Цей день в історії: сьогодні увесь світ відзначає Міжнародний день голокосту ромів

27 січня 2022

27 січня в Україні і в усьому світі відзначають Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Саме цього дня 1945 року солдати 1-го Українського фронту у складі Радянської Армії визволили в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі (Республіка Польща). У Львові поминальні заходи розпочались зі спільної молитви на площі біля пам’ятника жертвам Львівського гетто на просп. В. Чорновола. Учасники заходу провели скорботне віче, поклали квіти та запалили свічки біля пам'ятника. «Цього дня 77 років тому військові першого українського фронту звільнили від нацистів «Аушвіц». Цей концтабір смерті, поблизу польського міста Освенцима, став для світу символом Голокосту. На українській землі найстрашнішим символом є Бабин Яр у Києві. У день визволення «Аушвіцу» світ вшановує пам’ять жертв Голокосту - пам’ять третини єврейського народу, в якої забрали життя лише тому, що люди народилися євреями. Голокост також призвів до знищення незліченної кількості представників інших національностей, серед яких - велика кількість українців. Нехай сьогодні весь світ ще раз пригадає, що таке жах великої війни і звірячої ненависті до людини, яку вона завжди за собою веде. Нехай кожна запалена свічка нині буде пересторогою небезпеки, котру несе в собі фанатизм, расизм, нацизм, упередження і брехня. Вічна пам’ять невинним жертвам», - зазначив голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький. Під час Другої світової війни у Львові нацисти створили Янівський концтабір, а також організували Львівське гетто (у місцевості між Замарстиновом та Клепаровом), де масово знищували євреїв. Зазначимо що пам’ятник жертвам Голокосту встановили у 1992 році саме на місці, де розташовувалось Львівське гетто. Довідково: Голокост (з грец. – «всеспалення») -  геноцид єврейського народу в часи Другої світової війни, внаслідок якого загинуло приблизно 6 мільйонів євреїв. Як жертв Голокосту зазвичай сприймають також інші етнічні та соціальні спільноти, яких нацисти переслідували і знищували за приналежність до цих спільнот (роми, гомосексуали, масони, безнадійно хворі тощо). Міжнародний день Голокосту запровадили згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 01 листопада 2005 року.

9 вересня 2021

Сьогодні у головному корпусі Львівської Політехніки Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» із Дніпра презентував мобільну виставку, присвячену пам’яті українців, які рятували євреїв у роки Другої світової війни. Найважливішою темою наукових досліджень Інституту «Ткума» є історія Другої світової війни та Голокосту, феномен Праведників народів світу, які рятували євреїв від нацистського геноциду, ризикуючи власним життям та життям своїх рідних. «Понад дві з половиною тисячі українців отримали звання «Праведника народів світу» за порятунок євреїв у часи війни. На Львівщині їх близько ста, однак багато імен досі залишаються невідомими. Ми повинні пам’ятати про безцінний подвиг наших предків», - зауважив директор департаменту освіти і науки Олег Паска. У межах відкриття виставки також організували відкриту лекцію на тему «Рятівники євреїв під час Голокосту: регіональний вимір». «Коли я починала працювати в інституції, я натрапила на довідник всіх врятованих євреїв та усіх праведників. Мене вразило, що десятки сторінок у цій книзі займали праведники, які походили з Львівщини. Для мене це було зруйнування стереотипів, що на заході України зосереджений антисемітизм. Нам треба подивитись на цю трагедію власними очима і прийняти цей біль, адже це були українці єврейського походження. І тоді ми доживемо до того моменту, коли Ізраїль визнає Голодомор геноцидом українського народу», - наголосила науковий співробітник інституту «Ткума» Олена Іщенко. В читальному залі Науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки також відкрилась книжкова виставка «Голокост – особливості регіонального виміру».

29 липня 2021

Напередодні, 28 липня, Кабінет Міністрів України схвалив «Стратегію сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року». Робота за цим напрямком є складовою євроінтеграційних процесів України. У розробці стратегічного документа в Україні взяли до уваги: Ромський стратегічний рамковий документ Європейського Союзу для рівності, інклюзії та участі на 2020—2030 роки; Стратегічний план дій Ради Європи з інклюзії ромів та кочівників на 2020—2025 роки; План дій з покращення ситуації ромів і сінті в регіоні ОБСЄ. Стратегія включатиме такі напрямки роботи: правовий захист та протидія дискримінації; доступ до якісної освіти; доступ до послуг у сфері охорони здоров’я; підвищення якості житлово-побутових умов; працевлаштування та зайнятість; соціальний захист; ромська культура, історія, мистецтво, мова. Державна служба України з етнополітики та свободи совісті спільно з Міністерством культури та інформаційної політики, у консультаціях з іншими держорганами, громадянським суспільством та міжнародними партнерами планують розробити та подати на розгляд Уряду проєкт плану заходів до кінця 2023 року, а також пропозиції щодо утворення міжвідомчої робочої групи для сприяння реалізації Стратегії. Пропозиції можна надсилати на адресу consultations@dess.gov.ua

