В Архикатедральному Соборі святого Юра висвятили правлячого єпископа єпархії у Мельбурні

6 травня 2022

Плануючи мандрівку, щоб відновити свої сили у тиші та спокої, пропонуємо відвідати дерев’яні церкви Карпатського регіону, які внесені до світової спадщини ЮНЕСКО. Львівщина унікальний край, де можна знайти відпочинок на будь-який смак та вподобання. У час, коли ворог намагається знищити нашу ідентичність, а ракети пролітають над нашими будинками, нам як ніколи потрібно піклуватись та зберегти нашу неповторну спадщину. Також потрібно знаходити час на душевні мандри, щоб запобігти внутрішньому вигоранню та мати сили боронити країну в тилу. Гарною нагодою для цього є відвідини дерев’яних храмів нашої області. «Сакральна спадщина Львівщини є унікальною візитною карткою нашого регіону. Тут розташовано найбільше дерев’яних храмів внесених до світової спадщини ЮНЕСКО в Україні, що надало їм найвищий пам’яткоохоронний статус, а також щороку привертало велику кількість туристів зі різних країн світу» - зазначає керівниця управління туризму та курортів Львівської ОВА Наталя Табака. У 2013 році в Камбоджі, було зараховано до списку ЮНЕСКО 16 дерев’яних церков карпатського регіону України і Польщі. Їх обирали зі 44 об’єктів бойківського, гуцульського, галицького, лемківського типів. В цей список увійшли 8 сакральних споруд, які розташовані на території Польщі, а також 8 храмів в Україні, чотири із яких на Львівщині. Найстарішою у списку є церква Зіслання Святого Духа у селі Потеличі, вона датується 1502–1600 роками. Будівництво церкви замовили місцеві гончарі, які славилися в ті часи далеко за межі свого регіону. Кажуть, у цій церкві молився Богдан Хмельницький, а у давні часи біля храму було встановлено 7 козацьких гармат. Церква Святого Юра у Дрогобичі – її ще називають «поемою в дереві», була виміняна на сіль і привезена із с. Надіїв, що на Франківщині. В церкві збережений дерев’яний  іконостас XVII ст та унікальні розписи на біблійні теми та рослинні орнаменти. Церква Святої Трійці – святиня у Жовкві збудована без жодного цвяха, повністю з дерева. До її спорудження долучився Костянтин, син короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собеського. У храмі є цінним іконостас, який, за даними істориків, старіший, ніж сама церква. Церква Собору Пресвятої Богородиці – побудована у бойківському стилі у с. Матків. Триверха, з багатьма ярусами над кожним куполом, наче ялинка. Цікаво, що робочою силою на будові храму в основному були жінки – чоловіче населення села у ті роки масово було рекрутовано до війська Австро-угорської імперії. Тож нова церква була ще й своєрідною офірою Богові задля повернення чоловіків і синів додому. На фото:  Церква Собору Пресвятої Богородиці

2 березня 2020

Сьогодні, 2 березня, відбулась виїзна нарада щодо реконструкції Собору святого Юра за участю голови Львівської обласної державної адміністрації Максима Козицького. У 2018 році з державного бюджету на реконструкцію виділили 20 мільйонів гривень з державного бюджету. У 2019 році реконструкція фінансувалась за рахунок коштів перехідної субвенції. Відтак, вже завершені роботи з впорядкування обходу навколо Собору. Довідково: Архикатедральний собор святого Юра у Львові — собор Галицької митрополії УГКЦ, до 1817 при монастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762), вважався головною святинею українських греко-католиків, до побудови Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві. Розташований на Святоюрській горі, за адресою: площа Святого Юра № 5. Висота над рівнем моря — 321 метр. З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: барокового собору (1745–1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761–1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і митрополичі сади (1772). Багатовікову архітектурну історію Святоюрського монастиря умовно можна поділити на два великі періоди відповідно до історії його головної споруди. Перший період тривав майже півтисячоліття — від початків чернечої оселі приблизно до середини XVIII ст., — завершився руйнацією старого храму. Другий період розпочався з будівництва нового собору, яке згодом стало новою точкою відліку в цілеспрямованому формуванні майбутнього ансамблю. Завершився він у XIX ст., коли з'явилася остання з існуючих нині будівель.

