Львівщина вшанувала пам'ять Митрополита Андрея Шептицького

11 жовтня 2021

На будинку № 12 по вул. Драгоманова у Львові відкрили меморіальну дошку на честь Івана Вакарчука (1947 – 2020) – українського фізика, професора, колишнього ректора ЛНУ ім. Івана Франка (1990— 2007, 2010—2013), міністра освіти і науки України ( 2007–2010). Саме у цьому будинку розташована кафедра теоретичної фізики імені Івана Вакарчука. Відкриття дошки символічно приурочили до Дня Франкового університету – 11 жовтня. Участь у заході взяли голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький та директор департаменту освіти і науки Олег Паска. «Напевно, кожен із нас пишається тим, що був сучасником такої людини, як Іван Олександрович! А всі, хто навчався від 1990 до 2007 або з 2013 по 2010, горлі тим, що це був наш ректор!  Наш - бо навіть коли постало питання перевиборів, самі студенти прийшли на площу перед університетом відстояти свого ректора.  Як міністр освіти і науки саме Іван Вакарчук діяв дуже системно і швидко. Найнаочніше, що ми всі знаємо, - це ЗНО і чесний відбір першокурсників за результатами тестів. Це вбивало корупцію, це повертало віру у вищу освіту в Україні, це забезпечувало рівний і справедливий доступ до вишів. Йому вдалося зрушити з місця реформу освіти України!», - зазначив Максим Козицький. Як ректор Львівського національного університету ім. Івана Франка Іван Вакарчук започаткував чимало освітньо-наукових ініціатив, зокрема, один з перших в Україні у 1992 році запровадив тестові випробування для вступу до Львівського університету, зініціював програму “Обдаровані діти села”; як міністр запровадив зовнішнє незалежне оцінювання, створив належні умови для функціонування та розвитку української мови в освітній і науковій сфері, сприяв суттєвому розширенню автономії вищих навчальних закладів, запровадив додаток до диплома європейського зразка, відкриту процедуру ліцензування та акредитації вищих навчальних закладів, посилив вимоги до присвоєння вчених звань доцентів і професорів, запровадив реформи інклюзивної освіти. Автором меморіальної дошки є львівський скульптор Володимир Одрехівський - член Національної спілки художників України із 1984 року. З 2014 по 2016 рр. завідувач кафедрою монументально-декоративної скульптури Львівської національної академії мистецтв. В 2016 році став автором першого в Україні пам’ятника лемківському поетові Богдану-Ігорю Антоничу, який встановлено та урочисто відкрито у Львові неподалік квартири, в якій проживав поет (архітектори Белюха, Лібич, Матушкова). Організатори події - Фундація Івана Вакарчука.

12 березня 2021

«Художники дипломати – перехресні стежки» – виставка з такою назвою відкрилася сьогодні у музеї Митрополита Шептицького. Це унікальний показ картин українських художників, які змушені були покинути рідну землю. Проте вони завжди були носіями України далеко за її межами, зокрема у Канаді, Америці, Аргентині, Венесуелі. Тут роботи Софії Зарицької, Любослава Гуцалюка, Бориса Крюкова, який є народним художником Аргентини, також Галини Мазепи – першої жінки ілюстратора-аніматора у Венесуелі та інших відомих українців. «Невипадково виставку експонують у музеї Митрополита Шептицького. Адже багато авторів цих картин навчалися в найкращих мистецьких академіях Європи на стипендію Владики Андрея. Він інвестував у їхні таланти, щоб згодом кожен з них своїм мистецтвом представляв українськість у світі. На урочисте відкриття виставки запросили наших дипломатів. Як і митці, вони прославляють Україну по світу, доносять правду про наше минуле і теперішнє, закладають фундамент для міждержавної співпраці і нашого мирного майбутнього», – зазначив під час відкриття виставки голова Львівської ОДА Максим Козицький. Демонстрували картини інноваційним методом – за допомогою мультимедійних проекторів. Відтак, полотна наче «оживили» найвиразніші образи, події та факти із життя і творчості мистців. Серед експонатів виставки також оригінальні твори з колекції музею Шептицького.

