Із Львівщини стартує благодійний вечір для підтримки експозиції Музею Голодомору у Києві

18 грудня 2021

«Що загинуло – Воскресне» - під такою назвою сьогодні, 18 грудня, у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької відбувся благодійний вечір. Його мета – вшанувати пам'ять про мільйони людей, які стали жертвами геноциду українського народу та об’єднати благодійників у великому завданні -  відродженні правди про Голодомор через створення основної експозиції майбутнього музею. Будівництво самого приміщення Музею Голодомору, який невдовзі постане у Києві, профінансують державним коштом. Розповів голова Наглядової ради Фонду Музею Голодомору Іван Васюник. Завершити планують наступного року. Натомість, благодійники фінансово підтримують створення експозиції майбутнього Музею. «Це не лише перший Музей Голодомору у світі, а й перший такого масштабу музей, як культурний проект, в Україні за 30-ть років. До проекту долучається кожен скільки може і кожен внесок є вагомий. Є сотні родин з різних куточків України, які вже зробили внески, також - це компанії, які внесли значні суми, митці, які скерували у майбутній музейний фонд свої твори»,- зазначив Іван Васюник. Сьогодні благодійна ініціатива набирає обертів, а розпочалась вона саме на Львівщині. Ще у липні в області провели благодійний вечір «Творимо Музей Голодомору разом». Починаючи з травня, спільно з представниками львівської бізнес-еліти, митцями та лідерами громадської думки, розпочали роботу з підготовки благодійного мистецького вечора «Що загинуло – Воскресне». Сьогоднішня подія має закласти фундамент постійної фінансової підтримки Музею Голодомору і продовжити традицію меценатства для знакових культурних проєктів України.  Будівництво та робота над експозиціями Музею Голодомору сьогодні є прикладом державно-приватного партнерства, співпраці між державою і благодійниками. Як зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький, який є учасником ініціативної групи зі збору коштів на першу експозицію Музею Голодомору, участь у проєкті є не лише даниною пам’яті мільйонам невинно закатованих українців, але й внесок кожного у державотворчі процеси української держави. «Така подія нікого не може залишати осторонь. Голодомор змінив державу та народ назавжди. Ми маємо берегти пам'ять про цей страшний біль, розповідати про нього наступним поколінням та усьому світові. Щоб скоєне ніколи не повторилось, щоб ця трагедія, цей злочин став пересторогою для всього людства. Сподіваюсь, що Музей Голодомору завжди збиратиме тисячі й тисячі відвідувачів та торкатиме їхні серця, буде місцем пам’яті, символом сили українського духу, поштовхом до боротьби. Дякую кожному, хто долучається до цієї ініціативи. І закликаю кожного зробити свій внесок у спільну справу пам’яті українського народу»,-  зазначив Максим Козицький. Долучаються до благодійної ініціативи і українці, які мешкають за кордоном. Розповів Отець і Глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав Шевчук. «Цей проєкт є унікальною співпрацею між державою і громадою. Вдячний пану Президенту, що цей меморіал включили в програму «Велике будівництво». Але до цієї святої справи хоче долучитися і громада. Ми повинні рятувати пам’ять тих людей, які тоді померли цією страшною голодною смертю. Радянський режим використав голод як найдешевшу у світі зброю масового знищення. Сьогодні ж нашим обов’язком є пам’ятати про наших братів і сестер, українців, які померли від голоду. І кожен, хто долучається до цього проєкту, ніби виводить із небуття і забуття конкретну особу. Очевидно, що уся наша церква в Україні і на поселеннях долучається до цієї ініціативи. Тут є дуже важлива філософія. Дати можливість кожному, незалежно від того, чи він багатий, чи вбогий, стати учасником цієї святої справи. Дати можливість навіть вдовину лепту внести, для того, щоби цей меморіал, цей центр збереження і вивчення жахливої правди все ж таки сьогодні «заговорив» для України і всього світу. Тому українці в Канаді, США, Аргентині, Бразилії, Австралії відчувають своїм обов’язком справді зберігати пам’ять про голодомор і долучаються до цієї святої справи»,- зазначив Блаженніший. Долучитися до проєкту з будівництва музею можна через низку фандрейзингових проєктів Фонду Музею Голодомору. Це благодійницькі пакети «Співтворці, партнери, друзі», «Приятелі музею». А також краудфандингова платформа «Зерна правди». Тут кожен благодійний внесок дає змогу проростити зернину з конкретним іменем жертви Голодомору з Мартиролога, складеного у 2008-2010 роках у межах унікального проєкту «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років в Україні». До слова, «Національну книгу пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років в Україні» сьогодні представили присутнім на благодійному вечорі. Окрім цього, на заході символічно, вперше у стінах Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької,  пролунав твір Густава Малера «Воскресіння».   Нагадаємо, що експозиція майбутнього Музею Голодомору створюється українськими музеологами, істориками та фахівцями з інших суміжних дисциплін. За дизайн-проєкт експозиції відповідають всесвітньовідомі дизайнерські компанії: Haley Sharpe Design Ltd (Канада- Велика Британія) та Nizio Design International (Польща). Сучасна експозиція за міжнародними стандартами розповідатиме про передумови та причини геноциду українського народу, механізм його вчинення, стратегії виживання та наслідки, персональні виміри злочину, міжнародне визнання Голодомору тощо. Дискурс основної експозиції розгортатиметься у людському вимірі. Усна історія, що є основним джерелом відомостей про історію геноциду українського народу – Голодомор 1932-33 років, стане одним з головних засобів формування експозиції. Відвідувачі музею матимуть доступ до джерельної бази, архівних матеріалів, які стосуватимуться не лише 1932-33 років, а й розкриватимуть процес підготовки комуністичного режиму до геноциду українського народу та тривалий процес «замовчування» злочину й дегуманізації жертв Голодомору. Завершити Проєкт та відкрити для відвідувачів основну експозицію новозбудованого сучасного Музею планують у 2023 році з нагоди 90-х роковин Голодомору.

