Андрій Годик разом із громадськістю вшанував пам'ять українців загиблих у Павлокомі

7 березня 2020

Сьогодні, 7 березня, делегація із Львівщини, взяла участь у заходах з нагоди 75-ї річниці трагедії села Павлокома (Республіка Польща). Разом із громадськістю вшанували пам'ять загиблих українців голова Львівської ОДА Максим Козицький, а також голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин. «75-ть років тому на цих теренах говорили українською, співали українські пісні, люди ходили в українські церкви, розвивали українську культуру. І в одну мить це все обірвалось. Сотні українців було вивезено з їхніх домівок, ті хто залишився потерпали від переслідувань просто за те. що були українцями, розмовляли українською мовою. Українське село Павлокома було спалено тільки через те що тут були українці, через те, що не було могутньої держави України, яка б захистила своїх громадян, не було єдності між українцями, які б встали захищати один одного. Сьогодні ми тут, бо велика трагедія села Павлокоми нас болить до сих пір. Але ми не здались, ми стали сильніші, сьогодні в нас міцна держава, ми об’єднуємося проти тоталітарного режиму, який прагне зробити безлад в нашій країні та не допускаємо його і до наших сусідів. Ми єдині, і ми пам’ятаємо про кожного 366 українця який похований тут і є частинкою України. Тільки тоді коли ми будемо єдиними нас будуть поважати та з нами будуть рахуватись», - зазначив очільник області Максим Козицький. Обласні та районні делегації взяли участь у чині панахиди на Меморіалі трагічно загиблим 366 українцям у с. Павлокома, а також поклали квіти та лампадки до Меморіалу. Опісля відбулось скорботне віче, присутні виконали Державний Гімн України. «Кожний з нас зобов’язаний поважати та берегти пам’ять про наш народ, нашу спільну історію. Знаємо добре, хто наш герой а хто ворог, не дозволимо розділяти українців і поляків. Ми повинні показати приклад нашої нероздільності та нашої спільної історії. Ми повинні знати свої права, та поважати права інших. Маємо бути толерантними та щирими, маємо бути людьми. Адже перегорнувши не одну страшну сторінку нашої історії, ми розуміємо, що найбільшим багатством та благом є мир. Мир між нами, нашими державами, та в наших серцях. Пам’ятаємо кожного українця та всі українські родини, які залишились та поховані тут. Не забудемо жодну могилу на українських цвинтарях. Тому що кожна українська церква, кожний український цвинтар є нашою історією, пам’яттю про наших предків та про наш біль. Україна поважає, береже та берегтиме пам’ять свого народу», - наголосив Максим Козицький. Також, в межах заходів провели молебень за Україну та український народ у с. Явірник Руський.   Довідково Щорічно як в Україні, так i у Польщі українці вшановують пам'ять про невинні жертви у селі Павлокомі поминальними службами. 13 травня 2006 року відбулося урочисте відкриття на греко-католицькому цвинтарі у центрі Павлокоми меморіалу 366 українцям, колишнім мешканцям цього українського села. У 2018 році меморіал було відреставровано.

