«Талановитим дітям треба пропонувати достойні умови розвитку, інакше їх запропонують інші держави», - Микола Петрунів

11 лютого 2022

Для спортсменів Львівської школи вищої спортивної майстерності Олімпійські Ігри у Пекіні завершились учора, 10 лютого, командною естафетою. Антон Дукач, Ігор Стахів та Андрій Лисецький фінішували одинадцятими. На попередніх Олімпійських іграх-2018 у Пхьончхані українці стали 13-ми з 13 команд. У цій дисципліні Україна показала найкращий результат на Іграх-2014 у Сочі: тоді збірна посіла 11-те місце з 12 команд. Тож цього разу українцям вдалося повторити цей рекорд, однак вже за більшої конкуренції. У двомісних санях, у середу, екіпаж Ігоря Стахіва та Андрія Лисецького фінішував 15-м. У цій дисципліні Україна показала найкращий результат за 16 років. В одномісних санях львів’яни Антон Дукач та Олена Стецків показали 22 результат, залишившись за крок від потрапляння у фінальний заїзд. Нагадаємо, спортсменів тренують Іван Баїк, Вахрушев Володимир та Тарас Гарцула, головний тренер збірної команди України.

17 грудня 2021

У Львівському університеті учора вперше зібрались педагоги-фізики з різних територіальних громад області, аби обмінятись думками та ідеями щодо розвитку свого предмету та популяризації дисципліни серед молоді. Зустріч ініціював департамент освіти в межах проекту формування спільнот вчителів-предметників для обміну досвідом, напрацювання пропозицій щодо покращення ситуації в галузі та створення успішних промо кейсів.  «Ми почали створювати спільноти, щоб отримати від вас зворотний зв'язок на предмет того, що насправді треба підсилити і на що звернути увагу у вашій роботі. Така ідея виникла, коли ми об’єднали директорів шкіл у Раду і побачили як вони працюють над спільними викликами. Подібні об’єднання за напрямами допоможе формувати пропозиції, які ми плануємо скеровувати у міністерство та народним депутатам, аби покращувати якість освіти», - розповів директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска. В межах заходу в.о. декана фізичного факультету університету Франка Ярослав Чорнодольський презентував колегам  статистику вступної кампанії  впродовж останніх семи років та наголосив на важливості інформаційної роботи серед дітей. «Маємо намір відновити спеціальність «Середня освіта» і сподіваємось вчителі нам у цьому допоможуть. Як свідчить досвід, останніми роками бракує вчителів фізики у школах, тому ця спеціальність обов’язково має бути присутня на факультеті. Також варто повернутись до передковідної практики, коли ми організовували Дні науки та зацікавлювали школярів фізикою та астрономією», - розповів Ярослав Чорнодольський Під час першої зустрічі вчителі порушили питання якісних підручників для базової школи, алгоритм вступу на фізичний факультет, рівень викладання в школах тощо. «Нас всіх об’єднує те, що відбувається з фізикою зараз. Кількість учнів, особливо старших класів, які хочу вивчати фізику невпинно зменшується, вибір дітьми галузей дотичних до фізики зменшується, пов'язати своє життя з фізикою хочуть все менше школярів. Коли дитина в сьомому класі вперше приходить на урок фізики, наша відповідальність запалити вогник в її очах. Мабуть треба підійти по-іншому до вивчення фізики. Не все залежить від держави, велика частка відповідальності залежить від вмотивованого вчителя», - наголосив заслужений вчитель України Микола Петрунів. Програма зустрічі також передбачала круглий стіл щодо інновацій в діяльності фізиків, міні-вікторина та неформальне спілкування.

