Дослідження CoST Ukraine: департамент дорожнього господарства ЛОДА – один з найпрозоріших у своїй діяльності в Україні

3 листопада 2021

Упродовж листопада 2021 р. у закладах дошкільної  освіти області триватиме моніторингове дослідження якості дошкільної освіти, організоване Українським інститутом розвитку освіти у партнерстві з Командою підтримки реформ МОН, Всеукраїнським фондом “Крок за кроком” та за підтримки ЮНІСЕФ в Україні. Моніторинг проводиться в усіх областях України за методикою ECERS-3 (Early Childhood Environment Rating Scale). «Унікальність і універсальність методики полягає в тому, що її можна застосовувати в групах для дітей 3-5 років і вона містить шкали, що дають змогу оцінити матеріально-технічні, психолого-педагогічні, організаційні умови, що створені у закладі дошкільної освіти. Відтак, можна буде проаналізувати чи відповідають вони потребам дітей і чи сприяють їхньому розвитку. Головна перевага цієї методики у тому, що експерти  не оцінюють досягнення дітей, а оцінюють освітнє середовище і характер взаємодії педагогів з дітьми та дітей між собою», - розповіла керівниця відділу дошкільної й початкової освіти Українського інституту розвитку освіти Ольга Косенчук. Шкала охоплює широкий спектр потреб розвитку дитини. Авторами визначено 6 шкал, які містять 35 параметрів, серед яких «Простір та умеблювання», «Практики особистого догляду», «Мовлення та грамотність» тощо . Методика має ретельно прописану структуру, аналіз та протоколи. «Львівщина завжди відкрита до інновацій, які скеровані на розвиток освіти. Міжнародний досвід може бути корисним, тож ми сподіваємось на відповідні висновки проекту, які допоможуть покращити  якість дошкільної освіти.  Автоматизованим відбором визначено 200 закладів дошкільної освіти у всіх областях України, на Львівщині  - 12. Регіональні експерти, які пройшли спеціальне навчання та мають відповідну класифікацію, проводять  у визначених закладах дошкільної освіти спостереження за освітнім процесом протягом трьох годин  у першу половину дня. Експерт ніяким чином не втручається в освітній процес і не проводить опитування», - наголосила заступниця директора департаменту освіти і науки Львівської ОДА Ольга Котовська. Методика ECERS – визнаний у всьому світі інструмент вимірювання якості освітнього середовища, що містить у собі комплексний підхід до розуміння раннього розвитку дитини: когнітивний, фізичний та соціально-емоційний аспекти. Вона постійно оновлюється й використовується в понад 20 країнах як основний інструмент для оцінювання освітнього середовища. В Україні дослідження триватимуть до середини грудня. На початку наступного року відбудеться аналіз та презентація результатів, на основі яких органи управління освітою, громади та заклади зможуть впроваджувати зміни, скеровані на підвищення якості дошкільної освіти. Детальніше про дослідження тут.

