«Культурний трамплін»: можливості для фахівців з питань розвитку культури в ОТГ
Спільнота Grant management та ГО "Інститут соціальної політики регіону" за підтримки Український культурний фонд оголошують відбір представників органів місцевого самоврядування, працівників комунальних закладів, активістів організацій громадянського суспільства, митців, підприємців, що займаються питаннями культурних та креативних індустрій в об’єднаних територіальних громадах з усіх областей України, для участі у навчанні у Школі соціального проєктування для культурних менеджерів ОТГ.
Мета та завдання проєкту:
- дізнатися про актуальні джерела фінансування проєктів у галузі культури та креативних індустрій в громадах;
- зрозуміти, як використовувати культурні та креативні індустрії для розвитку своєї громади;
- навчитися розробляти та реалізовувати проєкти;
- доопрацювати свої ідеї до рівня повноцінних проєктних заявок;
- отримати сертифікат та «Настільну книгу культурного менеджера ОТГ».
Хто може взяти участь?
Команда у складі 3 осіб, яка представляє будь-яку об’єднану територіальну громаду (як існуючу, так і ту, що буде створена у 2020 році).
Присутність в команді представників різних секторів суспільства (влада / бізнес / громадянське суспільство) є не обов’язковим, але буде додатковою перевагою при відборі.
Від кожної області для участі у Школі буде відібрано по 2 команди.
Навчання у Школі безкоштовне і проходитиме онлайн. Навчальна програма складається з двох триденних модулів (з 14.00 до 18.30), самостійної групової роботи під керівництвом ментора та двох днів краш-тестів.
Розклад навчання для представників громад Львівської області:
1-й модуль - 01-03 вересня;
2-й модуль - 08-10 вересня;
Краш-тест - 17-18 вересня);
Для участі у конкурсному відборі кожному із членів команди від громади необхідно до 17 серпня 2020 р. заповнити анкету-заявку за посиланням.
Слухачі Школи, що успішно засвоїли навчальний курс та були присутніми на всіх заняттях, отримають сертифікати.
Новини за темою
Актуальні гранти ЄС для культури та креативних індустрій в Україні – перелік
6 квітня 2022
Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні опублікувало список актуальних грантових можливостей для українських представників сектору культури та креативних індустрій. Про це інформує Міністерство культури та інформаційної політики України. Відтепер, взяти участь у конкурсі можна буде за спрощеною процедурою. Зокрема, подати заявку можна як партнер Програми (для полегшення умов звітування, отримання грантових коштів тощо). При цьому проєктна діяльність може відбуватися в інших європейських країнах або онлайн. Деталізація опису контенту при подачі заявки не обов’язкова. Наразі відкрито прийом заявок на такі конкурси: Підпрограма «Культура»: – Європейські проєкти співпраці – Поширення європейських художніх робіт Підпрограма «Медіа»: – Мережа європейських кінофестивалів; – Розвиток талантів та навичок; Підпрограма «Міжсекторальна співпраця»: – НОВИНИ-Медіаграмотність; – Журналістські партнерства; – Інноваційні лабораторії. З детальним описом цілей конкурсу та заходів, що можуть бути підтримані Програмою, можна ознайомитися на сайті Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні.
Минулоріч галузь культури Львівщини профінансували на 228 млн грн
10 лютого 2022
Як повідомили у департаменті фінансів, у 2021 році загальні видатки коштів обласного бюджету на галузь культури становили 288 млн гривень. Це дало можливість забезпечити безперебійну роботу 24 установ та закладів культури обласного підпорядкування. Загалом, кошти використали за такими напрямами: заробітну плату з нарахуваннями – 117 млн грн; оплату енергоносіїв та комунальних послуг – 7,5 млн грн; фінансову підтримку театрально-концертних організацій – 129 млн грн; фінансову підтримку комунального закладу Дрогобицької міської ради „Заслужений Прикарпатський ансамбль пісні і танцю України „Верховина” 3 млн грн; інші видатки, які забезпечували господарську діяльність установ та закладів – 14,5 млн гривень. „Окрім видатків на утримання установ, у 2021 році нам вдалось в повному обсязі реалізувати заплановані заходи в рамках Комплексної програми розвитку культури Львівщини. 17 млн грн – саме стільки коштів ми спрямували на відзначення різноманітних заходів, пам’ятних дат, підтримку творчих особистостей і талановитих дітей, придбання сучасного технічного обладнання та транспортних засобів для установ і закладів культури”, – зазначив заступник голови Львівської ОДА Іван Собко.
