У зоні проведення бойових дій загинув воїн з Львівщини

6 березня 2022

За інформацією Генерального штабу ЗСУ втрати противника від початку війни в особовому складі становлять понад 11 тисяч осіб. Окрім того, бойові втрати противника орієнтовно склали: танків ‒ 285 од ББМ ‒ 985 од артилерійських систем –109 од РСЗВ -50 од засоби ППО - 21 од літаків – 44 од гелікоптерів – 48 од автомобільної техніки - 447 од легкі швидкісні катери - 2 од цистерн з ППМ - 60 БПЛА оперативно-тактичного рівня - 4 Дані уточнюються. Підрахунок ускладнюється високою інтенсивністю бойових дій. Українські захисники і захисниці стійко утримують визначені позиції та знищують живу силу й техніку противника. Ворог, не зважаючи на значні втрати, сотнями кидає в бій прихильників «русского міра». Зокрема, на Луганщині весь передній край всіяний трупами та підбитою технікою загарбників. Тільки вчора до центральної міської лікарні населеного пункту Брянка Луганської області з передових позицій доставлено понад 650 поранених представників російських окупаційних військ. Більша частина – з попаснянського напрямку. У Генштабі також зазначили, що всі вони переважно у важкому стані: множинні осколкові поранення, відірвані кінцівки ніг або рук і т.і. Через відсутність в лікарні вільних місць, окупанти, які отримали незначні тілесні ушкодження (контузії, легкі поранення), навіть не приймаються до медичного закладу. Після надання першої медичної допомоги їх, у супроводі озброєного конвою з числа регулярних військ збройних сил рф переміщують на лінію бойового зіткнення для введення подальших бойових дій у якості «гарматного м’яса». Відомо, що особовий склад 6-го окремого мотострілецького полку наляканий та деморалізований, шукає шляхи до дезертирства. Разом переможемо! #stoprussia

27 лютого 2022

Заступниця Міністра оборони України Ганна Маляр повідомила, що за три дні війни російські окупанти втратили орієнтовно 4300 осіб особового складу. Окупант поніс і інші втрати, зокрема: Літаки - 27 Гелікоптери - 26 Танки - 146 Бойові броньовані машини - 706 Гармат - 49 ЗРК БУК - 1 Град - 4 Автомобільна техніка - 30 Цистерни - 60 БпЛА ОТР - 2 Кораблі/катери - 2 Засоби ППО - «Інформація орієнтовна і може уточнюватись, оскільки її вкрай складно отримувати після бою, адже командири насамперед зосереджуються на веденні бою. Крім того, інформацію ми можемо отримати лише по завершенню бою, а бої бувають вкрай тривалі у часі. Надходження даних може відбутись наступного дня, а іноді і через день. Крім того, якщо бій тривав вночі, і розпочався в одну календарну дату, а завершився в іншу, то доволі складно відділити, у яку саме добу стались ті чи інші втрати», - пояснила Ганна Маляр. Слава Україні! Героям Слава! Віримо в ЗСУ!

