У Млинах вшанують пам'ять отця Михайла Вербицького

6 березня 2021

Сьогодні, 6 березня, делегація із Львівщини, взяла участь у заходах з нагоди 76-ї річниці трагедії села Павлокома (Республіка Польща). Разом із громадськістю вшанували пам'ять загиблих українців перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик, а також керівник департаменту міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва Роман Шепеляк. Обласні та районні делегації взяли участь у чині панахиди на Меморіалі трагічно загиблим 366 українцям у с. Павлокома, а також поклали квіти та лампадки до Меморіалу. Опісля відбулось скорботне віче, присутні виконали Державний Гімн України. «76 років тому тут загинули сотні людей різного віку, статі, матеріального і соціального статусу, серед них були жінки і діти. Але їх об’єднувало одне - вони були українцями. Водночас, ми чітко усвідомлюємо, що Павлокома - це кривавий збірний символ десятків сіл і селищ, де весною 1945 року відбулись криваві розправи над українцями зі сторони колишніх сусідів, з якими мирно пліч-о-пліч проживали десятки років. Саме через те, що сталося в Павлокомі, нам часто буває важко переступити через взаємні образи та історичну пам’ять. Але іншого шляху, як взаємне і всеосяжне примирення, бути не може. Наші країни мали непросту історію взаємовідносин, на сторінках якої були як криваві протистояння, так і спільні союзи, однак розставити всі крапки над «і» в історії повинні історики на підставі історичних досліджень і даних, а не політики з метою отримання політичної вигоди. Я щиро переконаний, що сьогодні на цьому місці ми маємо пам’ятати не про злочин, а про людей, які загинули. І з пам’яттю про минуле будувати спільне майбутнє, доклавши усіх зусиль, щоб подібне більше не повторилося. Вічна пам'ять усім невинно вбитим тут. Слава Україні!», - зазначив Андрій Годик. Також, в межах заходів провели молебень за Україну та український народ у с. Явірник Руський. Довідково Щорічно як в Україні, так i у Польщі українці вшановують пам'ять про невинні жертви у селі Павлокомі поминальними службами. 13 травня 2006 року відбулося урочисте відкриття на греко-католицькому цвинтарі у центрі Павлокоми меморіалу 366 українцям, колишнім мешканцям цього українського села. У 2018 році меморіал було відреставровано.

4 березня 2021

Сьогодні, 4 березня, в області відбулися заходи з нагоди вшанування пам’яті отця Михайла Вербицького. Заходи присвячені 206-річниці з дня народження Великого Українця. Так, керівництво області спільно з громадськістю поклали квіти до пам’ятника видатному композитору, опісля відбулося виконання Гімну України.  «Отець Михайло Вербицький присвятив усе своє життя боротьбі за українську державність, вихованню патріотизму у молодого покоління, ставлячи в приклад видатні історичні здобутки нашого народу, та служінню. Служінню двом величним духовним силам – молитві та пісні. І найвідомішим та найвизначнішим його здобутком, впродовж невтомної, багаторічної праці, стало написання найголовнішого його твору – мелодії, яка єднає серця мільйонів українців чи не у кожному куточку нашої планети –мелодії Державного Гімну України. Адже, Державний Гімн України – це наша історія, це втілення віковічних прагнень та найзаповітніших мрій нашого народу про свою вільну, міцну, незалежну Україну, це наша надія та віра в світле майбутнє», - йшлося під час заходу. Також, в межах заходу згадали і трагічні події, які відбувались у Сагрині, Павлокомі та багатьох інших населених пунктах етнічних українських земель. Так, упродовж 1944-1947 років жертвами масових акцій винищення українського населення підпільними польськими військовими загонами стало не одне українське село, яке сьогодні знаходиться на території Республіки Польща. В пам'ять про невинних жертв отці провели поминальну молитву.   Довідково Михайло Вербицький – український композитор, хоровий диригент, священик УГКЦ, громадський діяч, автор музики Державного гімну України «Ще не вмерла Україна». Народився 4 березня 1815 року в с. Явірник Руський, неподалік Перемишля (зараз - Польща), у сім’ї священика. Перше виконання твору «Ще не вмерла Україна» як Гімну відбулося 10 березня 1865 року у Перемишлі, як завершальний номер концерту, присвячений Тарасові Шевченку. В останні роки життя композитор займався педагогічною діяльністю, писав статті, творив музику. Згодом,у 1856 році, він став парохом церкви у селі Млини неподалік Перемишля, де проживав до смерті 7 грудня 1870 року, помер у віці 55 років. Похований в с. Млини Республіки Польща, неподалік дерев’яної церкви, в якій був парохом. 27 грудня 2015 року, у Львові у рік 200-річчя від дня народження відкрили та освятили пам’ятник о. Михайлові Вербицькому. Монумент встановили на розі вулиць Бандери - Чупринки – Вербицького з ініціативи Товариства «Надсяння». Авторами пам’ятника є Володимир і Андрій Сухорські. 

