Кам'янка-Бузькій центральній районній лікарні передали апарат штучної вентиляції легень

8 квітня 2022

Учора відзначали Всесвітній день здоров’я. З цієї нагоди Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко відвідав заклади охорони здоров’я Львівщини та зустрівся з директором Європейського регіонального бюро ВООЗ доктором Гансом Анрі П. Клюге. Сторони наголосили на важливості безперебійного надання медичних послуг громадянам України та обговорили спільні зусилля для його забезпечення. Віктор Ляшко та доктор Клюге також відвідали медичні заклади – дитячу лікарню та лікарню швидкої допомоги. Нагадаємо, що від початку повномасштабних воєнних дій пошкоджено 291 лікарню, з яких 18 – знищено повністю. Внаслідок постійних ворожих обстрілів пошкоджено 73 «швидких», ще 105 – захоплено окупантами. 22 медиків було важко поранено та 7 – вбито. Станом на 6 квітня підтверджено 91 атаку на медпрацівників і медзаклади, в результаті яких загинуло 73 людини та 46 було поранено.

8 квітня 2022

Учора відзначали Всесвітній день здоров’я. З цієї нагоди Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко відвідав заклади охорони здоров’я Львівщини та зустрівся з директором Європейського регіонального бюро ВООЗ доктором Гансом Анрі П. Клюге. Сторони наголосили на важливості безперебійного надання медичних послуг громадянам України та обговорили спільні зусилля для його забезпечення. Віктор Ляшко та доктор Клюге також відвідали медичні заклади – дитячу лікарню та лікарню швидкої допомоги. Нагадаємо, що від початку повномасштабних воєнних дій пошкоджено 291 лікарню, з яких 18 – знищено повністю. Внаслідок постійних ворожих обстрілів пошкоджено 73 «швидких», ще 105 – захоплено окупантами. 22 медиків було важко поранено та 7 – вбито. Станом на 6 квітня підтверджено 91 атаку на медпрацівників і медзаклади, в результаті яких загинуло 73 людини та 46 було поранено.

11 лютого 2022

Держава надасть підтримку закладам охорони здоров'я, які з об’єктивних причин неспроможні реалізувати ініціативу Президента про підвищення заробітної плати медпрацівникам з коштів Програми медичних гарантій. Про це повідомив заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко. «Дякую всім лікарям та медичним працівникам, які повідомили про проблеми із виплатою підвищеної заробітної плати. З’ясовуємо ситуацію по кожному зверненню. У 2022 році бюджет Програми медичних гарантій збільшився на 34 млрд грн і складає понад 157 млрд грн. Це означає, що медичні заклади отримають суми більші ніж у 2021 році. Логічне запитання, якщо все так добре, чому скаржаться люди, а лікарні не спроможні виплатити нову заробітну плату»,- зазначив він. За словами Кирила Тимошенка, держава надасть підтримку закладам охорони здоров'я, які з об’єктивних причин неспроможні реалізувати ініціативу Президента про підвищення заробітної плати медпрацівникам з коштів Програми медичних гарантій. «Ці медзаклади отримають фінансування за окремим пакетом від Національної служби здоров’я. Таке фінансування видаватиметься спочатку на півроку, кошти для цього вже закладені до програми медичних гарантій. Цей час має піти на вирішення операційних проблем та оптимізації процесів управління в лікарні. Наголошую, менеджмент процесів в медзакладі, а не звільнення чи переведення людей на неповний робочий день. Для кожного керівника медичної установи забезпечення гідної заробітної плати лікарям та медсестрам є пріоритетом»,- підкреслив заступник керівника Офісу Президента. Медзаклад, який декларує потребу в державній допомозі, буде верифікуватись МОЗ. «Щоб було чітке розуміння, куди були витрачені кошти і чому їх не вистачило на забезпечення гідної заробітної плати. Є різні приклади «господарювання» і відповідальності керівників закладів. Тому Держаудитслужба перевірятиме кожну медичну установу, яка у своїх звітах демонструватиме неспроможність виплатити нову заробітну плату», - пояснив Кирило Тимошенко. Вже розпочались і триватимуть перевірки за фактами примусового переведення медиків на неповну ставку. Щодо керівників, які вирішать таким чином «зекономити» бюджет лікарні, будемо ініціювати кадрові рішення. «Питання оплати праці медсестер в школах зараз аналізується, впродовж місяця буде рішення, яким чином її збільшити. Зрозуміло, що їх навантаження менше ніж в лікарнях, але це важлива і відповідальна робота, яка має гідно оплачуватись»,- підсумував заступник керівника Офісу Президента.