16 грудня 2021

Наприкінці листопада українська команда школярів та студентів виборола 9 медалей на міжнародній олімпіаді. Тоді повідомлялось, що золоту нагороду для України здобув лише Святослав Лушней. ⠀ Однак днями оргкомітет міжнародної олімпіади знайшов помилку і перерахував усі бали: українська команда по праву отримала ще одну золоту медаль. ⠀ «Виявилось, що у нашого срібного переможця Олександра Козака – таки золота медаль.. Олександр торік закінчив Львівський фізмат ліцей. Гадаю, помилка вкралась, адже спрацював людський фактор, однак добре, що організатори звернули на неточності увагу. В Олександра Козака найкращий результат серед всіх українців. Офіційно в нього золото», - розповів вчитель Львівського фізико-математичного ліцею Микола Петрунів. Під час Олімпіади учасникам довелося розв’язати 15 задач теоретичного туру, 2 об’ємні задачі практичного туру, що пов’язані з аналізом даних, та виконати завдання спостережного туру, який цього року проводився у програмі для спостережень за Сонцем та у віртуальному планетарії. ⠀ Олімпіаду організовувала Колумбія. Наступного року Олімпіада відбудеться в Україні, орієнтовно у середині серпня 2022 року.

25 листопада 2021

Українські школярі здобули 9 медалей на міжнародній олімпіаді. Наша команда виборола 1 золото, 3 срібла та 5 бронз. Шестеро переможців - вихованці Львівського фізико-математичного ліцею. Зокрема, до основної команди увійшли: 1. Святослав Лушней - золото 2. Олександр Козак - срібло 3. Северин Шикула - срібло 4. Ірина Гонцовська - бронза 5. Іван Симотюк - бронза Гостьова команда: 1. Назар Тхір - бронза Олімпіаду організовувала Колумбія, але через карантин вона відбулась у змішаному форматі. Основне журі працювало в Колумбії, а паралельно з ним роботи перевіряли в Україні. Учасники працювали у своїх країнах. Українська команда зібралась на базі лабораторії Малої академії наук у Києві. Міжнародна олімпіада з астрономії та астрофізики (IOAA) – щорічне змагання з астрономії та астрофізики для дітей до 18 років. Основна мета IOAA – сприяти зростанню інтересу до астрономії та суміжних предметів, особливо через загальну освіту молоді, та сприяти розвитку міжнародних контактів між різними країнами щодо просування астрономії та астрофізики в школах.