1 листопада 2020

У Митрополичих садах сьогодні в межах відзначення 155-річчя Митрополита Андрея Шептицького презентували сайт про великого українця. На інтернет-ресурсі розміщуватимуть основні базові матеріали для того, щоби пізнати глибину думки і навчання Митрополита Андрея. Також можна буде знайти твори про Митрополита Андрея, біжучі новини, які стаються у світі, щодо його особи, а також інформацію, пов’язану із беатифікацією Митрополита Андрея. «Дуже важливо йти в ногу з часом і доносити інформацію про нашого великого земляка через цифрові засоби. Митрополит дуже дбав про освіченість. Думаю, що важливість сьогоднішньої події полягає не лише у тому, що через окремий інтернет-портал всі ми будемо краще пізнавати глибину думки і навчання Митрополита Андрея. Фактично всі хто спричинилися до його створення є продовжувачами праці великого земляка у тому плані, що роблять всіх нас ще більш освіченими. Без перебільшення хочу сказати, що сьогодні знати про Андрея Шептицького є також ознакою освіченості. Тому дякую всім тим, хто спричинився до сьогоднішньої події. Ви є гідними продовжувачами справи Митрополита Андрея. Символічно, що сьогодні, коли вже минає 155 років з дня його народження, ми все ще знаходимо прихисток у його слові. А його мудрі настанови дають нам розраду і наснагу для звершення добрих справ», - наголосив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Також в Архикатедральному Соборі святого Юра відбулась мистецька програма “Покликаний… посвята у 155-ті роковини Праведному Андрею Шептицькому”. Проєкт підтримали департамент з питань культури, національностей та релігій ЛОДА Львівська архиєпархія УГКЦ, Фундація «Андрей». Автор проєкту – директор Фундації “Андрей” Михайло Перун.

29 жовтня 2020

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького презентував новий освітній дитячий проєкт «Митрополит Андрей та його музей». Захід приурочили до 155-річчя від дня народження Андрея Шептицького. Команда музейників розпрацювала інтерактивний путівник-квест для дітей, який у формі захопливої гри та анімації знайомить з історією музею та його збірками. «Усім нам відомо,яке велике серце мав Андрей Шептицький, як сильно Митрополит любив дітей. У спогадах єпископа-помічника Шептицького Івана Бучка є такі рядки про нього: «Був справжнім батьком сиріт і хворих: неодну сирітську сльозу обтер, неодин хворий завдячував йому життя й здоров`я». Будучи заможною людиною, Митрополит фондував чимало освітніх проєктів, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. Хочу подякувати ініціаторам та творцям цього чудового інтерактивного проєкту. Своєю працею ви гідно продовжуєте справу Митрополита Андрея. Ви дбаєте про дітей, про їх освіту та розвиток, використовуючи для цього такі сучасні підходи», - наголосив під час презентції проєкту заступник голови Львівської ОДА Іван Собко. Автори путівника пропонують зосередити увагу глядачів на трьох локаціях: головній будівлі (просп. Свободи, 20), Історичному комплексі (вул. М. Драгоманова, 42) та Художньо-меморіальному музеєві Олекси Новаківського (вул. Листопадового Чину, 11). Розповідь буде присвячена вибраним творам українського мистецтва  XIV – початку ХХ століть, що належать до знакових пам’яток української духовно-культурної скарбниці. Путівник буде доступний на інтерактивних панелях, встановлених в експозиціях у кожній зі згаданих локацій. Проєкт реалізовано за підтримки департаменту з питань культури, національностей та релігій ЛОДА.   Марта Кудляк