Для представників сімейних фермерських господарств та ОТГ відбудеться онлайн-конференція
24 січня 2022
Департамент агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації запрошує голів територіальних громад, сімейних фермерських господарств та потенційних учасників СФГ взяти участь в конференції на тему: «Сімейні фермерські господарства: чому це вигідно і за яких умов» Онлайн-конференція відбудеться 26 січня об 11:00 на платформі Zoom. «Унікальність цієї події в тому, що вона присвячена роз’ясненню останніх змін в податковому законодавстві. Ми пояснимо чому в контексті цих змін, реєструватись фермерським господарствам вигідно, а також розкажемо про інструменти фінансової підтримки, які будуть діяти для сімейних фермерських господарств у 2022 році на рівнях обласного та державного бюджетів. Для сімейних фермерських господарств будуть певні пільги, про які, власне, ми хочемо розповісти. Особливо, це актуально для осіб, які проживають в сільській місцевості. Це якраз та можливість, коли справу свого життя можна трансформувати в бізнес», - зазначила директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Тетяна Гетьман. Вона також додала, що на Львівщині, станом на сьогодні є 59 одиниць СФГ, що майже вдвічі більше, ніж минулого року. На заході розглянуть питання: Програми фінансової підтримки аграріїв з державного та обласного бюджетів у 2022 році; Нова податкова реформа в частині оподаткування СФГ і власників с/г земель; Алгоритм створення СФГ; ЄСВ: сімейні фермерські господарства мають право на отримання часткової компенсації; Субвенція органам місцевого самоврядування на заходи з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення та на заходи з поліпшення громадських пасовищ. Для участі в онлайн-конференції реєструйтесь за посиланням. Посилання для підключення в Zoom.
Реалізація знакових та якісних проєктів має стати пріоритетом у роботі обласних закладів культури Львівщини у 2022 році
18 січня 2022
Заступник голови Львівської облдержадміністрації Іван Собко закликав керівників обласних закладів культури визначити пріоритети роботи на 2022 рік та активно співпрацювати з Львівською ОДА і депутатським корпусом Львівської облради. «Залучити відвідувача, глядача цікавими заходами, які відбуваються на постійній основі, і таким чином популяризують заклад культури – має стати найважливішим пріоритетом у цьому році. Наполегливість, ініціативність і, головне, пропозиції щодо розвитку закладу – невід’ємні складові у роботі керівника. Культура – це щось більше ніж просто установа», - зазначив заступник голови Львівської ОДА Іван Собко. Під час наради також обговорили питання щодо оплати енергоносіїв. «В області діє програма енергозбереження у бюджетній сфері, учасниками якої можуть стати і заклади культури. Для участі необхідно мати розроблену проєктно-кошторисну документацію. На реалізацію програми у цьому році в обласному бюджеті передбачили 50 мільйонів гривень», - сказав Іван Собко. «Прошу керівників установ про усі проблемні питання та пропозиціями щодо їх вирішення звертатися до облради та облдержадміністрації. Ми спільно з депутатським корпусом завжди відкриті до співпраці, проте потрібне чітке обґрунтування та бачення подальшої роботи від керівництва закладу», - додав заступник голови Львівської ОДА. Керівники обласних закладів культури під час наради також розповіли про найбільш знакові заходи та проєкти 2021 року та заходи, які планують реалізувати у цьому році.