3 вересня 2021

Сьогодні за круглим столом у Львівській облдержадміністрації визначили алгоритм дій щодо можливості створення багатосторонньої групи Ініціативи прозорості видобувних галузей (БГ ІПВГ, Ініціатива), яка здійснюватиме керівництво та контроль над виконанням вимог ІПВГ саме на Львівщині, як у пілотному регіоні. До групи увійдуть представники обласної влади, бізнесу та громадських організацій. Ініціатива прозорості видобувних галузей (ІПВГ) - міжнародний стандарт, призначення якого полягає у підвищенні прозорості управління доходами держави від діяльності в сфері видобування природних ресурсів. Такі стандарти запроваджені  у 55-ти країнах світу, серед яких Норвегія, Великобританія, Німеччина, Казахстан, та ін. Вчасна та якісна підготовка Звіту ІПВГ є одним з важливих індикаторів впровадження економічних реформ в країні. У 2013 році Україна приєдналась до Ініціативи і, починаючи з 2015 року, публікує щорічні звіти, де показує, скільки компаній працює у видобувних галузях, а також скільки податків вони сплатили державі.  «Саме Ініціатива прозорості видобувної галузі встановила глобальний стандарт на шляху до відкритості управління нафтовими, газовими, вугільними ресурсами. Мета нашого кругло столу – це поглибити і сформувати єдине бачення щодо наявного діалогу між бізнесом, громадськістю і владою. Тому що без ефективного бізнесу важко говорити про наповнення бюджетів, виконання, в тому числі, певної соціальної функції на тій території, де вони здійснюють свою діяльність.   Важливими є зміни до законодавства щодо розщеплення рентної плати, частина  якої надходить до місцевих бюджетів. Адже тепер вже орган місцевого самоврядування з метою наповнення дохідної частини місцевого бюджету сам шукає інвестора, представників бізнесу для спільної роботи. Результатом круглого столу має бути чітке бачення можливих форм, інструментів впровадження інституту прозорості видобувних галузей на регіональному рівні для встановлення ефективної комунікації», - зазначив перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик.  «Працюючи на території громади, видобувна компанія здійснює значний вплив на інфраструктуру, трудову зайнятість, екологічну ситуацію, що вимагає можливості діалогу між компанією та місцевими громадами для врегулювання усіх питань. Саме такий діалог дасть можливість кожному жителю села, селища чи міста знати і розуміти, як видобувні компанії працюють на території їх громади, що видобувають, які заходи вживаються для збереження навколишнього середовища тощо. Компанії, в свою чергу, зможуть брати участь у життєдіяльності територій, на яких здійснюють господарську діяльність, що стане основним підґрунтям довіри між бізнесом та громадою», - зазначив Орест Микита, голова Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини. Як розповів заступник директора західної філії компанії «Укргазвидобування»  Олексій Сердюченко, звітність компанії формується на центральному рівні і подається до Міненерго відповідно до стандартів Ініціативи. «Компанія може поділитися досвідом із впровадження проєктів корпоративно-соціальної відповідальності, які ми реалізуємо у п’яти областях із врахуванням цілей сталого розвитку, задекларованих ООН. Наша компанія є відкритою для співпраці», - додав Олексій Сердюченко. До слова, захід провели в рамках проєкту ГО «Нова Енергія» - «Відповідність даних та пілотна інтеграція порталу ІПВГ в Україні» у партнерстві з Агенцією місцевого економічного розвитку Яворівщити та департаментом паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства ЛОДА. У зустрічі взяли участь керівниця Директорату з питань формування енерго та ресурсоефективної політики Міністерства енергетики України Вікторія Гнатовська, представники міжнародного фонду «Відродження», Асоціації «ЕнергоТранспарентність», Асоціації газовидобувних компаній України, науковці та представники громадськості.  

1 вересня 2021

У межах реалізації проєкту «Профілактика йододефіциту на Львівщині», який реалізує громадська організація «Батьки  в дії» у межах конкурсу серед інститутів громадянського суспільства, а також за участі фахівців Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України, упродовж серпня провели аналіз проб води, відібраних у джерелах водопостачання у Львівському, Дрогобицькому, Самбірському, Стрийському та Яворівському районах. Загалом - 75 проб (по 15 проб у кожному районі). Серед усіх проб води найбільший вміст йоду,  що становив 33,7 мкг/дм³, зафіксували у водопровідній воді селища Славське, а найменший - 12,4 мкг/дм³ - у селі Глухівець Тростянецької ТГ. Досліджена вода у Стрийському та Самбірському районах виявилася найбільш багатою на йод. У більшості відібраних зразків вміст йоду був близьким до норми, що становить 20 - 30 мкг/дм³.  Дещо гірша ситуація у Дрогобицькому та Яворівському районах: з 30 відібраних проб - 17 були в межах норми, 6 - близькі до норми, а  7 - з недостатнім вмістом йоду.  Найменший вміст йоду у питній воді виявили у Львівському районі. Лише у 5 з 15 досліджених проб води показник йоду був у межах норми. Це села Майдан та Крехів Жовківської ТГ, село Заглина Добросинсько-Магерівської ТГ, місто Винники та село Лисиничі Львівської ТГ.  У всіх інших досліджених зразках, а саме: джерелах сіл Новосілка (Раковець), Унів (Унівська лавра), Якторів (Золочівська ТГ), Звенигород,  міст Городок, Перемишляни, Щирець, парках Львова: Високий Замок, Погулянка та Спартак (Мазепи - Інструментальна), визначений вміст йоду був нижчим норми та коливався в межах 13,2 мкг/дм³ - 19,5 мкг/дм³. Аби отримати більш релевантні результати, впродовж вересня та жовтня експерти повторно відбиратимуть проби води з зазначених джерел. Зведені результати дослідження опублікують на сайті Львівської обласної державної адміністрації у листопаді, а на основі отриманих даних підготують рекомендації, як збалансувати свій харчовий раціон, щоб забезпечити достатню кількість споживання йоду. Питна вода, в якій концентрація йоду не відповідає нормативним показникам фізіологічної повноцінності мінерального складу, не несе загрози для життя осіб, які її споживають. Однак жителям цих населених пунктів рекомендується компенсувати нестачу йоду харчовими продуктами, багатими на йод. Детальна інформація щодо точок та результатів досліджень доступна у інтерактивній таблиці за посиланням https://goo.su/745k та інтерактивній карті за посиланням https://goo.su/743F Зазначимо, що дослідження води на Львівщині відбувається за фінансової підтримки Львівської облдержадміністрації та буде реалізовано до кінця 2021 року.

