У Львові відкрили меморіальну дошку на честь Івана Вакарчука

27 Червня 2019

Сьогодні, 27 червня, у Львові відкрили пам’ятну дошку Олені Степанів-Дашкевич – українському історику, географу, громадській та військовій діячці, першій у світі жінці, офіційно зарахованій на військову службу у званні офіцера, чотарю Української Галицької Армії. Меморіал встановили на стіні головного корпусу Львівського торговельно-економічного університету. «Олена Степанів-Дашкевич – феноменальна жінка: велика патріотка, науковець, авторка більше семи десятків наукових праць, громадський діяч, воїн, нескорений борець. Жінка, яка є прикладом жертовності і прагнення мети, почуття обов'язку і сміливості, відданості справі і любові до своєї держави. Вона – гордість всієї української нації. Це людина, яку ми не маємо права забути, якщо хочемо жити у своїй незалежній Україні», - наголосила керівник апарату Львівської облдержадміністрації Маріанна Вільшинська. Опісля пам’ятну дошку освятили священослужителі, також відбулось громадське віче.

27 травня 2019

Сьогодні, 27 травня, на вулиці Пекарській, 13, відкрили меморіальну дошку письменнику, лауреату Національної премії імені Тараса Шевченка, Герою Україна Роману Іваничуку. Пам’ятну таблицю відкрили на фасаді будинку у якому жив і працював у 1972-2016 роках письменник. «Сьогодні важливий день для кожного з нас. Сьогодні ми вшановуємо пам'ять Героя України, професора, редактора часопису «Дзвін», викладача, письменника Романа Іваничука. Роман Іваничук боровся за нашу незалежність у свій спосіб – словом. Слово  - це зброя, яка інколи сильніша ніж автомати чи кулемети, особливо, коли це українське слово. Українське слово - це як коріння кожної нації, адже без мови немає народу, без мови немає свободи і саме слово стало для Романа Іваничука тим, чим можна здобувати свою незалежність. Сьогодні перед нами є всі можливості для того, щоб те, за що боровся і Роман Іваничук і його учні, колеги, насправді було для нас дуже важливим. Є і закон про мову і можливість розвивати своє українське кіно, книгу, молитися в українській церкві українською мовою. Ці всі надбання попередніх років і нам зараз дуже важливо перед новими викликами показати, що ця боротьба була не марною. Нас всіх єднає мова, єднаймося і будемо вільні»,-  зазначив перший заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський. «Багато вже сказано про тата і я хочу подякувати за це свято. Знаю, що тато б дуже радів цьому, адже це визнання його заслуг, його творчості. Дякую усім, хто організував це свято, є причетним до нього, дякую усім присутнім», -  зазначила донька Романа Іваничука Наталя Іваничук. Зазначимо, що сьогодні в області відбуваються урочистості до 90-ліття від дня народження Романа Іваничука. Окрім відкриття меморіальної дошки, пам'ять письменника вшанували на Личаківському кладовищі. Також, о 18:00 год відбудеться урочиста академія у Національному академічному українському драматичному театрі імені М. Заньковецької.

