Ветеранів конфлікту на сході України запрошують взяти участь в проєкті ЄС та розпочати власний бізнес

16 квітня 2022

Від сьогодні стартували міжнародні спортивні змагання Invictus Games або ж Ігри Нескорених. Цьогоріч учасниками стануть військовослужбовці, які отримали поранення в зоні АТО/ООС. Про це повідомив начальник Львівської ОВА Максим Козицький. Змагання триватимуть до 22 квітня. Українську команду представлять також учасники з Львівщини. «Весь світ вкотре побачить силу й міць наших воїнів! Ми боремось на усіх фронтах. Від сьогодні і до 22 квітня наші військовослужбовці та ветерани з різних країн, які отримали поранення чи травми під час виконання службових обов'язків братимуть участь у міжнародних спортивних змаганнях. Силу й міць українського народу цього разу покажуть і четверо представників Львівщини», - зазначив Максим Козицький. Отож, учасниками змагань стануть ветерани Національної Гвардії України Дмитро Афанасьєв та Ігор Галушка, ветерани Збройних сил України Сергій Калитюк та Віктор Легкодух. До слова, Ігри Нескорених не проводили уже два роки через пандемію. А делегація була сформована ще до поширення COVID-19. Львівщину мав представляти ще один учасник – Дмитро Сидорук, срібний призер Ігор Нескорених 2017 року, які відбувалися у Торонто. У 2014 році він одним із перших пішов захищати Україну. Після важкого поранення під луганським аеропортом провів 10 діб у реанімації. Пережив 12 складних операцій. «Дмитро загинув у повномасштабній війні рф проти України 10 днів тому. Вічна пам'ять! Бажаю хлопцям та дівчатам з України перемог, якими б Дмитро та інші наші Герої пишалися! Вболіваємо!», - додав очільник ОВА.

6 квітня 2022

Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні опублікувало список актуальних грантових можливостей для українських представників сектору культури та креативних індустрій. Про це інформує Міністерство культури та інформаційної політики України. Відтепер, взяти участь у конкурсі можна буде за спрощеною процедурою. Зокрема, подати заявку можна як партнер Програми (для полегшення умов звітування, отримання грантових коштів тощо). При цьому проєктна діяльність може відбуватися в інших європейських країнах або онлайн. Деталізація опису контенту при подачі заявки не обов’язкова. Наразі відкрито прийом заявок на такі конкурси: Підпрограма «Культура»: – Європейські проєкти співпраці – Поширення європейських художніх робіт Підпрограма «Медіа»: – Мережа європейських кінофестивалів; – Розвиток талантів та навичок; Підпрограма «Міжсекторальна співпраця»: – НОВИНИ-Медіаграмотність; – Журналістські партнерства; – Інноваційні лабораторії. З детальним описом цілей конкурсу та заходів, що можуть бути підтримані Програмою, можна ознайомитися на сайті Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні.

31 березня 2022

Міністерство закордонних справ представило порівняльну таблицю для тих громадян України, які змушені шукати прихисток за кордоном. В таблиці вказані два основних статуси, які можуть бути надані біженцям у Європейському Союзі: статус особи, якій надано тимчасовий захист та статус шукача притулку (статус біженця).   Статус особи, якій надано тимчасовий захист Статус шукача притулку (статус біженця) 1. Кому надається такий статус? 1. Громадянам України та членам їх сімей 2. Особам без громадянства, біженцям та членам їх сімей із третіх країн, які рятуються від війни в Україні 3. Іноземцям, які постійно проживають в Україні на законних підставах та не можуть безпечно повернутися в країну свого походження Будь-якій особі, яка рятується від війни або переслідувань 2. Що треба зробити, щоб його отримати? Звернутися за дозволом на проживання до органів влади відповідної країни Звернутися з заявою до компетентних органів країни, до якої ви прибули. Після цього ними здійснюватиметься спеціальна процедура, що триває до 6 місяців або більше 3. У якій країні я можу претендувати на такий статус? У будь-якій країні ЄС Лише в першій країні, кордон якої ви перетнули 4. Де я можу проживати залежно від статусу? Вибір місця проживання довільний: житло може бути надано родинами волонтерів, громадськими організаціями, державою. Також можна проживати у рідних або знайомих. Місце проживання можна змінити у будь-який час (зокрема, переїхати до іншої країни) Лише у визначених державою закладах для розміщення біженців. Змінювати місце проживання не дозволено (залишати країну - також) 5. Як довго я можу перебувати в такому статусі? 1 рік (до 4 березня 2023 року) з можливістю продовження ще на рік залежно від ситуації в Україні Безстроково на час існування підстав його надання 6. Чи зможу я одразу почати працювати в країні, де шукаю прихистку? Так, ви матимете доступ до роботи Ні, ви матимете доступ до роботи виключно після отримання статусу біженця (через 6 місяців або більше) 7. Чи зможуть мої діти навчатися? Так, діти до 18 років мають право навчатися в закладах освіти 8. Чи матиму я доступ до соціального забезпечення та медичного обслуговування Так 9. Коли я зможу повернутися в Україну? У будь-який момент Після подання заяви про надання статусу біженця ви зобов'язані залишатися в країні, в якій подали заяву, протягом усього часу її розгляду (до 6 місяців або більше) 10. Якщо я не подав (-ла) заяву про надання статусу біженця одразу, то вже й не зможу? Ні, ви маєте можливість подати таку заяву в будь-який час Про два простих кроки для тих, хто вимушено залишають свої домівки та їдуть за кордон через війну Росії проти України читайте за посиланням.  