26 березня 2020

У 2020 році Україна на державному рівні вшановує пам’ять одного із найвизначніших духовних лідерів - Митрополита Андрея Шептицького. Реалізація низки проєктів запланована і на Львівщині. Про це інформують у департаменті з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА. Зокрема у Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові та Львівському музеї історії релігії відбудуться виставкові мистецькі проєкти. У музеї Андрея Шептицького Львівської Архиєпархії УГКЦ запланований показ виставки колекції особистих речей Митрополита Андрея. Тематичні заходи, присвячені постаті Митрополита Шептицького, відбудуться і в навчальних закладах, народних домах та бібліотеках області. Також низку заходів проведуть на Яворівщині та у Прилбичах, родинному селі Шептицьких. У м. Винники облаштують стежку Шептицького. У цьому році також заплановано видати біографію Митрополита Андрея, а також його працю «Як будувати рідну хату». «Геніальність Митрополита Шептицького у тому, що бувши главою церкви, він займався підприємницькою діяльністю, а всі зароблені гроші вкладав в освіту, мистецтво, шпиталі, розвиток церкви, допомогу нужденним. Митрополит Шептицький мав власне бачення ведення бізнесу, був прихильником інновацій, науки і новітніх технологій», - зазначила заступник директора департаменту з питань культури Ірина Гаврилюк. Зазначимо, що 29 липня 2020 року минає 155-ть років з дня народження Митрополита Андрея Шептицького. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 03.12.2019 № 325-IX  «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році» та рішення Львівської обласної ради від 24.12.2020 № 969 «Про проголошення 2020 року Роком митрополита Андрея Шептицького» прийнято розпорядження Львівської обласної державної адміністрації з відзначення у Львівській області 155-річчя з дня народження митрополита Андрея Шептицького – видатного українського громадського і церковного діяча. Розпорядження видали з метою гідного вшанування постаті Митрополита Андрея, проведення ювілейних заходів та популяризації його постаті. Довідково Роман-Марія-Олександр Шептицький народився 29 липня 1865 року в селі Прилбичі Яворівського повіту на Львівщині. Походив з однієї із найдавніших і найзаможніших українських боярських родів Галичини. Здобув належну високому походженню освіту (в університетах Львова, Кракова, Вроцлава, Відня, Мюнхена). Отримав ступінь доктора права, теології та філософії. За короткий час Роман пройшов усі щаблі духовної кар’єри: від складання перших чернечих обітниць, посвяти у монахи, під час якої прийняв ім’я Андрей (1888 рік), до інтронізації на митрополичий престол у  1901 році. На початку Першої світової війни Митрополита було ув’язнено російською владою. Засуджуючи політику пацифікації в Галичині, Шептицький закликав польський уряд припинити репресії щодо українців, зупинити переслідування православних священників і руйнування православних церков. Андрей Шептицький не залишився осторонь тих процесів, що відбувались на підрадянській Україні. Разом з іншими єпископами різко засуджував Голодомор 1932–1933 років. У роки Другої світової війни Андрей Шептицький залишався духовним лідером українців. З його благословення 30 червня 1941 року проголошено Акт відновлення Української держави. Під час нацистської окупації Митрополит врятував життя понад 200 євреям на Галичині, започаткувавши й очоливши кампанію з їх переховування за участю великої кількості духовенства. Його активна діяльність в роки війни допомогла багатьом пережити її страшні лиха. Андрей Шептицький був загальновизнаним благодійником і меценатом. Найбільшу підтримку він надавав сиротам і молоді. Однією з найважливіших акцій Шептицького стала допомога вдовам і сиротам священників, яку він домігся як член Палати Панів. Під його опікою перебували тисячі воєнних сиріт Першої світової війни: він ініціював відкриття кількох великих сиротинців і притулків. Митрополит Шептицький фінансував господарство, закуповував нову техніку кооперативам, бо розумів, що економічний розвиток багато у чому залежить від продуктивності та швидкості праці. Під опікою Митрополита Андрея було й українське мистецтво. Шептицький заснував Український національний музей у Львові, де зібрано одну з найбільших у Європі колекцію іконопису. Помер Андрей Шептицький 1 листопада 1944 року. Львів прощався зі своїм наставником п’ять днів. Похований був у підземеллі собору Святого Юра.