15 травня 2019

Сьогодні, 15 травня, на будівлі навчального корпусу Національного лісотехнічного університету України, відбулось урочисте відкриття меморіальної дошки Герою України, першому космонавту України Леоніду Каденюку. Участь у відкритті взяв заступник голови Львівської ОДА Роман Филипів. “Українська держава, народ дали світу дуже багато видатних людей, це поети, науковці, спортсмени – люди, які працювали в різноманітних галузях суспільної життєдіяльності. Такою людиною є Леонід Каденюк. Він був не лише космонавтом, але й видатним науковцем. Коли ми бачимо цю меморіальну дошку - це впливає на нашу національну ідентифікацію.. Не кожному дано полетіти в Космос чи написати поезію,  однак кожному з нас Бог дав талант. Читаючи біографію видатних людей, кожен повинен задуматись, що маємо силу та можливості, щоб на місці творити позитивні речі”, - зазначив Роман Филипів. Автором меморіальної дошки є народний художник України Ярослав Скакун. Довідково Леонід Каденюк народився 1951 року у Чернівецькій області в родині сільських вчителів. 1976 року потрапив у загін космонавтів в групу космічної системи «Буран». Леонід Каденюк став одним з дев'яти щасливчиків. Їх обрали з кількох тисяч після 2-х місяців жорстких випробувань. Через рік закінчив Центр підготовки льотчиків-випробувачів. Отримав диплом і кваліфікацію «льотчик-випробувач». З 1979 року – кваліфікацію «космонавт-випробувач». З кінця 1970-х до 1990-х років проходив інженерну та льотну підготовку за програмою «Буран» як командир, космонавт-випробувач та льотчик-випробувач. Проходив підготовку як командир транспортного корабля «Союз-ТМ». Мав підготовку з проведення наукових експериментів на борту космічних літальних апаратів у галузі біології, медицини, метрології, екології, астрономії тощо. Вивчав радянські та американські космічні кораблі. Літав більш ніж на 50 типах та модифікаціях літаків. З 1995 року Леоніда Каденюка відібрали в групу космонавтів Національного космічного агентства України. У цьому ж році він прийняв українське громадянство. Полетів у космос в 1997 році на кораблі «Колумбія». В польоті брав участь міжнародний екіпаж. Для цього українець пройшов підготовку до космічного польоту в NASA. На кораблі Каденюк виконував біологічні експерименти та вивчав вплив невагомості на рослини. Під час польоту Леоніда Каденюка вперше у космосі побували тризуб, жовто-блакитний прапор та пролунав гімн Незалежної України. У 2006 році Каденюк став членом комісії з питань космічної діяльності. Був радником прем'єр-міністра України з питань авіації і космонавтики. Каденюк - генерал-майор Збройних сил України. Помер Леонід Каденюк 31 січня 2018 року у віці 67 років. Поховали його на Байковому кладовищі в Києві. Перший український космонавт має чимало нагород. Серед таких - ордени «Золота зірка», «За заслуги» ІІІ ст., «За мужність». Має звання почесного громадянина міста Чернівці. Леонід Каденюк – автор п'яти наукових праць і художньо-публіцистичної книги «Місія – Космос». Льотчик-випробувач 1-го класу, космонавт, генерал-майор авіації, перший і єдиний астронавт незалежної України, народний депутат України 4-го скликання, Народний Посол України, Герой України, Президент Аерокосмічного товариства України, радник Прем’єр-міністра України та Голови Державного космічного агентства України.

21 листопада 2018

Сьогодні, 21 листопада, у 5-ту річницю Революції Гідності і Свободи, на будівлі економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, відкрили меморіальну дошку Герою України Дмитрові Чернявському. «Шановні батьки, дякую вам за такого сина. Кожного разу проходячи тут, ми дивитимемось у очі Герою, і запитуватимемо себе: «Чи я зробив усе, від себе залежне?» І напевно кожен захоче зробити щось на своєму місці, зробити більше, краще, те, що залежить від кожного з нас», -  зазначив голова Львівської ОДА Олег Синютка. «Я пам’ятаю львівський Євромайдан, тоді Дмитро повідомив мені, що хоче сказати львів’янам щось важливе. А я цього боялась, і не пустила. Він був дуже добрим і життєрадісним, любив подорожувати. Він був дуже розумним і допитливим. За півтора роки до початку війни він запитував, чи може бути у нас, у наш час  війна. Я навіть не сприймала це всерйоз. А коли був малий завжди запитував мене «А навіщо я живу?» Я хочу вірити, що коли біля цієї дошки проходитимуть люди, хтось із них зупиниться і подумає про те, що не варто жити заради того, щоб заробити більше грошей, смачніше поїсти, краще відпочити – треба думати про щось більш високе, про те, за що не шкода віддати своє життя», -  поділилася спогадами про сина мати Героя Людмила Чернявська. Довідково Дмитро Чернявський народився 5 березня 1992 року в селищі Артемівське на Донеччині. Закінчив Артемівську школу №18 і поступив на обліково-фінансовий факультет Донецького національного університету, після закінчення якого вступив до магістратури економічного факультету ЛНУ імені Івана Франка. 13 березня 2014 року на майдані Донецька Дмитро зазнав підступного ножового поранення, захищаючи відхід мирних демонстрантів. Він помер у кареті швидкої допомоги дорогою до лікарні. Похований у Донецьку. Його батьки перебралися до Львова. 20 лютого 2015 року Дмитро Чернявський отримав звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) – за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності. Кабінет Міністрів України 15 листопада 2017 р. заснував в числі стипендій імені Героїв Небесної Сотні для студентів та курсантів закладів вищої освіти державної форми власності, які здобувають вищу освіту стипендію імені Дмитра Чернявського за спеціальністю «Економіка».

