На Львівщині вшанували пам'ять жертв Голокосту

27 січня 2022

27 січня в Україні і в усьому світі відзначають Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Саме цього дня 1945 року солдати 1-го Українського фронту у складі Радянської Армії визволили в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі (Республіка Польща). У Львові поминальні заходи розпочались зі спільної молитви на площі біля пам’ятника жертвам Львівського гетто на просп. В. Чорновола. Учасники заходу провели скорботне віче, поклали квіти та запалили свічки біля пам'ятника. «Цього дня 77 років тому військові першого українського фронту звільнили від нацистів «Аушвіц». Цей концтабір смерті, поблизу польського міста Освенцима, став для світу символом Голокосту. На українській землі найстрашнішим символом є Бабин Яр у Києві. У день визволення «Аушвіцу» світ вшановує пам’ять жертв Голокосту - пам’ять третини єврейського народу, в якої забрали життя лише тому, що люди народилися євреями. Голокост також призвів до знищення незліченної кількості представників інших національностей, серед яких - велика кількість українців. Нехай сьогодні весь світ ще раз пригадає, що таке жах великої війни і звірячої ненависті до людини, яку вона завжди за собою веде. Нехай кожна запалена свічка нині буде пересторогою небезпеки, котру несе в собі фанатизм, расизм, нацизм, упередження і брехня. Вічна пам’ять невинним жертвам», - зазначив голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький. Під час Другої світової війни у Львові нацисти створили Янівський концтабір, а також організували Львівське гетто (у місцевості між Замарстиновом та Клепаровом), де масово знищували євреїв. Зазначимо що пам’ятник жертвам Голокосту встановили у 1992 році саме на місці, де розташовувалось Львівське гетто. Довідково: Голокост (з грец. – «всеспалення») -  геноцид єврейського народу в часи Другої світової війни, внаслідок якого загинуло приблизно 6 мільйонів євреїв. Як жертв Голокосту зазвичай сприймають також інші етнічні та соціальні спільноти, яких нацисти переслідували і знищували за приналежність до цих спільнот (роми, гомосексуали, масони, безнадійно хворі тощо). Міжнародний день Голокосту запровадили згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 01 листопада 2005 року.

21 листопада 2021

Сьогодні, 21 листопада, у Львові біля Меморіалу Героїв Небесної Сотні, що на пагорбах вулиці Кривоноса, спільною молитвою і покладанням квітів вшанували пам’ять загиблих Героїв Небесної Сотні та всіх загиблих захисників України. До молитви долучилися родини Героїв Небесної Сотні Львівщини, представники духовенства, влади, громадськості Львова та області. громадськість та духовенство. До присутніх звернувся заступник голови обласної державної адміністрації Віталій Загайний. ''Ми, українці - великий народ. Нашим обов'язком є пам'ятати і вшановувати полеглих Героїв, пам'ятати їх вчинки і величний чин пожертви задля гідного теперішнього і майбутнього України. Сьогодні, згадуючи події українських революцій, усвідомлюємо необхідність єднання, щоб твердо стояти на захисті нашої держави, на захисті її незалежності, гідності, свободи. Слава Україні!'', - сказав Віталій Загайний. У пам’ять про Героїв присутні запалити лампадки. Також сьогодні відбулася зустріч заступника голови обласної державної адміністрації Віталія Загайного з родинами Героїв Небесної Сотні Львівщини. Під час зустрічі було обговорено важливі напрями співпраці, розвитку і поглиблення діалогу між рідними загиблих учасників Революції Гідності та обласною владою.

