Вступив в дію Закон України «Про внесення змін до деяких актів України щодо окремих питань організації освітнього процесу у сфері охорони здоров'я»

8 квітня 2022

Міністерство аграрної політики та продовольства України розробило пам’ятку-роз’яснення до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022№ 2145-ІХ. Про це повідомили в департаменті агропромислового розвитку Львівської обласної військової адміністрації.  Закон вводить у законодавство спрощені правові механізми, а саме:  - Автоматичне поновлення на 1 рік дії договорів на використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення усіх форм власності; - Спрощений порядок передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності органами влади; - Спрощений порядок передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності їх постійними землекористувачами та емфітевтами; - Передачу орендарями та суборендарями прав оренди та суборенди земельних ділянок сільськогосподарського призначення усіх форм власності для ведення сільського господарства; - Порядок державної реєстрації договорів щодо землі. Вартує наголосити, що нові правові норми розраховані на застосування лише у період воєнного часу. Із відновленням мирного життя держава повернеться до звичних процедур регулювання земельних відносин. Також в Мінагрополітики розробили зразки договорів оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, завантажити які можна за посиланням. «Щоб швидко залучити вільні площі сільськогосподарських земель, рекомендуємо всім без винятку: аграріям, особистим селянським господарствам,  представникам РВА та територіальних громад детально ознайомитись із роз'ясненнями до Закону України про продовольчу безпеку в умовах воєнного стану», - зазначила директор департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної військової адміністрації Тетяна Гетьман.

27 лютого 2022

Медики Військово-медичного клінічного центру Західного регіону - м.Львів просять повідомити, що наразі заклад забезпечений усім необхідним. "Інформація, нібито госпіталь потребує гуманітарної допомоги, яка зараз шириться у соцмережах, – неправдива. Працівники лікарні вдячні жителям Львівщини за небайдужість і активність, однак наголошують: якщо пацієнтам чогось бракуватиме – про це напишуть на офіційній сторінці госпіталю. Також про це повідомлю я як очільник Львівської обласної військової адміністрації", – зазначив Максим Козицький.  Нагадаємо, у всіх районах області та у Львові запрацювали гуманітарні штаби. Якщо маєте можливість, приносьте туди речі та їжу для наших земляків з інших областей, які вимушені були покинути свої домівки через підступний напад росії. Куди і що треба приносити – вказано тут.

8 лютого 2022

Медикам на Львівщині почали нараховувати підвищену зарплату. Згідно з Постановою КМУ від 12.01.2022 №2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров’я» лікарям виплатили не менше 20 тисяч грн, а середньому медперсоналу — не менше 13,5 тисяч грн. Про це, зокрема, повідомили керівник Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Андрій Васько та директорка Львівського обласного перинатального центру Марія Малачинська. «В п’ятницю усі працівники нашого Центру отримали заробітну плату за січень відповідно до Постанови КМУ від 12.01.2022 #2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров’я». Пакет «ЕМД» від НСЗУ на 2022 рік становить 725 млн грн. Фонд оплати праці персоналу Центру (2832 штатні посади) на 2022 рік становить 615 млн грн», - зазначив Андрій Васько. «Львівський обласний клінічний перинатальний центр виконав Постанову КМУ від 12.01.22 №2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників ЗОЗ” та виплатив заробітну плату працівникам у відповідності до відпрацьованого робочого часу за січень 2022 року на рівні не менше: 20 000 грн для лікарів, лікарів-лаборантів та біологів, 13500 грн - для медичних сестер, акушерок, лаборантів та фельдшерів-лаборантів. Саме так! Кількість медичних послуг, що надаються в нашій установі дозволяє це зробити!», - зазначила Марія Малачинська. Як повідомив вчора прем’єр-міністр Денис Шмигаль, загалом по Україні цього тижня НСЗУ перерахувала закладам первинної медичної допомоги майже 2 млрд грн за січень. Ці кошти направлять у 1969 закладів первинки. Уже найближчими днями виплати надійдуть на рахунки медиків. «У період загострення пандемії дуже важливо, щоб заклади охорони здоров’я розвивалися, а медики отримували гідну заробітну плату, адже саме вони працюють «на передовій» і ризикують власним життям. Принагідно хочу подякувати лікарям і медичному персоналу за щоденну працю. Керівництво Львівської ОДА завжди толеруватиме, аби зусилля лікарів оплачувалися відповідно», - зазначив заступник голови Львівської ОДА Іван Собко. Нагадаємо, раніше Кабмін опублікував роз’яснення щодо виплати підвищених заробітних плат. Згідно з ними постанова КМУ №2 від 12.01.2022 поширюється абсолютно на всіх працівників державних та комунальних закладів охорони здоров'я. Окрім того, постанова встановлює лише базовий рівень заробітної плати для лікарів та медичних сестер. Тобто, медики, які працюють на повну ставку, не можуть отримувати заробітну плату меншу, ніж зазначено в постанові. При цьому, згаданий вище рівень заробітної плати не є фіксованим і може бути збільшений керівником медзакладу.