2 листопада 2018

Сьогодні, 2 листопада,  відбулась виїзна нарада щодо реконструкції Собору святого Юра за участю голови Львівської обласної державної адміністрації Олега Синютки. Цьогоріч з державного бюджету на реконструкцію виділили 20 мільйонів гривень з державного бюджету. Завдяки цьому фінансовому ресурсу прокладуть інженерні мережі. Окрім того, впорядкують оглядову терасу, верхній обхід навколо Собору, прокладуть каналізаційні мережі тощо. Роботи здійснює ТОВ "Підприємство "Турист". Роботи виконують згідно графіку. Відтак, Олег Синютка оглянув хід робіт із реконструкції, які виконує підрядник. Довідково: Архикатедральний собор святого Юра у Львові — собор Галицької митрополії УГКЦ, до 1817 при монастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762), вважався головною святинею українських греко-католиків, до побудови Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві. Розташований на Святоюрській горі, за адресою: площа Святого Юра № 5. Висота над рівнем моря — 321 метр. З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: барокового собору (1745–1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761–1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і митрополичі сади (1772). Багатовікову архітектурну історію Святоюрського монастиря умовно можна поділити на два великі періоди відповідно до історії його головної споруди. Перший період тривав майже півтисячоліття — від початків чернечої оселі приблизно до середини XVIII ст., — завершився руйнацією старого храму. Другий період розпочався з будівництва нового собору, яке згодом стало новою точкою відліку в цілеспрямованому формуванні майбутнього ансамблю. Завершився він у XIX ст., коли з'явилася остання з існуючих нині будівель.

21 серпня 2018

Сьогодні, 21 серпня, відбулась виїзна нарада щодо реконструкції Собору святого Юра за участю голови Львівської обласної державної адміністрації Олега Синютки. Олег Синютка ознайомився планом прокладання інженерних мереж, ходом робіт із впорядкування оглядової тераси, верхнього обходу навколо Собору, прокладання каналізаційних мереж тощо. Роботи здійснює ТОВ "Підприємство "Турист". Зазначимо, що цьогоріч з державного бюджету на реконструкцію виділили 20 мільйонів гривень з державного бюджету. Довідково: Архикатедральний собор святого Юра у Львові — собор Галицької митрополії УГКЦ, до 1817 при монастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762), вважався головною святинею українських греко-католиків, до побудови Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві. Розташований на Святоюрській горі, за адресою: площа Святого Юра № 5. Висота над рівнем моря — 321 метр. З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: барокового собору (1745–1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761–1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і митрополичі сади (1772). Багатовікову архітектурну історію Святоюрського монастиря умовно можна поділити на два великі періоди відповідно до історії його головної споруди. Перший період тривав майже півтисячоліття — від початків чернечої оселі приблизно до середини XVIII ст., — завершився руйнацією старого храму. Другий період розпочався з будівництва нового собору, яке згодом стало новою точкою відліку в цілеспрямованому формуванні майбутнього ансамблю. Завершився він у XIX ст., коли з'явилася остання з існуючих нині будівель.

20 серпня 2018

Археологи виявили на території собору Святого Юра ряд фундаментів, що не співпадають з планувальною структурою сучасного собору. Фундаменти тягнуться із західної та південної сторони церкви. Дослідники припускають, що це можуть бути фрагменти фундаменту церкви, що існувала на місці собору у ХІV – ХVІІІ століттях. «Фундаменти збудовані з великогабаритних грубопідтесаних кам’яних блоків, на відміну від фундаменту теперішньої церкви Юра. Наразі є три фрагменти, які наштовхують на думку, що вони належали іншій споруді. Серед рухомого археологічного матеріалу виявлено цеглу-пальцівку, а це вказує на готичний період, тож можемо стверджувати саме про ХІV століття», - розповів археолог Остап Лазурко. На основі проб розчинів робитимуть точніші висновки щодо знайдених матеріалів. Для цього до Львова запросили хіміків-технологів, що мають досвід роботи у подібних дослідженнях. «Ми уже говорили з проектантом про те, щоб ці на роботи обов’язково передбачили фінансування з обласного бюджету. На перший етап реконструкції собору передбачено 20 мільйонів гривень, з яких 5 млн грн уже освоєно», - начальник відділу охорони історичних пам’яток Львівської ОДА Ганна Харун. Роботи та дослідження триватимуть і надалі, після чого науковці та архітектори мають визначити вік та специфіку знахідки. «Хочеться вірити, що ми виявили рештки фундаментних конструкцій попередниці собору. Поки що це лише припущення, але, якщо це підтвердиться, то ці знахідки треба буде музеєфікувати та експонувати, аби всі могли їх побачити», - переконаний директор Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба», - Олег Осаульчук.

17 серпня 2018

Управління капітального будівництва облдержадміністрації як головний розпорядник коштів, отримав 14 млн. грн, субвенції з державного бюджету на реставрацію комплексу споруд собору Святого Юра у м.Львові. Також департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації перерахували 1,3 млн. грн на капітальний ремонт приміщень пологового корпусу Львівської обласної клінічної лікарні та на придбання медичного обладнання.