На підтримку галузі культури з обласного бюджету скерують 18 млн грн
23 грудня 2021
Сьогодні рішенням сесії обласної ради внесли зміни до Комплексної програми розвитку культури Львівщини на 2021 – 2025 роки. Відтак, затвердили фінансовий ресурс на наступний рік. Загальна сума фінансування по Програмі – 18 млн грн. Серед завдань Програми на які скерують кошти: Розвиток та популяризація української мови і культури, національної свідомості громадян в Україні та за кордоном - 5 900, 0 Підтримка установ та закладів культури Львівської області - 1 100, 0 Поповнення бібліотечних фондів та реалізація бібліотечних проєктів, підтримка публічних бібліотек Львівської області - 1 720, 0 Підтримка музеїв області - 1 500,0 Підтримка мистецьких шкіл області - 800,0 Підтримка мистецьких ініціатив - 400,0 Відзначення державних свят, ювілеїв, видатних подій загальнодержавного та регіонального рівня та вшанування видатних особистостей - 3030, 0 Підтримка видатних та творчих особистостей - 850,0 Підтримка установ та закладів культури обласного підпорядкування - 2500,0 Підвищення кваліфікації працівників галузі культури - 200,0 Зазначимо, що в межах програми виділено 1 млн грн на новий напрямок програми щодо забезпечення доступності бібліотек та музеїв. «Безбар’єрний простір - це можливість створення «аудіогідів», встановлення пандусів та спеціальних комп'ютерних програм для доступності людей з обмеженими можливостями до сучасних видань, збільшення кількості відвідувачів бібліотек та музеїв», – зауважила директорка департаменту з питань культури, національностей та релігій облдержадміністрації Ірина Гаврилюк “Ми спільно працювали над тим, аби збільшити фінансовий ресурс на галузь культури. І нам це вдалося. У Комплексній програмі розвитку культури Львівщини на 2022 рік департамент спільно з профільною комісією напрацювали нові напрямки та врахували усі зауваження і поради колег депутатів», - зазначив заступник голови ОДА Іван Собко.
На розвиток культури в області у 2022 році пропонують скерувати 18 млн грн
17 грудня 2021
На черговому засіданні депутатської комісії Львівської облради з питань культури, інформаційної політики та промоції розглянули низку питань. Зокрема, члени комісії пропонують затвердити у проєкті обласного бюджету на наступний рік обсяг фінансування обласної програми розвитку культури в сумі 18 млн грн. Як зазначив перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик, проєкт обласного бюджету розглянуть депутати Львівської облради вже на черговій сесії 21 грудня. «На наступний рік відсоток капітальних видатків в межах обласних цільових програм повинен бути в межах 40%. Така пропозиція закладена у проєкті бюджету на 2022 рік і сподіваємося, що депутати облради підтримають таке рішення», - зазначив перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик. Водночас профільний заступник голови Львівської ОДА Іван Собко наголосив, що така позиція Львівської ОДА стосується всіх обласних закладів та установ, у тому числі у сфері культури. «При виділенні коштів з обласного бюджету першочергово потрібно звертати увагу на розвиток мережі обласних закладів та установ. Дофінансування цих закладів є необхідним для їхньої повноцінної роботи. На 2022 рік на обласну програму розвитку культури планують скерувати 18 млн грн. На початку минулого року обсяг фінансування програми складав 13 млн, і поступово його збільшили до 17 млн. Збільшена сума видатків свідчить про повноцінну підтримку галузі культури в області», - зазначив Іван Собко. Окрім того, як розповіла директорка департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА Ірина Гаврилюк, до обласної програми на 2022 рік пропонують включити нові завдання. Зокрема, організацію безбар’єрного простору в бібліотеках та музеях, а також закупівлю музичних інструментів у мистецькі школи. «Безбар’єрний простір є абсолютно новим напрямком у програмі культури на наступний рік. Програма включатиме в себе оснащення закладів культури аудіогідами та спеціальним обладнанням для людей з вадами зору, щоб вони змогли без перешкод відвідувати усі ці заклади. Також наступного року продовжимо добру традицію – закупівлю транспортних засобів для комунальних закладів. Нагадаємо, що цього року за кошти обласного бюджету автомобілі придбали для Музею Івана Франка у Львові та історико-культурного заповідника «Нагуєвичі», - повідомила Ірина Гаврилюк.
