В області триває робота щодо осучаснення шкільних кабінетів хімії та фізики

17 грудня 2021

У Львівському університеті учора вперше зібрались педагоги-фізики з різних територіальних громад області, аби обмінятись думками та ідеями щодо розвитку свого предмету та популяризації дисципліни серед молоді. Зустріч ініціював департамент освіти в межах проекту формування спільнот вчителів-предметників для обміну досвідом, напрацювання пропозицій щодо покращення ситуації в галузі та створення успішних промо кейсів.  «Ми почали створювати спільноти, щоб отримати від вас зворотний зв'язок на предмет того, що насправді треба підсилити і на що звернути увагу у вашій роботі. Така ідея виникла, коли ми об’єднали директорів шкіл у Раду і побачили як вони працюють над спільними викликами. Подібні об’єднання за напрямами допоможе формувати пропозиції, які ми плануємо скеровувати у міністерство та народним депутатам, аби покращувати якість освіти», - розповів директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска. В межах заходу в.о. декана фізичного факультету університету Франка Ярослав Чорнодольський презентував колегам  статистику вступної кампанії  впродовж останніх семи років та наголосив на важливості інформаційної роботи серед дітей. «Маємо намір відновити спеціальність «Середня освіта» і сподіваємось вчителі нам у цьому допоможуть. Як свідчить досвід, останніми роками бракує вчителів фізики у школах, тому ця спеціальність обов’язково має бути присутня на факультеті. Також варто повернутись до передковідної практики, коли ми організовували Дні науки та зацікавлювали школярів фізикою та астрономією», - розповів Ярослав Чорнодольський Під час першої зустрічі вчителі порушили питання якісних підручників для базової школи, алгоритм вступу на фізичний факультет, рівень викладання в школах тощо. «Нас всіх об’єднує те, що відбувається з фізикою зараз. Кількість учнів, особливо старших класів, які хочу вивчати фізику невпинно зменшується, вибір дітьми галузей дотичних до фізики зменшується, пов'язати своє життя з фізикою хочуть все менше школярів. Коли дитина в сьомому класі вперше приходить на урок фізики, наша відповідальність запалити вогник в її очах. Мабуть треба підійти по-іншому до вивчення фізики. Не все залежить від держави, велика частка відповідальності залежить від вмотивованого вчителя», - наголосив заслужений вчитель України Микола Петрунів. Програма зустрічі також передбачала круглий стіл щодо інновацій в діяльності фізиків, міні-вікторина та неформальне спілкування.

