Понад 60% ліжок у ковідних лікарнях забезпечені киснем

9 травня 2022

В одній із приватних клінік Львова працюватимуть лікарі КНП «Обласне територіальне медичне об’єднання м. Краматорськ». Це стало можливим завдяки співпраці та домовленості медиків обох закладів. Зараз переговори ведуться із близько 10 лікарями з Краматорська – переважно онкологічного спрямування із залученням напряму хіміотерапії. Львівська клініка може надати краматорським медикам приміщення для роботи. Як повідомили у львівській клініці, лікарі переходять на роботу до Львова, оскільки є великий ризик пошкодження їхньої лікарні та дороговартісного медичного обладнання через бойові дії, які ведуться на Краматорському напрямку. Окрім того, частина пацієнтів лікарні перебуває на заході України, тож вони зможуть продовжувати отримувати необхідне лікування. Краматорська лікарня законтрактована з НСЗУ і продовжуватиме працювати відповідно до умов контракту. Обидві сторони сподіваються розпочати роботу вже у травні. "Краматорська лікарня є юридичною особою, відповідно вона змінила місце надання медичних послуг і уклала договір оренди з львівською клінікою.  Лікарі, що працюватимуть тут, зможуть і надалі вносити дані в електронну систему охорони здоров'я, лікувати пацієнтів, і таким чином продовжувати свою роботу та отримувати за це кошти", - зазначив директор департаменту охорони здоров’я Львівської ОВА Орест Чемерис. Назву львівського медзакладу не розголошуємо з міркувань безпеки.

9 листопада 2021

На Львівщині поставка кисню до «ковідних» лікарень відбувається вчасно. Про це на сесії облради повідомив директор департаменту охорони здоров’я ЛОДА Орест Чемерис. «Дякую керівникам «ковідних» закладів охорони здоров’я, які встигли вчасно модернізувати кисневе обладнання, в тому числі завдяки державним субвенціям. Нагадаю, раніше для Львівщини з державного бюджету виділили на цю мету 106 млн грн», - зазначив Орест Чемерис. Він також розповів, що станом на сьогодні департамент охорони здоров’я отримав дозвіл від МОЗ на використання коштів державної субвенції у розмірі 29,5 млн грн, які скерували першочергово на закупівлю кисневого обладнання.    Також минулого тижня Верховна Рада проголосувала за виділення 800 млн грн з державного бюджету на централізовані закупівлі кисневих станцій. Проте на разі ще немає інформації, скільки саме станцій закуплять для Львівщини. «Споживання кисню суттєво зросло. Лише за останню п’ятницю усі «ковідні» установи області спожили 50 т кисню, ще два тижні тому споживання складало 30-33 т за добу», - повідомив Орест Чемерис. Він також додав, що поставка кисню у заклади здійснюється залежно від запиту, який подають керівники цих закладів.

