У Львівській Політехніці відкрили пересувну виставку інституту вивчення Голокосту

27 січня 2022

27 січня в Україні і в усьому світі відзначають Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Саме цього дня 1945 року солдати 1-го Українського фронту у складі Радянської Армії визволили в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі (Республіка Польща). У Львові поминальні заходи розпочались зі спільної молитви на площі біля пам’ятника жертвам Львівського гетто на просп. В. Чорновола. Учасники заходу провели скорботне віче, поклали квіти та запалили свічки біля пам'ятника. «Цього дня 77 років тому військові першого українського фронту звільнили від нацистів «Аушвіц». Цей концтабір смерті, поблизу польського міста Освенцима, став для світу символом Голокосту. На українській землі найстрашнішим символом є Бабин Яр у Києві. У день визволення «Аушвіцу» світ вшановує пам’ять жертв Голокосту - пам’ять третини єврейського народу, в якої забрали життя лише тому, що люди народилися євреями. Голокост також призвів до знищення незліченної кількості представників інших національностей, серед яких - велика кількість українців. Нехай сьогодні весь світ ще раз пригадає, що таке жах великої війни і звірячої ненависті до людини, яку вона завжди за собою веде. Нехай кожна запалена свічка нині буде пересторогою небезпеки, котру несе в собі фанатизм, расизм, нацизм, упередження і брехня. Вічна пам’ять невинним жертвам», - зазначив голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький. Під час Другої світової війни у Львові нацисти створили Янівський концтабір, а також організували Львівське гетто (у місцевості між Замарстиновом та Клепаровом), де масово знищували євреїв. Зазначимо що пам’ятник жертвам Голокосту встановили у 1992 році саме на місці, де розташовувалось Львівське гетто. Довідково: Голокост (з грец. – «всеспалення») -  геноцид єврейського народу в часи Другої світової війни, внаслідок якого загинуло приблизно 6 мільйонів євреїв. Як жертв Голокосту зазвичай сприймають також інші етнічні та соціальні спільноти, яких нацисти переслідували і знищували за приналежність до цих спільнот (роми, гомосексуали, масони, безнадійно хворі тощо). Міжнародний день Голокосту запровадили згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 01 листопада 2005 року.

2 серпня 2021

У цей понеділок, 2 серпня, Україна разом зі всім світом відзначає Міжнародний день голокосту ромів.  Таку дату обрали на знак пам’яті про те, що у ніч проти 3 серпня 1944 року (т. зв. «Циганська ніч») у нацистському таборі смерті Аушвіц-Біркенау у газових камерах знищили 2897 представників ромської національності. За роки Другої світової війни нацисти, здійснюючи расистську політику геноциду, вивезли з окупованих країн і спалили в концтаборах близько 500 тисяч ромів. Велику їх кількість знищили в таборах примусової праці, місцях кочування, в ході каральних операцій. За оцінками сучасних істориків загальна кількість жертв геноциду ромів сягає 1,5 млн осіб. «Так звана «Циганська ніч», тобто цинічно спланований та підступно реалізований Геноцид ромів, немає прощення. Такі речі не можна забувати. Треба робити усе можливе, щоби такі жахливі сторінки історії більше ніколи не повторилися. Ніколи знову» – зазначив начальник відділу релігій та національностей департаменту з питань культури, національностей та релігій ЛОДА Дмитро Горєвой. Цю пам’ятну дату обрала Прокламація Міжнародної ради пам’яті геноциду ромів, яка була ухвалена 23 листопада 1996 року лідерами ромських організацій 10 країн Європи і Сполучених Штатів Америки. Відбулось це під час конференції «Геноцид – Пам’ять – Надія», що відбулася в Освенцимі 21-23 листопада 1996 року. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 8 жовтня 2004 року Міжнародний день голокосту ромів в Україні відзначають на державному рівні.

