Представників соціальних груп населення запрошують до обговорення проєкту обласного плану заходів на 2021 і 2022 з безбар’єрності

9 лютого 2022

Перша леді України Олена Зеленська взяла участь у масштабному заході Diia Summit, під час якого розповіла про нові опції порталу державних послуг «Дія» в напрямі безбар'єрності. Захід організувало Міністерство цифрової трансформації. Відкрив саміт Президент України Володимир Зеленський. Він розповів про досягнення за два роки діджиталізації країни, завдяки якій ключові державні послуги тепер можна отримати за допомогою смартфона. Перша леді у виступі відзначила, що завдяки порталу «Дія» українці відчули свободу дій там, де раніше були дні очікування й багато витраченого часу. «Державні послуги в один клік – це шлях до суспільства рівних можливостей, де комфортно кожному. Це те, чого ми прагнемо, що ми називаємо державою без бар’єрів – де немає вікових, гендерних обмежень або перешкод за станом здоров’я», – наголосила вона. Олена Зеленська нагадала, що «Дія» вже залучена до формування культури безбар’єрності – два роки тому з’явилася спільнота «Бізнес без бар’єрів», і її учасники, великі українські та міжнародні компанії, вирішили ділитися досвідом саме на порталі «Дія». Тут представлені успішні кейси безбар’єрного бізнесу в країні: як створювати робочі місця та інтегрувати в колектив людей з інвалідністю, як подолати вікові та гендерні обмеження, організувати умови для рівного батьківства. Дружина Президента презентувала окрему сторінку «Дія. Бізнес без бар'єрів», на якій відтепер будуть зібрані такі кейси. Перша леді також анонсувала ще один новий розділ – «Дія. Безбар’єрність». «Зараз ми запроваджуємо безбар’єрність на всіх рівнях – від будівництва пандусів до доступності робочих місць. І дуже важливо, щоб безбар’єрність втілювалася також на цифровому рівні», – зазначила вона. Розділ, що має стати доступним у березні, готує команда Міністерства цифрової трансформації та ГО «Безбар’єрність» за підтримки ПРООН. «Це не просто розділ, а «спецпідрозділ» «Дії». Його покликання – спростити комунікацію з державою для літніх людей, людей з інвалідністю та інших груп населення, для яких раніше держпослуги не завжди були зручними й дружніми», – розповіла Олена Зеленська. Для цих груп населення в розділі «Дія. Безбар’єрність» буде доступно викладено інформацію, як отримати пільги, послуги, документи, допомогу, дізнатися про свої права та можливості. «Ми хотіли б, щоб «Дія. Безбар’єрність» стала містком, а в цьому випадку доречно сказати – зручним пандусом між онлайн- і офлайн-сервісами держави для тих, хто цього особливо потребує. Так «Дія» стане ще дієвішою. А в державі буде менше перешкод і бар’єрів», – резюмувала перша леді.

2 лютого 2022

«Довідник безбар’єрності» – це перший у країні сайт-словник і посібник з нової етики спілкування без ярликів та стереотипних чи образливих термінів. Відтепер він заговорив українською жестовою мовою. Тобто, проєкт, який розкриває знання про безбар’єрність та її філософію, і сам трансформувався у безбар’єрний.  Завдяки Довіднику можна дізнатися, чому правильно говорити «люди старшого віку» замість «старенькі», «крісло колісне» замість «інвалідний візок», «людина з інвалідністю» замість «інвалід» та багато іншого. Щоб скористатися перекладом, треба зайти на сайт Довідника https://bf.in.ua, відкрити будь-яку публікацію, натиснути на віджет угорі – синій кружечок із зображенням рук, і з’явиться віконечко з перекладачем. Наразі Довідник також отримав англомовну та російськомовну версії. Це робить його доступним для користувачів з різним культурним кодом, до того ж сприятиме поширенню знання про безбар’єрність за межами України. Ініціаторка проєкту - перша леді України Олена Зеленська, а також ГО «Безбар'єрність». Довідник доступний для використання та цитування. Його також можна доповнювати. Над ресурсом працювали правозахисники, психологи, батьки, які виховують дітей з інвалідністю, українські та міжнародні експерти. 