12 травня 2021

У грудні минулого року тривало дослідження якості інклюзивної освіти та доступу дітей з особливими освітніми потребами до інклюзивного навчання, які були реалізовані за підтримки проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади. Методологічну підтримку дослідження забезпечила дослідницька агенція «Vox Populi Agency». Представлені результати досліджень засвідчили проблемні моменти у розвитку інклюзивного навчання в системі освіти, а також визначили низку перешкод у забезпеченні якості інклюзивної освіти та ефективного доступу кожної дитини з особливими освітніми потребами до інклюзивного навчання. Зокрема, рекомендації експертів стосувались вдосконалення нормативно-правового та методичного забезпечення організації інклюзивного навчання, підвищення інклюзивної компетентності вчителів, розвиток послуг для дитини з ООП та її сім’ї, що включає в себе впровадження Державного стандарту соціальної послуги, затвердження переліку реабілітаційних послуг для дітей, впровадження програм ефективного та відповідального батьківства тощо. Крім того, рекомендації будуть враховані під час доопрацювання проєкту Стратегії розвитку інклюзивної освіти та плану заходів щодо її реалізації. Із дослідженням можна ознайомитись тут.

12 січня 2021

Майже 90% українських 15-річних підлітків мають удома комп’ютер для виконання навчальних завдань, і майже всі (98 %) мають доступ до інтернету. Однак всього близько 60 % учнів в Україні мають удома комп’ютерні програми для навчання. Такі результати Міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018. Учні, які мають вищий рівень забезпеченості ІКТ-засобами вдома, показують кращі результати в навчанні. Українські учні краще забезпечені ІКТ-ресурсами, ніж учні з Грузії та Молодови, але гірше, ніж учні з Білорусі, Угорщини, Словацької Республіки, Польщі, Естонії. «Особливого значення наявність комп’ютерів та смартфонів набуває в умовах усе активнішого поширення дистанційного або змішаного навчання. Пандемія внесла значні корективи у повсякденне життя та навчання. Сучасне покоління учнів мають справу з інформаційно-комунікаційними технологіями з раннього дитинства, тому цифрові пристрої є цінними для освітнього процесу», - акцентував директор депаратменту освіти та науки Львівської ОДА Олег Паска. В межах дослідження з’ясували, що українські 15-річні підлітки, які мешкають у великих містах, забезпечені вдома набагато краще комп’ютерними засобами, ніж учні з інших населених пунктів. Тип закладу освіти та місцевість, де розташовано заклад освіти, також є тими чинниками, із якими пов’язана забезпеченість учнів цифровою технікою: учні з ліцеїв, гімназій і спеціалізованих шкіл у великих містах мають вищий рівень забезпеченості ІКТ-ресурсами. Окрім того, 81 % українських учнів не має вдома електронних книг, а 37 % - планшетів. Рівень забезпеченості ІКТ-ресурсами істотно пов'язаний із соціально-економічним статусом учнів: 15-річні підлітки з більш високим соціально-економічним статусом в Україні краще забезпечені вдома ІКТ-засобами, ніж їхні однолітки з нижчим соціально-економічним статусом.  

28 жовтня 2020

Триває дослідження щодо розвитку інклюзивної освіти, для якого Львівщина обрана як пілотний регіон. Дослідження здійснюють експерти Ініціативи щодо розвитку послуг в громадах для дітей та сімей в межах проекту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), який впроваджується за підтримки Уряду Канади, та у співпраці з Міністерство освіти і науки України, а також департаментом освіти і науки Львівської ОДА. Мета дослідження – вивчити стан та існуючі перешкоди, що виникають в процесі впровадження інклюзивної освіти, на прикладі Львівської області. За результатами дослідження будуть сформовані рекомендації, спрямовані на вдосконалення практик розвитку інклюзивної освіти. "Ми запустили в окремих пілотних областях дослідження. Його результати дозволять нам вдосконалювати та якісніше надавати соціальні послуги", - додала координаторка пілотного проекту в Львівській області, Ініціатива щодо розвитку послуг в громадах для дітей  та сімей, Проект «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) Ольга Бойко. До участі в дослідженні запрошені: - батьки дітей з особливими освітніми потребами; - керівники та вчителі/асистенти вчителів закладів загальної середньої освіти; - фахівці інклюзивно-ресурсних центрів; - представники районних відділів освіти, департаменту освіти та науки Львівської обласної державної адміністрації, центрів розвитку інклюзивної освіти; - представники центрів соціальних служб, фахівці з соціальної роботи; - громадські організації, які працюють в сфері інклюзивної освіти. Дослідження проводиться на базі Сихівського району м. Львова; Золочівського, Стрийського та Яворівського районів Львівської області; Гніздичівської, Велико-Мостівської, Кам’янко-Бузької, Рудківської, Зимноводівської ОТГ; міст Самбір та Борислав. Під час дослідження здійснять онлайн-опитування, інтерв’ю та фокус-групи, щоб отримати максимально вичерпний та актуальний результат.   Христина Дмитрик