26 січня 2022

Нова хвиля COVID-19 не оминула Україну: за показниками захворюваності, в країні понад 20 тисяч нових випадків щодня. Але медична система готова до такої ситуації. Про це заявив сьогодні Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання Уряду. «Ми готувалися до цього. Наразі заповненість ліжок, виділених під COVID-19 в медзакладах, складає менше ніж 30%. Майже 100% ліжкомісць мають кисневу підтримку. Закуплено приблизно 15 тисяч кисневих концентраторів. Лікарняна інфраструктура максимально готова», – сказав Денис Шмигаль. Два регіони вже перейшли в «червону» зону. Це Івано-Франківська та Рівненська області, які мають одні з найменших показників вакцинації проти COVID-19.  Прем'єр-міністр нагадав, що щеплення від коронавірусу в рази зменшує шанси потрапити в лікарню «під кисень» і вкотре закликав всіх вакцинуватися, щоб захистити своє здоров’я. «Держава і Уряд зробили все можливе для забезпечення вакцинації в Україні. Сьогодні відповідальність уже лежить на кожному громадянині країни», – додав Прем’єр-міністр.

6 жовтня 2021

Враховуючи швидке поширення коронавірусного захворювання та збільшення навантаження на лікарні, Уряд посилює спроможність медичної системи. Інформують у департаменті фінансів Львівської ОДА. За словами заступника голови Львівської ОДА Івана Собка, Львівщині виділили субвенцію з державного бюджету на  забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, в сумі 29,5 млн гривень. Кошти передбачено як видатки розвитку за спеціальним фондом постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2021 №47 в редакції постанови від 29.09.2021 №1027.  Відповідно до неї умовою надання субвенції є забезпечення введення в експлуатацію всіх елементів системи централізованої подачі кисню у закладах охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, до 31 грудня 2021 року.  

22 вересня 2021

Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до постанови № 331 про невідкладні заходи щодо забезпечення державних фінансових гарантій медичного обслуговування пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2.  Завдяки цим змінам заклади охорони здоров’я зможуть забезпечувати киснем більше пацієнтів ефективніше, розгортаючи мережу реагування на нову хвилю коронавірусної інфекції.  Про це повідомляють на сайті МОЗ.  “Зміни до постанови передбачають більш швидке та ефективне включення закладів охорони здоров’я до переліку ковідних. Якщо ліжковий фонд відділень чи палат з можливістю проводити кисневу терапію закладів охорони здоров’я, що працюють із ковідними хворими, буде заповнений більш ніж на 50%, до переліку буде додаватися наступний такий заклад у межах регіону. Раніше така можливість передбачалася лише за умови 50% зайнятості саме ліжок відділень чи палат інтенсивної терапії”, - коментує зміни заступник міністра охорони здоров’я - головний державний санітарний лікар Ігор Кузін.  Він додав, що стандарти лікування COVID-19 передбачають, що пацієнтам у тяжкому чи середньому стані з ознаками пневмонії або кисневої недостатності потрібна киснева підтримка. Тому зміни, які сьогодні підтримав Кабмін, дають змогу оперативно надавати таку підтримку більшій кількості пацієнтів.  У МОЗ зазначають, вже готові 250 лікарень, що надають спеціалізовану допомогу при COVID-19. Вони розподілені на заклади різних хвиль реагування. Потужність закладів першої хвилі налічує майже 39 тис. ліжко-місць. Крім того, в областях закупили та отримали 14 790 кисневих концентраторів, 161 комп’ютерний томограф та 148 рентген-апаратів.  