25 лютого 2022

Слава Збройним Силам України! Хлопці й дівчата, наші захисники! Ви блискуче захищаєте країну від однієї з найпотужніших держав світу. Сьогодні Росія атакувала всю територію України. І сьогодні наші захисники зробили дуже багато. Захистили майже всю територію, яка зазнала безпосередніх ударів. Відбивають ту, яку ворогу вдалося зайняти. Наприклад, Гостомель під Києвом. Це дає більше впевненості столиці. За попередніми даними, ми втратили за сьогодні 137 наших героїв – наших громадян. Військових і цивільних. На нашому острові Зміїний, захищаючи його до останнього, всі хлопці-прикордонники геройськи загинули. Але не поступилися. Всім їм буде присвоєно звання Героя України посмертно. Вічна пам'ять тим, хто віддав життя за Україну. Сотні поранених. Я вдячний усім, хто рятує людей зараз і допомагає зберігати порядок. Ворог завдає ударів не тільки по військових об'єктах, як заявляє. А й по цивільних. Вони вбивають людей і перетворюють мирні міста на військові мішені. Це підло й ніколи не буде пробачено. Знаю, що вкидають дуже багато фейків. Зокрема й про те, що нібито я поїхав з Києва. Я залишаюсь у столиці. Протягом дня я провів десятки міжнародних переговорів, безпосередньо керував обороною. І я залишусь у столиці. Моя родина також в Україні. За наявною у нас інформацією, ворог позначив мене як ціль номер один. Мою родину – як ціль номер два. Вони хочуть знищити Україну політично, знищивши Главу держави. Маємо інформацію й про те, що в Київ зайшли диверсійні групи ворога. Тому прошу киян: будьте уважними, дотримуйтеся правил комендантської години. Я залишаюсь в урядовому кварталі разом з усіма, хто необхідний для роботи центральної влади. Скільки б розмов сьогодні я не проводив з лідерами інших держав, я чув декілька речей. Перше – нас підтримують. І я вдячний кожній державі, яка допомагає Україні конкретно. Не просто словами. Але є й друге – ми залишаємось наодинці у захисті нашої держави. Хто готовий воювати разом з нами? Не бачу таких. Хто готовий дати Україні гарантію вступу до НАТО? Всі бояться. Сьогодні ми чули з Москви, що вони таки хочуть говорити. Вони хочуть говорити про нейтральний статус України. Я кажу всім партнерам нашої держави: зараз вирішується доля нашої країни. Я запитую у них: ви з нами? Вони відповідають, що з нами. Але нас із собою в Альянс брати не готові. Я запитав у двадцяти семи лідерів Європи, чи бути Україні в НАТО. Прямо запитав. Всі вони бояться. А ми не боїмося. Не боїмося говорити з Росією. Не боїмося говорити про гарантії безпеки для нашої держави. Не боїмося говорити про нейтральний статус. Але які у нас будуть гарантії безпеки? Та які країни їх дадуть? Розмовляти про закінчення цього вторгнення потрібно. Розмовляти про зупинення вогню потрібно. Але зараз доля країни повністю залежить від нашої армії, наших сил безпеки, усіх наших захисників. І нашого народу, вашої мудрості.

17 грудня 2021

Як стало відомо, сьогодні, 17 грудня, близько 18:00 год на шахті «Надія», що в Червоноградському районі стався нещасний випадок. Внаслідок обвалу породи завглибшки понад 500 метрів загинув працівник шахти.  Чоловікові було 35 років. Сам обвал стався у 164 бортовому штреку. Інформація надішла від ГУ ДСНС у Львівській області. Її також підтвердив перший заступник голови ЛОДА Андрій Годик.  Наразі усі обставини трагедії з'ясовують правоохоронці. Львівська обласна державна адміністрація висловлює щирі співчуття родині та близьким з приводу непоправної втрати.

14 вересня 2021

Напередодні, 13 вересня, у зоні проведення Операції Об’єднаних Сил загинув військовослужбовець з Львівщини – старший солдат, командир механізованого відділення Данилів Дем’ян Петрович. Хлопець народився 12 серпня 1997 року. Родом він зі села Рудники, Стрийського району. Данилів Дем’ян отримав кульове поранення голови несумісне з життям під час виконання бойових завдань поблизу села Причепилівка, Новоайдарського району Луганської області. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким з приводу непоправної втрати! Вічна пам‘ять захиснику України!