5 січня 2022

Учора, 4 січня, Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградарства та садівництва» № 1989-ІХ, ухвалений Верховною Радою України 17 грудня 2021 року. Як зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, ухвалення відповідного законодавчого акта - це важливий крок на шляху до відновлення й розвитку галузі, оскільки створюються належні економічні і правові умови для розвитку виноградарства та садівництва в Україні. Зокрема, закон розширює перелік громадян України, які мають право на викуп земельних ділянок державної та комунальної власності для ведення селянського (фермерського) господарства. Так, передбачається викуп земель державної й комунальної власності громадянами, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2016-го, а не до 2010 року, як було раніше. Також з 2024-го року громадяни матимуть право на викуп земель з угіддями, які належать до багаторічних насаджень, якщо такі особи не менше трьох років вирощують на вказаних земельних ділянках багаторічні насадження (плодові, ягідні, горіхоплідні рослини, виноград). Крім того, законом вносяться зміни до Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», щодо встановлення мінімального строку у 25 років для користування земельними ділянками під виноградниками або для їх закладання. Також врегульовуються питання відшкодування користувачу його витрат, здійсненних на закладення (посадку) та/або догляд за виноградниками, а також завданих збитків у разі дострокового припинення права користування земельною ділянкою. "Зміни в законодавстві створюють ще більше умов для ефективного ведення бізнесу з садівництва та виноградарства. Інвестиції в цей бізнес доволі великі та довгоокупні. Наприклад, інтенсивний яблуневий сад вступає в повне плодоношення лише на 5 рік після закладання і може плодити понад 15 років. Тому вкрай важливо для інвесторів мати можливість впроваджувати цей бізнес на власних земельних ділянках або, принаймні, мати гарантію у вигляді довготривалої оренди цих ділянок", - наголосила директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Тетяна Гетьман.  Цей закон створить сприятливі умови для розвитку виноградарства та садівництва в Україні, що стимулюватиме розширення діяльності наявних та появу нових господарств, а також збільшення зайнятості сільського населення. Це також підвищить забезпечення вітчизняною сировиною українських підприємств галузі виноробства та виробників соків, що стане ще одним кроком як у розвитку сільського господарства, так і в забезпеченні продовольчої незалежності держави.

4 січня 2022

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградарства та садівництва» № 1989-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 17 грудня 2021 року. Документ має на меті створення належних економічних і правових умов, сприятливих для розвитку виноградарства та садівництва в Україні. Закон розширює перелік громадян України, які мають право на викуп земельних ділянок державної та комунальної власності для ведення селянського (фермерського) господарства. Так, передбачається викуп земель державної й комунальної власності громадянами, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2016-го, а не до 2010 року, як було раніше. Згідно з документом, з 2024-го громадяни також матимуть право на викуп земель з угіддями, які належать до багаторічних насаджень, якщо такі особи не менше трьох років вирощують на вказаних земельних ділянках багаторічні насадження (плодові, ягідні, горіхоплідні рослини, виноград). Крім того, встановлюється строк для земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переданих в оренду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), який не може бути меншим за 25 років. Також законом передбачено, що у разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендодавця (крім випадків розірвання договору у зв'язку з неналежним виконанням орендарем своїх обов'язків) орендар має право на відшкодування витрат на поліпшення орендованої земельної ділянки, здійснених за згодою орендодавця, та збитків, завданих через розірвання договору. Цей закон створить сприятливі умови для розвитку виноградарства та садівництва в Україні, що стимулюватиме розширення діяльності наявних та появу нових господарств, а також збільшення зайнятості сільського населення. Це також підвищить забезпечення вітчизняною сировиною українських підприємств галузі виноробства та виробників соків, що стане ще одним кроком як у розвитку сільського господарства, так і в забезпеченні продовольчої незалежності держави.