18 Червня 2021

Президент Володимир Зеленський оголосив про старт нового проекту зі створення в кожній області України лікарень нового формату, які відповідатимуть найкращим світовим стандартам. Про це він сказав під час урочистостей з нагоди Дня медичного працівника України в Києві. За словами Глави держави, це буде одним з кроків на шляху до якісної медичної інфраструктури в країні. «Лікарні, однаково комфортні як для пацієнта, так і для лікаря. Робота в сучасних закладах, за сучасними методиками, на сучасному обладнанні. Де ніщо не заважає зосередитись на головному: лікувати людей і рятувати життя. Власне, робити те, заради чого молодь пішла в цю професію, а люди з багаторічним досвідом у ній залишаються. Лікар має боротися з хворобою, а не з проблемами побуту, як-от старі ліфти, незручні ліжка, застаріле обладнання чи комунікації», – зазначив Президент. Володимир Зеленський повідомив, що цей проект стартує вже цьогоріч і почнеться з обласних клінічних і обласних дитячих лікарень, які мають відповідати рівню провідних європейських клінік. «Важливо: мова не лише про столицю та міста-мільйонники. Проект буде реалізовано в кожній області України, а нові заклади стануть прикладом якості й основою майстер-планів для подальшого оновлення всіх лікарень в усій країні», – наголосив він. Крім того, як зауважив Президент, триває реалізація програми «Велике будівництво», в межах якої вже зроблено 33 лікарні і 260 сільських амбулаторій. «У планах до кінця року – ще 30 медичних закладів, 340 сільських амбулаторій і 200 сучасних приймальних відділень по всій Україні», – розповів Володимир Зеленський.

7 квітня 2021

Щорічно 7 квітня світ відзначає Всесвітній день здоров’я. Саме у цей день у 1948 році була заснована Всесвітня організація охорони здоров’я (World Health Organization, WHO). Всесвітній день здоров’я – одна з численних можливостей для поширення інформації про важливість забезпечення справедливого доступу до послуг охорони здоров’я не тільки в інтересах здоров’я окремих людей, а й в інтересах здоров’я національної економіки і суспільства в цілому. Щорічне проведення Дня здоров’я стало традицією з 1950 року. В цей день традиційно обговорюються найгостріші проблеми охорони здоров’я, що стоять сьогодні перед людством, проводяться заходи, які мотивують людей вести здоровий спосіб життя і приділяти більше уваги профілактиці захворювань. Цьогорічна тема Дня  – «Побудова більш справедливого, здорового світу». У наш час здоров’я – це фізична, психологічна, соціальна гармонія людини, її доброзичливе ставлення як до інших людей, так і до навколишнього середовища. У департаменті охоронги здоров'я Львівської ОДА наголошують, що здоровий спосіб життя є однією з найвагоміших умов та чинників формування, збереження і зміцнення здоров’я навіть у складних екологічних і соціально-економічних умовах; забезпечує високу працездатність, добре самопочуття, ефективну адаптацію до змін довкілля. Нагадаємо, що у період з 6-го по 13-те квітня також відзначають Всеукраїнський тиждень громадського здоров'я. 