22 січня 2021

Сьогодні 7-мі роковини смерті Героя Небесної Сотні Юрія Вербицького. Спільною молитвою та покладанням квітів пам’ять Героя вшанували на Личаківському кладовищі. Заступник голови облдержадміністрації Іван Собко поспілкувався з родиною Героя, висловивши свої співчуття та вдячність родичам Юрія Вербицького: «Загибель Юрія Вербицького у такий знаковий для України день дуже символічна. Бо Юрій любив Україну всім серцем, любив її словом і ділом. Дуже важко згадувати прощання з Юрієм Вербицьким, адже він з тих людей, про яких кажуть – цвіт нації. Його смерть – непоправна втрата для нас усіх. Світла пам’ять про нього завжди житиме в наших серцях». Довідково: Юрій Вербицький був науковцем-сейсмографом – працював інженером відділу сейсмічності Карпатського відділення Інституту геофізики НАН України ім. С. Суботіна у Львові, мав вчену ступінь кандидата наук. В житті він був прихильником здорового способу проведення вільного часу, займався спортом. Дуже любив гори, був знаним у Львові альпіністом. В житті Юрій Вербицький був добрим і неконфліктним чоловіком, а ще – добросусідською і дуже порядною людиною. Любив фотографувати, а також слухати рок-музику. Абсолютно не цікавився політикою, був людиною аполітичною, але при цьому дуже чутливою до будь-якої несправедливості.  Коли почались протести в Києві, він взяв відпустку за власний рахунок та поїхав на Майдан, бо вважав своїм обов’язком бути там серед тих людей, які вийшли висловити свою думку злочинній владі. На Майдані Юрій в основному брав участь в нічних чергуваннях. За вдачею він був людиною поміркованою і делікатною. Такі поняття, як радикалізм, злоба чи ненависть завжди були чужими для нього. Він не прагнув опинитись на передовій, щоб з кимось битись, бо вважав, що слово має більшу вагу і силу. Тому намагався налагодити контакт з опонентами через спілкування. І досить часто, коли назрівала конфліктна ситуація, Юрій вмів вчасно втрутитись і аргументовано та спокійно все пояснити супротивнику, щоб уникнути провокації та подальшої сутички. Вранці 21 січня 2014 року, коли загострилось протистояння на вулиці Грушевського, Юрій Вербицький потрапив під обстріл гумовими кулями з боку силовиків. Одна куля влучила в око чоловікові, через отриману травму його доправили до офтальмологічного відділення Жовтневої лікарні в місті Києві. Але невідомі бандити викрали його з лікарні разом із київським громадським активістом Ігорем Луценком. Як розповів згодом Ігор, бандити їх обох жорстоко катували. Але Юрія Вербицького катували з особливою жорстокістю, дізнавшись, що він львів’янин, а отже ’’бандерівець’’. Згодом Ігоря Луценка бандити відпустили живим, а Юрія повезли вбивати. Тіло чоловіка було знайдено 22 січня біля лісопосадки в околицях села Гнідин Бориспільського району Київської області зі слідами численних тортур. Отримані важкі травми та тріскучі морози, які в ті дні були в Києві та околицях, все ж зробили свою страшну справу. За офіційною версією лікарів причиною смерті стало переохолодження.