3 листопада 2021

Зараз з ковідом госпіталізують більшу кількість пацієнтів, ніж у попередні хвилі захворюваності і на разі система охорони здоров’я України справляється з цим навантаженням. Проте, медичним працівникам, які щодня рятують життя невакцинованих пацієнтів, вкрай важко. Про це у прямому ефірі спецпроєкту чотирьох львівських каналів «Червона зона» розповів Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко. «Подолання пандемії – це командна робота, в якій важлива роль кожного громадянина та органів влади. Всі повинні працювати, як єдине ціле і тоді буде успіх. Головним завданням зараз є збільшити показник осіб, охоплених щепленням, від 33% хоча би до 75%. Це дозволить, щоб наступна хвиля захворюваності пройшла без надзусиль для системи охорони здоров’я України. Успішні приклади такого розвитку подій ми бачимо у Німеччині,  Великій Британії, скандинавських країнах», - зазначив Віктор Ляшко. Міністр охорони здоров’я наголосив на необхідності вакцинуватися, адже хоч ресурси системи охорони здоров’я постійно збільшують, вона не безмежна, і потенційно може не справитися з великою кількістю хворих на ковід. «У кожного є право вибору і хотілося би, щоб цей вибір був свідомий і на користь життя. Я - за щеплення! Я - вакцинований і закликаю усіх зробити щеплення! Ціле літо ми постійно виходили на комунікацію щодо необхідності вакцинації. З середини липня Міністерство розпочало поставку вакцин для масової вакцинації населення, оскільки було чітко спрогнозовано, що в осінньо-зимовий період нас чекатиме нова хвиля. Є вибір вакцин, і медична система готова робити щеплення, не зважаючи на той ажіотаж, який почався зараз з вакцинацією. Переадресувати всіх медиків на боротьбу з коронавірусом неприпустимо, оскільки надання якісної медичної допомоги потребують і люди з іншими захворюваннями», - наголосив Міністр охорони здоров’я України. Він також розповів, що у Міністерстві розробили стратегію організації вакцинації в сільській місцевості, яку передали в регіони. Стратегія передбачає роботу з мешканцями для того, щоб організувати їх у колективи і визначити час приїзду мобільної бригади для вакцинації у їхню місцевість або організувати відкриття пункту щеплення. Успішний приклад такої роботи продемонструвала Полтавська область. Окрім того, Міністр зазначив, що зупинка роботи двох великих виробників медичного кисню була плановою та прогнозованою. Потреби у кисні були перекриті, проте слід врахувати, що споживання кисню на одного пацієнта інтенсивної терапії зросло у 5-6 разів. «Зараз держава нарощує потужності у виробництві кисню і запускає нові заводи. Окрім того, уряд виділив вже близько 2 млрд 200 млн грн на забезпечення пацієнтам належної кисневої терапії – на кисневі станції, кріоциліндри, кисневі бочки, кисневі концентратори тощо», - зазначив Віктор Ляшко. Щодо різних думок медичних експертів про вакцинацію, зокрема, Міністр зазначив, що заяви, які не базуються на постулатах доказової медицини, повинна оцінювати медична фахова спільнота. «Очікуємо позиції Української федерації професійних медичних об’єднань. В подальшому обговорюємо формування федерацією групи, яка буде давати свою позицію по будь-яких публічних заявах, в тому числі, і медичних працівників, щодо адекватності даних заяв до ситуацій. Також на сайті Міністерства вже з’явилися дашборди, які показують кількість декларацій, укладених сімейним лікарем з громадянами України, та скільки громадян є вакцинованими. Це дозволить нам працювати з сімейними лікарями, у яких найнижчі відсотки вакцинації декларантів, щоб розуміти, що відбувається в даній конкретній ситуації», - додав Віктор Ляшко.

6 жовтня 2021

Враховуючи швидке поширення коронавірусного захворювання та збільшення навантаження на лікарні, Уряд посилює спроможність медичної системи. Інформують у департаменті фінансів Львівської ОДА. За словами заступника голови Львівської ОДА Івана Собка, Львівщині виділили субвенцію з державного бюджету на  забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, в сумі 29,5 млн гривень. Кошти передбачено як видатки розвитку за спеціальним фондом постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2021 №47 в редакції постанови від 29.09.2021 №1027.  Відповідно до неї умовою надання субвенції є забезпечення введення в експлуатацію всіх елементів системи централізованої подачі кисню у закладах охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, до 31 грудня 2021 року.  

