Соціальний діалог: голова Львівської ОДА зустрівся із представниками профспілок та організацій роботодавців

18 грудня 2020

Уряд ухвалив рішення підтримати ініціативу Президента України про виплату  одноразової матеріальної допомоги роботодавцям, які можуть втратити дохід через карантин. Право на отримання одноразової матеріальної допомоги мають юридичні особи (роботодавці), які використовують працю найманих працівників. «Важливо, що ця допомога – це підтримка для роботодавців, основний вид економічної діяльності яких не входить до Переліку видів економічної діяльності щодо яких здійснюються обмежувальні протиепідемічні заходи, визначеного Кабінетом Міністрів України», - пояснив заступник директора департаменту економічної політики Львівської ОДА Орест Гринів. Подати документи роботодавці можуть: - безпосередньо до центру зайнятості; - на електронну адресу центру (скановані копії). Пакет документів можна подати до центру зайнятості до 21 грудня 2020 року включно. Перелік необхідних документів: - заява за формою згідно з додатком 1 Порядку; - копія наказу про скорочення чи можливе скорочення тривалості робочого часу; - копія відомостей про найманих працівників за формою. Одноразова матеріальна допомога надається суб’єктам господарювання, які вимушено скоротили, або можуть скоротити передбачену законодавством тривалість робочого часу працівників, у тому числі через простій, після запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, для виплати найманим працівникам на підставі заяви про надання одноразової матеріальної допомоги та відомостей про найманих працівників. Одноразова матеріальна допомога виплачується найманому працівникові, який на момент її отримання перебуває у трудових відносинах із суб’єктом господарювання, що подав відомості про такого працівника. Одноразова матеріальна допомога не надається: 1) за найманих працівників, які: - на дату звернення працюють у роботодавця та за яких роботодавцем сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове страхування менше ніж за усі місяці ІІІ кварталу 2020 року. - працюють у роботодавця за сумісництвом; 2) суб’єктам господарювання: - період від дати державної реєстрації яких до дати набрання чинності Законом становить менше трьох місяців; - які на дату набрання чинності Законом отримують допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» - діяльність яких на дату набрання чинності Законом, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, припинена, перебуває у стані припинення або банкрутства. Порядок надання одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання, розрахунку її розміру, стягнення, повернення невикористаної її суми, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1231. Як суб’єкту господарювання отримати одноразову матеріальну допомогу і інфографіці від Державної служби зайнятості.

3 грудня 2020

Львівське обласне об’єднання організацій роботодавців (ЛОООР) відстоює і представляє права та законні інтереси роботодавців для створення сприятливого підприємницького бізнес-клімату у Львівській області. Сьогодні його представники зустрілись із головою Львівської ОДА Максимом Козицьким. Як зазначив голова Об’єднання Іван Ривак у зв’язку із завершенням реформи децентралізації, сьогодні підприємці потребують підтримки на місцевому рівні. Та додав, що попри складний час, зумовлений пандемією коронавірусу, податкові надходження є більшими аніж на рівні минулого року. Мирон Куземський понад 30 років керує фабрикою «Трембіта». Це єдине в Україні підприємство, яке виробляє національні інструменти, серед яких бандури, цимбали тощо. Підприємець розповідає – попри те, що потреба в бандурах є, адже кожна школа потребує в середньому 2-3 бандури, Львівська область за останні 15 років не закупила жодного інструменту для навчальних закладів. Відтак, це питання потребує вирішення. Як зазначив керівник департаменту економічної політики Львівської ОДА Степан Куйбіда, в межах обласних програм на наступний рік планують передбачити кошти для закупівлі відповідного інвентарю для музичних шкіл, історико-культурних центрів тощо. Сторони обговорили поточні проблемні питання, які є в Асоціації роботодавців. Зокрема в частині питань, які межують з діяльністю правоохоронних та контролюючих органів, забезпечення енергоносіями. Серед проблем, з якими доводиться стикатися бізнесу - рейдерство, зловживання з боку монополістів, затягування видачі довідок, дозволів тощо. «Для розвитку бізнесу та економіки нашої країни важливим є верховенство права. А ще професійні кадри у всіх органах влади та всебічна підтримка українського виробника. Обласні програми на наступний рік максимально доповнимо пунктами, які допоможуть виробникам збувати їхню продукцію. Звісно, приємно було почути слова від роботодавців, що при нинішній владі їм працювати легше, бо відчувають вагому підтримку з боку обласної держадміністрації»,-  зазначив Максим Козицький. Голова Львівської ОДА запевнив, що обласна влада і надалі готова допомагати Об’єднанню та бізнесу. Зазначимо, що до складу Львівського обласного об’єднання організацій роботодавців входять 16 місцевих територіальних організацій роботодавців, в тому числі Організація роботодавців міста Львова, а також 18 обласних галузевих організацій роботодавців, серед яких представлені: машинобудування, приладобудування, нафтогазова, вугільна, текстильна і легка, меблева, медична, мікробіологічна галузі, будівництво, транспорт, малий та середній бізнес.   Юлія Савостейко 