7 березня 2020

Сьогодні, 7 березня, минає 205-та річниця з дня народження творця музики Державного Гімну – Михайла Вербицького. Заходи розпочалися у церкві Покрови Пресвятої Богородиці у с. Млини (Республіка Польща), де колись був парохом отець Михайло Вербицький. Тут представники духовенства провели молебень. Опісля, у каплиці-пантеоні, де похований видатний українець вшанували пам’ять та поклали квіти. У заходах взяв участь голова Львівської ОДА Максим Козицький. «Отець Михайло Вербицький присвятив своє життя служінню: служінню Богу, Україні і її народу. Йому було написано стати одним із її видатних синів, стати творцем мелодії Державного Гімну України. Сьогодні, як ніколи, ця пісня окриляє український народ, надає нам сил у важкі хвилини протистояння з ворогом. Михайло Вербицький зайняв своє місце поряд із Шевченком, Франком, Сковородою та багатьма іншими духовними натхненниками, які стали поводирями українського народу, нашою силою і багатством, гордістю, пам’яттю і сумлінням», - зазначив очільник області. Також біля каплиці-пантеону відбулося віче з нагоди 205-ї річниці від дня народження о. Михайла Вербицького. «Ми з вами горді, що наша земля є матір'ю великої кількості великих і по справжньому геніальних людей, що присвятили своє життя патріотичному вихованню української молоді, боротьбі за українську державність, стали прикладом для наслідування, зміцнили наш дух, об’єднали серця мільйонів українців. Ми відчуваємо їхню силу у важкі хвилини, вони допомагають нам у нашій боротьбі, вони наші герої, наші ангели охоронці. Вони наше минуле і наше майбутнє, наш щит від усього злого. Без них ми б не були тими ким ми є. Тому сьогодні ми віддаємо їм шану. Ми з вдячністю схиляємо свої голови на їхніх могилах. Вони живуть в наших серцях, житимуть у наших дітях і онуках»,- зазначив очільки області»,- наголосив Максим Козицький. Також представники делегацій взяли участь у молебені за Україну та український народ у с. Явірник Руський.

7 березня 2020

Сьогодні, 7 березня, делегація із Львівщини, взяла участь у заходах з нагоди 75-ї річниці трагедії села Павлокома (Республіка Польща). Разом із громадськістю вшанували пам'ять загиблих українців голова Львівської ОДА Максим Козицький, а також голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин. «75-ть років тому на цих теренах говорили українською, співали українські пісні, люди ходили в українські церкви, розвивали українську культуру. І в одну мить це все обірвалось. Сотні українців було вивезено з їхніх домівок, ті хто залишився потерпали від переслідувань просто за те. що були українцями, розмовляли українською мовою. Українське село Павлокома було спалено тільки через те що тут були українці, через те, що не було могутньої держави України, яка б захистила своїх громадян, не було єдності між українцями, які б встали захищати один одного. Сьогодні ми тут, бо велика трагедія села Павлокоми нас болить до сих пір. Але ми не здались, ми стали сильніші, сьогодні в нас міцна держава, ми об’єднуємося проти тоталітарного режиму, який прагне зробити безлад в нашій країні та не допускаємо його і до наших сусідів. Ми єдині, і ми пам’ятаємо про кожного 366 українця який похований тут і є частинкою України. Тільки тоді коли ми будемо єдиними нас будуть поважати та з нами будуть рахуватись», - зазначив очільник області Максим Козицький. Обласні та районні делегації взяли участь у чині панахиди на Меморіалі трагічно загиблим 366 українцям у с. Павлокома, а також поклали квіти та лампадки до Меморіалу. Опісля відбулось скорботне віче, присутні виконали Державний Гімн України. «Кожний з нас зобов’язаний поважати та берегти пам’ять про наш народ, нашу спільну історію. Знаємо добре, хто наш герой а хто ворог, не дозволимо розділяти українців і поляків. Ми повинні показати приклад нашої нероздільності та нашої спільної історії. Ми повинні знати свої права, та поважати права інших. Маємо бути толерантними та щирими, маємо бути людьми. Адже перегорнувши не одну страшну сторінку нашої історії, ми розуміємо, що найбільшим багатством та благом є мир. Мир між нами, нашими державами, та в наших серцях. Пам’ятаємо кожного українця та всі українські родини, які залишились та поховані тут. Не забудемо жодну могилу на українських цвинтарях. Тому що кожна українська церква, кожний український цвинтар є нашою історією, пам’яттю про наших предків та про наш біль. Україна поважає, береже та берегтиме пам’ять свого народу», - наголосив Максим Козицький. Також, в межах заходів провели молебень за Україну та український народ у с. Явірник Руський.   Довідково Щорічно як в Україні, так i у Польщі українці вшановують пам'ять про невинні жертви у селі Павлокомі поминальними службами. 13 травня 2006 року відбулося урочисте відкриття на греко-католицькому цвинтарі у центрі Павлокоми меморіалу 366 українцям, колишнім мешканцям цього українського села. У 2018 році меморіал було відреставровано.