30 липня 2021

За час лікування гострого професійного захворювання на COVID-19 медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я, які інфікувались під час виконання посадових обов’язків, Фонд соціального страхування України компенсує втрачений заробіток у розмірі 100 % середнього доходу незалежно від тривалості стажу. З початку пандемії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (далі – Управління) здійснило фінансування близько 500 листків непрацездатності, виданих у разі гострого профзахворювання на COVID-19. Загалом допомоги нарахували на суму понад 2,7 млн. грн. Працівникам закладів охорони здоров’я Львівської області – лікарям, медсестрам, медбратам та іншим медичним працівникам Управління оплатило 6620 днів тимчасової непрацездатності. Нагадаємо, гостре професійне захворювання медичних та інших працівників на COVID-19 вважається нещасним випадком на виробництві та передбачає розширений перелік страхових гарантій від Фонду соціального страхування України. Так, окрім компенсації втраченого доходу за час лікування від коронавірусної хвороби, Фонд фінансує для них: ● одноразову допомогу за кошти державного бюджету у разі смерті медика; ● одноразову допомогу за кошти державного бюджету у разі встановлення інвалідності; ● одноразову страхову виплату за кошти Фонду у разі смерті медичного працівника для членів його родини (у розмірі 100 прожиткових мінімумів); ● одноразову страхову виплату за кошти Фонду у разі смерті медичного працівника для осіб, які перебували на його утриманні (у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму); ● одноразову страхову виплату за кошти Фонду у разі встановлення стійкої втрати працездатності, інвалідності (розмір залежить від ступеня втрати працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму); ● щомісячну страхову виплату для медичного працівника, якому встановлено стійку втрату працездатності, інвалідність (розмір щомісячної допомоги повністю компенсує втрачений заробіток залежно від відсотку втрати працездатності); ● щомісячну страхову виплату у разі смерті медика для осіб, які мають на неї право; ● також для медичних працівників, яким встановлено стійку втрату працездатності, інвалідність, Фонд фінансує майже 20 видів медичних і соціальних допомог, зокрема, лікування та медичну реабілітацію, санаторно-курортне лікування із визначеною періодичністю.  

2 квітня 2021

80% з 3282-х пацієнтів, які перебувають у лікарнях Львівщини з коронавірусом, потребують кисневої підтримки. На сьогодні в області 4042 ліжка забезпечені киснем. В області працює єдине в Україні підприємство, яке виготовляє рідкий медичний кисень у великих обсягах – Львівський хімічний завод. Сьогодні роботу підприємства проінспектував голова Львівської ОДА Максим Козицький.   “Епідситуація тривожна, тож ми продовжуємо розширювати кисневу мережу. Проблем з постачанням кисню немає. Львівський хімічний завод виробляє і реалізує рідкий медичний кисень, а також переробляє його на газифікований – у балонах. Лікарні, що мають газифікаційні кисневі станції (кріогенний газифікатори), використовують рідкий кисень, який на місці перетворюється на газ і подається по киснепроводах у палати. Сьогодні 2 675 ліжок в наших лікарнях мають таке централізоване підведення кисню. Зауважу, що ці кисневі станції також встановлювали працівники «Львівського хімічного заводу». Вони ж прокладали киснепроводи і вводили весь цей механізм в експлуатацію”, – зазначив Максим Козицький. Керівник заводу Анатолій Бобришов розповів, що виробництво рідкого медичного кисню за останній рік збільшилося учетверо. А газифікованого – у сім разів. На підприємстві працює близько 200 осіб. Щоб повністю забезпечити киснем лікарні, восени працівникам доводилося працювати у 2-3 зміни, робітничому персоналу – практично без вихідних. Виручені кошти завод й далі вкладає в газифікатори, кріоциліндри, інше обладнання. На цей рік запланували багато роботи у лікарнях всієї Західної України.

2 лютого 2021

Усі ліжка, призначені для лікування хворих із коронавірусом у Новояворівській районній лікарні, мають доступ до кисню. Про це під час брифінгу розповів Григорій Мороз, директор Новояворівської РЛ №1 імені Юрія Липи. «Спочатку було важко, оскільки доводилось сортувати хворих, ліжок не завжди вистачало для усіх пацієнтів з коронавірусною інфекцією. На початку літа ліжок для хворих з ковідом у нас було 40. Завдяки державній субвенції, зараз їх кількість збільшено до 180, кожне ліжко має доступ до кисню - тобто ми на 100% забезпечені кисневими точками.  Ми також маємо 24 кисневих концентратори. До нової хвилі захворюваності ми готові», - розповів Григорій Мороз. Від початку пандемії у Новояворівській лікарні пролікували 1100 хворих. 80 пацієнтів померли – це хворі із супутніми діагнозами, зокрема, з цукровим діабетом та надлишковою вагою. З усього медперсоналу лікарні, у 101 працівника підтвердили коронавірус методом ПЛР-тестування. ІФА-тести виявили імуноглобулін у близько 4 сотень медпрацівників. «Тобто близько 50% наших працівників перехворіли на коронавірус, тенденція іде на спад», - зазначив Григорій Мороз.