20 вересня 2021

Нещодавно в ЛНУ імені Івана Франка відзначили призерів Міжнародних учнівських олімпіад. Цього року, попри карантин та закриті кордони, сімом вихованцям Львівського фізико-математичного ліцею та трьом педагогам, які підготували дітей до змагань, вдалось досягти найвищих сходинок інтелектуального п’єдесталу. В яких умовах доводиться готуватись до олімпіад, яку програму треба засвоїти та що варто змінити у системі сучасної освіти – у розмові із викладачем хімії, «Народним вчителем України» Лілією Олексин. Цього року ваш вихованець є переможцем Міжнародної олімпіади, як відбувалась підготовка? Так сталося, що через карантин очний етап цього року не проводився, ні обласний, ні всеукраїнський. Але групі ентузіастів, під керівництвом голови журі Костянтина Гавриленка, вдалось провести дистанційну олімпіаду з хімії для учнів. Участь у ній міг взяти кожен охочий. Після оголошення результатів було відібрано вісім одинадцятикласників, які змагались на відборі за право представляти Україну на Міжнародній олімпіаді. Ці змагання відбулись у Києві в очному режимі. Діти писали контрольні роботи, і за їх результатами, а також за результатами дистанційної олімпіади, мій учень Юрій Окіс виборов можливість презентувати нашу державу на дистанційній олімпіаді, яку проводила Японія. Як відбувалась сама олімпіада? Усі учасники працювали перед камерами, на розв’язання завдань дали 6 годин. Завдання були дуже складні. Ця олімпіада відбулась в один тур, за результатами якої визначили переможців. Шлях до бронзової медалі, вочевидь, був непростим… Юрій бере участь в олімпіадах із 8 класу. Відколи вступив до фізико-математичного ліцею, відтоді його супроводжують олімпіади. До цієї перемоги він йшов чотири роки. Жаль, що все відбувалось онлайн, адже дитина могла би потрапити в Японію, але все ж краще, ніж нічого. Бо торік олімпіад не було взагалі, через повний локдаун навіть відборів не було. Це щастя, що є такі ентузіасти, які змогли цього року провести олімпіаду, нехай хоч у віддаленому форматі. Дуже хочеться сподіватись, що Міністерство освіти відновить в очному режимі олімпіади, бо два роки без таких змагань відображаються на результатах. Чому з-поміж цілого класу зазвичай знаходяться один-два учні, яким під силу такі перемоги? Завдання, які ставлять перед учнями 11 класу, виходять за рамки шкільної програми. Я викладаю поглиблене вивчення хімії,  у розкладі - 5 уроків хімії на тиждень, але і цього не достатньо. Це велика додаткова праця для того, хто готується до олімпіад. Окрім того, треба володіти логічним мисленням, мати добру пам'ять, працьовитість. Не секрет, що багато в чому треба собі відмовляти: коли однокласники можуть собі дозволити розважитись чи десь погуляти, людина, яка готується до олімпіади, мусить вчитись. Юрій багато працював, він хотів взяти участь, серйозно готувався, і переміг. Тобто у 16 чи 17 років діти уже мають розуміти чого вони прагнуть і куди йдуть Для дітей це складний період. Для олімпіадників – й поготів. Крім того, що уроків ніхто не відміняв, домашню роботу треба виконувати, підлітки також готуються до ЗНО. А олімпіадники ще й до змагань. Це колосальне навантаження. Тут треба вчитись працювати над собою. Не кожен на таке здатен. Також треба мати силу волі, витримку, бо написати контрольну багатогодинну роботу на відборі - це змагання не тільки розуму, а й характеру. Скажімо, усі ці вісім дітей, яких відібрали після дистанційного етапу, розумні та сильні, але треба проявити також силу волі і характер. Ви працюєте у ліцеї 15 років, скільком переможцям ви допомогли досягти найвищих результатів. Мій педагогічний стаж – понад 20 років. Серед моїх вихованців 17 переможців Міжнародних олімпіад. Це значна цифра. Але це праця не лише дітей і вчителя. Варто відмітити, що  не було би таких результатів, якби не було командної роботи. В підготовці такого рівня олімпіад нам дуже допомагає хімічний факультет університету Івана Франка. Для наших учнів відкриті усі лабораторії. Раніше, при очному режимі, викладачі факультету докладали максимум зусиль, коли працювали із нашими учнями. Не все ми можемо зробити у себе в кабінеті, тому факультетські лабораторії - це значна допомога. Ще один важливий аспект -  мої випускники надають різного роду допомогу. Вони теж в минулому олімпіадники, які відчувають відповідальність перед ліцеєм, не забувають його і свого вчителя, діляться досвідом, знаннями, вміннями, навиками. Це справді робота команди. Вчитель, випускники, учні, батьки: і це позитивно впливає на результат. На інтелектуальних змаганнях вкрай важливо зібратись з думками та не розгубитись. Як діти дають собі з цим раду? Психологічна підготовка дуже важлива. Так як спортсмени хвилюються перед стартом, так і вони перед олімпіадою непокоються. Важливо психологічно налаштуватись, впоратись з емоціями. Можна бути розумним і талановитим, але хвилювання може завадити. Тут в гру також вступає індивідуальна робота вчителя та психолога. Високих результатів досягають тільки ті команди, які мають високу психологічну підготовку. У нас є заняття як подолати хвилювання, як поводитись на олімпіадах, яку техніку розв’язання задач обрати. Цим досвідом діляться із юними товаришами випускники. Важливо також