16 грудня 2021

З початку пандемії до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області надійшло 7269 повідомлень про клінічно підтверджені випадки захворювання медичних працівників на  COVID-19, з них 94 - випадки зі смертельним наслідком. Розслідування завершили по 5409 випадках, 702 з них комісії з розслідування визнали, як такі, що пов'язані з виробництвом, у тому числі 19 – смертельні. Працівники управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області працюють із кожним з медичних працівників або членів їх родин, чиї випадки інфікування визнали пов'язаними з виробництвом, з метою допомогти зібрати необхідні документи, визначені порядком КМУ. Державні страхові виплати у розмірі 1 мільйон 702 тисяч 500 гривень (1 мільйон 576 тисяч 500 гривень, якщо страховий випадок настав у минулому календарному році) управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області профінансувало для родин 15 померлих від коронавірусної хвороби медичних працівників. Члени родин 13 померлих від профзахворювання на COVID-19 працівників отримали від управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області одноразові допомоги відповідно до загальнообов’язкового державного соціального страхування у розмірі 227 тисяч гривень (219 тисяч 700 гривень, якщо страховий випадок настав до  01.12.2020 або 210 тисяч 200 гривень, якщо страховий випадок настав до 01.07.2020).  Щомісячну страхову виплату у разі смерті медика призначили для дев’яти членів сім’ї та батьків померлого на загальну суму 818,8 тис грн. Одноразову страхову виплату за кошти державного бюджету для медичної працівниці, якій встановили інвалідність (III група), що настала внаслідок гострого профзахворювання на COVID-19, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області профінансувало в розмірі 681 тисячі гривень.  Для восьми медичних працівників, які отримали стійку втрату професійної працездатності управління призначило за кошти Фонду соціального страхування України одноразові допомоги на суму 64,7 тисячі гривень та щомісячні страхові виплати на загальну суму 163,8 тисячі гривень. Відшкодування вартості поховання та пов’язаних з цим ритуальних послуг виплатили члену сім’ї одного померлого медика в сумі 2838,00 грн. Упродовж пандемії управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області прийняло для оплати лікарняні листки на суму 5,2 мільйона гривень для компенсації втраченого заробітку 624 медикам, які захворіли на COVID-19 внаслідок виконання професійних обов’язків. Усі страхові виплати для медичних працівників і членів їх родин здійснюються в оперативному режимі  після належного оформлення відповідних документів, які є підставою для виплат.

14 грудня 2021

Для родини сестри медичної загальної практики сімейної медицини зі Львова, яка померла внаслідок інфікування  коронавірусом SARS-CoV-2 під час виконання професійних обов'язків, Фонд соціального страхування України профінансував страхову виплату. Сума виплати склала 1 мільйон 702 тисячі 500 гривень коштом державного бюджету. Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області допомогу перераховано на рахунок сім'ї сьогодні, 14 грудня. Кошти надійдуть на рахунок впродовж декількох банківських днів. Загалом, станом на сьогодні, профінансовано одноразові допомоги для п'ятнадцяти родин медиків зі Львівщини, що померли внаслідок інфікування COVID-19 під час виконання професійних обов'язків.