14 травня 2021

Сьогодні, 14 травня, в Україні вперше відзначають День пам'яті українців, які рятували євреїв у часи Другої світової війни. З цієї нагоди у Львівській ОДА відбувся круглий стіл. На заході порушили низку важливих питань пов’язаних зокрема з героїчними вчинками українців, котрі самовіддано, ризикуючи власним життям, боролись за порятунок євреїв від тодішнього жорстокого режиму німецької влади. Спікерами круглого столу були: голова Львівської ОДА Максим Козицький, директор музею Андрея Шептицького у Львові о. Севастьян Дмитрух, проректор Католицького університету Олег Турій, директор Департаменту освіти й науки Львівської ОДА Олег Паска, директор Представництва Американського Об’єднання Комітетів для євреїв Бувшого Радянського Союзу Мейлах Шайхет, голова ГО «Святий Юр» Валерій Калинюк, директор Львівського музею історії релігії Орест Малець, директорка музею «По слідах Галицьких євреїв» Ольга Лідовська та громадський діяч Марко Сімкін. «Виступати проти політики того часу означало лише одне – власноруч підписати собі смертний вирок. Та попри це, українці продовжували переховувати євреїв, надавати їм прихисток. Ми маємо цілу плеяду історичних діячів, котрі доклали зусилля до порятунку євреїв, імена яких назавжди викарбувані на Стіні Честі в Єрусалимі. Їхній вчинок свідчить про прояв справжнього милосердя. І мені здається, що саме проста людяність та співчуття до ближнього це те, чого нам зараз так бракує», - звернувся до присутніх голова Львівської ОДА Максим Козицький. Під час круглого столу спікери акцентували свою увагу на постаті митрополита Андрея Шептицького. Саме він був серед тих видатних українців, котрі публічно захищали євреїв. «Митрополит Шептицький був надзвичайно милосердним. За ту велику акцію, спрямовану на порятунок єврейського народу, яку він чинив, саме Шептицький першочергово заслуговує отримати те почесне звання «Праведника народів світу» від Ізраїльської держави. На жаль, донині це рішення залишається відкритим», - розповів о. Севастьян Дмитрух. За даними ізраїльського Меморіалу пам’яті жертв Голокосту – Яд ва-Шем, понад дві з половиною тисячі українців отримали звання «Праведника народів світу» за порятунок євреїв у часи війни. На Львівщині їх близько ста, однак більшість імен досі залишаються невідомими. Львівський національний музей історії та релігії планує відновити історичну картину тих подій та створити у Львові Музей Голокосту. «Приблизно 10 років у Львові на вул. Староєврейській, 36 існує невелика експозиція, присвячена греко-католицькому духівництву, митрополитам Андрею та Климентію Шептицьким та іншим достойникам, котрі рятували євреїв. Зараз ми працюємо над тим, що відкрити у Львові в підземеллі Музей Голокосту. Таким чином, хочемо відтворити або віртуально, або за допомогою речових експонатів побут євреїв, які переховувалися від знищень. Так, відвідувачі зможуть зрозуміти як це – відчути небезпеку постійних переслідувань. Думаю за кілька років цей проєкт вдасться втілити у життя», - поділився директор музею Орест Малець. За словами директора департаменту освіти й науки Львівської ОДА Олега Паски, основою для розбудови нашої держави є суспільна пам’ять. Це одна з причин, чому варто вшанувати такі пам’ятні дні. «Немає більшого будівничого, ніж пам’ять, і нема більшої гарантії нормального розвитку країни, ніж пам’ять. Але пам’ять має бути об’єктивною. Якби у наших сусідів викладали історію такою, як вона була, Росія би ніколи не нападала на Україну. Якби в Україні викладали історію об’єктивно, українці би не дозволили так із собою вчинити. Тому такі дати як День вшанування українців, які рятували євреїв, є важливими, і департамент освіти в переліку пам’ятних дат акцентує завжди на необхідності такого вшанування. Діти мають мати об’єктивно сформовану пам'ять, що гарантує державі добре майбутнє», - наголосив під час круглого столу Олег Паска. Наприкінці зустрічі презентували пролог до короткометражного фільму «Милосердя над прірвою пекла», знятий на основі унікальних, архівних документів, фотографій та свідчень врятованих євреїв про їхніх рятівників.