18 вересня 2019

Сьогодні, 18 вересня, під головуванням заступника голови Львівської обласної державної адміністрації Юрія Холода відбулась виїзна нарада щодо стану реалізації робіт на об’єкті «Будівництво комплексного природньо-антропогенного об’єкту екологічного та релігійного туризму екскурсійної спрямованості «Стежка Митрополита Андрея Шептицького». Головною метою організації Стежки Митрополита Андрея Шептицького є здійснення еколого-просвітницької діяльності, створення умов для ознайомлення школярів, туристів, екскурсантів і відпочивальників з життям, діяльністю і духовним спадком Митрополита Андрея, розвиток їхніх вмінь жити згідно з християнськими цінностями; реалізація програмних засад розвитку туризму у місті Львові та Львівській області, а також стратегії рекреаційно- туристичного розвитку міста Винник. Зазначимо, що ідея створення Стежки належить Винниківському міському товариству «Просвіта». Структура об’єкту скидатиметься із оглядового майданчику, звідки можна буде переглянути вид на місто Винники та стежки, вздовж якої розмістять скульптурні комплекси. Відтак, у межах заходу Юрій Холод наголосив на важливості завершення будівельних робіт у листопаді цього року. Прогнозується, що Стежка буде не лише сучасною формою проведення природоохоронної роботи, а й зручним інструментом популяризації життєвої мудрості Митрополита Андрея Шептицького. Адже під час екскурсій органічно поєднуватимуться невимушене пізнання і засвоєння різнобічної інформації з відпочинком на природі. Окрім того, автори проєкту сподіваюся, що він сприятиме промоції міста Винник. Зазначимо, що комплексний природно-антропогенний об'єкт екскурсійної спрямованості “Стежка Митрополита Шептицького” створюється на місці реально існуючої в природі стежки, що була підготовлена монахами в 1934 році спеціально для прогулянкових потреб Митрополита Шептицького, який на той час, через хворобу, пересувався лише у візку. Митрополит добирався до місця прогулянки окремою дрезиною по вузькоколійці.

23 липня 2019

Упродовж 28-29 липня у м. Львові відбудеться Свято Української Молоді «Андрей Шептицький – це Україна: будівничий, князь, лідер» з нагоди відзначення 154-ї річниці з дня народження Праведного Митрополита. Відтак, у неділю об 11:00 год у Соборі святого Юра відбудеться Божественна літургія. Також о 16:30 усіх охочих запрошують у цей храм на концерт духовної музики у виконанні солістки Львівської національної філармонії Олени Мацелюх (орган) та Ігоря Мацелюха (флейта) «Духовні спомини Праведного Митрополита Андрея». Опісля відбудеться похід із запаленими свічками до пам’ятника Митрополиту Андрею. У понеділок, 29 липня, після літургії о 12:15 у Соборі святого Юра  відбудеться Фестиваль української пісні «Голос Руси-України». Окрім того, заплановано низку екскурсій та вечірній концерт духовної музики. Організатором заходу є ГО «Святий Юр» (Калинюк Валерій, 0504305323), Львівська архиєпархії УГКЦ.

27 Червня 2019

Сьогодні, 27 червня, у Львові відкрили пам’ятну дошку Олені Степанів-Дашкевич – українському історику, географу, громадській та військовій діячці, першій у світі жінці, офіційно зарахованій на військову службу у званні офіцера, чотарю Української Галицької Армії. Меморіал встановили на стіні головного корпусу Львівського торговельно-економічного університету. «Олена Степанів-Дашкевич – феноменальна жінка: велика патріотка, науковець, авторка більше семи десятків наукових праць, громадський діяч, воїн, нескорений борець. Жінка, яка є прикладом жертовності і прагнення мети, почуття обов'язку і сміливості, відданості справі і любові до своєї держави. Вона – гордість всієї української нації. Це людина, яку ми не маємо права забути, якщо хочемо жити у своїй незалежній Україні», - наголосила керівник апарату Львівської облдержадміністрації Маріанна Вільшинська. Опісля пам’ятну дошку освятили священослужителі, також відбулось громадське віче.