20 вересня 2021

Нещодавно в ЛНУ імені Івана Франка відзначили призерів Міжнародних учнівських олімпіад. Цього року, попри карантин та закриті кордони, сімом вихованцям Львівського фізико-математичного ліцею та трьом педагогам, які підготували дітей до змагань, вдалось досягти найвищих сходинок інтелектуального п’єдесталу. В яких умовах доводиться готуватись до олімпіад, яку програму треба засвоїти та що варто змінити у системі сучасної освіти – у розмові із викладачем хімії, «Народним вчителем України» Лілією Олексин. Цього року ваш вихованець є переможцем Міжнародної олімпіади, як відбувалась підготовка? Так сталося, що через карантин очний етап цього року не проводився, ні обласний, ні всеукраїнський. Але групі ентузіастів, під керівництвом голови журі Костянтина Гавриленка, вдалось провести дистанційну олімпіаду з хімії для учнів. Участь у ній міг взяти кожен охочий. Після оголошення результатів було відібрано вісім одинадцятикласників, які змагались на відборі за право представляти Україну на Міжнародній олімпіаді. Ці змагання відбулись у Києві в очному режимі. Діти писали контрольні роботи, і за їх результатами, а також за результатами дистанційної олімпіади, мій учень Юрій Окіс виборов можливість презентувати нашу державу на дистанційній олімпіаді, яку проводила Японія. Як відбувалась сама олімпіада? Усі учасники працювали перед камерами, на розв’язання завдань дали 6 годин. Завдання були дуже складні. Ця олімпіада відбулась в один тур, за результатами якої визначили переможців. Шлях до бронзової медалі, вочевидь, був непростим… Юрій бере участь в олімпіадах із 8 класу. Відколи вступив до фізико-математичного ліцею, відтоді його супроводжують олімпіади. До цієї перемоги він йшов чотири роки. Жаль, що все відбувалось онлайн, адже дитина могла би потрапити в Японію, але все ж краще, ніж нічого. Бо торік олімпіад не було взагалі, через повний локдаун навіть відборів не було. Це щастя, що є такі ентузіасти, які змогли цього року провести олімпіаду, нехай хоч у віддаленому форматі. Дуже хочеться сподіватись, що Міністерство освіти відновить в очному режимі олімпіади, бо два роки без таких змагань відображаються на результатах. Чому з-поміж цілого класу зазвичай знаходяться один-два учні, яким під силу такі перемоги? Завдання, які ставлять перед учнями 11 класу, виходять за рамки шкільної програми. Я викладаю поглиблене вивчення хімії,  у розкладі - 5 уроків хімії на тиждень, але і цього не достатньо. Це велика додаткова праця для того, хто готується до олімпіад. Окрім того, треба володіти логічним мисленням, мати добру пам'ять, працьовитість. Не секрет, що багато в чому треба собі відмовляти: коли однокласники можуть собі дозволити розважитись чи десь погуляти, людина, яка готується до олімпіади, мусить вчитись. Юрій багато працював, він хотів взяти участь, серйозно готувався, і переміг. Тобто у 16 чи 17 років діти уже мають розуміти чого вони прагнуть і куди йдуть Для дітей це складний період. Для олімпіадників – й поготів. Крім того, що уроків ніхто не відміняв, домашню роботу треба виконувати, підлітки також готуються до ЗНО. А олімпіадники ще й до змагань. Це колосальне навантаження. Тут треба вчитись працювати над собою. Не кожен на таке здатен. Також треба мати силу волі, витримку, бо написати контрольну багатогодинну роботу на відборі - це змагання не тільки розуму, а й характеру. Скажімо, усі ці вісім дітей, яких відібрали після дистанційного етапу, розумні та сильні, але треба проявити також силу волі і характер. Ви працюєте у ліцеї 15 років, скільком переможцям ви допомогли досягти найвищих результатів. Мій педагогічний стаж – понад 20 років. Серед моїх вихованців 17 переможців Міжнародних олімпіад. Це значна цифра. Але це праця не лише дітей і вчителя. Варто відмітити, що  не було би таких результатів, якби не було командної роботи. В підготовці такого рівня олімпіад нам дуже допомагає хімічний факультет університету Івана Франка. Для наших учнів відкриті усі лабораторії. Раніше, при очному режимі, викладачі факультету докладали максимум зусиль, коли працювали із нашими учнями. Не все ми можемо зробити у себе в кабінеті, тому факультетські лабораторії - це значна допомога. Ще один важливий аспект -  мої випускники надають різного роду допомогу. Вони теж в минулому олімпіадники, які відчувають відповідальність перед ліцеєм, не забувають його і свого вчителя, діляться досвідом, знаннями, вміннями, навиками. Це справді робота команди. Вчитель, випускники, учні, батьки: і це позитивно впливає на результат. На інтелектуальних змаганнях вкрай важливо зібратись з думками та не розгубитись. Як діти дають собі з цим раду? Психологічна підготовка дуже важлива. Так як спортсмени хвилюються перед стартом, так і вони перед олімпіадою непокоються. Важливо психологічно налаштуватись, впоратись з емоціями. Можна бути розумним і талановитим, але хвилювання може завадити. Тут в гру також вступає індивідуальна робота вчителя та психолога. Високих результатів досягають тільки ті команди, які мають високу психологічну підготовку. У нас є заняття як подолати хвилювання, як поводитись на олімпіадах, яку техніку розв’язання задач обрати. Цим досвідом діляться із юними товаришами випускники. Важливо також