10 січня 2022

17 січня о 18:00 за київським часом спливає термін подачі проєктних заявок на грантову програму «Культура без бар’єрів», яку розробили у межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. «Віримо, що завдяки нашій з вами спільній роботі інклюзивні проєкти та ініціативи в Україні будуть сталими, а люди з інвалідністю та їхні родини отримають більше можливостей для соціальної адаптації та творчого самовираження», - зазначив Богдан Кожухар, проєктний менеджер програми.  У межах програми на 2022 рік пропонують три ЛОТи: ЛОТ 1. Підтримка митців з інвалідністю. Результатом має стати реалізація проєктів, у яких митці з інвалідністю є авторами або безпосередніми виконавцями та учасниками культурно-мистецьких заходів, тобто є інтегрованими у процес створення культурних продуктів на рівні людей без інвалідності.  ЛОТ 2. Мистецтво без бар’єрів. Результатом має стати створення якісних інклюзивних культурних продуктів, які орієнтовані на потреби людей з інвалідністю, інклюзивна адаптація наявних продуктів або, наприклад, підтримка інклюзивних мистецьких освітніх програм для професіоналізації людей з інвалідністю. ЛОТ 3. Безбар'єрне суспільство. Результатом має стати підтримка створення публічних та доступних платформ для поширення інклюзивних продуктів задля задоволення культурних потреб людей з інвалідністю або, наприклад, підтримка масштабних публічних подій та соціальних інформаційних кампаній, які привертають увагу суспільства до проблем людей з інвалідністю, формують повагу до їх прав та потреб, стверджують інклюзію як базову цінність для суспільного розвитку.  Обирайте ЛОТ і продукт та подавайтеся на конкурс від Українського культурного фонду до 17 січня, 18:00 за київським часом. Деталі -  на сайті.

20 грудня 2021

Завершено роботу над першим розділом Альбому безбар'єрних рішень – практичного посібника, який надає рекомендації та ілюструє, як зробити міське середовище дружнім до різних користувачів, зокрема батьків з маленькими дітьми, літніх людей, людей з інвалідністю. «За статистикою, до 50% українців мають проблеми з мобільністю. Абсолютна більшість – 30-40% – це громадяни старшого віку, 10-12% – люди з інвалідністю. Ще близько 1,5% – люди, які наразі хворіють, 2% – вагітні та батьки з візочками. Тобто можна точно сказати – періодично ми всі буваємо маломобільними: коли досягаємо певного віку, навантажені, йдемо з дитиною, погано почуваємося чи просто втомлені. І всім нам потрібні максимально комфортні рішення, втілені у навколишньому просторі», – зазначила перша леді Олена Зеленська під час ознайомлення з першим розділом видання. Альбом безбар’єрних рішень – результат співпраці архітекторів, фахівців у сфері будівництва, представників громадських організацій і маломобільних груп населення. Перший розділ каталогу розповідає та показує в ілюстраціях, якими мають бути доступні ґанки й подвір'я. Зокрема, тут зібрані вимоги до висоти поручнів та сходів, пандусів, освітлення біля входу в будинок. Підібрані приклади оптимальних рішень зі світового досвіду, є зручна система посилань на державні будівельні норми та стандарти до кожної архітектурної розробки. «Я вдячний першій леді Олені Зеленській за ініціативу щодо розробки Нацстратегії безбар’єрності, адже затвердження цього стратегічного документа дало старт важливим змінам у нашій країні. Презентований сьогодні перший розділ Альбому безбар’єрних рішень – ще один крок на цьому шляху та джерело найкращих практик для всіх, хто будує та проектує простори й споруди. Без сумнівів, люди старшого віку, вагітні жінки, люди з інвалідністю, батьки з дітьми – усі повинні мати однаково комфортний простір без бар'єрів у своїй громаді», – заявив міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов. Альбом стане в пригоді проектувальникам, будівельникам, замовникам, держслужбовцям, активістам і тим, хто опікується якістю навколишньої інфраструктури. Як зазначила дружина Президента, Альбом має відкритий код, тобто його можна вдосконалювати та доповнювати пропозиціями. Ознайомитися з ним можна на сайті Міністерства розвитку громад та територій (посилання). Загалом Альбом складатиметься з чотирьох розділів, другий з них буде присвячено доступній вуличній інфраструктурі, третій – громадським просторам, четвертий – громадським будівлям та спорудам. Альбом безбар’єрних рішень створюється в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів» та реалізується громадською організацією «Безбар’єрність» спільно з Міністерством розвитку громад та територій України у межах проекту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який виконує німецька урядова компанія «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH» за фінансування урядів Німеччини та Швейцарії. Розробник – урбан-бюро Big City Lab.