5 березня 2020

У суботу, 7 березня, у Польщі відбудуться заходи до 75-ї річниці трагедії села Павлокома та 205-ї річниці від дня народження о. Михайла Вербицького. Про це інформують у департаменті внутрішньої та інформаційної політики Львівської ОДА. Заходи розпочнуться на Меморіалі трагічно загиблим 366 українцям у с. Павлокома, де відбудеться чин панахиди та покладання квітів і лампадок. Опісля – скорботне віче з нагоди вшанування 75-ї річниці трагедії села Павлокома. Продовжаться заходи у с. Явірник Руський, де представники делегацій візьмуть участь у молебні за Україну та український народ. Опісля учасники вшанування вирушать у с. Млини, де в церкві Покрови Пречистої Богородиці відбудеться молебень, а також покладання квітів до каплиці-пантеону, де похований о. Михайло Вербицький. Завершаться заходи вічем з нагоди 205-ї річниці від дня народження о. Михайла Вербицького біля каплиці-пантеону.   Довідково: Михайло Вербицький – український композитор, хоровий диригент, священик УГКЦ, громадський діяч, автор музики Державного гімну України «Ще не вмерла Україна». Народився 4 березня 1815 року в с. Явірник Руський, неподалік Перемишля (зараз - Польща), у сім’ї священика. Перше виконання твору «Ще не вмерла Україна» як Гімну відбулося 10 березня 1865 року у Перемишлі, як завершальний номер концерту, присвячений Тарасові Шевченку. В останні роки життя композитор займався педагогічною діяльністю, писав статті, творив музику. Згодом, у 1856 році, він став парохом церкви у селі Млини неподалік Перемишля, де проживав до смерті 7 грудня 1870 року, помер у віці 55 років. 27 грудня 2015 року, у Львові у рік 200-річчя від дня народження відкрили та освятили пам’ятник о. Михайлові Вербицькому. Монумент встановили на розі вулиць Бандери - Чупринки – Вербицького з ініціативи Товариства «Надсяння». Авторами пам’ятника є Володимир і Андрій Сухорські. 

13 травня 2019

11 травня представники Львівського регіонального суспільно-культурного товариства «Надсяння» на чолі з головою товариства Соломією Риботицькою, вшанували пам'ять невинно вбитих українців 3-5 березня 1945 року в Павлокомі з нагоди річниці відкриття меморіалу 366 загиблим українцям в селі Павлокома. Також вшанували пам'ять невинно вбитих українців в с. Скопові ( близько 150-180 осіб) та в с. Березка ( близько 180 осіб). Великоднє поминальне богослужіння на могилах трагічно загиблих українців очолив о. Павло Цвьок, Синкел у справах мирян Львівської Архиєпархії УГКЦ. Довідково: Щорічно як в Україні, так i у Польщі українці вшановують пам'ять про невинні жертви у селі Павлокомі поминальними службами. 13 травня 2006 року у присутності президентів України Віктора Ющенка і Польщі Леха Качинського відбулося урочисте відкриття на греко-католицькому цвинтарі у центрі Павлокоми меморіалу 366 українцям, колишнім мешканцям цього українського села.  В 2018 році за сприянням  голови Львівської обласної державної адміністрації Олега Синютки та почесного консула України в Перемишлі Олександра Бачека за ініціативою товариства "Надсяння" меморіал було відреставровано.

2 березня 2019

У суботу, 2 березня, у селі Павлокома на Ряшівщині, Польща, відбулись скорботні заходи із вшанування пам’яті 366 українців, загиблих 3 березня 1945 року. У своєму виступі очільник Львівщини Олег Синютка закликав польську владу та громаду берегти українську пам`ять на території Республіки Польща та впорядкувати символи нашої держави - цвинтарі та інші пам’ятні місця. «Хочу звернутись до всіх поляків: відновіть наші символи у тих місцях, де живе українська пам’ять. Тому що так вчиняє увесь цивілізований світ. Ми можемо показати приклад – понівечений рукою агентів ФСБ пам’ятник у Гуті Пеняцькій відновила навіть не влада, а громада власними силами», - додав Олег Синютка.