«Культура - це індикатор розвитку нації», - Максим Козицький
15 грудня 2021
З нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва сьогодні голова Львівської ОДА Максим Козицький за вагомий особистий внесок у розвиток галузі культури та високий професіоналізм нагородив культурних діячів області. Дещо пізніше офіційного Дня працівників культури та народних майстрів, який святкуємо в листопаді, державні нагороди від імені Президента України та почесні грамоти Львівської обласної державної адміністрації вручили через «червону зону», яка на Львівщині тривала до 7 грудня. З вітальним словом виступив голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький. «Культура - це основа всього та індикатор розвитку нації. Ми маємо, чим гордитися, адже саме наша культура відображає багатство та душу нашої нації. Нас у світі впізнають саме по нашій самобутній пісні, багатому фольклору та давнім традиціям, які формувалися не одну сотню років. Я гордий, що народився у Львові, адже тут панує середовище, яке зберегло та далі формує культуру української нації», - сказав Максим Козицький. Зокрема, нагородили: Ріпу Катерину Юріївну - методиста вищої категорії Методичного кабінету навчальних закладів мистецтва та культури при департаменті з питань культури, національностей та релігій обласної державної адміністрації Охріма Андрія Романовича - директора КЗ ЛОР Львівський музичний фаховий коледж імені С.П. Людкевича Чумака Юрія Вікторовича - в. о. директора КЗ ЛОР Дрогобицький музичний фаховий коледж ім. В. Барвінського Винницьку Лілію Ігорівну - артистку розмовного жанру КЗ ЛОР «Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика» Камінського Віктора Євстахійовича - проректора з наукової роботи Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка, композитора, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Савко Надію Миколаївну - в. о. директора Центру народної творчості дітей та юнацтва Галичини Також до привітань долучилися заступник голови Львівської ОДА Іван Собко, директорка департаменту з питань культури, національностей та релігій облдержадміністрації Ірина Гаврилюк і заступниця директорки Тетяна Плугатор. Супроводжував захід академічний інструментальний ансамбль «Високий замок».
Культурні діячі Львівщини отримали державні нагороди
15 грудня 2021
За значний особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва, вагомі творчі здобутки та високу професійну майстерність Указом Президента України культурним діячам Львівщини присвоїли почесні звання. Вручив нагороди голова Львівської ОДА Максим Козицький. Так, почесне звання «Народний артист України» присвоїли провідному майстрові сцени Львівського академічного молодіжного театру імені Леся Курбаса Тетяні Каспрук та генеральному директорові Львівської національної філармонії Володимиру Сивохіпу. Звання «Заслужений працівник культури України» отримали директор Львівської державної музичної школи № 8 Світлана Карпович та начальник відділу культури Трускавецької міської ради Тетяна Татомир. Нагороди вручили в межах відзначення Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва.
Члени конкурсного журі визначили лауреатів Обласної премії 2021 року в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури
14 грудня 2021
16 лауреатів отримають Обласну премію 2021 року в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури. Таке рішення прийняли сьогодні члени конкурсного журі по присудженню Обласної премії. Грошовий фонд, який розподілять між здобувачами, складає 400 тис грн. Обласну премію в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури присуджують щорічно. До складу журі входять керівники закладів культури, голови творчих спілок, відомі діячі мистецтва Львівщини, освітяни. Як розповів заступник голови Львівської ОДА Іван Собко, лауреатів визначили шляхом таємного голосування, а урочиста церемонія нагородження відбудеться у Львівському національному оперному театрі ім. С. Крушельницької 22 грудня. «Дякую членам журі і за позитивні, і за критичні думки та конструктивну дискусію. Закликаю подавати свої пропозиції щодо нових номінацій, а також розглянути можливість збільшення призового фонду премії. Обласна премія в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури є найвищою премією у Львівській області, найбільш престижною творчою відзнакою за вагомий внесок в українську культуру. Тож маємо за честь розглядати кожного року велику кількість заявок на здобуття премії", - зазначив Іван Собко. Від імені департаменту з питань культури, національностей та релігій у заході взяла учаснть директорка департаменту Ірина Гаврилюк. Лауреатами премії стали: 1. Номінація «Мистецтвознавство і культурологія» – імені Святослава Гординського: Перун Михайло Євгенович – за науково-популярне видання «На скелі віри. Митрополит Андрей Шептицький», 2019 2. «Музейна справа» – імені Іларіона і Віри Свенціцьких: Скоропадова Галина, Слободян Петро, Музика Андрій – за експозиційний проєкт: «Музей історії Львова». 