Типову освітню програму розглянули на засіданні експертної ради

14 лютого 2022

Конкурс на посаду директора школи та питання профільних ліцеїв розглянули під час засідання Експертної ради при департаменті освіти. ⠀ «Найбільш актуальних наразі два питання, над якими працюють досвідчені фахові люди, ми сьогодні винесли на розгляд експертів нашої ради. Конкурс на посаду директора напряму впливає на якість управлінських кадрів у середній освіті, тож треба деякі недосконалості підкорегувати. Не менш важливо викристалізувати бачення про профільні ліцеї, концепцію старшої школи та положення про такі ліцеї», - наголосив директор департаменту освіти Олег Паска. ⠀ Над положенням про конкурс на посаду директора впродовж тривалого часу працювала створена торік Рада директорів. ⠀ «Оскільки втратило чинність попереднє положення про конкурс, виникла ідея розробити для засновників проєкт типового положення. Зміни, які ми напрацювали, стосуються зокрема складу конкурсної комісії, етапів проведення конкурсу, можливості громадськості стежити за процесом. Такі зміни покликані зробити конкурс максимально прозорим і об’єктивним та виключити корупційну складову», - наголосила голова Ради директорів Оксана Клепуц. ⠀ За словами члена Експертної ради Галини Бордун, важливо налагодити інформативну складову, аби про конкурс на посаду директора могли дізнаватись із різних джерел та кожен мав рівні можливості. ⠀ Найбільш дискусійним було питання положення про профільні ліцеї. Зокрема учасники засідання обговорили можливість проведення конкурсу на вступ до ліцею, формування термінології, необхідність передбачити наставників для учнів, а також кількість навчальних предметів та наповненість груп. ⠀ «Коли йдеться про профільний ліцей, ми уже не говоримо про класи, а лише про групи, які будуть змінними. При вступі до ліцею до кожної дитини буде підкріплений наставник, який разом із командою супроводу обирає й укладає індивідуальний навчальний план на три роки. В академічному ліцеї будуть групи, наприклад на базовому рівні та на поглибленому. У такий спосіб нема сталого класу, як у школах, але всі предмети зберігаються і дитина вивчає предмети за базовим чи поглибленим рівнем. Також треба прописати кількість курсів у семестрі, аби їх не було забагато, бо тоді не зможемо зробити їх поглибленими. Насправді таких дискусійних питань ще є дуже багато і мусимо добре над ними попрацювати», - розповіла народна депутатка Наталія Піпа. ⠀ На важливості змісту освіти також наголосив директор департаменту Олег Паска. ⠀ Учасники засідання звернули увагу ще й на удосконалення нормативно-правової бази, пошук можливостей дофінансовувати ліцеїв у гірських районах, удосконалення інфраструктури для довезення дітей та стипендії учнів професійних ліцеїв.