9 грудня 2019

У суботу, 7 грудня, у селі Млини Республіки Польща відбулись урочистості з нагоди 149-річчя з дня смерті українського композитора, автора мелодії Гімну України отця Михайла Вербицького. Участь у заході взяла делегація із Львівщини. Заходи розпочалися із поминальної молитви в церкві Покрови Пречистої Богородиці, де колись був парохом отець Михайло Вербицький. Опісля представники делегації поклали квіти до каплиці-пантеону на могилі отця Михайла Вербицького та провели громадське віче. Захід відбувся з ініціативи Львівського регіонального суспільно-культурного товариства «Надсяння» та за сприяння Львівської обласної державної адміністрації. Довідково  Михайло Вербицький – український композитор, хоровий диригент, священик УГКЦ, громадський діяч, автор музики Державного гімну України «Ще не вмерла Україна». Народився 4 березня 1815 року в с. Явірник Руський, неподалік Перемишля (зараз - Польща), у сім’ї священика. Перше виконання твору «Ще не вмерла Україна» як Гімну відбулося 10 березня 1865 року у Перемишлі, як завершальний номер концерту, присвячений Тарасові Шевченку. В останні роки життя композитор займався педагогічною діяльністю, писав статті, творив музику. Згодом, у 1856 році, він став парохом церкви у селі Млини неподалік Перемишля, де проживав до смерті 7 грудня 1870 року, помер у віці 55 років. 27 грудня 2015 року, у Львові у рік 200-річчя від дня народження відкрили та освятили пам’ятник о. Михайлові Вербицькому. Монумент встановили на розі вулиць Бандери - Чупринки – Вербицького з ініціативи Товариства «Надсяння». Авторами пам’ятника є Володимир і Андрій Сухорські.

13 травня 2019

11 травня представники Львівського регіонального суспільно-культурного товариства «Надсяння» на чолі з головою товариства Соломією Риботицькою, вшанували пам'ять невинно вбитих українців 3-5 березня 1945 року в Павлокомі з нагоди річниці відкриття меморіалу 366 загиблим українцям в селі Павлокома. Також вшанували пам'ять невинно вбитих українців в с. Скопові ( близько 150-180 осіб) та в с. Березка ( близько 180 осіб). Великоднє поминальне богослужіння на могилах трагічно загиблих українців очолив о. Павло Цвьок, Синкел у справах мирян Львівської Архиєпархії УГКЦ. Довідково: Щорічно як в Україні, так i у Польщі українці вшановують пам'ять про невинні жертви у селі Павлокомі поминальними службами. 13 травня 2006 року у присутності президентів України Віктора Ющенка і Польщі Леха Качинського відбулося урочисте відкриття на греко-католицькому цвинтарі у центрі Павлокоми меморіалу 366 українцям, колишнім мешканцям цього українського села.  В 2018 році за сприянням  голови Львівської обласної державної адміністрації Олега Синютки та почесного консула України в Перемишлі Олександра Бачека за ініціативою товариства "Надсяння" меморіал було відреставровано.