9 грудня 2021

Як побудувати безбар’єрне суспільство для дітей? Як навчитись організовувати громадський простір для дітей з інвалідністю? Як правильно інформувати суспільство про інклюзивне середовище та його необхідність. На ці та інші запитання відповідали сьогодні спікери під час регіональної панельної дискусії «ДЛЯ ДІТЕЙ суспільство без бар’єрів». Дискусія тривала за трьома напрямками. Спершу спікери з’ясовували, що таке безбар’єрне суспільство в Україні, які є бар’єри на національному та регіональному рівнях та які практики можна використовувати, зважаючи на досвід європейських країн. Особливу увагу приділили питанню про роль місцевої влади в забезпеченні інклюзивного середовища для дітей. Учасниками дискусії стали заступник голови Львівської ОДА Віталій Загайний, радниця Уповноважена Президента з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук, директорка проєкту SURGe Танія Лей Санфорд Аммар та перший заступник міського голови Андрій Москаленко. На онлайн-зв’язку глядачами стали представники органів місцевого самоврядування, громадські організації, учителі, батьки та всі ті, хто прагне добробуту та розвитку громади й бажає зробити її інклюзивною. «Пріоритетом в державній політиці зараз є захист прав дитини, у першу чергу це стосується освіти. Адже саме ця галузь має підлаштуватись під потреби усіх дітей без винятку. Зараз ми будуємо безбар’єрну країну, тому усі наші заходи повинні допомагати діткам соціалізуватися, будувати тісні контакти з іншими дітьми. Зробити це можливо завдяки безбар’єрній інфраструктурі та інклюзії в школах. Важливо зрозуміти, що у таких дітей, безумовно, є свої освітні потреби, однак попри це їх не слід виокремлювати від інших. З одного боку, велику роль в цьому відіграють  вчителі та керівництво шкіл, які інколи бояться брати на себе відповідальність за навчання цих дітей. З іншого – батьки інших дітей, які часом не хочуть, щоб їхні сини чи доньки навчались разом з тими, хто потребує трохи більше уваги. Тому вкрай важливо провести активну інформаційно-роз’яснювальну кампанію для усіх причетних до освітнього інклюзивного процесу. Досить будувати бар’єри!», - сказала Дар’я Герасимчук. Як зазначила пані Герасимчук, батьки дітей з інвалідністю чи дітей з особливими освітніми потребами повинні розуміти, що побудова кращого безбар’єрного середовища для їхніх дітей багато в чому залежить від активної позиції та підтримки з боку мами й тата. На прикладі Львівської області учасники дискусії поспілкувались про бар’єри, з якими стикаються діти разом з батьками та шляхи розв’язання проблеми з боку влади та громадянського суспільства. «На Львівщині функціонують 25 інтернатних закладів, у яких навчаються 5200 дітей і це доволі багато. Постає запитання наскільки зараз діти готові переходити до загальноосвітніх шкіл чи наскільки інклюзивно-ресурсні центри в тій чи іншій громаді готові надавати відповідні послуги в інтересах цих дітей. Наше завдання полягає сьогодні в тому, щоб на заміну таких інтернатних закладів створювалось все більше дитячих будинків сімейного типу. Створення ДБСТ передбачає наявність батьків-вихователів. Тому нам необхідно проводити належне навчання людей, готових взяти на себе відповідальність за цих дітей. Важливо також з’ясувати, чому батьки віддають своїх дітей навчатись в інтернати, адже за статистикою близько 89% дітей не є сиротами і можуть відвідувати загальноосвітні заклади», - зауважив Віталій Загайний. Станом на 1 січня 2021 року в Україні функціонували 673 інтернатні заклади, в яких проживали близько 90 тисяч дітей. З цієї кількості майже 89% дітей не є сиротами. Причинами виховання дітей в інтернатах називають безробіття батьків, їхнє незадовільне матеріальне становище, проблеми зі здоров’ям тощо. До слова, цьогоріч в області створили три дитячих будинки сімейного типу. Загалом на Львівщині працюють 39 ДБСТ. Варто зазначити, що діти, які навчаються в інтернатах і не є при цьому сиротами чи позбавленими батьківських прав не можуть бути влаштованими в дитячі будинки сімейного типу. Нагадаємо, що дискусія відбулась завдяки організації проєкту SURGe у співпраці з Офісом Президента України, за підтримки Львівської обласної державної адміністрації. Пряму трансляцію Регіональної панельної дискусії «ДЛЯ ДІТЕЙ суспільство без бар'єрів» можна переглянути за посиланням.  Ілона Орнат