29 вересня 2021

Львівщина вшановує 80-ті роковини трагедії Бабиного Яру. Масові розстріли в Бабиному Яру розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації міста. Сьогодні представники влади та мешканці міста вшанували пам'ять загиблих молитвою і поклали квіти до Меморіалу пам’яті жертв Львівського єврейського гетто. “Ми маємо пам'ятати цю масштабну трагедію, коли тисячі людей були закатовані  через те, що належили до євреїв. Цим страшним злочинам немає прощення. Як і немає забуття. А ми з вами мусимо жити так, щоб такі жахливі сторінки історії більше ніколи не повторилися",– зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Довідково: Бабан Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, “саботажники”, порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова. Вбивства у Бабиному Яру тривали у кілька етапів. Перший – щоденні розстріли євреїв, військовополонених, цивільних – тривав із вересня 1941 до весни 1942 року. Пік припав на 29–30 вересня, коли загинула 33 771 особа. Другий етап – кінець зими 1942 – середина серпня 1943-го. Третій, заключний, етап регулярних розстрілів відбувався на фоні знищення трупів у Бабиному Яру в серпні – вересні 1943 року в’язнями Сирецького концтабору. Паралельно відбувалася евакуація самого табору. Зрозумівши, що в Києві не втриматися, німці почали ховати сліди злочинів. У жовтні 1943 року в Бабиному Яру німці ще розстріляли киян, які ухилилися від виконання наказу про повне виселення з міста. Останній розстріл відбувся 4 листопада 1943-го, а за два дні до Києва увійшла Червона армія. По війні радянський режим замовчував або спотворював пам’ять про жертв, намагався зруйнувати сам яр та навколишні кладовища.

9 вересня 2021

Сьогодні у головному корпусі Львівської Політехніки Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» із Дніпра презентував мобільну виставку, присвячену пам’яті українців, які рятували євреїв у роки Другої світової війни. Найважливішою темою наукових досліджень Інституту «Ткума» є історія Другої світової війни та Голокосту, феномен Праведників народів світу, які рятували євреїв від нацистського геноциду, ризикуючи власним життям та життям своїх рідних. «Понад дві з половиною тисячі українців отримали звання «Праведника народів світу» за порятунок євреїв у часи війни. На Львівщині їх близько ста, однак багато імен досі залишаються невідомими. Ми повинні пам’ятати про безцінний подвиг наших предків», - зауважив директор департаменту освіти і науки Олег Паска. У межах відкриття виставки також організували відкриту лекцію на тему «Рятівники євреїв під час Голокосту: регіональний вимір». «Коли я починала працювати в інституції, я натрапила на довідник всіх врятованих євреїв та усіх праведників. Мене вразило, що десятки сторінок у цій книзі займали праведники, які походили з Львівщини. Для мене це було зруйнування стереотипів, що на заході України зосереджений антисемітизм. Нам треба подивитись на цю трагедію власними очима і прийняти цей біль, адже це були українці єврейського походження. І тоді ми доживемо до того моменту, коли Ізраїль визнає Голодомор геноцидом українського народу», - наголосила науковий співробітник інституту «Ткума» Олена Іщенко. В читальному залі Науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки також відкрилась книжкова виставка «Голокост – особливості регіонального виміру».

28 серпня 2021

Понад 200 учасників взяли участь у серії забігів під назвою «Шаную воїнів, біжу за Героїв України», що пройшов сьогодні у Стрийському парку у Львові. Координаторами заходу стали обласний центр «Спорт для всіх» та управління молоді та спорту Львівської ОДА. На початку забігу учасників привітав голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький. «Сім років тому останні дні серпня були надзвичайно сумними й важкими для нас. З ворожого оточення під Іловайськом не змогли вийти живими 368 українських воїнів. Думаю, кожен з цих мужніх захисників мав ще багато планів на життя. Жоден з них, напевно, не хотів помирати так рано. Але, йдучи на війну, багато хто був готовий покласти своє життя на вівтар свободи та незалежності нашої країни. Але найважливіше, що все це було не дарма. Що сьогодні ми тут маємо можливість розпочинати наш захід, співаючи український гімн. Що нещодавно ми мали змогу святкувати 30 річницю відновлення нашої Незалежності. Що наші діти мають змогу зростати в державі, для якої свобода, повага до людської гідності є найвищими цінностями. Сьогодні проводимо забіг, аби поіменно згадали кожного, хто пожертвував найціннішим заради України», - зазначив голова Львівської ОДА. Учасники могли позмагатися у звичайному бігу (дистанції 5 і 1 км, для дітей – 100 і 300 м) та у скандинавській ходьбі (5 км). Кожен учасник мав на футболці прикріплене ім’я воїна, у пам’ять про якого взяв участь у марафоні. У забігах взяли участь і діти, і дорослі. Усі отримали пам'ятні медалі. Участь у забігу взяли більше 30 дітей. Нагадаємо, забіг приурочений до Дня пам’яті захисників України, 29 серпня. Це – щорічна акція, яку у 2018 році започаткував батько загиблого героя російсько-української війни, «кіборга» Олексія Дурмасенка. Цього року забіг провели у Дніпрі, Житомирі, Ужгороді, Запоріжжі, Івано-Франківську, Калуші, Фастові, Українці, Кропивницькому, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Старобільську, Миколаєві, Одесі, Харкові, Черкасах, Чернівцях, Чернігові.