16 березня 2022

Україна стала членом «енергетичного Євросоюзу», тобто приєдналася до системи ENTSO-E. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський. «Завершилось об’єднання української та європейської енергосистем. Тепер наша електроенергія тече в Європу, а європейська – в Україну. Дякую членам ЄС, особисто президентці Еврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісарці з питань енергетики Кадрі Сімсон і всім, завдяки кому у нас тепер єдина енергосистема», –зазначив він. Довідково ENTSO-E (European Network of Transmission System Operators for Electricity) — європейська мережа операторів системи передачі електроенергії, що об'єднує 43 оператори у 36 країнах європейського континенту. Організація створена у липні 2009 року шляхом первинного об'єднання операторів ATSOI, BALTSO, ETSO, NORDEL, UCTE і UKTSOA. Станом на 2021 рік у своїй структурі має 5 керуючих галузевих груп які координують забезпечення безпечної та оптимальної роботи мережі Європи в реальному часі, підтримує та розробляє комунікаційну інфраструктуру, забезпечує координацію захисту критичної інфраструктури, розробляє правила координації, веде класифікацію та оцінку ризиків, займається плануванням та стратегіями розвитку.

1 березня 2022

Українське військо отримає в рамках допомоги від Євросоюзу 70 бойових літаків. Про це інформує у  Facebook Командування Повітряних Сил ЗСУ. “Наші партнери передають нам Міг-29 та Су-25! У разі потреби, вони зможуть базуватись на польських аеродромах з яких українські пілоти виконуватимуть бойові завдання”, йдеться у повідомлення. Відтак,  Болгарія передсть (Міг-29) - 16 шт, (Су-25) - 14 шт. Польща (Міг-29) - 28 шт Словаччина (Міг-29) - 12 шт

28 лютого 2022

Президент України Володимир Зеленський сьогодні підписав заявку на членство України у Європейському Союзі. У документі йдеться: «Цим листом Україна, як європейська держава, яка поважає цінності, закріплені в статті 2 Договору про Європейський Союз, має честь подати заявку на членство в Європейському Союзі відповідно до 49 Договору про Європейський Союз». «Впевнений, що це реально»,-  зазначив Володимир Зеленський. Нагадаємо, сьогодні зранку Президент Володимир Зеленський звернувся до ЄС щодо невідкладного приєднання України за спеціальною процедурою.

27 лютого 2022

В Європейському союзі узгодили надання летальної зброї для Збройних сил України на суму 450 мільйонів євро для боротьби з російським вторгненням. Про це оголосив глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель після неформальної зустрічі глав МЗС країн-членів, пише "Європейська правда". "Ми прийняли рішення надати летальну зброю, летальну допомогу українській армії на суму 450 мільйонів євро і рамках пакету допомоги і ще 50 мільйонів для нелетальної допомоги: паливо, захисне обладнання. Ми робимо це вперше в історії. Усі країни погодилися, чи принаймні не заперечили цьому рішенню", - сказав Боррель. Він також подякував Польщі, яка погодилася стати транспортним хабом для прийому цієї допомоги, яка надалі відправлятиметься в Україну. "Завтра міністри оборони зустрінуться і обговорять, як конвертувати ці фінанси у конкретну допомогу і як цю допомогу доставити на передову лінію, де українські військові борються з російським вторгненням", - додав Боррель. Зазначимо, на неформальній зустрічі офіційно рішень не ухвалюють, але узгоджують спільну позиції, яку мають затвердити у понеділок.