1 квітня 2021

Сьогодні Львівському перинатальному центру виповнюється 35 років. Історія закладу багата яскравими подіями та традиціями. За цей час тут  прийняли більше ніж 90 тисяч пологів. Працівників закладу привітало керівництво Львівської обдержадміністрації. “Сьогодні ми святкуємо ювілей цього закладу. Але насправді це ваше свято – бо саме ви наповнюєте цю лікарню світлом і теплом, на вас покладена місія берегти життя і здоров’я наших матерів і дітей. Знаю, що серед вас є фахівці, які працюють з моменту відкриття закладу. І за цей час допомогли з’явитися на світ сотням немовлят. Це навіть важко собі уявити такі цифри – скільки нових життів ви прийняли! Певно, ніхто не зможе порахувати, скільки ночей, святкових днів ви провели тут, на посту. Цей заклад для багатьох з вас є другим домом, а колектив лікарні – ваша друга сім’я. Бажаю вам, щоб ви завжди були дружньою сім’єю, у якій багато радості і позитиву. Зі свого боку робимо все можливе, щоб тут вам було комфортно. Дякую вам за працю”, – підкреслив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Також він наголосив, саме «пологовий на Джорджа Вашингтона» став одним з перших перинатальних центрів в Україні. Що саме тут запрацювало друге в Україні відділення реанімації новонароджених. “Саме у стінах цього закладу відбулися перші партнерські пологи на Львівщині! Пишаємося, що саме ця лікарня першою в нашій країні започаткувала практику раннього прикладання до грудей. І однією з перших в Україні отримала статус лікарні, доброзичливої до дитини. Це все стало можливим саме завдяки вам – справжнім професіоналам своєї справи. Сьогодні Львівський перинатальний центр є тим закладом, де постійно втілюються інновації, встановлюється найновіше обладнання. І вірю, що після введення в експлуатацію другої черги – він стане одним з найкращих в Україні”, – додав очільник області.  Також очільник області відзначив подяками медиків за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та особистий внесок у розвиток медичної галузі. Окрім того, Максим Козицький ознайомився із ходом робіт з реконструкції другої черги центру. Реконструкцію розпочали у 2018 році. Загальна кошторисна вартість реконструкції центру – понад 336 мільйонів гривень. Невдовзі об’єкт мають здати в експлуатацію. Довідково: У 1984 р. розпочалося будівництво пологового будинку № 2 м. Львова по вулиці Батальна (нині Дж. Вашингтона). За основу проєкту будівлі було взято типову центральну районну лікарню. Того ж року почалося формування колективу майбутнього перинатального центру. 1 квітня 1986 р. Міський клінічний пологовий будинок № 2 розпочав свою роботу. Перші пологи в новому пологовому будинку відбулися того ж дня і були передчасними. Їх прийняла завідувачка пологовим відділенням Булатовська Джульєта Олександрівна. Загалом лікарський склад становили молоді лікарі, середній вік яких був 25-28 років. Середній медперсонал в основному набирався з випускників медучилищ. Значна частина колективу працює по сьогоднішній день. В самих працівників тут народилися діти та навіть онуки. У 1987 р. Міський клінічний пологовий будинок № 2 став базою для кафедри акушерства та гінекології факультету післядипломної освіти Львівського медичного інституту, а також філію Львівського державного науково-дослідного інституту педіатрії акушерства та гінекології та спадкової патології Завідувачем кафедри та філії став професор Созанський Олександр Мирославович. Перші лапароскопічні операції було проведено співробітниками саме цього інституту, які в свою чергу передали свій досвід іншим лікарям. Гінекологічні відділення стали потужними центрами лапароскопічної хірургії Львівщини. З 1986 по 2000 рр. в структурі установи працювали жіночі констультації 2-ої, 4-ої та 5-ої міських поліклінік, а також консультаційний центр «Шлюб і сім’я». Це давало можливість на високому рівні надавати медичну допомогу вагітним та породіллям в ракурсі «первинна ланка (жіноча консультація) – вторинна ланка (стаціонар)», а також сприяло професійному росту лікарів за рахунок системи ротації лікарів між відділеннями стаціонару та жіночими консультаціями. У 1992 р. Міський клінічний пологовий будинок № 2 було перейменовано на Львівський регіональний перинатальний центр (ЛРПЦ). В цьому ж році було підписано угоду про співпрацю та обмін досвідом між перинатальним центром та Університетською клінікою Мілард Філмор Хоспіталс м. Баффоло, штат Нью-Йорк. Угода була підписана в рамках міждержавної програми медичної співпраці Держдепартаменту США та МОЗ України. У 1992 р. згідно наказу Облздороввідділу перинатальний центр був зобов’язаний надавати медичну допомогу вагітним, роділлям з передчасними пологами та недоношеним новонародженим дітям. Для реалізації цієї задачі у жовтні 1993 р. було введено в експлуатацію перше на теренах Західної України та друге в Україні відділення реанімації новонароджених.