2 березня 2019

У суботу, 2 березня, у селі Павлокома на Ряшівщині, Польща, відбулись скорботні заходи із вшанування пам’яті 366 українців, загиблих 3 березня 1945 року. У своєму виступі очільник Львівщини Олег Синютка закликав польську владу та громаду берегти українську пам`ять на території Республіки Польща та впорядкувати символи нашої держави - цвинтарі та інші пам’ятні місця. «Хочу звернутись до всіх поляків: відновіть наші символи у тих місцях, де живе українська пам’ять. Тому що так вчиняє увесь цивілізований світ. Ми можемо показати приклад – понівечений рукою агентів ФСБ пам’ятник у Гуті Пеняцькій відновила навіть не влада, а громада власними силами», - додав Олег Синютка.

2 березня 2019

У суботу, 2 березня, у селі Павлокома на Ряшівщині, Польща, відбулись скорботні заходи із вшанування пам’яті 366 українців, загиблих 3 березня 1945 року. Участь у заходах із нагоди 74-Ї річниці трагедії села Павлокома взяло більше півтори тисячі осіб – делегації з усіх районів Львівщини, а також представники Тернопільщини та Іванофранкцівщини. Вони поклали квіти та лампадки до Меморіалу трагічно загиблим українцям. «74 роки тому тут співали українських пісень, тут «Отче наш» промовляли українською мовою, тут веселились діти у любові своїх батьків. Тут люди будували мрії про своє майбутнє. Це все обірвалось в один день. Обірвалось лише тому, що хтось не хотів, щоб тут жили українці, щоб тут передавалась пам`ять про наші покоління. Сьогодні на цьому місці ми задаємо собі запитання «Чому це сталось?» І кожен з нас знає відповідь: тому що тоді не було Української держави, не було єдності. Ми сьогодні тут, тому що ми маємо могутню державу, у нас є сильна армія, яка за тисячу кілометрів звідси боронить весь цивілізований світ від нашестя ворога, щоб він не вбивав нові й нові покоління. Українська держава дбає і буде дбати про всіх українців, які опинились за межами держави. Україна поважає, береже і берегтиме пам`ять свого народу», - наголосив під час заходу голова Львівської ОДА Олег Синютка. Окрім того, очільник Львівщини закликав польську владу та громаду берегти українську пам`ять на території республіки та впорядкувати символи нашої держави - цвинтарі та інші пам’ятні місця. «Хочу звернутись до всіх поляків: відновіть наші символи у тих місцях, де живе українська пам’ять. Тому що так вчиняє увесь цивілізований світ. Ми можемо показати приклад – понівечений рукою агентів ФСБ пам’ятник у Гуті Пеняцькій відновила навіть не влада, а громада власними силами», - додав Олег Синютка. Українське село Павлокома розташоване у долині Сяну за 40 кілометрів на захід від Перемишля (нині це Динівський повіт Підкарпатського воєводства Республіки Польща). Вперше село Павлокома згадується у документах 1441 року як маєтність перемишльського каштеляна Миколая Кміти. Архівні документи свідчать, що вже 1595 року там існувала парафія східного обряду. Напередодні Другої світової війни с. Павлокома налічувала 1370 мешканців, у тому числі 1190 українців, 170 поляків (із них 100 колоністів) і десятьох євреїв. 2-3 березня 1945 року відділ польської Армії крайової під керівництвом поручника Юзефа Бісса (псевдо-„Вацлав“) разом з групами навколишніх польських сіл напали на село Павловому. Підрозділи польської Армії крайової розстріляли 366 українців разом із парохом о. Володимиром Лемцьом. Не вбивали хлопчиків до 5 років і дівчат до 7 років. Врятувались лише 36 українців. Людей зганяли до місцевої церкви (від неї тепер залишилася лише дзвіниця), яка послужила збірним пунктом призначених на знищення. Із церкви чоловіків, жінок і дітей виводили до трьох викопаних ям і там розстрілювали. Загинув і місцевий парох о. Володимир Лемцьо, а храм знищили. Три великі ями, наповнені тілами вбитих, стали їхніми спільними могилами. Місцеві римо-католики 1965 р. зруйнували павлокомську церкву до останньої цеглини. За злочин у с. Павлокомі польського поручника Юзефа Бісса, якого вважають одним з організаторів нападу, комуністична польська влада засудила до 3 років ув’язнення. Починаючи з 1995 року, щорічно у травні на павлокомському цвинтарі відбуваються релігійні панахиди і громадянські віча за участю українців Перемищини, делегацій товариства «Надсяння» зі Львова, колишніх павлокомців, їхніх дітей та онуків. 13 травня 2006 року відбулося урочисте відкриття на греко-католицькому цвинтарі в центрі Павлокоми меморіалу 366 українцям, колишнім мешканцям цього українського села.