10 грудня 2021

18 грудня 2021 року о 18:00 у Львівській національній опері відбудеться перший благодійний вечір "Що загинуло – Воскресне" для створення проєкту основної експозиції Музею Голодомору у Києві. Благодійні внески учасників стануть визначальними для розбудови Музею Голодомору - символічного маніфесту незламності українського народу. Адже експозиція майбутнього Музею Голодомору – це голоси не лише жертв, а й позиція тих, хто пам'ятає. Як повідомляють організатори заходу, усі зібрані кошти використають для створення проєкту експозиції цілісного комплексу Музею Голодомору, що зараз будується у Києві. Долучитися до благодійного вечора та підтримати створення експозиції Музею Голодомору можна двома способами: Зробити благодійний внесок за одним з благодійницьких пакетів (від 27 000 грн) і назавжди записати своє ім’я в історії творення Музею Голодомору: http://holodomor-museum-fund-events.com/ Або придбати квиток-запрошення на благодійний вечір. У межах благодійного вечора Львівська національна опера представить виконання монументального симфонічного твору – Симфонію №2 «Воскресіння» Густава Малера: Солістки: Софія Соловій, Тетяна Вахновська Хор та симфонічний оркестр Львівської національної опери Хормейстер — Вадим Яценко Диригент — Іван Чередніченко

29 листопада 2021

Делегація Львівського суспільно-культурного товариства "Холмщина" вшанувала пам'ять жертв Голодомору у м. Люблін (Республіка Польща). Члени делегації вже традиційно взяли участь у вшануванні трагедії Голодомору в м. Люблін (Республіка Польща), що організовує Генеральне консульство України у Любліні. Заходи відбулись біля пам’ятного знаку «Пам’яті мільйонів жертв великого голоду (голодомору) в Україні 1932-1933». Окрім того, члени делегації також вшанували пам'ять воїнів армії Української Народної Республіки на православному кладовищі на вулиці Липовій у м. Люблін. Ця поїздка відбулась за сприяння департаменту комунікацій та внутрішньої політики Львівської ОДА.