2 серпня 2021

У цей понеділок, 2 серпня, Україна разом зі всім світом відзначає Міжнародний день голокосту ромів.  Таку дату обрали на знак пам’яті про те, що у ніч проти 3 серпня 1944 року (т. зв. «Циганська ніч») у нацистському таборі смерті Аушвіц-Біркенау у газових камерах знищили 2897 представників ромської національності. За роки Другої світової війни нацисти, здійснюючи расистську політику геноциду, вивезли з окупованих країн і спалили в концтаборах близько 500 тисяч ромів. Велику їх кількість знищили в таборах примусової праці, місцях кочування, в ході каральних операцій. За оцінками сучасних істориків загальна кількість жертв геноциду ромів сягає 1,5 млн осіб. «Так звана «Циганська ніч», тобто цинічно спланований та підступно реалізований Геноцид ромів, немає прощення. Такі речі не можна забувати. Треба робити усе можливе, щоби такі жахливі сторінки історії більше ніколи не повторилися. Ніколи знову» – зазначив начальник відділу релігій та національностей департаменту з питань культури, національностей та релігій ЛОДА Дмитро Горєвой. Цю пам’ятну дату обрала Прокламація Міжнародної ради пам’яті геноциду ромів, яка була ухвалена 23 листопада 1996 року лідерами ромських організацій 10 країн Європи і Сполучених Штатів Америки. Відбулось це під час конференції «Геноцид – Пам’ять – Надія», що відбулася в Освенцимі 21-23 листопада 1996 року. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 8 жовтня 2004 року Міжнародний день голокосту ромів в Україні відзначають на державному рівні.

16 квітня 2021

Сьогодні, 16 квітня, Львівщина вшановує пам'ять Героя України, академіка, лауреата Шевченківської премії, незмінного упродовж 50-ти років директора Львівської національної галереї мистецтв – Бориса Возницького. «Музейний геній, охоронець українського мистецтва та культури, фанат своєї справи, Герой України Борис Возницький. Порятунок і збереження пам’яток нашої історії та культури стали сенсом його життя. Завдяки Борису Григоровичу весь світ та Україна дізнались про величні роботи Іоана Георга Пінзеля, які він віднайшов у 60-70-х роках, а вже на початку ХХІ століття вони були розміщені у паризькому Луврі та у Відні. Возницький дав друге життя Олеському, Золочівському, Підгорецькому, Свірзькому замкам. Завдяки йому ми пишаємось нашою Львівською картинною галереєю, яка на сьогодні є найбільшим музеєм європейського мистецтва в Україні. Шануємо пам’ять про Великого українця!» - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. До могили Бориса Возницького на Личаківському кладовищі поклали квіти, священики виконали чин панахиди. До заходів із вшанування багаторічного директора Львівської національної галереї мистецтв долучилася також хорова капела «Дударик». «Ми сьогодні згадуємо світлу людину, яка була генератором неймовірної енергії. Борис Возницький запам’ятався нам як людина, щиро віддана своїй справі. Його внесок у збереження і розвиток української культури, духовності, важко переоцінити. Він як ніхто розумів роль культури в розвитку держави. Я мав честь бути особисто знайомим із Борисом Возницьким. Він був і є особисто для мене і, напевно, для багатьох, прикладом відношення до справи, яку робиш і яку любиш», - звернувся до присутніх заступник голови Львівської ОДА Віталій Загайний. Нагадаємо, Борис Возницький народився 16 квітня 1926 року в селі Ульбарів, тепер Дубенського району на Рівненщині. До останніх днів віддавався музейній справі. Про внесок у культурну спадщину свідчить хоча б той факт, що реліквії та раритети, які він врятував від знищення, оцінюються майже так, як і весь золотовалютний запас України.