10 грудня 2021

Сьогодні на засіданні Уряд схвалив проект Закону України „Про соціальну роботу” у новій редакції. Метою прийняття законопроекта є забезпечення проведення у територіальних громадах системної та ефективної соціальної роботи з особами / сім’ями, які належать до вразливих груп населення та / або перебувають у складних життєвих обставинах, спрямованої на попередження потрапляння у складні життєві обставини, подолання або мінімізацію їх наслідків. В умовах децентралізації особливої актуальності набуло питання здійснення соціальної роботи в територіальних громадах, адже кількість осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують допомоги щорічно збільшується. Особливо гостро постають питання, хто має безпосередньо здійснювати соціальну роботу, як мають взаємодіяти учасники системи соціальної роботи в нових умовах, як має бути розмежовано повноваження у сфері соціальної роботи, яким чином стимулювати громади до забезпечення соціальної роботи та надання соціальних послуг. Також потребують унормування питання методів і технологій практичної соціальної роботи, які можуть застосовуватись у громаді, уточнення змісту і напрямів соціальної роботи. Новою редакцією закону передбачається: уточнити перелік суб’єктів соціальної роботи; розмежувати повноваження центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері соціальної роботи; визначити основні рівні, напрямки, методи і технології практичної соціальної роботи; посилити відповідальність за проведення соціальної роботи.

21 жовтня 2021

Сьогодні Верховна Рада України у другому читанні та в цілому прийняла Закони України «Про внесення змін до Закону України «Про альтернативні види палива» щодо розвитку виробництва біометану» та «Про енергетичну ефективність». Інформують у департаменті  паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської ОДА. Перший Закон спрямований на забезпечення можливості верифікації очищеного біогазу (біометану), фізико-технічні характеристики якого мають відповідати вимогам нормативно-правових актів на природний газ, видачі гарантії походження на обсяг такого газу, формування реєстру біометану. Закон передбачає запровадження механізму розвитку ринку біометану, який спрямований на використання можливостей української газотранспортної системи (ГТС), яка пов’язана з ГТС європейських країн, і, в довгостроковій перспективі, фізичний або віртуальний експорт біометану на ринки країни Європейського Союзу, може покращити економічну привабливість виробництва біометану в Україні. Розробка українського реєстру виробництва і використання біометану та співпраця з подібними реєстрами країн Європейського Союзу є потенційною можливістю продажу біометану іншим країнам з обміном гарантій (сертифікатів) його походження. Закон України «Про енергетичну ефективність» передбачає встановлення правових, економічних та організаційних засад діяльності у сфері забезпечення енергетичної ефективності, забезпечення здійснення енергоефективних заходів, які проводитимуться під час виробництва, транспортування, передачі, розподілу, постачання та споживання енергії. Він визначає основні засади державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності, особливості формування та виконання національних планів дій з енергоефективності, підходи до формування стратегії забезпечення енергетичної ефективності будівель, засади забезпечення економії енергії в будівлях центральних органів виконавчої влади. Законом також визначає: • особливості врахування критеріїв енергоефективності під час здійснення публічних закупівель чи придбання та найму (оренди) будівель органами державної влади, органами місцевого самоврядування та юридичними особами, які забезпечують потреби держави або територіальної громади; • вимоги до екодизайну продуктів, пов’язаних із споживанням енергії; • засади енергетичного аудиту та енергетичного менеджменту; • особливості запровадження інтелектуальних систем обліку; • стимулювання енергоефективності в сфері передачі та розподілу електричної енергії, транспортування та розподілу природного газу; • стимулювання енергоефективності в сфері теплопостачання; • основні засади здійснення енергосервісу; • популяризація та стимулювання підвищення рівня енергоефективності серед споживачів; • відповідальність за порушення законодавства у сфері забезпечення енергетичної ефективності.

30 серпня 2021

Двом родинам медичних працівників зі Львова Фонд соціального страхування України профінансував одноразові допомоги Для родини лікарки-анестезіологині зі Львова, яка померла внаслідок інфікування  коронавірусом SARS-CoV-2 під час виконання професійних обов'язків, Фонд соціального страхування України профінансував страхову виплату у розмірі 1 мільйон 576 тисяч 500 гривень коштами з державного бюджету. Для родини сестри медичної загальної практики сімейної медицини зі Львова, яка померла внаслідок інфікування  коронавірусом SARS-CoV-2 під час виконання професійних обов'язків, Фонд соціального страхування України профінансував страхову виплату у розмірі 1 мільйон 702 тисячі 500 гривень за рахунок коштів державного бюджету. Окрім цього, сім'ям померлих медиків профінансували надання одноразової допомоги, відповідно до загальнообов'язкового державного соціального страхування у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на день настання права на страхову виплату. Загалом, станом на сьогодні, профінансували одноразові допомоги для п'ятнадцяти родин медиків зі Львівщини, що померли внаслідок інфікування COVID-19 під час виконання професійних обов'язків.