27 травня 2019

Сьогодні, 27 травня, на вулиці Пекарській, 13, відкрили меморіальну дошку письменнику, лауреату Національної премії імені Тараса Шевченка, Герою Україна Роману Іваничуку. Пам’ятну таблицю відкрили на фасаді будинку у якому жив і працював у 1972-2016 роках письменник. «Сьогодні важливий день для кожного з нас. Сьогодні ми вшановуємо пам'ять Героя України, професора, редактора часопису «Дзвін», викладача, письменника Романа Іваничука. Роман Іваничук боровся за нашу незалежність у свій спосіб – словом. Слово  - це зброя, яка інколи сильніша ніж автомати чи кулемети, особливо, коли це українське слово. Українське слово - це як коріння кожної нації, адже без мови немає народу, без мови немає свободи і саме слово стало для Романа Іваничука тим, чим можна здобувати свою незалежність. Сьогодні перед нами є всі можливості для того, щоб те, за що боровся і Роман Іваничук і його учні, колеги, насправді було для нас дуже важливим. Є і закон про мову і можливість розвивати своє українське кіно, книгу, молитися в українській церкві українською мовою. Ці всі надбання попередніх років і нам зараз дуже важливо перед новими викликами показати, що ця боротьба була не марною. Нас всіх єднає мова, єднаймося і будемо вільні»,-  зазначив перший заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський. «Багато вже сказано про тата і я хочу подякувати за це свято. Знаю, що тато б дуже радів цьому, адже це визнання його заслуг, його творчості. Дякую усім, хто організував це свято, є причетним до нього, дякую усім присутнім», -  зазначила донька Романа Іваничука Наталя Іваничук. Зазначимо, що сьогодні в області відбуваються урочистості до 90-ліття від дня народження Романа Іваничука. Окрім відкриття меморіальної дошки, пам'ять письменника вшанували на Личаківському кладовищі. Також, о 18:00 год відбудеться урочиста академія у Національному академічному українському драматичному театрі імені М. Заньковецької.

15 травня 2019

Сьогодні, 15 травня, на будівлі навчального корпусу Національного лісотехнічного університету України, відбулось урочисте відкриття меморіальної дошки Герою України, першому космонавту України Леоніду Каденюку. Участь у відкритті взяв заступник голови Львівської ОДА Роман Филипів. “Українська держава, народ дали світу дуже багато видатних людей, це поети, науковці, спортсмени – люди, які працювали в різноманітних галузях суспільної життєдіяльності. Такою людиною є Леонід Каденюк. Він був не лише космонавтом, але й видатним науковцем. Коли ми бачимо цю меморіальну дошку - це впливає на нашу національну ідентифікацію.. Не кожному дано полетіти в Космос чи написати поезію,  однак кожному з нас Бог дав талант. Читаючи біографію видатних людей, кожен повинен задуматись, що маємо силу та можливості, щоб на місці творити позитивні речі”, - зазначив Роман Филипів. Автором меморіальної дошки є народний художник України Ярослав Скакун. Довідково Леонід Каденюк народився 1951 року у Чернівецькій області в родині сільських вчителів. 1976 року потрапив у загін космонавтів в групу космічної системи «Буран». Леонід Каденюк став одним з дев'яти щасливчиків. Їх обрали з кількох тисяч після 2-х місяців жорстких випробувань. Через рік закінчив Центр підготовки льотчиків-випробувачів. Отримав диплом і кваліфікацію «льотчик-випробувач». З 1979 року – кваліфікацію «космонавт-випробувач». З кінця 1970-х до 1990-х років проходив інженерну та льотну підготовку за програмою «Буран» як командир, космонавт-випробувач та льотчик-випробувач. Проходив підготовку як командир транспортного корабля «Союз-ТМ». Мав підготовку з проведення наукових експериментів на борту космічних літальних апаратів у галузі біології, медицини, метрології, екології, астрономії тощо. Вивчав радянські та американські космічні кораблі. Літав більш ніж на 50 типах та модифікаціях літаків. З 1995 року Леоніда Каденюка відібрали в групу космонавтів Національного космічного агентства України. У цьому ж році він прийняв українське громадянство. Полетів у космос в 1997 році на кораблі «Колумбія». В польоті брав участь міжнародний екіпаж. Для цього українець пройшов підготовку до космічного польоту в NASA. На кораблі Каденюк виконував біологічні експерименти та вивчав вплив невагомості на рослини. Під час польоту Леоніда Каденюка вперше у космосі побували тризуб, жовто-блакитний прапор та пролунав гімн Незалежної України. У 2006 році Каденюк став членом комісії з питань космічної діяльності. Був радником прем'єр-міністра України з питань авіації і космонавтики. Каденюк - генерал-майор Збройних сил України. Помер Леонід Каденюк 31 січня 2018 року у віці 67 років. Поховали його на Байковому кладовищі в Києві. Перший український космонавт має чимало нагород. Серед таких - ордени «Золота зірка», «За заслуги» ІІІ ст., «За мужність». Має звання почесного громадянина міста Чернівці. Леонід Каденюк – автор п'яти наукових праць і художньо-публіцистичної книги «Місія – Космос». Льотчик-випробувач 1-го класу, космонавт, генерал-майор авіації, перший і єдиний астронавт незалежної України, народний депутат України 4-го скликання, Народний Посол України, Герой України, Президент Аерокосмічного товариства України, радник Прем’єр-міністра України та Голови Державного космічного агентства України.