27 листопада 2021

Сьогодні, 27 листопада, Львівщина разом з усією Україною вшанувала пам’ять жертв Голодоморів. День вбитих мільйонів українців вшановують щороку, в четверту суботу листопада. Біля пам’ятника Тарасові Шевченку представники влади, громадськості та небайдужі львів'яни вшанували хвилиною мовчання пам'ять закатованих голодом мільйонів українців. До заходу долучився голова Львівської ОДА Максим Козицький. «Мільйони невинних людей загинули від штучного голоду, який організувала радянська тоталітарна влада. Мільйони людей загинули за те, що були українцями. Були господарями на своїй землі, на багатих чорноземах у самому центрі Європи. За те, що вони не були рабами. Голодомор 1932-1933 назавжди змінив Україну. Жахлива голодна смерть забрала цілі родини та покоління, цілий пласт українських селян-господарів, покоління інтелігентів, митців, майбутніх науковців і винахідників… Уявімо собі, скільки всього вони могли зробити для України та світу, але померли, не маючи шматочка хліба! Ми сьогодні о 16 запалюємо свічки у їхню пам’ять. Ми молимося, пам’ятаючи не просто про кількість загиблих, а й про те, що вони могли, але не зробили. Пам’ятаючи, що роки минають, а обличчя звіра, котрий нищить нашу землю, те саме. Нехай наша пам’ять додасть нам сили до перемоги. Не забуваймо жодної зернини 33-го!», - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Опісля, духівництво відслужило екуменічну панахиду за жертвами голодоморів 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 років. О 16:30 присутні долучилися до Всеукраїнської акції «Запали свічку». На площі запалали тисячі лампадок в пам’ять про мільйони українців, вбитих під час геноциду українського народу. У 2010 році судовим розглядом завершилася кримінальна справа за фактом здійснення злочину геноциду. Винними суд визнав сім вищих керівників СРСР та УСРР, і констатував, що за даними науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат від Голодомору становить 3 мільйони 941 тисячу осіб. Також за даними слідства визначили, що втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.

18 листопада 2021

З 4 листопада по 4 грудня у Львівському історичному музеї експонують виставку канадської художниці українського походження Лесі Марущак під назвою «Марія». Проєкт є мобільним меморіальним простором, що увічнює пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Проєкт «Марія» презентували у дев’яти країнах, а книга за його мотивами потрапила до короткого списку Книжкової премії впливового міжнародного фотофестивалю Rencontres d’Arles у Франції (2019) та отримала нагороду за найкращий дизайн на міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал» у Києві (2019). Саме з виставки у Львові розпочинається всеукраїнський тур проєкту. У центрі виставки – образ дівчини Марії, яка всупереч сталінському рішенню про геноцид українців вижила, на відміну від мільйонів жертв. Проєкт натхненний реальною історією Марії Ф., яка пережила Голодомор та зараз живе із родиною в Канаді. Леся Марущак отримала дозвіл використовувати у проєкті фотографію із сімейного архіву, проте за погодженням з родичами героїня залишається анонімною. “Я хотіла уникнути монолітної мови та форми традиційних меморіалів, а натомість створити абстрактний простір, який би зіштовхував глядача із втратою. Для мене цей проєкт є також внеском у діалог про соціальну справедливість та права людини”, – розповідає авторка проєкту Леся Марущак. Дати проєкту «Марія» у Львові обрані не випадково – 27 листопада в Україні відзначатиметься щорічний День пам’яті жертв Голодомору. Виставку можна відвідати щодня, крім середи, з 10:00 до 17:00 год у «Кам’яниці Корнякта» Львівського історичного музею (Площа Ринок, 6) до 4 грудня. Вхід вільний лише за умови надання документів про вакцинацію, негативного тесту на ковід або довідки про одужання. Більше інформації про проєкт шукайте на фейсбук-сторінці.