яка атмосфера панує вдома, як батьки розмовляють з дитиною. Підтримка від батьків – сильний мотивуючий фактор. Переважно таких високих результатів досягають діти, батьки яких цікавляться їхніми вподобаннями, живуть життям дитини та сприяють розвитку її здібностей. Ви навчали різні покоління, які між ними відмінності? Сучасні діти, якщо порівнювати з дітьми 2000-них, більш досконало володіють навиками роботи із комп’ютерною технікою, різними гаджетами, досконало володіють пошуком інформації. Звісно, це великий плюс. Якщо раніше для нас були важливими паперові варіанти книг, зараз їх можна знайти в електронній версії. Наприклад, готуючись до олімпіад, дітям вдається знаходити цікаві завдання минулих років, національних олімпіад інших країн. Сучасні діти в цьому добре орієнтуються, подекуди навіть краще за вчителя. Велику увагу вони приділяють іноземній мові, їх вже до цього не треба змушувати. Вони свідомі того, що іноземна мова – це ширші можливості. Вони це розуміють і приділяють цьому більше уваги, ніж попереднє покоління.  Сучасні діти – це також покоління підвищеної комунікації. Через інтернет вони багато спілкуються з ровесниками з інших областей чи міст. Якщо раніше мої учні зустрічались із однолітками тільки на олімпіадах, то тепер, вони щодня на зв’язку із Харковом, Києвом та навіть закордоном. Чого бракує цим сучасним «цифровим» дітям? Діти, які були 10 років назад, і сучасні мають свої плюси і мінуси, але всі індивідуальні. До кожного треба знайти підхід. За роки своєї роботи  я зібрала багато праць, книжок. І навіть у питанні вибору тої чи іншої книжки треба орієнтуватись на особистість. Треба пропонувати конкретну книжку конкретній дитині. Діти всі різні, і в підготовці зокрема. Один воліє самостійно займатись, щоб йому ніхто не заважав, інший потребує більшого спілкування. Із сучасними дітьми дуже цікаво але дуже нелегко. Як виявити схильності у дитини до того чи іншого предмету? Вчитель одразу побачить талант. Помітити обдаровану дитину нескладно, це діти з нестандартним мисленням, вони пропонують незвичні способи розв’язку задач, навіть якщо не все вдається на перших порах. Вони ставлять багато питань. Відчувається багато зацікавлення, ці діти ерудовані. Скажімо, мої учня мають знання не лише з хімії, адже вона інтегрована з біологією, фізикою. Тому талановита дитина - ерудована, це кидається в очі на уроках, факультативах. Певна річ,  не всі будуть показувати свої здібності одразу, є такі, які можуть мовчати, але рано чи пізно це виявляється. Звісно, можна помилитись, але так чи інакше дитина заявить про себе. Чия роль важливіша у розвитку талантів: батьків чи вчителів? Тут відповідальність спільна. Від батьків, звісно, багато залежить. Їхня відповідальність у тому, щоб дати можливість дитині проявити себе. Важливо, як батьки спілкуються з дитиною, що вони заклали у ранні роки, які книги читали, як складали конструктори – це все має значення. А вчитель підтримує цей інтерес і намагається розвинути. Спільна праця батьків і школи дає результат. Що би ви змінили у системі освіти? Із власного досвіду зізнаюсь, щоб було успішним навчання, дитина не повинна боятись помилятись, не можна приділяти велику увагу оцінкам, не можна за незнання карати оцінкою. Реакція вчителя на помилку має бути спокійною. Не помиляється той, хто нічого не робить, тільки у творчій співпраці вчителя і учня можна досягти результатів. Не знаю чи наша система оцінювання є досконалою, інколи значно важливіше, щоб дитина оцінювала себе порівняно з тим, якою вона була. Нехай ще рівень знань не є високий, але оцінити працю, яка привела до покращення результату, це важливо. Ще одне наболіле питання: коли йдеться про олімпіадників, треба розуміти, що ці діти мали би мати пільги для вступу у вищі навчальні заклади. Це ж наші таланти, діаманти, вони повинні мати відчуття,  що держава цінує їх працю, дбає про них. Може  тоді в них зміниться ставлення до бажання виїхати закордон. На мою думку, треба створити соціальний ліфт для дітей, щоб вони могли проявляти свої здібності та хотіли працювати в Україні. Третє: у світлі пандемії, ми  не знаємо як буде розвивати епідситуація. Тому ми, вчителі, перебудовуємо свою працю, освоюємо нові форми дистанційного навчання. Вчителі переформатували свою роботу, зробили стрибок від дошки з крейдою до уроку з мультимедійними засобами. Але така перебудова потрібна на всіх рівнях. Якось світ за цим встигає. Треба і нам  переходити на формат дистанційних олімпіад, це складно, не завжди об’єктивно, але це вимога часу. Які побажання, настанови чи рекомендації ви можете дати усім нам на початку навчального року? Не секрет, що всі батьки найбільше люблять своїх дітей, вони для них найкращі і найталановитіші. Моя порада молодим батькам - більше приділяти живому спілкуванні з дітьми, дослухатися до їхніх потреб, до їхніх запитів, не обмежуватись загальними питаннями про те, як минув день у школі. Проявляти більший інтерес до справ дітей, це в майбутньому дасть результат. Всім нам бажаю спокійного навчального року, всім здоров’я, аби не було нового локдауну, щоб ми змогли вчитись в очному режимі та зустрічатись один із одними, адже ніщо не замінить теплого людського спілкування та усмішки.  