27 січня 2021

Сьогодні, 27 січня, в Україні відзначають Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. У Львові поминальні заходи розпочались зі спільної молитви на площі біля пам’ятника жертвам Львівського гетто. Голова Львівської ОДА Максим Козицький разом із громадськістю вшанували пам'ять загиблих євреїв. «Сьогодні ми зібралися, щоб іще раз з глибоким болем згадати сумні сторінки минулого. Мабуть, найлегше відповісти, чому ми повинні були б пам’ятати про Голокост більше, ніж раз на рік. Навіть не через те, що ця пам’ять надзвичайно важлива для загальноєвропейської спільноти, причетність до якої декларує Україна. Жертвами Голокосту стали 1,5 мільйонів українських євреїв, убитих в роки Другої світової війни, з них 136800 євреїв, які були закатовані у Львівському гетто. Вони були приречені нацистським режимом, який помістив ненависть до євреїв у центр своєї ідеології. Українці рятували євреїв, ризикуючи не лише власним життям, а й життями своїх дітей і родичів, залишаючись Людьми з великої літери для своїх сучасників і Героями для нас. Єврейська громада пліч-опліч з іншими громадянами України рішуче встала на захист нашої спільної Батьківщини. Ми, українці, дуже високо цінуємо це і ніколи не забудемо. Вічна пам’ять невинно убієнним. Слава праведникам-героям, що ризикували власним життям заради порятунку тих, кому загрожувала смерть», - звернувся до присутніх голова Львівської ОДА Максим Козицький. Після скорботного віче учасники заходу поклали квіти та запалили лампадки біля пам'ятника жертвам Львівського гетто.

18 жовтня 2019

У Львівському історичному музеї відкрили виставку «Угорські Леви Іуди в Галичині» за сприяння Посольства Угорщини в Україні та Товариства культури львівських угорців. Експозиція виставки присвячена до 100-річчя закінчення Першої світової війни, зокрема, історії військової служби угорських євреїв в цій війні, а також 30-річчю заснування Товариства культури львівських угорців. На важливості спільних проектів наголосив під час відкриття виставки заступник голови Львівської ОДА Іван Собко. «Вкотре пересвідчуюсь у тому, що Львів – європейське місто, де завжди радо вітають наших партнерів з Європи. Варто глибше пізнавати традиції та культуру одне одного. Товариство культури львівських угорців відзначає 30-річчя, а це свідчить про те, що угорці у Львові почуваються комфортно. Всі наші спільні проекти у різних галузях роблять нас ближчими та сильнішими», - наголосив Іван Собко. Виставку підготували фахівці Інституту та Музею військової історії Угорщини Міністерства оборони Угорщини спільно з Міністерством закордонних справ Угорщини. «Австрійська армія першою у світі прийняла в свої лави євреїв. Але, звісно, їх прийняття було дуже довгим в історії Угорщини. Вже зараз, з погляду сьогодення, ми можемо розуміти скільки невинних життів полягло у І Світовій війні. Євреї досягали високий рангів у війську, навіть міністра оборони. Головне завдання виставки показати, що євреї були частиною військового руху, а окрім того, в ній показано історію, яка відбулась понад сто років тому. Тут пов'язано минуле Галичини та євреїв», - наголосив Надзвичайний та Повноважний Посол Угорщини в Україні Іштван Ійдярто. На виставці представлено, окрім інформаційних стендів, мундири, зброю, нагороди, відзнаки, поштівки, фото, книжки, репродукції тощо. Виставка презентує перебіг військових операцій в Галичині, єврейське релігійне життя і польовий рабинат у збройних силах Австро-Угорської монархії, становище цивільного єврейського населення Галичини під час війни. Окрім того, «Угорські Леви Іуди в Галичині» знайомить з біографіями визначних єврейських воєначальників та представників цивільного населення, які відзначились героїчними вчинками, допомагаючи Австро-Угорській армії.

27 січня 2019

Сьогодні, 27 січня, в Україні відзначають Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. У Львові поминальні заходи розпочались зі спільної молитви на площі біля пам’ятника жертвам Львівського гетто. Голова Львівської ОДА Олег Синютка разом із громадськістю вшанували пам'ять загиблих євреїв. «У всьому світі люди вшановують пам'ять невинно убієнних жертв, які віддали свої життя тільки за те, що вони народились євреями. Праведний митрополит Андрій Шептицький казав, що немає національностей, немає віросповідання – є людина. Українці у своїй історії пережили велику трагедію Голодомору. Велику трагедію за свою сутність, за те що молились своєю мовою, і виховували своїх дітей українцями. Тому українці як ніхто розуміють великий біль єврейського народу», - наголосив голова Львівської ОДА Олег Синютка. Після скорботного віче учасники заходу поклали квіти та запалили лампадки біля пам'ятника жертвам Львівського гетто.