8 вересня 2021

7 вересня у Національному музеї Голодомору-геноциду у Києві відкрили оновлену Залу Пам’яті. Тут, завдяки сучасним технологіям, кожен з відвідувачів зможе побачити та відчути історію геноциду українців. Працівникам Музею вдалося знайти нові експонати, які є доказом злочину радянської влади проти українського народу. Зокрема, вперше експонуватимуться листи іноземного інженера Джері Бермана, який став у 1932-1933 роках свідком винищення української нації на Донбасі. «Наша місія – передати ту естафетну паличку збереження пам’яті, яка надзвичайно важлива, щоб ми розуміли витоки своєї історії. Ті страждання, які пройшов український народ, щоб здобути цю Незалежність. Завершення будівництва Меморіалу дозволить розповісти всьому світу про злочин геноциду української нації, жорстокість тоталітарних режимів, порушення прав людини і громадянина», - підкреслив Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. Нагадаємо, попереду – фінальна стадія будівництва 2-го етапу – зведення будівлі нового музею із благоустроєм прилеглої паркової території, будівництво пішохідного мосту та відкритої автомобільної стоянки на Дніпровському узвозі. Наприкінці листопада 2021 року у межах програми Президента «Велике будівництво» буде презентовано концепцію експозиції 2-ї черги. Після цього розпочнуться роботи над інженерною частиною і введенням в експлуатацію. Джерело: Міністерство культури та інформаційної політики

1 вересня 2021

Під час робочого візиту до США Президент Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська відвідали Меморіал жертвам Голодомору 1932-1933 років в Україні, відкритий у листопаді 2015 року в центрі Вашингтона. Голова Крайового комітету США з визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу Михайло Савків та автор проєкту Меморіалу архітектор Лариса Курилас ознайомили Володимира Зеленського з історією створення пам’ятника. Глава держави з дружиною поклали символічні сніпки пшениці до підніжжя Меморіалу. Після цього пам'ять жертв страшної трагедії українського народу вшанували члени офіційної делегації України. «Цей Меморіал є важливим символом солідарності американського народу з українцями та нагадуванням про одну з найстрашніших трагедій в історії нашого народу та всього людства», – наголосив Президент України.

2 липня 2021

Сьогодні у Львові відбувся благодійний вечір «Творимо Музей Голодомору разом». Захід став стартом–презентацією фандрейзингової кампанії Фонду Музею Голодомору та Канадсько-Української Фундації. Її мета – фінансово та інформаційно забезпечити реалізацію проєкту в частині створення та втілення експозиції Музею, облаштування внутрішнього простору та заснування ендавмент-фонду для сталого розвитку Музею у майбутньому. Національний музей Голодомору – науковий центр та живий меморіал жертвам Голодомору, який, як зазначили в межах заходу, надихатиме українців у всьому світі, міжнародну спільноту та її лідерів на утвердження свободи та гідності, протистояння нетерпимості, запобігання геноциду та забезпечення прав людини. Участь у заході взяв голова Львівської ОДА Максим Козицький. Він наголосив, що Музей стане першим новітнім цілісним Музеєм Голодомору у світі та прикладом співпраці між державою та благодійниками. Відтак, закликав кожного долучитись до проєкту. «Коли ми говоримо про Голодомор, ми говоримо про одну з найбільших трагедій в історії Українського народу та одну з найстрашніших трагедій в людській історії. Внаслідок Голодомору Україна втратила майже 5 мільйонів своїх синів та доньок. І ми-українці не маємо права забувати про це. Та більше цього, ті знання, свідчення очевидців, які на власні очі бачили ті жахіття, докази нелюдського злочину маємо передати наступним генераціям українців. Музей, який за кілька років постане на дніпровських схилах розповідатиме не лише історію злочину проти Української нації, а й буде свідченням сили та гідності українців у багаторічній боротьбі за життя у власній державі. Наголошую, що цей музей стане першим новітнім цілісним Музеєм Голодомору у світі. Переймаючи досвід відомих світових музеїв, Музей Голодомору стане прикладом співпраці між державою та благодійниками. Тому участь у цьому проєкті не лише данина пам’яті мільйонам невинно закатованих українців, але й ваш внесок у державотворчі процеси української держави. Закликаю кожного долучитися до його реалізації, щоб завдяки вам проросло зерно правди про страшні події Голодомору», - зазначив очільник області. Долучитися до проєкту з будівництва музею можна через низку фандрейзингових проєктів Фонду Музею Голодомору. Це благодійницькі пакети «Співтворці, партнери, друзі», «Приятелі музею». А також краудфандингова платформа «Зерна правди». Тут кожен благодійний внесок дає змогу проростити зернину з конкретним іменем жертви Голодомору з Мартиролога, складеного у 2008-2010 роках у межах унікального проєкту «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років в Україні». Організатори зазначають, що саме Львівщина сьогодні дала старт великому благодійному марафону, спрямованому на реалізацію проєкту зі створення Музею Голодомору. І найближчим часом до цієї ініціативи доєднається вся Україна. Експозиція Музею створюється українськими музеологами, істориками та фахівцями з інших суміжних дисциплін. За дизайн-проєкт експозиції відповідають всесвітньовідомі дизайнерські компанії: Haley Sharpe Design Ltd (Канада- Велика Британія) та Nizio Design International (Польща). Сучасна експозиція за міжнародними стандартами розповідатиме про передумови та причини геноциду українського народу, механізм його вчинення, стратегії виживання та наслідки, персональні виміри злочину, міжнародне визнання Голодомору тощо. Дискурс основної експозиції розгортатиметься у людському вимірі. Усна історія, що є основним джерелом відомостей про історію геноциду українського народу – Голодомор 1932-33 років, стане одним з головних засобів формування експозиції. Відвідувачі музею матимуть доступ до джерельної бази, архівних матеріалів, які стосуватимуться не лише 1932-33 років, а й розкриватимуть процес підготовки комуністичного режиму до геноциду українського народу та тривалий процес «замовчування» злочину й дегуманізації жертв Голодомору. Завершити Проєкт та відкрити для відвідувачів основну експозицію новозбудованого сучасного Музею планують у 2023 році з нагоди 90-х роковин Голодомору.