26 березня 2021

В межах програми «Велике будівництво» триває реконструкція Дрогобицької міської лікарні № 1 та Стрийської районної лікарні. Завершення робіт на цих об’єктах планується у квітні цього року. Зокрема, у 2021 р. на ремонт приймального відділення (відділення надання екстреної медичної допомоги) Стрийської центральної районної лікарні з бюджету Стрийської міської ради виділено 3,7 млн. грн.  «Зараз тривають ремонтні роботи вхідної групи – місця під’їзду автомобілів швидкої допомоги, звідки пацієнтів скеровують до приміщення лікарні. Ці роботи повинні завершити до 10 квітня. Відкриття оновленої лікарні плануємо на середину квітня», - повідомив голова Стрийської міської ради Олег Канівець. На даний час у лікарні проведено капітальний ремонт із заміною вікон та сантехніки, встановлено нові меблі та медичне обладнання, облаштовано операційні, кімнати для лабораторій, приміщення для надання невідкладної допомоги тощо. За словами головного лікаря Олексія Ігнатова, на рік приймальне відділення Стрийської центральної районної лікарні обслуговує близько 10 тис. пацієнтів, які поступають на стаціонарне лікування, Окрім того, до травмпункту лікарні щороку звертається біля 5 тис. осіб. У Дрогобицькій міській лікарні № 1 на даний час вже завершено будівельні роботи. Генеральний директор лікарні Андрій Коцюба, повідомив, що до початку травня триватимуть роботи із встановлення кисневого генератора, протягом квітня будуть встановлені нові ліфти, проте приймальне відділення вже 1 квітня готове обслуговувати пацієнтів в нових умовах. Капітальний ремонт приймального відділення включав облаштування операційних та гіпсувальних кімнат, інфекційного боксу з окремим входом, кабінетів фіброгастроскопії, комп’ютерної томографії та УЗД, в’їзду для бригад швидкої допомоги та ін. «Дякуючи програмі «Велике будівництво» лікарня, яка обслуговує близько 16 тисяч пацієнтів на рік, зможе на високому рівні надавати медичні послуги. Цього року на ремонт лікарні з місцевого бюджету Дрогобицької міської ради виділено 6 млн.грн.», - зазначив голова Дрогобицької міської ради Тарас Кучма. Для лікарень також закуплено нові апарати УЗД та комп’ютерні томографи. Нагадаємо, що до 1 квітня 2021 р. завершиться реконструкція приймального відділення Червоноградської міської лікарні. Як повідомив перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик, на фінансування 8-ми опорних закладів охорони здоров’я Львівської області в рамках програми «Велике будівництво» у  2020 р. виділено 72 млн. грн. З вказаної суми вже освоєно 67,1 млн. грн. «Вторинна медична допомога починається саме з приймальних відділень. Тому, дуже важливо, що керівники ОТГ дбають про те, аби мешканці отримували якісні медичні послуги, а медики працювали у комфортних умовах», - додав Андрій Годик. «Велике будівництво» - програма масштабної розбудови якісної інфраструктури України, яка передбачає спорудження доріг, шкіл, дитячих садків, центрів медичної допомоги та стадіонів. Програма ініційована Президентом України Володимиром Зеленським у 2020 р. Цьогоріч у пріоритеті Програми також розвиток мережі приміських експресів та швидкісних потягів між найбільшими містами України.