30 серпня 2018

Сьогодні, 30 серпня, у Музеї визвольної боротьби проектом «День народження Героя Небесної Сотні» вшанували пам’ять Михайла Вербицького - майданівця, який загинув у боротьбі за Україну. Фотографії Героя, патріотичні пісні, сльози на очах у присутніх – вечір пам’яті об’єднав рідних загиблих майданівців із Львівщини, їхніх друзів, учнів школи, у якій навчався герой, а також небайдужих львів’ян. «Це вже 18-тий день народження Героя Небесної Сотні. І щоразу це великі хвилювання. Тут ми плачемо і водночас дізнаємось багато цікаво про наших Героїв, людей, які поклали своє життя на вівтар незалежності України. Дуже важливо пам’ятати Героїв Небесної Сотні, розповідати про них іншим. «Хто, як не ми», - слова, які ми чуємо у кожному спогаді про Героїв. І справді, кожному з нас потрібно пам’ятати про особисту відповідальністю за долю країни. Майбутнє залежить від кожного, тож будьмо гідними нащадками подвигу Героїв Небесної Сотні. Слава Героям!», - зазначила директор департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА Мирослава Туркало. Спогадами про Героя Небесної Сотні поділився рідний брат Юрія – Сергій Вербицький.   «Він був дійсно хорошою людиною. Всі люди, які з ним спілкувались та знають його, ходили з ним в гори – всі знають, що він був чудовою людиною. Юра був безвідмовним колегою, товаришем, старався вирішувати будь-які проблеми, відкладав усі справи задля допомоги іншим. Незважаючи на всілякі травми чи перепони, гори були його любов’ю», - розповів Сергій Вербицький. Закатованому майданівцю, Герою Небесної Сотні Юрію Вербицькому 25 серпня виповнилося б 55 років.