31 жовтня 2018

Сьогодні, 31 жовтня, на Львівщині вшанували пам'ять Митрополита Андрея Шептицького. Заходи відбулись біля художньо-меморіальної таблиці Митрополиту на будинку за адресою: вул. Митрополита Андрея, 2. Меморіальну таблицю встановили 10 років тому за ініціативи почесного голови Всеукраїнського Товариства політичних в'язнів і репресованих Петра Франка, який поділився із присутніми спогадами про Митрополита. «Митрополит Андрей Шептицький – це неземна людина, це святець з неба. Я вірою переконаний в тому, що і сюди до таблиці і до пам’ятника Митрополиту Андрею Шептицькому ніколи не заросте дорога, а навпаки завжди будуть привертати увагу квіти пожертви, слави, квіти утвердження і шани нашого великого святця. Духовні отці, керівники, побратими, політичні в’язні і репресовані, громадо, пам’ятаймо, шануймо і залишаймо завжди в своєму серці місце для Митрополита Андрея Шептицького», -  зазначив Петро Франко. Присутні поклали квіти до меморіальної дошки, а також до пам’ятника Митрополиту. Опісля ж відбулась панахида в супроводі секстету семінаристів Львівської Духовної Семінарії Святого Духа та віче. «Висловлюю подяку всім людям, які доклались до того, щоб ця таблиця в честь Митрополита Андрея тут була. Бо саме такі кроки – найменування вулиці, створення таблиці, будівництво пам’ятника і загалом пам’яті наслідування Митрополита Андрея – це ті кроки, які відстоюють і будують нашу державу. Бо віра і церква завжди були основою для цілісності і єдності українського народу. Знаково і показово, що 31 жовтня, в переддень Листопадового зриву, відкрилась ця таблиця. Завтра маємо 100-річчя цієї великої події, коли українці за багато років вперше зробили крок до єдиної соборної Української держави. І саме завтра будемо відзначати цю подію, 100 років коли українці Галичини зробили кроки до незалежності України. Митрополит Андрей готував собі наступників. Яскравим прикладом є Йосиф Сліпий. Так само ми, українська молодь, маємо гарні приклади для наслідування. Це ті люди, які 10-ть років тому відкрили цю таблицю, ті люди, які є поміж нас і 27 років тому проголосили українську незалежність, це ті люди, які сьогодні на Сході України боронять наш сон і українську незалежність. Я вірю в те, що ми спільно зможемо утвердити українську державу в тих ідеалах, в яких її бачив Митрополит Андрей», - зазначив директор департаменту внутрішньої та інформаційної політики Львівської ОДА Андрій Ковальський. Довідково Андрей Шептицький народився 22 липня 1865 року у селі Прилбичах Яворівського району на Львівщині. Походив зі стародавнього знатного українського роду, який у XIX столітті зазнав полонізації, члени родини стали франкомовними римо-католиками. Незважаючи на сильну опозицію з боку батька, він стає ченцем Василіянського чину Греко-католицької церкви. У 36 років Андрей Шептицький стає Главою Греко-католицької церкви. Упродовж 44 років очолював Церкву й українське суспільство в період двох Світових війн, пережив сім режимів: австрійський, російський, український, польський, радянський, нацистський і знову радянський. Був фундатором лічниці, Національного музею, Богословської Академії, надавав грошову допомогу різним релігійним, культурним та освітнім установам. Митрополит Андрей був покровителем митців, студентів, а також новатором в екуменізмі. Помер 1 листопада 1944 року. 31 жовтня 2008 року, на увічнення пам’яті Митрополита Андрея графа Шептицького було встановлено й освячено художньо-меморіальну таблицю. Ця ініціатива отримала Благословення Патріарха Любомира Кардинала Гузара. Таблиця розмішена на будинку №2 вул. Митрополита Андрея, що поблизу Собору св. Юра у Львові. Ініціатором встановлення меморіальної таблиці виступило Львівське обласне товариство політичних в'язнів і репресованих. На дошці зображено митрополита Андрея Шептицького у півоберта, внизу написано «Вулицю названо в честь божого митрополита Андрея Шептицького 1865-1944». Над образом Митрополита працювали скульптор Микола Посікіра та архітектор Михайло Федик.

