«Новий учнівський парламент покликаний переконати дітей, що вони можуть впливати на зміни в освіті й суспільстві», - Роман Пастушенко
На Львівщині триває робота над створенням дієвого учнівського парламенту, який би заохотив дітей до участі в органах учнівського самоврядування. Днями у департаменті освіти та науки Львівської ОДА відбулась нарада робочої групи, в межах якої узгодили вектор роботи у напрямі формування нового статуту парламенту, його комітетів, дорадчих органів тощо.
«Учнівське самоврядування функціонує, але швидше як гурток для ініціативних дітей, які хочуть бути лідерами. Поруч із цією гуртковою роботою, ми хочемо надати ваги шкільним дитячим спільнотам, щоб вони відчули себе повноправними учасниками освітнього процесу. Ця норма прописана в нашому законодавстві, але учні цього не відчувають. Треба переформатувати роботу органів учнівського самоврядування, аби до активної участі в урядуванні школи долучалось якомога більше дітей», - акцентувала керівник відділу дошкільної, загальної середньої освіти та позашкільної роботи Ірина Сислюк.
На думку заступника директора департаменту освіти і науки Романа Пастушенка, перш за все почати треба зі статуту нового учнівського парламенту.
«Треба, перш за все, змінити правила, вони пострадянські. Ми би мали створити більш досконалу правову систему діяльності учнівського самоврядування. Пропоную почати перегляд статуту учнівського парламенту, що дозволить активізувати його роботу. Діти мають розуміти, що можуть впливати на своє перебування в школі, на умови в яких навчаються та на процеси, що відбуваються навколо», - акцентував Роман Пастушенко.
З 1 по 20 березня проєкт Статуту перебуватиме на громадському обговоренні, насамперед в учнівських шкільних спільнотах. За результатами цього обговорення доповнений та поправлений проєкт може розглянути і схвалити діючий Львівський обласний учнівський парламент (ЛОУП).
Координатор обласного учнівського парламенту Катерина-Анастасія Шевчук наголосила під час обговорення на тому, що учнівське самоврядування не обмежується лише школами Львова, а також акцентувала на тому, що у районах області є багато активних школярів, які готові до нових викликів.
«Учнівське самоврядування окрім усього іншого ще й простір для помилок. Будучи громадсько активним учнем можна побачити свої слабкі і сильні сторони, вдосконалювати себе, - каже Катерина. - Помилково думати, що вся активність зосереджується в межах Львова. Ми проводили багато різних акцій та проектів за межами Львова, тому велику увагу варто зосередити на дітях, які навчаються поза межами міста».
За її словами, серед недоліків проєкту Статуту – відсутність чіткого розуміння сенсу існування комітетів ЛОУП. Як свідчить досвід, комітети хоч і існували, але не працювали так, як задумувалось. Тому «варто добре обміркувати доцільність та формат роботи комітетів», - наголосила Катерина Шевчук.
Педагог організатор Дрогобицького ліцею № 4 імені Лесі Українки Галина Вусата переконана, що комітети та різноманітні комісії мають існувати.
«Учнівський парламент – це маленька модель реального державного управління. У Верховній Раді є комітети, чому в учнівському парламенті їх не має бути. Мусимо лише переглянути які справді потрібні, а які ні», - підсумувала Галина Вусата.
Для активізації роботи учнівського самоврядування у кожній громаді шукатимуть педагогів-координаторів, яких планують навчати організовувати процес залучення дітей до участі у самоврядуванні. У Львівському інституті післядипломної освіти уже створили творчу майстерню для підготовки матеріалів, що допомогли би навчати педагогів-координаторів. А для учнів, які стануть послами в ЛОУП, та для активістів шкільних парламентів знову працюватиме щорічна Літня профільна школа учнівського самоврядування.