4 лютого 2021

Включення географії до природничої галузі та вивчення її змісту в інтегрованих курсах Типової освітньої програми не враховує присутність у цьому предметі суспільного компоненту: краєзнавства, розміщення продуктивних сил тощо. На думку Заслуженого вчителя України, багаторічного директора Бібрецької середньої школи ім. Уляни Кравченко, автора видань на історичну тематику Тараса Шаха, на такий недолік проекту Типової освітньої програми варто звернути увагу. «У програмі, що пропонує Міністерство, майже нема місця для шкільного компоненту. Я пропонував, починаючи від 5 класу, запровадити одну годину краєзнавства. І кожна школа чи територіальна громада має розробити свій план цього курсу, прив’язаний до місцевості. Звісно, має бути єдиний типовий загальноукраїнський план, що формує світогляд та загальні знання, на основі якого кожна місцевість зможе наповнювати його своєю специфікою. Адже є багато унікальних містечок і сіл, історію та значення яких варто знати дітям, які навчаються і живуть неподалік», - переконаний член Експертної ради при департаменті освіти і науки Львівської ОДА Тарас Шах. За його словами це дозволить залучити дітей, до того, що їм може бути цікаво.  «Наступного року буде річниця трагічних подій пов’язаних з Голодомором.  Ще один варіант: в цей процес варто залучити кожну школу, бо це всеукраїнська трагедія, вона не повинна обходити нікого стороною. Діти мають виховуватись з розумінням, що вони - частина тієї нації, яку прирекли на голод. Інтегрувати дітей у цей процес можна різними способами: конкурсами, благодійними ярмарками, концертами. Головне, щоб вони долучались, а для цього потрібно, щоб кожна школа мала цей часовий запас у шкільній програмі», - зазначив Тарас Шах. Історик переконаний: навчання це не лише сидіння за партою та зубріння правил і формул. «Варіативність в навчальному плані дозволила би залучити дітей до національно-виховного процесу. Певна річ, для цього потрібні ініціативні, вмотивовані вчителі. Але гадаю, в наших школах таких немало. Зараз ми можемо спостерігати, що відбувається там, де виховний процес молодого покоління упустили: триває війна. На мою думку, такі варіативні навчальні плани можна впроваджувати не одразу, для прикладу розпочати із кількох пілотних шкіл, але так чи інакше цей варіант не варто упускати», - резюмував історик. Зазначимо, 13 січня Міністерство науки та освіти України винесло на громадське обговорення  проект Типової освітньої програми для 5 – 9 класів  закладів загальної середньої освіти. Департамент освіти та науки Львівської ОДА ініціював громадське обговорення Типової освітньої програми, за результатами якого напрацювали пропозиції та зауваження, та скерували їх у Міністерство.

29 січня 2021

Департамент освіти та науки Львівської ОДА ініціював громадське обговорення Типової освітньої програми для 5 – 9 класу закладів середньої освіти. В межах обговорення організували круглий стіл із педагогами, науковцями та фахівцями Інституту післядипломної освіти із різних міст України. Окрім того, провели консультативне опитування понад 1000 вчителів, батьків та учнів. Пропозиції та зауваження, напрацьовані в процесі громадського обговорення, були підтримані Експертною радою при департаменті освіти, до якої входять науковці та кращі педагоги області. ⠀ Учасники громадських обговорень зійшлись на думці, що Типова освітня програма, запропонована Міністерством, попри декларовані переваги над чинною програмою, не змінить ані якості навчання, ані підходів до організації навчання. «Типова програма потребує суттєвого доопрацювання. Зараз надзвичайно важливо визначитись в якому напрямку рухатиметься українська школа та на скільки вона буде ефективною і результативною. Львівщина уже раніше подавала свої пропозиції щодо цієї програми, які, на жаль, не врахували. Сподіваюсь, нові пропозиції врахують, адже схвалення програми у тому вигляді, що є зараз, загальмує освітню реформу», - акцентував директор департаменту освіти та науки Львівської ОДА Олег Паска. ⠀ За результатами опитування та обговорення, у департаменті освіти та науки сформували низку пропозицій, серед яких: - Відмовитись від практики розподілу навчальних годин між освітніми галузями. - Вибудувати навчальний план для закладів з навчанням українською мовою та для закладів із навчанням мовою корінного народу чи національних меншин поряд із державною мовою як варіативні. - Збільшити кількість годин на варіативну складову типових навчальних планів. - Вилучити з переліку предметів плану «Зарубіжну літературу», «Здоров’я, безпека та добробут», «Етика/Курси морального спрямування», «Правознавство», зазначивши, що ці предмети можуть вивчатись за рахунок варіативної частини. - Передбачити у Програмі, що добір модельних програм здійснюватиметься на конкурсній основі. - У переліку модельних програм передбачити можливість інтеграції історії, етики та громадянської освіти, історії та географії, історії і літератури, економіки та географії, мистецтв і літератури тощо. - Доповнити види оцінювання результатів навчання формувальним оцінюванням, зробити його пріоритетним, а поточне необов’язковим. Усі пропозиції та зауваження надіслали на розгляд у Міністерство освіти та науки України. Міністерство освіти розробило проект такої програми, оскільки торік був схвалений державний стандарт базової освіти. Ця програма визначає кількість годин в межах яких треба забезпечити реалізацію державного стандарту.