18 серпня 2021

Документальний фільм «Воїн» у кінотеатрі «Планета Кіно» у ТЦ «Форум Львів» представив автор стрічки, режисер Олег Василевський. Фільм розповідає про життєвий шлях учасника ООС, молодшого лейтенанта Тараса Матвіїва, який минулого року загинув під час ворожого мінометного обстрілу позицій Об'єднаних сил поблизу с. Троїцьке Попаснянського району на Луганщині. На показ стрічки прийшло багато львів’ян, друзі та знайомі загиблого, його батько, представники міської та обласної влади. У презентації взяв участь заступник голови Львівської облдержадміністрації Іван Собко. «Тарас Матвіїв був непересічним чоловіком, справжнім патріотом, який не шукав причин як би не робити, як би відсторонитися, не бачити того, що відбувається, а навпаки, скоріше наполегливо знаходив можливості, як би виконати свій обов’язок. У складні часи на передовій залишаються сильні люди, які у боротьбі готові віддати своє життя. Таких людей критично мало. Прикро що сьогодні ми говоримо не про ювілей Тараса, а про документальний фільм про Героя України, який вже не з нами», - зазначив Іван Собко. Режисер фільму Олег Василевський розповів, що був давно знайомий з Тарасом Матвіївом,   зазначив, що всі розуміли, що рано чи пізно Тарас піде на фронт, бо не зможе залишатися осторонь. «Тарас був не тільки військовим, не тільки громадським активістом, а й журналістом. Був непересічною особистістю і якби був живий, багато чого би досягнув. Людина дуже великого масштабу. Він дуже багато чого встиг, займався абсолютно всім. Тарас завжди намагався досягати справедливості. Коли був мовний майдан у 2012 році, він казав - ми мусимо стояти щоб бачили, що ми є. Він був ідейним. У Тараса було таке життя, що його обов’язково необхідно показати - щоб інші брали приклад. Вишколи, боротьба з лісоцидом, пошук зниклих під час Майдану людей – він багато чим займався, намагався щось змінювати. Власне про це фільм - про людину, яка не підлаштовувалася під обставини, а завжди дотримувалася своїх цінностей і переконань», - розповів на презентації Олег Василевський. Батько Тараса Матвіїва, Тарас Григорович, подякував режисеру за створення фільму та організаторам презентації за його показ. «Щиро дякую Олегу, що він створив цей фільм, за його працю. Тарас – людина, якої всюди було багато – і на Майдані і на війні, і у повсякденному житті. Приємно, що стільки людей сьогодні прийшли переглянути стрічку про людину, яка віддала своє життя за Україну», - зазначив пан Тарас. Тарас Матвіїв був активним громадським діячем, журналістом. В одному з дописів він описав свій шлях та шлях своїх побратимів: «Останні 5 років я не знаю спокою. Зачинаючи від Майдану, транзитом через волонтерський і добровольчий рух, участь в самоврядуванні і аж до теперішньої служби в ЗСУ.  Я свідомо обрав шлях постійних потрясінь і  викликів, відкинувши попередній  спосіб життя, медійну кар’єру і навіть давні мрії. Бо не міг по –іншому. Як не могли тисячі інших, що були поруч. Ми покірно прийняли виклик часу і вийшли далеко за межі «зони комфорту». Ми стали нагадувати кочівників, що рвонули з осілих місць у безкраї степи, не маючи уявлень, що чекає за горизонтом. Такий стиль життя підходить далеко не для всіх». Довідково: Тарас Матвіїв в 2015 році став добровольцем Окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ», воював у Пісках. Активний учасник Революції Гідності у складі 3-ї сотні Самооборони Майдану. Згодом став співкоординатором «Пошукової ініціативи» (організації, що розшукувала зниклих людей під час Революції Гідності), членом ГО «Українська галицька асамблея», засновником ГО «Народний легіон», активістом руху «Стоп лісоцид». Молодший лейтенант, командир взводу 24-ї окремої механізовано бригади імені Короля Данила Тарас Матвіїв загинув увечері 10 липня 2020 р. під час обстрілу бойовиками українських позицій біля села Троїцьке Попаснянського району Луганської області. Одна з мін потрапила в бліндаж, де було двоє вояків. Тарас Матвіїв витягнув двох своїх бійців назовні й відніс у безпечне місце. У цей час ще одна міна впала на позицію й осколками смертельно поранила Тараса. Йому був 31 рік. 13 липня минулого року президент України Володимир Зеленський посмертно присвоїв Тарасу Матвіїву звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Після прощання у Києві на Майдані Незалежності та у Львові Героя поховали у Жидачеві. 