3. «Збереження культурної спадщини» - імені Бориса Возницького: Лариса Разінкова – за реставрацію творів мистецтва 2019-2021років 4. «Проза» – імені Богдана Лепкого: Кузик Володиемир – за книгу новел «Двоє», 2019 5. «Літературознавство, сучасна літературна критика та переклади» – імені Михайла Возняка: Тихолоз Наталія – за монографію «Петро Франко: Формула долі», 2021. 6. «Журналістика та публіцистика» – імені В’ячеслава Чорновола: Іван Матковський – за книгу «Казимир граф Шептицький-отець Климентій, польський аристократ, український ієромонах, екзарх Росії та Сибіру, Архимандрит Студитів, Праведник народів світу, блаженний Католицької Церкви», 2019 7. «Музичне мистецтво» – імені Станіслава Людкевича: Мануляк Остап – за творчі доробки 2019-2021 років. 8. «Образотворче мистецтво» – імені Івана Труша: Крохмалюк Олександр – за серію живописних творів під назвою «Рідний край – моя Україна». 9. «Декоративно-ужиткове мистецтво» – імені Зеновія Флінти: Шульга Зеновія – за міжнародний етномистецький проєкт «Екологічний ракурс». 10. «Народна творчість» – імені Філарета Колесси: Мишанич Михайло – за збереження та популяризацію фольклору, зокрема, транскрипцію 114 народних творів з різних сіл Т. Шевченка, виданих у книзі «Народні співи Кирилівки та Моринців», 2020. 11. «Дизайн» – імені Олени Кульчицької: Шевчук Галина – за творчу діяльність (книжковий дизайн) 2019-2021 років. 12. «Фотомистецтво» - імені Василя Пилип'юка: Роман Геринович – за виставкові проєкти 2019-2021 років та промоцію українського фотомистецтва за кордоном. 13. «Скульптура» – імені Іван Севери: Гоголь Василь - досягнення в галузі монументальної та станкової скульптури 2019-2021 років 14. «Драматургія, театральне мистецтво» – імені Бориса Романицького: Ібадулаєв Едем Шабадінович – за моновиставу «Самотність», за текстами кримськотатарського письменника Е. Умерова про подіїї 1944 року. Зазначимо, на здобуття Премії номінанти подавали свої нові оригінальні твори й роботи, опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді або виконані протягом останніх трьох років, але не пізніше ніж до 1 квітня поточного року.
14,5 млрд грн передбачили у Державному бюджеті на культуру, креативні індустрії та інформаційну політику
7 грудня 2021
2 грудня 2021 року Верховна Рада прийняла бюджет України на 2022 рік. Як зазначив Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, бюджет 2022 року на культуру, креативні індустрії та інформаційну політику – 14,5 млрд грн. У тому числі субвенції – 1,8 млрд грн. «Тепер МКІП без видатків на кіно (я все так само проти), але 4,6 млрд грн дофінансування сфер – наша спільна перемога. Непроста (навіть сказав би дуже), але перемога. Додаткові 4,6 млрд грн – це ще й визнання їх вагомості. Таку динаміку щороку зростати варто зробити традицією держави», - підкреслив Олександр Ткаченко, Основні пункти державного бюджету на 2022 рік на культуру, креативні індустрії та інформаційну політику такі: у межах програми «Велика Реставрація» на відновлення закладів загальнодержавного значення, будівництво Меморіалу жертв голодомору та Меморіалу Героїв Небесної Сотні та на реставрацію пам’яток культурної спадщини місцевого значення передбачено 3,6 млрд грн. Посилюється напрямок інформаційної безпеки держави. Передбачені видатки на Центр стратегічних комунікацій та інформбезпеки й розширення мережі Укрінформу, а також його мовлення за кордоном. Враховано також здійснення заходів у сфері захисту національного інформаційного простору. На все це виділяється 631,2 млн грн. Заплановано фінансування Державної інспекції культурної спадщини України – 13,8 млн грн, а також Державної служби охорони культурної спадщини України – 19,3 млн грн. Вони нарешті запрацюють. На збереження історико-культурної та архітектурної спадщини в національних і державних заповідниках виділяється 597,7 млн грн. Також депутати збільшили фонд розвитку закладів загальнодержавного значення. Це дасть змогу посилити якість їхньої діяльності та планувати будівництво. Загальна сума – 1,8 млрд грн. Для реалізації планів Українського інституту національної пам'яті бюджетом передбачено 167,3 млн грн. Сума враховує заходи з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті, забезпечення діяльності Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності та Галузевого