21 січня 2021

Проєкт Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти представники освітньої галузі обговорили сьогодні в межах круглого столу. У проєкті представлений перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів), з яких школа може обрати ті, що увійдуть у її освітню програму. «Освітня програма - надзвичайно важлива складова майбутнього навчання наших дітей. Від того, яку програму ухвалять, буде залежати реакція суспільства, адже ця програма може мати серйозні наслідки. Важливо обговорити різні варіанти та напрацювати своє бачення, аби подати в Міністерство освіти і науки наші пропозиції», - зазначив директор департаменту освіти та науки Львівської ОДА Олег Паска. Аналізуючи помилки у запропонованій міністерством програмі, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України Наталія Засєкіна наголосила, окрім іншого, на тому, що є зауваження до мінімальної та максимальної кількості годин, прописаних у базовому навчальному плані. «Можливість обирати між мінімальною та максимальною кількістю годин – це новація, якою ми, на жаль, не скористались, обравши для розроблення лише рекомендовану кількість годин. Розробники програми мали закласти цю «вилочку» в кількості годин на інтегровані курси, які б складались у пазли для розроблення типового навчального плану. Школи розробляють свої плани на основі Типової освітньої програми, тому вона повинна бути зрозумілою для школи», - акцентувала Наталія Засєкіна. За її словами, робоча група, яка працювала над Стандартом базової середньої освіти, розробила варіативний навчальний план, який по-різному комбінував навчальні предмети (інтегровані курси) та кількість годин на їх вивчення. На думку доцента кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського ЛНУ Мар’яна Мудрого, при реалізації запропонованої програми у змісті освіти нічого не зміниться. «Запропонований проект програми не зможе реалізувати Державний стандарт базової середньої освіти. За рік чи два після впровадження програми ми опинимось у тій точці, на якій ми є сьогодні. А ми натомість маємо завдяки програмі забезпечити рух вперед. Така програма не відповідає потребам у змінах, зокрема, не оновить змісту навчання, не вплине на перепідготовку вчителів та не наблизить учня до профільного навчання», - зазначив під час круглого столу Мар’ян Мудрий. Представники освітньої галузі, що взяли участь у круглому столі, зійшлись на думці про потребу передбачити у програмі варіанти формування у школах власних навчальних планів. Якщо цього не зробити, вважають експерти, реалізація програми законсервує освіту та поглибить кризу оновлення галузі. «Доцільно передбачити декілька Типових навчальних планів, адже різні плани можуть застосовувати школи з різними умовами навчання. Було б добре, якби для цього був створений спеціальний «конструктор». Адже директори поки що не вміють моделювати шкільний навчальний план. Цього їх ще треба навчити», - наголосила заступниця директора Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Наталія Пастушенко. На її думку, щоб обрати кращі модельні навчальні програми, варто оголосити конкурс. Тоді у фахівців будуть широкі можливості реалізувати своє бачення змісту предмета та методики його викладання. Учасники дискусії неодноразово наголошували на тому, що в запропонованому проєкті Типового навчального плану шкільний компонент майже відсутній і були одностайними щодо необхідності забезпечити школам можливість обирати між класичною моделлю предметного навчання та можливістю впроваджувати у шкільну освітню програму інтегровані курси. Усі пропозиції та зауваження узагальнять та скерують до Міністерства освіти та науки. Департамент освіти і науки Львівської облдержадміністрації пропонує науково-педагогічним і педагогічним працівникам обміркувати проєкт Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, який Міністерство освіти і науки України винесло на громадське обговорення. Зауваження та пропозиції просять надсилати до 28 січня на електронні адреси: s_fitsajlo@mon.gov.ua (Світлана Фіцайло, головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин головного управління шкільної освіти); yhkononenko@gmail.com (Юрій Кононенко, начальник головного управління шкільної освіти директорату шкільної освіти).