15 січня 2021

Заповненість ліжкової мережі у відсотковому значенні становить 31,4 %. Якщо проаналізувати кількість пацієнтів у лікарнях, то найбільше хворих лікують у лікарні швидкої допомоги, інфекційній лікарні, Центрі легеневого здоров’я та у Винниках. Про це сьогодні під час брифінгу розповів директор департаменту охорони здоров’я Орест Чемерис. «Якщо проаналізувати динаміку госпіталізації хворих, тенденції не змінюються. Щодоби ми госпіталізовуємо 100 - 130 пацієнтів», - зазначив Орест Чемерис. Медики вкотре закликають бути обережними і не нехтувати правилами карантину, адже тенденції щодо збільшення кількості звернень молодих осіб також утримується. «Коронавірус молодіє, ми бачимо багато молодих пацієнтів, які не мають ніяких хронічних хвороб. Ця інфекція підступна своїми ускладненнями, тому не варто її переносити «на ногах», навіть легку форму. Потім можна довго доліковувати різні ускладнення», - наголосив лікар-інфекціоніст Львівської обласної клінічної інфекційної лікарні Андрій Орфін. Попри заповненість ліжкової мережі на рівні 31%, спаду захворюваності нема. «Відсоток виявлених залишається на високому рівні. Треба бути пильними. Ми знаходимось в зимовому періоді, кінець січня - це пік гострих респіраторних захворювань. Попри карантин, який триває уже не перший місяць, кожне святкування - це збільшення контактів, а відтак і збільшення ризику захворювання», - резюмував Орест Чемерис. За його словами, ковідних пацієнтів в області приймає 22 установи. Залучати додаткові лікарні поки що нема потреби. 3,5 тисячі ліжок забезпечені киснем: це становить 90% від усіх ковідних ліжок.

31 грудня 2020

Доручення міністерства охорони здоров’я довести рівень оснащення лікарень киснем до 80% на Львівщині виконали.   Зараз киснем у ковідних лікарнях забезпечені понад три тисячі ліжок. «Ми виконали завдання, яке перед нами ставило міністерство. Якщо на початку пандемії було 800 точок кисню, зараз їх майже у чотири рази більше. Потреба у великій кількості ліжок з подачею кисню – це був надзвичайно великий виклик», - резюмував директор департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Орест Чемерис. Державну субвенцію у розмірі 106 млн грн, що виділили на забезпечення киснем, область ефективно освоїла. «За державну субвенцію, яку скерували на кисневе забезпечення, закупили для обласних установ 235 концентраторів. Ще один мільйон на закупівлю концентраторів скерували з обласного бюджету, за який закупили 30 концентраторів», - розповів заступник голови Львівської ОДА Іван Собко. Кожен концентратор розрахований на дві точки, відтак киснем можна забезпечити 530 пацієнтів.

24 грудня 2020

Станом на ранок понад 77 % ліжок для хворих на ковід в області забезпечені киснем. Про це сьогодні, 24 грудня, під час брифінгу розповів керівник департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Орест Чемерис. Він зазначив, що у зв’язку  із збільшенням лікарнями потреби у кисню, фактично всі заклади, які лікують хворих на коронавірус, відходять від використання балонів.  Натомість акцент роблять на централізованому забезпеченні киснем, збільшенні кисневих точок. «Фактично ми будемо відмовлятись від балонів, бо при таких споживаннях як зараз, треба дуже швидко проводити їх заміну. Відтак, вони не дають необхідного ефекту у лікуванні тяжких клінічних випадків пацієнтів. Балони будуть для закладів резервним варіантом»,-  розповів Орест Чемерис. Вже замовлені великі ємності для кисню. Ще до кінця року їх мають отримати опорні медичні заклади. «В нас є заклади, в яких вже фактично готова киснева мережа, потребує лише поставити резервуар, газифікатор і запустити  їх в дію», - зазначив керівник департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА. Загалом до кінця року опорні медзаклади області, які лікують хворих на коронавірус, забезпечать киснем на 80 %.   Юлія Савостейко 