26 березня 2021

Для ознайомлення з основними вимогами Програми медичних гарантій 2021 (далі – Програма), Західним міжрегіональним департаментом Національної служби здоров’я України організовано онлайн-нараду у Львівській ОДА за участі заступника голови ЛОДА Івана Собка. 1 квітня 2020 р. в Україні змінилося фінансування закладів охорони здоров’я, яке, згідно Програми, залежить від кількості пацієнтів, які звертаються до цього закладу, та від переліку медичних послуг, які заклад охорони здоров’я може надати. Метою Програми є забезпечення кожного пацієнта висококваліфікованою медичною послугою без значних фінансових витрат. Усі послуги в межах Програми є безоплатними. Якщо послуга, за якою звертається пацієнт до певного закладу охорони здоров’я, передбачена контрактом між НСЗУ та цим закладом, пацієнту така послуга надається безкоштовно.  «У зв’язку з тим, що на даний час реалізується адміністративна реформа, враховуючи те, що кожна лікарня має іншого власника (це органи місцевого самоврядування різних рівнів, некомерційні організації, зокрема), дуже важливо спілкуватися на таких виїзних нарадах. Спільне планування на одній території  є запорукою того, що пацієнт отримає високоякісну безоплатну медичну допомогу, а лікарні не будуть конкурувати», - зазначила Директорка Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Мар’яна Возиця. НСЗУ розроблені рекомендації щодо: особливостей контрактування; ролі ОТГ у забезпеченні роботи закладів охорони здоров’я; вимог до надання послуг та специфікацій послуг. Заступник голова Львівської ОДА Іван Собко наголосив, що фінансування НСЗУ медичних закладів на підставі контрактування не означає, що місцева влада може зняти з себе функцію підтримки та забезпечення розвитку місцевих закладів охорони здоров’я. «Розвиток медичної інфраструктури в регіоні має стати пріоритетом для новостворених ОТГ. Завданнями місцевої влади повинні бути формування мережі, яка відповідає потребам населення, та забезпечення на підставі співпраці з НСЗУ доступної медичної допомоги для пацієнтів за місцем проживання. Місцева влада не має права усуватися від фінансування закладів охорони здоров’я! Завдяки зміні адміністративно-територіального устрою новостворені громади, навпаки -  отримали повноваження саме впливати на розвиток медицини у своїх регіонах», - зазначив заступник голови ЛОДА Іван Собко.

17 лютого 2021

На цьому сьогодні, 17 лютого, наголосив заступник голови Львівської ОДА Іван Собко у межах онлайн-селектору з головами об’єднаних територіальних громад  і керівниками районів області. Нагадаємо, що Національна служба здоров’я України не укладатиме договори з лікарнями, що не створять безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю. Доступними мають бути всі місця надання медичних послуг закладів усіх форм власності. «Питання інклюзії – це сьогодні питання номер один. Доступність приміщень лікарень для людей з інвалідністю є надзвичайно важливим фактором на шляху отримання медичної допомоги населенням. Львівська облдержадміністрація неодноразово скеровувала листи власникам закладів охорони здоров’я з цього приводу. Така ситуація мала би стимулювати керівництво медзакладів активніше займатися питанням організації вільного доступу до медичної допомоги усіх без виключення пацієнтів», - зазначив Іван Собко. За його словами, не всі керівники лікарень дослухались до рекомендацій ЛОДА. Відтак, якщо лікарні не отримують контактування з НСЗУ, то їхнє фінансування здійснюватиметься за місцеві кошти, що нестиме колосальне навантаження на місцеві бюджети. «Ми вкотре звертаємось до всіх відповідальних осіб з закликом активізувати роботу на місцях», - додав Іван Собко. Тож заклади, які планують у 2021 році укласти договір з НСЗУ, мають забезпечити фізичну доступність своїх будівель для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп. Доступними мають бути всі місця надання послуг надавача, які зазначені у заяві про отримання ліцензії та в документах, що додавалися до неї. Йдеться про заклади охорони здоров’я усіх форм власності, в тому числі ФАП. Аби підписати договір з НСЗУ, медичний заклад повинен буде надати скан-копію документа, що є підтвердженням вільного доступу до приміщення усіх пацієнтів, не виключаючи й представників маломобільних груп. Цей документ надає сертифікований спеціаліст з питань техобстеження будівель та споруд.