20 лютого 2021

Сьогодні на Личаківському кладовищі вшанували пам’ять Героїв, що загинули під час Революції Гідності у лютому 2014 року. Родини Героїв Небесної Сотні, громадськість, представники обласної влади, зокрема голова Львівської ОДА Максим Козицький разом із керівниками структурних підрозділів облдержадміністрації поклали квіти та лампадки до могил Героїв, що загинули під час Революції Гідності. На кладовищі священники усіх конфесій провели екуменічну панахиду. Оркестр Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного виконав державний гімн. До слова, сьогодні о 13:00 год у Львівській національній філармонії ім. М. Скорика відбудеться мистецький проєкт з нагоди Дня Героїв Небесної Сотні.

29 січня 2021

Сьогодні, 29 січня, у Львові відзначили 103-ю річницю подвигу Героїв Крут. Урочисті заходи, присвячені вшануванню київських студентів і бійців вільного козацтва, які загинули в 1918 році під час бою з більшовицькою армією Михайла Муравйова, відбулися на Личаківському кладовищі. «Неодноразово саме студентська молодь самовіддано та завзято ставала на захист майбутнього нашої держави. Cаме вона була одним із основних рушіїв змін у нашій країні. Революція на граніті, Помаранчева революція, Революція Гідності були б неможливими без участі студентства. Вони «писали» історію сучасної України. Теперішня молодь несе в собі дух поколінь, які століттями боролись за нашу країну. І сьогодні ми згадуємо одну з найгероїчніших сторінок перших визвольних змагань – Бій під Крутами. Ми звикли чути, що Крути – це поразка і покладені намарно життя.  Однак сьогодні маємо говорити про інше – героїчний контекст тих подій. Крутянці – це приклад незламності та мужності. Приклад кількасот простих хлопців, які не побоялися виступити проти кількатисячної армії ворога. Серед крові та заліза вони засвідчили свою любов до України.  Це воїни, для яких честь та батьківщина не були простими словами. Приклад цих молодих хлопців має надихати усіх нас у боротьбі проти того ж самого ворога, що і сто років тому. Але найбільшим нашим обов’язком є пам’ятати про їх подвиг. Подвиг, пам'ять про який наш народ проніс через десятиліття більшовицької окупації. І яка намагалась стерти усіляку згадку про них. Але так і не змогла. Слава Героям Крут! Слава сучасним захисникам! Слава Україні!», - сказав голова Львівської ОДА Максим Козицький. Опісля відбулася поминальна молитва за полеглими у цьому бою. Представники влади та громадськості поклали квіти до могил учасників легендарного бою під станцією Крути Ігоря Лоського та Андрія Лазаренка.

27 січня 2021

Сьогодні, 27 січня, в Україні відзначають Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. У Львові поминальні заходи розпочались зі спільної молитви на площі біля пам’ятника жертвам Львівського гетто. Голова Львівської ОДА Максим Козицький разом із громадськістю вшанували пам'ять загиблих євреїв. «Сьогодні ми зібралися, щоб іще раз з глибоким болем згадати сумні сторінки минулого. Мабуть, найлегше відповісти, чому ми повинні були б пам’ятати про Голокост більше, ніж раз на рік. Навіть не через те, що ця пам’ять надзвичайно важлива для загальноєвропейської спільноти, причетність до якої декларує Україна. Жертвами Голокосту стали 1,5 мільйонів українських євреїв, убитих в роки Другої світової війни, з них 136800 євреїв, які були закатовані у Львівському гетто. Вони були приречені нацистським режимом, який помістив ненависть до євреїв у центр своєї ідеології. Українці рятували євреїв, ризикуючи не лише власним життям, а й життями своїх дітей і родичів, залишаючись Людьми з великої літери для своїх сучасників і Героями для нас. Єврейська громада пліч-опліч з іншими громадянами України рішуче встала на захист нашої спільної Батьківщини. Ми, українці, дуже високо цінуємо це і ніколи не забудемо. Вічна пам’ять невинно убієнним. Слава праведникам-героям, що ризикували власним життям заради порятунку тих, кому загрожувала смерть», - звернувся до присутніх голова Львівської ОДА Максим Козицький. Після скорботного віче учасники заходу поклали квіти та запалили лампадки біля пам'ятника жертвам Львівського гетто.