15 січня 2020

Міністерством освіти і науки України разом з Міністерством цифрової трансформації та Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства підготовлено анкету для проведення опитування представників вітчизняного бізнесу для визначення пріоритетних напрямів наукових досліджень і подальшого розвитку української науки та інновацій відповідно до потреб бізнесу. Результати опитування сприятимуть ефективному розподіленню бюджетних коштів та фінансуванню, в першу чергу, затребуваних бізнесом наукових напрямів. Крім того, опитування дасть можливість представникам бізнесу: - отримати широкий доступ до українських досліджень та розробок (далі – R&D), які можуть мати низку переваг перед закордонними аналогами; - отримати інформацію про існуючі українські R&D; - переорієнтувати український R&D сектор на вирішення реальних потреб бізнесу; - зменшити бар’єри та запровадити підтримку розвитку українських компаній на основі інновацій; - налагодити системну комунікацію в трикутнику: держава, бізнес, заклади вищої освіти і наукові установи для посилення конкурентоспроможності вітчизняних продукції та послуг. В опитуванні можуть брати участь представники мікро, малих, середніх та великих підприємств будь-якої форми власності. Анкету розміщено за посиланням. Звертаємо увагу, що опитування проводитиметься до 31 січня 2020 року.

25 липня 2019

В Україні стартувало широкомасштабне загальнонаціональне дослідження поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань STEPS. Про це інформують у департаменті охорони здоров’я Львівської ОДА. Завдяки дослідженню можна оцінити загальний стан здоров'я учасників по декількох показниках та визначити, які несприятливі фактори впливають на здоров'я. У всьому світі понад 130 країн хоча б один раз брали участь в дослідженні STEPS. В межах реалізації Національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку до 2030 року дослідження STEPS в Україні проводять вперше. План розроблений МОЗ України з експертною підтримкою ВООЗ та затверджений Урядом України 26 липня 2018 року. Реалізація національного Плану передбачає досягнення наступних цілей: на третину зменшити передчасну смертність від неінфекційних захворювань, зупинити зростання захворюваності на ожиріння і діабет, знизити смертність від ДТП та ін. Але ефективність програм держави по досягненню зазначених цілей може бути знижена завдяки поширеності факторів ризику розвитку НІЗ. Для розробки ефективних методів зменшення впливу факторів ризику, необхідна об'єктивна картина їх поширеності. Саме з цією метою проводиться дослідження STEPS. Організаторами цього дослідження є Міністерство охорони здоров’я України і Всесвітня організація охорони здоров'я в рамках спільного проекту МОЗ України та Світового банку «Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей». Дослідження проводять Центр громадського здоров'я МОЗ України та громадська організація «Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка». Дослідження складається з трьох кроків: інтерв'ю учасників з метою виявлення факторів поведінкового ризику та історії здоров'я, пов'язаної з НІЗ; вимірювання зросту, ваги, окружності талії та стегон, артеріального тиску і частоти серцевих скорочень; вимірювання біохімічних показників здоров'я: глюкози і ліпідів в крові швидкими тестами, рівень натрію, креатиніну, калію та йоду в сечі. В перелік факторів ризику НІЗ, які вивчає дослідження, входять: •      вживання тютюну; •      вживання алкоголю: •      гіподинамія (низький рівень фізичної активності); •      нездорове харчування: •      надмірна вага і ожиріння: •      підвищений артеріальний тиск; •      підвищений вміст глюкози і ліпідів у крові; •      високий рівень споживання солі: •      історія НІЗ та їх лікування. Міністерство охорони здоров'я України прийняло рішення про інтеграцію в дослідження додаткових тем, пов'язаних із інтересами громадського здоров'я, таких як: психічне здоров'я (депресія та самогубство), насильство і травми, рак шийки матки (скринінг та подальший контроль). Дослідження STEPS проводиться у всіх областях України. Вибірка дослідження включає доросле населення України (міське і сільське) із загальною кількістю потенційних учасників - 7 700 осіб. Збір даних в рамках дослідження STEPS проводиться з червня 2019 року, а результати дослідження очікуються у грудні 2019 року. Зазначимо, що неінфекційні захворювання (НІЗ) — це хворобливі стани, які не передаються від людини до людини, тривало перебігають і повільно прогресують, а також погіршують психоемоційне і фізичне здоров'я. НІЗ є результатом поєднаного впливу генетичних, фізіологічних, екологічних і поведінкових чинників. НІЗ є провідною причиною смертності у всьому світі. В Україні неінфекційні захворювання складають 91% від загального числа смертей. Серед провідних НІЗ основними причинами смерті є серцево-судинні захворювання, онкопатології, цукровий діабет і хронічні захворювання легенів.