18 серпня 2021

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з українськими спортсменами – переможцями та призерами XXXII літніх Олімпійських ігор у Токіо та їхніми тренерами. Глава держави привітав олімпійців з успішним виступом на іграх, де вони здобули 19 нагород, 3 з яких завоювали спортсмени з Львівщини. «Ви своєю великою працею заробили таку кількість медалей. Я розумію, як складно готуватися до Олімпіади в час пандемії COVID-19. Ви всі – молодці, ви перемогли. Перемогли COVID, здолали відстань до цієї Олімпіади. А ми вас дуже підтримували», – наголосив Володимир Зеленський. За його словами, нині держава опікується питаннями створення спортивної інфраструктури, посилює увагу до потреб спортсменів і тренерів. «Ви це відчуєте. Ми побудуємо інфраструктуру, якій заздритимуть інші збірні. Україна буде гідно підтримувати наших великих спортсменів», – заявив Глава держави. Крім того, Президент порушив питання щодо створення умов для повернення в Україну сильних тренерів, які зараз готують спортсменів для інших держав, а також для залучення іноземних фахівців. Володимир Зеленський розповів, що у вересні, під час візиту в Україну президента Міжнародного олімпійського комітету Томаса Баха буде представлена національна програма розвитку спортивної інфраструктури. Глава держави також висловився за проведення у майбутньому в Україні Олімпійських ігор. «У нас їх ніколи не було. Я не впевнений, що це відбудеться за наш час, але ми точно все побудуємо, щоб наступним поколінням було легше», – зазначив Володимир Зеленський. Президент Національного олімпійського комітету України Сергій Бубка подякував Главі держави за високу оцінку виступів українських олімпійців. «Ми відчуваємо вашу підтримку і пишаємося таким ставленням, завдяки якому бачимо майбутнє українського спорту. Ми почули про ваше бачення щодо підготовки до Олімпійських ігор 2024 року в Парижі та 2028 року в Лос-Анджелесі. Ми бачимо сьогодні інфраструктуру, ставлення до спорту, і це мотивує наших фахівців», – зауважив він. Міністр молоді та спорту України Вадим Гутцайт додав, що українські спортсмени можуть відверто говорити про наявні проблеми, і запевнив, що керівництво українського спорту робитиме все для їхнього розв'язання. «Ви всі – герої України. Тому що ви з тренерами зробили все можливе, щоб привезти 19 нагород. Повірте мені, це немало», – наголосив Вадим Гутцайт. Чемпіон Олімпійських ігор – 2020 з греко-римської боротьби Жан Беленюк висловив подяку тренерам і наголосив, що національна олімпійська збірна в Токіо здобула на вісім медалей більше, ніж на попередній літній Олімпіаді, що є дуже добрим результатом. Бронзовий призер Олімпійських ігор 2020 року Станіслав Горуна відзначив роботу всіх людей, які забезпечують українським спортсменам умови для виступів та здобуття медалей. Під час зустрічі Володимир Зеленський також вручив державні нагороди атлетам, які завоювали золоті, срібні та бронзові медалі на Олімпіаді-2020, та їхнім тренерам. Нагадаємо, спортсмени з Львівщини здобули одну срібну та дві бронзові медалі на Олімпіаді у Токіо: Олена Старікова (велоспорт, срібло), Алла Черкасова (вільна боротьба, бронза), Станіслав Горуна (карате, бронза).