3 березня 2018

Сьогодні, 4 березня, минає 203-та річниця з дня народження творця музики Державного Гімну – Михайла Вербицького. Урочистості розпочалися зі Святої Літургії у місцевому храмі села Хотинець. Опісля, у церкві Покрови Пресвятої Богородиці, де колись був парохом отець Михайло Вербицький, відбулась поминальна молитва. У каплиці-пантеоні, де похований видатний українець вшанували пам’ять та поклали квіти. У заходах взяли участь голова Львівської ОДА Олег Синютка, голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин, голова Тернопільської ОДА Степан Барна, голова Івано-Франківської ОДА Олег Гончарук, віце-воєвода Підкарпатський та більше тисячі українців зі Львівщини, Тернопільщини, Іванофранківщини та Прикарпатського воєводства. На завершення заходу відбулось віче.   "Другий день поспіль ми тут, у Польщі, збираємось, щоб вшанувати українську історію. Вчора відзначали трагічний день, коли 366 невинних людей були замордовані в Павлокомі, тільки за те, що вони говорили українською,  молились українською  і любили свою землю. А сьогодні недалеко від Явірника-Руського, поруч із церквою, в якій служив отець Вербицький, ми вшановуємо нашого українського генія. Людину, яка подарувала нам один із наших символів - Гімн. Ті, хто сьогодні тут, і приїжджають щороку вшанувати отця Вербицького, утвердили постулат: кожен українець має за своє життя побувати в святих для нашої нації місцях, зокрема в цім селі, де покоїться автор Гімну. Віддати йому шану означає розуміти хто ми є і куди ми рухаємось. По-справжньому Україна буде там, де говорять українською, де моляться цією мовою і там де є українські могили. Ніхто і нічого в цьому світі нам не страшні, бо за нашими плечима велика історія, а перед нами - велике майбутнє", - наголосив під час промови голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка.  "Це місце, де похований Михайло Вербицький, для кожного українця – особливе. Ми повинні пишатись автором нашого Гімну. А березень для українців взагалі дуже сакральний місяць", - наголосив голова Об'єднання товариств депортованих українців «Закерзоння» Володимир Середа. Нагадаємо, вчора, 3 березня, у селі Млини Підкарпатського воєводства Республіки Польща українська делегація на чолі з главою МЗС України вшанувала Михайла Вербицького. Довідково: Отець Михайло Вербицький – видатний композитор, громадський діяч, автор гімну України "Ще не вмерла Україна" – народився 4 березня 1815 року у селі Явірник-Руський, що на Надсянні, де його батько Михайло був священиком.  У 1828 році при перемишльській катедрі владика Іван Снігурський заснував хор, а згодом і музичну школу, в яких співав і навчався Михайло. Згодом Михайло Вербицький вступає до Львівської духовної семінарії. У другій половині сорокових років він пише музику повної Літургії для змішаного хору, яка і сьогодні звучить у багатьох церквах Західної України. Складні життєві обставини відтягнули Вербицького від висвячення на священика і щойно 1850 року він отримує ієрейські свячення. Кілька років йому доводилося переїжджати з однієї сільської парафії на іншу, аж поки 1856 року він не осів у селі Млинах на Яворівщині, де прожив решту свого життя. Тут він був парохом у церкві Покрови Пресвятої Богородиці.  

3 березня 2018

Сьогодні, 3 березня, з нагоди 203-Ї річниці від дня народження отця Михайла Вербицького, українська делегація відвідала село Млини Підкарпатського воєводства Республіки Польща, де похований автор мелодії Державного Гімну України. Відтак, Глава МЗС Павло Клімкін, голова Львівської ОДА Олег Синютка, голова Львівської облради Олександр Ганущин поклали квіти до могили о.Михайла Вербицького. Зазначимо, що у п‘ятницю, 2 березня, на Львівщині відбулися заходи з нагоди відзначення 203-ї річниці від дня народження о. Михайла Вербицького. У межах заходів біля пам’ятника композитору присутні спільно виконали Національний Гімн України. Нагадаємо, що сьогодні у селі Павлокома на Ряшівщині, Польща, відбулися скорботні заходи із вшанування пам’яті 366 українців, загиблих 3 березня 1945 року. Довідково: Отець Михайло Михайлович Вербицький – український композитор, хоровий диригент, священик УГКЦ, громадський діяч, автор музики Державного Гімну України «Ще не вмерла Україна». Перше виконання твору «Ще не вмерла Україна» як Гімну відбулося 10 березня 1865 року у Перемишлі, як завершальний номер концерту, присвячений Тарасові Шевченку. В останні роки життя композитор займався педагогічною діяльністю, писав статті, творив музику. Помер 7 грудня 1870 року у селі Млини (тепер на території Підкарпатського воєводства Республіка Польща), де і похований.