28 листопада 2020

Сьогодні, 28 листопада, Україна і увесь світ вшановують пам’ять мільйонів наших громадян, які загинули під час голодоморів. У Львові, на площі біля пам’ятника Тарасові Шевченку, представники влади, громадськості та небайдужі львів'яни хвилиною мовчання вшанували пам'ять закатованих голодом українців. До заходу долучився голова Львівської ОДА Максим Козицький. "Мільйони людей прирекли на голодну та жахливу смерть тільки через, те що вони були українцями. Три голодомори нищівно пройшлись Україною упродовж 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 років. Багатий та працелюбний український народ було знищено. Тоталітарна система позбавляла будь-якого шансу на виживання. Ми повинні зберегти нашу пам’ять про трагічне минуле та передати правду майбутнім поколінням про штучні Голодомори, для того, щоб вони більше ніколи не повторились. Обов’язок кожного з нас зберегти пам’ять та поширювати правду не тільки в Україні, але й у цілому світі. Схиляю голову перед всіма жертвами Голодоморів. Українці знають нашого ворога в лице. Ми більше не допустимо повторення цих тяжких злочинів на українській землі. Переконаний, тільки в міцній та незалежній Україні ми зможемо відстояти українців та державну самобутність", - зазначив очільник Львівщини. Опісля, духівництво відслужило екуменічну панахиду за жертвами трьох голодоморів. О 16 годині присутні долучились до Всеукраїнської акції "Запали свічку". На площі перед пам'ятником Кобзареві запалало понад дві тисячі лампадок. У пам’ять про мільйони українців, вбитих під час геноциду, на підвіконнях будівлі Львівської ОДА встановили свічки. "Їздили по вулицях, заходили по хатах, забирали хліб. А батьки той хліб ховали. Зроблять у стіні дірку, заховають у торбинці і замажуть. А буксирна бригада приїжджала, залізною палицею довбає піч, шукає. А вже нічого ніде немає", - згадує про ті страшні дні 99-річна Євгенія Будяденко, яка пережила голод 1933 року.  У 2010 році судовим розглядом завершилася кримінальна справа за фактом здійснення злочину геноциду. Винними суд визнав сім вищих керівників СРСР та УСРР, і констатував, що за даними науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат від Голодомору становить 3 мільйони 941 тисячу осіб. Також за даними слідства було визначено, що втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.  Христина Дмитрик