26 лютого 2022

Лідери Європейської комісії, Франції, Німеччини, Італії, Великобританії, Канади та США оголосили про новий потужний набір економічних санкцій, який включає відключення від платіжної системи SWIFT та заборону продажу "золотих паспортів" заможним росіянам. Про це йдеться у спільній заяві, опублікованій на сайті Єврокомісії.  "У міру того, як російські сили розв'язують свої атаки на Київ та інші українські міста, ми сповнені рішучості продовжувати покладати на Росію витрати, які ще більше ізолюють Росію від міжнародної фінансової системи та наших економік. Ми реалізуємо ці заходи найближчими днями", - йдеться у заяві. Зокрема, західні країни зобов'язуються вжити таких заходів: виключити окремі російські банки із системи обміну повідомленнями SWIFT. Це забезпечить відключення цих банків від міжнародної фінансової системи та завдасть шкоди їхній здатності працювати у глобальному масштабі. запровадити обмежувальні заходи, які не дозволять Центральному банку Росії використовувати свої міжнародні резерви в такий спосіб, щоб підірвати вплив наших санкцій. діяти проти громадян та організацій, які сприяють війні в Україні та шкідливій діяльності російського уряду. Зокрема, країни зобов'язуються вжити заходів щодо обмеження продажу громадянства — так званих "золотих паспортів", які дозволяють заможним росіянам, пов'язаним з російським урядом, ставати громадянами цих країн і отримувати доступ до їхніх фінансових систем. До слова, остання країна, яка підтримала запровадження санкцій проти росії це Німеччина підтримала відключення росії від SWIFT. Про це повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у Facebook. «Ми гризли-гризли і вигризли. Працювала вся вартикаль української дипломатії - від Президента України до аташе в українському посольстві. Дякую також тисячам людей, зокрема, українській діаспорі, які тиснуть на різні уряди для підтримки цього рішення», - зазначив Дмитро Кулеба. Відключення росії від цієї системи виведе фінансові структури країни з ладу та завадить переказам коштів. А отже — заблокує витрати на російську армію та значно погіршить економічне становище рф.  Нагадаємо, SWIFT — міжнародна міжбанківська система передавання інформації та здійснення платежів. Її послугами користуються близько 11 тис. банків і фінансових установ у понад 200 країнах, в тому числі і росія.

25 лютого 2022

В Україні вирішується доля Європи: якщо Путін не отримає гідної відсічі зараз, він піде далі.  Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Facebook. ''Слід негайно ухвалити потужні економічні та фінансові санкції проти агресора, позбавити його засобів для продовження агресії: відключити від SWIFT, накласти ембарго на торгівлю нафтою й газом, допомогти українській армії озброєнням та боєприпасами, підтримати миротворчу операцію ООН. Наші люди гинуть за свободу України та Європи. Ми довго чекали біля відкритих дверей. Ми запитали про членство в НАТО – відповіді не почув. Зараз потребуємо міжнародно-правових гарантій безпеки, чіткої європейської перспективи, швидких та конкретних дій'', - повідомив Глава держави.