яка атмосфера панує вдома, як батьки розмовляють з дитиною. Підтримка від батьків – сильний мотивуючий фактор. Переважно таких високих результатів досягають діти, батьки яких цікавляться їхніми вподобаннями, живуть життям дитини та сприяють розвитку її здібностей. Ви навчали різні покоління, які між ними відмінності? Сучасні діти, якщо порівнювати з дітьми 2000-них, більш досконало володіють навиками роботи із комп’ютерною технікою, різними гаджетами, досконало володіють пошуком інформації. Звісно, це великий плюс. Якщо раніше для нас були важливими паперові варіанти книг, зараз їх можна знайти в електронній версії. Наприклад, готуючись до олімпіад, дітям вдається знаходити цікаві завдання минулих років, національних олімпіад інших країн. Сучасні діти в цьому добре орієнтуються, подекуди навіть краще за вчителя. Велику увагу вони приділяють іноземній мові, їх вже до цього не треба змушувати. Вони свідомі того, що іноземна мова – це ширші можливості. Вони це розуміють і приділяють цьому більше уваги, ніж попереднє покоління.  Сучасні діти – це також покоління підвищеної комунікації. Через інтернет вони багато спілкуються з ровесниками з інших областей чи міст. Якщо раніше мої учні зустрічались із однолітками тільки на олімпіадах, то тепер, вони щодня на зв’язку із Харковом, Києвом та навіть закордоном. Чого бракує цим сучасним «цифровим» дітям? Діти, які були 10 років назад, і сучасні мають свої плюси і мінуси, але всі індивідуальні. До кожного треба знайти підхід. За роки своєї роботи  я зібрала багато праць, книжок. І навіть у питанні вибору тої чи іншої книжки треба орієнтуватись на особистість. Треба пропонувати конкретну книжку конкретній дитині. Діти всі різні, і в підготовці зокрема. Один воліє самостійно займатись, щоб йому ніхто не заважав, інший потребує більшого спілкування. Із сучасними дітьми дуже цікаво але дуже нелегко. Як виявити схильності у дитини до того чи іншого предмету? Вчитель одразу побачить талант. Помітити обдаровану дитину нескладно, це діти з нестандартним мисленням, вони пропонують незвичні способи розв’язку задач, навіть якщо не все вдається на перших порах. Вони ставлять багато питань. Відчувається багато зацікавлення, ці діти ерудовані. Скажімо, мої учня мають знання не лише з хімії, адже вона інтегрована з біологією, фізикою. Тому талановита дитина - ерудована, це кидається в очі на уроках, факультативах. Певна річ,  не всі будуть показувати свої здібності одразу, є такі, які можуть мовчати, але рано чи пізно це виявляється. Звісно, можна помилитись, але так чи інакше дитина заявить про себе. Чия роль важливіша у розвитку талантів: батьків чи вчителів? Тут відповідальність спільна. Від батьків, звісно, багато залежить. Їхня відповідальність у тому, щоб дати можливість дитині проявити себе. Важливо, як батьки спілкуються з дитиною, що вони заклали у ранні роки, які книги читали, як складали конструктори – це все має значення. А вчитель підтримує цей інтерес і намагається розвинути. Спільна праця батьків і школи дає результат. Що би ви змінили у системі освіти? Із власного досвіду зізнаюсь, щоб було успішним навчання, дитина не повинна боятись помилятись, не можна приділяти велику увагу оцінкам, не можна за незнання карати оцінкою. Реакція вчителя на помилку має бути спокійною. Не помиляється той, хто нічого не робить, тільки у творчій співпраці вчителя і учня можна досягти результатів. Не знаю чи наша система оцінювання є досконалою, інколи значно важливіше, щоб дитина оцінювала себе порівняно з тим, якою вона була. Нехай ще рівень знань не є високий, але оцінити працю, яка привела до покращення результату, це важливо. Ще одне наболіле питання: коли йдеться про олімпіадників, треба розуміти, що ці діти мали би мати пільги для вступу у вищі навчальні заклади. Це ж наші таланти, діаманти, вони повинні мати відчуття,  що держава цінує їх працю, дбає про них. Може  тоді в них зміниться ставлення до бажання виїхати закордон. На мою думку, треба створити соціальний ліфт для дітей, щоб вони могли проявляти свої здібності та хотіли працювати в Україні. Третє: у світлі пандемії, ми  не знаємо як буде розвивати епідситуація. Тому ми, вчителі, перебудовуємо свою працю, освоюємо нові форми дистанційного навчання. Вчителі переформатували свою роботу, зробили стрибок від дошки з крейдою до уроку з мультимедійними засобами. Але така перебудова потрібна на всіх рівнях. Якось світ за цим встигає. Треба і нам  переходити на формат дистанційних олімпіад, це складно, не завжди об’єктивно, але це вимога часу. Які побажання, настанови чи рекомендації ви можете дати усім нам на початку навчального року? Не секрет, що всі батьки найбільше люблять своїх дітей, вони для них найкращі і найталановитіші. Моя порада молодим батькам - більше приділяти живому спілкуванні з дітьми, дослухатися до їхніх потреб, до їхніх запитів, не обмежуватись загальними питаннями про те, як минув день у школі. Проявляти більший інтерес до справ дітей, це в майбутньому дасть результат. Всім нам бажаю спокійного навчального року, всім здоров’я, аби не було нового локдауну, щоб ми змогли вчитись в очному режимі та зустрічатись один із одними, адже ніщо не замінить теплого людського спілкування та усмішки.  