2 березня 2019

У суботу, 2 березня, у селі Павлокома на Ряшівщині, Польща, відбулись скорботні заходи із вшанування пам’яті 366 українців, загиблих 3 березня 1945 року. Участь у заходах із нагоди 74-Ї річниці трагедії села Павлокома взяло більше півтори тисячі осіб – делегації з усіх районів Львівщини, а також представники Тернопільщини та Іванофранкцівщини. Вони поклали квіти та лампадки до Меморіалу трагічно загиблим українцям. «74 роки тому тут співали українських пісень, тут «Отче наш» промовляли українською мовою, тут веселились діти у любові своїх батьків. Тут люди будували мрії про своє майбутнє. Це все обірвалось в один день. Обірвалось лише тому, що хтось не хотів, щоб тут жили українці, щоб тут передавалась пам`ять про наші покоління. Сьогодні на цьому місці ми задаємо собі запитання «Чому це сталось?» І кожен з нас знає відповідь: тому що тоді не було Української держави, не було єдності. Ми сьогодні тут, тому що ми маємо могутню державу, у нас є сильна армія, яка за тисячу кілометрів звідси боронить весь цивілізований світ від нашестя ворога, щоб він не вбивав нові й нові покоління. Українська держава дбає і буде дбати про всіх українців, які опинились за межами держави. Україна поважає, береже і берегтиме пам`ять свого народу», - наголосив під час заходу голова Львівської ОДА Олег Синютка. Окрім того, очільник Львівщини закликав польську владу та громаду берегти українську пам`ять на території республіки та впорядкувати символи нашої держави - цвинтарі та інші пам’ятні місця. «Хочу звернутись до всіх поляків: відновіть наші символи у тих місцях, де живе українська пам’ять. Тому що так вчиняє увесь цивілізований світ. Ми можемо показати приклад – понівечений рукою агентів ФСБ пам’ятник у Гуті Пеняцькій відновила навіть не влада, а громада власними силами», - додав Олег Синютка. Українське село Павлокома розташоване у долині Сяну за 40 кілометрів на захід від Перемишля (нині це Динівський повіт Підкарпатського воєводства Республіки Польща). Вперше село Павлокома згадується у документах 1441 року як маєтність перемишльського каштеляна Миколая Кміти. Архівні документи свідчать, що вже 1595 року там існувала парафія східного обряду. Напередодні Другої світової війни с. Павлокома налічувала 1370 мешканців, у тому числі 1190 українців, 170 поляків (із них 100 колоністів) і десятьох євреїв. 2-3 березня 1945 року відділ польської Армії крайової під керівництвом поручника Юзефа Бісса (псевдо-„Вацлав“) разом з групами навколишніх польських сіл напали на село Павловому. Підрозділи польської Армії крайової розстріляли 366 українців разом із парохом о. Володимиром Лемцьом. Не вбивали хлопчиків до 5 років і дівчат до 7 років. Врятувались лише 36 українців. Людей зганяли до місцевої церкви (від неї тепер залишилася лише дзвіниця), яка послужила збірним пунктом призначених на знищення. Із церкви чоловіків, жінок і дітей виводили до трьох викопаних ям і там розстрілювали. Загинув і місцевий парох о. Володимир Лемцьо, а храм знищили. Три великі ями, наповнені тілами вбитих, стали їхніми спільними могилами. Місцеві римо-католики 1965 р. зруйнували павлокомську церкву до останньої цеглини. За злочин у с. Павлокомі польського поручника Юзефа Бісса, якого вважають одним з організаторів нападу, комуністична польська влада засудила до 3 років ув’язнення. Починаючи з 1995 року, щорічно у травні на павлокомському цвинтарі відбуваються релігійні панахиди і громадянські віча за участю українців Перемищини, делегацій товариства «Надсяння» зі Львова, колишніх павлокомців, їхніх дітей та онуків. 13 травня 2006 року відбулося урочисте відкриття на греко-католицькому цвинтарі в центрі Павлокоми меморіалу 366 українцям, колишнім мешканцям цього українського села.