8 серпня 2021

На олімпійському велотреку Ідзу завершились змагання з індивідуального жіночого спринту. У заключний день Олімпіади нагороду для України у цій дисципліні виборола 25-річна представниця Львівщини Олена Старікова. Вона стала віцечемпіонкою Олімпійських Ігор.  У півфіналі Олена перемогла триразову чемпіонку світу і бронзову медалістку Лондона-2012 Лі Хвейші з Гонконгу, проте у фіналі поступилася у заїздах світовій рекордсменці Келсі Мітчелл з Канади. Нагадаємо, Олена Старікова цьогоріч стала чемпіонкою Європи з велоспорту на треку. На Олімпіада у Токіо львів’янка також стала четвертою у кейріні. Серед найбільш досягнень Олени – медалі чемпіонату світу і Європи, Кубків світу. Львівська велосипедистка є переможницею рейтингових міжнародних змагань, багаторазовою чемпіонкою України. Тренує Олену заслужений тренер України – Євген Болібрух. За друге місце на Олімпіаді Олена отримає грошову винагороду з обласного бюджету у розмірі 200 тисяч гривень. До вітань спортсменці долучився і голова Львівської ОДА Максим Козицький. "Щиро вітаю Олену! Сьогодні о 14.00 - церемонія закриття Олімпіади. Україна завершує Олімпійські ігри в Токіо з 19 медалями - однією золотою, шістьма срібними та 12 бронзовими", - написав на своїй сторінці у Фейсбуці голова Львівської ОДА.

6 серпня 2021

Два переможні поєдинки провів Станіслав Горуна у своїй групі у ваговій категорії до 75 кг, чим забезпечив собі вихід до півфіналу та бронзу Олімпійських Ігор. У боротьбі за вихід до фіналу, на жаль, поступився італійцю.  31-річний Заслужений майстер спорту України Станіслав Горуна тренується у Львівській школі вищої спортивної майстерності та представляє Збройні Сили України. За фахом – юрист, навчався у Львівському національному університету ім. Івана Франка. Нагадаємо, Станіслав здобув ліцензію на участь в Олімпійських Іграх в Токіо на чемпіонаті Європи з карате 2021 року в особистих змаганнях за підсумками олімпійського рейтингу, де він посідав 4 місце станом на червень 2021 року. Представляючи Україну на міжнародних турнірах, Станіслав став чемпіоном ІІ Європейських ігор, чемпіоном Всесвітніх ігор в 2017 році  та чемпіоном Європи в 2021 року.  Він також багаторазовий призер чемпіонатів світу і Європи, переможець міжнародних турнірів Прем’єрліги (K1 Premier League), багаторазовий чемпіон України. Тренує Станіслава заслужений тренер України Антон Нікулін. За бронзу на Олімпіаді львівський каратист отримає від області грошову винагороду у розмірі 150 тисяч гривень. Ще 75 тисяч отримає його тренер.   

3 серпня 2021

Львів’янка Алла Черкасова стала бронзовою призеркою Олімпійських ігор у Токіо. Про це на своїй фейсбук сторінці повідомив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Борчиня із Львівщини перемогла олімпійську чемпіонку Ріо-2016 японку Сару Досо. Зазначимо, що 32-річна Алла Черкасова – випускниця Львівського державного університету фізичної культури. Призерка чемпіонату світу і Європи, золота медалістка Кубку світу, майстер спорту України міжнародного класу. Нагадаємо, Україна на літній Олімпіаді вже завоювала 1 срібну і 6 бронзових медалей.

5 квітня 2021

Директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска із робочим візитом відвідав Дрогобицькі ліцеї, аби оглянути нові кабінети природничих наук та поспілкуватись з адміністрацією закладів. Загалом, в області облаштували 45 кабінетів хімії, фізики, географії, біології та математики. «Нові кабінети із сучасними засобами однозначно створюють цікавий урок та підвищують сприйняття матеріалу. Для закладу такі кабінети компенсують нестачу матеріально-технічного забезпечення. До цих лабораторій завжди є підвищена увага з боку педагогів, адже це покращує якість освіти. Учням простіше розуміти викладений матеріал та легше запам’ятовувати тему», - зазначив Олег Паска. В межах візиту оглянули новостворені кабінети у Дрогобицькому ліцеї та ліцеї імені Богдана Лепкого. «Стан викладання фізики ми тримаємо на контролі, адже вона у нас є профільною. У нас є фізичний практикум після закінчення 10-го класу. Діти впродовж тижня виконують лабораторні роботи, мають їх п’ять на тиждень. Ми згребли цю практику, і ще маємо перевідний екзамен з фізики. Теорія, певна річ, мусить бути присутня, але якщо кожна дитина може сама спробувати на практиці пройдену тему, то ми виводимо на інший рівень сприйняття матеріалу», - розповіла директор Дрогобицького ліцею Ольга Заяць. У п’ятьох школах області також облаштували STEM-лабораторії. Аби вирішити у яку школу закупити STEM-лабораторію, створили перелік згідно із вимогами Міністерства освіти та за рейтингами проходження ЗНО. «Нова лабораторія дивовижно підсилює знання та покращує роботу педагогів. Ми спершу хотіли роздати матеріали по кабінетах, але потім поміркували і  облаштували окремий кабінет, де лаборант готує той чи інший урок. У цьому кабінеті ми доставили комп’ютери, провели інтернет. Нове обладнання для дітей просто безцінне, вони охоче на ньому вчаться. В лабораторії є також 3D принтер, на якому діти пробують працювати. Усе обладнання - під наглядом, є навіть окремий журнал хто на котру годину резервує собі заняття», - розповів директор ліцею імені Богдана Лепкого Іван Лепкий. На STEM-освіту місцевим бюджетам з державного виділено 82,3 млн гривень. Наприкінці року вдалося використати 27,3 млн грн за поставлені товари. Минулого тижня ці потреби профінансовано іще на 36,6 млн грн