31 липня 2021

Щосуботи впродовж чотирьох років двоє переможців Міжнародної олімпіади з фізики відвідували факультатив, що проводив вчитель Львівського фізико-математичного ліцею Микола Петрунів. Гурток відвідувало понад десять учнів, інколи засиджувались допізна. «Окрім обов’язкової шкільної програми, яку діти проходили в межах навчальних годин на уроках, ми щосуботи збирались на факультативі, аби поправлятись, поекспериментувати та порозв’язувати додаткові задачі. Шість – сім годин пролітали непомітно. Інколи я у них відпрошувався, адже потрібно було бігти до сім’ї. Тому перемога моїх вихованців на міжнародній олімпіаді – це наполеглива багаторічна  робота цілої команди», - згадує Микола Петрунів. Випускники фізмат ліцею, що вибороли срібну та бронзову медалі, закінчили школу із найвищими балами та уже вступили до вищих навчальних закладів. Одному із п’яти українців, які вибороли призові місця на Міжнародній олімпіаді, запропонували навчання в університеті Китаю. «Обдарованих дітей, які виховуються нашими педагогами в наших навчальних закладах, потім запрошують на навчання та роботу інші країни. З одного боку, це привід для гордості, а з іншого – усвідомлення того, що ми не можемо запропонувати талановитим випускникам гідних умов для розвитку. Мусимо зрозуміти, що це відповідальність не лише держави. Це спільна відповідальність бізнесу, державних інституцій, суспільства в цілому», - вважає Микола Петрунів. Високоосвічені фізики застосовують свої знання у різних галузях: промисловості, медицині, військовій сфері. За словами педагога, «розгледіти» майбутнього фізика  - це відповідальність батьків та вчителів. «Спостереження за природою та любов до цих спостережень – це уже основи фізики. Дітям варто менше проводити часу за дисплеями, а частіше бувати на вулиці, аби бачити ті чи інші природні процеси. Також треба більше працювати руками. Не йдеться про якусь важку фізичну працю, а про конструктори, моделювання тощо. Це неабияк розвиває творче мислення та дає розуміння елементарних законів фізики», - акцентував Микола Петрунів. Цього вересня, у суботній факультатив Миколи Петруніва прийдуть нові поціновувачі фізики – восьмикласники, успіхи яких невдовзі також стануть приводом для гордості. Департаментом освіти і науки передбачено преміювання переможців олімпіад, яке відбудеться уже невдовзі.

5 квітня 2021

Директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска із робочим візитом відвідав Дрогобицькі ліцеї, аби оглянути нові кабінети природничих наук та поспілкуватись з адміністрацією закладів. Загалом, в області облаштували 45 кабінетів хімії, фізики, географії, біології та математики. «Нові кабінети із сучасними засобами однозначно створюють цікавий урок та підвищують сприйняття матеріалу. Для закладу такі кабінети компенсують нестачу матеріально-технічного забезпечення. До цих лабораторій завжди є підвищена увага з боку педагогів, адже це покращує якість освіти. Учням простіше розуміти викладений матеріал та легше запам’ятовувати тему», - зазначив Олег Паска. В межах візиту оглянули новостворені кабінети у Дрогобицькому ліцеї та ліцеї імені Богдана Лепкого. «Стан викладання фізики ми тримаємо на контролі, адже вона у нас є профільною. У нас є фізичний практикум після закінчення 10-го класу. Діти впродовж тижня виконують лабораторні роботи, мають їх п’ять на тиждень. Ми згребли цю практику, і ще маємо перевідний екзамен з фізики. Теорія, певна річ, мусить бути присутня, але якщо кожна дитина може сама спробувати на практиці пройдену тему, то ми виводимо на інший рівень сприйняття матеріалу», - розповіла директор Дрогобицького ліцею Ольга Заяць. У п’ятьох школах області також облаштували STEM-лабораторії. Аби вирішити у яку школу закупити STEM-лабораторію, створили перелік згідно із вимогами Міністерства освіти та за рейтингами проходження ЗНО. «Нова лабораторія дивовижно підсилює знання та покращує роботу педагогів. Ми спершу хотіли роздати матеріали по кабінетах, але потім поміркували і  облаштували окремий кабінет, де лаборант готує той чи інший урок. У цьому кабінеті ми доставили комп’ютери, провели інтернет. Нове обладнання для дітей просто безцінне, вони охоче на ньому вчаться. В лабораторії є також 3D принтер, на якому діти пробують працювати. Усе обладнання - під наглядом, є навіть окремий журнал хто на котру годину резервує собі заняття», - розповів директор ліцею імені Богдана Лепкого Іван Лепкий. На STEM-освіту місцевим бюджетам з державного виділено 82,3 млн гривень. Наприкінці року вдалося використати 27,3 млн грн за поставлені товари. Минулого тижня ці потреби профінансовано іще на 36,6 млн грн