3 березня 2018

Сьогодні, 3 березня, у селі Павлокома на Ряшівщині, Польща, відбулися скорботні заходи із вшанування пам’яті 366 українців, загиблих 3 березня 1945 року.  У заходах взяли участь Міністр закордонних справ Павло Клімкін, голова Львівської ОДА Олег Синютка,  голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин, голова Тернопільської ОДА Степан Барна, представники суспільно-культурних товариств "Надсяння", "Лемківщина", "Любачівщина", члени громадських організацій, Львівська Державна Академічна чоловіча хорова капела «Дударик»,  численна делегація з районів Львівщини,  Івано-Франківщини, Тернопільщини, священослужителі, а також представники молодіжних громадських організацій. Участь у скорботних заходах взяли понад тисячу осіб.  Розпочали вшанування загиблих із виконання Державного Гімну України. Панахиду провів Владика Євген Попович, Архиєпископ і Митрополит Перемишльсько-Варшавський. "Стоїмо тут разом, душа до душі, любимо Бога, Україну і дану Богом землю і згадуємо кожного, хто загинув у Павлокомі. Сьогодні ми сильні, як ніколи, пишаємося нашою історією, нашими героям, нічого не забуваємо, але ідемо вперед. У цьому нам допомагають ті жертви, які полягли задля нашої свободи. Те, що ми робимо зараз – це приклад для усіх, але також приклад  - наша українсько-польська дружба. Ми єдині, як ніколи, цінуймо нашу історію, шануймо кожного українця, що загинув, якщо не будемо пам’ятати, то зрадимо їх усіх, себе. Кожен з тих 366 українців був і є частинкою України", - наголосив під час вшанування глава МЗС Павло Клімкін. У межах заходів до меморіалу 366-ти жертвам села Павлокома поклали квіти та запалили лампадки, а також провели чин панахиди за загиблими.  Опісля,твідбулося скорботне віче. "Ми сьогодні тут, бо тут була велика трагедія українців, яка зачепила не лише мешканців Павлокоми, а багатьох з різних сіл та містечок, бо були українцями, молились українською і просили у Бога щастя, помилування по-українськи.  Ми тут щоб продемонструвати усьому світу, що ми добре пам’ятаємо нашу історію, навчені історією і маємо з неї робити висновки. Тільки тоді, коли ми будемо єдині, сильні, нас будуть поважати і рахуватись з нами.   Я хочу в особі Міністра подякувати Президенту та Уряду, який сказав, що ніколи і ніхто не буде говорити, коли і яких  вшановувати героїв. Ми знаємо, хто такі наші герої, шануємо і поважаємо їх. Ми маємо бути прикладом взаєморозуміння. Тільки ворог хоче, щоб поляки і українці сварились між собою, щоб поміж нами було непорозуміння. Але ми розуміємо, що поляки і українці  повинні йти  плече до плеча вперед, у спільне європейське майбутнє і найбільший друг для поляка є українець, який боронить на Сході не тільки нашу землю, але й усю державу від агресора. Я думаю, що кожен українець розуміє, що найбільшим другом у Європі є поляк, який розуміє українця, який  захищає і розуміє, що тільки спільні україно-польські інтереси дадуть нам велике майбутнє", - зазначив голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка.  Довідково: 2-3 березня 1945 року відділ польської Армії крайової під керівництвом поручника Юзефа Бісса (псевдо-„Вацлав“) разом з групами навколишніх польських сіл напали на село Павловому. Підрозділи польської Армії крайової розстріляли 366 українців разом із парохом о. Володимиром Лемцьом. Не вбивали хлопчиків до 5 років і дівчат до 7 років. Врятувались лише 36 українців. Людей зганяли до місцевої церкви (від неї тепер залишилася лише дзвіниця), яка послужила збірним пунктом призначених на знищення. Із церкви чоловіків, жінок і дітей виводили до трьох викопаних ям і там розстрілювали. Загинув і місцевий парох о. Володимир Лемцьо, а храм знищили. Три великі ями, наповнені тілами вбитих, стали їхніми спільними могилами. Місцеві римо-католики 1965 р. зруйнували павлокомську церкву до останньої цеглини. За злочин у с. Павлокомі польського поручника Юзефа Бісса, якого вважають одним з організаторів нападу, комуністична польська влада засудила до 3 років ув’язнення. Починаючи з 1995 року, щорічно у травні на павлокомському цвинтарі відбуваються релігійні панахиди і громадянські віча за участю українців Перемищини, делегацій товариства «Надсяння» зі Львова, колишніх павлокомців, їхніх дітей та онуків. Проблема щодо спорудження пам'ятника на місці поховання 366 українців, трагічно загиблих 3 березня 1945 року в селі Павлокома чекала свого вирішення досить довгий час. Польська сторона, в особі Ради охорони пам'яті боротьби та мучеництва Республіка Польща та місцевої влади Підкарпатського воєводства всіляко затягувала вирішення даного питання. 13 травня 2006 року у присутності президентів України Віктора Ющенка і Польщі Леха Качинського відбулося урочисте відкриття на греко-католицькому цвинтарі в центрі Павлокоми меморіалу 366 українцям, колишнім мешканцям цього українського села.  