8 грудня 2020

В області припинився пік зростання кількісті виявлених випадків інфікування та зменшилась кількість людей у стаціонарах. Певний період кількість хворих у лікарнях не опускалася нижче за 2 тисячі, зараз цей показник на рівні - півтори тисячі. Відтак, за словами фахівців, припинився вибухоподібний зріст кількості хворих. «Півтори місяці назад вийшов спільний наказ департаменту охорони здоров’я та лабораторного центру, який зняв всі обмеження стосовно обстеження на ПЛР вперше тих людей, які мають клінічні ознаки хвороби. Тобто, якщо людина має ознаки захворювання чи тест ІФА є позитивний, таких людей закликають прийти зробити тест ПЛР.  Стосовно надходжень зразків – у суботу їх було 180, але у четвер, для прикладу, понад 2 тисячі. Кількість зразків, які надходять для лабораторного дослідження, зменшилась. Схоже на те, що ситуація на Львівщині трохи стабілізувалась, щоправда невідомо чи надовго», - зазначила під час брифінгу керівник лабораторного центру Наталія Іванченко. Триває також робота зі збільшення кисневих точок. «На 3645 ліжок, які призначені для пацієнтів із ковідом, в нас 65% зараз є забезпечені кисневими точками, серед яких: апарати штучної вентиляції легень та кисневі концентратори», - розповіла заступник директора департаменту охорони здоров’я Ірина Шурпяк. Христина Дмитрик

30 листопада 2020

Голова облдержадміністрації Максим Козицький доручив створити на обласному рівні комісію, що з’ясує усі обставини ситуації у Жовківській центральній районній лікарні. Зараз комісія у складі керівника анестезіологічного відділення Центру легеневого здоров’я, завідувача реанімаційного відділення 8-ої лікарні, керівника відділу технічного нагляду департаменту під головуванням заступника директора департаменту охорони здоров’я працює на місці та збирає пояснення персоналу, що у день події працював у лікарні. «У Жовківській ЦЛР у п’ятницю між 17:00 і 18:00 внаслідок знеструмлення хірургічного корпусу двоє пацієнтів, хворих на Covid-19, померли. Чи сталось це через знеструмлення з’ясує комісія. За результатами роботи комісії, ми будемо ухвалювати управлінські рішення. За надання медичної допомоги та за безпеку пацієнта повністю несе відповідальність адміністрація закладу. Згідно зі статутом, головний лікар призначається сесією районної ради», - розповів сьогодні під час брифінгу заступник голови Львівської ОДА Іван Собко. За його словами, при виникненні неконтрольованої ситуації, керівництво лікарні мало повідомити про це відповідні служби. «Випадок справді безпрецедентний. Якщо трапляються якісь ситуації локального рівня, кожен керівник установи знає, що він має усунути ці проблеми, заручитись підтримкою інших служб – МНС, РЕМ, або, якщо не дає собі ради, повідомити департамент охорони здоров’я, керівника робіт із ліквідації, заступника, голову районної адміністрації, голову райради. Бодай когось, хто міг би втрутитись в ситуацію. На жаль, ніхто нікому не повідомив про те, що о 13:00 відбулось перший раз знеструмлення», - наголосив Іван Собко. За висновком комісії будуть скеровані подання на власника закладу, тобто на Жовківську районну раду. «Всі лікарні будуть перевірятись. Буде створена комісія, яка перевірить стан кисневого забезпечення та енергоживлення. Ковідні лікарні часто оснащуються кисневими генераторами. Відповідно одномоментне увімкнення кисневих генераторів створює навантаження на мережу, що може призвести до поламок у електромережі. Департамент здійснюватиме перехресні перевірки закладів. Окрім того, спільна комісія із енергетиками перевірить стан енергомережі у лікарнях», - розповів директор департаменту охорони здоров’я Орест Чемерис. Першочергово перевірять ковідні лікарні, а саме 22 установи, які внесені до переліку. Прес-служба ОДА