5 квітня 2021

Директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска із робочим візитом відвідав Дрогобицькі ліцеї, аби оглянути нові кабінети природничих наук та поспілкуватись з адміністрацією закладів. Загалом, в області облаштували 45 кабінетів хімії, фізики, географії, біології та математики. «Нові кабінети із сучасними засобами однозначно створюють цікавий урок та підвищують сприйняття матеріалу. Для закладу такі кабінети компенсують нестачу матеріально-технічного забезпечення. До цих лабораторій завжди є підвищена увага з боку педагогів, адже це покращує якість освіти. Учням простіше розуміти викладений матеріал та легше запам’ятовувати тему», - зазначив Олег Паска. В межах візиту оглянули новостворені кабінети у Дрогобицькому ліцеї та ліцеї імені Богдана Лепкого. «Стан викладання фізики ми тримаємо на контролі, адже вона у нас є профільною. У нас є фізичний практикум після закінчення 10-го класу. Діти впродовж тижня виконують лабораторні роботи, мають їх п’ять на тиждень. Ми згребли цю практику, і ще маємо перевідний екзамен з фізики. Теорія, певна річ, мусить бути присутня, але якщо кожна дитина може сама спробувати на практиці пройдену тему, то ми виводимо на інший рівень сприйняття матеріалу», - розповіла директор Дрогобицького ліцею Ольга Заяць. У п’ятьох школах області також облаштували STEM-лабораторії. Аби вирішити у яку школу закупити STEM-лабораторію, створили перелік згідно із вимогами Міністерства освіти та за рейтингами проходження ЗНО. «Нова лабораторія дивовижно підсилює знання та покращує роботу педагогів. Ми спершу хотіли роздати матеріали по кабінетах, але потім поміркували і  облаштували окремий кабінет, де лаборант готує той чи інший урок. У цьому кабінеті ми доставили комп’ютери, провели інтернет. Нове обладнання для дітей просто безцінне, вони охоче на ньому вчаться. В лабораторії є також 3D принтер, на якому діти пробують працювати. Усе обладнання - під наглядом, є навіть окремий журнал хто на котру годину резервує собі заняття», - розповів директор ліцею імені Богдана Лепкого Іван Лепкий. На STEM-освіту місцевим бюджетам з державного виділено 82,3 млн гривень. Наприкінці року вдалося використати 27,3 млн грн за поставлені товари. Минулого тижня ці потреби профінансовано іще на 36,6 млн грн

5 квітня 2021

Директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска із робочим візитом відвідав Дрогобицькі ліцеї, аби оглянути нові кабінети природничих наук та поспілкуватись з адміністрацією закладів. Загалом, в області облаштували 45 кабінетів хімії, фізики, географії, біології та математики. «Нові кабінети із сучасними засобами однозначно створюють цікавий урок та підвищують сприйняття матеріалу. Для закладу такі кабінети компенсують нестачу матеріально-технічного забезпечення. До цих лабораторій завжди є підвищена увага з боку педагогів, адже це покращує якість освіти. Учням простіше розуміти викладений матеріал та легше запам’ятовувати тему», - зазначив Олег Паска. В межах візиту оглянули новостворені кабінети у Дрогобицькому ліцеї та ліцеї імені Богдана Лепкого. «Стан викладання фізики ми тримаємо на контролі, адже вона у нас є профільною. У нас є фізичний практикум після закінчення 10-го класу. Діти впродовж тижня виконують лабораторні роботи, мають їх п’ять на тиждень. Ми згребли цю практику, і ще маємо перевідний екзамен з фізики. Теорія, певна річ, мусить бути присутня, але якщо кожна дитина може сама спробувати на практиці пройдену тему, то ми виводимо на інший рівень сприйняття матеріалу», - розповіла директор Дрогобицького ліцею Ольга Заяць. У п’ятьох школах області також облаштували STEM-лабораторії. Аби вирішити у яку школу закупити STEM-лабораторію, створили перелік згідно із вимогами Міністерства освіти та за рейтингами проходження ЗНО. «Нова лабораторія дивовижно підсилює знання та покращує роботу педагогів. Ми спершу хотіли роздати матеріали по кабінетах, але потім поміркували і  облаштували окремий кабінет, де лаборант готує той чи інший урок. У цьому кабінеті ми доставили комп’ютери, провели інтернет. Нове обладнання для дітей просто безцінне, вони охоче на ньому вчаться. В лабораторії є також 3D принтер, на якому діти пробують працювати. Усе обладнання - під наглядом, є навіть окремий журнал хто на котру годину резервує собі заняття», - розповів директор ліцею імені Богдана Лепкого Іван Лепкий. На STEM-освіту місцевим бюджетам з державного виділено 82,3 млн гривень. Наприкінці року вдалося використати 27,3 млн грн за поставлені товари. Минулого тижня ці потреби профінансовано іще на 36,6 млн грн