16 Червня 2021

У середу, 16 червня, у зоні проведення Операції об’єднаних сил загинув військовий зі Львівщини Роман Галуха. Військовослужбовець 1997 року народження родом із м. Рава-Руська. У загиблого залишились мама та сестри. Висловлюємо найщиріші співчуття з приводу непоправної втрати.

7 квітня 2021

У зоні проведення операції об’єднаних сил на Донбасі загинув 26-річний військовий з Львівщини. Мешканець Жидачева Ігор Байтала проходив службу у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді. «Співчуття рідним та близьким нашого Воїна. Сумна звістка спіткала його батьків у той час, коли обидвоє захворіли на COVID-19. Вічна пам’ять Герою!», - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. У загиблого військового залишилися батьки та двоє сестер. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Героя.

19 листопада 2020

Cьогодні у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла у Львові (вул. Театральна, 11) попрощались із загиблим 21-річним військовослужбовцем 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Іваном Горошком. Героя поховають на Личаківському кладовищі. Нагадаємо, 21-річний Іван Грошко загинув 16 листопада у районі проведення операції Об'єднаних сил, під час несення служби з охорони базового табору. У військовослужбовця залишилась вагітна дружина. Висловлюємо щирі співчуття рідним.

10 листопада 2020

Сьогодні у Львові біля пам’ятника Шевченкові відбулось прощання із новітнім Героєм Олегом Свинариком. 20-річний боєць 80-ї десантно-штурмової бригади загинув вранці 7 листопада на Луганщині. Хлопець родом із села Арламівська Воля Мостиського району. У серпні 2019 року добровільно виявив бажання нести службу за контрактом та був призваний  Мостиським РВК. У зоні бойових дій перебував впродовж місяця. Олег Свинарик – 329-й воїн з Львівщини, який віддав своє життя, захищаючи територіальну цілісність України. У загиблого залишися батьки і два брати. Висловлюємо щирі співчуття рідним.   Марта Кудляк

9 жовтня 2020

Сьогодні відійшла у вічність мати Героя небесної Сотні Олега Ушневича Ганна Сас. Ганна Миколаївна два роки боролась із онкологічним захворюванням. Прощання із Ганною Сас відбудеться у суботу, 10 жовтня, об 11 год у м. Дрогобич в храмі Успіння Пресвятої Богородиці (вул. Володимира Великого,1). Львівська обласна державна адміністрація висловлює щирі співчуття рідним та близьким. Довідково: Олег Ушневич (20 червня 1982, місто Дрогобич — 20 лютого 2014, Київ, Україна) – активний учасник Євромайдану, Герой України. Народився в сім'ї працівників Дрогобицького нафтопереробного заводу Михайла та Євгенії Ушневич. Рідна мати Олега померла в 1984 році, під час других пологів. Ганна Сас виховувала Олега та його молодшого брата Романа з раннього дитинства, замінивши маму. 20 лютого 2014 року Олег Ушневич загинув від двох куль снайпера, які влучили в серце. Тіло було перенесено і ідентифіковано в готелі «Україна». Похований у місті Сколе.

30 вересня 2020

Сьогодні, 30 вересня, Львівщина попрощалась із загиблим в авіакатастрофі курсантом  Віталієм Вільховим. Поховали Віталія Вільхового у його рідному селі Волиця Сокальського району. "Відповідальний, житттєрадісний, добрий і щирий хлопець, який прагнув тримати над нами небо…Його загибель - невгамовний біль, який назавжди залишиться в нашому серці. Вічна пам’ять Віталію та всім хлопцям, яких не стало того страшного дня. Нехай з Богом спочивають",- сказав голова Львівської ОДА Максим Козицький.  Нагадаємо, 25 вересня біля міста Чугуїв на Харківщині у авіакатастрофі загинули 7 офіцерів та 19 курсантів Харківського національного університету повітряних сил ім. Кожедуба. Серед них було також і двоє мешканців Львівщини – Віталій Вільховий та Ростислав Булій. Курсант Віталій Вільховий вижив у катастрофі, але згодом помер у лікарні від отриманих опіків.