3 жовтня 2018

При звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення, - нагадують у Головному територіальному управлінні юстиції у Львівській області. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму. Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату: •          в позасудовому порядку; •          в судовому порядку. Для вирішення спору у позасудовому порядку працівнику необхідно звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком. Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом. Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат. У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах. Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження. У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа. На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку. Також, для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку: •          наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною); •          позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання). В рамках наказового провадження судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати. Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача. Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку. Заява подається у письмовій формі та має містити докази: перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо); підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо). При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується. У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог. Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали. На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання. У разі звернення у рамках позовного провадження щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків. Позивачі звільняються від сплати судового збору. Слід також відмітити, що суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення. Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи. Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць. Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.  

3 травня 2018

Сьогодні, 3 травня, відбулось підписання Територіальної угоди між Львівською обласною державною адміністрацією, Львівським обласним об’єднанням організацій роботодавців та профспілковими об’єднаннями Львівської області на 2018-2020 роки. Документ підписали в межах засідання Львівської територіальної тристоронньої соціально-економічної ради. «Сьогодні на Львівщині маємо позитивну динаміку. Вона виражена в трьох вимірах. Перше – це ріст обсягів виробництва, друге – це ріст обсягів інвестицій, адже щотижня на Львівщині ми відкриваємо два нових виробництва. Третє – це ріст величини заробітної плати для мешканців Львівщини. Сьогодні Львівщина займає восьме місце в Україні за величиною середньої заробітної плати. Але ці, а також інші можливості, які на сьогодні має Львівщина, сповна не використовуються і нам необхідно зосередити свою увагу на декількох аспектах. Це детінізація тих процесів, які відбуваються, перепрофілювання економіки та кадрів, підготовка суспільства до змін, в тому числі у сфері власності. І тут дуже важливою є співпраця усіх трьох ланок – влади, організацій роботодавців та профспілок», - зазначив голова Львівської ОДА Олег Синютка. «Закон про соціальний діалог, організації роботодавців, профспілки і Територіальна угода дає можливість залучити якнайширше коло і роботодавців, і активістів профспілок для участі в управлінні державою. Дуже важливо вповні використовувати цю можливість. Сьогодні для нас надзвичайно важливо зберегти кожне робоче місце, яке дає додатковий продукт», – наголосив голова Львівського обласного об’єднання організацій  роботодавців Іван Ривак. «Проблеми зайнятості, інвестицій, нових робочих місць, легалізація праці найманих працівників та інші питання – є важливими для нас усіх. У нас в області 32 галузі і це 320 тисяч членів профспілок і є велике поле для діяльності та спільної співпраці», - зазначив голова Об’єднання профспілок Львівщини Роман Дацько. Метою Територіальної угоди є регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, а також забезпечення конституційних прав, гарантій працівників і власників на території Львівської області. В межах засідання обрали голову Львівської територіальної тристоронньої соціально-економічної ради. Ним став Роман Дацько. Також підбили підсумки виконання положень Територіальної угоди між Львівською обласною державною адміністрацією, Львівським обласним об’єднанням організацій роботодавців та профспілковими об’єднаннями Львівської області на 2015-2017 роки.