5 листопада 2021

Такі дані обласного моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів і послуг для осіб з інвалідністю, який провела Львівська обласна державна адміністрація. «За кілька місяців, орієнтовно, до кінця вересня управлінці департаменту архітектури та розвитку містобудування обстежили 1923 об’єкти. Це – лікарні, школи, центри соцзахисту, центри зайнятості, суди, вокзали та аеропорт, а також ЦНАПи та приміщення пенсійного фонду. Найбільша кількість приміщень є доступними для людей з обмеженими можливостями та інвалідністю є наразі серед державних установ та приміщень міських/сільських рад, а також освітніх закладів. Сто відсотків безбар’єрними є споруди цивільного захисту. Всі інші приміщення так чи інакше потребують доопрацювання у напрямі створення безбар’єрного фізичного простору», - каже начальник управління містобудування та архітектури департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Віктор Ващук. Моніторинг та оцінка ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю на Львівщині, як і в кожній області, провели у межах Плану заходів з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Критерії такого заходу прописані затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 р. №537. Моніторинг є тільки першим кроком виконання плану заходів з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Всі бар’єрні простори, кажуть у департаменті, за наступні два роки мають стати максимально доступними для всіх категорій населення. Нагадаємо, днями у межах співпраці з Турецькою агенцією зі співробітництва та координації (ТІКА) пандус встановили і в будівлі Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької у Львові. Загалом у всіх 73 об’єднаних територіальних громадах Львівської області обстежили 1923 закладів. З переліком за галузями та результатами перевірок можна ознайомитися - у таблиці: Результати моніторингу Загальна кількість об’єктів кількість об'єктів, що обстежено Оцінка безбар'єрності об'єктів фізичного оточення і послуг для обіб з інвалідністю, відсотків Примітка безбар'єрні частково безбар'єрні бар'єрні   1. Об'єкти що обстежено   з них:   1999 1923 16,6 38,4 45,0   2. Закладів охорони здоров'я 630 628 35,5 32,6 31,8   3.  Закладів освіти 1243 1174 4,9 42,2 52,8   4. Структурних підрозділів з питань соцзахисту населення 19 19 21,1 31,6 47,4   5. Центрів зайнятості 5 5 40,0 60,0     6. Центрів надання адміністративних послуг 50 49 36,7 38,8 24,5   7. Національних закладів/установ 6 6 16,7   83,3   8. Залізничних вокзалів, аеропортів, автовокзалів 22 22 59,1 27,3 9,1   9. Установ пенсійного фонду 4 4 25,0 75,0     10. Споруд цивільного захисту 18 18     100   11. Судів 2 2   100    