12 липня 2021

Львівський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді «Між нами» відкрив фотовиставку «Чотири стихії», присвячену красі та цінності ромського народу. Презентували її сьогодні, 12 липня, у сквері «На валах». Фотовиставку провели за сприяння Львівської обласної державної адміністрації.  Мета – розповісти історії ромських родин та їхніх дітей. У заході взяли участь і герої експозиції – представники ромської меншини Анна та Есмеральда, а також їх діти – Іванка, Аліна, Анжела, Ланія та Дмитрик. Експозицію виставки відкрила Алла Горбач – директор Львівського міського центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді «Між нами». Пані Алла звернула увагу на потреби ромської меншини, а також докладно розповіла про виклики, з якими стикається спільнота. «Ні для кого не секрет, що в суспільстві є упереджене ставлення до ромів. Але як з цим боротися? Ми чуємо багато повідомлень про проблеми ромської спільноти, але часто ці масиви інформації проходять повз нас, не торкаючись нас. Сьогоднішня експозиція, фотографії, цитати людей, усміхнені обличчя, щирі посмішки та спраглі очі дітей міняють наше ставлення до ромів у сотні разів сильніше, аніж численні міжнародні конвенції, документи чи стратегії. Розкриття проблем ромів через локальні історії, через людські долі та переживання – має дуже сильний ефект у подоланні стереотипів», - начальник відділу релігій та національностей департаменту з питань культури, національностей та релігій ЛОДА Дмитро Горєвой. На відкритті фотовиставки були присутні: заступник директора Львівського обласного центру соціальних служб Юрій Микитка, Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у західних областях Світлана Семчишин, заступник директора Львівського міського центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді «Між нами» Назарій Петрів, духовенство – отець Лукаш  Лушняк з Римо-католицької Церкви та отець Іван Данилів з Православної Церкви України, автори виставки - фотографи студії "Фотовернісаж" та Національної Спілки Фотохудожників України Анна Рицар та Роман Семен. Фотоекспозицію можна оглянути до 14 липня 2021 року включно у сквері «На валах» навпроти Львівської обласної державної адміністрації.

27 січня 2021

Сьогодні, 27 січня, в Україні відзначають Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. У Львові поминальні заходи розпочались зі спільної молитви на площі біля пам’ятника жертвам Львівського гетто. Голова Львівської ОДА Максим Козицький разом із громадськістю вшанували пам'ять загиблих євреїв. «Сьогодні ми зібралися, щоб іще раз з глибоким болем згадати сумні сторінки минулого. Мабуть, найлегше відповісти, чому ми повинні були б пам’ятати про Голокост більше, ніж раз на рік. Навіть не через те, що ця пам’ять надзвичайно важлива для загальноєвропейської спільноти, причетність до якої декларує Україна. Жертвами Голокосту стали 1,5 мільйонів українських євреїв, убитих в роки Другої світової війни, з них 136800 євреїв, які були закатовані у Львівському гетто. Вони були приречені нацистським режимом, який помістив ненависть до євреїв у центр своєї ідеології. Українці рятували євреїв, ризикуючи не лише власним життям, а й життями своїх дітей і родичів, залишаючись Людьми з великої літери для своїх сучасників і Героями для нас. Єврейська громада пліч-опліч з іншими громадянами України рішуче встала на захист нашої спільної Батьківщини. Ми, українці, дуже високо цінуємо це і ніколи не забудемо. Вічна пам’ять невинно убієнним. Слава праведникам-героям, що ризикували власним життям заради порятунку тих, кому загрожувала смерть», - звернувся до присутніх голова Львівської ОДА Максим Козицький. Після скорботного віче учасники заходу поклали квіти та запалили лампадки біля пам'ятника жертвам Львівського гетто.