29 жовтня 2018

У неділю, 28 жовтня, у с. Ступниця Дрогобицького району освятили меморіальну дошку на могилі загиблих воїнів національно-визвольної боротьби. На старому кладовищі зібралися мешканці села представники влади й громадськості. Панахиду, молитву за героїв, що загинули за волю України та чин освячення провів місцевий парох о. Станіслав. Опісля учні місцевої школи поклали квіти до пам’ятного знаку. Також відбулось громадське віче. Завершилися урочистості спільним виконанням молитовного гімну «Боже Великий єдиний». Зазначимо, становлення таблиць відбувається у межах проекту "Відновлені імена Героїв".  На Дрогобиччині такі таблиці 1 листопада відкриють також у селах Опарі, Рихтичі, Старе Село, Долішній Лужок, смт. Підбуж, де, за даними обласного архіву, є поховання бійців УГА.

11 жовтня 2018

Сьогодні, 11 жовтня, на Львівщині відбулось відкриття та освячення меморіальної дошки Митрополиту Андрею Шептицькому. Пам’ятну таблицю  відкрили у Національному лісотехнічному університеті. Присутніх привітав голова Львівської ОДА Олег Синютка. «Від 150-ліття з дня народження праведного Митрополита ми зуміли не лише для вірних нашої церкви, але й всього українського народу повернути ім’я Андрея Шептицького. Це був величезний прорив,  коли постать праведного Митрополита вийшла за рамки Церкви. Адже ніхто ніколи не сумнівався, що Митрополит Андрей є духовним провідником нашого народу, але направду ми зуміли продемонструвати праведного Митрополита як державного мужа, як людину, волею та молитвою якого, між двома світовими війнами тут в Галичині і далеко за межами нашого краю, було збережено саме українство. І ми щоразу відкриваємо для себе все нові і нові грані образу праведного Митрополита. Я переконаний, що обов’язково настане той момент, коли ми будемо звертатися не праведний Митрополит, а будемо говорити – Святий Митрополит Андрей Шептицький. І я би дуже хотів, щоб ім’я Митрополита волею багатьох людей, які зібралися тут, неслось дальше в суспільство. Бо маємо народженого на нашій землі, подарованого Богом праведного Митрополита, Світоча не тільки духового життя, а й видатного українського мужа-державотворця, який об’єднував навколо себе багатьох людей, щоб вказати їм дорогу до правди, світла, маємо людина, яка подарувала нам погляд у майбутнє»,-  зазначив Олег Синютка. Освятив меморальну дошку та провів молитву Архиєпископ та Митрополит Львівський, Преосвященний Ігор (Возьняк). «Ця таблиця залишиться як знак на стіні цієї установи, бо Митрополит дуже дбав про розвиток лісового господарства, про захист лісів, насаджування та вирощування дерев. Митрополит Шептицький першим утворив у своїх лісових угіддях екологічний осередок «Охорона природи», - зазначив Архиєпископ та Митрополит Львівський Ігор (Возьняк). «Митрополит Андрей жив більше для свого народу, аніж для себе. Він вболівав за свою націю, її науковий розвиток, матеріальні потреби і національне відродження», -  додав Митрополит Львівський Ігор (Возьняк). Автором пам’ятної таблиці Митрополиту Андрею Шептицькому є Народний художник України Ярослав Скакун. «Я дякую за надану мені честь створити образ праведника Митрополита Андрея Шептицького. До цього образу упродовж століття звертається не одне покоління художників, митців. Створено багато цікавих шедеврів. Я вже втретє звертаюсь до цього образу як державотворця, князя Церкви, а в даному випадку – як великого просвітителя. В цій меморіальні таблиці засобами пластики, композиційного рішення хотілось передати ту велич великого праведника Митрополита Андрея Шептицького», - розповів Ярослав Скакун. На завершення усі присутні виконали гімн «Боже великий єдиний».