28 жовтня 2021

Сім профільних міністерств презентували результати виконання Плану заходів з реалізації Нацстратегії безбар’єрності за третій квартал 2021 року. Йдеться про флагманські проекти, що стосуються забезпечення фізичної доступності громадських будівель, розвитку інфраструктурної безбар’єрності, доступу до інтернету в українських селах, розбудови інклюзивного освітнього середовища тощо. Стратегія була розроблена за ініціативи першої леді Олени Зеленської та на виконання Указу Президента України. Про це повідомив Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, який головував на засіданні Ради безбар’єрності. «Ми живемо у світі, де є всі умови та можливості, аби забезпечити рівний та повноцінний доступ кожної людини до будь-якого простору, інформації, виду діяльності, медичних та адміністративних послуг. І це має стати нашою реальністю. У Мінрегіоні наразі триває робота щодо вдосконалення державних будівельних норм, аби будівлі зводились з урахуванням норм інклюзивності. Також за нашої ініціативи у регіонах було проведено моніторинг відповідності наявних громадських будівель вимогам безбар’єрності. За проміжними результатами від ОДА, безбар’єрними визначено лише близько 10% будівель, частково безбар’єрними — тільки 33%. Цю ситуацію потрібно змінювати докорінно. У пріоритеті регіонального розвитку — створити умови для 100% безбар’єрного середовища в Україні», — зазначив Олексій Чернишов. Зокрема, у Мінрегіоні триває робота над реалізацією флагманського проекту, який покликаний: • запровадити нові та гармонізувати європейські стандарти у сфері доступності об’єктів фізичного оточення; • забезпечити контроль за дотриманням державних будівельних норм і стандартів щодо фізичної доступності громадських будівель; • посилити відповідальність за порушення таких вимог; • провести моніторинг безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг. Також на засіданні було затверджено Комунікаційну стратегію до Плану заходів. Основою для розробки документу став контент-аналіз медіа щодо висвітлення теми безбар’єрності у січні-червні 2021 року, кількісне дослідження знання та розуміння громадянами терміну «безбар’єрність», а також експертні інтерв’ю зі стейкхолдерами та комунікаційними командами міністерств. Нагадаємо, раніше Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов повідомив, що рівні права та можливості для кожного громадянина — фундамент для створення безбар’єрного простору в Україні. Довідково: Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні була розроблена у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської та на виконання Указу Президента від 3 грудня 2020 року «Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні». Розроблення проекту Плану заходів з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на 2021-2022 роки координував Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов. Експертний консорціум, який сформували Центр економічного відновлення, ІСАР Єднання та ГО «Безбар’єрність», надавав аналітичну та технічну підтримку залученим ЦОВВ під час розробки Плану заходів з реалізації Нацстратегії безбар’єрності.