2 серпня 2021

29 липня Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост» (законопроєкт №4535), який парламент ухвалив 14 липня 2021 року. Документ спрямований на посилення інституту старост та розвиток механізмів громадської участі в процесах прийняття рішень місцевою владою. Зокрема, Закон врегульовує питання затвердження кандидатури старост, порядок створення старостинських округів, затвердження радою громади положень про старосту, суміщення посади старости тощо. Відповідно до положень Закону, перед внесенням кандидатури старости на розгляд ради громади, яка його затверджує, обов’язковим є проведення громадського обговорення з мешканцями відповідного старостинського округу. Кандидатура старости вважається погодженою, якщо в результаті громадського обговорення отримала підтримку не менше 7-20% голосів, залежно від кількості жителів відповідного старостинського округу. Закон визначає, що відтепер входження старости до складу виконавчого комітету ради громади вже не буде обов’язковим. Проте, він матиме гарантоване право на участь та виступ на пленарних засіданнях ради громади, засіданнях її постійних комісій та виконавчого комітету з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного старостинського округу. За словами директора департаменту економічної політики ЛОДА Степана Куйбіди інститут старост є важливим елементом реформи децентралізації та територіальної організації влади в Україні, адже староста є першою ланкою представлення інтересів мешканців ввіреного йому старостинського округу у місцевих органах влади. Місцеві ради уповноважуватимуть старост надавати необхідні адміністративні послуги в окрузі. «Тому підписання Президентом відповідного Закону є логічним та важливим кроком до подальшого впровадження і успішного завершення реформи децентралізації влади» – зазначив Степан Куйбіда. Законопроект готували Мінрегіон та Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування з залученням асоціацій органів місцевого самоврядування та експертів.

30 липня 2021

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про платіжні послуги» № 1591-ІХ, що його парламент ухвалив 30 червня 2021 року. Закон спрямований на модернізацію й подальший розвиток ринку платіжних послуг та сприятиме впровадженню інновацій у фінансовій сфері України. Документ адаптує українське законодавство до правового поля Європейського Союзу, що в майбутньому дасть змогу інтегрувати платіжну систему України із системою ЄС. Новий закон базується на сучасних вимогах і враховує норми європейських регуляторних актів, зокрема Другої платіжної директиви (PSD2) та Директиви з електронних грошей (EMD). Також документ посилює захист прав споживачів платіжних послуг і забезпечує прозорість їхнього надання. Зокрема, встановлюються вимоги до управління ризиками та аутентифікації користувача. Згідно із законом, в Україні буде визначено дев’ять категорій надавачів платіжних послуг. З’являться нові учасники ринку – установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, надавачі послуги з надання відомостей з рахунків, платіжні установи. Існуватиме дев'ять платіжних послуг, з яких дві – нефінансові (послуга з ініціювання платіжної операції та послуга з надання відомостей з рахунків). Небанківські надавачі платіжних послуг (платіжні установи, установи електронних грошей, поштові оператори та деякі інші надавачі платіжних послуг) зможуть відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки та електронні гроші. Від небанківських фінансових установ не вимагатиметься участь у платіжних системах для здійснення переказу. Відповідно до документу, НБУ отримає право випускати «цифрову валюту Національного банку України», а також створити регуляторну «пісочницю» – платформу для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях. Її функціонування передбачає тісну взаємодію регулятора зі стартапами та розуміння їхніх потреб. Також закон створює умови для запровадження в Україні концепції відкритого банкінгу (Open banking), що має об'єднати різних надавачів платіжних послуг і технологічні платформи в єдину платіжну екосистему. Планується, що Open banking запрацює в Україні у 2023 році. Крім того, з метою мінімізації кібершахрайства посилюється відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами та засобами доступу до банківських та/або платіжних рахунків, а також вимоги до безпеки платіжних операцій – постачальникам платіжних послуг необхідно буде використовувати посилену аутентифікацію користувачів у визначених випадках. Цей закон набирає чинності на наступний день після опублікування та вводиться в дію через 12 місяців, за винятком окремих статей.