державного архіву. На діяльність Українського інституту книги, підтримку книговидавничої справи та популяризацію української літератури у світі виділяється 335,5 млн грн, що фінансово посилює напрямок. На забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек та культурно-просвітницьких центрів передбачено 1,1 млрд грн. Тут врахована субвенція місцевим бюджетам на створення центрів культурних послуг (ЦКП) – 100 млн грн. На забезпечення функціонування Українського культурного фонду, у тому числі здійснення Фондом заходів з підтримки проєктів – 703 млн грн. Передбачено кошти для підготовки кадрів для сфери культури і мистецтва закладами фахової передвищої та вищої освіти – 1,6 млрд грн. У тому числі капітальні видатки розвитку для Київського державного хореографічного училища – 132 млн грн. На загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних спільнот із врахуванням проведення Днів України в Європі та Міжнародного мистецького форуму – 469 млн грн. На діяльність Державного комітету телебачення і радіомовлення України передбачено 2 млрд грн, враховуючи здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері. З цієї суми фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України склала майже 1,9 млрд грн. Робота національних художніх колективів, концертних організацій та їх дирекції, національних і державних циркових організацій – 942,7 млн грн. Надання освіти закладами загальної середньої та позашкільної освіти державної форми власності, методичне забезпечення діяльності закладів освіти – 273,6 млн грн. На діяльність Державної служби України з етнополітики та свободи совісті – 17,2 млн грн. Для Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти – 20,1 млн грн. Крім того, вперше фінансуватиметься цифровізація культури. На це передбачено 40 млн грн.
Майже 50 номінантів зможуть поборотися за Обласну премію 2021 року в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури
6 грудня 2021
Члени журі Обласної премії 2021 року в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури вирішили допустити до конкурсу на здобуття премії майже 50 номінантів у 16-ти номінаціях. Як розповів співголова журі, профільний заступник голови Львівської ОДА Іван Собко, цьогоріч до конкурсу допустили майже всі подані заявки. Лише одна заявка не відповідала вимогам Положення про обласну премію в галузі культури , літератури, мистецтва, журналістики та архітектури, затвердженого рішенням сесії Львівської обласної ради від 19.11.2020 року. «Дякую членам журі за якісно проведену роботу! Львівська обласна державна адміністрація завжди підтримувала і підтримуватиме галузь культури в усіх її напрямках і діячів культури безпосередньо. Ця обласна премія – це чудова нагода відзначити людей, котрі зробили свій внесок у розвиток культури нашої області та дати їм поштовх для подальшого зростання. Другий тур засідання журі, де визначать здобувачів премії, відбудеться через тиждень. Грошовий фонд премії, який розподілять між здобувачами, складає 400 тис грн», - зазначив Іван Собко. Також під час засідання Іван Собко вручив грамоту від голови Львівської ОДА Максима Козицького відомому львівському скульптору, члену журі Василю Яричу - з нагоди 70-річчя від дня народження. Василь Ярич є автором пам’ятника «Просвіті» на вул. Лисенка та пам’ятника героям ЗУНР та УГА на вул. Огієнка у Львові, співавтором пам’ятнику князю Данилу Галицькому на пл. Соборній. Номінації, в яких присуджують обласну премію: «Мистецтвознавство і культурологія» – імені Святослава Гординського. «Музейна справа» – імені Іларіона і Віри Свенціцьких. «Збереження культурної спадщини» – імені Бориса Возницького. «Поезія» – імені Маркіяна Шашкевича. «Проза» – імені Богдана Лепкого. «Літературознавство, сучасна літературна критика та переклади» – імені Михайла Возняка. «Драматургія, театральне мистецтво» – імені Бориса Романицького. «Журналістика та публіцистика» – імені В’ячеслава Чорновола. «Музичне мистецтво» – імені Станіслава Людкевича. «Образотворче мистецтво» – імені Івана Труша. «Декоративно-ужиткове мистецтво» – імені Зеновія Флінти. «Народна творчість» – імені Анатолія Вахнянина. «Дизайн» – імені Олени Кульчицької. «Фотомистецтво» – імені Василя Пилип'юка. «Архітектура» – імені Івана Левинського. «Скульптура» – імені Іван Севери. Обласну премію в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури присуджують щорічно. До складу конкурсного журі входять керівники закладів, голови творчих спілок,відомі діячі мистецтва Львівщини, освітяни. Від імені департаменту з питань культури, національностей та релігій у заході взяла участь заступниця директорки департаменту Тетяна Плугатор.