31 березня 2021

Майже чотири десятки шкіл області отримали фінансування для облаштування сучасних кабінетів хімії та фізики. На доручення очільника області з обласного бюджету виділено  36,6 млн грн  для  оснащення  39 кабінетів у закладах загальної середньої освіти області із залученням інформаційно-комунікаційних технологій. Відомо, що STEM-освіта допомагає опанувати «навички ХХІ століття» та створює фундамент для професій майбутнього. «Торік на STEM-освіту місцевим бюджетам з державного виділено 82,3 млн гривень. Наприкінці року вдалося використати 27,3 млн грн за поставлені товари. Це дозволило оснастити 5 STEM-лабораторій та 45 кабінетів хімії, фізики, географії та математики», - розповів директор департаменту фінансів Олег Демків. STEM-освіта – це напрям, у якому в навчальних програмах посилюється природничо-науковий компонент та інноваційні технології. «Нові кабінети для вивчення природничих наук без сумніву допоможуть вчителям створювати авторські програми з природничо-математичних наук, організовувати науково-дослідну та винахідницьку роботу з учнями. Сучасні підходи до вивчення матеріалу посприяє учням ще зі шкільної парти вчитися критичному мисленню та застосовувати нові знання для моделювання справжніх життєвих ситуацій», - наголосив директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска. Нові кабінети фізики та хімії з’являться незабаром у майже двадцяти опорних закладах області, а також у ліцеях та гімназіях Львова, Дрогобича, Мостиської, Яворова тощо. У нових кабінетах, школярі, збираючи робота чи розумну теплицю, засвоюватимуть відповідні знання з фізики чи біології, проводитимуть математичні розрахунки, отримуватимуть навички з проєктування, програмування та автоматизації. Крім того, розвивається інтегроване мислення, вдосконалюється  командна робота та комунікативні навички. Зазначимо, Кабінет Міністрів України ухвалив Концепцію  розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), реалізація якої передбачена до 2027 року

19 Червня 2019

У нідерландському місті Хертогенбос відбувся чемпіонат світу зі стрільби з лука серед спортсменів з ураженням опорно-рухового апарату. Про це прес-службі управління фізичної культури та спору ЛОДА повідомив т. в. о. начальника КЗ ЛРЦ «Інваспорт» Володимир Любіжанін. У складі національної збірної команди України зі стрільби з лука взяли участь 8 львівських спортсменів з ураженням ОРА. Серед них у класичному луці виступили: Роксолана Дзьоба – Балян, Світлана Шатковська, Сергій Шимчак та Микола Галишич. У блочному луці змагались: Сергій Атаманенко, Іван Дзядик, Павло Назар та Наталія Малих.  Найкращий результат показали у командних змаганнях з блочного луку, посівши 4 місце: Сергій Атаманенко, Іван Дзядик, Павло Назар. Також 5 місце у міксі у спортсменів – Роксолани Дзьоби - Балян та Сергія Шимчака. Також дві ліцензії для національної збірної команди України зі стрільби з лука серед спортсменів з УОРА на участь у Паралімпійських іграх -2020 Токіо (Японія) вибороли: Роксолана Дзьоба – Балян (класичний лук) та Сергій Атаманенко (блочний лук).