1 березня 2018

У суботу, 3 березня, у селі Павлокома на Ряшівщині, Польща, відбудуться скорботні заходи із вшанування пам’яті 366 українців, загиблих 3 березня 1945 року.  Участь у заходах із нагоди 73-ї річниці трагедії села Павлокома візьмуть делегації з 20-ти районів Львівщини, а також представники Тернопільщини та Іванофранкцівщини. Вони покладатимуть квіти та лампадки до Меморіалу трагічно загиблим українцям та нестимуть Державні прапори України. Українське село Павлокома розташоване у долині Сяну за 40 кілометрів на захід від Перемишля (нині це Динівський повіт Підкарпатського воєводства Республіки Польща). Вперше село Павлокома згадується у документах 1441 року як маєтність перемишльського каштеляна Миколая Кміти. Архівні документи свідчать, що вже 1595 року там існувала парафія східного обряду. Напередодні Другої світової війни с. Павлокома налічувала 1370 мешканців, у тому числі 1190 українців, 170 поляків (із них 100 колоністів) і десятьох євреїв. 2-3 березня 1945 року відділ польської Армії крайової під керівництвом поручника Юзефа Бісса (псевдо-„Вацлав“) разом з групами навколишніх польських сіл напали на село Павловому. Підрозділи польської Армії крайової розстріляли 366 українців разом із парохом о. Володимиром Лемцьом. Не вбивали хлопчиків до 5 років і дівчат до 7 років. Врятувались лише 36 українців. Людей зганяли до місцевої церкви (від неї тепер залишилася лише дзвіниця), яка послужила збірним пунктом призначених на знищення. Із церкви чоловіків, жінок і дітей виводили до трьох викопаних ям і там розстрілювали. Загинув і місцевий парох о. Володимир Лемцьо, а храм знищили. Три великі ями, наповнені тілами вбитих, стали їхніми спільними могилами. Місцеві римо-католики 1965 р. зруйнували павлокомську церкву до останньої цеглини. За злочин у с. Павлокомі польського поручника Юзефа Бісса, якого вважають одним з організаторів нападу, комуністична польська влада засудила до 3 років ув’язнення. Починаючи з 1995 року, щорічно у травні на павлокомському цвинтарі відбуваються релігійні панахиди і громадянські віча за участю українців Перемищини, делегацій товариства «Надсяння» зі Львова, колишніх павлокомців, їхніх дітей та онуків. Проблема щодо спорудження пам'ятника на місці поховання 366 українців, трагічно загиблих 3 березня 1945 року в селі Павлокома чекала свого вирішення досить довгий час. Польська сторона, в особі Ради охорони пам'яті боротьби та мучеництва Республіка Польща та місцевої влади Підкарпатського воєводства всіляко затягувала вирішення даного питання. 13 травня 2006 року у присутності президентів України Віктора Ющенка і Польщі Леха Качинського відбулося урочисте відкриття на греко-католицькому цвинтарі в центрі Павлокоми меморіалу 366 українцям, колишнім мешканцям цього українського села.