11 вересня 2018

Триває Всеукраїнський конкурс наукових, науково-дослідницьких проектів студентів та аспірантів на тему «Зберігаючи пам'ять про Голокост». Мета конкурсу – пошук та підтримка талановитої молоді, залучення її до вирішення проблем вивчення, дослідження історії Голокосту на території України та інших країн Східної Європи, зокрема розстріляних у Бабиному Яру у вересні 1941 року, та інших злочинів, скоєних тоталітарними режимами. У конкурсі можуть брати участь студенти (курсанти), які здобувають освіту за освітнім ступенем бакалавра (3-4 курс), магістра та аспіранти. На конкурс подаються наукові, науково-дослідницькі проекти з гуманітарних та суспільних наук: історії, філософії, права, психології, соціології, політології та інших, пов'язаних з тематикою конкурсу. Роботи приймаються українською та англійською мовами. Конкурс проводиться у три етапи: Прийом заявок на конкурс – до 1 жовтня 2018 року. Журі розглядає заявки та анотації, відбирає кращі і надсилає запрошення для участі у другому етапі до 15 жовтня 2018 року. Подання конкурсних робіт на розгляд журі – до 15 листопада 2018 року. Журі конкурсу оцінює та відбирає кращі наукові, науково-дослідницькі проекти для участі у третьому етапі конкурсу. Презентація та захист проектів, визначення та нагородження переможців – 3 грудня 2018 року (історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка). Переможці конкурсу отримають грошові винагороди: 1 місце – 5 тисяч гривень та можливість проходження стажування у Меморіальному центрі Голокосту «Бабин Яр» з метою реалізації свого проекту спільно зі співробітниками Центру; 2 місце – 3 тисячі гривень; 3 місце – 2 тисячі гривень. Зазначимо, що конкурс проводить Меморіальний центру Голокосту «Бабин Яр» (BYHMC) за сприяння Міністерства освіти і науки України, Київської міської державної адміністрації та Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр». Детальніше про умови участі, а також порядок проведення конкурсу можна дізнатися за посиланням.

14 травня 2018

Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» спільно з Міністерством освіти і науки України проводять XV Міжнародний конкурс «Уроки війни та Голокосту – уроки толерантності». Участь у конкурсі сприятиме формуванню знань про поліетнічну та багатокультурну історію України і міжнаціональні відносини, ствердженню національної свідомості та історичної пам’яті, усвідомленню значення уроків історії для сьогодення. До участі у конкурсі запрошують: учнів 8-11 класів шкіл, гімназій, ліцеїв; учителів загальноосвітніх навчальних закладів; класних керівників та організаторів виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів; студентів та аспірантів. Учасники конкурсу можуть бути як представниками України, так й інших країн. У конкурсі серед запропонованих тем є загальні питання методології, актуальні питання національної історії України, трагедія Голодомору та нацистський геноцид щодо ромів тощо. На конкурс приймаються: науково-дослідницькі роботи з історії, літератури, філософії, соціології, політології й інших гуманітарних і суспільних дисциплін; пошукові роботи (інтерв’ю, дослідження на краєзнавчих чи сімейних матеріалах та ін.); творчі роботи (есе, оповідання, вірші, малюнки, документальні і документально-публіцистичні фільми, анімаційні фільми, мультимедійні роботи та інші твори); методичні розробки вчителів. Термін подачі заявок на участь у конкурсі визначено до 15 липня, термін подачі самих робіт – до 1 серпня, а підведення підсумків, нагородження переможців і лауреатів конкурсу відбудеться 25-28 вересня. На переможців конкурсу чекають дипломи, подарунки, публікації та запрошення брати участь у міжнародних заходах. З умовами проведення конкурсу та вимогами до оформлення конкурсних робіт можна ознайомитися тут.