20 жовтня 2021

Вчора у межах свого візиту на Львівщину уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна разом з представниками установ та громадських організацій області, які представляють інтереси маломобільних груп населення, дітей-інвалідів, незрячих осіб, людей, які отримали інвалідність внаслідок нещасних випадків, людей літнього віку та ін., обговорили основні положення Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період  до 2030 року (Стратегія). Також у межах зустрічі учасникам представили проєкт обласного плану заходів на 2021 і 2022 роки з реалізації Стратегії. Як розповіла Тетяна Ломакіна, минулого року в Україні провели два масштабних дослідження, результати яких стали основою для подальшої розробки Національної стратегії безбар’єрності. «Минулого року до опитування про безбар’єрність у додатку «Дія» долучилися близько 37 000 осіб. Основними проблемами у питаннях доступності учасники опитування назвали доступність до можливостей працювати і заробляти гроші, обмеження у можливостях пересуватися, здобувати освіту, а останнім часом – і обмеженість у  спілкуванні. Згідно з іншим дослідженням, проведеним Київським міжнародним соціологічним інститутом, на думку українців особливої уваги держави потребують такі суспільні групи як літні люди, батьки з маленькими дітьми, люди з інвалідністю, жінки, які часто зіштовхуються із гендерними обмеженнями, молодь, перед якою після завершення навчання постає проблема працевлаштування за спеціальністю. Враховуючи ці дані, та за ініціативи першої леді Олени Зеленської урядом у квітні цього року затверджено Національну стратегію з безбар’єрності», - розповіла Тетяна Ломакіна. Вона також додала, що згідно з дослідженнями, 78% українців вважають, що самі місцеві органи влади, у першу чергу, повинні займатися вирішенням питанням безбар’єрності. На реалізацію Стратегії у Львівській ОДА розробили проєкт обласного плану заходів на 2021 і 2022 роки. Структура проєкту включає в себе заходи в шести напрямах безбар’єрності: фізичному, інформаційному, цифровому, суспільному та громадянському, освітньому, економічному. «Відповідно до кожного з цих напрямів, структурні підрозділи Львівської облдержадміністрації задіяні кожен у своїй сфері у вжитті заходів з безбар’єрності. Серед цих заходів, зокрема, підвищення рівня обізнаності державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування щодо прав осіб з інвалідністю. З найнеобхіднішого – це моніторинг та оцінка ступеня безбарє’рності об’єктів фізичного оточення та збір даних у сфері транспорту про створення умов доступності транспорту для осіб з інвалідністю», - розповів Віталій Загайний. Зазначимо, що Національна стратегія безбар’єності затверджена в Україні вперше. До її розробки долучилися більш ніж 230 експертів, понад 50 громадських організацій та аналітичних центрів із різних регіонів країни, 15 міністерств.

19 жовтня 2021

Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні на період  до 2030 року розроблена у межах ініціативи Першої леді Олени Зеленської та на виконання відповідного указу Президента України. 14 квітня Кабінет Міністрів її затвердив. Львівщина розробила проект обласного плану заходів з реалізації стратегії. Сьогодні його представили під час зустрічі уповноваженої Президента України з питань безбарʼєрності Тетяни Ломакіної  та заступника голови Львівської ОДА Віталія Загайного із керівниками структурних підрозділів. “Коли йдеться про безбар’єрність,  то потрібно розуміти, що це не лише фізична, цей термін  включає і інші види безбар’єрності – інформаційну, освітню тощо. Щодо конкретних напрацювань у проекті плану заходів, як приклад інклюзивні центри. На сьогодні ці заклади є під опікою органів місцевого самоврядування, але вони  не до кінця використовують державну субвенцію на залучення фахівців для роботи у цій сфері, саме через те, що є нестача таких спеціалістів і власне частина заходів буде спрямована на роботу у цій сфері. Інший напрям роботи – моніторинг будівель, які задіяні для надання різного виду послуг. Власне, профільний департамент архітектури проводитиме моніторинг цих споруд на предмет того, як їх адаптувати і покращити їх доступність для мал мобільних груп. Щодо інформаційної безбар’єрності  - то це проведення якісної комунікації серед населення щодо питань безбар’єрності”,  - наголосив Віталій Загайний під час брифінгу. Уповноважена Президента України з питань безбарʼєрності Тетяна Ломакіна зазначила, що Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні включає заходи для усунення перепон у різних сферах життя, посилення можливостей та забезпечення рівних прав для всіх українців. Йдеться про досягнення безбар’єрності у шести вимірах: освітньому, громадянському, цифровому, фізичному, суспільному та економічному. “Що ми розуміємо під безбар’єрністю? Це усунути перешкоди і створити можливості. Люди говорили про бар’єри до можливості заробляти, навчатись, пересуватись та спілкуватись. Цим питанням ми приділили  більше уваги.  Сьогодні безбар’єрність – це внутрішня готовність врахувати потреби різних людей і створити для них зручне середовище”, - наголосила Тетяна Ломакіна. Також вона представила “Довідник безбар'єрності” і зазначила, що це гід з коректного спілкування, у якому зафіксовані нові норми безбар’єрної мови. “Це ініціатива і флагманський проєкт першої леді України Олени Зеленської. Це проект з відкритим кодом, створений у співпраці з громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками, що виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами», - додала Тетяна Ломакіна. Детальніше із проектом обласного плану заходів з реалізації стратегії можна ознайомитись за посиланням. Окрім того усіх представників соціальних груп населення запрошують долучитися до процесу обговорення та надання пропозицій (зауважень) до проекту плану. Нагадаємо, до розробки Національної  стратегії також долучилися більш ніж 230 експертів, понад 50 громадських організацій та аналітичних центрів із різних регіонів країни.