2 лютого 2022

Відтепер дозвіл на відвідування Європи визначатимуть за індивідуальним статусом (станом здоров’я) людини, а не за епідеміологічною ситуацією в країні, звідки подорожує турист.  Інформують у департаменті міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва Львівської ОДА. З 1 лютого 2022 року основними підставами для в’їзду в країни ЄС стануть: - сертифікат про щеплення вакциною, схваленою на європейському рівні, за умови, що з моменту останньої дози пройшло не менше 14-ти і не більше 270 днів, або якщо турист має бустерне щеплення; - негативний результат ПЛР-тесту, який турист має отримати не пізніше ніж за 72 години до перетину кордону (також підходить і негативний результат експрес-тесту на антиген, який дійсний протягом 24 годин); - довідка про одужання із поміткою, що з дати першого позитивного результату тесту пройшло більше 180 днів. Ця інформація має бути підтверджена чинними цифровими сертифікатами Євросоюзу. Людей, які не мають такого сертифікату, можуть зобов’язати пройти ПЛР або експрес-тестування до або після прибуття до ЄС протягом 24 годин.  Ці вимоги не стосуються таких категорій іноземців: - мандрівники з особливим статусом (наприклад, медичні працівники, дипломати, сезонні працівники, дослідники в галузі охорони здоров’я тощо); - люди, які подорожують за транскордонною маятниковою міграцією (щодня або щотижня перетинають кордон по дорозі на роботу і додому); діти до 12 років. Нові рекомендації Ради ЄС не є юридичним зобов’язанням. Країни-члени самостійно повинні прийняти рішення щодо їх імплементації.

14 грудня 2021

За даними Львівського обласного центру зайнятості станом на 1 грудня цього року за посередництва служби зайнятості роботу шукав 391 військовослужбовець, котрий брав участь в АТО/ООС. Незважаючи на карантин, у січні-листопаді поточного року місцем праці забезпечили 306 ветеранів, у тому числі 14 осіб з інвалідністю. Ще 35 колишніх армійців за скеруванням служби зайнятості підвищили кваліфікацію або здобули нову професію, а 208 ветеранів взяли участь у 65 тематичних семінарах або вебінарах, що були організовані службою зайнятості разом з соціальними партнерами задля вирішення найбільш проблемних питань їхньої життєдіяльності, зокрема, щодо санаторно-курортного лікування, виділення земельних ділянок, аспектів призначення пенсійного забезпечення, надання юридичної підтримки та ін. Як свідчить практика, багатьом учасникам російсько-української війни потрібний певний час для інтеграції у мирне життя. Але є й такі, що відразу активно шукають роботу й занурюються в неї з головою. А дехто, повернувшись з поля бою, вирішує відкрити власний бізнес.  Загалом із 2015 року посадовці служби зайнятості допомогли повернутися до трудової діяльності 3230 учасникам АТО/ООС. Із них 241 особа, отримавши одноразову виплату допомоги з безробіття, започаткувала власну справу й тепер надає послуги в сфері громадського харчування, автотранспортних перевезень, займається ковальством, вирощуванням ягід, виготовленням дитячих іграшок, виробів з каменю та ін.

25 листопада 2021

На черговому засіданні, яке відбулось напередодні, Кабінет Міністрів України схвалив розроблений Міністерством у справах ветеранів України проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України, спрямованих на забезпечення додаткових гарантій соціального захисту ветеранів війни». Документ, який є складовою Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік, вносить зміни до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про зайнятість населення», «Про соціальні послуги» в частині посилення соціальної захищеності українських ветеранів та членів їхніх сімей на державному і місцевому рівнях. Йдеться, зокрема, про встановлення додаткових гарантій соціального захисту захисників та захисниць, постраждалих учасників Революції Гідності, а саме: на безоплатне отримання психологічних, соціальних та освітніх послуг, а також посилення їхньої соціальної захищеності на випадок безробіття. Проєкт закону посилює роль центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо підтримки підприємницьких ініціатив серед ветеранів та постраждалих учасників Революції Гідності. Зокрема, у статті 20 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пропонується закріпити положення такого змісту: «Держава гарантує підтримку і сприяє розвитку підприємницьких ініціатив та господарської діяльності ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності та осіб, на яких поширюється чинність цього Закону». Крім того, впроваджується розробка державних, регіональних та місцевих програм соціального захисту захисників і захисниць та членів їхніх сімей. «Цей законодавчий акт консолідує зусилля держави щодо створення належних умов для комплексної підтримки українських ветеранів та їхніх сімей. Він також змінить підходи до вирішення проблемних питань психологічної реабілітації, рівня освіти, зайнятості, реалізації ветеранських підприємницьких ініціатив, активної участі наших захисників у житті своїх територіальних громад. Дякую Прем’єр-міністру України та всім членам Уряду за підтримку даного законопроєкту. Сподіваюся на швидкий розгляд та ухвалення його Верховною Радою», – зазначила Міністр у справах ветеранів України Юлія Лапутіна.