“Якісне розпорядження земельними ресурсами – добробут громад”, - Віталій Загайний
27 жовтня 2021
Сьогодні під головуванням заступника голови Львівської обласної державної адміністрації Віталія Загайного та за участі представників департаменту агропромислового розвитку, департаменту економічної політики облдержадміністрації, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) відбулась онлайн-нарада для керівників та землевпорядників територіальних громад на тему: «Важливі питання земельного законодавства в контексті розвитку громад». Віталій Загайний наголосив на важливості якісного і законного розпорядження землями, які є у віданні територіальних громад. «Якісне розпорядження земельними ресурсами – добробут громад. Львівська область в порівняні із іншими областями має в половину менший земельний банк сільськогосподарських угідь. Водночас, Львівщина особлива тим, що 39% населення області – сільське населення. З передачею сільськогосподарських земель до відання територіальних громад розширюються можливості громад приймати рішення по управлінню землями на всій території юрисдикції. Відтак, лише якісне розпорядження землями стимулюватиме соціальний і економічний розвиток територій, забезпечить надходження до бюджетів на місцях», - наголосив Віталій Загайний. Також у заході взяв участь голова постійної комісії з питань діяльності агропромислового комплексу, підприємництва та інвестицій Юрій Раделицький, який наголосив на важливості проведення таких заходів, оскільки земельна реформа та обіг (ринок) землі – це одне з найважливіших питань і стосується кожного – від представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування до пересічного громадянина та аграрія. «Вдячний громадам за активність. Як бачу, сьогодні зібрались за одними столом професіонали. Спільна з територіальними громадами комунікація щодо ходу земельної реформи і розвитку агропромислового комплексу в рамках цієї реформи - це основне із завдань сьогодення», - зазначив Юрій Раделицький. У своїй доповіді директорка департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Тетяна Гетьман довела учасникам заходу інформацію про діючий з 1 липня обіг земель сільськогосподарського призначення та його результати. «Відтак, в рамках ринку землі по Україні укладено 33 853 правочини на загальну площу 84,1 тис. га, по Львівщині цей показник складає - 1056 угод на загальну площу 845 га. Однак, що стосується підмораторних земельних ділянок-паїв, то на такі землі укладено лише 168 угод купівлі-продажу, площа проданих паїв складає 198 гектарів. Це доводить, що ринок землі є консервативний, поступовий і неспішний», - зазначила Тетяна Гетьман. Начальник відділу взаємодії з суб’єктами державної реєстрації та підвищення кваліфікації державних реєстраторів Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Віталія Шепега проінформувала присутніх щодо порядку використання та передачі в користування неуспадкованих земельних ділянок, орендних правовідносини, зокрема, щодо умов, порядку і поновлення договорів оренди. А також довела до відома норми законодавства щодо державної реєстрації прав власності в Державному реєстрі речових прав на земельні ділянки всіх форм власності. «Земля є життєво необхідним ресурсом, неминуче виникають конфлікти, що пов'язані з земельними відносинами. Тому правильна реєстрація прав - запорука захисту від рейдерства. Відтак, важливою і надалі залишається поінформованість населення щодо актуальних питань у сфері державної реєстрації», - наголосила Віталія Шепега. Заступниця начальника управління - начальниця відділу розвитку аграрної інфраструктури, земельних відносин департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Тетяна Борушок поінформувала учасників щодо змін чинного земельного законодавства в рамках запровадження ринку землі, зокрема, переважного права на викуп земель сільськогосподарськогопризначення, порядку і умов викупу земель сільськогосподарського призначення громадянами України, яким належить право постійного користування/довічного успадкованого володіння для ведення фермерського господарства. А також наголосила про важливість проведення аудиту та інвентаризації земель сільськогосподарського призначення. «Аби якісно розпоряджатись земельним банком громадам вкрай необхідно провести земельний аудит. Необхідно виявити земельні ділянки, які можуть використовуватися в сільськогосподарському виробництві, але не задіяні, а також ділянки, які використовуються в сільськогосподарському виробництві, але за таке використання не сплачуються податки або ж сплачуються не в повній мірі», - зазначила Тетяна Борушок.