18 березня 2021

Упродовж трьох днів у Львівському національному університеті імені Івана Франка триватиме VII Науково-методична конференція “Сучасні тенденції навчання хімії”. Конференція уже вдруге відбувається в дистанційному режимі. Із початком конференції учасників привітав директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска. «Науково-методична конференція привертає увагу до розвитку природничих наук. За тотальною гуманітаризацією, що панувала останнім часом, ми втратили розуміння того, що інноваційний розвиток неможливий без природничих наук. Маю надію, що конференція дасть поштовх до усвідомлення суспільством потреби у розвитку природничих наук. Можливо, із усвідомленням цієї проблеми, ми нарешті почнемо робити конкретні кроки до їх розвитку», - зазначив Олег Паска. У конференції беруть участь науковці десяти областей України. «Галузь має розвиватись відповідно до викликів часу. Хімічний факультет має значні досягнення у роботі. Цей успіх обґрунтований доброю підготовкою в школі. Лише коли ми консолідуємо свої зусилля на всіх щаблях, лише тоді можливий поступ. Україна, як кожна цивілізована держава, не має майбутнього якщо не матиме розвитку у напрямі математичних і природничих наук. Ми розробили програму модернізації існуючих лабораторій, які дадуть можливість проводити дослідження і здійснювати підготовку фахівців», - зазначив під час відкриття конференції ректор Львівського національного університету імені Івана Франка Володимир Мельник. Науково-методична конференція відбувається в межах відзначення 360-річного ювілею заснування Франкового університету. На важливості подібних конференцій для розвитку галузі також наголосив Президент НЦ “Мала Академія наук України” Станіслав Довгий. «Школа мусить всіляко розвивати і допомагати учням не лише у навчанні, а й у досягнені успіху у житті. Важливо, щоб дитина з вчителем розвивала ті компетенції, які допоможуть їй у майбутньому. Продукування ідей, втілення їх на практиці, критичне мислення, аналіз, робота в команді - це основа конструктивної роботи у рамках шкільного колективу. Мало дитину навчити і наповнити її знаннями, важливо також зробити цю особистість фонтаном ідей. Це дає наукова освіта, і перш за все природничі науки: фізика, хімія, математика», - акцентував Станіслав Довгий. Під час триденної конференції заплановано пленарні засідання, доповіді, панельні дискусії. Зокрема, науковці розглянуть професійний розвиток учителя в умовах Нової української школи, хімію в умовах карантину, організацію освітнього процесу в рамках інтегрованого курсу природничих наук та STEM-освіти, а також дослідницьку діяльність учнів в умовах дистанційного навчання.

16 квітня 2018

Сьогодні, 16 квітня, голова Львівської ОДА Олег Синютка зустрівся із представниками адміністрації Кахетинського регіону Грузії.  В межах зустрічі порушили питання постачання хімічних реактивів до шкіл Львівщини. «Підняття рівня освіти – один з пріоритетів роботи обласної влади, тому ми зацікавлені в усіх проектах, що скеровані на покращення навчального процесу. Можемо розпочати пілотний проект з якогось одного району області і, у випадку успіху, поширити цей проект на інші райони », - зазначив Олег Синютка. Виробництво реактивів планують налагодити в межах України. «Той досвід, який ми змогли реалізувати в Грузії дає підстави стверджувати, що зацікавленість до хімії та біології серед учнів значно зросла. Навчальна програма, яка включає наявність відсортованих хімічних реактивів, збагачує навчальний процес і мотивує до подальшого поглибленого вивчення природничих наук», - зазначив Бенедикте Гегечкорі. Окрім того, під час зустрічі порушили питання формування механізмів співробітництва в галузі освіти, зокрема організація українознавчих таборів, налагодження співпраці між навчальними закладами регіонів.