19 жовтня 2021

Сьогодні із робочим візитом на Львівщині перебуває Радниця - уповноважена Президента України з питань безбарʼєрності Тетяна Ломакіна. Зокрема, в межах візиту вона зустрілась з головою Львівської ОДА Максимом Козицьким. Як зазначила Тетяна Ломакіна, сьогодні тема безбар’єрності є надзвичайно актуальною та стає новою суспільною нормою. Цьому має сприяти реалізація Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору в Україні до 2030 року і відповідно Плану заходів на 2021-2022 роки з її виконання. Уповноважена наголосила на важливості співпраці органів державної влади та громадських організацій, які опікуються питанням безбар’єрності під час реалізації Національної стратегії та відповідно вже обласних планів заходів з її виконання. Тут вона зазначила, що це мають конкретні кроки з показниками результативності та термінами їх виконання. Очільник області Максим Козицький та профільний заступник Віталій Загайний ознайомили гостю із тими кроками, які сьогодні робить Львівщина у напрямку безбар’єрності. Зокрема вони відзначили роботу Ресурсного центру освітніх інформаційних технологій для осіб з особливими потребами на базі Національного університету «Львівська політехніка». Центр є осередком інклюзивної освіти дітей та молоді з глибокою аномалією зору. Надає методичну, технічну, дидактичну, корекційну, консультативну та інші види практичної допомоги закладам середньої та вищої освіти, педагогічним працівникам, інклюзивно-ресурсним центрам, батькам незрячих дітей, іншим зацікавленим особам. Співробітники ресурсного центру розробили Українську модель інклюзивної освіти незрячих дітей, яка спирається на досвід Скандинавії (передусім Швеції), частково Канади, а також на досвід осіб з тяжкими порушеннями зору. З січня 2018 року на основі цієї моделі організоване інклюзивне навчання для незрячих школярів з 11-ти регіонів України: Львів, Дніпро, Миколаїв, Херсон, Черкаси, Кропивницький, Вінниця, Хмельницький, Рівне, Луцьк, Тернопіль. Діяльність ресурсного центру націлена на впровадження якісної інклюзивної освіти незрячих осіб і на розв’язання поточних проблем, які виникають при навчанні незрячого учня в закладі освіти. Тетяна Ломакіна презентувала розроблені матеріали щодо безбар’єрності, зокрема: буклет «Універсальний дизайн у громаді: простір, предмети, інформація та послуги», електронну версію «Довідник безбар’єрності», звіт - перший етап роботи під час створення Альбому безбар’єрних рішень «Дослідження доступності міських просторів». Зазначимо, що сьогодні за участю Тетяни Ломакіної відбудеться обговорення з громадськістю обласного плану заходів з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 № 366-р.