27 січня 2019

Сьогодні, 27 січня, в Україні відзначають Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. У Львові поминальні заходи розпочались зі спільної молитви на площі біля пам’ятника жертвам Львівського гетто. Голова Львівської ОДА Олег Синютка разом із громадськістю вшанували пам'ять загиблих євреїв. «У всьому світі люди вшановують пам'ять невинно убієнних жертв, які віддали свої життя тільки за те, що вони народились євреями. Праведний митрополит Андрій Шептицький казав, що немає національностей, немає віросповідання – є людина. Українці у своїй історії пережили велику трагедію Голодомору. Велику трагедію за свою сутність, за те що молились своєю мовою, і виховували своїх дітей українцями. Тому українці як ніхто розуміють великий біль єврейського народу», - наголосив голова Львівської ОДА Олег Синютка. Після скорботного віче учасники заходу поклали квіти та запалили лампадки біля пам'ятника жертвам Львівського гетто.

11 вересня 2018

Триває Всеукраїнський конкурс наукових, науково-дослідницьких проектів студентів та аспірантів на тему «Зберігаючи пам'ять про Голокост». Мета конкурсу – пошук та підтримка талановитої молоді, залучення її до вирішення проблем вивчення, дослідження історії Голокосту на території України та інших країн Східної Європи, зокрема розстріляних у Бабиному Яру у вересні 1941 року, та інших злочинів, скоєних тоталітарними режимами. У конкурсі можуть брати участь студенти (курсанти), які здобувають освіту за освітнім ступенем бакалавра (3-4 курс), магістра та аспіранти. На конкурс подаються наукові, науково-дослідницькі проекти з гуманітарних та суспільних наук: історії, філософії, права, психології, соціології, політології та інших, пов'язаних з тематикою конкурсу. Роботи приймаються українською та англійською мовами. Конкурс проводиться у три етапи: Прийом заявок на конкурс – до 1 жовтня 2018 року. Журі розглядає заявки та анотації, відбирає кращі і надсилає запрошення для участі у другому етапі до 15 жовтня 2018 року. Подання конкурсних робіт на розгляд журі – до 15 листопада 2018 року. Журі конкурсу оцінює та відбирає кращі наукові, науково-дослідницькі проекти для участі у третьому етапі конкурсу. Презентація та захист проектів, визначення та нагородження переможців – 3 грудня 2018 року (історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка). Переможці конкурсу отримають грошові винагороди: 1 місце – 5 тисяч гривень та можливість проходження стажування у Меморіальному центрі Голокосту «Бабин Яр» з метою реалізації свого проекту спільно зі співробітниками Центру; 2 місце – 3 тисячі гривень; 3 місце – 2 тисячі гривень. Зазначимо, що конкурс проводить Меморіальний центру Голокосту «Бабин Яр» (BYHMC) за сприяння Міністерства освіти і науки України, Київської міської державної адміністрації та Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр». Детальніше про умови участі, а також порядок проведення конкурсу можна дізнатися за посиланням.

14 травня 2018

Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» спільно з Міністерством освіти і науки України проводять XV Міжнародний конкурс «Уроки війни та Голокосту – уроки толерантності». Участь у конкурсі сприятиме формуванню знань про поліетнічну та багатокультурну історію України і міжнаціональні відносини, ствердженню національної свідомості та історичної пам’яті, усвідомленню значення уроків історії для сьогодення. До участі у конкурсі запрошують: учнів 8-11 класів шкіл, гімназій, ліцеїв; учителів загальноосвітніх навчальних закладів; класних керівників та організаторів виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів; студентів та аспірантів. Учасники конкурсу можуть бути як представниками України, так й інших країн. У конкурсі серед запропонованих тем є загальні питання методології, актуальні питання національної історії України, трагедія Голодомору та нацистський геноцид щодо ромів тощо. На конкурс приймаються: науково-дослідницькі роботи з історії, літератури, філософії, соціології, політології й інших гуманітарних і суспільних дисциплін; пошукові роботи (інтерв’ю, дослідження на краєзнавчих чи сімейних матеріалах та ін.); творчі роботи (есе, оповідання, вірші, малюнки, документальні і документально-публіцистичні фільми, анімаційні фільми, мультимедійні роботи та інші твори); методичні розробки вчителів. Термін подачі заявок на участь у конкурсі визначено до 15 липня, термін подачі самих робіт – до 1 серпня, а підведення підсумків, нагородження переможців і лауреатів конкурсу відбудеться 25-28 вересня. На переможців конкурсу чекають дипломи, подарунки, публікації та запрошення брати участь у міжнародних заходах. З умовами проведення конкурсу та вимогами до оформлення конкурсних робіт можна ознайомитися тут.