21 листопада 2018

Сьогодні, 21 листопада, у 5-ту річницю Революції Гідності і Свободи, на будівлі економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, відкрили меморіальну дошку Герою України Дмитрові Чернявському. «Шановні батьки, дякую вам за такого сина. Кожного разу проходячи тут, ми дивитимемось у очі Герою, і запитуватимемо себе: «Чи я зробив усе, від себе залежне?» І напевно кожен захоче зробити щось на своєму місці, зробити більше, краще, те, що залежить від кожного з нас», -  зазначив голова Львівської ОДА Олег Синютка. «Я пам’ятаю львівський Євромайдан, тоді Дмитро повідомив мені, що хоче сказати львів’янам щось важливе. А я цього боялась, і не пустила. Він був дуже добрим і життєрадісним, любив подорожувати. Він був дуже розумним і допитливим. За півтора роки до початку війни він запитував, чи може бути у нас, у наш час  війна. Я навіть не сприймала це всерйоз. А коли був малий завжди запитував мене «А навіщо я живу?» Я хочу вірити, що коли біля цієї дошки проходитимуть люди, хтось із них зупиниться і подумає про те, що не варто жити заради того, щоб заробити більше грошей, смачніше поїсти, краще відпочити – треба думати про щось більш високе, про те, за що не шкода віддати своє життя», -  поділилася спогадами про сина мати Героя Людмила Чернявська. Довідково Дмитро Чернявський народився 5 березня 1992 року в селищі Артемівське на Донеччині. Закінчив Артемівську школу №18 і поступив на обліково-фінансовий факультет Донецького національного університету, після закінчення якого вступив до магістратури економічного факультету ЛНУ імені Івана Франка. 13 березня 2014 року на майдані Донецька Дмитро зазнав підступного ножового поранення, захищаючи відхід мирних демонстрантів. Він помер у кареті швидкої допомоги дорогою до лікарні. Похований у Донецьку. Його батьки перебралися до Львова. 20 лютого 2015 року Дмитро Чернявський отримав звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) – за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності. Кабінет Міністрів України 15 листопада 2017 р. заснував в числі стипендій імені Героїв Небесної Сотні для студентів та курсантів закладів вищої освіти державної форми власності, які здобувають вищу освіту стипендію імені Дмитра Чернявського за спеціальністю «Економіка».

29 жовтня 2018

У неділю, 28 жовтня, у с. Ступниця Дрогобицького району освятили меморіальну дошку на могилі загиблих воїнів національно-визвольної боротьби. На старому кладовищі зібралися мешканці села представники влади й громадськості. Панахиду, молитву за героїв, що загинули за волю України та чин освячення провів місцевий парох о. Станіслав. Опісля учні місцевої школи поклали квіти до пам’ятного знаку. Також відбулось громадське віче. Завершилися урочистості спільним виконанням молитовного гімну «Боже Великий єдиний». Зазначимо, становлення таблиць відбувається у межах проекту "Відновлені імена Героїв".  На Дрогобиччині такі таблиці 1 листопада відкриють також у селах Опарі, Рихтичі, Старе Село, Долішній Лужок, смт. Підбуж, де, за даними обласного архіву, є поховання бійців УГА.