28 листопада 2020

Щорічно, у четверту суботу листопада, в Україні вшановують пам'ять жертв голодоморів.  Львівська обласна державна адміністрація просить усіх небайдужих долучитися до Всеукраїнської акції "Запали свічку". Відтак, сьогодні увечері запалити свічки у своїх оселях у пам’ять про жахливу трагедію українського народу. "Закликаю усіх жителів Львівщини доєднатися до всеукраїнської акції "Запали свічку", яку підтримують в багатьох країнах світу. Нехай у наших домівках загорить вогник у знак пам’яті про кожного загиблого українця. О 16.00 традиційно вшануймо пам'ять загиблих хвилиною мовчання", - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Нагадаємо, що 28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні», яким визнала Голодомор геноцидом українського народу. Станом на 2018 рік Голодомор офіційно визнаний геноцидом українського народу в 18 країнах світу. "Більшовики голодом намагалися відбити самостійницькі прагнення нашого народу. Однак їх плани не лише зазнали поразки у 1991 році, а й закарбували в пам’яті українців злочини окупаційного тоталітарного режиму. В незалежній Україні не маємо права забути", - наголосив Максим Козицький. Довідково. Ввести традицію запалювати свічку запропонував американський та український історик, дослідник Голодомору в Україні Джеймс Мейс у 2003-му році. Акція «Свіча Пам'яті» має на меті нагадати всім українцям, як важко було пережити жертвам Голодоморів голодні й холодні зимові ночі 1933 року.   Христина Дмитрик

26 листопада 2020

Завтра, 27 листопада, у Жидачеві відбудеться встановлення, освячення та відкриття меморіальної дошки Герою України Тарасу Матвіїву, який у липні цього року загинув у війні з Росією, рятуючи двох побратимів. Пам’ятний знак у місті встановлять на школі, в якій вчився геройськи загиблий військовий. Церемонія розпочнеться о 13.00 годині за адресою: м. Жидачів, вулиця Шкільна, 8. До участі запрошені журналісти, представники обласної та місцевої влади, духовенство, офіцери та військовослужбовці 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила, до якої належав Тарас Матвіїв, представники Жидачівського районного військового комісаріату, а також його київські друзі з Пошукової ініціативи Майдану, громадськість міста та області, рідні і близькі Героя. “Це перший пам’ятний знак Тарасу у просторі нашого міста. Однак громада сприйняла його смерть дуже боляче. Ми вже маємо кілька наступних ініціатив: перейменувати іменем Тараса Матвіїва одну з центральних вулиць, назвати на честь нього рідну йому школу, створити сквер загиблих на війні героїв Жидачівщини та мурал із зображенням Тараса на старому Народному домі”, - розповів волонтер, громадський діяч та друг Тараса Матвіїва Володимир Гаврон. Тарас Матвіїв народився 18 лютого 1989 на Волині, але з дитинства мешкав у Жидачеві Львівської області. Навчався у Жидачівській школі №1, закінчив факультет журналістики ЛНУ імені Івана Франка, був кореспондентом ТРК «Ера» (2011—2012) та телеканалу TVi (2012—2013), блогером у низці видань, зокрема, «Дивись.Інфо», LB.ua, «Львівська мануфактура новин». Улітку 2015 року став добровольцем Окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ», воював у Пісках. З 2015 року — депутат Жидачівської райради VII скликання. Організував низку військово-патріотичних вишколів «Лицар Удеча» та кілька років творив фестиваль “Удеч-фест на Івана Купала». Активний учасник Революції гідності у складі 3-ї сотні Самооборони Майдану. Згодом став співкоординатором «Пошукової ініціативи» (організації, що розшукувала зниклих людей під час Революції гідності), членом ГО «Українська галицька асамблея», засновником ГО «Народний легіон», активістом руху «Стоп лісоцид». У вересні 2018 року вступив на курси лідерства НАСВ ім. Петра Сагайдачного, де отримав військове звання молодшого лейтенанта. З грудня 2019 року проходив військову службу за контрактом на посаді командира взводу у 24 ОМБр. Виконував завдання на взводному опорному пункті «Сармат». Загинув 10 липня 2020 року, під час ворожого мінометного обстрілу позицій Об'єднаних сил поблизу с. Троїцького Попаснянського району на Луганщині. Після прощання у Києві на Майдані Незалежності та у Львові, похований в Жидачеві. Посмертно отримав звання Героя України та орден “Золота Зірка”. Контактна особа: Володимир Гаврон, тел.: (097)2608678 .