки, чіткої європейської перспективи, швидких та конкретних дій'', - повідомив Глава держави.

8 лютого 2022

Сьогодні перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Андрій Годик зустрівся із делегацією Словацької Республіки та представниками Закарпатської облдержадміністрації. З боку української делегації участь у зустрічі взяли радник Віце-прем’єр-міністерки з європейської та євроатлантичної  інтеграції Тарас Голуб та керівник департаменту міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва облдержадміністрації Роман Шепеляк. Андрій Годик подякував раднику Прем’єр-міністра Словацької Республіки Едуарду Бурашу та його колегам за візит та наголосив на важливості співпраці у сфері економіки, культури, туризму задля розвитку спільних проєктів. “Дякую вашій державі за підтримку нашої територіальної цілісності, наших європейських прагнень втілювати та відстоювати на території України європейські цінності. Незважаючи на будь-які загрози зі сторони північного сусіда, нам потрібно працювати далі. Львівщина – одна з найкращих областей, як для ведення бізнесу, так і для співпраці зі словацькими партнерами. Наш регіон має зручну транспортну інфраструктуру, високий рівень кваліфікованих кадрів, збалансовано розвиваються різні галузі, тому цікавою є багатовекторна співпраця”, – наголосив перший заступник голови Львівської ОДА. Едуард Бураш підкреслив, що Словацька Республіка є тією європейською державою, яка підтримує не лише євроінтеграційні поступи України, але й державний суверенітет, її цілісність і готова стояти на захисті української держави у Європейському Союзі. "Ми готові надати руку допомоги у питаннях щодо безпеки. 12 січня Уряд Словацької Республіки прийняв документ, який закладає нові засади для співпраці з Україною та відкриває нові можливості. Він містить три основні пункти: сприяння реалізації Угоди про асоціацію України з ЄС, другий – підтримка реформ у вашій країні та третій – це інтеграція співпраці у прикордонних регіонах та створення  нових форм транскордонного співробітництва”, – зазначив радник Прем’єр-міністра Словацької Республіки. У межах зустрічі сторони акцентували на розвитку проєктів транскордонної співпраці. Зокрема, домовились що представники Львівської облдержадміністрації нададуть свої пропозиції для співпраці. "Європейська група територіального співробітництва між Словаччиною та Україною – це інструмент, який може відкрити нові можливості співпраці між областями. 28 лютого у Кошице відбудеться моя зустріч з депутатами та нам важливо розуміти, що Львівська область готова для співробітництва. Тому чекаємо вас з пропозиціями”, – підкреслив Едуард Бураш. У свою чергу, Роман Шепеляк наголосив, що зараз дуже важливо створити європейське територіальне об’єднання, щоб Львівщина могла брати участь у нових програмах транскордонної співпраці в майбутніх програмних періодах. Словацька делегація анонсувала також низку заходів, куди може долучатись Львівщина. Зокрема, це ветеранський пробіг у травні, мета якого продемонструвати світу відважність воїнів, які захищали територіальну цілісність на Сході України. Також делегація зазначила, що у Львові планують відкрити почесне консульство Словацької Республіки.

2 лютого 2022

Львівська обласна державна адміністрація запрошує взяти участь у конкурсному відборі проектів (програм) транскордонного співробітництва, яким може надаватися державна фінансова підтримка. Інформують у департаменті міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва Львівської ОДА. У конкурсі можуть взяти участь проекти суб’єктів та учасників транскордонного співробітництва, визначених у Законі України «Про транскордонне співробітництво», в тому числі діючі проекти, що фінансуються коштом міжнародної технічної допомоги. Для участі проекту (програми) транскордонного співробітництва у конкурсному відборі заявник (центральний або місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, інший суб’єкт або учасник транскордонного співробітництва (крім фізичної особи), визначений Законом України «Про транскордонне співробітництво») подає на електронну адресу Мінрегіону: minregion@minregion.gov.ua або по СЕВ такі документи: 1) заявку на участь у конкурсному відборі (у довільній формі), яка повинна містити такі відомості про заявника проекту: найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ, адресу електронної пошти, номер телефону відповідальної особи, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) керівника; 2) документи, що підтверджують співфінансування проекту за рахунок коштів місцевого бюджету та/або інших джерел, не заборонених законодавством (гарантійний лист органу місцевого самоврядування та/або органу виконавчої влади, рішення сесії органу місцевого самоврядування); 3) інформаційну картку та опис проекту, оформлені відповідно Вимог до інформаційної картки проекту (програми) та опису проекту (програми) транскордонного співробітництва, якому може надаватися державна фінансова підтримка, затверджених наказом Мінрегіону від 25 листопада 2021 року №  307  «Про забезпечення проведення  конкурсного  відбору  проєктів  (програм) транскордонного співробітництва, яким може надаватись державна фінансова підтримка», зареєстрований в Мін'юсті 31 грудня 2021 року за №№ 1711/37333, 1712/37334, 1713/37335. 4) висновок Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської або Севастопольської міських держадміністрацій щодо актуальності та доцільності реалізації проекту у відповідному регіоні. Висновок не подається у разі, коли заявником проекту є обласна чи міська держадміністрація. Для участі у конкурсному відборі проекту, відібраного у рамках програми міжнародної технічної допомоги відповідно до правил та процедур, установлених міжнародними договорами України (далі - проект міжнародної технічної допомоги),  крім заявки на участь у конкурсному відборі, яка повинна містити зазначені вище відомості про заявника, та документів, що підтверджують співфінансування проекту міжнародної технічної допомоги за рахунок коштів місцевого бюджету та/або інших джерел, не заборонених законодавством, на електронну адресу Мінрегіону: minregion@minregion.gov.ua або по СЕВ подаються також  копії таких документів: 1) укладеного грантового контракту та угоди про партнерство для реалізації проекту міжнародної технічної допомоги (завірені електронним або мокрим підписом з відбитком печатки (за наявності) заявника на конкурс) з перекладом на українську мову у випадках, коли грантовий контракт та угода про партнерство є іншомовними. Переклад завіряється електронним або мокрим підписом з відбитком печатки (за наявності) заявника на конкурс; 2) реєстраційної картки проекту міжнародної технічної допомоги, передбаченої Порядком залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги». У РАЗІ БУДІВНИЦТВА, КАП РЕМОНТУ, РЕСТАВРАЦІЇ, РЕКОНСТРУКЦІЇ: Для проектів (програм) транскордонного співробітництва, які передбачають будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт), додатково подаються: - зведений кошторисний розрахунок; - звіт за результатами експертизи проектів будівництва; - акт (наказ, розпорядження, рішення) про затвердження проектної документації відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 560  «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України». - документи щодо форми власності для об’єктів будівництва. Документи для участі у конкурсному відборі подаються виключно в електронному вигляді до 17:00 год 18 лютого 2022 року включно. Телефони для довідок: (044) 207-18-85, 207-18-91. Запитання також можна задати, надіславши лист на такі електронні адреси: kayaas@minregion.gov.ua, dalievskata@minregion.gov.ua, suprunenkola@minregion.gov.ua.

