Положення про профільні ліцеї представили на розгляд Експертної ради при департаменті освіти

4 лютого 2021

Включення географії до природничої галузі та вивчення її змісту в інтегрованих курсах Типової освітньої програми не враховує присутність у цьому предметі суспільного компоненту: краєзнавства, розміщення продуктивних сил тощо. На думку Заслуженого вчителя України, багаторічного директора Бібрецької середньої школи ім. Уляни Кравченко, автора видань на історичну тематику Тараса Шаха, на такий недолік проекту Типової освітньої програми варто звернути увагу. «У програмі, що пропонує Міністерство, майже нема місця для шкільного компоненту. Я пропонував, починаючи від 5 класу, запровадити одну годину краєзнавства. І кожна школа чи територіальна громада має розробити свій план цього курсу, прив’язаний до місцевості. Звісно, має бути єдиний типовий загальноукраїнський план, що формує світогляд та загальні знання, на основі якого кожна місцевість зможе наповнювати його своєю специфікою. Адже є багато унікальних містечок і сіл, історію та значення яких варто знати дітям, які навчаються і живуть неподалік», - переконаний член Експертної ради при департаменті освіти і науки Львівської ОДА Тарас Шах. За його словами це дозволить залучити дітей, до того, що їм може бути цікаво.  «Наступного року буде річниця трагічних подій пов’язаних з Голодомором.  Ще один варіант: в цей процес варто залучити кожну школу, бо це всеукраїнська трагедія, вона не повинна обходити нікого стороною. Діти мають виховуватись з розумінням, що вони - частина тієї нації, яку прирекли на голод. Інтегрувати дітей у цей процес можна різними способами: конкурсами, благодійними ярмарками, концертами. Головне, щоб вони долучались, а для цього потрібно, щоб кожна школа мала цей часовий запас у шкільній програмі», - зазначив Тарас Шах. Історик переконаний: навчання це не лише сидіння за партою та зубріння правил і формул. «Варіативність в навчальному плані дозволила би залучити дітей до національно-виховного процесу. Певна річ, для цього потрібні ініціативні, вмотивовані вчителі. Але гадаю, в наших школах таких немало. Зараз ми можемо спостерігати, що відбувається там, де виховний процес молодого покоління упустили: триває війна. На мою думку, такі варіативні навчальні плани можна впроваджувати не одразу, для прикладу розпочати із кількох пілотних шкіл, але так чи інакше цей варіант не варто упускати», - резюмував історик. Зазначимо, 13 січня Міністерство науки та освіти України винесло на громадське обговорення  проект Типової освітньої програми для 5 – 9 класів  закладів загальної середньої освіти. Департамент освіти та науки Львівської ОДА ініціював громадське обговорення Типової освітньої програми, за результатами якого напрацювали пропозиції та зауваження, та скерували їх у Міністерство.

22 січня 2021

На першому цього року засіданні експертної ради з Стратегії розвитку освіти при департаменті освіти порушили питання запропонованої Міністерством  Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти. За словами заступника директора департаменту освіти та науки Романа Пастушенка  Типова програма є новим документом для шкіл, і згідно із законом про освіту є відповіддю школи на замовлення держави, яке формулюється у державному стандарті. «Міністерство освіти розробило проект такої програми, оскільки торік був схвалений державний стандарт базової освіти. Ця програма  визначає кількість годин в межах яких треба забезпечити реалізацію державного стандарту. Аналіз програми показав, що впровадження цього документу у тому вигляді, в якому він є зараз нічого не змінить ні у підходах до навчання, ні у якості освіти. Окрім того, у ній відстуні варіативність та шкільний компонент», - наголосив Роман Пастушенко. Відтак, проект Програми потребує вдосконалення. Міністерство освіти та науки до 28 січня прийматиме зауваження та пропозиції щодо програми. На думку директора Центру інноваційних освітніх технологій Інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка» Маргарити Носкової настав час дати відповідь на питання чи освіта має бути академічною чи прикладною. «В освітньому середовищі були думки про те, що всі кардинальні зміни закінчуються у початковій школі. Не хотілось у це вірити, але тепер бачимо, що це так. Аби зробити змінений тематичний навчальний план треба зробити  більше зусиль, ніж зроблено для початкової школи. Значну частину предметів у школах вивчають відірвано від життя. Інтегровані курси мають бути наскрізним процесом, де історія України вивчається у контексті світової історії, українська культура і мова мають вивчатись в контексті світової культури. Якщо Україна це частка світу, то ми повинні робити акцент на вивченні світу крізь призму України», - акцентувала Маргарита Носкова За її словами Іноземну мову треба вивчати не тому, що можна програмувати нею і працювати в сфері ІТ, а тому, що можна пізнати через неї інші культури. «Якщо брати курси, де українське питання було в контексті світової історії, то українського питання не буде. На цьому етапі україноцентричні предмети потрібно робити окремими блоками, і це має бути фундаментом навчання. Якщо ми рухаємось в Європу, то маємо вивчати інші культуру, і це має бути основоположним курсом», - зазначив під час експертної ради провідний науковий співробітник державної установи «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього Національної академії наук України» Степан Давимука. Усі пропозиції узагальнять та надішлють до Міністерства. В межах засідання експертної ради розглянули також питання роботи ради впродовж року та питання зміни статутів закладів освіти у звязку із процесом децентралізації.