«Ми маємо цілу плеяду історичних діячів, котрі доклали зусилля до порятунку євреїв в роки Другої світової війни»,- Максим Козицький
Сьогодні, 14 травня, в Україні вперше відзначають День пам'яті українців, які рятували євреїв у часи Другої світової війни. З цієї нагоди у Львівській ОДА відбувся круглий стіл.
На заході порушили низку важливих питань пов’язаних зокрема з героїчними вчинками українців, котрі самовіддано, ризикуючи власним життям, боролись за порятунок євреїв від тодішнього жорстокого режиму німецької влади.
Спікерами круглого столу були: голова Львівської ОДА Максим Козицький, директор музею Андрея Шептицького у Львові о. Севастьян Дмитрух, проректор Католицького університету Олег Турій, директор Департаменту освіти й науки Львівської ОДА Олег Паска, директор Представництва Американського Об’єднання Комітетів для євреїв Бувшого Радянського Союзу Мейлах Шайхет, голова ГО «Святий Юр» Валерій Калинюк, директор Львівського музею історії релігії Орест Малець, директорка музею «По слідах Галицьких євреїв» Ольга Лідовська та громадський діяч Марко Сімкін.
«Виступати проти політики того часу означало лише одне – власноруч підписати собі смертний вирок. Та попри це, українці продовжували переховувати євреїв, надавати їм прихисток. Ми маємо цілу плеяду історичних діячів, котрі доклали зусилля до порятунку євреїв, імена яких назавжди викарбувані на Стіні Честі в Єрусалимі. Їхній вчинок свідчить про прояв справжнього милосердя. І мені здається, що саме проста людяність та співчуття до ближнього це те, чого нам зараз так бракує», - звернувся до присутніх голова Львівської ОДА Максим Козицький.
Під час круглого столу спікери акцентували свою увагу на постаті митрополита Андрея Шептицького. Саме він був серед тих видатних українців, котрі публічно захищали євреїв.
«Митрополит Шептицький був надзвичайно милосердним. За ту велику акцію, спрямовану на порятунок єврейського народу, яку він чинив, саме Шептицький першочергово заслуговує отримати те почесне звання «Праведника народів світу» від Ізраїльської держави. На жаль, донині це рішення залишається відкритим», - розповів о. Севастьян Дмитрух.
За даними ізраїльського Меморіалу пам’яті жертв Голокосту – Яд ва-Шем, понад дві з половиною тисячі українців отримали звання «Праведника народів світу» за порятунок євреїв у часи війни. На Львівщині їх близько ста, однак більшість імен досі залишаються невідомими.
Львівський національний музей історії та релігії планує відновити історичну картину тих подій та створити у Львові Музей Голокосту.
«Приблизно 10 років у Львові на вул. Староєврейській, 36 існує невелика експозиція, присвячена греко-католицькому духівництву, митрополитам Андрею та Климентію Шептицьким та іншим достойникам, котрі рятували євреїв. Зараз ми працюємо над тим, що відкрити у Львові в підземеллі Музей Голокосту. Таким чином, хочемо відтворити або віртуально, або за допомогою речових експонатів побут євреїв, які переховувалися від знищень. Так, відвідувачі зможуть зрозуміти як це – відчути небезпеку постійних переслідувань. Думаю за кілька років цей проєкт вдасться втілити у життя», - поділився директор музею Орест Малець.
За словами директора департаменту освіти й науки Львівської ОДА Олега Паски, основою для розбудови нашої держави є суспільна пам’ять. Це одна з причин, чому варто вшанувати такі пам’ятні дні.
«Немає більшого будівничого, ніж пам’ять, і нема більшої гарантії нормального розвитку країни, ніж пам’ять. Але пам’ять має бути об’єктивною. Якби у наших сусідів викладали історію такою, як вона була, Росія би ніколи не нападала на Україну. Якби в Україні викладали історію об’єктивно, українці би не дозволили так із собою вчинити. Тому такі дати як День вшанування українців, які рятували євреїв, є важливими, і департамент освіти в переліку пам’ятних дат акцентує завжди на необхідності такого вшанування. Діти мають мати об’єктивно сформовану пам'ять, що гарантує державі добре майбутнє», - наголосив під час круглого столу Олег Паска.
Наприкінці зустрічі презентували пролог до короткометражного фільму «Милосердя над прірвою пекла», знятий на основі унікальних, архівних документів, фотографій та свідчень врятованих євреїв про їхніх рятівників.