23 листопада 2019

У суботу, 23 листопада, Львівщина разом з усією Україною відзначає 86-річницю Голодомору. Розпочались заходи панахидами у всіх храмах області. Опісля, на площі біля пам’ятника Тарасові Шевченку відбулись жалобні заходи. Священики відслужили екуменічну панахиду за жертвами трьох Голодоморів 21-23, 32-33, і 46-47 років, присутні долучились до загальнонаціональної хвилини мовчання під церковний передзвін у пам'ять про мільйони невинно убієнних українців. О 16:00 год Львівщина взяла участь у Загальноукраїнській акції «Запали свічку пам’яті». Відтак, представники обласної та міської влади, духовенство, сотні небайдужих, які прийшли на площу вшанувати пам'ять закатованих голодом, запалили більше тисячі свічок. До пам'ятного заходу долучився голова Львівської ОДА Маркіян Мальський із дружиною.  Також громадськість поклала квіти та запалила лампадки біля Пам’ятного знаку жертвам Голодомору та політичних репресій, що на пр. Чорновола. Окрім того, Львівська ОДА долучитися до акції «Запали свічку». У пам’ять про мільйони українців, вбитих під час геноциду, на підвіконнях будівлі встановили свічки.

24 листопада 2018

У суботу, 24 листопада, Львівщина разом з усією Україною відзначає 85-річницю Голодомору. Розпочались заходи панахидами у всіх храмах області.  Опісля на площі біля пам’ятника Тарасові Шевченку відбулись жалобні заходи. Священики відслужили екуменічну панахиду за жертвами трьох Голодоморів 21-22, 32-33, і 46-47 років, присутні долучились до загальнонаціональної хвилини мовчання під церковний передзвін у пам'ять про мільйони невинно убієнних українців. Також о 16:00 год Львівщина взяла участь у Загальноукраїнській акції «Запали свічку пам’яті». Відтак, сотні небайдужих, які прийшли на площу вшанувати пам'ять закатованих голодом, запалили більше 2 тисяч свічок, що сформували карту України. Також громадськість поклала квіти та запалила лампадки біля Пам’ятного знаку жертвам Голодомору та політичних репресій (пр. Чорновола), пам’ятної таблиці «Жертвам комуністичного терору, які загинули від голоду у 1946-1947 рр.» (станція Підзамче) та пам’ятної таблиці Миколі Лемику на будинку, де він вбив Майлова (вул. Котляревського). Окрім цього, у навчальних закладах області провели «уроки пам’яті», присвячені подіям Голодоморів. 

23 листопада 2018

24 листопада, у День пам'яті жертв Голодомору, на площі перед пам’ятником Шевченкові у Львові викладуть свічками карту України – символ пам’яті про закатованих голодом українців. Для створення блакитно-жовтої карти використають більше 2000 тисяч лампадок. Нагадаємо, у суботу, 24 листопада, Львівщина відзначатиме 85-річницю Голодомору. Розпочнуться заходи панахидами у всіх храмах області. Опісля на площі біля пам’ятника Тарасові Шевченку розпочнуться жалобні заходи. 15:30 год – екуменічна панахида за жертвами трьох Голодоморів 21-22, 32-33, і 46-47 років. 16:00 год – загальнонаціональна хвилина мовчання, опісля у центральні частині міста Львова лунатиме церковний передзвін у пам'ять про мільйони невинно убієнних українців. Також о 16:00 год Львівщина долучиться до Загальноукраїнської акції «Запали свічку пам’яті». 17:00 год – покладання квітів та лампадок громадськими організаціями Львівщини до Пам’ятного знаку жертвам Голодомору та політичних репресій (пр. Чорновола), до пам’ятної таблиці «Жертвам комуністичного терору, які загинули від голоду у 1946-1947 рр.» (станція Підзамче) та до пам’ятної таблиці Миколі Лемику на будинку, де він вбив Майлова (вул. Котляревського). Окрім цього, у навчальних закладах області проведуть «уроки пам’яті», присвячені подіям Голодоморів.