28 вересня 2021

Перша леді України Олена Зеленська презентувала електронну версію «Довідника безбар’єрності». Посібник покликаний зафіксувати нові норми безбар’єрної мови та стати гідом з коректного спілкування. Презентація відбулася в Міжнародний день загального доступу до інформації, за участю журналістів і головних редакторів провідних українських медіа. Саме представників ЗМІ дружина Президента України закликала стати амбасадорами проекту, відзначивши, що завдяки зусиллям та впливу медіа у суспільстві починаються видимі зміни. «Я завжди підкреслюю, що безбар’єрність – це нова норма, рівні можливості для всіх людей і доступність. Один з важливих елементів безбар’єрності – безбар’єрна мова. Це мова, у якій немає слів чи фраз, що демонструють упереджене, стереотипне або дискримінаційне ставлення до певних людей чи груп. Людина – завжди у фокусі. Довідник стане посібником з коректного спілкування, де занотована етика спілкування», – зазначила Олена Зеленська. «Довідник безбар’єрності» – проект з відкритим кодом, доступний для використання та цитування, який також можна доповнювати. Над ним працювали правозахисники, психологи, батьки, які виховують дітей з інвалідністю, українські та міжнародні експерти. Посібник доступний за посиланням https://bf.in.ua Ілюстраторкою виступила Ольга Дегтярьова. «Мені хотілося, щоб ілюстрації однаково розуміли всі, і щоб вони відгукувалися в серці кожного. У них також присутній незримий заклик: подивіться на те, що нас оточує, по-іншому», – сказала художниця.  Упорядниця довідника журналістка Тетяна Касьян наголосила, що він давно є необхідністю для всіх людей, особливо для тих, хто працює в комунікаціях. Крім того, на заході анонсували вихід друкованої версії «Довідника безбар’єрності» з елементами шрифту Брайля. Він запланований на березень 2022 року. «У комунікації приховано набагато більше сенсів, ніж нам здається. Цей довідник допоможе розкрити нові, додаткові смисли, коли в центрі уваги – людина. І це стане першим кроком у формуванні нової етики спілкування», – додала перша леді. Нагадаємо, Олена Зеленська анонсувала запуск «Довідника безбар’єрності» в липні 2021 року, на другому засіданні Ради безбар’єрності. Тоді дружина Президента зазначила, що головне завдання такого посібника – зробити поняття більш зрозумілими та зібрати їх в одному місці, надавши роз'яснення основних принципів безбар’єрності, правил комунікації та словник базових термінів.    

30 липня 2021

Вперше у 2021 році в Україні має бути проведено моніторинг безбар’єрності низки будівель і приміщень. Зокрема, будуть перевірені лікарні, школи, дитсадки, ЦНАПи, аеропорти, залізничні та автовокзали тощо. Про це повідомила заступниця Міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська. «Мінрегіон спільно з громадськими організаціями визначили типи об’єктів, що підлягають моніторингу та оцінці ступеня безбар’єрності у 2021 році. Міністерство вже надіслало обласним держадміністарціям та КМДА відповідний лист. Регіони мають провести належну перевірку будівель та приміщень за процедурами, визначеними Порядком проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для маломобільних груп населення та надати до 31 жовтня інформацію Мінрегіону. За результатами цих перевірок міністерство сформує рейтинг безбар’єрності обласних та Київської та Севастопольської міських держадміністрацій», – зазначила Наталія Козловська.  Відтак, в усіх регіонах планується промоніторити та оцінити доступність: ·               закладів охорони здоров’я; ·               закладів освіти; ·               структурних підрозділів з питань соцзахисту населення; ·               центрів зайнятості; ·               установ пенсійного фонду; ·               споруд цивільного захисту; ·               судів; ·               центрів надання адміністративних послуг; ·               національних закладів/установ; ·               залізничних вокзалів, аеропортів, автовокзалів. Зазначимо, що за проведення моніторингу доступності відповідають регіональні органи з питань містобудування та архітектури, місцеві органи з питань містобудування та архітектури, а також власники, орендарі або інші управителі будівель та приміщень. До участі в оцінці ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для маломобільних груп населення можуть залучатися представники громадських об’єднань осіб з інвалідністю. Нагадаємо, раніше Міністр Олексій Чернишов повідомив, що в Україні запроваджено щорічний моніторинг безбар’єрності об’єктів та приміщень.