2 лютого 2022

Відтепер дозвіл на відвідування Європи визначатимуть за індивідуальним статусом (станом здоров’я) людини, а не за епідеміологічною ситуацією в країні, звідки подорожує турист.  Інформують у департаменті міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва Львівської ОДА. З 1 лютого 2022 року основними підставами для в’їзду в країни ЄС стануть: - сертифікат про щеплення вакциною, схваленою на європейському рівні, за умови, що з моменту останньої дози пройшло не менше 14-ти і не більше 270 днів, або якщо турист має бустерне щеплення; - негативний результат ПЛР-тесту, який турист має отримати не пізніше ніж за 72 години до перетину кордону (також підходить і негативний результат експрес-тесту на антиген, який дійсний протягом 24 годин); - довідка про одужання із поміткою, що з дати першого позитивного результату тесту пройшло більше 180 днів. Ця інформація має бути підтверджена чинними цифровими сертифікатами Євросоюзу. Людей, які не мають такого сертифікату, можуть зобов’язати пройти ПЛР або експрес-тестування до або після прибуття до ЄС протягом 24 годин.  Ці вимоги не стосуються таких категорій іноземців: - мандрівники з особливим статусом (наприклад, медичні працівники, дипломати, сезонні працівники, дослідники в галузі охорони здоров’я тощо); - люди, які подорожують за транскордонною маятниковою міграцією (щодня або щотижня перетинають кордон по дорозі на роботу і додому); діти до 12 років. Нові рекомендації Ради ЄС не є юридичним зобов’язанням. Країни-члени самостійно повинні прийняти рішення щодо їх імплементації.

29 жовтня 2021

Після  кількох місяців суперечок Борислав та Східниця уклали угоду на водопостачання терміном до 31 січня 2022 року з можливістю пролонгації. Відповідно, Східницька селищна рада у найкоротший термін має зібратися на позачергову сесію та перебрати водопровідні мережі на баланс свого комунального підприємства «Оазис Карпат». Ціна води не змінюється і залишається на рівні трохи більше 14 грн/м3.  Найбільша проблема з підписанням угоди про водопостачання з Борислава до Східниці полягала у тому, що остання відмовилася приймати на баланс свого комунального підприємства водопровідні мережі, які раніше належали комунальному підприємству Борислава, через їхню зношеність, та вимагала компенсувати фінансово їхній ремонт.  Через конфлікт, гірське курортне селище залишилося без збалансованого централізованого водопостачання майже на весь липень. Останній тимчасовий договір на постачання води, за посередництва ЛОДА, міста підписали на початку серпня. А його термін збіг наприкінці літа. “Ми виступили посередниками у переговорах на початку серпня. Провели низку нарад з керівниками територій та представниками комунальних установ обох міст. Східниця є курортним містечком, яке розвивається, жителі, підприємці і туристи не мають страждати через незмогу керівництва двох громад домовитися про насущну потребу у воді», - каже перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик. На початку жовтня під час ще однієї наради в облдержадміністрації представники Борислава та Східниці домовилися підписати нову тимчасову угоду щодо оплати послуг з водопостачання отриманих з 30 липня цього року між комунальними установами «Вододар» (м. Борислав) та «Оазис Карпат» (смт Східниця) до 11 жовтня. А постійний договір про водопостачання для Східниці комунальні підприємства обох міст планували підписати у третій декаді жовтня.