15 серпня 2018

Тривають ремонтні роботи із відновлення багатовікової архітектурної пам’ятки – Архикатедрального собору святого Юра у Львові. «Наше завдання – спільними зусиллями відновити спадщину ЮНЕСКО, національно-духовне надбання всіх українців», - зазначає голова Львівської ОДА Олег Синютка. Цьогоріч з державного бюджету на реконструкцію виділили 20 мільйонів гривень. Роботи здійснює ТОВ "Підприємство "Турист". Зараз триває перший етап проекту – заміна інженерних мереж. У майбутньому заплановане повне відновлення Собору. Сьогодні за участю голови Львівської обласної державної адміністрації Олега Синютки відбулась виїзна нарада щодо реконструкції Собору. Олег Синютка оглянув хід проведення ремонтних робіт, на сьогодні – це бетонування плит оглядової тераси, впорядкування верхнього обходу навколо Собору святого Юра, прокладання каналізаційних мереж на північному обході, тощо. Довідково: Архикатедральний собор святого Юра у Львові – собор Галицької митрополії УГКЦ, до 1817 при монастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762), вважався головною святинею українських греко-католиків, до побудови Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві. Розташований на Святоюрській горі, за адресою: площа Святого Юра № 5. Висота над рівнем моря — 321 метр. З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: барокового собору (1745–1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761–1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і митрополичі сади (1772). Багатовікову архітектурну історію Святоюрського монастиря умовно можна поділити на два великі періоди відповідно до історії його головної споруди. Перший період тривав майже півтисячоліття — від початків чернечої оселі приблизно до середини XVIII ст., — завершився руйнацією старого храму. Другий період розпочався з будівництва нового собору, яке згодом стало новою точкою відліку в цілеспрямованому формуванні майбутнього ансамблю. Завершився він у XIX ст., коли з'явилася остання з існуючих нині будівель.

7 серпня 2018

Сьогодні, 7 серпня, за участю голови Львівської обласної державної адміністрації Олега Синютки відбулась виїзна нарада щодо реконструкції Собору святого Юра. Зазначимо, що цьогоріч з державного бюджету на реконструкцію виділили 20 мільйонів гривень з державного бюджету. Відтак, цей фінансовий ресурс скерували на прокладання інженерних мереж. На даний момент ведуться роботи з бетонування плити оглядової тераси, впорядкування верхнього обходу навколо Собору святого Юра, прокладання каналізаційних мереж на північному обході. Роботи здійснює ТОВ "Підприємство "Турист". Довідково: Архикатедральний собор святого Юра у Львові — собор Галицької митрополії УГКЦ, до 1817 при монастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762), вважався головною святинею українських греко-католиків, до побудови Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві. Розташований на Святоюрській горі, за адресою: площа Святого Юра № 5. Висота над рівнем моря — 321 метр. З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: барокового собору (1745–1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761–1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і митрополичі сади (1772). Багатовікову архітектурну історію Святоюрського монастиря умовно можна поділити на два великі періоди відповідно до історії його головної споруди. Перший період тривав майже півтисячоліття — від початків чернечої оселі приблизно до середини XVIII ст., — завершився руйнацією старого храму. Другий період розпочався з будівництва нового собору, яке згодом стало новою точкою відліку в цілеспрямованому формуванні майбутнього ансамблю. Завершився він у XIX ст., коли з'явилася остання з існуючих нині будівель.

12 липня 2018

Сьогодні, 12 липня, у Сокалі під час Архиєрейської Божественної Літургії відбулась Архиєрейська хіротонія новопризначеного Єпископа-помічника Сокальсько-Жовківської єпархії о. Петра Лози, ЧНІ. Головним святителем став Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, а співсвятителями – владика Ігор (Возьняк), Архиєпископ і Митрополит Львівський, та владика Михайло (Колтун), Єпарх Сокальсько-Жовківський. Участь у заході взяв голова Львівської ОДА Олег Синютка.  Зазначимо, напередодні, 11 липня, у храмі Святого священномученика Йосафата у м. Жовкві відбувся Чин архиєрейського найменування та Велика вечірня з литією. Довідково: 12 квітня у Ватикані повідомлено, що Святіший Отець Франциск дав свою згоду на канонічне обрання Синодом Єпископів УГКЦ священика Петра Лози, ЧНІ, дотеперішнього адміністратора парафії Святих Петра і Павла в Чернігові (Київська архиєпархія), Єпископом-помічником Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ, надаючи йому титулярний осідок Паніо (Panio).